Науменко, Олександр Олександрович2026-06-032026-06-032026-05https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21427Науменко О. О. Управління соціально-економічною та екологічною відповідальністю суб’єктів малого та середнього бізнесу : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 073 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 174 c.Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення управління соціально-економічною та екологічною відповідальністю суб’єктів малого та середнього бізнесу в умовах сучасних викликів України. У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління соціально економічною та екологічною відповідальністю суб’єктів малого та середнього бізнесу» узагальнено генезис та еволюцію концепції відповідальності суб’єктів господарювання, систематизовано її понятійно категоріальний апарат, проаналізовано закордонний досвід упровадження моделей соціальної відповідальності бізнесу та виокремлено особливості реалізації принципів соціально-економічної та екологічної відповідальності суб’єктами малого та середнього бізнесу в Україні. Автором узагальнено етимологічну, філософську, юридичну, економічну та управлінську сутність поняття «відповідальність суб’єктів господарювання», виокремлено чотири її структурні елементи (носій, предмет, інстанція, аксіологічний фундамент) та розмежовано ретроспективну (негативну) і перспективну (позитивну) форми відповідальності, що проявляється, зокрема, в усвідомленому врахуванні інтересів стейкхолдерів, суспільства та навколишнього середовища. При цьому, обґрунтовано що в сучасних умовах генезис та еволюція концепції відповідальності суб’єктів господарювання свідчить про перехід від філантропічного та комплаєнс орієнтованого підходу до стратегічно інтегрованого, де соціальна, екологічна та економічна відповідальність стають джерелом конкурентних переваг, довгострокової стійкості та створення спільної цінності для бізнесу та суспільства. У дисертаційному дослідженні проаналізовано закордонний досвід упровадження моделей соціальної відповідальності бізнесу, здійснено типізацію основних макроекономічних моделей (американської, європейської, азійської та проміжних), виокремлено їхні специфічні риси, сильні та слабкі сторони. Виявлено особливості упровадження принципів соціально економічної та екологічної відповідальності суб’єктами малого та середнього бізнесу в Україні, які проявляються в неформальному, персоніфікованому характері, переважанні разової благодійності, високій соціальній активності в умовах війни та низькому рівні екологічної відповідальності. Доведено, що екологічна складова діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні на сучасному етапі демонструє низьку пріоритетність та часто поступається короткостроковим економічним вигодам, проте під тиском енергетичної кризи та воєнних викликів вона інтегрується у стратегії виживання шляхом впровадження енергоефективних заходів, локалізації ланцюгів постачання та використання циркулярних практик, що в сукупності формує специфічну асиметричну модель соціальної відповідальності з домінуванням соціального компонента над помірним економічним та мінімальним екологічним складниками. У другому розділі «Аналітичне дослідження рівня та особливостей управління соціально-економічною та екологічною відповідальністю малого та середнього бізнесу» здійснено комплексний аналіз економічного розвитку та фінансової стійкості суб’єктів малого та середнього бізнесу, встановлено високу нестабільність ключових показників (кількість підприємств, обсяги виробництва, доданої вартості, інвестицій, рентабельності) та більшу стійкість середнього бізнесу порівняно з мікро- та малим. У дисертаційній роботі встановлено, що економічний розвиток суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні характеризується високою нестабільністю та значними коливаннями кількісних показників протягом останнього десятиріччя, зумовленими економічними кризами, пандемією COVID-19 та повномасштабним вторгненням, що безпосередньо впливає на їхню здатність реалізовувати принципи соціально-економічної та екологічної відповідальності. При цьому, узагальнено систему кількісних характеристик економічного розвитку суб’єктів малого та середнього бізнесу (кількість суб’єктів господарювання, обсяги виробництва та реалізації, додана вартість, капітальні інвестиції, рентабельність, зайнятість, соціальні та екологічні витрати), які свідчать про більшу фінансову стійкість середнього бізнесу (стабільніша динаміка, вищі абсолютні показники) порівняно з малим, що обмежує останній у реалізації системних соціальних і екологічних ініціатив. Встановлено, що в досліджуваних територіальних громадах Полтавської області (опитування 76 респондентів) переважає вузьке розуміння соціальної відповідальності (збереження робочих місць - 82 %, матеріальна допомога працівникам - 67 %), а формалізовані внутрішні політики корпоративної соціальної відповідальності мають лише 18 % підприємств, що свідчить про ситуативний, а не системний характер управління. При чому, екологічна відповідальність суб’єктів малого та середнього бізнесу є найслабшою ланкою (лише 27 % вважають її важливою, 47 % взагалі не впроваджують добровільних ініціатив), основними бар’єрами якої є обмежені фінанси, фокус на виживанні, брак стимулів та низька екологічна свідомість. Обґрунтовано асиметричну модель відповідальності малого та середнього бізнесу (висока соціальна – помірна економічна – низька екологічна) та визначено основні бар’єри її системного впровадження. У третьому розділі «Напрями удосконалення управління соціально економічною та екологічною відповідальністю суб’єктів малого та середнього бізнесу» обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку, розроблено організаційно-управлінську модель управління соціально економічною та екологічною відповідальністю, яка має п’ятирівневу структуру (цільові орієнтири, принципи, напрями та завдання, механізми та інструменти, очікувані результати та індикатори) і враховує воєнні ризики, обмежені ресурси підприємств та необхідність державно-приватного партнерства. Розширено теоретичне розуміння бізнес-моделі суб’єктів малого та середнього бізнесу шляхом синтезу різних наукових підходів, зокрема: створення цінності для стейкхолдерів, максимізації економічної ефективності підприємства, з подальшою інтеграцією принципів соціально-економічної та екологічної відповідальності. На підставі узагальнення теоретичних підходів, розроблено три адаптовані бізнес-моделі для суб’єктів малого та середнього бізнесу з інтеграцією принципів відповідальності (виробничу, клієнтоорієнтовану та мережеву), що забезпечує баланс економічної ефективності, соціальної справедливості та екологічної безпеки. Розроблено стимулюючу економіко-математичну модель оптимізації державної фінансової підтримки суб’єктів малого та середнього бізнесу, яка максимізує суспільний добробут шляхом інтеграції рівня соціально економічної та екологічної відповідальності підприємств як одного з ключових критеріїв розподілу бюджетних ресурсів. Вдосконалено механізми державної фінансової підтримки та внутрішнього фінансування, включаючи економіко-математичну модель оптимізації розподілу ресурсів та інтегральний показник ефективності, які дозволяють посилити стимулюючу роль держави та забезпечити системне впровадження принципів відповідального підприємництва.ukуправліннястратегічне управлінняESG-управлінняESG критеріїсоціально-економічна відповідальністьекологічна відповідальністьмалий та середній бізнеспідприємництводержавне регулювання та підтримкастейкхолдериоргани виконавчої владимісцеве самоврядуваннясталий розвитокекологічне навантаженняекологічна спрямованістьбізнес-процесибізнес-модельрозвиток бізнесубізнес- етикакорпоративна соціальна відповідальністьпіслявоєнне відновленняArticle