Кітіченко, А. С.Мельничук, Віталій Васильович2023-12-112023-12-112023https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/15600Кітіченко А. С., Мельничук В. В. Вікова динаміка та породна сприйнятливість собак за кишкових нематодозів у місті Харків. Scientific Progress & Innovations. 2023. № 26 (3). С. 92–96. DOI: 10.31210/spi2023.26.03.17Дослідженнями структури та функціонування паразитарних систем у домашніх м’ясоїдних тварин останніми роками займається все більше науковців. Це пов’язано з розумінням еволюційної значущості паразитів для тварин-господарів і ролі паразитів у функціонуванні біоценозів. Аналізувати динаміку взаємодій популяцій паразитів та його господарів можна лише з моніторингових досліджень, проведення яких досить трудомістке. Саме тому встановлення вікової динаміки кишкових гельмінтозів собак різних порід в умовах великих міст є надзвичайно актуальним напрямом дослідження. Метою досліджень було встановити сприйнятливість собак до збудників нематодозів залежно від їх віку та породи в умовах м. Харків. Проведеними дослідженнями встановлено, що фауна нематодозів травного тракту собак в умовах дослідженого регіону представлена гельмінтами видів Trichuris vulpis, Toxocara canis, Toxascaris leonina та роду Ancylostoma/Uncinaria. Найбільш інвазованими за трихурозу та стронгілідозів органів травлення виявилися молоді собаки віком від 6 до 12 міс., де показники екстенсивності інвазії становили 32,4 та 16,8 % відповідно. За токсокарозу та токсаскарозу вищі показники ураженості собак встановлено у цуценят віком до 6 міс. – 37,0 та 16,9 %, а також у молодняку віком від 6 до 12 міс. – 18,2 та 17,1 % відповідно. У подальшому з віком собак показники екстенсивності інвазії поступово знижувалися та коливалися у межах від 2,4 до 7,5 %. Породна сприйнятливість собак до збудників трихурозу, токсокарозу, токсаскарозу та стронгілідозів органів травлення характеризувалася значним ураженням метисів та безпородних собак, де показники екстенсивності інвазії становили 22,9 %, 21,5 %, 13,3 % та 18,4 % відповідно. Менш інвазованими були собаки мисливських (22,1 %, 13,8 %, 11,7 % та 8,2 %) та службових (20,1 %, 9,7 %, 4,3 % та 4,3 %) порід. Рідше гельмінтози встановлювали у собак декоративних порід, де показники екстенсивності інвазії коливалися від 1,7 до 18,1 %. Отримані результати дають можливість враховувати епізоотичні особливості паразитування кишкових гельмінтозів у собак різного віку та породи в умовах м. Харків для успішного впровадження лікувально-профілактичних заходівukпаразитологіякишкові гельмінтозисобакивікова динамікапородна сприйнятливістьпоказники інвазованостіArticle