Войтенко, Світлана Леонідівна2019-02-142019-02-1420182415-3354https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/2328В статті висвітлена проблема інбридингу у свинарстві, зокрема при розведенні свиней не численної, локальної породи. Встановлений позитивний вплив інбридингу на живу масу свинок в процесі їх вирощування. Найбільш високу живу масу при відлученні у 45-денному віці мали свинки із найменшим коефіцієнтом інбридингу ( 0,78-1,56%), але в процесі росту тварин, особливо із 6-місячного віку, тенденція змінюється і найбільшу живу масу мали свинки із більш високим коефіцієнтом інбридингу (6,24-11,7%). Позитивні наслідки інбридингу помірних і віддалених ступенів відмічені і за показниками власної продуктивності свинок. Доведено, що із підвищенням коефіцієнту інбридингу з 1,56% до 11,7%, вік досягнення тваринами живої маси 100 кг зменшувався на 11,4 днів (P > 0,95), а товщина шпику, виміряна прижиттєво, на 2,7мм. На підставі чого зроблений узагальнюючий висновок про можливість спорідненого підбору батьківських пар в миргородській породі свиней з метою одержання потомків, комплексний коефіцієнт інбридингу яких не вище 11,7%.uk-UAспоріднене розведенняінбридингсвиніжива масамиргородская порода свинейArticle