Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Інструкція для науково-педагогічних, педагогічних і наукових працівників із додавання академічних текстів до електронного репозитарію

Інструкція із додавання академічних текстів здобувачів вищої освіти різних рівнів до електронного репозитарію

Приклади бібліографічного опису документа

Авторський договір

Photo by @inspiredimages
 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
Шостя Анатолій Михайлович
(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Усенко, Світлана Олексіївна; Копилець, Наталія Василівна; Кузьміна, Наталія Миколаївна
У науково-допоміжному біобібліографічному покажчику висвітлено основні етапи життєвого шляху, наукову, педагогічну та громадську діяльність відомого українського вченого, доктора сільськогосподарських наук, професора Анатолія Михайловича Шості. Видання презентує його багаторічний інтелектуальний доробок у розробку фундаментальних основ репродуктивної функції тварин та фізіології свиней. Книга містить розширений біографічний нарис, хронологічний перелік наукових праць, публікацій, державних стандартів, а також окремий розділ з об'єктами інтелектуальної власності й патентами. Матеріали систематизовано за роками видання для зручності відстеження еволюції наукових поглядів автора. Покажчик розраховано на науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів та фахівців у галузі сільськогосподарських наук і біотехнологій.
Ескіз недоступний
Документ
Ескіз недоступний
Документ
Ескіз недоступний
Публікація
Features of the clinical course of feline cystoisosporosis
(2026-07-06) Мельничук, Віталій Васильович; Губський, Ю. А.
Паразитичний рід Cystoisospora Frenkel, 1977 включає представників Apicomplexa, що морфологічно характеризуються наявністю ооцист із двома спороцистами, кожна з яких містить чотири спорозоїти. Види Cystoisospora felis (Wenyon 1923) Frenkel 1977 та Cystoisospora rivolta (Grassi 1879) Frenkel 1977 інвазують ентероцити котів і спричиняють захворювання – цистоізоспороз. Клінічні ознаки, що виникають внаслідок паразитування цистоізоспор, не завжди є специфічними і часто схожі з проявом хвороб, спричинених іншими кишковими патогенами, що призводить до певних труднощів у проведенні комплексної діагностики протозоозу. Тому, метою досліджень було встановити особливості клінічного прояву за гострого перебігу цистоізоспорозу в котів. Дослідження проводили на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та в умовах приватної ветеринарної клініки «ZooЛюкс» (м. Київ). Встановлено, що за показників інтенсивності цистоізоспорозної інвазії більше, ніж 500 ооцист у 1 г фекалій, у інвазованих котів значною мірою проявлені такі клінічні ознаки як: пригнічення та відмова від корму (96,4 %), зниження апетиту (92,9 %), зневоднення (89,3 %), анемічність видимих слизових оболонок (85,7 %), тьмяність шерстного покриву (78,6 %), блювання (71,4 %), виснаження (64,3 %) та спрага (60,7 %). Виражені значною мірою ознаки здуття черева та болючість черевної стінки при її пальпації діагностовано у 21,4 та 39,3 % інвазованих цистоізоспорами котів відповідно. Ознаки діареї виявлено у 100 % хворих на цистоізоспороз тварин, де консистенція фекалій мала різний характер. Найчастіше зареєстровано водянисту консистенцію фекалій (42,9 %), рідше – з домішками слизу (28,6 %) та крові (21,4 %). У 7,1 % інвазованих котів діарея супроводжувалася одночасною наявністю у фекальних масах слизу та крові. Отримані результати досліджень дозволяють враховувати виявлені характерні клінічні ознаки під час проведення діагностування цистоізоспорозу котів з метою підвищення його ефективності.
Ескіз недоступний
Публікація
Peculiarities of dog infestation with pathogens of otodectosis and sarcoptic mange across different breeds
(2026-07-06) Yevstafieva, V. O.; Nychyk, S.; Korchan, L. M.; Kanivets, N. S.; Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Корчан, Леонід Миколайович; Канівець, Наталія Сергіївна
Саркопотоз та отодектоз – це ектопаразитарні захворювання спричинені кліщами роду Otodectes та Sarcoptes, які характеризуються ураженням шкіри і можуть інвазувати домашніх собак. Саркоптоз та отодектоз cупроводжуються свербежем у місці локалізації кліщів, появи алопецій, еритеми, папул, пустул та кірочок на шкірі. Збудники можуть паразитувати у людей, причому найпоширенішим проявом є тимчасовий дерматит. Тому, проведення моніторингових досліджень щодо отодектозу та саркоптозу має важливе значення як для здоров’я тварин, так і для людей. Метою досліджень було встановити особливості інвазування собак різних порід збудниками отодектозу та саркоптозу. Дослідження проводили на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та в умовах приватних клінік ветеринарної медицини (м. Полтава). Проведеними дослідженнями встановлено, що середня екстенсивність отодектозної інвазії у собак становить 17,6 %. Найбільші значення екстенсивності інвазії та відсотка хворих собак від загальної кількості інвазованих тварин виявлено у англійських кокер-спанієлів (ЕІ – 32,0 %, 30,9 % – від хворих собак) та такс (29,4 та 19,2 %). Менш інвазованими отодектесами були метиси та безпородні собаки (12,1 та 30,8 %), німецькі вівчарки (9,5 та 7,7 %), французькі бульдоги (7,1 та 3,8 %), лабрадори (4,8 та 3,8 %) та золотисті ретривери (8,3 та 3,8 %). Середня екстенсивність саркоптозної інвазії у собак становить 9,6 %. Найбільші значення інвазованості тварин виявлено у німецьких вівчарок (ЕІ – 19,1 %, 21,0 % – від хворих собак), доберманів (16,7 та 5,3 %), ротвейлерів (12,5 та 5,3 %), золотистих ретриверів (16,7 та 10,5 %) та метисів і безпородних тварин (15,5 та 47,3 %). Менш інвазованими саркоптесами були собаки порід французький бульдог (ЕІ – 12,5 %, 5,3 % – від хворих собак) та такса (5,9 та 5,3 %). Отримані результати дозволять враховувати особливості зараження собак різних порід збудниками отодектозу та саркоптозу під час проведення діагностичних та профілактичних заходів.