Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Правила оформлення списку використаних джерел при написанні наукових робіт
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
СПОСІБ ЗБІЛЬШЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СХОЖОГО НАСІННЯ ПРОСА ПРУТОПОДІБНОГО
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2025-12-03) Кулик, Максим Іванович; Рожко, Ілона Іванівна; Дьомін, Дмитро Геннадійович; Падалка, Вячеслав Вікторович; Калініченко, Олександр Володимирович; Ритченко, Андрій Вікторович; Іванов, Олег Миколайович
Спосіб збільшення врожайності схожого насіння проса прутоподібного включає проводення скошування насінників за 75-100 % побуріння волоті, очікують дозрівання насіння на скошених рослинах та обмолочують його. У фазі весняного кущіння здійснюють позакореневе підживлення насіннєвих рослин проса прутоподібного робочим розчином хелатного препарату з дозою внесення 3 кг/га з витратою робочого розчину 300 л/га.
Формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців
(2025) Усанова, Л.; Усанов, Ігор Вікторович; Штепа, О.
У статті досліджено філософсько-освітні засади формування критичного мислення в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. У контексті сучасних соціокультурних трансформацій підкреслено важливість формування критичного мислення і як важливої компетентності, і як невід’ємної характеристики сучасної інтелектуальної культури. Розглянуто соціокультурні чинники актуалізації критичного мислення в суспільстві знань, філософсько-педагогічний інструментарій його формування. Проаналізовано положення дослідників різних галузей (філософії, психології, педагогіки) критичного мислення щодо визначення його сутності, можливостей
розвитку. Показано, як змінювалось визначення та трактування критичного мислення зі зміною освітньої парадигми та педагогічної (освітньої) моделі. Також у статті зазначено взаємовпливи соціального середовища і інформаційних технологій, які призводить до формування «суспільства знань». У суспільстві, де інформація й знання стають визначаючими ресурсами, актуалізується навичка критичного сприйняття інформації, самостійного аналізу, результативного її використання, оволодіння критичним мислення є завданням освітнього процесу формування сучасного фахівця, здатного мислити і діяти нестандартно й ефективно. Критичне мислення розглянуто як міждисциплінарний концепт, оскільки засвоєння цієї навички потребує використання інформації з різних галузей знань. Водночас акцентовано увагу на філософських основах дефініції критичного мислення як
рефлексивного, осмисленого, обґрунтованого, та роль філософських дисциплін як у вивченні, так і в навчанні критичному мисленню. Теоретичною основою визначення критичного мислення є розрізнення двох способів сприйняття світу: предметного (не рефлексивного, неусвідомлюваного, неуважного) і критичного – рефлексивного мислення, що характеризується усвідомленням того, що відбувається, уважністю, здатністю до запитань, здатністю розрізняти стереотипи, розпізнавати маніпуляції, тощо. Проведений аналіз уможливив виділення істотних ознак обраного поняття, ґрунтуючись на яких критичне мислення визначається як мислення усвідомлене,
самостійне, рефлексивне, цілеспрямоване, обґрунтоване, самоорганізоване. Серед інструментів розвитку критичного мислення обрано залучення здобувачів освіти до розв’язання проблемних задач і діалогу, використання інтерактивних форм навчання та рефлексію власної пізнавальної діяльності
Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості: особливості чоловічої і жіночої соціалізації
(2025) Донченко, О. С.; Сенюра, О. В.; Ярощук, М. В.; Олішевська, Ж. А.; Токуєва, Наталія Володимирівна
У статті досліджується поняття гендерного розвитку та становлення гендерної ідентичності особистості в контексті сучасних соціокультурних змін. Розкрито основні етапи формування гендерної ідентичності впродовж онтогенезу, починаючи з раннього дитинства і до зрілості. Акцентовано увагу на ролі соціального середовища, сім’ї, системи освіти та медіа у процесі формування гендерних уявлень. Розглянуто психологічні та соціальні чинники, що впливають на особливості соціалізації хлопців та дівчат. Окремо проаналізовано стереотипні уявлення про «чоловічі» та «жіночі» ролі, а також їхній вплив на самосприйняття, вибір життєвих стратегій і поведінкових моделей. Наведено порівняльну характеристику стилів виховання, які формують гендерну поведінку, та їхню ефективність у контексті особистісного розвитку. Стаття також висвітлює сучасні підходи до подолання гендерної дискримінації та забезпечення рівних можливостей для представників різних гендерів. Підкреслено важливість гендерної чутливості в освітньому процесі, соціальній роботі та психологічному консультуванні. Наведено приклади позитивних змін у підходах до гендерного виховання в умовах демократичного суспільства. Увагу зосереджено на актуальних викликах, пов’язаних з множинністю гендерних ідентичностей, зокрема в підлітковому віці, коли особистість найбільш вразлива до зовнішніх впливів. Проаналізовано вплив соціальних мереж, культурних трендів та сучасних дискурсів на процес самоідентифікації. Автори наголошують на потребі індивідуалізованого підходу в підтримці гендерного самовизначення. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до розуміння гендерної ідентичності як динамічного й соціально зумовленого явища. Розроблення програм підтримки гендерного розвитку, просвітницька робота серед батьків і педагогів, а також формування гендерно нейтрального середовища є ключовими умовами для гармонійного розвитку особистості незалежно від статі
Міжкультурна комунікація: головні аспекти філософії життєдіяльності суспільства
(2024) Токуєва, Наталія Володимирівна; Зленко, Н. М.; Цой, Т. В.
В останні роки міжкультурна комунікація відіграє важливу роль у встановленні та підтримці ділових і професійних відносин у різних сферах людської діяльності. Процес глобалізації та інтеграції нашої країни у світове співтовариство і глобальний інформаційний простір висунув питання міжкультурної комунікації на перший план, оскільки однією з найважливіших складових життя і діяльності людини є комунікація, яка забезпечує канали передачі та отримання інформації. Розвиток міжнародних відносин, встановлення ділових і дружніх стосунків з представниками інших країн вимагає знання іноземних мов, національних і культурних особливостей різних народів і націй. Тому вивчення найважливіших аспектів міжкультурної комунікації продиктовано потребами сьогодення
Вплив соціального інтелекту на продуктивність перебування людини у соціальних медіа
(2024) Лядський, Ігор Костянтинович; Сенько, Інна Михайлівна; Потапюк, Ірина Петрівна
У статті проаналізовано вплив соціального інтелекту людини на схильність до продуктивного використання сучасних цифрових технологій, зокрема соціальних медіа. Досліджено середній час перебування людини у соціальних мережах, відсоток використання цих платформ для вирішення робочих завдань та бажання додатково розвивати свої digital-skills, тобто цифрові навички. Встановлено, що соціальний інтелект достовірно впливає (p≤0,001***) на прагнення людини до продуктивного використання соціальних мереж, пов’язаний (p≤0,05*) із бажанням додаткового розвитку навичок комунікації в інтернет просторі. Це свідчить на користь потреби впровадження курсу соціального інтелекту в освітні програми закладів вищої освіти, доцільність впровадження подібних тренінгів, лекцій та майстер-класів для підвищення кваліфікації представників органів місцевого самоврядування, університетів та бізнесу