Стратегія розвитку агропродовольчого ринку в умовах  соціально-економічних змін

Жайворон, Дмитро Сергійович

Публікація:
Стратегія розвитку агропродовольчого ринку в умовах соціально-економічних змін

dc.contributor.author	Жайворон, Дмитро Сергійович
dc.date.issued	2026-05-27
dc.description	Жайворон Д. С. Стратегія розвитку агропродовольчого ринку в умовах соціально-економічних змін : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 051 / Полтавський державний агарний університет. Полтава, 2026. 385 c.
dc.description.abstract	У дисертаційній роботі здійснено комплексне теоретичне узагальнення, методологічне обґрунтування та розроблення науково-практичних засад формування стратегії розвитку агропродовольчого ринку в умовах сучасних соціально-економічних змін, зокрема структурних, інституційних, цифрових і воєнних трансформацій. Агропродовольчий ринок визначено як ключовий елемент забезпечення продовольчої безпеки, соціально-економічної стабільності, формування експортного потенціалу та інтеграції України у глобальні ланцюги створення доданої вартості. Обґрунтовано, що сучасний агропродовольчий ринок доцільно розглядати як адаптивну соціально-економічну координаційну систему, яка забезпечує узгодження інтересів економічних агентів, держави та суспільства, функціонує на основі поєднання ринкових, інституційних, логістичних та інформаційних механізмів і характеризується здатністю до адаптації в умовах динамічного та нестабільного середовища. Доведено, що в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій координаційна функція ринку посилюється, а значення інституційного середовища, цифрових інструментів та державного регулювання суттєво зростає. Сформульоване положення має важливе значення для розвитку теорії ринку, оскільки дозволяє переосмислити його сутність як складної багаторівневої системи взаємодії. У результаті узагальнення еволюції наукових підходів до трактування категорії «ринок» встановлено обмеженість традиційних підходів, які розглядають його переважно як механізм обміну або взаємодії попиту і пропозиції. Запропоновано підхід до розуміння ринку як адаптивної соціально-економічної координаційної системи, що дозволяє враховувати складність взаємодії економічних агентів, роль інституційного середовища, логістичних і інформаційних зв’язків, що має важливе значення для сучасної економічної науки, оскільки забезпечує новий рівень інтерпретації ринкових процесів в умовах трансформацій. На основі бібліометричного аналізу світових наукових досліджень встановлено, що сучасний розвиток агропродовольчого ринку характеризується зміщенням акцентів у бік цифровізації економічних процесів, активного використання аналітики даних, розвитку інструментів управління ризиками та посилення ролі продовольчої безпеки як ключового елементу економічної стабільності. Виявлено зростання міждисциплінарного характеру досліджень, що поєднують економічні, технологічні, інституційні та соціальні аспекти функціонування ринку. У цьому контексті удосконалено категорійний апарат економічної науки шляхом розширення трактування агропродовольчого ринку як комплексної системи, що охоплює повний ланцюг створення доданої вартості – від виробництва до кінцевого споживання, включаючи інфраструктурні, логістичні та інституційні компоненти. Обґрунтовано доцільність введення категорій «цифровий агропродовольчий ринок» та «датаорієнтований агропродовольчий ринок», які відображають сучасний етап еволюції ринкових відносин, пов’язаний із впровадженням цифрових платформ, інформаційних систем, інструментів простежуваності та використанням великих масивів даних у процесі прийняття управлінських рішень. Доведено, що цифровізація забезпечує підвищення прозорості ринкових процесів, зниження трансакційних витрат та інтеграцію учасників ринку в єдине інформаційне середовище, тоді як датаорієнтований підхід дозволяє здійснювати проактивне управління ризиками, формувати альтернативні сценарії розвитку та адаптуватися до зовнішніх шоків. Отримані результати створюють підґрунтя для підвищення ефективності управління агропродовольчим ринком та забезпечення його стійкого розвитку в умовах невизначеності. Поглиблено підходи до класифікації агропродовольчих ринків із урахуванням біофізичних, інституційних, логістичних, соціальних і геоекономічних чинників, що дозволяє більш адекватно відображати їх багатовимірну природу. Доведено, що врахування зазначених чинників є необхідною умовою оцінювання стійкості ринку в умовах впливу зовнішніх і внутрішніх шоків, зокрема воєнних, логістичних і макроекономічних. Запропонований підхід сприяє підвищенню обґрунтованості стратегічних рішень, формуванню адаптивних моделей управління та забезпеченню довгострокового розвитку агропродовольчого ринку. Розроблено методологічний підхід до прийняття стратегічних рішень щодо відновлення агропродовольчого ринку, який інтегрує результати міжнародної оцінки втрат і потреб (RDNA) з комплексним аналізом інвестиційних процесів в аграрному секторі. Доведено, що поєднання оцінки масштабів руйнувань, визначення потреб у відновленні та аналізу структури й динаміки інвестиційних потоків дозволяє підвищити об’єктивність і обґрунтованість прийняття стратегічних рішень. Встановлено, що такий підхід сприяє ефективнішому розподілу фінансових ресурсів, концентрації інвестицій у пріоритетних напрямах розвитку та узгодженню державної політики з потребами реального сектору економіки. Обґрунтовано, що використання запропонованого підходу створює передумови для формування ефективної інституційно-інвестиційної моделі розвитку агропродовольчого ринку. Удосконалено наукові положення щодо оцінювання впливу внутрішніх і зовнішніх шоків на розвиток агропродовольчого ринку, які базуються на застосуванні економіко-математичного моделювання та, на відміну від існуючих підходів, орієнтованих переважно на статичний аналіз окремих показників, передбачають використання багатофакторних регресійних моделей із урахуванням системної взаємодії ключових економічних змінних. У межах запропонованого підходу здійснюється комплексне оцінювання впливу воєнних, логістичних, валютних і цінових шоків на функціонування агропродовольчого ринку, що дозволяє враховувати як короткострокові, так і довгострокові ефекти їх дії. Особливістю підходу є поєднання кількісного аналізу з результатами експертного оцінювання в межах динамічно-сценарної SMART-SWOT моделі, що забезпечує інтеграцію формалізованих розрахунків із якісною оцінкою факторів середовища. Доведено, що така синергія методів підвищує достовірність прогнозування, дозволяє виявити трансформацію структури факторного впливу в умовах нестабільного та ризиконасиченого середовища, а також забезпечує можливість ідентифікації ключових драйверів і обмежень розвитку. Розвинуто підходи щодо оцінювання впливу факторів на розвиток агропродовольчого ринку на основі економіко-математичного моделювання, що передбачають використання багатофакторних регресійних моделей для комплексного аналізу взаємодії ключових економічних, логістичних, інституційних і цінових змінних. Застосування такого підходу дозволило виявити суттєву трансформацію структури факторного впливу в умовах воєнних викликів, зокрема зростання значущості логістичних обмежень, інституційних дисфункцій та зовнішньоекономічних ризиків. Доведено необхідність адаптації стратегічних рішень з урахуванням зміненої структури факторного впливу, що потребує переходу до більш гнучких і сценарно орієнтованих моделей управління. Запропонований підхід дозволяє підвищити точність прогнозування розвитку агропродовольчого ринку, своєчасно ідентифікувати критичні ризики та визначати пріоритетні напрями реагування, що створює передумови для підвищення ефективності управління агропродовольчим сектором і забезпечення його стійкого функціонування в умовах нестабільності та структурних трансформацій. Поглиблено теоретико-методологічні і прикладні засади формування стратегії розвитку агропродовольчого ринку в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, що характеризуються високим рівнем невизначеності, воєнними викликами та структурними зрушеннями в економіці. Обґрунтовано концептуально-методичний підхід до трансформації агропродовольчого ринку в умовах воєнної економіки, який ґрунтується на інтеграції механізмів державно-приватного партнерства, платформної взаємодії та формування агропродовольчих хабів як інституційних центрів координації. Доведено, що такі хаби виконують функції концентрації виробництва, переробки, логістики та збуту, сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, забезпечують доступ до виробничих факторів (насіння, засобів захисту рослин, техніки) та інноваційних агротехнологій. Водночас вони створюють передумови для інтеграції нових учасників ринку, зокрема внутрішньо переміщених осіб, у ланцюги створення доданої вартості, що має важливе соціально-економічне значення. Обґрунтовано механізм розвитку агропродовольчого ринку через інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у ланцюги створення доданої вартості, що передбачає їх залучення до виробничих, переробних, логістичних і збутових процесів. Доведено, що така інтеграція сприяє відновленню локальних ринків продовольства, активізації економічної діяльності в сільських територіях та підвищенню рівня зайнятості. Встановлено, що використання трудового, підприємницького та соціального потенціалу ВПО створює передумови для формування інклюзивної моделі розвитку агропродовольчого сектору. Розвинуто інституційно-економічні засади функціонування ринку засобів захисту рослин, які враховують сучасні євроінтеграційні вимоги, принципи сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності. Встановлено, що удосконалення інституційного середовища та регуляторних механізмів сприяє підвищенню прозорості ринку, ефективності його функціонування та зниженню виробничих і екологічних ризиків. Показано, що інтеграція екологічних стандартів, цифрових інструментів контролю та принципів відповідального ведення бізнесу дозволяє забезпечити гармонізацію ринку ЗЗР із вимогами Європейського Союзу, що створює передумови для підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва та його стійкого розвитку в умовах зовнішніх викликів.
dc.identifier.uri	https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21394
dc.language.iso	uk
dc.publisher	Полтавський державний аграрний університет
dc.subject	агропродовольчий ринок
dc.subject	аграрний сектор економіки
dc.subject	державне регулювання
dc.subject	стратегія розвитку
dc.subject	продовольча безпека
dc.subject	додана вартість
dc.subject	інвестиційне забезпечення
dc.subject	інновації
dc.subject	цифровізація
dc.subject	соціально-економічні зміни
dc.subject	війна
dc.subject	повоєнне відновлення
dc.subject	глобальні виклики
dc.subject	сільські території
dc.subject	сталий розвиток
dc.title	Стратегія розвитку агропродовольчого ринку в умовах соціально-економічних змін
dc.type	Thesis
dspace.entity.type	Publication