Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Методика складання фінансового звіту та аналіз фінансового стану малого підприємства
(2025) Мельниченко, Владислав Олегович
У кваліфікаційній роботі розглядаються теоретичні положення та обґрунтовуються практичні рекомендації щодо методики складання фінансової звітності малим підприємством та проведення комплексного аналізу його фінансового стану
Управління маркетинговою діяльністю підприємства за сучасних умов
(2026) Котова Ілона Володимирівна; керівник Собчишин В. М.
Управління подоланням опору персоналу в умовах реалізації організаційних змін
(2026) Боженко Олександр Олексійович; керівник Радіонова Я. В.
Вплив температурних аномалій на потребу у зрошенні сільськогосподарських культур
(2026-07-13) Ласло, Оксана Олександрівна; Панченко, Катерина Степанівна; Марініч, Любов Григорівна
У статті висвітлено питання прогнозу потенційної евапотранспірації (ЕТ₀) і температурних змін літнього періоду (червень–серпень) 2023–2030 рр., враховуючи водоспоживання сільськогосподарських культур та індекс посухи SPEI. Підвищення температури повітря, особливо в літній період, суттєво впливає на водний баланс агроекосистем, зумовлюючи зростання випаровування з поверхні ґрунту та транспірації рослин. Встановлено, що підвищення середньої літньої температури на 0,3–0,5°C щороку призводитиме до збільшення ЕТ₀ з 18,74 мм у 2026 році до 23,41 мм у 2030 році, що відображає посилення випаровуваності та дефіцит ґрунтової вологи. Дослідженнями встановлено, що коефіцієнти водоспоживання культур (Kc) зростатимуть: кукурудза з 0,81 до 0,85, соя з 0,71 до 0,75, овочі з 1,01 до 1,05, що у сукупності з підвищенням ЕТ₀ збільшуватиме потребу у зрошенні: кукурудза – 15,18–19,9 мм, соя – 13,31–17,56 мм, овочі – 18,93–24,58 мм. Дослідженнями також встановлено, що зменшення значень індексу SPEI від –0,5 до –2,5 підсилюватиме водний стрес та збільшуватиме потенційну евапотранспірацію на 5–25 %, що вказує на зростання ризику літніх посух у регіоні. Результати досліджень дають підставу рекомендувати застосування адаптивних та водозберігаючих технологій поливу, інтеграцію агрометеорологічного прогнозування з управлінням водними ресурсами та пріоритетне забезпечення овочевих культур у критичні фази розвитку. Встановлено, що зрошення стає необхідним агротехнічним заходом уже з 2027–2028 рр., а до 2029–2030 рр. формуються кліматично напружені літні умови, близькі до південних степових. Перспективними є подальші дослідження щодо оцінки ефективності різних систем поливу, впровадження краплинного та мікрозрошення, розвитку кліматично орієнтованих моделей водокористування та інтеграції агрометеорологічного прогнозування з управлінням меліоративними системами для підвищення стійкості агроекосистем Полтавської області до зростаючих температурних аномалій і посух.
Вплив сучасних температурних аномалій на розвиток агрометеорологічних посух
(2026-07-13) Ласло, Оксана Олександрівна
У статті висвітлено результати, що підтверджують факт підвищення температури повітря, як одного із ключових чинників трансформації режиму зволоження та розвитку агрометеорологічних посух, особливо у Лісостеповій зоні України. Збільшення частоти і масштабів температурних аномалій, які суттєво сприяють формуванню посушливих умов, приводять до значних втрат ґрунтової вологи, порушення водного балансу в ґрунтах і зниження їх здатності до природного відновлення родючості. Використання стандартизованого індексу посухи SPEI дозволяє враховувати як дефіцит опадів, так і збільшення потенційної евапотранспірації через температурні аномалії. Аналіз даних Полтавської області за період 2015–2025 років показав поступове підвищення середньорічних температур та збільшення амплітуди міжрічних і внутрішньорічних коливань, зокрема після 2022 року. Найбільш критичним став 2024 рік із рекордно високими температурами, які призвели до різкого дефіциту продуктивної вологи у ґрунті, погіршення мікробіологічної активності, прискорення мінералізації гумусу та деградації структури орного шару. Навіть роки з помірним рівнем опадів демонструють підвищений ризик посухи через температурно-індуковане випаровування. Розрахунки SPEI підтвердили, що агрометеорологічні посухи негативно впливають на потенційну урожайність зернових і технічних культур, знижуючи стабільність виробництва. Прогноз на 2026–2030 роки вказує на збереження тенденції до тепліших зим, ранніх весен і спекотного літа з нерівномірним роз поділом опадів, що вимагатиме застосування адаптаційних агротехнічних заходів, таких як мульчування, збереження органічної речовини, сівозміна з посухостійкими культурами та системи точного зрошення. Використання індексу SPEI є ефективним інструментом для кількісної оцінки впливу температурних аномалій і змін опадів на розвиток агрометеорологічних посух та їх наслідки для родючості ґрунтів.