Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів академії, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Правила оформлення списку використаних джерел при написанні наукових робіт
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Вивчення потенціалу врожайності баклажан за сортовими особливостями
(2024) Сиплива, Н. О.; Кулик, Максим Іванович; Рожко, Ілона Іванівна; Новостройний, О. О
Стабільне забезпечення населення України якісними плодами овочівництва є нагальним питанням, що потребує вирішення. Застосування зареєстрованого сорту або гібриду – це основа агротехнології вирощування кожної овочевої культури. При цьому, сортові властивості культури, в т.ч. і баклажан вносять значний вклад у формування загальної врожайності й товарності плодів. Проведений огляд літератури стосовно теми дослідження свідчить, що дане питання потребує більш глибокого вивчення. У зв’язку з чим, в науковій публікації вивчено сорти й гібриди баклажана української та зарубіжної селекції за господарсько-цінними ознаками рослин та рівнем врожайності товарних плодів. Матеріалом для дослідження були сорти й гібриди баклажана: Прадо F1 Бріджит F1 й Моріс F1, Неро, Паріс, Лідер, Лаура та Гагат. Дослід – однофакторний із рендомізованим розміщенням варіантів у кожному з чотирьох повторень. Використані затверджені методики дослідження в овочівництві й ДСТУ із застосуванням статистичного обрахунку отриманих даних.
За результатами досліджень визначено, що усі сорти й гібриди баклажана віднесено до ранньостиглої групи з тривалістю вегетаційного періоду в межах 105–120 діб, але з різною тривалістю періоду плодоношення (23–40 діб). Встановлено, що з-поміж сортименту баклажана внесеного в Реєстр сортів найбільш ваговитими є плоди, які формують Моріс F1, Паріс, Лаура й Гагат. Цей же сортимент баклажана забезпечив високий рівень загальної врожайності плодів – більше 45,0 т/га. Майже на одному рівні вміст сухого залишку в плодах був у гібридів Прадо F1 Бріджит F1 й Моріс F1 й сортів Неро і Лідер (від 8,2 до 8,5 %), вищий показник відмічено у сортів Паріс, Лаура й Гагат (9,0–9,1 %).
Відповідно до регресійного аналізу визначено, що на збільшення загальної врожайності баклажана за досліджуваним сортиментом середній вплив має вага плоду (R 0,59), слабкий – тривалість плодоношення (R 0,23) та міст сухої речовини (R 0,20). Водночас вміст сухої речовини має зв’язок середньої сили із вагою плоду (R 0,65). Таким чином, найбільший потенціал врожайності баклажана обумовлюється середньою вагою плодів. Має потенціал 45,0 і більше т/га товарних плодів, що характерно для гібриду Моріс F1 та сортів: Паріс, Лаура й Гагат.
Перспективи подальших досліджень передбачатимуть більш детальний аналіз сортименту баклажана за морфометричними показниками рослин й якістю продуктових органів.
Спосіб виготовлення хліба пшеничного з ламінарією слані
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024) Хмельницька, Євгенія Вікторівна; Бараболя, Ольга Валеріївна; Гнуча, Т. Р.; Юхно, Віктор Миколайович; Будник, Ніна Василівна; Кайнаш, Алла Петрівна; Шелудько, Вікторія Миколаївна; Семенов, Анатолій Олексійович
Спосіб виготовлення хліба пшеничного, що передбачає підготовку компонентів, замішування тіста, бродіння, формування, дозрівання, випікання, охолодження, який відрізняється тим, що на етапі підготовки компонентів просіюють ламінарії слані за допомогою сита з отворами діаметром 3 мм, а на етапі замішування тіста вносять ламінарії слані, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: борошно пшеничне 1-го ґатунку 90,2-88,5 дріжджі хлібопекарські 1,80-1,75 сіль кухонна харчова 1,39-1,30 цукор 3,61-3,45 ламінарії слані 3,0-5,0.
Безконтактний датчик постійного струму
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024) Костенко, Олена Михайлівна; Кошовий, М. Д.; Рожнова, Т. Г.; Чебикіна, Т. В.; Боговісов, О. Ю.
Безконтактний датчик постійного струму, що містить джерело живлення, диференційний підсилювач, магнітопровід з обмоткою розмагнічення, в зазорі якого розміщений датчик Холла, аналого-цифровий перетворювач, підключений до мікропроцесора, з'єднаного із обмоткою розмагнічення магнітопроводу, який відрізняється тим, що струмові виводи датчика Холла підключені до виходу стабілізованого джерела живлення, а його потенційні виводи під'єднані до диференційного підсилювача, з'єднаного з аналогоцифровим перетворювачем.
Сучасні технічні засоби завантаження силосів зерновим матеріалом та проблеми його травмування
(2024-09) Антонець, Анатолій Вікторович; Кучеренко, С. В.
Важливою проблемою сучасного сільського господарства України є збільшення валового виробництва високоякісного зерна. Від його кількості і якості залежить продовольча безпека країни і сталий розвиток переробної і харчової промисловості [1].
Для збереження зерна на сучасних елеваторах використовують металеві силоси на бетонній основі. Висота їх обмежується несучою здатністю вантажів і не перевищує 30-60 м.
Якість хліба в залежності від якості борошна
(2024-09-17) Бараболя, Ольга Валеріївна
Хліб на землі існує вже тисячі років. Це є одним з найдавніших та корисних відкриттів людства[1].
Археологічні дослідження показують, що людина почала вживати зерна злакових культур ще за часів «мезоліту», а це на хвилиночку 15 тисяч років тому. З тих далеких часів і бере початок історія хліба. А приблизно 6-8 тисяч років тому людство навчилось подрібнювати злаки, спочатку це були каші, а пізніше на розпеченому вогнищем камінні пекли прісні коржі. Тому археологи вважають що це і було пращуром сучасного хліба. Пройшло ще декілька тисячоліть і люди навчились готувати хліб із збродженого тіста[2].