Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів академії, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Правила оформлення списку використаних джерел при написанні наукових робіт
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Ідентифікація Bacillus amyloliquefaciens, виділених від перепелів, та відбір перспективних штамів за основними типовими властивостями
(2025) Мельничук, Віталій Васильович; Бучковська, Г. А.; Віщур, О. І.; Чечет, О. М.; Горбатюк, О. І.; Рубленко, О. І.; Піщанський, О. В.; Баланчук, Л. В.; Жовнір, О. М.
Стаття присвячена вирішенню проблеми, пов'язаної зі збільшення об'ємів виробництва якісної і безпечної продукції птахівничої галузі в Україні шляхом розробки і застосування дешевих, ефективних, натуральних
біологічних препаратів, як альтернативи антибіотикам. Це необхідно для підтримання стабільної епізоотичної ситуації у птахівництві та зниження епідемічних ризиків для людини в межах дії світових стратегій «Єдине
здоров'я» та Глобальної безпеки охорони здоров'я. В цьому напрямку роботи викликають зацікавленість непатогенні, спороутворюючі бактерії роду Bacillus, оскільки вони є стійкими до умов зовнішнього середовища та
здатні продукувати велику кількість секреторних білків, ферментів, антимікробних сполук, вітамінів, каротиноїдів. Тому, в статті подаються результати мікробіологічних досліджень 167-и зразків лігатурованих кишечників від
перепелів для виділення і ідентифікації Bacillus spp. та за типовими морфологічними, культуральними, біохімічними особливостями ідентифікувати бактерії виду Bacillus amyloliquefaciens. Tакі штами надалі дослідити,
визначити їх перспективність застосування для виготовлення синбіотичного препарату. Із посівного матеріалу виділено 123 (73,7%) ізоляти Bacillus spp. з характерною для бацил морфологією та культуральним ростом на МПА і МПБ. Серед виділених ізолятів бацил ідентифіковано 7 (5,7%) культур бактерій виду Bacillus amyloliquefaciens, що підтверджено характерними типовими показниками метаболічної активності: відсутністю росту бактерій за температури 50 °С, за культивування в анаеробних умовах, за присутності високої концентрації хлориду натрію, за відсутності редукції нітратів і утилізації цитратів, за відсутності продукції індолу і сірководню, за відсутності ферментації вуглеводів лактози, арабінози, рафінози, целобіози, галактози, саліцину. При цьому дослідні ізоляти розщеплювали крохмаль, гідролізували ескулін і казеїн, утилізували сукцинат, утворювали оксидазу, продукували каталазу, ферментували вуглеводи глюкозу, маніт, ксилозу, фруктозу. Результатии додосліджень дослідних ізолятів бацил підтверджували наявність всіх основних типових властивостей, характерних для виду Васillus amyloliquefaciens. На основі одержаних даних дослідні культури Bacillus amyloliquefaciens переведено в категорію штамів та піддано глибокому заморожуванню в кріопробірках для проведення подальших випробувань щодо вивчення рівня їх антагоністичних властивостей проти грампозитивних і грамнегативних бактерій та інших вимог до перспективних синбіотичних штамів.
Зміни біохімічних показників сироватки крові у інвазованих токсокарами котів за різних показників інтенсивності інвазії
(2025) Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Первий, А. О.
Токсокароз котів є зоонозною нематодозною інвазією та становить небезпеку як для котів, так і для людей. У процесі життєвого циклу токсокари в організмі тварин мігрують у різні органи і тканини, де викликають патологічні зміни, такі як запалення слизової оболонки тонкого кишечника, шлунку, жовчних протоків печінки, бронхів. Внаслідок паразитування токсокари виділяють токсини, які, потрапляючи у кров, викликають загальну інтоксикацію організму тварин, що супроводжується змінами у гематологічних та біохімічних показниках сироватки крові. Метою досліджень було встановити особливості змін у біохімічних показниках сироватки крові котів, інвазованих Toxocara cati з урахуванням інтенсивності інвазії. Було сформовано три групи тварин, з яких одна контрольна (клінічно здорові коти) та дві дослідні (інвазовані токсокарами за різної інтенсивності інвазії - 586,9 та 126,3 яєць у одному грамі фекалій). У крові котів визначали вміст загального білку, альбумінів, глобулінів, загального білірубіну, креатиніну, глюкози, кальцію та фосфору. Встановлено, що за більш високих показників інтенсивності токсокарозної інвазії зміни біохімічних показників крові хворих котів виявилися більш значним значними порівняно зі змінами, які зареєстровано у котів з меншими показниками інтенсивності токсокарозної інвазії. Так, за показників інтенсивності інвазії 126,3 яєць/г у сироватці крові хворих котів виявлено незначне зниження (Р<0,05) вмісту альбумінів на 9,07% та показника глюкози на 12,5%. Показники вмісту загального білку, глобулінів, загального білірубіну, креатиніну, кальцію та фосфору у хворих котів знаходилися у фізіологічних межах. За інтенсивності токсокарозної інвазії 586,9 яєць/г у сироватці крові заражених котів виявлено ще більше зниження (Р<0,01) вмісту альбумінів на 18,94% та глюкози на 19,64 %, а також знижується (Р<0,05) вміст кальцію на 8,33% та фосфору на 18,75%. Одночасно зростає (Р<0,05) вміст глобулінів на 10,48%, загального білірубіну на 39,58% та креатиніну на 16,48 %. Отримані результати досліджень дозволяють розуміти окремі аспекти патогенезу інвазії за різних показників інвазованості котів та ефективно проводити лікувальні заходи
Ефективність зажиттєвої копровоскопії при лабораторній діагностиці нематодозів травного тракту курей
(2025) Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Мельничук, Віталій Васильович; Канівець, Наталія Сергіївна; Коляка, М. А.
Шлунково-кишкові нематодози курей є значно поширеними інвазійними захворюваннями, які призводять до економічних збитків у галузі птахівництва. До найбільш розповсюджених нематод відносять види Ascaridia galli, Heterakis gallinarum, а також капіляріїд. Дані збудники характеризуються високою стійкістю екзогенних форм розвитку паразитів у довкіллі, що створює умови для постійного перезараження сприйнятливої птиці. Тому актуальним є своєчасне зажиттєве діагностування цих захворювань шляхом виявлення яєць нематод при застосуванні ефективних методів копроовоскопії. Метою досліджень було встановити ефективність флотаційних методів лабораторної діагностики гетеракозу, аскаридіозу та капіляріозу курей. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективним виявився метод Стародуба (із суміші розчинів цукру та кальцієвої селітри), де за його використання виявлено у 1 г посліду залежно від експозиції (5-15 хв) від 19,56 до 49,33 яєць гетеракісів, від 17,78 до 43,11 яєць аскаридій, від 12,89 до 27,56 яєць капілярій. Менш ефективними виявилися методи Котельникова-Хренова (із розчином аміачної селітри) та Дахна (з бішофітом). Діагностична ефективність методу Котельникова-Хренова виявилася нижчою при діагностиці гетеракозу за експозиції 5 хв на 31,85%, 10 хв - 49,42%, 15 хв - 27,91%; при діагностиці аскаридіозу за експозиції 10 хв - 44,93%, 15 хв - 23,71%; при діагностиці капіляріозу за експозиції 10 хв - 62,06 %, 15 хв - 42,52% порівняно з показниками, отриманими при використанні методу Стародуба. Діагностична ефективність методу Дахна виявилася більш ефективною при діагностиці нематодозів травного тракту курей порівняно з методом Котельникова-Хренова і менш ефективним порівняно з методом Стародуба при діагностиці гетеракозу за експозиції 10 хв - на 23,53 %. Визначено, що найбільші значення показників інтенсивності нематодозних інвазій встановлено за експозиції 15 хв незалежно від способу копроовоскопії. Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати метод із використанням в якості флотанту суміші розчинів цукру та кальцієвої селітри для ефективного виявлення яєць гетеракісів, аскаридій та капілярій у курей
Ефективність способу виготовлення мікропрепаратів з бліх Ctenocephalides felis, що паразитують у котів
(2025) Мельничук, Віталій Васильович; Гаврик, Б. А.
Блохи роду Ctenocephalides нападають на таких ссавців, як хижі, зайцеподібні, сумчасті, примати, гризуни, копитні. Серед членистоногих вид бліх Ctenocephalides felis є найважливішим ектопаразитом котів у
всьому світі, які негативно впливають на організм тварини, та є переносниками небезпечних хвороб. Паразити викликають алергічний дерматит, анемію, особливо у молодих тварин. Тому, актуальним є своєчасне виявлення та ідентифікація збудників ктеноцефальозу, ефективність яких залежить від якісного виготовлення мікропрепаратів з паразитичних комах. Метою роботи було удосконалення та випробування способу виготовлення мікропрепаратів з бліх С. felis, що паразитують у котів. Дослідження проводили в умовах приватної ветеринарної клініки «Яшма» (м. Кременчук) та лабораторії кафедри паразитології та ветеринарносанітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Запропонований спосіб відноситься до ветеринарної медицини, а саме ветеринарної паразитології, і може бути використаний для приготування анатомо-морфологічних препаратів бліх С. felis з метою вивчення їх морфологічних й метричних особливостей у будові. Встановлено, що використання запропонованого способу для виготовлення тотальних мікропрепаратів з бліх виявилося ефективнішим за загальною оцінкою інтенсивності забарвленості морфологічних структур тіла бліх (на 72,51 %, Р<0,001) та часом, що йде на виготовлення одного мікропрепарату (на 80,39 %, Р<0,001) порівняно з аналогічними показниками у способі приготування збудників ряду Mallophaga in toto. Застосування запропонованого способу дозволило отримати добре, рівномірне забарвлення всіх члеників антен бліх, про що свідчить отриманий високий середній бал (4,91). Водночас, застосування способу приготування збудників ряду Mallophaga in toto призводило до перенасичення фарбою вищенаведених морфологічних структур, на що вказує отриманий низький бал (1,35). Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб виготовлення мікропрепаратів з бліх Ctenocephalides felis для підвищення ефективності проведення мікроскопічних досліджень за ктеноцефальозу котів
Клініко-лабораторні ознаки гепатопатії за ХХН у собак
(2025) Кравченко, Сергій Олександрович; Канівець, Наталія Сергіївна
Хронічна хвороба нирок у собак реєструється у меншої кількості тварин, аніж у котів. Проте, за даними дослідників, у свійських собак стан хронічної ниркової недостатності частіше, аніж у котів, супроводжується розвитком патології печінки. Взаємодії таких важливих внутрішніх органів, як печінка та нирки, присвячено наукові праці окремих вітчизняних та зарубіжних дослідників. Проте, залишаються недостатньо висвітленими зміни функціонального стану печінки у собак за хронічних хвороб нирок, в залежності від стадії ХХН. Тому тема досліджень є актуальною