Діагностика та заходи боротьби з пастерельозом гусей в приватному зоопарку Полтавської області

Simple item page
dc.contributor.authorПередера, Олена Олександрівна
dc.contributor.authorЛавріненко, Інна Вікторівна
dc.contributor.authorЖерносік, Ігор Анатолійович
dc.date.accessioned2019-02-25T08:59:47Z
dc.date.available2019-02-25T08:59:47Z
dc.date.issued2016
dc.descriptionСтаттяuk_UA
dc.description.abstractУ статті наведені результати дослідження спалаху пастерельозу гусей в приватному зоопарку Полтавської області. Діагноз на пастерельоз встановлювали комплексно, враховуючи епізоотологічні особливості, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни. Діагностику захворювання здійснювали комплексно: з урахуванням епізоотологічних особливостей, клінічних ознак та результатів патологоанатомічного розтину. Визначальними у постановці діагнозу були результати мікроскопічних та бактеріологічних досліджень. Для вивчення морфології мікроорганізмів мазки, з виділених культур, фарбували спиртово– водним розчином метиленового синього. Вивчали чутливість виділеної мікрофлори до окремих антибактеріальних препаратів. Через 24 години інкубації на поживному середовищі виростали округлі, гладенькі, «воскові» колонії мікроорганізмів. У мазках із колоній, що виросли на МПА були виявлені пастерели – характерні біполярні палички (рис.1). Після отримання чистої культури проводили визначення чутливості виділеного збудника до різних антибактеріальних речовин. Для цього використали диско–дифузійний метод. Після закінчення інкубації чашки Петрі розглядали та вимірювали у міліметрах зону затримки росту мікроорганізмів лінійкою. Згідно до одержаних результатів, виділені культури пастерел виявили високу чутливість до тілозину. Даний антибактерійний засіб викликав зону затримки росту мікрофлори 14–21 мм; висока чутливість виділеної культури також булла визначена до енрофлоксацину (зона затримки росту – 16–24 мм) та гентаміцину (зона затримки росту – 18–24 мм) Помірно–стійкою культура виявилася до канаміцину та левоміцетину (зона затримки росту – 8–14 мм, відповідно). До решти препаратів виділена мікрофлора була резистентною, зона затримки росту мікрофлори коливалася від 0 до 4 мм. Препарат Енроксіл 10% розчин, на основі енрофлоксацину застосовували перорально з питною водою у розрахунку 5 мл препарату на 10 літрів води протягом трьох днів. У період лікування птиця отримувала лише воду, що містить препарат. Високу чутливість виділеної мікрофлори до низки антибактерійних засобів та високу ефективність лікувальних заходів можна пояснити вчасним зверненням власника зоопарку по допомогу зі встановлення діагнозу.uk_UA
dc.identifier.isbn636.085.3:619:616.992.28
dc.identifier.urihttps://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/3380
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherНауковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицькогоuk_UA
dc.relation.ispartofseriesvol. 18, no 2 (66);
dc.subjectпастерельозuk_UA
dc.subjectгусиuk_UA
dc.subjectдіагностикаuk_UA
dc.subjectзаходи боротьбиuk_UA
dc.titleДіагностика та заходи боротьби з пастерельозом гусей в приватному зоопарку Полтавської областіuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
diagnostika-ta-zahodi-borotbi-z-pasterelozom-gusey-v-privatnomu-zoo-parku-poltavskoyi-oblasti.pdf
Size:
917.89 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Стаття
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Фахові видання. Факультет ветеринарної медицини