Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Удосконалення адміністративного механізму публічного управління у сфері охорони здоров’я
(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Пашнєв, Віталій Олексійович
Дисертаційне дослідження присвячене розвитку теоретико-методичних засад та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення адміністративних механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Актуальність теми роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я в умовах масштабних соціально-економічних трансформацій, триваючої медичної реформи, посилення цифровізації суспільних процесів, євроінтеграційних змін, а також значного впливу воєнних дій на стан медичної інфраструктури, кадровий потенціал галузі та доступність медичних послуг для населення.
У першому розділі дослідження розглянуто теоретичні засади публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. На основі систематизації наукових підходів встановлено відсутність єдиного трактування сутності поняття «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я». Узагальнення наявних наукових підходів дозволило уточнити зміст цієї категорії як цілеспрямованої діяльності суб’єктів публічного управління, що реалізується на основі принципів багаторівневого врядування, людиноцентризму, відкритості, інклюзивності та партнерської взаємодії з метою забезпечення доступності, якості та безперервності медичних послуг.
Обґрунтовано доцільність розгляду публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я як багаторівневої системи, що охоплює наднаціональний, національний, регіональний та локальний рівні управління. Визначено, що ефективність функціонування такої системи забезпечується завдяки узгодженості стратегічних цілей, інституційних механізмів, ресурсного забезпечення та практичній реалізації управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі механізмів зворотного зв’язку як інструменту оцінювання результативності та адаптації системи до змін у зовнішньому середовищі.
За результатами дослідження удосконалено концептуальну модель публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я, яка базується на інтеграції аксіологічного, інструментального та процесуального аспектів управління. На відміну від існуючих підходів, запропонована модель передбачає поєднання діяльності органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства та приватного сектору на засадах відкритості, підзвітності, партнерства та людиноцентризму, що забезпечує підвищення результативності управлінських рішень і посилення адаптивності системи охорони здоров’я до сучасних викликів.
Встановлено, що функціонування системи охорони здоров’я визначається комплексним впливом соціально-економічних, демографічних, інституційних, політичних та безпекових чинників. Доведено, що в умовах воєнного стану особливого значення набуває здатність системи публічного адміністрування забезпечувати гнучкість, оперативність та адаптивність управлінських процесів.
У результаті дослідження набула подальшого розвитку послідовність дій із забезпечення функціонування публічного адміністрування як гнучкої адаптивної системи. Запропонований підхід ґрунтується на встановленні взаємозв’язків між структурами, інструментами та процесами управління з урахуванням особливостей кризових умов та воєнного стану. Його реалізація базується на принципах процесно-правової та інституційної спроможності, юридичної формалізації, кризової трансформації, оперативної гнучкості та безперервного вдосконалення управлінських механізмів.
У другому розділі здійснено комплексний аналіз реалізації інструментів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. Встановлено, що система охорони здоров’я України зазнала суттєвих інституційних змін унаслідок реалізації медичної реформи, що дало змогу сформувати необхідний базис для подальшого розвитку галузі. Разом із тим виявлено низку проблем, серед яких недостатній рівень фінансового забезпечення, кадровий дефіцит, нерівномірне територіальне розміщення медичних закладів, обмеженість інвестиційних ресурсів, зношеність матеріально-технічної бази та негативний вплив воєнних дій на функціонування медичної інфраструктури.
Дослідження показало, що важливим напрямом удосконалення системи охорони здоров’я є забезпечення комплексної інтеграції інструментів публічного адміністрування. На цій основі набули подальшого розвитку методичні засади побудови архітектури інструментального забезпечення функціонування публічного адміністрування охорони здоров’я. Запропонована архітектура передбачає синергійну взаємодію нормативно-правового, інституційно-організаційного, фінансово-економічного, кадрового, інформаційно-аналітичного та комунікаційно-соціального інструментарію.
Обґрунтовано, що ефективність функціонування системи охорони здоров’я значною мірою залежить від рівня інтегрованості зазначених інструментів та їх здатності забезпечувати досягнення стратегічних цілей державної політики у сфері охорони здоров’я. Визначено напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення галузі, зокрема щодо подолання регуляторної фрагментарності, посилення міжвідомчої координації та розвитку стратегічного планування.
Здійснено оцінювання соціально-економічних детермінант ефективності публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. За допомогою економіко-математичних методів і регресійного аналізу доведено наявність стійких взаємозв’язків між результативністю управлінських процесів і рівнем соціально-економічного розвитку держави. Встановлено, що на ефективність системи охорони здоров’я найбільший вплив мають рівень доходів населення, зайнятість, масштаби соціальних ризиків, бюджетне фінансування та демографічні показники.
У зв’язку з цим удосконалено підхід до оцінювання ефективності публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я шляхом обґрунтування домінуючої ролі зовнішніх соціально-економічних детермінант та уточнення критерію результативності на основі показника валового національного доходу на душу населення. Отримані результати доводять необхідність інтеграції політики охорони здоров’я з політикою зайнятості, соціального захисту, макроекономічної стабілізації та управління соціальними ризиками.
У третьому розділі визначено стратегічні пріоритети модернізації механізмів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. Проведене емпіричне дослідження дозволило встановити ключові чинники внутрішнього розвитку закладів охорони здоров’я, що впливають на результативність управлінських механізмів. Виявлено, що вирішальне значення мають рівень організаційної зрілості, якість внутрішніх комунікацій, ефективність систем мотивації персоналу, стратегічне планування та управлінська підтримка.
Визначено основні проблеми функціонування медичних закладів, серед яких домінують надмірне адміністративне навантаження, кадровий дефіцит, недостатній рівень матеріального стимулювання працівників та недосконалість внутрішніх комунікаційних процесів. Обґрунтовано необхідність підвищення організаційної стійкості медичних установ як передумови забезпечення ефективності публічного адміністрування в умовах воєнного стану.
Удосконалено теоретико-методичні засади моделювання механізмів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я шляхом урахування чинників внутрішнього розвитку медичних закладів у структурі управлінських моделей оцінювання та підвищення ефективності. На основі результатів опитування уточнено роль організаційної зрілості, рівня управлінської підтримки та мотивації персоналу у забезпеченні результативності діяльності медичних установ.
Особливу увагу приділено питанням забезпечення інклюзивності медичних послуг в умовах зростання потреб населення, спричинених наслідками воєнних дій. Встановлено необхідність впровадження сучасних механізмів створення безбар’єрного середовища, розвитку інклюзивної інфраструктури та вдосконалення інструментів соціальної інтеграції пацієнтів.
На основі узагальнення результатів дослідження сформовано механізм удосконалення публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я як цілісну інтегровану систему управлінських впливів, що поєднує інституційні, організаційно-правові, ресурсні та інструментальні компоненти. Запропонований механізм орієнтований на адаптацію системи охорони здоров’я до наслідків воєнних дій, відновлення медичної інфраструктури, забезпечення міжінституційної координації та підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.
Отримані результати дозволили досягти поставленої мети дослідження щодо розвитку теоретико-методичних засад та обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення адміністративних механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Розроблені наукові положення поглиблюють теорію публічного управління та адміністрування, розширюють наукові уявлення про закономірності функціонування системи охорони здоров’я та формують методологічне підґрунтя для розроблення адаптивних управлінських механізмів забезпечення її стійкого розвитку.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національною службою здоров’я України, керівниками закладів охорони здоров’я та іншими суб’єктами системи охорони здоров’я під час формування та реалізації державної політики у галузі. Запропонована концептуальна модель публічного адміністрування може бути використана для вдосконалення механізмів координації між суб’єктами управління та підвищення якості управлінських рішень. Розроблений підхід до оцінювання ефективності публічного адміністрування створює методичне підґрунтя для моніторингу результативності державної політики у сфері охорони здоров’я та врахування соціально-економічних чинників під час її реалізації. Запропоновані підходи до моделювання механізмів публічного адміністрування можуть бути використані для підвищення організаційної спроможності медичних закладів, удосконалення кадрової політики та розвитку системи внутрішнього управління. Розроблений механізм удосконалення публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я доцільно застосовувати під час розроблення програм відновлення медичної інфраструктури, підвищення стійкості системи охорони здоров’я та адаптації управлінських процесів до викликів воєнного й післявоєнного періодів.
Основні положення та висновки дисертації мають прикладний характер і впроваджені в діяльність низки установ та організацій.
У Міській клінічній лікарні №13 (довідка №1 від 06.05.2026 р.) концептуальні засади функціонування механізму публічного адміністрування застосовано в організаційній, планово-економічній та лікувально-діагностичній діяльності.
У ГО «Інститут економічних та Еколого-енергетичних досліджень» (довідка № 171 від 01.05.2026 р.) впроваджено інструментарій оцінювання результативності медичної галузі та рекомендації щодо її крос-секторальної інтеграції з державними політиками зайнятості й макростабілізації.
У ГО «Інститут інноваційного провайдингу «Сталий розвиток» (довідка № 03 від 20.05.2026 р.) використано підхід до оцінювання ефективності адміністрування з урахуванням ВНД на душу населення для обґрунтування стійкого фінансування системи.
У ГО «ІСЕІ» (довідка № 03 від 05.02.2026 р.) застосовано науково-методичні засади моделювання механізмів публічного адміністрування на основі чинників внутрішнього розвитку медичних закладів.
Результати дослідження також використовуються у навчальному процесі. У Полтавському державному аграрному університеті (довідка № 01-11/85 від 14.05.2026 р.) матеріали залучено до викладання дисциплін «Адміністративне управління в організаціях публічної сфери», «Правові засади адміністративної діяльності», «Публічне управління», «Служба в органах місцевого самоврядування» для бакалаврів та «Електронне урядування» для магістрів. У Полтавському державному медичному університеті МОЗ України (довідка № 03-18/41 від 08.04.2026 р.) результати застосовано під час викладання дисципліни «Державна політика та організаційно-правові засади управління системою охорони здоров'я» для здобувачів другого магістерського рівня.
Developing a set of models to support intelligent decision support systems
(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2026) Odarushchenko, O. B.; Одарущенко, Олена Борисівна
Intelligent decision support systems are the object of the study. The problem addressed in the study is the improvement of the validity of the functioning of intel¬ligent decision support systems. The hypothesis of the study is the possibility of increasing the effi¬ciency of the functioning of intel¬ligent decision support systems due to the development of a set of mathematical models of their functioning.
The originality of the study consists of:
– comprehensive assessment of the state of functioning of intel¬ligent decision support systems due to multi-level assessment;
– modeling of possible states of functioning of intelligent deci¬sion support systems;
– reconfiguring the number of input parameters to model the functioning process of intelligent decision support systems due to the use of evolving artificial neu¬ral networks, which achieves an increase in the efficiency and reli¬ability of the received decisions and evaluations;
– setting the number of input channels of destructive influence for their accurate assessment due to the use of queuing theory;
– setting the input parame¬ters of the models by adjusting the parameters of the member¬ship function of evolving artificial neural networks, which achieves an increase in the accuracy of modeling the state of function¬ing of intelligent decision support systems.
Modeling of the proposed set of mathematical models of the functioning of intelligent decision support systems was carried out. In the course of modeling, it was established that an average of up to 20% gain is ensured in the effi¬ciency and reliability of calcula¬tions, while ensuring an average level of use of hardware resources
Development of a scientific and methodological apparatus for ensuring the functional reliability of special-purpose information systems
(European Journal of Enterprise Technologies, 2025) Odarushchenko, O. B.; Одарущенко, Олена Борисівна
The object of the study is informa¬tion systems. The research addresses the problem of increasing the accu¬racy of modeling the functioning pro¬cesses of information systems. A poly-model complex for resource manage¬ment in information systems has been developed.
The originality of the research is ensured by:
– a comprehensive description of the functioning processes of vari¬ous types of information systems through the development of corre¬sponding mathematical expressions, which enhances the accuracy of mod¬eling for subsequent managerial deci¬sion-making;
– the inclusion of both static and dynamic processes occurring within information systems, using a hierar¬chical system of interconnected mathe-matical models;
– the ability to model either an indi¬vidual process within an information system or to perform integrated model¬ing of multiple processes using a single or a set of mathematical models;
– a dynamic description of the process of controlling the trajecto¬ry of information systems during their operation through proposed analytical expressions, enabling forecasting of the system’s behavior N steps ahead;
– modeling the process of opera¬tions management during computa¬tional tasks within the functioning of information systems, which allows for planning of optimal load distribution on the hardware components;
– simulation of the dynamics of resource management in information systems during their operation, making it possible to forecast the engagement of resources throughout their lifecycle.
The proposed polymodel complex is advisable to use for solving man-agement tasks of information systems characterized by a high level of com¬plexity.
Development of a polymodel complex of information systems resource management
(European Journal of Enterprise Technologies, 2025) Odarushchenko, O. B.; Одарущенко, Олена Борисівна
The object of the study is informa¬tion systems. The research addresses the problem of increasing the accu¬racy of modeling the functioning pro¬cesses of information systems. A poly-model complex for resource manage¬ment in information systems has been developed.
The originality of the research is ensured by:
– a comprehensive description of the functioning processes of vari¬ous types of information systems through the development of corre¬sponding mathematical expressions, which enhances the accuracy of mod¬eling for subsequent managerial deci¬sion-making;
– the inclusion of both static and dynamic processes occurring within information systems, using a hierar¬chical system of interconnected mathe-matical models;
– the ability to model either an indi¬vidual process within an information system or to perform integrated model¬ing of multiple processes using a single or a set of mathematical models;
– a dynamic description of the process of controlling the trajecto¬ry of information systems during their operation through proposed analytical expressions, enabling forecasting of the system’s behavior N steps ahead;
– modeling the process of opera¬tions management during computa¬tional tasks within the functioning of information systems, which allows for planning of optimal load distribution on the hardware components;
– simulation of the dynamics of resource management in information systems during their operation, making it possible to forecast the engagement of resources throughout their lifecycle.
The proposed polymodel complex is advisable to use for solving man-agement tasks of information systems characterized by a high level of com¬plexity.
Automating requirements traceability in project documentation using TraceTrend tool: model, design and application
(Radioelectronic and Computer Systems, 2025) Odarushchenko, O. M.; Odarushchenko, O. B.; Одарущенко, Олег Миколайович; Одарущенко, Олена Борисівна
The object of the study is a formalized model of requirements traceability in project documentation for hardware-software systems. The subject matter of the research encompasses the application of mathematical modeling and tool-based approaches to automate the traceability process, focusing on the design and functionality of the TraceTrend software tool. The primary goal of the study is to improve the quality and integrity of requirements management by implementing traceability mechanisms that ensure logical consistency, hierarchical correctness, and complete test coverage across all project documentation stages. The research tasks include: identifying challenges related to manual requirements tracing in safety-critical domains; constructing a formal mathemat-ical model based on set theory, binary relations, and directed graphs; defining binary matrices for requirement inheritance and test coverage; developing automated analysis techniques for traceability conditions; integrating the model into the TraceTrend tool; and demonstrating its applicability through a real-world case study. The study employed the following methods: mathematical modeling of binary relations, model-based testing, static analysis of documentation structures, and the use of Boolean matrix operations for verifying coverage and con-sistency. As a result of the research, a formal model of requirements traceability was created and implemented in the TraceTrend tool.