Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Нові надходження
Development of methodology for processing different types of data in information and analytical support systems at the state level
(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2026-08-12) Honcharuk, D.; Kuzior, A.; Protas, N. M.; Rudenko, O.; Veretnov, A.; Pimonov, I.; Yarovyi, O.; Sudnikov, Y.; Pliekhov, D.; Shyshatskyi, A.; Протас, Надія Михайлівна
The object of the study is thesystem of information and analytical support of the state level (IAS).The problem that is solved in the study is increasing the efficiency of processing various types of data while ensuring the given reliability of their processing. The hypothesis of the study is the possibility of increasing the level of efficiency of processing various types of data in the IAS system due to the development of methods of their processing.
The originality of the proposed methodology is:
– carrying out a comprehensive calculation of the uncertainty of various types of data in IAS systems according to 5 indicators, which allows to increase the accuracy of the initial setting of the IAS system;
– increasing the efficiency and reliability of the synchronization process of various types of data due to the use of an improved synchronization procedure;
– increasing the level of efficiency and reliability of the calculation process and aggregation of data circulating in the IAS system due to the use of the appropriate procedure;
– increasing the efficiency and reliability of the process of separation of various types of data circulating in the IAS system due to the use of the appropriate procedure;
– increasing the reliability of processing various types of data in IAS systems due to multi-level deep learning of knowledge bases, using evolving artificial neural networks;
– carry out unambiguous classification of data, their attributes circulating in IAS systems due to the use of artificial immune detectors, which increases the accuracy of setting up the IAS system and the reli- ability of processing various types of data.
Development of a method of data interpretation in intelligent decision support systems
(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2026-06-26) Shyshatskyi, A.; Pavlikovskyi, A.; Zhuk, P.; Nalapko, O.; Cherneha, V.; Artabaiev, Y.; Protas, N. M.; Veretnov, A.; Peleshok, Y.; Pliekhov, D.; Протас, Надія Михайлівна
Intelligent decision support systems (IDSS) are the object of the study. The problem that is solved in the study is the increase in the processing of heterogeneous data while ensuring the given reliability of their processing. The hypothesis of the study is the possibility of increasing the level of reliability of heterogeneous data processing in IDSS due to the development of a method of data interpretation in IDSS.
The originality of the study consists of:
− taking into account the influence of data uncertainty on the process of processing heterogeneous data in IDSS due to the use of fuzzy analytical expressions;
− reduction of loss of reliability of heterogeneous data processing due to verification of information about IDSS and data circulating in it;
− increasing the reliability of heterogeneous data processing in IDSS due to multi-level deep learning of knowledge bases, using evolving artificial neural networks;
− estimation of zero data values in IDSS databases, due to the use of the procedure for estimating the zero data value, which achieves the prevention of looping of the method;
− carry out unambiguous classification of data, their attributes circulating in the IDSS due to the use of artificial immune detectors, which achieves an increase in the accu racy of IDSS settings and the reliability of heterogeneous data processing;
− recovery of data that was lost during the processing of heterogeneous data in IDSS due to their preliminary processing, which achieves an increase in the reliability of heterogeneous data circulating in IDSS.
Creating a polymodel framework for the construction of intelligent decision support systems
(Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2026-04-30) Kuchuk, N.; Artushin, L.; Zhuravskyi, Y.; Stanovska, I.; Kononov, O.; Protas, N. M.; Shostak, S.; Neronov, S.; Nikitenko, A.; Протас, Надія Михайлівна
Intelligent decision support systems (IDSS) are the object of the study. The research problem is to improve the accuracy of the math ematical description of the process of processing heterogeneous data in IDSS. The subject of the study is a mathematical description of the processes of processing heterogeneous data in IDSS. The proposed polymodel complex for the construction of IDSS solutions, which allows:
– systemically represent the relationship between IDSS construction models in the course of their calculation and computing tasks;
– simulate the process of functioning of the IDSS, due to the use of an algebraic (formal) approach to object-oriented modeling and design of the IDSS;
– determine the rational tactical and technical indicators of the IDSS for solving specific calculation and computing tasks, due to the multi- level description of the order of construction of the IDSS;
– make the transition from one type of data representation in IDSS to another due to the presence of appropriate mathematical transfor mations;
– multidimensional to describe the process of processing heterogeneous data in IDSS, due to the use of a multidimensional matrix model of IDSS data;
– approach the solution of computational-calculation tasks in IDSS by using an interconnected set of mathematical models of IDSS construction;
– formalize the process of constructing IDSS, which allows combining IDSSs using different algorithmic and software. The disadvantages of the proposed polymodel complex include the need to adapt the math
ematical apparatus to the specific operating conditions of the IDSS.
Токсокароз котів (поширення, діагностика, заходи боротьби)
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-11-11) Первий, Андрій Олегович
У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо особливостей поширення, перебігу, діагностики та ефективності заходів боротьби за токсокарозу котів (Felis catus). Встановлено, що на території м. Полтава середня екстенсивність токсокарозної інвазії у котів становить 23,8 %. Водночас, показники інвазованості тварин Toxocara cati залежать від умов їх утримання, де найбільш зараженими токсокарами виявилися коти за вуличного (ЕІ – 67,4 %) та напіввуличного (ЕІ – 34,9 %) способів утримання. Разом з тим, найнижчі значення інвазованості встановлено у котів за квартирного безвигульного утримання (ЕІ – 5,1 %).
Отримано нові дані щодо перебігу токсокарозу в складі мікстінвазій травного тракту котів. З’ясовано, що у 55,4 % інвазованих тварин токсокароз перебігає у вигляді асоціацій з іншими паразитами, а у 44,6 % – у вигляді токсокарозної моноінвазії. Всього діагностовано 9 асоціацій, які складаються з двох (76,8 % від мікстінвазій), трьох (18,7 %) та чотирьох (4,5 %) видів збудників, з-поміж яких найчастіше виявляють токсокарозно-цистоізоспорозну інвазію (45,5 %). З’ясовано, що найчастіше T. cati реєструються разом з найпростішими Cystoisospora spp. (67,2 %) та цестодами D. caninum (38,1 %), рідше – з нематодами U. stenocephala (16,4 %) та T. leonina (4,5 %).
Визначені особливості інвазованості котів T. cati залежно від породи, віку та сезону. Зокрема, найбільш інвазованими збудником токсокарозу виявилися безпородні коти (ЕІ – 40,7 %). Серед досліджених котів різних порід найвищі значення екстенсивності токсокарозної інвазії встановлено у котів порід персидська (ЕІ – 23,5 %), британська короткошерста (ЕІ – 22,2 %), бенгальська (ЕІ – 21,2 %) та корніш-рекс (ЕІ – 20,0 %). Під час дослідження інвазованості котів різних порід та безпородних тварин T. cati з урахуванням способу їх утримання встановлено, що найбільш зараженими виявилися безпородні коти за напіввуличного (ЕІ – 38,2 %) та вуличного (ЕІ – 69,5 %) способів утримання. Також, достатньо високі показники ЕІ встановлено за напіввуличного утримання котів порід абіссинська (ЕІ – 66,7 %), сибірська (ЕІ – 33,3 %), шотландська висловуха (ЕІ – 35,0 %), а також за напіввуличного і вуличного утримання котів порід британська короткошерста (ЕІ – 42,9 та 50,0 % відповідно), персидська (ЕІ – 34,6 та 45,5 % відповідно).
Вікова динаміка токсокарозу котів характеризується зниженням показників екстенсивності інвазії зі збільшенням віку тварин. Найураженішими T. cati є кошенята до 6-місячного віку (ЕІ – 52,2 %). У інших вікових груп котів інвазованість виявилась нижчою і становить: 29,4 % – у молодняку віком 6–12 міс., 18,0 % – у котів віком 1–3 р., 14,6 % – віком 3–6 р., 9,2 % – віком 6–10 р., 8,1 % – у котів, старших 10-річного віку.
Сезонна динаміка токсокарозу котів характеризується піком інвазії влітку (ЕІ – 31,6 %) та восени (ЕІ – 36,8 %). Зниження показників інвазованості котів токсокарами встановлено навесні (ЕІ – 16,0 %) з мінімальним зараженням тварин взимку (ЕІ – 11,5 %). У розрізі місяців найвищі значення екстенсивності токсокарозної інвазії встановлено у серпні (ЕІ – 36,9 %), вересні (ЕІ – 44,3 %) та жовтні (ЕІ – 35,5 %). В подальшому, поступово показники ЕІ знижуються впродовж липня-лютого з 31,0 до 11,1 %. Мінімальну інвазованість котів токсокарами виявлено у січні – 10,0 %.
З’ясовано, що ступінь інвазованості котів T. cati впливає на тяжкість клінічного перебігу хвороби та змін у морфологічних та біохімічних показниках крові тварин.
За інтенсивності токсокарозної інвазії 126,3±32,8 яєць/г у дорослих котів показники температури, пульсу та дихання не відрізняються від аналогічних значень у клінічно здорових тварин. Клінічні ознаки у інвазованих тварин характеризуються схудненням (69,6 %), тьмяністю шерсті (39,1 %), появою періодичного кашля (39,1 %), скуйовдженням волосяного покриву (21,7 %), закрепом (21,7 %), блюванням (17,4 %), болючістю ділянки черева під час пальпації (13,0 %), діареєю (13,0 %), млявістю (13,0 %), виходом гельмінтів з блювотою (8,7 %), ламкістю шерсті (8,7 %), анорексією (4,3 %), здуттям черева (4,3 %). В крові інвазованих токсокарами котів виявлено зниження вмісту гемоглобіну (на 13,5 %, P<0,05), кількості еритроцитів (на 9,4 %, P<0,05), гематокриту (на 12,4 %, P<0,05), підвищення кількості лейкоцитів (на 43,3 %, P<0,01), еозинофілів (на 22,7 %, Р<0,05) та лімфоцитів (на 7,2 %, Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. У сироватці крові інвазованих котів встановлено зниження вмісту альбумінів (на 9,1 %, P<0,05), глюкози (на 12,5 %, P<0,05), зростання активності АЛТ (на 16,1 %, Р<0,05), АСТ (на 21,1 %, Р<0,05), α-амілази (у 1,5 раза, Р<0,01), креатинінкінази (у 1,3 раза, Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин.
За інтенсивності токсокарозної інвазії 586,9±76,9 яєць/г у молодняку реєстрували підвищення температури тіла (на 2,6 %, Р<0,01), прискорення частоти пульсу (на 3,4 %, Р<0,05), дихання (на 5,0 %, Р<0,05) порівняно з показниками у клінічно здорових котів. Клінічні ознаки у інвазованих тварин характеризуються схудненням (92,9 %), тьмяністю шерсті (88,1 %), закрепом (73,8 %), здуттям черева (64,3 %), блюванням (57,1 %), скуйовдженнням волосяного покриву (45,2 %), болючістю ділянки черева під час пальпації (38,1 %), ламкістю шерсті (21,4 %), діареєю (16,7 %), періодичним кашлем (11,9 %), виходом гельмінтів з блювотою (11,9 %), млявістю (7,1 %), виділенням з носа (4,8 %), анорексією (4,8 %), спотворенням апетиту (2,4 %). В крові інвазованого токсокарами молодняку виявлено ознаки прогресуючої анемії за рахунок значного зниження вмісту гемоглобіну (на 18,0 %, P<0,01), кількості еритроцитів (на 32,8 %, P<0,001), гематокриту (на 27,2 %, P<0,001), тромбоцитів (на 33,5 %, P<0,01), підвищення кількість лейкоцитів (на 64,6 %, P<0,001), еозинофілів (на 45,5 %, Р<0,001) та паличкоядерних нейтрофілів (на 31,4 %, Р<0,01) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. У сироватці крові інвазованого молодняку встановлено зниження вмісту альбумінів (на 18,9 %, P<0,01), глюкози (на 19,6 %, P<0,01), кальцію (на 8,3 %, P<0,05), фосфору (на 18,8 %, P<0,05), зростання вмісту глобулінів (на 10,5 %, P<0,05), загального білірубіну (на 39,6 %, P<0,05), креатиніну (на 16,5 %, P<0,05), активності АЛТ (на 19,9 %, Р<0,01), АСТ (на 36,3 %, Р<0,01), α-амілази (у 2,2 раза, Р<0,001), креатинінкінази (у 1,4 раза, Р<0,01) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорового молодняку.
Результати проведених нами досліджень щодо впливу токсокар на організм інвазованих котів за різних показників інтенсивності інвазії дозволяють своєчасно і ефективно проводити лікувальні заходи з урахуванням виявлених змін в організмі хворих тварин.
Отримано нові дані щодо ефективності копроовоскопічної діагностики токсокарозу котів за використання способів: Котельникова-Хренова (із розчином аміачної селітри), Маллорі (із розчином цукру), Дахна (із бішофітом), Сорокової (із розчином суміші кальцієвої та аміачної селітри – 1 : 1,5). Встановлено, що залежно від експозиції копропроб чутливість виявлення яєць T. cati способу Котельникова-Хренова становила 53,3–100,0 %, Маллорі – 46,7–100,0 %, Дахна – 60,0–100,0 %, Сорокової – 73,3–100,0 %. Найефективнішим за кількісними показниками виділення яєць T. cati виявився спосіб Сорокової, який перевищував результативність способу Котельникова-Хренова за експозиції копропроб 5 хв – на 23,2 % (Р<0,05), 10 хв – на 25,4 % (Р<0,05), 15 хв – на 18,8 % (Р<0,05); способу Маллорі за експозиції копропроб 5 хв – на 32,2 % (Р<0,05), 10 хв – на 31,3 % (Р<0,01), 15 хв – на 27,0 % (Р<0,01); способу Дахна за експозиції копропроб 5 хв – на 17,7 %, 10 хв – на 11,8 %, 15 хв – на 12,1 %. Отримані дані дозволяють рекомендувати спосіб Сорокової із використанням в якості флотанту суміш розчинів кальцієвої та аміачної селітри для ефективної і швидкої зажиттєвої копроовоскопічної діагностики токсокарозу котів.
Експериментально випробувано та доведено високу чутливість та ефективність застосування запропонованого способу визначення рівня контамінації дистального відділу кінцівок у котів яйцями токсокар. Його діагностична чутливість та ефективність виявилась вищою, ніж застосування способу-аналогу за Wolfe – на 25,0 та 29,4 %, експрес-методу за Мазанним – на 56,3 та 88,2 % (Р<0,001) відповідно. Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати запропонований спосіб у проведенні моніторингових досліджень за токсокарозу котів.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено заявкою на деклараційний патент України на корисну модель: «Спосіб встановлення контамінації дистального відділу кінцівок собак і котів ооцистами паразитичних найпростіших, яйцями та коконами гельмінтів» (№ u 2026 00410, 2026 р.).
Отримано нові дані щодо антигельмінтної та комплексної терапії котів за токсокарозної інвазії за використання антигельмінтних препаратів – «Мільбентел» (діючі речовини – празиквантел, мільбеміцину оксим; «Modes International d.o.o.»; Словенія, Україна), «Селавет» (ДР – селамектин, празіквантел, S-метопрен; «Modes International d.o.o.»; Словенія, Україна), «Празімакс Плюс» (ДР – пірантелу памоат, празиквантел, фебантел; ТОВ «Нова Плюс», Україна), а також у їх поєднанні з пробіотиком – «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» (ДР – Enterococcus faecium SF68; «Nestle Purina», Франція).
Встановлено, що найефективнішими під час антигельмінтної терапії котів за токсокарозу є препарати «Мільбентел» і «Селавет», де на 8-му добу їх екстенс- та інтенсефективність сягає 100,0 %. Ефективність препарату «Празімакс плюс» виявилася нижчою і на 20-ту добу експерименту становила 62,5 та 86,6 % відповідно. Виявлено, що у процесі застосування дослідним котам антигельмінтиків «Мільбентел» і «Селавет» нормалізацію роботи травної системи, відновлення апетиту, зникнення болю в ділянці черевної стінки при пальпації, а також відновлення загальної активності та поведінки у тварин реєстрували на 8-му добу лікування. Водночас, у процесі застосування антигельмінтика «Празімакс плюс» повне зникнення клінічних ознак у всіх дослідних тварин не відбувалось. Зокрема, на 20-ту добу експерименту нормалізацію роботи травної системи та відновлення апетиту реєстрували у 75,0 % котів, зникнення болю в ділянці черевної стінки при пальпації, а також відновлення загальної активності та поведінки – у 87,5 % котів.
Встановлено, що застосування пробіотику «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» підвищує терапевтичну ефективність антигельмінтних препаратів ««Мільбентел», «Селавет» і «Празімакс плюс». Зокрема, 100 %-ву екстенс- та інтенсефективність виявлено після застосування інвазованим котам «Мільбентел» та «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» – на 6-ту добу лікування, а також «Селавет» та «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» – на 8-му добу. У процесі одночасного застосування препаратів «Празімакс плюс» та «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» ефективність лікування зростала і на 20-ту добу становила 75,0 та 94,0 % відповідно. Нормалізацію роботи травної системи, відновлення апетиту, зникнення болю в ділянці черевної стінки при пальпації, а також відновлення загальної активності та поведінки у тварин реєстрували на 6-ту добу після застосування «Мільбентелу» і «Селавету» у поєднанні з «Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic».
Результати проведених нами досліджень дозволяють рекомендувати комплексну терапію за токсокарозу котів, яка поєднує застосування антигельмінтних препаратів «Мільбентел» і «Селавет» із симбіотиком ««Purina Pro Plan FortiFlora Feline Probiotic» з метою підвищення ефективності лікування та скорочення терміну одужання котів.
Вперше в Україні визначено особливості овоцидної ефективності відносно яєць T. cati дезінфікуючих засобів «Йод однохлористий» (ДР – йод однохлористий, соляна кислота; ТОВ «Ланс-Хім», Україна), «Дезірекс Форте» (ДР – глутаровий альдегід, бензалконію хлорид, дідецилдіметиламонію хлорид, N,N-дідецил-N-метил-полі(оксиетил)амонію пропіонат, ізопропанол; ТОВ «ДезоМарк», Україна), «Parvo-Virucide» (ДР – глутаровий альдегід, бензилдиметилтетрадециламоній хлорид; «Animal Health Company», Велика Британія) та «Мультиклін Аква» (ДР – бензалконію хлорид, дідецилдімеламонію хлорид, глутаровий альдегід, ізопропанол, полігексаметиленний бігуанідин гідрохлорид, ТзОВ «ЗВК»).
Встановлено високий рівень овоцидної ефективності відносно яєць T. cati дезінфікуючого засобу «Йод однохлористий» у 3,0 % концентрації за експозиції 60 хв (ОЕ – 96,7±1,1 %). Дезінфектанти «Дезірекс Форте», «Parvo-Virucide», «Мультиклін Аква» виявились недостатньо ефективними (ОЕ від 10,9±2,6 до 81,5±2,8 %). Результати проведених нами досліджень дозволяють рекомендувати дезінфікуючий засіб «Йод однохлористий» у 3,0 % концентрації (експозиція 60 хв) для ефективної боротьби та профілактики зараження котів збудником токсокарозу.
Трихуроз нутрій (поширення, діагностика та лікування)
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-11-11) Михайлютенко, Едуард Володимирович
У дисертації проведено теоретичне узагальнення та експериментальне підтвердження запропонованих наукових положень щодо поширення, зажиттєвої лабораторної діагностики, патофізіологічних, патоморфологічних змін у організмі домашніх нутрій та їх лікування за трихурозу в умовах господарств Полтавської області (Україна).
Отримано нові паразитологічні дані, які охопили різні райони Полтавщини й оцінили екстенсивність / інтенсивність інвазії у Myocastor coypus. Проведеними дослідженнями встановлено, що трихуроз нутрій характеризується значним поширенням, за якого, у результаті зажиттєвої лабораторної діагностики, середня ЕІ становила 30,32 %, а ІІ – від 1,7 до 822 яєць/г. Зафіксованими на території чотирьох районів Полтавської області, окрім Trichuris myocastoris, були нематоди роду Trichostrongylus (ЕІ=13,63 %) та найпростіші організми родини Eimeriidae (6,47 %).
За результатами зажиттєвої діагностики збудник трихурозу частіше перебігав у складі моноінвазії – 18,64 % проти 11,68 % (мікст-інвазій) від загального числа досліджених нутрій. З’ясовано, що трихуроз діагностується у формі трьох варіантів мікст-інвазій у поєднанні з нематодами роду Trichostrongylus та Eimeria spp. Трематод та цестод не виявлено. Найбільш поширеними асоціантами були Trichоstrongylus spp. (83,33 %). За результатами зажиттєвої діагностики трихуроз перебігав частіше у складі двокомпонентних (81,55 %) мікст-інвазій. Серед двокомпонентних форм найчастішою була трихурозно-трихостронгільозна інвазія, яку діагностували у 64,88 % випадків мікст-інвазій. Рідше константували трихурозно-еймеріозну інвазію – 16,67 %. Трикомпонентна форма інвазії, що поєднувала збудники трихурозу, еймеріозу і трихостронгільозу, становила 18,45 % серед мікст-інвазій, що відповідало 7,11 % від загальної кількості інвазованих нутрій.
Визначено особливості вікової залежності за трихурозу домашніх нутрій. За результатами зажиттєвої діагностики екстенсивність трихурозної інвазії у нутрій віком 6 та 8 місяців становила відповідно 33,03 % та 26,38 %. Водночас показники інтенсивності інвазії досягали максимальних значень саме у молодняку віком 8 місяців, сягали до 41,59±22,06 яєць/г. Найнижчі показники ураженості трихурисами встановлено у нутрій двохмісячного віку, для яких екстенсивність інвазії за результатами зажиттєвої діагностики становила лише 2,29 % за ІІ=2,69±1,35 яєць/г, що свідчить про вікову залежність розвитку та перебігу трихурозу у даного виду тварин.
Згідно з отриманими нами даними, трихурозна інвазія у домашніх нутрій має чітко виражену сезонну динаміку, що проявляється коливаннями показників екстенсивності інвазії залежно від пори року. Найнижчі показники ураженості зареєстровано навесні: 16,36 % серед інвазованих. Теплий період характеризувався максимальними значеннями: ЕІ влітку сягала 32,37 % і через три місяці (восени) зафіксовано ще незначне підвищення екстенсивності інвазії до 36,36 %. Дані гельмінтологічного розтину кишечнику теж вказують на сезонні аспекти: у результаті підрахунку нематод у просвіті товстої кишки нутрій у літній період діагностовано в середньому 36,7±2,1 самців та самок 47,7±2,5 (Р<0,01); зимовий період – 11,1±1,3 та 16,5±1,2 (Р<0,01). Співвідношення виявлених самців до самок Trichuris myocastoris в зимовий період становило 1:1,5. Водночас в літній період в середньому даний показник становив 1 : 1,3.
Запропоновано, випробувано та експериментально обґрунтовано діагностичну ефективність способу зажиттєвої кількісної копроовоскопічної діагностики трихурозу Myocastor coypus. Удосконалений спосіб заснований на стандартизації ваги проби фекалій. Отримані результати вказують на доцільність використання фекальної проби масою близько два грами для кількісної копроовоскопічної діагностики трихурозу нутрій, оскільки саме за даної маси досягається найвища чутливість методу за мінімального впливу сторонніх домішок. У всіх варіантах досліду питома вага флотаційного розчину залишалася сталою (1,33). Кількість позитивних зразків у всіх дослідних варіантах була однаковою (n=22), що свідчить про стабільну здатність методу виявляти інвазійні елементи незалежно від маси зразка. Водночас інтенсивність інвазії, виражена кількістю яєць на грам фекалій, суттєво варіювала залежно від ваги проби. Найвищі показники виявлення яєць Trichuris myocastoris реєстрували у разі використання 2 грам фекалій нутрій (38,9±6,58 ЯГФ), що свідчить про оптимальне співвідношення об’єму досліджуваного матеріалу та ефективності флотації. Зі збільшенням маси проби від 3–5 г відмічалася тенденція до зниження кількості виявлених яєць трихурисів, що, ймовірно, пов’язано з підвищенням вмісту сторонніх решток та погіршенням умов мікроскопії. Найменша інтенсивність інвазії була зафіксована при масі проби 1 г та 5 грам. Позначки щодо наявності сторонніх домішок свідчать, що збільшення ваги фекалій супроводжується ускладненням підготовки препаратів і зниженням їх аналітичної якості.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного копроовоскопічного дослідження трихурозу нутрій» (№ 159633, u 2024 05721, G 01N 33/48 A 61D 99/00, 2025 р.).
Проведеними експериментальними дослідженнями у лабораторних умовах отримано отримано нові дані щодо термінів екзогенного розвитку яєць T. myocastoris, виділених із гонад самок нематод, за різних температурних режимів, а також встановлено особливості їх росту та розвитку. За морфологічними ознаками яєць трихурисів у процесі позаорганізмного дозрівання визначено такі послідовні стадії: зигота, дроблення та утворення бластомерів, бобоподібного та пуголовкоподібного зародків, формування личинки та формування рухливої личинки. Експериментальними дослідженнями виявлено, що за температурного режиму від 15°С до 35°С тривалість формування рухливих личинок в яйці коливалася в межах від 35 до 170 діб, а показники їх виживання – від 61,0±2,0 % до 87,7±2,1 %. За температурного режиму 25°С формувалася найбільша кількість життєздатних яєць T. myocastoris – 87,7±2,1 %. Водночас, найкоротший термін формування личинок в яйцях становив тридцять п’ять діб за t 35°С, де формувалося 73,7±2,5 % життєздатних яєць. Зафіксовано, що зі зниженням температури термін ембріогенезу подовжувався і склав за температури 25°С – 55 діб, 15°С – 170 діб. Кількість загиблих яєць нематод T. myocastoris залежно від температури культивування теж значно різнилася і становила за t 35°С – 26,3±2,5 %, 25°С – 12,3±2,1 %, 15°С – 39,0±2,0 %. Ріст та розвиток яєць у процесі їх ембріогенезу супроводжується змінами з боку їх морфометричних показників, де залежно від температурного режиму відбувається збільшення показників довжини яєць (на 2,2–4,5 % (Р<0,001)), зменшення показників ширини та товщини оболонки на 4,7–6,9 % (Р<0,001) та 19,2–28,0 % (Р<0,001), відповідно.
Визначено характер змін патофізіологічних показників організму домашніх нутрій за спонтанного трихурозу. Отримано нові дані щодо впливу Trichuris myocastoris на морфологічні та біохімічні показники крові інвазованих тварин. Встановлено, що паразитування збудника зумовлює статистично достовірні зміни у загальному аналізі крові, зокрема зниження вмісту гемоглобіну на 15,05 % (P<0,01) та кількості еритроцитів на 19,37 % (P<0,01). Одночасне зменшення рівня лейкоцитів на 6,64 % (P<0,05) може свідчити про хронічний перебіг інвазії. Морфологічне дослідження формених елементів крові нутрій-самців з диференційним підрахунком лейкоцитарної формули виявило перерозподіл популяційного складу циркулюючих лейкоцитів, що відображає наявність та підтримання запального процесу. Зокрема, діагностовано достовірне підвищення кількості моноцитів на 25,77 відсотків (P<0,05). Разом з тим у разі паразитування у нутрій Trichuris myocastoris зростав показник загального білірубіну до 6,38 мкмоль/л (Р<0,05) за рахунок прямого білірубіну (2,63 мкмоль/л (Р<0,05)), а в сироватці крові напівводяних гризунів відзначалося зниження вмісту загального білка на 7,49 % (Р<0,05). За наявності в організмі нутрій патологічного процесу, спричиненого циркуляцією збудника, у крові змінився кількісний склад окремих ензимів. Отримані результати свідчать, що за спонтанної трихурозної інвазії нутрій, показники активності аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази, у сироватці крові інвазованих гризунів суттєво відрізняються від аналогічних показників крові здорових тварин. Разом з тим в сироватці крові напівводяних гризунів достовірно значущо збільшений вміст креатиніну на 31,03 % (Р<0,01), сечовини на 42,12 % (Р<0,01) та сечової кислоти на 35,9 % (Р<0,05). Зазначимо, що рівень холестерину підвищився до 13,54 % (Р<0,05). Концентрація тригліцеридів мала тенденцію до збільшення, але вірогідного підтвердження не зафіксовано. Локалізація збудника в організмі супроводжується поглибленням патологічних змін, тому відмічено зменшення кількості неорганічного фосфору до 2,02 ммоль/л (Р<0,05).
Вперше в Україні у домашніх нутрій за хронічного перебігу трихурозу встановлено характерний комплекс патоморфологічних змін окремих внутрішніх органів. Так, у досліджених тварин діагностовано ознаки хронічного катарального коліту, що супроводжувався вираженою лімфоїдно-гістіоцитарною інфільтрацією стінки ураженої товстої кишки. За трихурозу нутрій у селезінці виявляли гіперплазію лімфоїдних вузликів, що свідчить про тривалу антигенну стимуляцію і напруження імунної відповіді організму. У печінці інвазованих тварин встановлено комплекс патологічних змін, зокрема зернисту та жирову дистрофію гепатоцитів, хронічну венозну гіперемію, а також набряк і лімфоцитарну інфільтрацію строми органа.
Вперше в Україні випробувано терапевтичну ефективність Профіверму ін’єкційного 1 %, Профіверму грануляту (діюча речовина для обох препартів – івермектин) і Левамізолу 8 % (левомізол гідрохлорид) ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», Україна та Альбендазолу-250 з ароматом (ДР – альбендазол; ТОВ «ВП «Укрзооветпромпостач», Україна). Встановлено залежність антигельмінтної ефективності від шляху застосування препаратів і фармакологічної групи їхніх діючих речовин. Результати зажиттєвої діагностики свідчать про різний рівень терапевтичної ефективності досліджуваних антигельмінтних препаратів за трихурозу нутрій. Найвищу ефективність продемонстрував Профіверм у формі грануляту, який уже на 14-ту добу забезпечував 100,0 % екстенс- та інтенсефективність, що зберігалася до завершення спостережень. Профіверм ін’єкційний 1 % та Альбендазол-250 характеризується високою, проте дещо нижчою ефективністю: на 21-шу добу екстенсефективність становила 90,9 %, а ІЕ – понад 98,0 %. Менш ефективним на кінець експерименту (ЕЕ 63,6 % за ІЕ від 85,0 %) виявилося застосування Левамізолу 8 %.
Доведено, що макроциклічні лактони мають найвищі нематоцидні властивості відносно збудника трихурозу домашніх Myocastor coypus, як у разі підшкірного введення, так і у вигляді лікувально-кормової суміші. Польові випробування показали, що ветеринарний препарат Профіверм гранулят за трьох разової задачі лікувальної кормової суміші у рекомендованих дозах виробника не чинив токсичного впливу на інвазований організм.