Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Effectiveness of composite feed adsorbents in binding major mycotoxins under variable ph conditions
(2026) Mykhailiutenko, S. M.; Михайлютенко, Світлана Миколаївна; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег Вікторович; Kuzmenko, L. M.; Кузьменко, Лариса Михайлівна; Klymenko, O. S.; Клименко, Олександр Сергійович; Panasova, T. G.; Панасова, Тетяна Георгіївна; Titarenko, O. V.; Тітаренко, Олена Вікторівна
Mycotoxins are toxic secondary metabolites produced by fungi of the genera Aspergillus, Penicillium, Fusarium, Claviceps and Alternaria and represent a significant threat to the safety of cereal crops and animal feed. These compounds may accumulate at various stages of production, storage, and transportation, which necessitates the development and application of effective strategies to reduce their toxic effects. The aim of the study was to perform a comparative evaluation of the adsorption capacity of three mycotoxin-binding agents. The study was conducted under in vitro conditions; therefore, the adsorption efficiency observed may differ under in vivo gastrointestinal conditions. Three commercial mycotoxin binders were tested, each containing 70% inorganic sorbent from the silicate group (bentonite, zeolite, or diatomite) and 30% organic component based on yeast cell walls (sources of mannan oligosaccharides and β-glucans). In preparation No. 1, the organic fraction consisted of yeast cell walls containing 33% MOS and 25% β-glucans; preparation No. 2 contained 20% MOS and 35% β-glucans; and No. 3 contained 20% MOS and 20% β-glucans. The adsorption capacity of the mycotoxin-binding preparations was determined under laboratory conditions using the adsorption isotherm method. All experiments were conducted in eight replicates. The results showed that the highest adsorption efficiency of deoxynivalenol (DON), aflatoxin B1, and zearalenone (ZEA) was observed under acidic conditions (pH 3). The highest sorption of DON, ZEA, and fumonisin B1 (FB1) was achieved by sorbent No. 1 (containing 33% MOS and 25% β-glucans), especially at pH 3. In addition, sorbent No. 1 demonstrated 100% binding of aflatoxin B1 across the entire pH range studied (pH 3, 5, and 7), indicating the stability of its adsorption properties. In contrast, sorbents No. 2 and 3 exhibited relatively low and unstable activity against fumonisin B1; at pH 7, the values ranged from 0.4% to 2.8% The results obtained indicate that sorbent No. 1 can be considered the most versatile and effective for binding the major mycotoxins evaluated in this study.
Діагностика та порівняння схем лікування дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава
(2026) Коне, Мохамед Сумана; Кручиненко, Олег Вікторович; Петренко, Максим Олександрович
Дерматофітоз котів є зоонозним грибковим захворюванням, яке переважно спричиняється грибами родів Microsporum та Trichophyton. Інфекційний процес найчастіше уражає шкіру морди, кінцівок та/або хвоста. У хворих тварин дерматофітна інфекція характеризується осередковою алопецією, що супроводжується еритемою та утворенням кірочок – клінічним проявом, відомим як стригучий лишай. Метою цього дослідження було визначити епізоотологічні особливості дерматофітозів у котів, базуючись на даних ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» у місті Полтава, та визначити лікувальну ефективність антимікотичних препаратів за дерматофітозів у котів. Загалом у період 2023–2024 років провели мікроскопічне та люмінесцентне дослідження 282 зразків патологічного матеріалу, відібраного від хворих тварин. Вивчено вікову й породну чутливість. Сезонну динаміку вивчали упродовж 2024 року. В результаті аналізу епізоотологічних даних виявлено, що частка зареєстрованих випадків дерматофітозів від загальної кількості тварин із заразною патологією у 2023 році склала 77,2 %, тоді як у 2024 році – 69,8 %. Встановлено, що дерматофітози у котів частіше реєструються серед тварин віком до 1 року (60,0%). Більш схильні до захворювання безпородні тварини (71,0 %). У структурі захворюваності котів домінували мікози, спричинені грибами роду Microsporum, які були виявлені у 67,73 % інфікованих тварин. Хвороба має виражену сезонність, що проявляється у літньо-осінній період року. При вивченні клінічної картини дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава, хворі тварини мали яскраво виражені осередки ураження, які локалізувалися здебільшого на голові, шиї та крупі. При глибокій формі відзначали значну площу уражених ділянок, що не мали чітко виражених меж. Розроблена нами схема лікування, що включає вакцину «Біофел-М» та мазь «Санодерм», має найвищу ефективність. Клінічні випробування запропонованої комплексної схеми терапії продемонстрували її абсолютну терапевтичну спроможність: у ході експерименту з 10 піддослідних тварин першої групи повне клінічне та мікологічне одужання було зафіксовано в усіх 10 особин, що підтверджує 100,0 % ефективність розробленого протоколу.
Поширення та патологоанатомічні зміни за африканської чуми свиней у Полтавській, Кіровоградській та Сумській областях
(2026) Омельченко, Ганна Олексіївна; Авраменко, Наталія Олексіївна; Кручиненко, Олег Вікторович; Петренко, Максим Олександрович; Коне, Мохамед Сумана
Африканська чума свиней (АЧС) є однією з найважливіших і найруйнівніших вірусних хвороб диких кабанів і домашніх свиней у всьому світі. За відсутності вакцин та методів лікування раннє клінічне виявлення має вирішальне значення і вимагає ґрунтовних знань про характеристики захворювання. Дослідження представляє собою частину великого проекту по оцінці прояву та поширення африканської чуми свиней в Україні і є першим, яке описує клінічні ознаки та патологоанатомічні ураження при африканській чумі свиней та поширеність її на території Полтавської, Кіровоградської та Сумської областей впродовж 2020–2024 рр. з урахуванням характеру перебігу захворювання. Виявлені легкі, помірні та важкі клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни, характерні для африканської чуми свиней, а також свиней без клінічних ознак. Проведені дослідження морфологічних змін у 27 свиней, у яких спонтанно розвинулася гостра форма захворювання. Наведено опис та 9 кольорових ілюстрацій характерних макроскопічних уражень, що складаються з сильно вираженого геморагічного діатезу, дво-чотирикратного збільшення селезінки та дво-трикратного збільшення шлунку, печінки, мезентеріальних, ниркових та грудних лімфатичних вузлів. Показано, що травний тракт повністю уражений, найбільш вираженими є зміни в шлунку та товстій кишці. У всіх домашніх свиней, незалежно від зони спалаху та варіанту вірусу, діагностовано характерні тяжкі ураження, що нагадували системну геморагічну хворобу. Для АЧС нами описано чотири різні перебіги захворювання, включаючи надгостру, гостру, підгостру та хронічну стадії, які пов’язані з типовими ураженнями. До значних патоморфологічних змін підгострої/хронічної стадії належали багатофокальні крововиливи, набряк, лімфаденіт, інтерстиціальна пневмонія та асцит, тоді як бактеріальні вторинні інфекції, що викликали фібринозний полісерозит, хронічну пневмонію та некроз мигдаликів, однак без судинних змін, переважали при хронічних перебігах. Тварини з хронічним захворюванням демонстрували аналогічні ураження, що спостерігалися у гостро інфікованих свиней, але додатково виявляли хронічні зміни, зокрема перикардит, пневмонію та лімфаденіт.
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГРУПИ СТИГЛОСТІ
(2025) Шевченко Інна Анатоліївна
ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО
(2025) Харитенко Богдан Русланович