Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИЙ ДАТЧИК ВОЛОГОСТІ ТА ТЕМПЕРАТУРИ
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2026-09-16) Костенко, Олена Михайлівна; Кошовий, Микола Дмитрович; Павлик, Ганна Володимирівна; Світличний, Олександр Володимирович; Крамарев, Михайло Максимович; Савченко, Антон Тарасович
Волоконно-оптичний датчик вологості та температури містить два світловоди, які вкриті захисними шарами наноматеріалу та мають на торці віддзеркалюючі шари, гігроскопічний матеріал у вигляді поліімідного волокна, навитий котушкою на перший світловод, два волоконних розгалужувачі, із яких перший розгалужувач з оптичними фільтрами сполучається із першим світловодом. Другий розгалужувач з оптичними фільтрами, який з'єднаний заглушкою із першим розгалужувачем, сполучається із другим світловодом, на якому навита котушка із мідного дроту.
Landscapes of the Eastern Front of the First World War in Narratives and Survival Practices of Ukrainian Refugees
(2025) Zhvanko, L. M.; Жванко, Любов Миколаївна
The chapter examines the experiences of refugees in the Ukrainian territories during the First World War of 1914–1918, with particular attention to Ukrainian and other ethnic groups displaced from the western regions of the Russian Empire and the Austro-Hungarian Empire. The study focuses on refugees’ everyday life, forced displacement, evacuation routes, survival practices, and adaptation to unfamiliar social and cultural environments. Particular attention is paid to the transformation of urban and rural landscapes under the influence of mass refugee movements, as well as to the experiences of women, children, and elderly people. Using archival documents, refugees’ letters, press materials, military orders, and memoirs, the author explores the problems of food supply, housing, medical care, epidemics, death, burial, employment, and humanitarian assistance. The chapter also highlights the ways in which refugees influenced the social, cultural, and visual landscape of Ukrainian towns and villages on the Eastern Front.
Професор Едвард Островський і його «Повідомлення про Ветеринарну Школу в Харкові...» (1856 р.)
(2025) Жванко, Любов Миколаївна; Кібкало, Дмитро Вікторович
Запропонована стаття присвячена науковій спадщині вченого у галузі ветеринарної медицини середини ХІХ ст. – Едварда Фелікса Вінцентія Островського (1816‒1859), видатного лікаря ветеринарії, талановитого педагога, одного із засновників і директорів Ветеринарної школи у Варшаві та професора Харківського ветеринарного училища, для якого Україна і Харків стали другою батьківщиною. У публікації, яка має джерелознавчий характер, уперше уміщено в українському перекладі його працю «Повідомлення про імператорську російську ветеринарну школу в Харкові від професора Островського», опубліковану в 1856 р. на сторінках німецького часопису «Magazin für die gesammte Thierheilkunde» («Журнал для всієї медицини для тварин»). Введений до наукового обігу історичний документ є унікальним, оскільки висвітлює перші роки існування Харківського ветеринарного училища, відкритого у 1851 р. на основі діючої при Харківському університеті практичної ветеринарної школи. Автори статті, яка є продовженням їхніх попередніх досліджень, присвячених постаті вченого, окреслили її наступну мету – введення до наукового обігу невідомого історичного документу, яким є опис Харківського ветеринарного училища з 1856 р. авторства Е. Островського та репрезентація його біографії, підготовленої на основі невідомих архівних документів з архівів Литви, Польщі та України. Керуючись методологічним інструментарієм біографістики, читачеві представлено коротку біографію вченого. Пропонована стаття відкриває невідому сторінку наукової спадщини Е. Островського. У публікації вчений представив читачеві харківський навчальний заклад в якості живого організму, де усі компоненти – будівля та матеріальна база, викладачі й учні складають триєдину спільність. Важливою є інформація про постаті його колег, погляди на стан ветеринарної науки та особливості навчального процесу у закладі.
Методика обліку дебіторської заборгованості та аналіз впливу на фінансовий стан підприємства
(2025) Сіденко, Ольга Андріївна
У кваліфікаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади обліку дебіторської заборгованості, розкрито її економічну сутність, класифікацію та оцінку. Досліджено організацію бухгалтерського і податкового обліку дебіторської заборгованості та порядок її відображення у фінансовій звітності. Проведено аналіз фінансово-економічного стану підприємства, структури, динаміки та оборотності дебіторської заборгованості за 2022–2024 рр. Визначено основні проблеми управління розрахунками з контрагентами та запропоновано напрями вдосконалення обліку, контролю й управління дебіторською заборгованістю.
Kościół katedralny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Charkowie (1887-1891): finansowe aspekty powstania w świetle źródeł archiwalnych
(2025) Zhvanko, L. M.; Жванко, Любов Миколаївна
W artykule przedstawiono historię budowy kościoła pw. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Charkowie, który wzniesiono w latach 1887-1891. Od 2002 roku świątynia pełni funkcję katedry diecezji charkowsko-zaporoskiej. W XIX wieku był to jedyny kościół dla katolików, w którym gromadzili się licznie Polacy, z różnych warstw społecznych (m.in. żołnierze armii carskiej). Badania naukowe oparto na dokumentacji archiwalnej przechowywanej w Państwowym Archiwum Obwodu Charkowskiego. Kościół powstał w stylu neogotyckim według projektu architekta Bolesława Michałowskiego. Budową kierował ks. Piotr Kisarzewski, proboszcz parafii w Charkowie. W artykule przedstawiono informacje dotyczące procesu zbierania funduszy na budowę świątyni i ukazano zasięg terytorialny zbiórek (europejska część Imperium Rosyjskiego oraz Galicja). Ustalono również, z jakich warstw i grup społecznych pochodzili donatorzy. Wśród mecenasów budowy znaleźli się przedstawiciele znanych polskich rodów arystokratycznych: Branickich, Sanguszków, Potockich, Sobańskich, Sapiehów.