Євстаф’єва, Валентина ОлександрівнаМельничук, Віталій ВасильовичЄресько, Вадим Іванович2018-07-022018-07-022018-05-25https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/1224Спосіб посмертної діагностики капіляріозу гусей включає розтин, підготовку зразка та виявлення нематод в осаді з тонкого відділу кишечнику з подальшим визначенням інтенсивності капіляріозної інвазії шляхом мікроскопії у чашках Петрі. При цьому розтин птиці та дослідження тонкого відділу кишечнику проводять не пізніше ніж через 6 годин після забою чи загибелі. Для підготовки зразка з одного кінця тонкий кишечник зав'язують лігатурою та заливають у просвіт кишки теплу воду (40-45 °С) до повного його заповнення та зав'язують лігатурою інший кінець, залишивши у такому стані кишечник на 20 хв. з подальшим порційним дослідженням отриманого осаду в чашках Петрі, а виявлення нематод проводять за допомогою стереоскопа за збільшення х6,0; х7,5.uk-UAкапіляріоз, гуси, посмертна діагностикаPatent