Шаравара, Тамара Олексіївна2019-01-162019-01-162017https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/1759Проаналізовано умови життя військ УНР (1920-1923 рр.) в найчисельніших польських таборах для інтернованих в Пікуленцях, Ченстохові, Олександрові та ін. Детально досліджено роль окремих випускників Віленського військового піхотного училища, які долучилися до розбудови культурно-освітніх відділів при таборах для інтернованих. Уперше опубліковано документи (протоколи засідань різних секцій) учасників культурно-освітніх відділів й проаналізовано напрями їхньої роботи. Встановлено, що більшість віленців, крім військової, мали й педагогічну освіту, що спростило їм роботу. Методом порівняльного аналізу встановлено, що найуспішніше справа розбудови культурно-освітніх відділів проходила в Пікуленцях, а згодом її налагодили й в Олександрові. Основними видами діяльності стало відкриття спортивних секцій, читалень, закупівля книжок, розвиток театральних студій, випуск власної преси тощо. Саме завдяки активістам культурно-освітніх відділів українські військові у статусі інтернованих не зневіритися в собі й підтримували один одного у скрутних життєвих обставинах.uk-UAУНР, Польща, інтернування, культурно-освітній відділ.УЧАСТЬ ВИПУСКНИКІВ ВІЛЕНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ПІХОТНОГО УЧИЛИЩА У РОЗБУДОВІ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ВІДДІЛІВ У ПОЛЬСЬКИХ ТАБОРАХ ДЛЯ ІНТЕРНОВАНИХ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК (1920-1923 РР.)Article