Медвідь, Вікторія Юріївна2026-02-132026-02-132025Стратегічна екологічна оцінка як інструмент збереження зелених насаджень у громадах лівобережного лісостепу України / С. В. Ярощук та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2025. Т. 60. № 2. С. 108-121. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2025.2.12https://snaubulletin.com.ua/index.php/ab/article/view/1448https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/20539У статті проаналізовано потенціал стратегічної екологічної оцінки (СЕО) як інструменту збереження зеле- них насаджень у сільських територіальних громадах Лівобережного Лісостепу України. Об’єктом дослідження стали п’ять територіальних громад Полтавської області: Великобагачанська, Великобудищанська, Великорублівська, Мартинівська та Коломацька, у яких затверджено Стратегії розвитку до 2027 року, що супроводжуються відповідними звітами СЕО. Основна мета дослідження полягає в оцінці ступеня інтеграції принципів збереження зелених зон у документи стратегічного планування, а також у виявленні основних екологічних ризиків, пов’язаних із втратою або деградацією зелених насаджень. Актуальність теми зумовлена загостренням екологічних проблем на тлі збройного конфлікту в Україні, а також необхідністю адаптації територіального планування до європейських стандартів охорони довкілля. Зважаючи на зростаючий тиск на природні ландшафти, зокрема внаслідок урбанізації, зміни клімату, розбудови інфраструктури та забруднення агроландшафтів, СЕО постає як один із інструментів запобігання втраті еко- системних послуг і біорізноманіття. Додатково, у контексті повоєнного відновлення українських громад, зелені насадження набувають значення як природоорієнтоване рішення для стабілізації мікроклімату, захисту ґрунтів, відновлення рекреаційного потенціалу та соціальної згуртованості.ukстратегічна екологічна оцінказелені насадженнязбалансоване природокористуваннязміни кліматуагроекосистемигромадистратегія розвитку громадекоосвітазелений туризмкліматичні ризикиекологічна політика.Article