Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Технологічні аспекти процесу відновлення складових контрприводу похилої камери комбайна КЗС-9-1 «Славутич»
(2026-06) Митропан Руслан Анатолійович
Технологічні аспекти процесу відновлення складових контрприводу вентилятора комбайна КЗС-9-1 «Славутич»
(2026-06) Малимоненко Євгеній Вікторович
Адміністративно-виробниче приміщення аграрного підприємства у м. Пирятин, Полтавської області
(2026-06-22) Гавага Євгенія Сергіївна
Порівняльний аналіз асортименту плодових культури, придатних для поширення в Україні
(2026-06-29) Сиплива, Н. О.; Кулик, Максим Іванович; Рожко, Ілона Іванівна; Данюк, Ю. С.
Мета: На основі аналізу, узагальнення та по рівняння даних Державного реєстру сортів рос лин, придатних для поширення в Україні (далі – Реєстр сортів), проведено оцінку сортового складу плодових культур (яблуні домашньої, груші звичайної, сливи домашньої та черешні), рекомендованих для поширення в Україні. Методи. Порівняння, узагальнення, монографічний та абстрактно-логічний підхід. Результати. На сьогодні у Реєстрі сортів, підтримується чинність майнових прав на 350 сортів плодово-ягідних культур. Найбільшу кількість серед плодових культур становлять сорти ліщини – 38 (10,8% від загальної кількості сортів видів плодових-ягід них культур), яблуні – 31 (8,9%), черешні – 21 (6,0%), персика – 16 (4,5%) та груші – 12 (3,4%). За останні п’ять років Реєстр сортів оновився 126 сортами плодових культур. Серед них найбільшу частку становлять сорти ліщини – 21 (16,6% від загальної кількості сортів, занесених до Реєстру сортів за останні п’ять років), черешні – 19 (15,0%), яблуні – 18 (14,3%). За результатами аналізу та порівняння зареєстрованих плодових культур зазначених із чисельним асортиментом є придатними для поширення на території різних ґрунтово-кліматичних зон країни (СЛП), лише сорти: ліщини звичайної ‘ТОНДА ФРАН ЦЕСКАНА’, яблуні домашньої ‘Кізурі’ для зони Лісостепу та ‘Іпадор’ – Полісся. Переважна біль шість сортів плодових культур мають універсальне призначення й придатні як для споживання у свіжому вигляді, так і для переробки. Майже вся кількість проаналізованих сортів зазначених плодових культур представлена сортами іноземної селекції, переважно американських селекційних установ. За виключенням лише трьох сортів: черешні звичайної ‘Аніта’, та яблуні домашньої ‘Соломія’, власником яких є Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України та яблуні домашньої ‘Дебют’ – Дослідна станція помології ім. Л. П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Висновки. Узагальнення та по рівняння даних, що містяться у Реєстру сортів дали можливість встановити, що переважну більшість зареєстрованих плодових культур за останні п’ять років становлять сорти ліщини зви чайної, черешні та яблуні домашньої. У Реєстрі сортів переважають сорти іноземної селекції.
Цифровий сторітелінг як засіб формування інженерного мислення студентів у процесі вивчення фізико математичних дисциплін
(2026-06-29) Рижкова, Тетяна Юріївна; Овсієнко, Ю.
У статті теоретично обґрунтовано та методично розкрито потенціал використання технології цифрового сторітелінгу (digital storytelling) як інтерактивного засобу формування інженерного мислення студентів технічних спеціальностей під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Доведено, що в умовах цифровізації освіти традиційні репродуктивні методи викладання фундаментальних наук потребують доповнення інноваційними наративними практиками, які пов'язують абстрактні математичні та фізичні теорії з реальними інженерними кейсами. Визначено сутність цифрового сторітелінгу в контексті STEM-освіти як процесу створення мультимедійних історій (із використанням візуалізації, комп'ютерного моделювання, анімації та аудіосупроводу), що відображають еволюцію наукових відкриттів, розв'язання винахідницьких завдань або прикладне застосування фізико-математичних законів у сучасному виробництві. Виокремлено структурні компоненти інженерного мислення (креативний, дослідницький, системно-технічний, прагматичний), які активно розвиваються під час самостійної розробки студентами цифрових наративів. Запропоновано поетапну методику впровадження сторітелінгу в освітній процес, що охоплює формулювання технічної проблеми, створення сценарію, візуалізацію фізико-математичних процесів та рефлексивний аналіз результатів. Доведено, що цей підхід підвищує внутрішню мотивацію здобувачів вищої освіти, сприяє формуванню когнітивної гнучкості та забезпечує глибинне розуміння фундаментальних закономірностей, необхідних для майбутньої інженерної діяльності.