Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Наукове обґрунтування біологізованої системи сумісного вирощування Miscanthus × giganteus та Phaseolus vulgaris L. в умовах Лісостепу України
(2026) Рожко, Ілона Іванівна; Кулик, Максим Іванович
У роботі подано наукове обґрунтування ефективності біологізованої системи сумісного вирощування багаторічної біоенергетичної культури міскантусу гігантського (Miscanthus × giganteus) та квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу України. Висвітлено механізми екологічної та агрономічної взаємодії компонентів агрофітоценозу, зокрема роль бобової культури у збагаченні ґрунту біологічним азотом, покращенні його структури та мікробіологічної активності. Доведено, що застосування сумісних посівів дозволяє оптимізувати використання елементів живлення, вологи та сонячної радіації, знизити пестицидне навантаження й підвищити загальну продуктивність і екологічну сталість вирощування біомаси.
Дослідження процесу ферментації соку чорної смородини за допомогою Lactobacillus plantarum LP-115
(2026) Короткова, Ірина Валентинівна; Чайка, Т.; Кожушко, Катерина Сергіївна; Тристан, Дар'я Володимирівна; Бараболя, Ольга Валеріївна
Мета роботи. Дослідити особливості молочнокислого бродіння соку чорної смородини культурою Lactobacillus plantarum LP-115 шляхом оцінки динаміки фізико-хімічних, мікробіологічних та біохімічних показників з метою визначення особливостей його перебігу та обґрунтування перспектив використання культури у бродінні плодово-ягідної сировини. Методологія. Процес ферментації соку чорної смородини культурою L. plantarum LP-115 досліджували в статичних мікроаерофільних умовах. Під час ферментації оцінювали динаміку активної та титрованої кислотності, кількості життєздатних клітин, вмісту розчинного цукру та антиоксидантної активності. Активну та титровану кислотність визначали за допомогою потенціометричного та титриметричного методів, кількість життєздатних клітин підраховували за допомогою серійних десяткових розведень з подальшим поверхневим висівом на культуральне середовище, вміст розчинного цукру вимірювали рефрактометрично; а антиоксидантну активність визначали спектрофотометрично за допомогою аналізу DPPH. Взаємозв'язки між досліджуваними параметрами аналізували за допомогою аналізу головних компонентів (PCA). Наукова новизна. На основі комплексного аналізу фізико-хімічних, мікробіологічних та біохімічних показників та аналізу головних компонентів встановлено закономірності процесу ферментації соку чорної смородини та взаємозв'язки між його ключовими показниками. Підтверджено перспективність використання L. plantarum LP-115 для ферментації плодово-ягідної сировини. Висновки. Встановлено, що під час ферментації, з найінтенсивнішою метаболічною активністю між 12 та 24 годинами, кількість життєздатних клітин L. plantarum LP-115 збільшилася на 2,29 log КУО/мл. Активний ріст культури супроводжувався переважним споживанням глюкози (зниження на 54,3%) порівняно з фруктозою (на 40,3%), інтенсивним кислотоутворенням зі зниженням pH до 2,88, підвищенням титрованої кислотності до 70,2 °T та збільшенням антиоксидантної активності ферментованої основи з 42,5 до 70,6% за рахунок мікробної біотрансформації фенольних сполук чорної смородини. Дослідження підтвердило придатність L. plantarum LP-115 для ферментації соку чорної смородини, про що свідчить інтенсивне виробництво органічних кислот, активний ріст культури, споживання розчинного цукру та підвищена антиоксидантна активність. Найбільш інтенсивна фаза процесу ферментації відбувалася між 12 та 24 годинами, що підтверджує рекомендацію 24 годин як оптимального часу ферментації за досліджуваних умов.
Що потрібно знати про лістеріоз?
(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Опара, Надія Миколаївна; Полулях, В. Є.
У статті здійснено комплексний науковий аналіз проблеми лістеріозу — небезпечного зооантропонозного захворювання, спричиненого бактерицидною патогенною мікрофлорою Listeria monocytogenes. Проаналізовано резервуари збудника у дикій та свійській природі, а також провідні шляхи передачі інфекції людині, зокрема аліментарний (через заражені харчові продукти, що не пройшли належної термічної обробки або зберігалися при низьких температурах), контактний та вертикальний (від матері до плоду). Висвітлено особливості патогенезу та клінічного перебігу захворювання у груп високого ризику: вагітних жінок, новонароджених, осіб похилого віку та пацієнтів із вираженим імунодефіцитом. Досліджено сучасні методи лабораторної діагностики (бактеріологічний метод, ПЛР) та ефективні схеми антибактеріальної терапії. Обґрунтовано систему ветеринарно-санітарного контролю на об'єктах харчової промисловості й агропромислового комплексу, а також профілактичні заходи щодо забезпечення безпечності харчових продуктів.
Шляхи удосконалення системи охорони та безпеки праці на сільськогосподарських підприємствах
(2025) Опара, Надія Миколаївна; Дрожчана, Ольга Урешівна
Стаття присвячена пошуку науково-обґрунтованих способів організації системи охорони і безпеки праці у підприємствах аграрного профілю. Актуальність дослідження зумовлена потребою у модернізації принципів організації діяльності в системі управління охороною і безпекою праці на сільськогосподарських підприємствах. Основоположним принципом у системі охорони праці в аграрних підприємствах є визнання пріоритету життя, здоров’я та працездатності працівників у контексті їх впливу на результати виробничої діяльності. Виявлено, що одним із напрямів удосконалення системи охорони і безпеки праці є розробка профілактичних дій, які запобігають виникненню небезпечних ситуацій здатних створити загрозу для життя та здоров’я людини. Встановлено, що ключовими індикаторами стану системи охорони і безпеки праці виступають рівень виробничого травматизму, частота професійних захворювань, результати спеціальної оцінки умов праці, а також витрати на реалізацію заходів у сфері охорони і безпеки праці. Проаналізовано види контролю, що використовують для збирання даних у процесі моніторингу системи охорони праці на підприємствах. Початковим етапом побудови ефективної системи управління охороною праці виступає процес планування і розроблення комплексу дій, спрямованих на покращення умов праці та забезпечення її безпечності; також важливим є проведення оцінки потенційних ризиків і визначення необхідних ресурсів для реалізації запланованих заходів як фінансових, так і трудових. Для контролю системи охорони праці та техніки безпеки розроблено чек-лист «Залізна десятка охорони праці та техніки безпеки». Виявлено, що питання збереження здоров’я, формування сприятливого психологічного клімату в трудовому колективі та забезпечення матеріального й соціального добробуту працівників є запорукою стабільного успіху підприємства. Розроблено мінімально ефективну систему для запобігання небезпечних ситуацій. Таким чином, систему управління охороною і безпекою праці необхідно розглядати як цілісну сукупність взаємопов’язаних елементів, ефективність функціонування якої безпосередньо залежить від якості взаємодії між її складовими.
Хантавірус: що відомо зараз, наскільки це небезпечно?
(2026) Опара, Надія Миколаївна
У статті проаналізовано сучасний стан дослідження хантавірусної інфекції — зоонозного вірусного захворювання, що становить серйозну загрозу для здоров’я людини. Розглянуто систематику вірусу, його природні резервуари (переважно дикі гризуни) та основні шляхи передачі збудника (аерогенний/повітряно-пиловий, аліментарний та контактний). Досліджено клінічні форми перебігу хвороби, зокрема геморагічний гарячковий синдром із нирковим синдромом (ГГСНС) та хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС), які характеризуються високим рівнем летальності. Висвітлено диференційну діагностику, методи лабораторного підтвердження діагнозу та сучасні підходи до патогенетичної і симптоматичної терапії. Обґрунтовано заходи медико-санітарного й епізоотологічного моніторингу, дератизації та індивідуального захисту працівників аграрного сектору, лісового господарства й цивільного населення для запобігання спалахам захворюваності.