Друковані видання. Кафедра екології, збалансованого природокористування та захисту довкілля
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Друковані видання. Кафедра екології, збалансованого природокористування та захисту довкілля за Ключові слова "GIS-аналіз"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Публікація Ландшафтний дизайн і селекція рослин: синергія для створення сучасних зелених просторів у садово-парковому господарстві(Видавничий дім «Гельветика», 2026-06-18) Шокало, Наталія Сергіївна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Гапон, Світлана Василівна; Галицька, Марина Анатоліївна; Диченко, Оксана ЮріївнаСучасні тенденції урбанізації супроводжуються екологічними викликами, що зумовлюють необхідність комплексного, міждисциплінарного підходу до формування сталого міського середовища, зокрема через поєднання ландшафтного дизайну та науково обґрунтованої селекції рослин. У статті досліджено потенціал синергії між декоративно-композиційними рішеннями та біоадаптаційними властивостями флористичних компонентів, що визначають не лише естетичну привабливість міських просторів, а й екологічну стійкість, адаптивність до кліматичних змін і функціональну ефективність зелених зон. Особливу увагу приділено перевагам використання аборигенних видів і селекційно адаптованих рослин, які демонструють високу здатність до екологічної стабілізації урбанізованих ландшафтів, ефективно функціонуючи в умовах кліматичного стресу. Окремим прикладом успішної реалізації таких підходів є Студентський парк Полтавського державного аграрного університету площею близько 4,5 га, що виконує рекреаційні, науково-освітні та екологічні функції, поєднуючи аборигенні й інтродуковані види з високою декоративністю й адаптивністю. Представлено результати використання технологій GIS моделювання для просторового аналізу зелених насаджень і прогнозування екосистемних послуг, зокрема зниження теплових островів, регулювання водного балансу та підвищення біорізноманіття. Наведено приклади ефективної інтеграції селекційних і дизайнерських підходів на прикладі Кременецького ботанічного саду, де реалізується інтродукція рідкісних деревних видів; Долгинцівського дендропарку в Кривому Розі, який використовує аборигенні степові рослини для рекультивації техногенних ділянок; а також Чернівецького ботанічного саду з понад 1300 таксонів, що репрезентують інноваційні підходи до поєднання біорізноманіття й естетики. Обґрунтовано доцільність розроблення моделей оптимізації ландшафтних композицій із врахуванням кліматичних зон, ґрунтових характеристик, соціокультурного навантаження та екосистемних послуг. Підкреслено актуальність подальших досліджень у напрямі формування інноваційної методології стійкого озеленення міських територій, що передбачає співпрацю між біологами, дизайнерами, урбаністами, геоінформатиками та екологами. Такий підхід дозволяє створювати не лише візуально привабливі, а й функціонально збалансовані зелені простори, що відповідають викликам XXI століття.