Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Вплив запилення бджолами на урожайність сільськогосподарських культур
(2026-02-24) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим Васильович
У роботі наведено узагальнення результатів досліджень щодо впливу запилення бджолами на урожайність основних сільськогосподарських культур України. Встановлено, що ефективність використання медоносних бджіл як біологічних агентів запилення забезпечує підвищення урожайності культур на 20 – 80% залежно від виду рослин. Визначено оптимальні норми розміщення бджолосімей на гектар посівів та економічну доцільність інтеграції бджільництва в аграрні технології.
Біологічні особливості та медопродуктивність основних медодайних рослин України
(2026-02-24) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим Васильович
У роботі наведено характеристику основних медодайних рослин України, період їхнього цвітіння та рівень медопродуктивності. Визначено значення природних, польових та комплексних медодаїв у забезпеченні сталого розвитку бджільництва. Проаналізовано тривалість нектароутворення і сезонну структуру медозбору. Медодайні рослини є основним джерелом існування бджільництва, забезпечуючи бджіл нектаром і пилком упродовж усього вегетаційного періоду. В Україні флора медоносів надзвичайно різноманітна і включає понад 250 видів рослин, які мають важливе значення для формування медозбору. Вивчення часу цвітіння та медопродуктивності медодаїв має практичне значення для організації раціонального використання пасік і планування кочівельного бджільництва.
Агроекологічна роль гумус у в біосфері
(2026-02-24) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Даценко, Є. В.; П’ятак, В. О.; Йосипенко, О. В.
Органічне речовина та її головна специфічна складова - гумус - найважливіший компонентів грунтів, наявність і форми якого найбільше визначають грунтову родючість і відрізняють грунт від гірських порід. Гумус є традиційним об'єктом дослідження у галузі хімії та великої кількості природних наук. Історія його вивчення налічує понад 200 років. За цей період сформульовано основні положення та гіпотези, що розкривають механізми гумифікації, вивчені фізичні та хімічні властивості гумінових речовин, встановлено, що гумус є стійким продуктом розкладання органічних залишків, що є обов'язковим компонентом усіх наземних екосистем.
Стан та проблеми інтернет-торгівлі в україні в умовах війни
(2024) Гнатишин, Л. Б.; Мокієнко, Тетяна Володимирівна; Прийдак, Тетяна Борисівна
У сучасних умовах дуже важливою є безперебійна робота підприємств усіх форм власності, спрямована на задоволення потреб населення у життєво необхідних товарах. Роздрібна торгівля є ключовим чинником, який забезпечує надання важливих послуг. Порушення цього процесу може мати негативні наслідки для населення, суспільства та національної безпеки України, особливо у сфері продовольчого забезпечення. Підприємства роздрібної торгівлі є об'єктами критичної інфраструктури II та III категорій за законодавством України. Актуальність дослідження полягає у необхідності швидкої адаптації цих підприємств до ускладнених умов, що виникли внаслідок введення воєнного стану. Воєнні конфлікти суттєво обмежують економічну діяльність, спричиняючи проблеми, такі як логістичні затримки, пошкодження інфраструктури та нестабільність ринків збуту. У таких умовах підприємства торгівлі повинні швидко адаптуватися, розробляти та впроваджувати нові стратегії бізнесу, зокрема, шукати альтернативних постачальників, переорієнтовуватися на внутрішній ринок і використовувати цифрові технології для оптимізації процесів та покращення взаємодії з клієнтами. Забезпечення безпеки працівників та захист майна підприємств є також важливим аспектом.
Ефективність пестицидного контролю карантинного шкідника Hyphantria cunea Drury
(2026-02-24) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна
Американський білий метелик (АБМ) (Hyphantria cunea Drury) – інвазійний вид лускокрилих родини Erebidae, який становить значну загрозу для лісових та плодових насаджень України. Вперше виявлений 1952 року в Закарпатській області він поступово поширився територією країни, сформувавши стабільні популяції у більшості регіонів. Основними чинниками формування його ареалу є теплозабезпеченість, фотоперіодична реакція та наявність кормових рослин, серед яких переважають Acer negundo L., Morus alba L., Malus domestica Borkh. та ін. Завдяки широкій поліфагії, синантропності й високій адаптивності АБМ здатний у сприятливих умовах спричиняти масову дефоліацію листяних дерев, що призводить до зниження продуктивності садів, втрати декоративності насаджень і навіть загибелі дерев. 2022‒2024 років проведено фітосанітарний моніторинг карантинного фітофага – АБМ у Полтавській області та визначено ефективність сучасних інсектицидів у контролі чисельності цього шкідника. Об’єктом дослідження були гусениці різних віків (L1–L4) на плодових зерняткових культурах. Випробовували препарати Бі-58 новий (еталон), Карате Зеон, Актара та комбінований інсектицид Енжіо. Оцінку ефективності проводили на 3-тю, 5-ту, 7-му, 10-ту та 14-ту добу після обробки. Найвищу біологічну активність продемонстрував препарат Енжіо, 247 г/л к.с., який забезпечував до 100 % загибелі гусениць молодших віків (L1–L2) на 5-ту добу, а старших (L3–L4) – на 10-ту добу. Карате Зеон та Актара також виявили високу ефективність (до 98–99 %), але діяли повільніше, тоді як Бі-58 новий поступався за результатами (81‒94 %). Отримані дані підтверджують високу шкідливість та адаптивність американського білого метелика до агрокліматичних умов Полтавщини. Застосування комбінованого інсектициду Енжіо є найбільш доцільним для регулювання чисельності цього карантинного фітофага. Результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення системи фітосанітарного моніторингу, розроблення комплексних заходів контролю, що поєднують хімічні, біологічні та агротехнічні методи для запобігання подальшій натуралізації та шкодочинності виду в агроекосистемах України.