Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Вплив удобрення та систем захисту рослин на поліпшення показників виповненості зерна ячменю ярого
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-29) Гангур, Володимир Васильович; Киричок, О. О.; Лень, Олександр Іванович
У роботі досліджено вплив комплексного застосування мінеральних та органічних добрив, а також сучасних систем захисту рослин на формування показників виповненості зерна ячменю ярого. Встановлено, що збалансоване мінеральне живлення (зокрема азотно-фосфорні та калійні добрива) у поєднанні з фунгіцидним захистом і листковим підживленням у критичні фази вегетації подовжують активну роботу листкового апарату. Це забезпечує поліпшення процесу наливу зерна, підвищення маси 1000 зерен та натури зернівок, а також зниження ураження хворобами, що в сукупності гарантує високу зернову продуктивність культури.
Монопосів та суміші сидеральних культур: порівняльна ефективність
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-29) Гангур, Володимир Васильович; Сіренко, М. Д.
У статті висвітлено результати порівняльного аналізу ефективності використання монопосівів та баготокомпонентних сидеральних сумішей у сучасних системах біологізованого та органічного землеробства. Досліджено вплив різних видів сидератів (бобових, хрестоцвітих, злакових) та їх композицій на фізико-хімічні показники ґрунту, накопичення органічної речовини, динаміку сирого та сухого фітомаси, а також на баланс елементів живлення (азоту, фосфору, калію). Встановлено, що використання полікомпонентних сумішей (3–5 і більше культур з різною архітектурою кореневої системи та надземної біомаси) має синергетичний ефект, забезпечуючи більш високу стійкість до несприятливих гідротермічних умов, посилення мікробіологічної активності ґрунту та розширення спектра сидеральної дії порівняно з одновидовими посівами. Проаналізовано фітосанітарний потенціал сидерації щодо пригнічення сегетальної рослинності (бур'янів) та оптимізації ґрунтової біоти. Обґрунтовано економічну та екологічну доцільність переходу від традиційних монопосівів сидератів до біорізноманітних сумішей для відновлення родючості та структури ґрунтів.
Інформаційні системи в управлінні підприємством
(2026) Цюман Артем Андрійович; керівник Потапюк І. П.
Вплив агротехнічних прийомів на біометричні показники соняшнику (HELIANTHUS ANNUUS L.)
(2026-07-29) Каламбет, В. В.; Гангур, Володимир Васильович
Мета. З’ясувати вплив різних агротехнічних прийомів (удобрення, густота рослин) на біометричні показники гібридів соняшнику різних груп стиглості за вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проведено на базі ФГ «Грига» Полтавського району упродовж 2024–2025 рр. Грунт дослідної ділянки – чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий. Схема досліду передбачала дослідження трьох чинників: густота стояння рослин (45, 55, 65 тис. шт./га), система удобрення (без добрив (контроль); Євросіріал (N10P24S20B0,1Zn0,1); Дуофертіл (N8P30S8Mg2B0,15Zn0,1)), гібриди (Еван, Окллахома, Си Теос). Результати. Встановлено, що оптимальні умови для формування максимальної площі листкової поверхні забезпечуються за густоти 45 тис. рослин/га. Внесення добрив (Дуофертіл і Євросіріал) сприяє незначному збільшенню площі листкової поверхні відносно варіанту без добрив, однак стабільно вищим був цей показник у гібриду Еван. Оптимальною для формування максимальної висоти рослин є густота 55 тис. рослин/га, за якої більшість гібридів реалізують свій потенціал росту. Внесення комплексних мінеральних добрив позитивно впливає на висоту рослин, проте ефективність їх дії залежить від щільності рослин на одиниці площі та генотипу соняшника. Встановлено, що рослини із більшим діаметром стебла та кошика формуються за найменшої густоти стояння (45 тис./га). Водночас за збільшення густоти спостерігали конкуренцію між рослинами за фактори життя, що призводило до зменшення діаметра як стебла, так і кошиків. Висновки. Використання комплексних мінеральних добрив, зокрема Дуофертіл та Євросіріал, забезпечило формування більш потужного листкового апарату, збільшення висоти рослин, діаметра стебла й кошика, а також підвищення маси 1000 насінин відносно контролю. Найкращі біометричні показники переважно спостерігали за густоти стояння 45–55 тис. рослин/га, тоді як збільшення щільності рослин до 65 тис./га спричиняло зниження цих параметрів у рослин гібридів соняшнику Си Теос, Еван і Оклахом.
Біологічні особливості гібридів соняшнику (HELIANTHUS ANNUS L.) та їх роль у формуванні кількісних і якісних показників врожаю
(2026-07-29) Каламбет, В. В.; Гангур, Володимир Васильович
Встановлено, що соняшник став лідируючою сільськогосподарською культурою, обійшовши за площею посіву (понад 5 млн га) пшеницю озиму, що зумовлено його високою рентабельністю та стабільним попитом на ринку. Визначено регіональну специфіку вирощування культури, зокрема не зважаючи на розширення зони сприятливої для вирощування на північ та захід, основними регіонами ще і досі залишаються Степ і південний Лісостеп, що пояснюється сприятливим кліматом та логістичною близькістю до портів. Окрему увагу приділено трансформації Державного реєстру сортів рослин у 2025 р., де відзначено різке скорочення кількості зареєстрованих гібридів (на 40 %) через зростання державних зборів. Проаналізовано структуру ринку насіння, де домінують гібриди іноземної (переважно французької) та вітчизняної селекції. Приведено класифікацію гібридів за напрямом використання (лінолеві – 86 %, високоолеїнові, кондитерські та нові фуражні форми) та за технологіями гербіцидного захисту від бур’янів (класична, Sumo, Clearfield, Clearfield Plus, A.I.R.). У статті детально розглянуто проблему вовчка соняшникового (Orobanche cumana) та ефективність генетичної стійкості й хімічного контролю його наявності у посівах. Висвітлено переваги та недоліки сучасних виробничих систем захисту від бур’янів, зокрема відсутність післядії у технології ExpressSun проти фітотоксичного впливу імідазолінонів у системі Clearfield. Науково обґрунтовано біологічні особливості культури, а саме температурні оптимуми для проростання насіння (20–24°C), вимоги до суми активних температур та вологозабезпечення у критичні фази розвитку (зірочка–цвітіння). Поряд з цим відзначено ефективність застосування мінеральних добрив, зокрема схеми N32 P32 K32 із позакореневим підживленням, що забезпечує приріст урожайності на 8,6–13,3 %, однак потребує енергетичного та економічного обгрунтування.