Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Обґрунтування ефективності фоліарного внесення регуляторів росту на посівах буряків цукрових
(2026) Філоненко, Сергій Васильович; Калуцький, Є. О.; Маслій, О. С.
У статті обґрунтовано економічну та технологічну ефективність фоліарного застосування регуляторів росту (Стімулейт, Брілон, Текамін Макс) у посівах буряків цукрових за умов Кременчуцького району Полтавської області у 2025–2026 рр. Проаналізовано динаміку формування асиміляційної поверхні рослин, урожайність коренеплодів та вміст цукрози залежно від гідротермічних умов вегетаційних періодів (зокрема посушливих умов 2025 р. та сприятливих у 2026 р.).Установлено, що позакоренева обробка препаратами перед початком фази змикання листків у міжряддях суттєво активізує фотосинтетичну діяльність та сприяє цукронакопиченню. Найвищі показники продуктивності отримано за використання регулятора росту Стімулейт (0,5 л/га): площа листкової поверхні досягала 4046 см²/рослину, середня дворічна урожайність коренеплодів становила 57,2 т/га (прирост +10,9 т/га до контролю), вміст цукрози зростав до 18,6–19,0% (проти 17,4% на контролі), що забезпечило максимальний збір цукру на рівні 10,9 т/га. Доведено доцільність залучення досліджуваних стимуляторів росту як високоефективного елемента інтенсивної технології вирощування буряків цукрових.
Вплив позакореневого підживлення на формування продуктивного потенціалу гібридів соняшника
(2026) Шакалій, Світлана Миколаївна; Чобітько, А.
У статті досліджено вплив позакореневого підживлення біопрепаратами та стимуляторами росту (Азотофіт, Мікофренд, Біонорма Азот) на формування продуктивного потенціалу гібридів соняшнику (Аркона, Гріфон, Пегас) у польових дослідах 2025–2026 рр. Проаналізовано роль мікроелементів і біостимуляторів у розширенні площі листкової поверхні, активізації фотосинтезу, підвищенні олійності та знятті абіотичних стресів (зокрема посухи 2025 року). Установлено, що застосування всіх досліджуваних препаратів забезпечило математично вірогідний приріст урожайності порівняно з контролем (2,22–2,31 т/га) до рівня 3,12–3,37 т/га. Найвищу ефективність серед біопрепаратів продемонстрував «Біонорма Азот», використання якого забезпечило абсолютну прибавку урожаю від +1,04 до +1,14 т/га (відносний приріст 45,0–51,4 %). Серед досліджених гібридів найпродуктивнішим виявився Пегас (максимальна урожайність 3,51 т/га у 2026 р.). Для умов Полтавської області обґрунтовано високу економічну та технологічну доцільність вирощування гібридів Пегас або Аркона із залученням стимулятора «Біонорма Азот».
Стійкість ґрунтових екосистемних функцій у посівах сої за прогнозованою придатністю середовища для Aporrectodea caliginosa
(2026) Логвиненко, Вадим Васильович
У роботі висвітлено результати моделювання потенційної придатності середовища Полтавської області для орного дощового черв’яка Aporrectodea caliginosa як ключового індикатора підтримуючих екосистемних функцій у посівах сої. На основі алгоритму максимальної ентропії (MaxEnt), змінних BIOCLIM (WorldClim) та едафічних параметрів ґрунту (SoilGrids) проаналізовано сучасний стан та сформовано прогноз за сценаріями SSP1-2.6, SSP2-4.5, SSP3-7.0 і SSP5-8.5 на періоди 2021–2040, 2041–2060 та 2061–2080 рр. Установлено, що регіональний індекс придатності зростає з сучасного значення 0,70 до 0,72–0,77 у майбутніх періодах, демонструючи високу часову стабільність і широку кліматичну толерантність виду. Найвагомішими чинниками моделі виявилися умови зимівлі, зволоження в активний сезон, а також ущільнення та гранулометричний склад ґрунту. Наголошено, що реалізація потенціалу біотурбації та структуроутворення залежить від агротехнологічних заходів (збереження органіки, мінімізація механічного ущільнення, мульчування), у зв'язку з чим пропонується використовувати модельний індекс у комплексній системі моніторингу стійкості соєвих агроценозів.
Особливості сучасної інтегрованої системи захисту полуниці від комплексу основних шкідників
(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Клітний, А. В.; Куліш, А. І.
Обґрунтовано принципи побудови та функціонування сучасної інтегрованої системи захисту насаджень полуниці садової (Fragaria × ananassa Duch.) від комплексу найбільш небезпечних фітофагів. Проаналізовано біоекологічні особливості, специфіку живлення та характер шкодочинності трипсів, павутинних кліщів, попелиць, довгоносиків, клопів-фітофагів та плямистокрилої дрозофіли (Drosophila suzukii) в умовах сучасного виробництва. Доведено малоефективність виключно хімічної стратегії контролю через високу пластичність комах та ризики виникнення резистентності. Висвітлено роль регулярного моніторингу рослин, квіток та плодів за допомогою клейових пасток для переходу від шаблонних календарних обробок до обґрунтованого вибору строків втручання. Розглянуто агротехнічні та профілактичні заходи, спрямовані на зниження вихідного потенціалу популяцій шкідників. Особливу увагу приділено посиленню біологічного контролю шляхом залучення хижих кліщів (Neoseiulus cucumeris), клопів роду Orius, паразитоїдів та ентомопатогенів. Визначено вимоги до коригувального застосування селективних хімічних засобів та обов'язкової ротації діючих речовин за механізмами дії задля збереження корисної ентомофауни й екологізації агроценозу.
Вдосконалення біологічних методів контролю основних шкідників соїв умовах Лісостепової зони України
(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бирюк, М. Е.; Шаренко, В. А.
Обґрунтовано принципи вдосконалення біологічного контролю фітофагів у посівах сої (Glycine max (L.) Merr.) в умовах Лісостепової зони України. Проаналізовано специфіку формування комплексу сисних, листогризучих та багатоїдних шкідників під впливом гідротермічних умов і технологічних чинників. Розглянуто особливості системного застосування мікробних агентів на основі бактерій Bacillus thuringiensis, а також ентомопатогенних грибів Beauveria bassiana та Metarhizium spp.. Визначено провідні чинники польової ефективності біопрепаратів, зокрема уразливість фаз розвитку комах, якість препаративних форм, кліматичну стабільність штамів та їхню сумісність із природною ентомофауною. Сформульовано покрокову раціональну схему біоконтролю, яка базується на детальному моніторингу посівів і спрямована на зниження пестицидного навантаження та підвищення екологічної стійкості агроценозів.