Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Діджитал-технології управління стресом як складова розвитку кадрового потенціалу
(ПДАУ, м. Полтава, 2024-11-14) Сазонова, Тетяна Олександрівна; Вовковінський, Ю. В.
Сучасне бізнес-середовище характеризується підвищеною нестабільністю та стресовістю. Стрес характеризує реакцію організму людини на різного роду подразники, викликає відчуття браку життєвої енергії, емоційне вигорання. Враховуючи характеристики кадрового потенціалу (рис. 1) та специфіку прояву дистресу, очевидним є його негативний вплив на трудову діяльність персоналу та розвиток трудового потенціалу.
Особливості моделі формування дидактичної культури викладачів інженерно-технічних дисциплін аграрного закладу вищої освіти
(2026-06-24) Антонець, Анатолій Вікторович
У статті теоретично обґрунтовано та представлено структурно-функціональну модель формування дидактичної культури викладачів інженерно-технічних дисциплін в умовах аграрного закладу вищої освіти. Проаналізовано специфіку професійної діяльності викладача-агроінженера, яка вимагає синергії глибоких технічних знань, володіння сучасними агротехнологіями та високого рівня психолого-педагогічної майстерності. Розкрито архітектуру розробленої моделі, що інтегрує цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний та результативно-оцінний блоки. Визначено організаційно-педагогічні умови та особливості реалізації моделі, зокрема: спрямованість на інтерактивні й цифрові технології навчання, використання кейс-методів, елементів STEM-освіти та контекстного навчання, що моделює реальні виробничі ситуації в АПК. Особливу увагу приділено механізмам розвитку дидактичної гнучкості викладачів в умовах цифровізації освіти та трансформації сучасного аграрного сектору. Доведено, що впровадження цієї моделі забезпечує системний перехід від репродуктивного до креативно-професійного рівня дидактичної культури педагога, що безпосередньо підвищує якість підготовки конкурентоспроможних інженерно-технічних кадрів для сільськогосподарського виробництва.
Зміст та структура дидактичної культури викладачів агротехнічних дисциплін
(2026-06-24) Антонець, Анатолій Вікторович
У статті теоретично обґрунтовано та розкрито сутність, зміст і структуру дидактичної культури викладачів агротехнічних дисциплін як ключового компонента їхньої професійно-педагогічної компетентності. На основі системного, культурологічного та компетентнісного підходів визначено специфіку дидактичної діяльності у закладах аграрної освіти, що зумовлена необхідністю інтеграції фундаментальних інженерних знань із новітніми агротехнологіями. Сконструйовано та деталізовано багатокомпонентну структуру дидактичної культури викладача-агроінженера, яка включає такі взаємопов'язані блоки: мотиваційно-ціннісний (спрямованість на педагогічне самовдосконалення), когнітивний (знання дидактичних закономірностей та специфіки технічних наук), діяльнісно-процесуальний (володіння інноваційними методами навчання, зокрема STEM-технологіями та дуальною формою освіти) та рефлексивно-критичний. Виокремлено змістові особливості формування досліджуваної культури, пов'язані з викладанням дисциплін механіко-технологічного циклу. Доведено, що високий рівень дидактичної культури викладача безпосередньо впливає на якість підготовки майбутніх фахівців агропромислового комплексу та їхню адаптацію до умов сучасного високотехнологічного виробництва.
Конструкційні особливості гравітаційних установок контрольованого завантаження зерна
(2026-06-24) Антонець, Анатолій Вікторович; Арендаренко, Володимир Миколайович
У статті досліджено конструкційні особливості та інженерно-технічні рішення гравітаційних установок, що призначені для керованого та делікатного завантаження зерна у вертикальні силоси й бункери. Проаналізовано проблематику механічного пошкодження (макротравмування) зернової маси внаслідок високошвидкісних ударів об елементи конструкцій та насип під час вільного гравітаційного падіння. Розглянуто архітектуру сучасних завантажувальних пристроїв, зокрема конструкцію відкритого похилого каналу прямолінійної конфігурації, який складається з комбінації розгінних і гальмівних секцій із регульованими кутами нахилу. Особливу увагу приділено геометричним та кінематичним параметрам взаємодії зерна з робочими поверхнями установок, що забезпечують стабілізацію швидкості потоку на безпечному рівні (1,4–1,9 м/с) та унеможливлюють залягання або самосортування матеріалу. Обґрунтовано доцільність застосування секційних каналів із тросовими системами регулювання висоти та оптимізованими параметрами шорсткості металу для мінімізації динамічних навантажень. Наведено результати математичного моделювання конфігурації кутів нахилу, що дозволяють проектувати високонадійні, конструктивно нескладні та енергоефективні системи бездефектного транспортування зерна.
Експериментальна перевірка контрольованого руху зерна на розгінному і двох гальмівних ділянках прямого каналу
(2026-06-24) Антонець, Анатолій Вікторович
У статті представлено методику та результати експериментальної перевірки кінематичних параметрів контрольованого руху зернової маси по відкритому трисекційному похилому каналу прямолінійної конфігурації. Досліджено процес переміщення насіння озимої пшениці послідовно через розгінну та дві гальмівні ділянки конструктивно нескладної гравітаційної установки. Метою експерименту було підтвердження точності раніше розробленої аналітичної моделі, яка базується на математичному узгодженні трьох кутів нахилу секцій (α,β,γ) задля вирівнювання початкової та кінцевої швидкостей потоку та запобігання заляганню зерна. У ході випробувань при варіюванні кута першої ділянки від 36° до 45° з кроком 1° та фіксованому коефіцієнті тертя (μ=0,4) визначено кінцеву швидкість сходу зерна, яка становила 1,56–1,72 м/с. На основі статистичного аналізу 10 серій паралельних дослідів за критеріями Кохрена та Фішера доведено високу точність та адекватність аналітичної моделі (відносна похибка не перевищує 9%). Результати дослідження підтверджують можливість реалізації керованого делікатного гравітаційного транспортування зерна без перевищення критичних швидкостей соударення.