Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів академії, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Правила оформлення списку використаних джерел при написанні наукових робіт
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Взаємозв’язок контактного модуля зміцнення із механічними властивостями матеріалів циліндричних деталей
(ПДАУ, 2024-12-10) Шкляр, Ю. В.; Канівець, Олександр Васильович
Поверхневе пластичне деформування супроводжується взаємодією тіл у режимі пружно-пластичної контактної деформації, що призводить до змін фізико-механічних характеристик матеріалу у верхньому шарі [1]. Ці зміни залежать від інтенсивності прикладених сил, особливостей контакту індентора з оброблюваною поверхнею, а також від геометрії та розмірів контактної зони, разом із початковими фізико-механічними параметрами матеріалу.
Оцінка стійкості зразків кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва до основних шкідників та хвороб
(ПДАУ, 2024) Харченко, Л. Я.; Харченко, М. Ю.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Лісовий, В. М.; Лавриненко, І. Г.
Систематизовано результати вивчення видового складу шкідливих організмів, які негативно впливали на розвиток і продуктивність кукурудзи в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України (УДСР). Впродовж 2021–2023 років у польових та лабораторних умовах проведено дослідження щодо виявлення зразків, стійких до основних шкідників та хвороб кукурудзи на природному фоні для агрокліматичних умов зони південного Лісостепу України. Матеріалом слугували 110 зразків кукурудзи різного походження з колекції УДСР та нові інтродуковані зразки, які були охарактеризовано за господарсько-цінними показниками, а саме: зернова продуктивність однієї рослини, довжина качана, кількість качанів на рослині, маса 1000 зерен тощо. За результатами вивчення домінуючими хворобами виявилися: пухирчаста сажка (14 % обстежених зразків з середнім ураженням 0,2 % рослин), летюча сажка (1,5 % обстежених зразків, з середнім ураженням 0,1 % рослин), фузаріоз (70 % зразків з ураженням до 30 % качанів), бактеріоз (64 % зразків з ураженням до 50 % качанів) та біль качанів (54 % зразків з ураженням до 43 качанів). Було виявлено пошкодження зразків шведською мухою на рівні 10–82 %, ступінь пошкодження варіював межах від 0,5 до 5 балів. В значній мірі це залежало від погодних умов у період сходів та інтенсивності початкового росту зразка. Кукурудзяним метеликом щорічно пошкоджувалося понад 60 % зразків з середньою чисельністю 1–5 гусениць на рослину. За даними лабораторного обстеження, кукурудзяним метеликом було пошкоджено до 23 % ділянок з 1–2 качанами на ділянці. Застосовані методики вивчення дали змогу диференціювати зразки як джерела стійкості до місцевих популяцій збудників хвороб рослин і качанів кукурудзи, а також домінуючих фітофагів на природному інфекційному та інвазійному фоні. Серед них були виділені: з індивідуальною стійкістю до пухирчастої сажки – 7 зразків, до кукурудзяного стеблового метелика – 11 зразків, шведської мухи – 9 зразків. Груповою стійкістю до комплексу домінуючих хвороб характеризувались 18 зразків, а комплексною стійкістю до хвороб та кукурудзяного стеблового метелика – 6 зразків, що поєднуються з високими господарсько-цінними показниками.
Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій
(ПДАУ, 2024) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Литвиненко, С. О.; Сиваш, К. С.
Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022– 2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.
Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства
(2024) Бабенко, О. О.; Єгорова, Олена Володимирівна
В умовах постійних змін та зростаючої конкуренції на ринку, оцінка конкурентоспроможності підприємства є ключовою задачею для йогоефективного функціонування та стійкого розвитку. У сучасному світі, де технології швидко змінюються, а споживчі уподобання еволюціонують,підприємствам необхідно постійно аналізувати та оцінювати свою позицію вринковій ніші
Вплив післязбирального достигання на основні показники якості зерна пшениці озимої
(2024) Бараболя, Ольга Валеріївна; Піщаленко, Марина Анатоліївна
Правильне поводження з зерном пшениці після збору має таке ж важливе значення, як і вирощування, та впливає на його якість. Під час післязбирального достигання функціо- нальні та поживні властивості зерна змінюються, а за дотримання всіх вимог відбувається покращення її якісних показників (вміст білка та клейковини, натура, склоподібність тощо).
Дослідження проводилось з використанням трьох сортів пшениці озимої м’якої – Оржиця, Сагайдак і Диканька. Визначення показників якості зерна здійснено за допомо- гою загальноприйнятих методик.
За результатами досліджень виявлено, що більшість якісних показників пшениці озимої м’якої сортів Оржиця, Сагайдак і Диканька протягом періоду післязбирального достигання покращились. Після 60 днів вологість зерна всіх сортів пшениці зменшилась в межах 2,9–6,7 % від початкового рівня, що відповідав стандарту. Збільшення вмісту білка в зерні склало 1,4–4,1 % і становило від 13,8 % (сорт Оржиця) до 15,6 % (сорт Сагайдак). Зросла загальна маса сирої клейковини в зерні протягом 60 днів післязбирального достигання (Оржиця – на 1,6 %; Сагайдак – на 2,9 %; Диканька – на 3,1 %) до рівня 30,5–34,0 %. Однак, якість клейко- вини зерна зменшилась за цей період на 2,1–4,7 %, що не є критичним за її рівня (86–92 од.).
Визначено, що в дослідних сортах число падіння на початок зберігання було в межах 366–452 с, а через 60 днів зменшилось на 4,6–6,1 % – до 345–432 с, що у даному випадку оцінюється як збільшений показник.
Досліджено, що протягом 60 днів післязбирального достигання не зазнала змін натура зерна та залишилась на рівні 2 класу: Оржиця – 756 г/л, Сагайдак – 767 г/л, Диканька – 759 г/л. Незмінними лишились протягом цього періоду й показники склоподіб- ності та вмісту домішок. За показником склоподібності наведені сорти є сильними та дорівнюють: Оржиця – 96 %, Сагайдак – 81 %, Диканька – 85 %. За вмістом домішок зерно відповідає 1–2 класу та становить: сміттєві – 1,45–1,89 %; зернові – 2,41–3,95 %.