Кафедра економіки та публічного управління
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра економіки та публічного управління за Автор "Лозинська, Тамара Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив електронної демократії на адміністрування послуг з охорони здоров’я у процесі повоєнного відновлення влади("Наукові перспективи", м. Київ, 2026-02-26) Лозинська, Тамара МиколаївнаСтаття вміщує результати дослідження щодо впливу громадськості засобами електронної демократії на державну політику у сфері охорони здоров’я із виявленням перспектив їх застосування у повоєнний період. Сформульовано основні цілі розвитку електронної демократії в сфері охорони здоров’я. Електронна демократія розглядається як форма впливу на владу, але впливу не абсолютного, а обмеженого спільною відповідальністю. Проаналізовано інструменти електронної демократії з точки зору їх впливу на трансформацію адміністративного механізму публічного управління сферою охорони здоров’я. Окреслено теоретичні підходи до виявлення взаємозв’язку електронної демократії та адміністрування публічних послуг у сфері охорони здоров’я. Систематизовано виклики системи охорони здоров’я у постконф- ліктний період, подолання яких має стати пріоритетним завданням відновлених органів влади на прифронтових чи деокупованих територіях. Звертається увага на необхідність інституційної трансформації публічного управління, головною метою якої є забезпечення доступності та якості медичних послуг і відновлення довіри населення до влади та медичних установ.Документ Електронна демократія як інструмент розвитку і зміцнення громадянського суспільства в Україні("Економічна парадигма", 2026-03-31) Медвідь, Вікторія Юріївна; Лозинська, Тамара МиколаївнаВступ. У науковому досліджені розглянуто електронну демократію як стратегічний інструмент розвитку та зміцнення громадянського суспільства в Україні. На основі аналізу теоретичних підходів та класифікації інструментів е-демократії представлено формалізацію взаємодії між державою і громадянським суспільством. Зокрема, у статті обґрунтовано необхідність переходу до моделі зрілої електронної демократії для підвищення та забезпечення стійкості громадянського суспільства. Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних положень та системної інтерпретації електронної демократії як дієвого механізму розвитку і зміцнення громадянського суспільства в Україні та формалізація моделі забезпечення її зрілості.Документ Кліодинаміка Пітера Турчина щодо політичної нестабільності в Україні(ТОВ «Константа», м. Харків, 2025-11-28) Лозинська, Тамара МиколаївнаДослідницька група, очолювана П. Турчином, професором Коннектикутського університету США, тривалий час вивчаючи на основі застосування методології кліодинаміки умови та причини політичних криз у різних країнах у різні періоди часу, дійшла висновку, що всі без винятку держави протягом свого існування переживали періоди інтеграції та дезінтеграції, які чергувалися із завидною постійністю. Дослідники відмічають чотири основних структурних фактори нестабільності: - зубожіння населення (обумовлює можливість масової мобілізації на соціальні протести); - перевиробництво еліт, яке спричиняє конфліктність всередині еліт; - послаблення легітимності держави унаслідок масової недовіри до інститутів влади; - геополітичні фактори, які здатні додатково послаблювати легітимність держави.Документ Легітимність місцевого самоврядування в політичній системі України воєнного часу("Теоретичні та прикладні питання державотворення", 2025) Лозинська, Тамара МиколаївнаСтаття присвячена обґрунтуванню легітимності місцевого самоврядування в політичній системі України воєнного часу, тобто стосується питань правового та суспільного визнання діяльності органів місцевого самоврядування в умовах дії воєнного стану. Розглядається нормативно-правова основа забезпечення безперервності та правомірності роботи органів місцевого самоврядування, їх адаптації до надзвичайних умов при одночасному збереженні демократичних інститутів. Визначено природу легітимності самоврядної влади та окреслено можливі виклики її функціонування. Методологія дослідження ґрунтувалася на основних положеннях теорії «кризи легітимності» С. Ліпсета, що дозволяє розглядати легітимність як здатність влади підтримувати у населення переконання в тому, що певний інститут є найкращими для суспільства.Документ Методичний підхід до вимірювавння соціального імпакту в контексті удосконалення державної політики в сфері соціального підприємництва("Економічний простір",УДУНТ, м. Дніпро, 2026) Лозинська, Тамара МиколаївнаСтаття вміщує результати дослідження щодо вимірювання соціального імпакту діяльності соціальних підприємств. Систематизовано особливості методології вимірювання соціального імпакту на сучасному етапі. Формалізовано поняття соціального імпакту. Визначено складові методи вимірювання соціального імпакту. Окреслено основні метрики соціального впливу та їх розрахунок. Наведено загальну послідовність моніторингу соціального імпакту. Запропоновано для вимірювання соціального імпакту використати інтегральний індекс соціального впливу, що поєднує ключові соціально-економічні результати діяльності соціального підприємства шляхом нормалізації та зважування окремих метрик. Зроблено висновок, що в прикладному аспекті існуючі підходи до оцінювання соціального впливу поки що мають обмежене застосування через наявність чинників, які перешкоджають більш широкому застосуванню оцінювання соціального імпакту.Документ Місцеве самоврядування як елемент політичної системи(ПДАУ, м. Полтава, 2025-11-05) Лозинська, Тамара МиколаївнаМісцеве самоврядування посідає особливе місце в політичній системі країн, де воно має глибокі традиції, – є окремою формою публічної влади зі своїми функціями, бюджетом, правами, ресурсами, хоча це й не означає його повної автономності від держави: місцеве самоврядування є частиною механізму державно влади. Оскільки самоврядування розглядається як найбільш повний вияв демократії в недержавній формі її існування, через яку виражаються інтереси територіальних громад, в політичній системі воно є інститутом представницької влади. Представництво передбачає формування процедур прийняття владно-політичних рішень демократично обраними (представницькими) органами влади, а його значення полягає в об'єднанні різноманітних суспільних інтересів в єдину державну волю.Публікація Підвищення інституційної спроможності управління туризмом в громаді(м. Мукачево, 2025-09-30) Лозинська, Тамара МиколаївнаПро туризм, як можливий драйвер економічного розвитку, заявляють в багатьох громадах України, але досить часто без належного менеджменту досягти намічених цілей повною мірою не вдається. Керівники в таких громадах посилаються на цілий ряд чинників, які не дозволяють капіталізувати туристичні продукти: війна і похідні від неї зниження економічної активності, платоспроможності населення, руйнування інфраструктури, зростання небезпеки тощо. Проте експертка з управління культурною спадщиною та сталого розвитку територій О. Жукова наголошує, що розвиток туризму в конкретній громаді залежить від рівня професіоналізму працівників, зайнятих у сфері туризму, та менеджменту, а не від економічного розвитку.Документ Роль органів місцевого самоврядування у відновленні та розвитку територіальних громад під час і після закінчення дії воєнного стану(ПДАУ, м. Полтава, 2025-11-05) Лозинська, Тамара МиколаївнаОргани місцевого самоврядування відіграють ключову роль у забезпеченні життєдіяльності територіальних громад у період війни та в процесі їхнього післявоєнного відновлення. Саме місцева влада першою реагує на виклики, спричинені бойовими діями, руйнуваннями інфраструктури та гуманітарними потребами населення. Необхідність залучення громадян до окремих аспектів управління населеним пунктом визначена Конституцією, законами та нормативними актами європейських держав, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. В Україні місцевому самоврядуванню присвячено XI розділ Конституції (ст. 140-146), який закріплює за територіальною громадою право на самостійне вирішення місцевих питань, що може здійснюватися безпосередньо або через органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.Документ Система місцевого самоврядування України під час воєнного стану та перспективи її повоєнної трансформації(ПП «Астрая», м. Полтава, 2026) Лозинська, Тамара МиколаївнаМісцеве самоврядування у правовій системі України закріплене на конституційному рівні та розглядається як самостійний інститут публічної влади, відокремлений від органів державної виконавчої влади, але взаємодіючий з ними. У системі публічної влади місцеве самоврядування виступає формою народовладдя та представляє базовий рівень публічного управління. Недосконалість системи місцевого самоврядування в Україні, яка перейшла у спадок від радянської системи і яка з початку 90-х років поступово трансформувалася, врешті обумовила розробку принципово важливого документу –Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (далі – Концепція), ухваленої в 2014 р.Документ Становлення цифрової системи управління територіальною громадою("Актуальні проблеми інноваційної економіки та права", 2025) Лозинська, Тамара МиколаївнаМета дослідження полягає у формуванні й науковому обґрунтуванні моделі цифрової системи управління територіальною громадою, а також визначення основних передумов, факторів та інструментів, що забезпечують результативне впровадження цифрових технологій у практику місцевого самоврядування. У статті представлено концептуальну модель цифрової системи управління територіальною громадою, що охоплює її структуру, ключові функціональні параметри та критерії оцінювання ефективності в умовах сучасної цифрової трансформації публічного управління. Обґрунтовано актуальність переходу територіальних громад до цифрових форматів управління, зумовлену потребою підвищення прозорості, оперативності, інклюзивності та адаптивності управлінських процесів, а також вимогами суспільства до якісніших і доступніших публічних послуг. Запропонована модель визначає комплекс структурних компонентів цифрової системи: цифрову інфраструктуру громади, інтегровані інформаційно-комунікаційні платформи, мережу електронних адміністративних і соціальних сервісів, механізми електронної демократії та залучення громадян, системи збирання, обробки й аналітики даних, а також засоби кіберзахисту й управління даними. Під час проведення дослідження було окреслено параметри функціонування системи, серед яких технологічна готовність, ступінь автоматизації процесів, інтегрованість цифрових ресурсів, рівень користувацької орієнтації, доступність сервісів, можливість міжвідомчої взаємодії, відкритість даних і потенціал до масштабування. Особливу увагу приділено формуванню критеріїв оцінювання ефективності цифрової системи управління, що включають якість надання публічних послуг, швидкість та точність управлінських рішень, рівень задоволеності користувачів, інтенсивність громадської участі, зменшення адміністративних витрат, підвищення прозорості та підзвітності місцевої влади. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації стратегічного планування цифрової трансформації громад, розроблення практичних рекомендацій щодо впровадження цифрових рішень, оцінювання рівня цифрової зрілості та формування ефективних механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування, громадянами й іншими зацікавленими сторонами. Це забезпечує можливість побудови сучасної, гнучкої та стійкої системи управління територіальною громадою, яка здатна відповідати на виклики цифрової епохи та сприяти сталому розвитку на локальному рівні.Публікація Трансформація державної політики соціального захисту людей з інвалідністю: Україна і Польща(Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne, 2025) Лозинська, Тамара МиколаївнаІз використанням розвідувальних досліджень і компаративного аналізу отримано результати щодо виявлення схожості та відмінності систем соціального захисту осіб з інвалідністю в Україні та Республіці Польща. Розглянуто причини трансформації відповідної державної політики. Встановлено, що правове унормування захисту осіб з інвалідністю має багато спільного в обох країнах. Конституції України та Польщі закріплюють гарантію соціальної недискримінації, зокрема і за фізичними ознаками. Організаційна складова інституційного забезпечення реалізації державної соціальної політики має свої національні особливості, але при цьому установи, що надають соціальну допомогу людям з інвалідністю, виконують приблизно однаковий перелік функцій.Документ Цифровізація як ключовий імператив соціально-економічного розвитку України("Journal of management, economics and technology", 2026-03-26) Лозинська, Тамара МиколаївнаМетою роботи є дослідження сучасного стану та закономірностей цифровізації в соціально-економічному розвитку України, виявлення ключових досягнень і структурних викликів цифрової трансформації, а також обґрунтування комплексу стратегічних пріоритетів і механізмів прискорення цифрового розвитку в умовах воєнного та постконфліктного відновлення. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, структурно-функціональний та порівняльний методи, метод класифікації та узагальнення, а також табличний метод подання результатів. Встановлено, що цифровізація в Україні є не лише технологічним процесом, а й стратегічним інструментом досягнення європейської інтеграції, економічної стійкості та модернізації державних інститутів.Документ Цифровізація як ключовий імператив соціально-економічного розвитку України("Journal of management, economics and technology", 2026-03-26) Лозинська, Тамара МиколаївнаМетою роботи є дослідження сучасного стану та закономірностей цифровізації в соціально-економічному розвитку України, виявлення ключових досягнень і структурних викликів цифрової трансформації, а також обґрунтування комплексу стратегічних пріоритетів і механізмів прискорення цифрового розвитку в умовах воєнного та постконфліктного відновлення. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, структурно-функціональний та порівняльний методи, метод класифікації та узагальнення, а також табличний метод подання результатів. Встановлено, що цифровізація в Україні є не лише технологічним процесом, а й стратегічним інструментом досягнення європейської інтеграції, економічної стійкості та модернізації державних інститутів.