Самойлік, Марина Сергіївна2019-02-222019-02-222014http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2014_3_482225-6407https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/3256Сучасна інтенсифікація темпів розвитку вітчизняної економіки сировинної орієнтації, що супроводжується збільшенням забруднення навколишнього середовища, неефективним використовуванням природно-ресурсного потенціалу, ініціює необхідність забезпечення ресурсно-екологічної безпеки як основи збалансованого розвитку регіонів України. Тому у статті розроблено та науково обґрунтовано методологічні засади забезпечення ресурсно-екологічної безпеки у регіоні на основі багатоцільової оптимізації екологічних, економічних та технологічних характеристик і критеріїв даної системи з урахуванням регіональних особливостей, на основі чого сформовано алгоритм прийняття рішень щодо забезпечення ресурсноекологічної безпеки у регіоні. З метою обґрунтування ефективності інвестування засобів у природоохоронні об’єкти, запропонований критерій оцінки ефективності функціонування системи управління ресурсно-екологічною безпекою регіону, що враховує вплив екологічних чинників, рівень впливу на довкілля, а також ринкові умови функціонування підприємств, залучених у дану сферу. Особливість даного критерію полягає в тому, що він повною мірою враховує вплив екологічних ризиків на економічні показники. Розроблена еколого-економічна модель забезпечення ресурсноекологічної безпеки у регіоні має множину допустимих рішень і, відповідно, пропонує вибір найкращого з них з урахуванням цільових функцій. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії та регіоналістики, екологічної економіки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених із питань управління ресурсним потенціалом регіону. Отримані результати дослідження дозволили визначити напрями удосконалення системи екологічно безпечного розвитку регіонів України, орієнтованих на підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території, ресурсозбереження та ресурсозаміщення.Сучасна інтенсифікація темпів розвитку вітчизняної економіки сировинної орієнтації, що супроводжується збільшенням забруднення навколишнього середовища, неефективним використовуванням природно-ресурсного потенціалу, ініціює необхідність забезпечення ресурсно-екологічної безпеки як основи збалансованого розвитку регіонів України. Тому у статті розроблено та науково обґрунтовано методологічні засади забезпечення ресурсно-екологічної безпеки у регіоні на основі багатоцільової оптимізації екологічних, економічних та технологічних характеристик і критеріїв даної системи з урахуванням регіональних особливостей, на основі чого сформовано алгоритм прийняття рішень щодо забезпечення ресурсноекологічної безпеки у регіоні. З метою обґрунтування ефективності інвестування засобів у природоохоронні об’єкти, запропонований критерій оцінки ефективності функціонування системи управління ресурсно-екологічною безпекою регіону, що враховує вплив екологічних чинників, рівень впливу на довкілля, а також ринкові умови функціонування підприємств, залучених у дану сферу. Особливість даного критерію полягає в тому, що він повною мірою враховує вплив екологічних ризиків на економічні показники. Розроблена еколого-економічна модель забезпечення ресурсноекологічної безпеки у регіоні має множину допустимих рішень і, відповідно, пропонує вибір найкращого з них з урахуванням цільових функцій. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії та регіоналістики, екологічної економіки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених із питань управління ресурсним потенціалом регіону. Отримані результати дослідження дозволили визначити напрями удосконалення системи екологічно безпечного розвитку регіонів України, орієнтованих на підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території, ресурсозбереження та ресурсозаміщення.uk-UAресурсно-екологічна безпека, еколого-економічна модель, навколишнє середовище, ресурсозбереження, регіональні особливостіArticle