Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Інструкція для науково-педагогічних і наукових працівників із додавання академічних текстів до інституційного репозитарію

Інструкція із додавання академічних текстів здобувачів вищої освіти різних рівнів до інституційного репозитарію

Приклади бібліографічного опису документа

Авторський договір

Photo by @inspiredimages
 

Recent Submissions

Publication
Identifying of rational conditions for etherification of sunflower soapstock fatty acids
(2026-01-13) Birta, G.; Levoshko, N.; Knysh, V.; Usenko, S. O.; Усенко, Світлана Олексіївна; Shostia, A. M.; Шостя, Анатолій Михайлович; Ovsiannikova, T.; Falalieieva, T.; Marushko, L.; Semenko, Y.; Zygin, S.
The object of the study is the process of esterification of sunflower soapstock fatty acids with butanol. Soapstock is a waste of the oil and fat industry, which is formed in the process of alkaline neutralization of oils. The processing of soapstock to obtain fatty acids is promising, since the disposal of waste is difficult and dangerous, and fatty acids are an industrially valuable product. Fatty acids obtained from soapstock are an available raw material for the production of fatty acid esters of low molecular weight alcohols, which are the basis of alternative biodiesel fuel. The influence of the conditions of esterification of fatty acids from sunflower soapstock (CAS Number 61788-66-7) with butanol (CAS Number 71-36-3) in the presence of an alkylbenzenesulfonic acid catalyst on the acid value of the reaction mixture was studied. This indicator reflects an increase in the content of butyl esters. The fatty acids used, obtained from soapstock by decomposition with sulfuric acid, meet the requirements of DSTU 4860 for first-grade fatty acids. The neutralization number of fatty acids is 186.0 mg KOH/g, the mass fraction of moisture and volatile substances is 1.7 %, the mass fraction of total fat is 97.5 %, the depth of cleavage is 67.1 % of oleic acid. Rational conditions for the esterification process have been established, which correspond to the maximum reduction in the acid value of the reaction mixture: duration is 12 hours, catalyst concentration is 3.5 %. In this case, the acid value of the reaction mass was 4.05 mg KOH/g. The product yield was 91.5 %. Product parameters: mass fraction of esters – 92.7 %, mass fraction of total glycerol – 0.20 %, mass fraction of moisture 0.04 %, density at the temperature of 15 °C – 840 kg/m3. The results obtained make it possible to obtain a high-quality base for biodiesel fuel using soapstock fatty acids under rational conditions.
Publication
Вплив тривалості лактації на ріст та ефективність годування племінних свиней породи Ландрас та Велика Біла
(2026-01-13) Шостя, Анатолій Михайлович; Шпирна, Іван Геннадієвич
Метою дослідження було оцінити вплив тривалості періоду ссання та породи на ріст, продуктивність та ефективність годівлі ремонтних свинок породи ландрас та велика біла протягом періоду вирощування. Було виявлено, що тривалість періоду ссання суттєво впливає на подальший ріст поросят, тоді як породні характеристики модулюють прояв цих відмінностей. Поросята обох порід, відлучені у 28 днів, мали вищу початкову масу тіла порівняно з тими, хто був відлучений у 21 день (ландрас +32,5 %, велика біла +33,5 %), і зберігали цю перевагу до кінця періоду вирощування (ландрас +7,0 %, велика біла +3,9 %). Протягом усього експерименту спостерігалася тенденція до переваги свиней породи ландрас (на 2,8–3,5 %) над їхніми аналогами породи велика біла. Середньодобовий приріст у свиней породи ландрас з пізнішим відлученням перевищував такий у свиней, відлучених рано, на 16,2 %, а у великої білої – на 10,8 %, що свідчить про кращу реалізацію генетичного потенціалу у тварин породи ландрас. Свині породи ландрас, відлучені у 28 днів, досягли маси тіла 30 кг на 6,7 дня раніше, а свині породи велика біла – на 2,8 дня раніше, ніж їхні однолітки, відлучені у 21 день. За однакових умов свинки породи ландрас перевершили свиней породи велика біла на 3,3 дня. Ефективність використання корму протягом періоду вирощування була вищою у свиней породи ландрас з пізнішим відлученням у 28 днів, де коефіцієнт конверсії корму (FCR) становив 1,73 кг порівняно з 1,79 кг у свиней породи велика біла, тоді як суттєвих відмінностей між породами за умов раннього відлучення не спостерігалося. Кореляційний аналіз виявив позитивний зв'язок між тривалістю періоду смоктання та масою тіла на початку вирощування (ландрас r = 0,64; велика біла r = 0,62), а також із середньодобовим приростом (r = 0,30 та 0,29 відповідно). Негативний зв'язок між відносним приростом та віком досягнення 30 кг маси тіла був більш вираженим у свиней породи Велика Біла (r = –0,67; –0,13) порівняно зі свинями породи Ландрас (r = –0,57; –0,27). Дисперсійний аналіз підтвердив провідну роль тривалості періоду ссання у формуванні маси тіла на початку вирощування (39,5%), середньодобового приросту (8,3%) та віку досягнення 30 кг (4,0%), тоді як вплив породи та її взаємодії був мінімальним (<1%). Основна мінливість показників визначалася іншими неврахованими факторами (60–96%). Встановлено, що продовження періоду ссання до 28 днів підвищує початковий потенціал росту та ефективність використання корму. Свині породи Ландрас демонструють більш повну реалізацію свого генетичного потенціалу, особливо щодо середньодобового приросту (+16,2% проти +10,8 % у Великої Білої), що підтверджує доцільність продовження лактації для оптимізації продуктивності поросят.
Publication
Якість молока та сиру від кіз української та литовської селекції
(2026-01-13) Карбан, Юлія Василівна; Шостя, Анатолій Михайлович
З'ясовано результати порівняльних досліджень якісних параметрів молока та м'яких сирів, виготовлених із молочної сировини кіз української та литовської селекції. Виявлено вплив генетичних особливостей порід та умов утримання на фізико-хімічний склад, а також органолептичні характеристики молока та сиру. У експерименті використовували дві групи по 5 тварин англо-нубійської та альпійської порід віком 2,5–3 роки. Вивчали показники молока (жир, білок, сухий знежирений залишок та щільність), а також фізико-хімічні параметри сирів, виготовлених за типовими технологічними картами. Органолептичний аналіз проводили згідно з ISO 8586:2012 із залученням дегустаторів. Було виявлено, що якісні характеристики молока значно відрізнялися залежно від району вирощування тварин. Достовірно вищий вміст жиру (5,50 % в англо-нубійській та 4,74 % в альпійській породах проти 5,0 та 3,80 % у відповідних українських групах) було зареєстровано у кіз литовського походження, що перевищувало контроль на 8,9–24,7 % (p<0,01). Вміст білка в молоці литовських кіз також мав тенденцію до вищих значень (6,1–11,8%). Однак кози української селекції продемонстрували вищу продуктивність за середньодобовим надоїм (до 2,3 кг), а також стабільні показники щільності та сухого знежиреного залишку, що свідчить про їхню кращу адаптованість до умов вирощування. За результатами дослідження сирів було виявлено, що зразки литовського походження характеризувалися вищою поживною цінністю: вміст білка був вищим на 12,6% (p<0,001), вищим вмістом жиру в сухій речовині – на 9,4% (p<0,05), а калорійність досягала 462 ккал/100 г проти 436 ккал у зразках українського виробництва. Органолептична оцінка виявила значні відмінності в сенсорному профілі: українські сири мали більш виражений кислий та гіркий смак (25,7 та 25,6% відповідно), а також м’якшу консистенцію; литовські сири відрізнялися збалансованістю смаку та щільнішою структурою. Дослідження показали, що молоко та сир від кіз різного походження характеризуються певними перевагами: українські породи вирізняються вищими надоями та стабільнішим складом молока, тоді як литовські породи дають продукцію з вищою харчовою цінністю. Результати підтверджують важливу роль племінних та екологічних факторів у формуванні якості молочної продукції кіз.
Publication
Оптимізація літнього мікроклімату в свинарниках за допомогою випарної системи охолодження та її вплив на фізіологічний стан та продуктивність свиней та поросят
(2026-01-13) Садовий, А. А.; Герасимчук, В. М.; Лихач, В. Я.; Усенко, Світлана Олексіївна; Шостя, Анатолій Михайлович; Зламанюк, Л. М.; Чепіль, Л. В.; Кузьменко, Лариса Михайлівна; Щербатюк, Н. В.; Маховий, Олександр Григорович
Використання системи випарного охолодження в спекотний сезон у центральній Україні та її вплив на фізіологічний стан, самопочуття, адаптивні властивості, репродуктивну ефективність данських свиноматок та ріст їхніх поросят. Для дослідження використовували свиноматок F1 материнської лінії Бріджерс, запліднених спермою кнурів породи Данські Дюрок. Під час опоросу та лактації свиноматки утримувалися в приміщеннях з вентиляцією з негативним тиском, що забезпечувалася двома витяжними вентиляторами та припливними клапанами в кінці секції. У контрольній кімнаті використовувалася лише негативна вентиляція без додаткового охолодження, тоді як у дослідній групі для зниження температури повітря використовували форсунки високого тиску, розпилюючи водяний туман над припливними клапанами. Було виявлено, що використання системи випарного охолодження знизило температуру повітря в приміщенні на 3,1–4,5 °C (або на 7–16 %) порівняно з аналогічним приміщенням без зрошення. Водночас це призвело до збільшення відносної вологості на 10,9–16,0 % та швидкості руху повітря на 0,02–0,05 м/с (або на 13–19 %), що свідчить про значне покращення параметрів мікроклімату влітку для утримання свиноматок та поросят. Використання випарної системи охолодження у свинарнику значно покращило фізіологічний стан свиноматок. Це проявилося у зниженні тепло-вологоємкого індексу, зниженні температури шкіри та значному зниженні частоти дихання, що сприяло збільшенню споживання корму на 15–16 % та зменшенню втрат живої маси на 11,8 %, а також сприяло збільшенню виробництва молока свиноматок на 6–8 %, що свідчить про сприятливіші умови для підтримки енергетичного балансу організму та є передумовою збереження репродуктивної продуктивності та високої продуктивності тварин у наступних циклах. Було виявлено, що використання системи випарного охолодження зменшило частку мертвонароджених поросят на 1,13%, збільшило середню вагу одного поросяти при відлученні на 7,9% та збільшило загальну вагу посліду на 9,3%. Це сприяло збільшенню темпів росту поросят-сисунів на 8,0%, покращенню абсолютних та відносних приростів на 9,2% та 6,76% – відносних, а також збільшенню абсолютних та середньодобових приростів поросят у посліді на 10,9% та 12,1% – середньодобових приростів поросят у посліді, збільшенню комплексних показників репродуктивної якості свиноматок на 2,3–3,1%. Водночас конверсія корму практично не змінилася, а потреба в передстартовому кормі для молодняку ​​зменшилася на 12–14%. Результати підтверджують доцільність використання систем випарного охолодження у свинарниках для підвищення продуктивності та покращення добробуту тварин.
Publication
Розвиток системи менеджменту закладу освіти в контексті формування позитивного іміджу
(Вісник Хмельницького національного університету, 2025) Воронько-Невіднича, Тетяна Вікторівна; Іщейкін, Тимур Євгенович; Собчишин, Віталій Миколайович; Радіонова, Яна Вікторівна
У статті обґрунтовані засади розвитку системи менеджменту закладу в контексті формування позитивного іміджу. Зазначено, що позитивний імідж закладу освіти є результатом ефективного менеджменту, який охоплює організаційні, педагогічні, фінансові та комунікаційні аспекти тощо. Доведено, що система менеджменту відіграє ключову роль у створенні та підтримці репутації закладу, що впливає на довіру суспільства, абітурієнтів, батьків, роботодавців, інших стейкхолдерів. Наведені складові іміджу закладу освіти. З’ясовано, що освіта є не лише засобом передачі знань, а й важливим соціально-економічним інструментом, що визначає конкурентоспроможність особистості на ринку праці. Акцентовано увагу на необхідності конкурувати за здобувачів, ресурси та партнерські можливості, що робить формування позитивного іміджу одним із основних аспектів розвитку закладу освіти. Узагальнено, що успішний розвиток системи менеджменту неможливий без розвитку корпоративної культури та впровадження інноваційних методик навчання. Зазначено, що професорсько-викладацький склад, який активно розвивається та інтегрує нові підходи, позитивно впливає на імідж закладу та на результати освітнього процесу.