Юрченко, Світлана ОлександрівнаПалазюк, Б. О.2026-02-182026-02-182026-02-18https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/20564Юрченко С. О., Палазюк Б. О. Вплив біостимуляторів на врожайність та адаптивні властивості пшениці м`якої озимої. Scientific Progress & Innovations.2025. Т. 4. С. 23-29. DOI: https://doi.org/10.31210/spi2025.28.04.03У статті представлено результати наукових досліджень, присвячених вивченню особливостей формування врожайності зерна пшениці м’якої озимої під впливом біостимуляторів і різних умов вирощування. Експериментальні випробування проводили за стандартною методикою польових дослідів у галузі землеробства та рослинництва впродовж 2022–2024 років на базі дослідного господарства Полтавського державного аграрного університету. Об’єктами вивчення виступали: біостимулятор 1 (Біостімікс «Відновлення вегетації» (Біостарт)) та біостимулятор 2 (Smart Grow «Відновлення»). Основними діючими компонентами препаратів були фульвокислоти, фулерен та органічні кислоти. Як азотне підживлення застосовували аміачну селітру (NH4 : NO3 – 1 : 1, 34,4 %). Завданням досліджень стало обґрунтування доцільності використання регуляторів росту на основі фульвокислот, фулерену та органічних кислот у поєднанні з азотними добривами під час вирощування озимої пшениці м’якої. Встановлено, що застосування біостимуляторів підвищувало ефективність використання азотних добрив, що підтверджено покращенням показників елементів продуктивності колоса. Використання біостимулятора 1 на фоні N68 забезпечило збільшення відносно варіанта лише з аміачною селітрою (N68): кількості зерен з колоса – на 9,3 %, маси зерна з колоса – на 21,7 %, маси 1000 зерен – на 3,2 %. Застосування біостимулятора 2 на фоні N68 сприяло зростанню відповідно: кількості зерен з колоса – на 13,8 %, маси зерна з колоса – на 17,4 %, маси 1000 зерен – на 1,2 %. Урожайність зерна пшениці м’якої озимої також зростала завдяки використанню біостимуляторів: біостимулятор 1 підвищив показник на 6,84 %, а біостимулятор 2 – на 4,56 %. При цьому загальна ефективність азотного живлення зросла завдяки дії біостимулятора 1 на 10,4 %, а біостимулятора 2 – на 12,1 %. Кореляційний аналіз показав наявність тісної залежності врожайності від кількості зерен у колосі (r = 0,95) та маси зерна з колоса (r = 0,91), а також середнього рівня зв’язку з масою 1000 зерен (r = 0,57).ukпшениця м’яка озимабіостимуляториурожайність зернаелементи продуктивності колосаArticle