Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування урожайності гібридів кукурудзи на зерно залежно від густоти стояння рослин
(2026-03-17) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.
У статті представлено результати дворічного польового експерименту щодо впливу густоти стояння рослин на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умо вах Полтавської області. Дослідження проводили у 2024–2025 рр. за трифакторною схе мою (гібрид × рік × густота посіву) з чотирма повтореннями. Об’єктами були шість сучасних гібридів кукурудзи селекції Dekalb (ФАО 290–420), які вирощувалися за шести рівнів густоти стояння: 55–80 тис. рослин/га. Установлено, що найвищу середню урожайність формував гібрид ДКС 3937 (9,08 т/га) за густоти 65 тис./га. У більшості гібридів максимальні показники урожайності також спостерігались при цьому рівні густоти, тоді як її перевищення зумовлювало зниження продуктивності. Коефіцієнт варіації урожайності в межах гібридів становив від 3,65 % до 11,76 %, що дозволяє виокремити форми з високою стабільністю до змін густоти сто яння (ДКС 5206, ДКС 4031) та форми з вираженою реакцією (ДКС 3937, ДКС 4391). Дисперсійний аналіз показав, що найбільшу частку варіації урожайності забезпечу вав фактор «гібрид» – 35,80 %, густота стояння – 20,50 %, а рік вирощування – 7,30 %. Високу частку також мала взаємодія гібрид × густота (24,50 %). За результатами коре ляційно-регресійного аналізу встановлено, що найбільш чутливою до зміни густоти вия вилася середньорання група гібридів (R² = 0,3315; r = –0,576), для якої оптимальною була густота 60–65 тис. рослин/га. Для середньопізніх гібридів виявлено слабкий від’ємний зв’язок (r = –0,3093; R² = 0,0956), а для середньостиглих – дуже слабкий і недостовірний (r = –0,2149; R² = 0,0462). Найвища пластичність до загущення спостерігалася у серед ньостиглих гібридів, що дає змогу застосовувати ширший діапазон густоти без істотної втрати урожайності. Отримані результати підтверджують доцільність індивідуального підбору густоти стояння для кожного гібриду з урахуванням його біологічної пластичності. Перспективою подальших досліджень є розробка адаптивних технологій вирощування кукурудзи в умовах різного агрофону та кліматичних зон.
Вплив біостимуляторів на урожайність і якість зерна пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.)
(2026-03-17) Юрченко, Світлана Олександрівна; Палазюк, Б. О.; Тронько, А. В.
Сучасні кліматичні умови, що супроводжуються аномальним температурним режи мом і нестачею атмосферної вологи, спричиняють зниження урожайності пшениці м’якої озимої та погіршення її якісних показників. Одним із перспективних підходів до адаптації культур до абіотичних стресів є застосування біостимуляторів біологічного походження. Метою дослідження було наукове обґрунтування доцільності та ефективності вико ристання біопрепаратів Agriful та Agrinos A за різних схем їх внесення для підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці. Методи дослідження включали польовий – для вивчення морфо-біологічних осо бливостей розвитку рослин; лабораторний – для аналізу якісних показників зерна; та математично-статистичний – для визначення достовірності різниць між варіантами. Досліджувалися два сорти пшениці – Кубус і Актер. Застосування біопрепаратів здійсню вали за трьома схемами: фоліарне внесення Agriful у фазу кущення, передпосівна обробка ґрунту препаратом Agrinos A та їхнє комплексне використання. Установлено, що комплексне застосування біопрепаратів (Agrinos A – перед сівбою, Agriful – у фазу кущення) забезпечило статистично достовірне підвищення урожайно сті: до 8,30 т/га у сорту Кубус (приріст 5,17%) та до 8,38 т/га у сорту Актер (приріст 7,92%). Крім того, відзначено покращення показників натури зерна, вмісту білка та клей ковини. Сорт Актер проявив вищу чутливість до дії біопрепаратів, тоді як Кубус виріз нявся стабільністю якісних ознак. Встановлено, що головними факторами варіації урожайності були спосіб внесення біопрепаратів (48,10%) та рік вирощування (33,70%), що вказує на важливість адаптив ного підходу до технології вирощування культури з урахуванням погодних умов.
Особливості формування продуктивності буряків цукрових за оптимізації їх мікроелементного живлення
(2026-03-17) Лисак, В.; Філоненко, Сергій Васильович
У статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу оптимізованих схем мікроелементного живлення на формування продуктивного потенціалу буряків цукрових. Автор аналізує фізіологічні особливості реакції культури на застосування комплексних сполук мікроелементів у критичні періоди вегетації, що сприяє інтенсифікації фотосинтетичної діяльності та покращенню водно-сольового обміну рослин. Дослідження зосереджено на вивченні динаміки приросту маси коренеплоду та накопичення сахарози під впливом цілеспрямованого внесення бору, марганцю, міді та інших мезо- і мікроелементів. Особливу увагу приділено механізмам формування якості сировини, зокрема зниженню частки нецукрів у дифузійному соку, що є результатом збалансованого живлення. У роботі обґрунтовано, що оптимізація мікроелементного складу живлення дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, підвищуючи їхню стійкість до стресових чинників довкілля та грибкових захворювань. Результати дослідження мають важливе значення для вдосконалення технологій прецизійного землеробства та підвищення рентабельності цукробурякового виробництва.
Оптимізація продуктивних та посівних характеристик висадків буряків цукрових за кореневого підживлення їх мінеральними добривами
(2026-03-17) Філоненко, Сергій Васильович
У статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу кореневого підживлення макроелементами на формування біологічної та господарської продуктивності висадків буряків цукрових. Автор аналізує роль азотних, фосфорних та калійних добрив у забезпеченні інтенсивних ростових процесів насінників після їх висадки у відкритий ґрунт та їхній вплив на морфогенез генеративних органів. Дослідження зосереджено на встановленні оптимальних доз та співвідношень мінеральних добрив для стимулювання вторинної кореневої системи та розвитку потужного асиміляційного апарату висадків. Особливу увагу приділено вивченню кореляції між рівнем мінерального живлення та посівними характеристиками насіння: масою 1000 насінин, енергією проростання, лабораторною та польовою схожістю. У роботі обґрунтовано, що раціональне кореневе підживлення дозволяє синхронізувати процеси цвітіння та дозрівання плодів, що мінімізує втрати при збиранні та забезпечує отримання високоякісного насіннєвого матеріалу. Результати досліджень мають практичне значення для розробки сортової агротехніки насінництва буряків цукрових у зоні нестійкого зволоження.
Оптимізація мікроелементного живлення висадків буряків цукрових за позакореневого внесення мікродобрив
(2026-03-17) Філоненко, Сергій Васильович
У статті наведено результати наукових досліджень щодо вдосконалення системи живлення висадків буряків цукрових шляхом застосування позакореневих підживлень мікродобривами. Автор аналізує вплив бакових сумішей, що містять бор, марганець, мідь та цинк у хелатній формі, на регенераційну здатність маточних коренеплодів після висадки у відкритий ґрунт. Дослідження спрямоване на встановлення оптимальних регламентів застосування мікроелементів у критичні фази органогенезу насінників: розеткоутворення, стеблування та бутонізації. Особливу увагу приділено вивченню ролі мікродобрив у підвищенні стійкості висадків до бактеріальних та грибкових хвороб, а також їхньому впливу на інтенсивність цвітіння та вирівняність дозрівання плодів. У роботі обґрунтовано, що оптимізація мікроелементного живлення забезпечує покращення посівних якостей отриманого насіння (енергії проростання, схожості) та збільшення його виходу з одиниці площі. Результати досліджень мають важливе практичне значення для насінницьких господарств, що прагнуть підвищити коефіцієнт розмноження сучасних гібридів.