Приходько, Сергій МиколайовичМакарець, Світлана Володимирівна2025-12-242025-12-242025Приходько С. М., Макарець С. В. Криза демократії як чинник електорального абсентеїзму. Politicus. 2025. Вип. 4. С. 77–81. DOI: https://doi.org/10.24195/2414- 9616.2025-4.12https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/19865Актуальність представленої проблематики зумовлюється дедалі більшим поширенням явища абсентеїзму в сучасних демократичних країнах. Певним парадоксом є його породження об’єктивним розвитком самої демократії. Сутність такого стану полягає в тому, що функціонування сучасних демократій обмежуються виборами. Демократично обрані керівники мають тимчасовий правлячий статус. Вони більшою мірою зосереджуються на поточних завданнях. Для вирішення довгострокових проблем, які пов’язані з ризиком застосування непопулярних заходів, у них не вистачає достатнього запасу міцності. Також вони втрачають засади забезпечення своєї легітимності. Натомість авторитарні політики відповідний часовий запас мають. Щоправда, вони лише переконують населення у своїй здатності вирішувати вказані завдання. При цьому активно використовують маніпулятивні технології. Оскільки задекларовані ними ідеї, насправді, не мають значної актуальності. Така ситуація не мотивує громадян до участі у виборах. Іншим аспектом абсентеїзму є значне зосередження уваги сучасних політиків на суто виборчих засадах політичних процесів. Головними суб’єктами електоральних процесів стають фахівці з їх організації. Зокрема, виборчі технологи, експерти, фахівці з вивчення громадської думки, зв’язків з громадськістю, smm-менеджменту. А самі кандидати фактично виключені з виборчих процесів. Їхні програми фактично не мають суттєвого значення. Вони не мають змоги тісно спілкуватися з виборцями. Більшої значущості набувають виборчі технології. В такий спосіб активно розвивається відчуженість громадян від політичного життя. Зрозуміло, що це також обмежує їхню зацікавленість щодо участі у виборах. Метою статті є визначення головних передумов і чинників сучасного абсентеїзму, які розвиваються в рамках демократичних держав. Поставлена мета зумовила необхідність реалізації завдання аналізу механізмів, які породжують абсентеїзм, а відтак, політичного відчуження в умовах сучасних демократій. Методологічну основу дослідження складають методи системного та структурно функціонального аналізу, порівняльний метод, а також група методів івент-аналізуukполітична участьелекторальні процесиабсентеїзмдемократіяавторитаризмполітичні партіїArticle