Білявська, Людмила ГригорівнаМудряк, М. О.2026-06-262026-06-262026-06-24https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21785Білявська Л. Г., Мудряк М. О. Розвиток насінництва сої в Україні. Сучасні напрями та досягнення селекції і насінництва сільськогосподарських культур : матер. IV всеукр. наук.-практ. інтер.-конф. (м. Полтава, 31 березня 2026 р). Полтава : ПДАУ. 2026. С. 26–28.У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану, проблем та перспектив розвитку насінництва сої культурної (Glycine max (L.) Merr.) на прикладі Полтавської області в контексті євроінтеграційних реформ та кліматичних викликів 2024–2025 рр. Засвідчено стрімке скорочення кількості сертифікованих суб'єктів насінництва в регіоні — зі 170 підприємств у 2007 р. до 40–60 за останні роки. Обґрунтовано вплив ґрунтово-кліматичних та технологічних чинників на продуктивність культури, виокремлено високу затребуваність ультраранніх та ранньостиглих сортів (групи стиглості 000, 00), здатних формувати стабільну врожайність у стресових умовах посухи та забезпечувати оптимальні строки для подальшого висіву озимини. Детально вивчено нормативно-правові трансформації галузі, зокрема адаптацію українського законодавства до вимог ЄС, визнання еквівалентності систем сертифікації Європарламентом та набуття чинності «Методичними вимогами у сфері насінництва» від 5 березня 2026 року. Розглянуто механізми протидії обігу фальсифікованого насіння через запровадження трикомпонентного індивідуального кодування етикеток оновленого зразка та використання міжнародних сертифікатів ОЕСР і ISTA. Визначено економічні орієнтири ринку, зокрема цінові тенденції на товарну сою без ГМО, та окреслено шляхи модернізації післязбиральної доробки і допосівного поліпшення насіннєвого матеріалу.ukсоя культурнанасінництвоПолтавська областьсертифікація насінняранньостиглі сортипосухостійкістьМетодичні вимоги 2026маркування етикетокеквівалентність ЄСфальсифікат насінняArticle