Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.

Інструкція для науково-педагогічних, педагогічних і наукових працівників із додавання академічних текстів до електронного репозитарію

Інструкція із додавання академічних текстів здобувачів вищої освіти різних рівнів до електронного репозитарію

Приклади бібліографічного опису документа

Авторський договір

Photo by @inspiredimages
 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Публікація
Роль гібридного складу огірка посівного в технології вирощування в умовах захищеного грунту
(2026) Юрченко, Світлана Олександрівна; Шевченко, В. С.
У статті висвітлено роль гібридного складу огірка посівного в технології вирощування в умовах захищеного ґрунту. Проаналізовано вимоги до тепличних гібридів F1, зокрема важливість партенокарпії, стійкості до хвороб та адаптованості до умов мікроклімату теплиць. Наведено результати порівняльного дослідження партенокарпічних гібридів (Маша F1, Еколь F1, Чайковський F1 та Бйорн F1) у весняному та осінньому культурооборотах 2025 року. Встановлено, що для весняного обороту найефективнішим є гібрид Еколь F1 з найвищою врожайністю ($12,6\text{ кг/м}^2$). В осінньому обороті лідером виявився гібрид Чайковський F1 ($9,8\text{ кг/м}^2$), який продемонстрував найвищу стабільність продуктивності за погіршення умов вирощування.
Публікація
Проблема раціонального апаратурного оформлення процесу сушіння молочних продуктів
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Тихтило, Б. В.; Костенко, Олена Михайлівна; Дрожчана, Ольга Урешівна
У статті проведено детальний аналітичний огляд сучасного стану, тенденцій розвитку та конструктивних особливостей розпилювальних сушильних установок прямоточного типу, що використовуються в молочній промисловості. Визначено фізико-технічні умови проходження процесів тепло- і масообміну диспергованих частинок розпорошеного молока, обмеження їхньої кінцевої температури та температурних режимів теплоносія на вході в робочу камеру. Здійснено критичний аналіз існуючих інженерних методів розрахунку аеродинамічних параметрів та об'ємів сушильних камер, заснованих на питомій вологонапрузі, гідродинаміці одиночної краплі й макрокінетичних уявленнях, із виявленням їхніх методологічних недоліків. Обґрунтовано доцільність застосування закономірностей теорії затоплених струменів для моделювання потоків теплоносія як нестисливої рідини у верхній зоні камери. Доведено необхідність урахування ламінарного характеру взаємного руху фаз, динамічного гальмування крапель і безперервного зменшення їхньої маси в процесі зневоднення для розроблення уточненої інженерної методики проєктування високоефективного обладнання.
Публікація
Причини виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах, заходи щодо їх попередження
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Ковтун, Л. А.; Дрожчана, Ольга Урешівна
У статті досліджено актуальні теоретичні та практичні питання, пов'язані з виникненням та запобіганням надзвичайним ситуаціям (НС) на підприємствах у сучасний період. Наведено загальне нормативне поняття надзвичайної ситуації та детально розглянуто чинні класифікації НС за двома основними ознаками: залежно від рівнів масштабів (загальнодержавні, регіональні, місцеві, об'єктові) та за характером походження подій (техногенні, природні, соціально-політичні, військові). Систематизовано базові суб'єктивні та об'єктивні причини настання кризових явищ на виробництві, серед яких виокремлено порушення правил безпеки, технічну застарілість конструкцій обладнання, специфічні тектонічні й метеорологічні умови, людський чинник та нехтування кваліфікаційними вимогами під час допуску персоналу до робіт. Сформульовано перелік негативних наслідків екологічного, економічного та соціального характеру, а також обґрунтовано комплекс превентивних організаційно-технічних заходів, спрямованих на ефективне попередження аварійних ризиків і захист працівників.
Публікація
Ефективність позакореневого застосування мікродобрив у технології вирощування пшениці озимої
(2026) Маренич, Микола Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Опухлий, В. С.
У статті досліджено ефективність позакореневого застосування комплексних мікродобрив (Вуксал Мікроплант та Квантум Зернові) у суміші з КАС у технології вирощування пшениці озимої сортів Софія Київська та Бонанза. Проведені у 2026 році дослідження підтвердили позитивний вплив дворазового підживлення у фази ВВСН 21–29 та 31–37 на формування продуктивності та якісних показників зерна. Встановлено, що найвищі результати забезпечило використання препарату Квантум Зернові: приріст урожайності становив 0,50 т/га (7,9%) для сорту Софія Київська та 0,41 т/га (6,2%) для сорту Бонанза, при одночасному зростанні вмісту білка (до 14,4% та 13,4%) і клейковини (до 30,2% та 29,1%). Обґрунтовано доцільність включення листкового підживлення мікродобривами до загальної системи живлення пшениці озимої як доповнення до основного NPK-удобрення.
Публікація
Працездатність та фактори впливу на неї
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Дрожчана, Ольга Урешівна; Жидок, В. В.
У статті досліджено сутність поняття працездатності людини як здатності до трудової діяльності та її класифікацію на загальну, професійну і спеціальну. Проаналізовано комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників, що безпосередньо зумовлюють рівень продуктивності праці. Детально розглянуто організаційні аспекти формування робочого місця, раціональні режими праці й відпочинку, а також особливості кольорового та світлового оформлення виробничого інтер'єру. Висвітлено психофізіологічний вплив пастельних і яскравих тонів на нервову систему й емоційний стан працівників. Визначено та класифіковано ключові фактори виробничого середовища (фізичне зусилля, нервове напруження, робоче положення, монотонність, параметри мікроклімату, забруднення повітря, шум, вібрація та освітленість) за ступенем їхньої інтенсивності. Обґрунтовано роль активного й пасивного відпочинку, зокрема сну та сезонних змін, у процесах відновлення організму, мінімізації втоми та підвищення загальної життєдіяльності.