Мідь через активність ензимів та синтез гормонів здійснює регуляцію фізіологічних процесів спрямованих на формування та забезпечення статевої функції самців, а її провідна роль у біохімічних
процесах обумовлена ессенціальністю для тварин. Для організму характерні гомеостатичні механізми для запобігання розвитку дефіциту Міді, регулювання її запасів, виведення та нейтралізації згубної
дії. Дані процеси є досить лімітуючими, оскільки як виснаження, так і підвищення рівня вільних аніонів даного мікроелементу порушує активність ензимів, котрі необхідні для протікання окисно-відновних
реакцій, цілісності клітини, накопичення енергії, передачі сигналів, проліферації та захисту від окисного стресу