Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Еймеріоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби та профілактики)
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-03-02) Година, Віктор Павлович
У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників еймеріозу курей в умовах приватних господарств Полтавської області (Україна), лабораторної діагностики, а також ефективності лікувальних заходів за еймеріозу курей. Встановлено, що середня екстенсивність та інтенсивність еймеріозної інвазії курей в умовах приватних господарств Полтавської області за результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики становила 29,1 % та 871,1±4,5 ооцист/г відповідно. Видовий склад збудників еймеріозу представлений 4 видами, де домінуючими є E. acervulina Tyzzer, 1929 (ЕІ – 14,9 %) та E. tenella Railliet et Lucet, 1891 (ЕІ – 8,7 %). Еймерій видів E. necatrix Johnson, 1930 та E. maxima Tyzzer, 1929 діагностували рідше (ЕІ – 4,3 та 1,8 % відповідно).
Виявлено, що показники екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії курей у різних районах Полтавської області мали відмінності. Найвищі значення екстенсивності інвазії виявлено у приватних господарствах Полтавського району (ЕІ – 33,2 %). Водночас, найвищі показники інтенсивності еймеріозної інвазії встановлено у курей приватних господарств Лубенського (ІІ – 952,9±15,3 ооцист/г) та Кременчуцького (ІІ – 959,7±8,1 ооцист/г) районів.
Отримано нові дані щодо перебігу еймеріозу в складі мікстінвазій травного тракту курей. Встановлено, що еймеріоз у 73,3 % інвазованої птиці перебігав у вигляді мікстінвазій. Водночас, у 26,7 % курей копроовоскопічними дослідженнями діагностовано еймеріозну моноінвазію. Мікстінвазії перебігали частіше як 2-компонентні (57,0 % від мікстінвазій, ЕІ – 12,2 %) та 3-компонентні (38,9 % від мікстінвазій, ЕІ – 8,3 %), рідше – 4-компонентні (4,1 % від мікстінвазій, ЕІ – 0,9 %). Всього виявлено 12 різновидів мікстінвазій, де з-поміж 2-компонентних мікстінвазій найчастіше виявляли еймеріозно-гетеракозну (25,0 % від мікстінвазій) та еймеріозно-аскаридіозну (14,9 %); 3-компонентних – еймеріозно-гетеракозно-аскаридіозну (14,3 %) та еймеріозно-гетеракозно-капіляріозну (10,3 %). Водночас, 4-компонентні мікстінвазії були представлені двома різновидами, а саме: асоціацією еймерій, гетеракісів, аскаридій і капілярій (3,1 %) та еймерій, капілярій, гетеракісів і цестод (1,0 %). Найбільш частими співчленами збудників еймеріозу є гетеракіси (60,7 %), аскаридії (37,4 %) та капілярії (31,7 %). Рідше еймеріоз перебігав разом з цестодозами (12,6 %) та трихостронгільозом (4,8 %).
З’ясовано особливості вікової та сезонної динаміки за еймеріозу курей. Вікова динаміка характеризується зниженням показників екстенсивності та інтенсивності інвазії зі збільшенням віку птиці. Найбільш ураженим виявився молодняк віком 1–3 міс. (ЕІ ‒ 50,7 %, ІІ ‒ 2585,1±36,9 ооцист/г), а найменш ураженими – кури віком старше 9-місячного віку (ЕІ ‒ 11,7 %, ІІ ‒ 248,0±18,3 ооцист/г). Сезонна динаміка характеризується піком інвазії у літній (ЕІ – 47,8 %, ІІ – 966,9±200,1 ооцист/г) та осінній (ЕІ – 52,2 %, ІІ – 1316,1±270,4 ооцист/г) періоди року. Мінімальні значення показників екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії встановлено взимку (12,8 % та 726,8±73,8 ооцист/г відповідно).
Отримано нові дані щодо контамінації об’єктів довкілля у приватних птахогосподарствах Полтавської області ооцистами еймерій. Встановлено, що середні показники екстенсивного та інтенсивного індексу контамінації ооцистами еймерій при дослідженні ґрунту з вигульних майданчиків становлять відповідно 45,2 % та 473,8±345,8 ооцист/кг. При дослідженні зіскобів з птахівничих приміщень їх контамінація ооцистами еймерій виявилася вищою, де показники екстенсивного та інтенсивного індексу становили 75,6 % та 561,88±134,8 ооцист/кг відповідно. З’ясовано, що найбільш забрудненим на території вигульних майданчиків виявися ґрунт, відібраний з поверхні центральної частини (ЕІК –50,0 % та ІІК – 490,0±255,8 ооцист/кг), по краях (ЕІК – 60,0 % та ІІК – 947,2±547,3 ооцист/кг) і біля годівниць (ЕІК – 66,7 % та ІІК – 1012,5±688,8 ооцист/кг). Водночас, найбільш забрудненими в птахівничих приміщеннях виявилися місця центральної частини (ЕІК – 70,0 % та ІІК – 638,1±372,8 ооцист /кг), в ділянці кутів (ЕІК – 80,0 % та ІІК – 406,3±248,2 ооцист /кг) і біля годівниць (ЕІК – 76,7 % та ІІК – 641,3±445,3 ооцист /кг).
Отримано нові дані щодо діагностичної ефективності сучасних та загальновідомих способів копроовоскопії за еймеріозу курей, а саме: Фюллеборна (з використанням розчину натрію хлориду), Котельникова-Хренова (з використанням розчину аміачної селітри), Маллорі (з використанням розчину цукру), Мельничука (з використанням розчину карбаміду) та Натяглої (з використанням суміші розчинів цукру та натрію хлориду). Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш чутливим виявився спосіб Натяглої, де залежно від експозиції було виявлено від 88,6 до 100,0 % позитивних проб. Інші способи виявилися менш чутливими при діагностиці еймеріозу курей. Зокрема, за способом Мельничука відсоток виявлених позитивних проб коливався в межах від 60,0 до 82,9 %, Маллорі – від 42,9 до 85,7 %, Котельникова-Хренова – від 60,0 до 88,6 %, Фюллеборна – від 45,7 до 80,0 %. Разом з тим, найвищі показники інтенсивності еймеріозної інвазії було встановлено при застосуванні способу Натяглої, де його діагностична ефективність виявилася вищою порівняно зі способами Мельничука – у 1,1–1,3 раза (Р˂0,05…Р˂0,001), Маллорі – у 2,0–4,3 раза (Р˂0,001), Котельникова-Хренова – у 1,3–1,6 раза (Р˂0,001), Фюллеборна – у 1,8–2,6 раза (Р˂0,001).
Випробувано та експериментально доведено високу чутливість та ефективність застосування запропонованого способу кількісного виявлення ооцист Eimeria sp. у посліді курей, який проявляє високу флотаційну здатність відносно ооцист еймерій. Даний спосіб забезпечує високу чіткість при мікроскопії зразку та швидкий у виконанні, що дає змогу встановити не лише наявність еймерій у посліді курей, а й визначити їх кількість. Запропонований спосіб ґрунтується на: застосуванні в якості флотаційної рідини двокомпонентного флотаційного розчину кальцієвої селітри та кухонної солі (питома вага 1,36 г/см3); особливостях у техніці виконання; використанні запропонованої формули для перерахунку виявлених в посліді курей ооцист еймерій. Встановлено, що запропонований спосіб проявив 100 %-ву чутливість відносно ооцист еймерій та високу діагностичну ефективність, де отримані показники інтенсивності інвазії перевищували результативність способу Мельничука – на 8,2 % та способу Столла – на 33,2 % (Р<0,01). Також виявлено, що флотаційна рідина в запропонованому способі проявляла найвищі коагуляційні властивості відносно неперетравлених решток корму.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного виявлення яєць Heterakis spp. та ооцист Eimeria sp. у посліді курей» (патент України на корисну модель № 160769, u 2025 00282, A61B 10/00, G01N 33/50 (2006.01), 2025 р.)
Отримано нові дані щодо специфічної та комплексної терапії курей за еймеріозу при використанні кокцидіостатиків – «Кокцидіостатик Форте 0,25 %» (ДР – диклазурил, сульфінілбісметан; ТОВ Укрветбіофарм, Україна), «Бровітакокцид» (ДР – ампроліуму гідрохлорид; ТОВ Бровафарма, Україна) та «Зурітол 2,5 %» (ДР – толтразурил; Laboratorios Calier S.A., Іспанія), а також їх поєднання з ферментно-пробіотичною харчовою добавкою – «Імунобактерин-D» (ДР – бактерії роду Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, ксиланаза, протеаза, амілаза, ПрАТ ВНП Укрзооветпромпостач, Україна).
Проведеними дослідженнями встановлено, що за еймеріозу курей при застосуванні специфічної терапії найбільш ефективним кокцидіостатиком виявився «Бровітакокцид», де показники екстенс- та інтенсефективність на 28 добу становили 91,7 та 99,7 % відповідно. Ефективність «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» та «Зурітолу 2,5 %» виявилася нижчою, де екстенс- та інтенсефективність «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» становила на 28 добу – 75,0 та 96,9 %, а «Зурітолу 2,5 %» – 83,3 та 98,8 % відповідно.
Встановлено, що за еймеріозу курей застосування комплексної терапії, яке включає кокцидіостатики та ферментно-пробіотичну харчову добавку, призводить до підвищення показників ефективності специфічних препаратів. Найбільш ефективними виявилися схеми лікування за одночасного застосування «Бровітакокциду» і «Імунобактерину-D» та «Зурітолу 2,5 %» і «Імунобактерину-D», де показники ЕЕ та ІЕ становили 100,0 % відповідно на 14 та 28 добу. За одночасного застосування «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» і «Імунобактерину-D» екстенс- та інтенсефективність на 28 добу становила 9,7 та 98,2 % відповідно.
Результати наших досліджень дозволяють рекомендувати за еймеріозу курей комплексну терапію, яка поєднує кокцидіостатики «Бровітакокцид» або «Зурітол 2,5 %» та ферментно-пробіотичну харчову добавку «Імунобактерин-D» для підвищення лікувальної ефективності та скорочення терміну відновлення організму хворих курей.
Отримано нові дані щодо інгібуючої дії дезінфікуючих засобів відносно тест-культур неспорульованих ооцист еймерій виду Eimeria tenella, а саме: «Віросану» (ДР – алкілдиметилбензиламонію хлорид, глутаровий альдегід; ТОВ «Біотестлаб», Україна) та «Йодерину» (ДР – йодофори; ТОВ «УПСП Західна ветеринарна компанія», Україна).
Найбільші значення інгібуючої дії отримано при використанні дезінфікуючого засобу «Віросан», який за експозиції 30–150 хв у 0,1 % концентрації призводив до інгібування споруляції 16,2–57,0 % та деформації 1,7–10,0 % ооцист E. tenella; у 0,25 % концентрації – 65,0–84,5 % та 12,7–19,3 % ооцист; у 0,5 % концентрації – 87,4–100,0 % та 20,0–30,3 % ооцист. Дезінфектант «Йодерин» за експозиції 30–150 хв у 0,5 % концентрації призводив до інгібування споруляції 9,0–35,7 % та деформації 1,3–4,0 % ооцист E. tenella; у 1,0 % концентрації – 42,2–68,2 % та 5,3–10,0 % ооцист, у 2,0 % концентрації – 73,6–93,1 % та 11,7–18,0 % ооцист. Дезінвазійна дія дезінфектантів супроводжувалася морфометричними змінами в ооцистах E. tenella, де при дії «Віросану» на тест-культуру довжина ооцист в процесі споруляції зменшується на 5,7–20,9 %. При дії «Йодерину» довжина ооцист та індекс довжина / ширина в процесі споруляції зменшується на 4,8–6,9 % та 11,0 % відповідно.
Отже, отримані результати інгібуючої дії дезінфектантів «Віросану» та «Йодерину» доводять можливість використання цих засобів у проведенні ефективних заходів боротьби та профілактики еймеріозу курей.
Гроші та кредит
(2026) Томілін, Олексій Олександрович; Дорошенко, Андрій Петрович; Краснікова, Оксана Миколаївна
Зміст навчального посібника відповідає програмі дисципліни «Гроші та кредит» для студентів, що здобувають освіту за галуззю знань D Бізнес, адміністрування та право, спеціальністю D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Навчальний посібник сприяє засвоєнню ключових понять, що формують методичну базу державного та ринкового регулювання у фінансовій, банківській, страховій сферах та на фондовому ринку. Окрема увага приділяється розумінню інструментів та методів державного регулювання грошово-кредитної системи, її ролі у фіскальній та монетарній політиці, а також формуванню вмінь аналізувати грошову, кредитну та банківську системи, оцінювати взаємозв’язки у сфері грошових, валютних та кредитних відносин. Студенти зможуть опанувати методи аналізу й синтезу для виявлення основних характеристик грошовокредитної системи та поведінки її суб’єктів
Вивчення ультраранносторонних сортів проса у післязбивних та післязбивних посівах залежно від попередників та способів сівби
(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Тищенко, Володимир Миколайович; Костенко, Олена Михайлівна
Наведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.
Physiological and biochemical aspects of pre-sowing treatment of soybean (Glycine max (L.) Merr.) seeds
(2026-03-03) Chaika, T.; Короткова, Ірина Валентинівна; Korotkova, I. V.; Шевніков, Микола Янаєвич; Shevnikov, M. Ya.; Ляшенко, Віктор Васильович; Liashenko, V. V.; Горбенко, Олександр Вікторович; Gorbenko, O. V.; Horbenko, O.
Soybean is one of the most in-demand crops, with its production increasing; however, climate change affects yield, necessitating the application of biopreparations to enhance plant resilience to stress conditions. This study aimed to investigate the effects of pre-sowing seed treatment with an inoculant and a phytohormonal preparation on the physiological and biochemical parameters of soybean plants and their yield under organic farming conditions. A field study conducted in 2022 2024 examined the impact of pre-sowing seed treatment with the inoculant Legume Fix and the phytohormonal preparation Violar on leaf area, proline content, malondialdehyde levels, photosynthetic pigments, and yield under various weather conditions in an organic farming system. It was established that pre-sowing seed treatment increased leaf area by an average of 13.4% with Legume Fix and by 19.3% with Violar. It was established that the highest increase in proline content (as a protective response) was observed in the hot conditions of 2024, with seed treatment using Violar (41.2%) and Legume Fix (26.5%). Over the study period, the lowest MDA concentrations in soybean plants were recorded following seed treatment with Violar and Legume Fix, averaging 7.57 and 9.33 µg/g fresh weight, respectively, which was 37.4% and 22.9% lower than in the control plants. Treatment with Violar resulted in an increase in Chl a, Chl b, and total Chl (a + b) content by an average of 18.9%, 13.3%, and 17.2%, respectively, compared to the control, while inoculation with Legume Fix led to increases of 7.4%, 3.4%, and 6.2%, respectively. Pre-sowing seed treatment with Legume Fix and Violar resulted in a higher yield than the control plants, with average increases of 13.2% and 20.6%, respectively. The obtained results may be recommended for organic farming to enhance crop yield.
Оцінка впливу кореневого живлення на якість розсади капусти білокачанної
(2025) Омельченко Є. В.