Філоненко, Сергій Васильович2026-06-082026-06-082026-06-08Філоненко С. В. Доцільність та необхідність застосування стимуляторів росту на соняшнику. Аграрний бізнес: технології вирощування, зберігання, переробки зернових і олійних культур : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 12 трав. 2026 р.). Полтава : ПДАУ, 2026. С. 36-38.https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21517Соняшник належить до відносно молодих сільськогосподарських культур технічного призначення, історія інтродукції та господарського використання яких є порівняно нетривалою. Відомо, що ця рослина була завезена до Європи з Північної Америки іспанськими мореплавцями у 1510 році, де на початковому етапі культивувалася виключно як декоративна культура під назвою «перуанська хризантема». Згодом було встановлено характерну біологічну особливість соняшнику – здатність його суцвіть орієнтуватися за напрямком руху сонця, що зумовило появу народної назви – «квітка сонця». Поступово, поряд із естетичною функцією, плоди рослини почали використовуватися і як харчовий продукт, зокрема у вигляді підсмаженого насіння. Важливим етапом у господарському освоєнні культури стало отримання соняшникової олії на початку ХІХ століття (1829 рік), що спочатку здійснювалося на примітивних олійницях із використанням тяглової сили, а вже у 1865 році було створено перше промислове підприємство з виробництва оліїukсоняшник (Helianthus annuus L.)стимулятори росту рослинрегулятори роступродуктивність рослинурожайністьадаптивністьстійкість до абіотичних стресівфізіологічні процесиагротехнічні заходитехнологія вирощуванняArticle