Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Використання цифрових технологій перекладу у відтворенні спеціалізованих текстів
(2025) Ісаєв Руслан Геннадійович
Робота присвячена дослідженню використання цифрових технологій перекладу у відтворенні спеціалізованих текстів. У сучасному світі, де обмін інформацією між країнами відбувається дедалі швидше, переклад спеціалізованих текстів набуває надзвичайного значення для забезпечення ефективної міжкультурної та міжпрофесійної комунікації. Особливо важливою є якісна передача змісту документів у таких сферах, як технічна, медична, юридична, сільськогосподарська, економічна та інформаційних технологій. Ці тексти відзначаються високим ступенем термінологічної насиченості, чіткими вимогами до точності та необхідністю дотримання встановлених стандартів і стилістичних норм.
Формування врожайності нуту залежно від елементів технології вирощування
(2026-03-31) Рибальченко, Анна Михайлівна
У статті представлено результати дослідження особливостей росту, розвитку та формування продуктивності нуту залежно від основних елементів технології вирощування в умовах сучасних кліматичних змін. Автор аналізує вплив таких факторів, як строки сівби, норми висіву насіння та системи удобрення на кількісні та якісні показники врожаю. Особливу увагу приділено вивченню ефективності передпосівної інокуляції насіння біопрепаратами азотфіксуючої дії та їх взаємодії з різними рівнями мінерального живлення. У роботі встановлено залежність між густотою стояння рослин та структурою врожаю (кількістю бобів на рослині, масою насіння з рослини та масою 1000 зерен). Обґрунтовано оптимальні параметри технологічних прийомів, що дозволяють максимально реалізувати генетичний потенціал культури та підвищити її адаптивну здатність до посушливих умов. Результати дослідження підтверджують, що раціональне поєднання біологічних факторів та агротехнічних заходів є основою стабілізації виробництва нуту та підвищення рентабельності галузі рослинництва.
Агроекологічні аспекти вирощування сої
(2026-03-31) Рибальченко, Анна Михайлівна
У статті досліджено комплекс агроекологічних чинників, що впливають на продуктивність та якість сої в умовах сучасних кліматичних змін. Автор аналізує роль сої як стратегічної азотфіксуючої культури у сівозміні, яка сприяє поліпшенню родючості ґрунту та зменшенню потреби в мінеральних добривах. Розглянуто вплив біотичних та абіотичних факторів на реалізацію генетичного потенціалу сучасних сортів. Особливу увагу приділено екологічно безпечним технологіям вирощування, зокрема ефективності використання інокуляції насіння штамами бульбочкових бактерій, застосуванню біологічних засобів захисту рослин та оптимізації водного режиму. У роботі обґрунтовано, що впровадження принципів інтегрованого захисту та ресурсозберігаючих систем обробітку ґрунту дозволяє мінімізувати пестицидне навантаження на агроекосистему без втрати врожайності. Результати дослідження підтверджують, що врахування агроекологічних вимог культури є ключовою умовою сталого розвитку аграрного виробництва та забезпечення продовольчої безпеки.
Стратегічне та проєктне управління будівництвом і природоохоронною діяльністю для відновлення України: контекст війни
(2025) Яхін, Сергій Валерійович; Попович, Наталія Миколаївна; Петраш, Олександр Васильович; Муравльов, Володимир Вячеславович; Редкін, О. В.
Проаналізовано основні проблеми та виклики, що постали перед Україною у зв’язку з широкомасштабною війною, зокрема у сферах капітального будівництва та природоохоронної діяльності. Розкрито стратегічні підходи до їх вирішення на основі сучасного проєктного та стратегічного управління. Обґрунтовано необхідність використання світових стандартів у процесі планування та реалізації програм відновлення. Визначено ключові механізми, завдання та інструменти ефективного управління відбудовою на національному, регіональному й корпоративному рівнях. Запропоновано інтеграцію екологічних заходів у загальнодержавну систему відновлення країни.
Експериментальні дослідження основи закріпленої цементами
(2025) Петраш, Руслан Васильович; Петраш, Олександр Васильович; Попович, Наталія Миколаївна; Бондар, Людмила Вікторівна; Яхін, Сергій Валерійович
Інженерно-геологічні умови більшої частини території України характеризуються наявністю лесових просадочних ґрунтів, товщина яких може сягати до 30 метрів. У таких умовах зведення промислових і цивільних будівель висотою понад п’ять поверхів доцільно здійснювати на палях різних типів. Ґрунтоцемент являє собою матеріал, що утворюється внаслідок змішування природного ґрунту з цементом. У результаті формується міцна структура, стійка до впливу вологи та здатна витримувати значні навантаження. Цей матеріал активно використовується для створення ґрунтоцементних паль. Елементи меншого діаметра на його основі застосовуються для підсилення слабких ґрунтів, формуючи зону стабілізованої основи. Палі з ґрунтоцементу можуть служити надійною основою для будівель і споруд різного призначення, а також виконувати функції протифільтраційних екранів, підпірних конструкцій, укріплень укосів котлованів і зсувних ділянок. Крім того, ґрунтоцемент ефективно використовується як матеріал для облаштування дорожнього покриття. В роботі розглянуто підбір оптимального складу ґрунтоцементної суміші. Планування експериментів та підбір складу ґрунтоцементу враховували різну витрату цементу і водоцементне відношення (В/Ц), а також добавки. Критерієм експерименту призначено міцність грунтоцементу на стиск (призмова міцність). Склад цементно-ґрунтових сумішей підбирався у лабораторії таким чином, щоб забезпечити отримання ґрунтоцементу з заданими міцностними характеристиками при мінімальній витраті цементу. Були виготовленні та випробувані на стиск дослідні зразки. Випробування виконували за допомогою преса при терміні набору міцності 7, 28, 56 діб Також розглянуті польові дослідження структури грунтоцементного елементу після 6 місяців твердіння. Елементи були відкопані і досліджені по глибині за допомогою метода пенетрації. Основною задачею досліджень було визначення міцності ґрунтоцементу за довжиною палі.Для перевірки ефективності армування основи у конкретних умовах будівельного майданчика були проведені дослідження її стисливості шляхом випробовування ґрунтів штампом. Перевірка стисливості основи була проведена у природному і зволоженому станах ґрунту до та після його армування.