Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Нові надходження
Конкурентні інноваційні стратегії розвитку аграрних підприємств
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-05-27) Салогуб, Володимир Володимирович
У дисертації oбґрунтoвaнo теoретичнi, метoдичнi тa приклaднi зacaди, a тaкoж рoзрoбленo прaктичнi рекoмендaцiї щoдo вирiшення вaжливoго нaукoвoго завдання генерувaння тa iмплементaцiї cтрaтегiй конкурентоспроможного розвитку aгрaрних пiдприємcтв на інноваційній основі. Здійснено аналіз генезису понятійно-категоріального апарату стратегічного управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств. Ідентифіковано конкурентні структури цільових ринків збуту, а також оцінити потенціал конкурентоспроможності аграрних підприємств. Обґрунтовано напрями впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в системі менеджменту аграрних підприємств. Оцінено рівня економічної ефективності та конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств. Визначено ключові тенденції інноваційно-інвестиційної діяльності вітчизняних аграрних підприємств та визначити їх об’єктну спрямованість. Ідентифіковано потенціал конкурентоспроможності в межах системи стратегічного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю аграрних підприємств. Окреслено джерела фінансування та визначити інструментарій інвестування інноваційних проєктів розвитку аграрних підприємств. Обґрунтовано типологію стратегій і здійснити прикладну ідентифікацію стратегічних альтернатив розвитку потенціалу конкурентоспроможності аграрних підприємств. Розкрито процедурні аспекти формування та реалізації інноваційно-інвестиційних стратегій розвитку конкурентоспроможності аграрних підприємств. Обґрунтовано теоретичні та прикладні засади формування синтезованого механізму стратегічного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю та конкурентоспроможністю, основу якого становить інструментарій ідентифікації результатів інвестування в інноваційні проєкти, спрямовані на формування стійких конкурентних переваг аграрних підприємств та їх продукції. Удосконалено процедурні підходи до генерування та реалізації стратегій розвитку потенціалу конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом комплексного застосування методичного інструментарію прогнозування економічних наслідків їх упровадження, формалізації управлінських процедур вибору стратегічних альтернатив, а також оцінювання очікуваних реакцій цільових груп споживачів на створення конкурентних переваг підприємств і їх продукції. Виконано систематизацію напрямів інноваційного розвитку аграрних підприємств через їх групування на ресурсні, виробничі, маркетингово-збутові та управлінські, а також шляхом деталізації їх складових і елементів з урахуванням потреби в інвестиційних ресурсах і специфіки очікуваних конкурентних переваг. Обґрунтовано типологію стратегій інноваційно-інвестиційного конкурентоспроможного розвитку аграрних підприємств шляхом розширення існуючих систем критеріїв об’єктної спрямованості інвестицій, їх обсягів та інтенсивності інвестиційного процесу функціональними критеріями співвіднесення інвестицій із формуванням конкурентних переваг та їх значущістю для підвищення економічної ефективності діяльності аграрних підприємств. Розвинуто теоретичне тлумачення дефініції «інноваційна стратегія», що передбачає орієнтацію підприємства на спрямування інвестицій виключно у ті інноваційні проєкти, які забезпечують формування стійких конкурентних переваг, що дозволяє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між інвестиціями, інноваціями, конкурентоспроможністю та ефективністю у контексті більш системної й обґрунтованої формалізації стратегій розвитку. Розроблено та апробовано методичний підхід до ідентифікації взаємозв’язку між економічною ефективністю та конкурентоспроможністю аграрних підприємств на основі формалізації процедур створення та реалізації конкурентних переваг у процесі впровадження інноваційних стратегій конкурентоспроможного розвитку. Ідентифіковані напрями упровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в системі менеджменту аграрних підприємств на основі визначення цільових орієнтирів і послідовності заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг цінового та якісного характеру через трансформації у виробничій і збутовій діяльності. Розвинуто методичний підхід до оцінювання потенціалу конкурентоспроможності аграрного підприємства як сукупності можливостей формування конкурентних переваг за рахунок впровадження інновацій і залучення для цього інвестицій з внутрішніх і зовнішніх джерел з урахуванням характеристик підприємства щодо його розмірів, масштабів виробництва та спеціалізації. Обґрунтовано теоретичні засади інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності аграрних підприємств шляхом визначення структурних особливостей систем управління конкурентоспроможністю, в основі яких лежить формування конкурентних переваг на базі реалізації інноваційних рішень.
Енергоефективність систем електропостачання як складова розв’язання сучасних проблем агропромислового комплексу
(2026-05-29) Семенов, Анатолій Олексійович; Семенова, Н. В.
У статті здійснено комплексний науково-технічний аналіз проблеми підвищення енергоефективності систем електропостачання підприємств агропромислового комплексу. Актуальність дослідження зумовлена сучасними викликами в енергетичному секторі України, дефіцитом потужностей, високою енергомісткістю сільськогосподарського виробництва, а також стрімким зростанням вартості енергоресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість та конкурентоспроможність аграрної продукції. Автор детально розглядає структуру електроспоживання на основних виробничих об'єктах АПК (зокрема, на елеваторних комплексах, тваринницьких фермах, птахофабриках та в тепличному господарстві). У роботі висвітлено інноваційні інженерні рішення, спрямовані на оптимізацію енерговитрат: модернізацію силового електрообладнання, впровадження частотно-регульованих електроприводів для насосних та вентиляційних установок, компенсацію реактивної потужності в електричних мережах та перехід на сучасні енергоощадні системи освітлення й мікроклімату. Особливу увагу приділено диверсифікації джерел живлення шляхом інтеграції об'єктів відновлюваної енергетики (сонячних та біогазових електростанцій) у локальні системи електропостачання агропідприємств для забезпечення їхньої енергетичної автономності. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що впровадження систем інтелектуального обліку (Smart Grid) та енергетичного менеджменту дозволяє суттєво знизити втрати електроенергії, підвищити надійність електропостачання та забезпечити сталий екологічно безпечний розвиток аграрного сектору.
Збереження якості зерна як актуальна проблема сучасного агропромислового комплексу
(2026-05-29) Арендаренко, Володимир Миколайович; Семенов, Анатолій Олексійович
У статті здійснено комплексний науково-теоретичний та практичний аналіз проблеми мінімізації втрат та збереження вихідної якості зернової маси на етапі післяурожайної обробки та тривалого зберігання. Актуальність дослідження зумовлена стратегічним значенням зерновиробництва для продовольчої безпеки та експортного потенціалу України, а також необхідністю впровадження енергоефективних та екологічно безпечних технологій в умовах модернізації сучасної елеваторної інфраструктури. Автор детально розглядає ключові чинники, що впливають на стійкість зернового насипу під час зберігання, зокрема: вологість і температуру зерна, інтенсивність дихання, процеси самозігрівання, а також діяльність мікрофлори (пліснявих грибів) і комірних шкідників. У роботі висвітлено інноваційні інженерно-технологічні рішення, спрямовані на стабілізацію якості продукції: режими оперативного сушіння, системи активного вентилювання, охолодження зернової маси та герметичного зберігання. Особливу увагу приділено цифровізації галузі — впровадженню автоматизованих систем моніторингу (діагностичних комплексів із термопідвісками та датчиками вологості повітря), що дозволяють здійснювати дистанційний контроль і прогнозувати ризики псування зерна на ранніх стадіях. На основі проведеного аналізу сформовано рекомендації щодо оптимізації технологічних процесів на зерносховищах різних типів для забезпечення довготривалого збереження насіннєвих, продовольчих та фуражних властивостей зерна.
Вплив екологічних чинників на якість насіння соняшнику в умовах Полтавської області
(2026-05-29) Шакалій, Світлана Миколаївна
У статті представлено результати комплексного дослідження впливу абіотичних та екологічних чинників на формування посівних, фізичних та біохімічних якостей насіння соняшнику (Helianthus annuus L.). Актуальність роботи зумовлена триваючими змінами клімату, які в умовах Лісостепу та Степу України (зокрема на території Полтавської області) супроводжуються зростанням середньовегетаційних температур, зміщенням строків настання повітряно-ґрунтових посух та дефіцитом ефективних опадів у критичні фази розвитку культури, що безпосередньо впливає на насіннєву продуктивність та олійність. На основі багаторічних польових та лабораторних експериментів автор детально аналізує залежність таких показників якості насіння, як енергія проростання, лабораторна та польова схожість, маса 1000 насінин, лузжистість, а також вміст сирого жиру та фракційний склад жирних кислот (олеїнової, лінолевої тощо) від екологічних умов року вирощування. У роботі висвітлено особливості реалізації генетичного потенціалу сучасних гібридів соняшнику різних груп стиглості за різних рівнів гідротермічного коефіцієнта (ГТК) під час наливу та дозрівання насіння. Особливу увагу приділено фітосанітарному стану посівів — встановлено кореляційні зв’язки між температурним режимом і вологістю повітря та ступенем ураження насіння поширеними патогенами (білою, сірою гнилями, фомопсисом). На основі отриманих даних сформовано науково обґрунтовані рекомендації щодо адаптації елементів технології вирощування та оптимізації підбору гібридного складу соняшнику для отримання високоякісного насіннєвого матеріалу в мінливих мікрокліматичних зонах Полтавщини.
Типи базових стратегій та стратегічні підходи в розвитку сільського зеленого туризму
(2026) Тютюнник, Юрій Михайлович
Розвиток сільського зеленого туризму в Україні є стратегічно важливим напрямом, що поєднує економічне відродження сіл, розвиток інфраструктури, збереження культурної спадщини та екологічну стабільність. Базові
стратегії розвитку сільського зеленого туризму визначають загальний напрямок руху бізнесу або територіальної громади залежно від ресурсів та ринкової позиції