Самойлік, Марина СергіївнаПисаренко, Павло Вікторович2019-02-222019-02-222016http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnav_2016_2_28https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/3249У статті запропоновано методичні засади до прогнозування ресурсно- екологічної безпеки, в контексті розвитку екологічної складової національної економіки, що включають адаптивну модель оцінювання та прогнозування стану ресурсно- екологічної безпеки за допомогою оперування методами таксономічного аналізу та головних компонент, індикативного управління, визначення факторних навантажень, які найбільше впливають на безпеку, та систему підтримки прийняття рішень для реалізації оптимального управління, реалізація яких дозволяє виявити особливості та тенденції розвитку даної сфери і скорегувати фінансові потоки, які спрямовані на фінансування природоохоронних ресурсозберігаючих заходів. Встановлено обернену залежність між зростанням економічної безпеки держави та спадом ресурсно-екологічної безпеки, що вказує на сировинну орієнтацію економіки України, отримання прибутку за рахунок вилучення природних ресурсів та погіршення якості природного середовища, а також на суттєвий вплив екологічного чинника на регіональну диференціацію соціально- економічного розвитку та умови проживання населення. Практичне застосування розробленого підходу можливе у рамках програмно-цільового методу управління при розробці та реалізації держаних програм, спрямованих на підвищення стійкості як ресурсно-екологічної безпеки, так і економічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх ризиків та загроз.У статті запропоновано методичні засади до прогнозування ресурсно- екологічної безпеки, в контексті розвитку екологічної складової національної економіки, що включають адаптивну модель оцінювання та прогнозування стану ресурсно- екологічної безпеки за допомогою оперування методами таксономічного аналізу та головних компонент, індикативного управління, визначення факторних навантажень, які найбільше впливають на безпеку, та систему підтримки прийняття рішень для реалізації оптимального управління, реалізація яких дозволяє виявити особливості та тенденції розвитку даної сфери і скорегувати фінансові потоки, які спрямовані на фінансування природоохоронних ресурсозберігаючих заходів. Встановлено обернену залежність між зростанням економічної безпеки держави та спадом ресурсно-екологічної безпеки, що вказує на сировинну орієнтацію економіки України, отримання прибутку за рахунок вилучення природних ресурсів та погіршення якості природного середовища, а також на суттєвий вплив екологічного чинника на регіональну диференціацію соціально- економічного розвитку та умови проживання населення. Практичне застосування розробленого підходу можливе у рамках програмно-цільового методу управління при розробці та реалізації держаних програм, спрямованих на підвищення стійкості як ресурсно-екологічної безпеки, так і економічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх ризиків та загроз.uk-UAресурсно-екологічна безпека, тверді відходи, сталий розвитокArticle