Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Нові надходження
Порівняльна характеристика хімічного складу та фізико-хімічних властивостей молока корів, овець, кіз і кобил
(2026) Киричко, Олена Борисівна; Байбарак, В. О.
У науковій праці наведено результати порівняльного аналізу хімічного складу та фізико-хімічних властивостей молока корів, овець, кіз і кобил. Розкрито видові особливості співвідношення основних компонентів молока: води, сухого залишку, білків, жирів, лактози, а також мінерального й вітамінного складів. Установили, що овече молоко є найбільш концентрованим за вмістом сухих речовин (17,9%), жиру (6,7%), білка (5,8%), макро- та мікроелементів і вітамінів (особливо групи B та C). Молоко кобил, навпаки, відзначається найнижчою концентрацією сухих речовин (10,0%), жиру (1,0%) та мінеральних солей, але має найвищий вміст лактози (6,7%), лужне середовище (pH 7,0–7,2) та низьку титровану кислотність (6–9°Т), що робить його ідеальною сировиною для виготовлення кумису. Коров'яче та козяче молоко займають проміжне положення з оптимально збалансованим складом. Визначені фізико-хімічні характеристики обґрунтовують доцільність диференційованого використання молока різних видів тварин у харчовій промисловості, переробці та дієтології.
Особливості набору маси цуценят німецької вівчарки у неонатальний період
(2026) Громак, А. А.; Киричко, Олена Борисівна
У публікації висвітлено результати дослідження особливостей росту та набору маси тіла цуценят породи німецька вівчарка у неонатальний період залежно від їхньої статі. Дослідницьку роботу проведено на 10 чистопородних цуценятах одного посліду (5 самців та 5 самок), поділених на дві відповідні групи, у період від народження до двомісячного віку. У ході експерименту здійснювали щоденний моніторинг клінічного стану, регулярне індивідуальне зважування, а також застосовували схему додаткової підгодівлі (козячим молоком, а згодом — перетертим кисломолочним сиром і кашами) на тлі материнського вигодовування. Встановлено, що протягом усього досліджуваного періоду цуценята-самці переважали за масою тіла цуценят-самок. У середньому різниця між показниками груп становила близько 15% на користь самців на кожному етапі щотижневого розвитку. Отримані дані дозволяють об'єктивно контролювати норми фізичного розвитку цуценят та своєчасно виявляти відхилення в їхньому харчуванні й стані здоров'я.
Особливості кольорового зору у різних видів тварин
(2026) Яненко, Д. С.; Киричко, Олена Борисівна
У праці висвітлено результати порівняльного аналізу особливостей кольорового зору в різних видів тварин (велика рогата худоба, коні, свині, собаки, коти та птахи) на основі узагальнення даних світової наукової літератури. Розкрито фізіологічні механізми зорового сприйняття, що визначаються кількістю та спектральною чутливістю колбочкових фоторецепторів сітківки. Встановлено, що більшість ссавців є дихроматами — вони мають два типи колбочок і найкраще сприймають синьо-фіолетовий та жовто-зелений спектри (400–600 нм), тоді як червоний і помаранчевий кольори сприймають обмежено або як відтінки сірого. На противагу ссавцям, птахам притаманний тетрахроматичний зір (чотири типи колбочок), що дає їм змогу розрізняти широкий діапазон хвиль (300–700 нм), включаючи ультрафіолетове випромінювання. Наголошено, що еволюційні адаптації зорового аналізатора мають важливе практичне значення для забезпечення належного утримання, годівлі та поведінкового менеджменту тварин у тваринництві та ветеринарній медицині.
Використання сучасного лабораторного обладнання при вивченні дисципліни «Фізіологія тварин»
(2026) Киричко, Олена Борисівна; Тітаренко, Олена Вікторівна
У роботі висвітлено практичні аспекти використання сучасного лабораторного обладнання під час вивчення дисципліни «Фізіологія тварин» для підготовки майбутніх лікарів ветеринарної медицини. Автори описують інтеграцію інноваційних приладів у навчальний процес поруч із класичними методиками. Зокрема, розглядається застосування морфологічного аналізатора зі штучним інтелектом AI-100VET Awalife для автоматизованого загального аналізу крові, а також автоматичного аналізатора Seamaty SMT-120VP для експрес-оцінки біохімічних показників і гемостазу. Зазначено, що впровадження новітніх технічних засобів підвищує точність і швидкість досліджень, стимулює пізнавальний інтерес здобувачів вищої освіти та сприяє їхньому професійному зростанню відповідно до сучасних вимог ветеринарної медицини.
Герпесвірусна інфекція у котів (епізоотологічний моніторинг, гематологічні показники, лікування та профілактика в умовах ветеринарного сервісу «VetExpert» міста Полтави)
(2025) Тітаренко, Олена Вікторівна; Горшеніна, О. П.; Киричко, Олена Борисівна; Скрипник, В. Г.
Представлено результати досліджень щодо гематологічних показників, лікування та профілактики герпесвірусної інфекції у котів у місті Полтаві. Встановлено, що за період 2019‒2024 років в умовах ветеринарного сервісу «VetExpert» міста Полтави було виявлено 375 хворих на інфекційний ринотрахеїт котів. Діагноз на інфекційний ринотрахеїт встановлювали комплексно з огляду на епізоотологічні дані, дані анамнезу, клінічні ознаки. Для підтвердження діагнозу проводили імунохроматографічні експрес-тести, засновані на виявленні антигену збудника. Тварини, які захворіли, не були щеплені проти інфекційного ринотрахеїту, або була не дотримана правильна схема вакцинацій. Найбільше хворих на герпесвірусну інфекцію тварин серед кошенят віком 2‒3 місяці, що становило 57,4 % від усіх хворих тварин. Епізоотичний процес хвороби характеризувався сезонністю. Упродовж 2023 року найбільше випадків герпесвірусної інфекції (44,2 %) виникало в осінній період, навесні реєстрували 23,1 % хворих тварин, у зимовий період – 21,2 % випадків хвороби, а найменше (11,5 %) – влітку. У крові хворих тварин відмічали лейкоцитоз за рахунок збільшення відносної кількості лімфоцитів унаслідок вірусної інфекції та відносної кількості гранулоцитів внаслідок запальних процесів в організмі. Проведене лікування котів із використанням імуномодулятора «Роборанте Калієру», антибактеріального засобу «Юнідоксу Солютабу», противірусного препарату «Віракси» та розчину «Рінгера», за швидкістю настання одужання тварин та за відсутністю летальних випадків виявилося на 20 % ефективнішим за схему із застосуванням «Фоспренілу», «Синулоксу», «Гепаві-келу», розчину «Рінгера». Позитивний ефект підібраної терапії підтверджувався змінами в крові тварин. Зафіксовано вірогідні зміни з боку еритроцитів, кількість яких зросла в 1,7 раза (Р<0,001), лейкоцитів, кількість яких знизилася в 1,7 раза (Р<0,001), відсотку лімфоцитів з гранулоцитами, які знизилися відповідно у 1,4 та 1,3 раза (Р<0,001), та гемоглобіну, концентрація якого зросла на 7,21 % (Р<0,05). Підтверджена висока ефективність застосованих вакцин Нобівак Трікет Тріо та Фелоцел 4 для профілактики герпесвірусної інфекції на 237 котах в умовах ветеринарного сервісу «VetExpert».