Ларіна, Тетяна ФедорівнаДорофєєв, Олександр ВікторовичЧіп, Людмила ОлександрівнаРой, Олександр Вікторович2020-09-092020-09-092020-01https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/8434Робота направлена на аналіз стану й перспектив реалізації експортного потенціалу аграрного сектору України, структура якої побудована на принципах переходу від абстрактного до конкретного. Дослідження починається з визначення факторів, що формують експортні можливості аграрного сектору, а саме: якість факторів сільськогосподарського виробництва (предметів праці, засобів праці); галузева структура сільськогосподарського виробництва; стан систем сертифікації і контролю якості експортної продукції; диверсифікація ринків; доступ до фінансових ресурсів; рівень маркетингового супроводу експорту; механізми реалізації державної експортної політики; стан розвитку агрологістики. Доведено, що в короткостроковому періоді виробничі складові не є визначальними в процесах використання й розширення наявного експортного потенціалу національного аграрного сектору. На перший план в сучасних умовах виходить стан логістичної інфраструктури. В загальній проблемі агрологістики виділено такі рівні: мікро-, мезо-, макро-, наднаціональний. На кожному з них визначено «вузькі місця» процесу нарощування експортного потенціалу з точки зору агрологістики. Запропоновано шляхи нарощування експортного потенціалу аграрного сектору в Україні. До них включено: розвиток сфери контейнерних перевезень; створення дієвих механізмів спрямування коштів об’єднаних територіальних громад на розвиток регіональної логістичної інфраструктури; реформування Укрзалізниці; розвиток альтернативних варіантів ланцюгів постачань шляхом удосконалення інфраструктури автомобільного й річкового транспорту; розширення представництва України у світових урядових і неурядових організаціях з метою захисту національних торгівельних інтересів; формування системи підготовки кадрів, що здатні адаптуватися до мінливих ринкових умов.логістичний підхідекспортна стратегіяекспортний потенціалагрологістикааграрна інфраструктураланцюг постачаньArticlehttps://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-1-15