Електронний репозитарій ПДАУ
Полтавський державний аграрний університет
Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій – електронний архів результатів науково-дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, кваліфікаційних робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Експериментальна оцінка ефективності конструкції молоткової дробарки
(2026) Попов, Станіслав Вячеславович; Скоряк, Юлія Борисівна
Наведено результати експериментальної оцінки ефективності використання конструкції молоткової дробарки. Вона призначена для подрібнення зернових матеріалів. Дослідження були спрямовані на визначення енергетичних показників, продуктивності та якості подрібнення зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза). Наведено методику експериментів. Вона містить вимірювання питомих витрат електричної енергії, визначення гранулометричного складу продукту помелу за методом ситового аналізу. Встановлено вплив фізико-механічних властивостей зерна, конструктивних параметрів дробарки на ефективність її роботи. Отримані результати можуть бути використані під час проєктування та удосконалення подрібнювального обладнання.
Безпека праці при переробці деревних відходів мобільними подрібнювачами
(2026-05-05) Боровик, В. Ю.; Попов, Станіслав Вячеславович
У статті проведено комплексний аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що супроводжують процес переробки деревних відходів за допомогою мобільних подрібнювальних установок (дробарок деревини). Автор досліджує ризики, пов’язані з конструктивними особливостями різальних механізмів (дискових та барабанних), а також специфіку роботи мобільної техніки на лісозаготівельних ділянках та в міських умовах. Особливу увагу приділено ризикам механічного травмування операторів під час подачі сировини, загрозі захоплення елементів одягу рухомими частинами та небезпеці викиду тріски. У роботі проаналізовано вплив підвищеного рівня шуму, локальної вібрації та концентрації деревного пилу на здоров’я працівників. Оцінено роль ергономічної організації робочого місця та ефективність систем аварійної зупинки. На основі проведеного дослідження запропоновано заходи щодо мінімізації виробничого травматизму, зокрема впровадження дистанційного керування, використання спеціалізованих засобів індивідуального захисту та вдосконалення регламентів безпечної експлуатації гідравлічних систем подачі. Результати роботи можуть бути використані для розробки галузевих стандартів з охорони праці в лісотехнічному комплексі.
Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів у технологічних процесах грохочення сипких матеріалів
(2026-05-05) Фурсова, Н. Є.; Попов, Станіслав Вячеславович; Васильєв, Є. А.
У статті проведено детальний аналіз комплексу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають під час експлуатації обладнання для механічної класифікації (грохочення) сипких матеріалів. Автор досліджує специфіку роботи вібраційних, барабанних та інерційних грохотів як джерел підвищеної небезпеки в умовах гірничо-збагачувальних та будівельних підприємств. Особливу увагу приділено впливу інтенсивного шумового навантаження та загальної вібрації на організм оператора, а також проблемі високої концентрації мінерального пилу в робочій зоні, що створює ризики виникнення професійних захворювань дихальних шляхів. У роботі розкрито небезпеку рухомих частин механізмів та ризики, пов’язані з електробезпекою при роботі в умовах підвищеної вологості або запиленості. На основі проведеного аналізу запропоновано технічні та організаційні заходи щодо мінімізації негативного впливу чинників, зокрема використання засобів віброізоляції, герметизації вузлів пересипу та впровадження сучасних систем пилоподавлення. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення карт оцінки робочих місць та розробки ефективних інструкцій з охорони праці для персоналу, зайнятого на дільницях сортування сировини.
Оцінка виробничих ризиків при роботі з фотополімерними 3D-принтерами
(2026-05-05) Попов, Станіслав Вячеславович
У статті проведено комплексний аналіз виробничих ризиків, що виникають під час експлуатації фотополімерних 3D-принтерів (технології SLA, DLP, LCD). Автор досліджує специфіку небезпечних та шкідливих виробничих чинників, пов’язаних із використанням рідких фотополімерних смол, ізопропілового спирту та ультрафіолетового випромінювання на етапах друку та післяобробки виробів. Особливу увагу приділено хімічній небезпеці, зокрема токсичності випарів та ризику виникнення алергічних реакцій при контакті незахищеної шкіри з рідким полімером. У роботі оцінено ефективність різних систем вентиляції та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) у контексті мінімізації негативного впливу на здоров’я оператора. Розглянуто аспекти пожежної безпеки при роботі з легкозаймистими рідинами для промивання моделей. На основі проведеного дослідження запропоновано алгоритм оцінки ризиків за методом Матриці наслідків та ймовірностей, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення інструкцій з охорони праці для лабораторій адитивного виробництва. Результати роботи можуть бути використані для створення безпечних умов праці на підприємствах, що впроваджують технології швидкого прототипування.
Параметри ходових систем як чинник безпеки та охорони праці в агровиробництві
(2026-04-17) Рожко, Ілона Іванівна; Коркоха, А. М.
У статті досліджено вплив конструктивних та експлуатаційних параметрів ходових систем мобільних енергетичних засобів на рівень безпеки та умови охорони праці в агропромисловому комплексі. Автор аналізує взаємозв’язок між типом ходової системи (колісна, гусенична, напівгусенична), її технічним станом та ризиками виникнення аварійних ситуацій, зокрема перекидання техніки та втрати керованості на складних рельєфах. Особливу увагу приділено впливу параметрів ходової частини на рівень вібраційного навантаження та шумів, що діють на оператора сільськогосподарських машин. У роботі розглянуто аспекти стійкості агрегатів залежно від ширини колії, тиску в шинах та зчіпних властивостей з ґрунтом, що безпосередньо впливає на травмобезпеку персоналу. Обґрунтовано, що оптимізація параметрів ходових систем не лише знижує техногенне навантаження на ґрунт, а й є критичним фактором мінімізації професійних захворювань та виробничого травматизму. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення інструкцій з охорони праці та розробки рекомендацій щодо безпечної експлуатації великогабаритної агротехніки.