Кафедра економіки та публічного управління

Постійне посилання зібрання

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/19965

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 60

Інституціональні аспекти публічного управління в сфері контролю якості товарів та послуг в Україні.
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2025) Лозинська, Тамара Миколаївна; Верітова, О. С.
Статтю присвячено дослідженню інституціональних аспектів публічного управління у сфері контролю якості товарів та послуг в Україні в контексті трансформації системи державного управління, європейської інтеграції та модернізації національної системи технічного регулювання. Обґрунтовано, що інституційна архітектура забезпечення якості продукції та послуг є важливою складовою державної політики, спрямованої на захист прав споживачів, забезпечення економічної безпеки держави, розвиток добро- совісної конкуренції та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Доведено, що ефективність функціонування системи контролю якості визначається не лише рівнем нормативно-правового забезпечення, а й інституційною спроможністю органів публічної влади, результативністю взаємодії суб’єктів технічного регулювання,прозорістю процедур оцінки відповідності та рівнем імплементації європейських підходів до державного ринкового нагляду.
Забезпечення безперервності функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану
(НТУ «Дніпровська політехніка»,, 2025-10-15) Лозинська, Тамара Миколаївна
У Розділі IX (ст. 141) Конституції України встановлено, що «...чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах». Конституційна норма щодо порядку формування представницьких органів влади та періодичності проведення виборів до них є базовою для забезпечення демократичних принципів функціонування держави, але її дія розрахована на політичні процеси мирного часу. Водночас Конституція України передбачає можливість проведення позачергових виборів в кризових умовах, проте ні Конституція, ні законодавство про місцеве самоврядування не містять положень про автоматичне продовження повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) у разі неможливості проведення виборів. Припинення повноважень чинних ОМС до обрання нових також не передбачене.
Українські громади у війні: інституційна спроможність як чинник стійкості
(ІФНТУНГ, м. Івано-Франківськ, 2026-05-29) Лозинська, Тамара Миколаївна
Інституційна спроможність як категорія галузі знань «Публічне управління та адміністрування» є комплексною характеристикою інститутів, що віддзеркалює їх здатність результативно реалізовувати функції управління, адаптуючись до мінливості середовища та забезпечуючи стійкість соціально-політичних систем. Досить часто термін «інституційна спроможність» вживають для позначення якісно організованого управління. Гріндел М. С., досліджуючи інститути держави, доходить висновку, що недоречно чекати від них «ідеального управління», важливо, щоб інститути могли забезпечити достатній рівень функціональної спроможності. Висновок вченої вартий уваги з погляду розподілу зусиль і ресурсів на виконання поставлених завдань – створена їх конфігурація має бути основою зручності та функціональності, а не ідеальності.
Взаємодія органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров'я щодо реінтеграції ветеранів війни
(ХАІ, м. Харків, 2026-06-11) Школьний, В. В.; Лозинська, Тамара Миколаївна
Розбудова ветеранської політики в Україні та ефективність реінтеграції учасників бойових дій (УБД) в умовах продовження воєнного стану і поглиблення економічної кризи безпосередньо залежить від координованості суб’єктів публічного управління. Управління процесом реінтеграції УБД – це комплексна система заходів і рішень органів влади, громад і установ, спрямована на повернення ветеранів до повноцінного цивільного життя після участі у війні.
Адміністрування інклюзивних рішень у медичних закладах: баланс між нормативними вимогами та фінансовими можливостями громади
(ХАІ, м. Харків, 2026-06-12) Школьна, О. В.; Лозинська, Тамара Миколаївна
У сучасних умовах розвитку публічної сфери на принципах субсидіарності (або «proximity» – доступності за місцем проживання) якість надання медичних послуг безпосередньо залежить від доступності середовища. Медичні та соціальні послуги, які повинні надаватися якнайближче до місця проживання людини, обумовлюють необхідність мінімізації бар’єрів доступу до них, що передбачає: – фізичну доступність (безбар’єрність); – фінансову доступність; – інформаційну зрозумілість; – організаційну зручність.
Розвиток концепції соціального підприємництва в контексті вирішення соціальних завдань держави
(Державний податковий університет, м. Ірпінь, 2026-03-26) Лозинська, Тамара Миколаївна; Барчук, В. О.
У 70–80-х роках минулого сторіччя світові економічні кризи обумовили занепад підприємницької діяльності і зменшення податкових надходжень до державних бюджетів, що призвело до скорочення соціальних витрат держави. Водночас у суспільстві спостерігається пошук нових моделей забезпечення соціальних потреб населення. Саме в цей період з’являються організації, які використовують ринкові механізми для фінансування соціальних програм (платні послуги, навчання, залучення жінок тощо).
Управлінський облік як складова системи економічної безпеки суб'єктів агробізнесу
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Ковальська, Т. А.; Поночовна, Олена Володимирівна
У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти функціонування управлінського обліку як ключової складової системи економічної безпеки суб'єктів агробізнесу. Обґрунтовано, що традиційний фінансовий облік не забезпечує менеджмент оперативною інформацією для нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз у реальному часі. Визначено специфіку побудови системи управлінського обліку в АПК, яка враховує сезонність виробництва, залежність від природно-кліматичних чинників, тривалість операційного циклу та особливості оцінки біологічних активів. Запропоновано інструменти інтеграції функцій обліку та безпеки через розрахунок маржинального доходу за культурами (напрямами), бюджетування руху грошових коштів для уникнення касових розривів та впровадження внутрішнього операційного аудиту. Доведено, що реструктуризація облікової політики компанії на користь орієнтованого на ризики управлінського обліку дозволяє виявляти приховані втрати, оптимізувати витрати на гектар та підтримувати фінансову стійкість підприємства в кризових умовах.
Аграрний бізнес України: перспективи розвитку та сучасні виклики
(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Петренко, Т. С.; Поночовна, Олена Володимирівна
У статті комплексно досліджено поточний стан, ключові виклики та стратегічні перспективи розвитку аграрного бізнесу України. Проаналізовано системні деструктивні чинники сучасного макросередовища: руйнування виробничої та логістичної інфраструктури, дефіцит і подорожчання матеріально-технічних ресурсів (добрив, палива, ЗЗР), дефіцит робочої сили та обмеженість внутрішнього фінансування. Водночас визначено головні драйвери та вектори адаптації вітчизняного АПК, серед яких: прискорене впровадження інноваційних технологій (AgTech, точне землеробство), переорієнтація з експорту сировини на глибоку переробку зернових та олійних культур для створення вищої доданої вартості, а також інтеграція принципів ESG і вимог Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Обґрунтовано, що адаптація українських виробників до стандартів ЄС та диверсифікація експортних логістичних маршрутів є визначальними умовами відновлення та довгострокової конкурентоспроможності агробізнесу на світовому продовольчому ринку.
Методичний підхід до вимірювавння соціального імпакту в контексті удосконалення державної політики в сфері соціального підприємництва
("Економічний простір",УДУНТ, м. Дніпро, 2026) Лозинська, Тамара Миколаївна
Стаття вміщує результати дослідження щодо вимірювання соціального імпакту діяльності соціальних підприємств. Систематизовано особливості методології вимірювання соціального імпакту на сучасному етапі. Формалізовано поняття соціального імпакту. Визначено складові методи вимірювання соціального імпакту. Окреслено основні метрики соціального впливу та їх розрахунок. Наведено загальну послідовність моніторингу соціального імпакту. Запропоновано для вимірювання соціального імпакту використати інтегральний індекс соціального впливу, що поєднує ключові соціально-економічні результати діяльності соціального підприємства шляхом нормалізації та зважування окремих метрик. Зроблено висновок, що в прикладному аспекті існуючі підходи до оцінювання соціального впливу поки що мають обмежене застосування через наявність чинників, які перешкоджають більш широкому застосуванню оцінювання соціального імпакту.
Цифровізація як ключовий імператив соціально-економічного розвитку України
("Journal of management, economics and technology", 2026-03-26) Лозинська, Тамара Миколаївна
Метою роботи є дослідження сучасного стану та закономірностей цифровізації в соціально-економічному розвитку України, виявлення ключових досягнень і структурних викликів цифрової трансформації, а також обґрунтування комплексу стратегічних пріоритетів і механізмів прискорення цифрового розвитку в умовах воєнного та постконфліктного відновлення. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, структурно-функціональний та порівняльний методи, метод класифікації та узагальнення, а також табличний метод подання результатів. Встановлено, що цифровізація в Україні є не лише технологічним процесом, а й стратегічним інструментом досягнення європейської інтеграції, економічної стійкості та модернізації державних інститутів.
Легітимність місцевого самоврядування в політичній системі України воєнного часу
("Теоретичні та прикладні питання державотворення", 2025) Лозинська, Тамара Миколаївна
Стаття присвячена обґрунтуванню легітимності місцевого самоврядування в політичній системі України воєнного часу, тобто стосується питань правового та суспільного визнання діяльності органів місцевого самоврядування в умовах дії воєнного стану. Розглядається нормативно-правова основа забезпечення безперервності та правомірності роботи органів місцевого самоврядування, їх адаптації до надзвичайних умов при одночасному збереженні демократичних інститутів. Визначено природу легітимності самоврядної влади та окреслено можливі виклики її функціонування. Методологія дослідження ґрунтувалася на основних положеннях теорії «кризи легітимності» С. Ліпсета, що дозволяє розглядати легітимність як здатність влади підтримувати у населення переконання в тому, що певний інститут є найкращими для суспільства.
Цифровізація як ключовий імператив соціально-економічного розвитку України
("Journal of management, economics and technology", 2026-03-26) Лозинська, Тамара Миколаївна
Метою роботи є дослідження сучасного стану та закономірностей цифровізації в соціально-економічному розвитку України, виявлення ключових досягнень і структурних викликів цифрової трансформації, а також обґрунтування комплексу стратегічних пріоритетів і механізмів прискорення цифрового розвитку в умовах воєнного та постконфліктного відновлення. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, структурно-функціональний та порівняльний методи, метод класифікації та узагальнення, а також табличний метод подання результатів. Встановлено, що цифровізація в Україні є не лише технологічним процесом, а й стратегічним інструментом досягнення європейської інтеграції, економічної стійкості та модернізації державних інститутів.
Електронна демократія як інструмент розвитку і зміцнення громадянського суспільства в Україні
("Економічна парадигма", 2026-03-31) Медвідь, Вікторія Юріївна; Лозинська, Тамара Миколаївна
Вступ. У науковому досліджені розглянуто електронну демократію як стратегічний інструмент розвитку та зміцнення громадянського суспільства в Україні. На основі аналізу теоретичних підходів та класифікації інструментів е-демократії представлено формалізацію взаємодії між державою і громадянським суспільством. Зокрема, у статті обґрунтовано необхідність переходу до моделі зрілої електронної демократії для підвищення та забезпечення стійкості громадянського суспільства. Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних положень та системної інтерпретації електронної демократії як дієвого механізму розвитку і зміцнення громадянського суспільства в Україні та формалізація моделі забезпечення її зрілості.
Місцеве самоврядування як елемент політичної системи
(ПДАУ, м. Полтава, 2025-11-05) Лозинська, Тамара Миколаївна
Місцеве самоврядування посідає особливе місце в політичній системі країн, де воно має глибокі традиції, – є окремою формою публічної влади зі своїми функціями, бюджетом, правами, ресурсами, хоча це й не означає його повної автономності від держави: місцеве самоврядування є частиною механізму державно влади. Оскільки самоврядування розглядається як найбільш повний вияв демократії в недержавній формі її існування, через яку виражаються інтереси територіальних громад, в політичній системі воно є інститутом представницької влади. Представництво передбачає формування процедур прийняття владно-політичних рішень демократично обраними (представницькими) органами влади, а його значення полягає в об'єднанні різноманітних суспільних інтересів в єдину державну волю.
Роль органів місцевого самоврядування у відновленні та розвитку територіальних громад під час і після закінчення дії воєнного стану
(ПДАУ, м. Полтава, 2025-11-05) Лозинська, Тамара Миколаївна
Органи місцевого самоврядування відіграють ключову роль у забезпеченні життєдіяльності територіальних громад у період війни та в процесі їхнього післявоєнного відновлення. Саме місцева влада першою реагує на виклики, спричинені бойовими діями, руйнуваннями інфраструктури та гуманітарними потребами населення. Необхідність залучення громадян до окремих аспектів управління населеним пунктом визначена Конституцією, законами та нормативними актами європейських держав, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. В Україні місцевому самоврядуванню присвячено XI розділ Конституції (ст. 140-146), який закріплює за територіальною громадою право на самостійне вирішення місцевих питань, що може здійснюватися безпосередньо або через органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Кліодинаміка Пітера Турчина щодо політичної нестабільності в Україні
(ТОВ «Константа», м. Харків, 2025-11-28) Лозинська, Тамара Миколаївна
Дослідницька група, очолювана П. Турчином, професором Коннектикутського університету США, тривалий час вивчаючи на основі застосування методології кліодинаміки умови та причини політичних криз у різних країнах у різні періоди часу, дійшла висновку, що всі без винятку держави протягом свого існування переживали періоди інтеграції та дезінтеграції, які чергувалися із завидною постійністю. Дослідники відмічають чотири основних структурних фактори нестабільності: - зубожіння населення (обумовлює можливість масової мобілізації на соціальні протести); - перевиробництво еліт, яке спричиняє конфліктність всередині еліт; - послаблення легітимності держави унаслідок масової недовіри до інститутів влади; - геополітичні фактори, які здатні додатково послаблювати легітимність держави.
Вплив електронної демократії на адміністрування послуг з охорони здоров’я у процесі повоєнного відновлення влади
("Наукові перспективи", м. Київ, 2026-02-26) Лозинська, Тамара Миколаївна
Стаття вміщує результати дослідження щодо впливу громадськості засобами електронної демократії на державну політику у сфері охорони здоров’я із виявленням перспектив їх застосування у повоєнний період. Сформульовано основні цілі розвитку електронної демократії в сфері охорони здоров’я. Електронна демократія розглядається як форма впливу на владу, але впливу не абсолютного, а обмеженого спільною відповідальністю. Проаналізовано інструменти електронної демократії з точки зору їх впливу на трансформацію адміністративного механізму публічного управління сферою охорони здоров’я. Окреслено теоретичні підходи до виявлення взаємозв’язку електронної демократії та адміністрування публічних послуг у сфері охорони здоров’я. Систематизовано виклики системи охорони здоров’я у постконф- ліктний період, подолання яких має стати пріоритетним завданням відновлених органів влади на прифронтових чи деокупованих територіях. Звертається увага на необхідність інституційної трансформації публічного управління, головною метою якої є забезпечення доступності та якості медичних послуг і відновлення довіри населення до влади та медичних установ.
Система місцевого самоврядування України під час воєнного стану та перспективи її повоєнної трансформації
(ПП «Астрая», м. Полтава, 2026) Лозинська, Тамара Миколаївна
Місцеве самоврядування у правовій системі України закріплене на конституційному рівні та розглядається як самостійний інститут публічної влади, відокремлений від органів державної виконавчої влади, але взаємодіючий з ними. У системі публічної влади місцеве самоврядування виступає формою народовладдя та представляє базовий рівень публічного управління. Недосконалість системи місцевого самоврядування в Україні, яка перейшла у спадок від радянської системи і яка з початку 90-х років поступово трансформувалася, врешті обумовила розробку принципово важливого документу –Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (далі – Концепція), ухваленої в 2014 р.
Еволюція змістовного наповнення категорії «національна безпека» в умовах динамічних викликів сучасності
("Успіхи і досягнення у науці", м. Київ, 2026-02-14) Медвідь, Вікторія Юріївна; Дорофєєв, Олександр Вікторович
У статті досліджено еволюцію поняття національної безпеки України в умовах повномасштабної агресії, гібридних загроз та глобальної невизначеності. У статті безпека трактується як дифузна категорія, що характеризує стан рівноваги систем (особистість, суспільство, господарство, держава), що адаптується до загроз. Диференційовано сутність розуміння поняття «безпека»: стан відсутності небезпек (пасивна), процес захищеності (активна), функціональна спроможність (нейтральна). Досліджено теоретичні основи: реалістичну концепцію (військова міць у анархічній системі), системно-функціональну (узгодження інституцій для стабільності) та парадигму людської безпеки (захист індивідів від бідності, хвороб, насильства). Національна безпека визначена ширшою за державну, що охоплює тріаду безпеки особи, суспільства та держави. Описано ієрархію складових національної безпеки: військова (обороноздатність від воєнних загроз), економічна (захист від криз і залежностей), інформаційна (протидія маніпуляціям і кібератакам), екологічна (запобігання деградації ресурсів), соціальна (боротьба з бідністю та нерівністю), гуманітарна (захист культурних цінностей), науково-технологічна (запобігання технологічному відставанню), політична (стабільність влади) та енергетична (захист інфраструктури від дефіциту).
Стратегія розвитку агропродовольчого ринку України в умовах глобальних соціально-економічних змін та сучасних загроз національній безпеці
("Актуальні проблеми економіки", 2025) Медвідь, Вікторія Юріївна; Лесюк, Владислав Станіславович
У науковій статті здійснено теоретичне обґрунтування стратегії розвитку агропродовольчого ринку України в умовах глобальних соціально-економічних змін та загроз національній безпеці. Метою дослідження є визначення пріоритетних інструментів державної політики та ринкових механізмів, здатних підвищити конкурентоспроможність аграрного ринку та забезпечити його адаптацію. Встановлено, що традиційні парадигми управління втратили ефективність через синергетичний ефект загроз – руйнування інфраструктури, блокування морських шляхів та недостатню адаптацію до вимог євроінтеграції. Аналіз підтвердив високу сировинну орієнтацію експорту (88–90% – рослинна продукція) та переміщення торговельних потоків на ринок Європейського Союзу. Ключовими результатами є формування стратегічних напрямів, які передбачають: диверсифікацію експортних каналів через модернізацію мультимодальної логістики (залізничні, річкові та сухопутні коридори) для протидії зовнішнім блокадам; підвищення економічної стійкості через інтенсифікацію переробки сировини та державне стимулювання сталих технологій (Європейський зелений курс); а також зміцнення внутрішнього потенціалу шляхом впровадження державних інструментів підтримки (страхування ризиків) та створення кластерних агропродовольчих об’єднань. Таким чином, запропонована стратегічна модель АПР поєднує інноваційний потенціал та інтеграцію в ринок ЄС із дієвими механізмами протидії військовим загрозам.

Переглянути

Нові надходження