Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Оптимізація конструкції робочих органів та пневмосистем зерноочисних машин для підвищення ефективності експлуатації
(2026-02-11) ГЛАДКИЙ Олександр
Кваліфікаційна робота магістра присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню конструктивних параметрів зерноочисної машини з метою підвищення ефективності її функціонування. У роботі проаналізовано існуючі конструктивні рішення та технологічні схеми очищення зернового матеріалу, визначено ключові фактори, що впливають на якість сепарації та енергоефективність процесу.
На основі результатів досліджень обґрунтовано раціональні геометричні параметри основних робочих органів машини та встановлено науково підтверджені режими їх роботи, які забезпечують підвищення продуктивності, зниження втрат повноцінного зерна та покращення показників очищення. Запропоновані технічні рішення спрямовані на вдосконалення технологічного процесу післязбиральної обробки зерна з урахуванням сучасних вимог до якості та енергозбереження.
Effect of Fertigation with Urea-Ammonium Nitrate on the Seed Yield of Maize Maternal Lines
(2026-02-27) Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Koba, K.; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Semenov, A. O.; Семенов, Анатолій Олексійович; Len, O. I.; Лень, Олександр Іванович; Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Bahan, A. V.; Баган, Алла Василівна; Yurchenko, S. O.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Yeleussinov, B.
Fertilisation plays a crucial role in managing corn yields. Research conducted in 2021 − 2023 in the Central Forest-Steppe of ukraine under unstable moisture conditions demonstrated the positive impact of urea-ammonia mixture (uan) on the yield and sowing properties of maize maternal lines seeds across different maturity groups (P6/240, P5/320, P4/440). Applying 80 L/ha of UAN during the V10 (ВВСН 20) phase increased seed yield by 10.6 − 11.9% compared to the control. The highest seed yield was achieved with 120 L/ha of UAN, resulting in increases of 22.5% for P6/240, 21.3% for P5/320, and 16.4% for P4/440. however, increasing the uan dose to 160 l/ha led to a slight decrease in yield for lines P5/320 and P6/240. Statistical analysis confirmed that fertilisers significantly influenced seed yield, accounting for 37% of the yield variance, with the genetic characteristics of the maternal lines contributing 34%. The positive effect of liquid nitrogen fertilisers on the 1,000-seed weight varied from 3.4% to 21.8%, depending on lines genetics and fertiliser dose.
Формування продуктивності кукурудзи залежно від мінерального удобрення і густоти посіву
(2026-02-27) Єремко, Людмила Сергіївна; Кирлиця, А. О.
У статті висвітлено результати досліджень щодо оптимізації технологічних прийомів вирощування кукурудзи в контексті забезпечення максимальної зернової продуктивності. Авторами проаналізовано характер взаємодії між рівнями мінерального живлення та густотою стояння рослин як визначальними факторами формування структури врожаю. Встановлено, що підвищення норм внесення азотно-фосфорно-калійних добрив дозволяє збільшити оптимальну густоту посіву, що сприяє зростанню площі асиміляційної поверхні листя та інтенсивності фотосинтетичних процесів. У роботі наведено кількісні показники впливу цих чинників на озерненість качана та масу 1000 зерен. Обґрунтовано, що для кожного рівня удобрення існує критична межа загущення, перевищення якої призводить до міжвидової конкуренції за вологу та поживні речовини, знижуючи індивідуальну продуктивність рослини. Результати дослідження дозволяють надати виробництву рекомендації щодо адаптації густоти посіву до конкретних фонів живлення для досягнення найвищої рентабельності.
Вплив біо- та мінеральних добрив на урожайність зерна кукурудзи
(2026-02-27) Єремко, Людмила Сергіївна; Кирлиця, А. О.
Вагомим чинником стабілізації виробництва зернової продукції кукурудзи – як важливої культури універсального призначення – є оптимізація поживного режиму рослин шляхом поєднання біологічних і мінеральних добрив. Польовий експеримент щодо вивчення впливу різних рівнів мінерального удобрення та допосівної обробки насіння біодобривом Біо-мінераліс (3,0 л/т) на урожайність середньостиглого гібриду кукурудзи ДН Деметра (ФАО 300) проводився у 2022–2024 рр. на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН. Метою дослідження було встановлення впливу різних рівнів мінерального удобрення та застосування біодобрива на формування урожайності кукурудзи. У ході експерименту встановлено, що поліпшення поживного режиму рослин завдяки застосуванню мінеральних добрив, обробці насіння біодобривом та їх поєднанню позитивно впливало на ріст, розвиток та формування елементів продуктивності кукурудзи. Це підтверджується збільшенням площі листкової поверхні порівняно з контролем. Найефективнішим виявився варіант із комбінованим використанням біодобрива та мінеральних добрив – тут показники листкової поверхні були найвищими. У результаті формування більш розвиненої листкової поверхні та підвищення продуктивності фотосинтетичної діяльності рослин спостерігалося зростання маси рослин у абсолютно сухому стані. Найбільше це було помітно у варіанті із застосуванням Біомінералісу в поєднанні з N70P60K80. Збільшення інтенсивності синтезу органічних речовин сприяло їх кращому надходженню до качанів і зернівок під час наливу, що в підсумку забезпечило підвищення загальної урожайності зерна. Найвищу урожайність – 8,21 т/га – отримано у варіанті із допосівною обробкою насіння біопрепаратом Біомінераліс та внесенням мінеральних добрив у дозі N70P60K80. Приріст урожайності від застосування мінеральних добрив становив 11,8–15,2 %, а внесення біодобрива сприяло підвищенню зернової продуктивності на 1,8 %.
Особливості створення та впровадження проєкту інформаційного освітнього середовища сучасного закладу вищої освіти
(2026-02-27) Антонець, Анатолій Вікторович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Япринець, Тетяна Сергіївна; Овсієнко, Юлія Іванівна; Кошова, О. П.
Основним напрямом інформатизації закладу вищої освіти України в умовах дистанційного навчання є формування його сучасного інформаційного освітнього середовища (ІОС) для забезпечення високого рівня доступності навчання здобувачів вищої освіти. У статті окреслено основні характеристики інформаційного освітнього середовища університету, зокрема предметність, дидактична складова, особистісна спрямованість, єдиність, інтегрованість, високотехнологічність, мультимедійність, віртуальність, відкритість, педагогічність, мобільність. Наведено головні етапи проєктування інформаційного освітнього середовища, серед них: створення та впровадження веб застосунку автоматизованої системи управління, надання корпоративних акаунтів; наповнення контенту на сайті закладу освіти; формування структури та наповнення системи MOODLE; взаємоінтеграція веб застосунку, Google Календар, корпоративної пошти та системи MOODLE; проведення тестування та відлагодження роботи запропонованої ІОС. До важливих складників структури ІОС віднесені: засоби управління освітнім процесом; засоби автоматизації освітнього процесу; змістове наповнення системи MOODLE, спрямоване на формування необхідних загальних та фахових компетентностей здобувачів. Покроково окреслено особливості створення та впровадження проєкту ІОС, зокрема визначено мету, задачі, зміст, унікальність, очікувані результати, персонал, етапи проєкту та його слабкі сторони. Наведено особливості впровадження проєкту для підвищення якості дистанційного навчання. Визначені слабкі сторони проєкту, серед яких: досить велика чисельність учасників проєкту, можлива невмотивованість команди фінансовою складовою, небажання змін з боку деяких викладачів. Для ефективного впровадження проєкту розроблено стратегію роботи зі стейкхолдерами та графік інформаційної підтримки його реалізації. Окремо надано детальний опис специфікації цілей проєкту, запропоновано ієрархію структури робіт, побудовано діаграму Ганта, окреслено подальші перспективи розвитку.