Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів академії, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Інструкція для науково-педагогічних і наукових працівників із додавання академічних текстів до інституційного репозитарію

Інструкція із додавання академічних текстів здобувачів вищої освіти різних рівнів до інституційного репозитарію

Правила оформлення списку використаних джерел при написанні наукових робіт

Авторський договір

Приклад

Photo by @inspiredimages
 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Publication
З історії заповідного степу Полтавщини
(2025-06-08) Кигим, С.; Самородов, Віктор Миколайович
Територія Полтавщини належить до фізико-географічної зони Лісостепу (93,6 %), лише південно-східна її частина (6,4 %) – зони Степу. Серед природних екосистем регіону степи впродовж останніх 300 років зазнали найбільшої руйнації та деградації, адже були розорені під сільськогосподарські угіддя з родючими чорноземами і також інтенсивно використовувались для випасання й викошування. У сучасному рослинному покриві Полтавщини степи займають площу близько 1%. Це катастрофічно мало, порівнюючи з минулим, коли вони панували в регіоні. Розораність степів на сьогодні в області складає 60-80% . Величезні простори цілинних степів у минулому були основним еколого-етнічним середовищем для формування й становлення українського етносу. Велику наукову цінність вони мають у ботанічному й ґрунтознавчому відношеннях, зокрема вивчення процесів утворення чорнозему. Вже на початку ХХ ст. постало питання збереження вцілілих ділянок цілинних степів.
Thumbnail Image
Publication
Василь Устимович (1864–1924 ?) – знакова постать Кременчуцьке відділення Полтавського сільськогосподарського товариства
(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.
Відомо, що серед членів Полтавського сільськогосподарського товариства за всі роки його існування (1865–1920 рр.) завжди було багато визначних особистостей, спільний внесок яких мав значний вплив на піднесення рівня тогочасного суспільства. Значна їх кількість проявила себе не лише у Полтаві, а й у відділеннях Товариства, надто таких, як Кременчуцьке. Тут за своєю активністю у піднесенні культурно-освітнього рівня життя краю виділявся Василь Васильович Устимович (1864–1924?) – креативно мисляча особистість і шукач нових рішень для подолання складних питань не лише в аграрній, а й у соціальній сфері, який на громадській службі у земстві гідно та результативно пройшов шлях від губернського секретаря до статського радника та почесного мирового судді.
Thumbnail Image
Publication
Персоналізована історія Полтавського сільськогосподарського товариства у постатях його президентів
(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, С. Л.
За 55 років існування Полтавського сільськогосподарського товариства (1865 - 1920) його очолювало 7 президентів. Усі вони безумовно стали знаковими фігурами поступу та розвитку цього об’єднання. У їх діяннях найбільш повно та змістовно персоніфікована історія та досягнення товариства , адже вони були дуже цілеспрямованими та раціональними особистостями. Саме з їх громадською та науково-практичною діяльністю пов’язані здобутки Товариства, впровадження нових, на той час досить прогресивних методів не лише організаційного, а й технологічного характеру.
Thumbnail Image
Item
СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА ТА ЗЕРНОПРОДУКТІВ
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2025-09-10) Іванов, Олег Миколайович; Шостя, Анатолій Михайлович; Кузьменко, Лариса Михайлівна; Усенко, Світлана Олексіївна; Ільченко, Марія Олександрівна; Бабко, Антон Сергійович; Михайлютенко, Ярослав Едуардович; Тараненко, Світлана Юріївна; Самовик, Аліна Володимирівна; Шелудько, Вікторія Миколаївна
Спосіб визначення якості зерна та зернопродуктів, у якому випробувальну пробу розташовують в реакторі, який попередньо очищують потоком знебрудненого повітря, проводять нагрівання проби до встановленої температури, що задається та контролюється термостатом. За рахунок нагрівання з зерна виділяються хімічні сполуки та волога, кількісний та якісний вміст яких аналізують за допомогою хімічних аналізаторів, сенсорів вологості та температури. Після розташування випробувальної проби в реакторі його внутрішній простір вакуумують з послідуючим нагріванням проби в середовищі низького тиску.