Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Regulation of economic relations in agricultural land use
(2025) Makarenko, A. P.; Makarenko, P. M.; Dugar, T. Y.; Дугар, Тетяна Євгеніївна; Макаренко, Петро Миколайович; Макаренко, Андрій Петрович
Global and domestic practice shows that fiscal policy has a decisive impact on the efficiency of all producers. This also applies to agricultural production, where land is a special natural production resource, the efficiency of which
depends to a large extent on fiscal regulation. The problem of regulating land relations raises, in general, a rather important question about the place, role and scope of state intervention in the development of land turnover by the authorities and the implementation by the state of an economically economically justified tax policy aimed at rational use and improvement of soil fertility. These goals are served by the Land1 (2001) and Tax2 (2010) Codes of Ukraine, which define the general principles of budgetary and tax legislation, the legal basis for the functioning of the tax system, and the legal status of subjects of tax relations in land use
Стан облігацій підприємств на фондовому ринку україни в умовах цифровізації
(2025) Бражник, Людмила Василівна
У статті досліджується сучасний стан ринку облігацій підприємств України в умовах цифровізації фондового ринку. Визначено основні тенденції, проблеми функціонування цього сегмента. Проаналізовано динаміку торгів і випусків корпоративних облігацій на фондовому ринку, визначено основні фактори впливу на стан та перспективи залучення потенційних інвесторів. Розглянуто зарубіжний досвід використання облігацій компаніями та можливості його адаптації до вітчизняних реалій. Особливу увагу приділено впровадженню інструментам цифрових технологій, зокрема блокчейн, цифрові платформи, торгові системи, інструменти фінансового моніторингу, що впливають на прозорість, ліквідність, розширення кола інвесторів та зниженню трансакційних витрат на ринку облігацій. Запропоновано шляхи удосконалення вітчизняного ринку корпоративних облігацій з урахуванням викликів цифрової трансформаці
Поширення патології печінки та нирок у котів у м. Полтава
(2025) Кравченко, Сергій Олександрович; Делейчук, О. П.
Захворювання системи органів травлення та органів системи сечовиділення у свійських котів займають значну частину внутрішньої незаразної патології. Захворювання печінки у тварин цього виду тісно взаємопов’язані із хворобами нирок. У статті викладено результати наукових досліджень поширення патології печінки та нирок у свійських котів на території м. Полтава, проведених впродовж 2021–2024 років, що містять інформацію щодо аналізу структури захворюваності, хронології хвороб в розрізі кожного року, а також віку хворих тварин. Метою дослідження був аналіз клінічних проявів, лабораторних показників та ультрасонографічних ознак патології гепатобіліарної системи котів, з урахуванням ознак порушення функції та/або ультрасонографічної візуалізації нирок. Інформацію систематизували, враховуючи хронологічну та нозологічну структуру захворюваності, вікову динаміку. Проаналізовано результати дослідження 1428 котів, що мали клінічні, лабораторні або ультрасонографічні ознаки патології печінки та нирок, віком від одного до 11 років. З’ясовано, що патологія печінки у котів в м. Полтава супроводжується порушенням функцій нирок в середньому у 36 % випадків, серед яких хворі на гострий холангіогепатит – 70,4 %, хворі на хронічний гепатит – 14 %, хворі на гепатодистрофію – 15,6 %. Встановлено, що у 2021 році кількість випадків поєднаної патології печінки та нирок у котів складала 21 %, у 2022 році – 23,2 %, 2023 – 24,9 %, 2024 – 30,9 %, що пов’язано із змінами умов годівлі та утримання свійських котів на тлі міграційних тенденцій, супроводжується порушенням забезпечення фізіологічних потреб тварин та, відповідно, розвитком хвороб метаболізму. Показано вікову динаміку патології печінки та нирок: у молодих тварин переважають гострі запальні захворювання, у тварин віком 3–5 років у нозологічній структурі виявляли хронічні запальні процеси, а у котів старшої вікової групи – дистрофічні захворювання гепатобіліарної системи та нирок. З’ясовано, що переважаючою патологією печінки, що супроводжується нефропатією, є гострий холангіогепатит у віці 3–5 років (59,4 %), хронічний гепатит у віці 6–8 років (44,4 %) та гепатодистрофія у віці понад 9 років (46,3 %)
Підвищення якості і ефективності зажиттєвого кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження дрібної рогатої худоби на наявність легеневих нематодозів
(2025) Корчан, Леонід Миколайович; Корчан, Микола Іванович
Легеневі стронгілідози дрібної рогатої худоби – паразитарні захворювання, що викликані збудниками численних родів нематод. Найбільшого поширення на території України набули представники з родин Protostrongylidae (Protostrongylus kochi та Protostrongylus hobmaieri), Dictiocaulidae (Dictyocaulus filaria та Dictyocaulus viviparus) і Metastrongylidae (Muellerius capillaris та Cystocaulus nigrescens). Збудники цих нематод можуть паразитувати в легенях, трахеї та бронхах і найдрібніших розгалуженнях бронхів а також альвеолах і альвеолярних ходах. Внаслідок паразитування в органах дихання тварин збудники викликають характерну клінічну картину, призводять до зниження продуктивності а інколи, за високої інтенсивності інвазії навіть до загибелі. Враховуючи місце локалізації паразитів, діагностика цих хвороб викликає певні труднощі, тому розробка ефективних способів виявлення збудників легеневих стронгілідозів у дрібної рогатої худоби є актуальним напрямом роботи. Мета роботи полягала у підвищенні діагностичної ефективності авторських розробок направлених на проведення гельмінтоларвоскопічних досліджень у дрібної рогатої худоби, що проводяться з метою виявлення легеневих стронгілідозів шляхом їх удосконалення та стандартизації здійснюваних послідовних дій та режимів виконання. У процесі вдосконалення було запропоновано: прилад для індивідуального відбору проб фекалій у дрібної рогатої худоби з розкриттям його технічних характеристик та методики проведення забору зразків; пристрою для відбирання надосадової рідини та ресуспендування осаду з личинками гельмінтів з розкриттям його технічних характеристик та послідовності дій при використанні запропонованого приладу; лічильну камери для гельмінтоларвоскопічних досліджень з описом її технічних характеристик та інструкції щодо використання; покрокову інструкцію щодо виконання кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження тварин з метою виявлення легеневих нематодозів. Викладений в статті матеріал має важливе теоретичне та практичне значення не лише для науковців але й для практикуючих лікарів ветеринарної медицини. Використання наведеної покрокової інструкції та запропонованого обладнання дозволяє підвищити діагностичну ефективність здійснюваного дослідження та знизити витрати часу на проведення одного діагностичного дослідження
Аналіз причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів
(2024) Передера, Роман Вікторович; Передера, Олена Олександрівна
У статті наведено результати аналізу причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів в приватних господарствах Полтавської області. У результаті проведених досліджень було встановлено, що в 90 % господарств більшість випадків пододерматитів кролів були виявлені влітку. Восени кількість випадків зменшувалася. Згідно з результатами наших спостережень – у досліджуваних господарствах найбільший вплив на появу і розвиток пододерматитів мали умови утримання і годівлі. Окремі господарства, що були схожими за цими параметрами, мали подібну динаміку розвитку даного захворювання. Два фактори, що діяли одночасно і впливали на розвиток пододерматитів найбільше: температурний режим та підвищення вологості підлоги в клітці. Температурний режим залежав від сезонності та способу утримання. В більшості господарств восени та навесні температурний режим виходив за межі оптимальних значень та становив 25–28 °С. Найвищу температуру повітря реєстрували у червні–серпні в господарствах, де тварини утримувалися в приміщеннях. Найвища температура фіксувалася в середньому з 15-ї до 18-ї години. В окремі періоди вона сягала 29–32 °С. Вологість повітря, згідно із результатами наших досліджень, не впливала на розвиток пододерматитів кролів. Другим фактором, що впливав на виникнення пододерматитів у кролів, була вологість підлоги (підстилки), що пов’язано з введенням у раціон зеленої маси у травні та тривало все літо і в теплий період осені. У тих господарствах, де одночасно діяли два фактори: висока температура та підвищена вологість підстилки в клітках, мало значення загальна кількість поголів’я тварин на момент спалаху. Так, згідно зі спостереженнями, кількість хворих кролів у літні місяці корелювала із загальною кількістю дорослого поголів’я у господарстві й була прямопропорційною цьому показнику. У кроленят до тримісячного віку не було встановлено жодного випадку захворювання на пододерматит. Серед вікової групи кролів 4–6 місяців середній показник хворих тварин у пік захворюваності становив 32 % в неблагополучних господарствах. Найбільша кількість хворих тварин в таких господарствах нараховувалася у групі від шести місяців до двох років, і становила 68 %. За мінімальної кількості поголів’я у січні в усіх досліджуваних господарствах хворих у цей період не було виявлено. Зі збільшенням кількості поголів’я навесні реєстрували збільшення відсотка хворих, що коливався у межах 1,6–6,0 %. Найбільший відсоток тварин з пододерматитами виявляли у господарствах, де з кінця весни починали згодовувати соковиті зелені корми. Захворюваність на пододерматити в таких господарствах становила 21,0–29 % у літні місяці. У господарствах, де тварин годували комбікормом та сіном, незалежно від пори року, відсоток тварин з пододерматитами був нижчим і становив 1,6–6,0 % навесні та 2,8–12,3 % влітку. Результати дослідження свідчать, що мікробний пейзаж з ран за пододерматитів кролів суттєво відрізняється від мікрофлори шкіри підошви здорових тварин благополучних господарств. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. У результаті бактеріологічних досліджень змивів з підошви лап у здорових тварин неблагополучних господарств найбільша кількість становила Bacillus subtilis, Escherichia coli та інші паличкоподібні форми. Різні види стафілококів становили 18–24 %, S. аureus було виявлено у 35 %. Активізація і розвиток патогенної мікрофори залежить від низки факторів: характеру годівлі, віку тварин, температури зовнішнього середовища. Отже, є група факторів, одночасна дія яких призводить до зниження резистентності організму кролів. Насамперед це високі температури повітря влітку впродовж тривалого проміжку часу. Вологість підстилки за згодовування та наявності в клітці значної кількості соковитих кормів, бобових трав (люцерни) призводить до мацерації шкіри підошви, що полегшує процес проникнення і розвитку патогенних мікроорганізмів, у даному випадку – S. аureus. Заходи профілактики пододерматитів повинні враховувати основні тенденції розвитку даного захворювання. Господарства, в яких реєструється дане захворювання, повинні переходити на сухий тип годівлі. Влітку, коли реєструється розвиток епізоотичного процесу, клітки повинні бути заповнені мінімальною кількістю тварин. Підстилка має бути завжди суха, без домішок колючих трав, що можуть спричинити додаткові пошкодження шкіри лап. Обов’язковий огляд стану шкіри підошви кролів взимку 1–2 рази на місяць, влітку та навесні – щотижня, з подальшою ізоляцією хворих тварин