201 «Агрономія» (H1 «Агрономія»)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/15787

Переглянути

Перегляд 201 «Агрономія» (H1 «Агрономія») за Автор "Тетерюк, Роман Сергійович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Агроекологічне обґрунтування технології вирощування міскантуса гігантського і кукурудзи за використання на біопаливо в умовах нестійкого зволоження
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026-05-27) Тетерюк, Роман Сергійович
    У дисертаційній роботі представлено вирішення важливого наукового завдання – пошук шляхів збільшення врожайності біомаси міскантусу гігантського за підбору адаптованих та продуктивних сортів, з урахуванням погодних умов та удосконалення елементів агротехнології вирощування в бінарних посівах з люпином багаторічним (підживлення мінеральним добривом Карбамід) та у смугових насадженнях із кукурудзою та бобовим компонентом й застосування підживлення хелатним препаратом Крісталон та біопрепаратом Мікофренд С (біологізація технології вирощування) задля отримання сировини для біопалива. За встановлення впливу екологічних чинників, сортових властивостей на формування врожайності міскантусу гігантського визначені параметри адаптивності рослин за їх стійкістю до абіотичних чинників, що притаманна сортименту міскантусу гігантського: Гулівер, Верум та Осінній зорецвіт. Нижча адаптивність була у сорту Універсальний. Даним сортам властивий найбільш тривалий вегетаційний період (на рівні або більше 200 діб). За біометричними (кількісними) показниками рослин виділено сорти міскантусу гігантського Осінній зорецвіт і Гулівер, що формують найбільшу висоту й густоту стеблостою, облиствленість та забезпечують найбільшу площу листкової поверхні. Сорти міскантусу гігантського Гулівер, Осінній зорецвіт та Верум формують найвищі показники за врожайністю та обсягом сухої біомаси. Відповідно сортів ці показники були на рівні 13,1 та 39,3 т/га, 12,5 і 36,5 та 12,2 і 35,8 т/га за НІР05 (урожай) 0,39 т/га та НІР05 (обсяг біомаси) 1,62 т/га, а у інших сортів ці показники були на нижчому рівні. Визначено сильний кореляційний зв'язок між висотою, густотою стеблостою і площею листкової поверхні (r ˃ 0,71) та врожайністю як за вологою, так і сухою біомасою, що притаманно усім сортам міскантусу гігантського. Середньою мірою на врожайність сухої біомаси мають вплив кількість та лінійні параметри литкової пластинки (r ˂ 0,71). За вивчення впливу способу вирощування й підживлення насаджень на формування врожайності біомаси міскантусу гігантського експериментальним шляхом доведено, що біометричні показники істотно залежать від способів культивування та системи підживлення. Істотно вища висота стеблостою формується у рослин міскантусу в бінарних насадженнях з бобовим компонентом при застосуванні підживлення азотом на рівні або більше 60 кг/га, а одновидових – 90-120 кг/га. Відмічено зростання густоти стеблостою при збільшенні доз застосування азоту в підживленні (N60-120): у одновидових насадженнях – від 9,7 до 13,7 шт./рослину, а у бінарних, на цих же варіантах, суттєво більше – від 11,0 до 15,7 шт./рослину. Площа фотосинтетичної поверхні листка міскантусу була у межах – від 60,7 до 71,0 см2 у одновидових насадженнях, та – від 64,0 до 74,7 см2 – у бінарних. Визначено, що спосіб вирощування міскантусу гігантського у бінарних посівах з люпином багаторічним істотно збільшує врожайність за сухою біомасою. При цьому прибавка врожаю міскантусу гігантського на варіантах бінарного вирощування виявилась найбільш суттєвою і становила за роки 1,2 т/га, при урожайності 20,8 т/га на противагу одновидовим насадженням – де цей показник варіював у межах 19,1–19,9 т/га (середня 19,6 т/га). Обґрунтовано, що застосування весняного підживлення насаджень збільшує врожайність біомаси міскантусу гігантського: у бінарних насадженнях до 21,0–21,2 т/га при застосуванні N30-60 порівняно з контролем (20,5 т/га); істотно нижчим цей показник був у одновидових – на рівні 19,5–19,9 т/га за внесення збільшених доз азоту N60-90, що на 0,4–0,8 т/га нижче порівняно з контролем (19,1 т/га). Показники якості біомаси міскантусу гігантського за вмістом целюлози, геміцелюлози та лігніну у біомасі зростають при збільшенні дози азоту (N60 і більше) як у моно-, так і бінарних насадженнях. За розробки елементів біологізації агротехнології вирощування міскантусу гігантського обґрунтовано, що у середньому за три роки найбільш істотний вплив на зростання кількісних показників рослин міскантусу гігантського: довжину стебла, кількість стебел та площі листової поверхні листків має застосування підживлення Крісталоном 50 % сумісно з біоперапаратом, або ж 100 % дозою як у одновидових, так і смугових насадженнях. Встановлено, що врожайність біомаси міскантусу за варіантами підживлення Крісталоном (повна доза 100 %, що відповідає дозі 3 кг/га з нормою внесення робочого розчину 200 л/га) у одновидових насадженнях була найбільшою (19,9 т/га), а у смугових – зменшена норма внесення препарату Крісталон сумісно з біопрепаратом Мікофренд С (50 % доза), що істотно збільшувала врожайності до 22,18 т/га. У середньому за роки дослідження найбільшу врожайність біомаси кукурудзи (7,3 т/га) забезпечили варіанти сумісного підживлення хелатним препаратом Крісталон (доза застосування 1,5 кг/га з нормою внесення робочого розчину 100 л/га) та біопрепаратом Мікофренд С – дозою 0,25 л/га з нормою внесення робочого розчину 50 л/га, що відповідає 50 % від рекомендованої для кожного препарату. У загальному, на цих варіантах підживлення у смугових насадженнях обсяг рослинної біомаси міскантусу й кукурудзи становив 29,5 т/га. На цих варіантах досліду визначено і високі показники якості біомаси: вміст целюлози, лігніну та геміцелюлози. При розрахунках ефективність вирощування сортів, оптимізованої (удосконаленої) технології вирощування міскантусу гігантського для отримання біомаси доведена висока економічна та енергетична результативність виробництва біомаси сорту міскантусу гігантського Гулівер, а також за вирощування міскантусу гігантського у бінарних посівах з люпином за щорічного весняного підживлення насаджень дозою азоту N30-60, або ж у 5 смугових насадженнях енергокультури з кукурудзою та люпином за внесення 50 % доза препарату Крісталон + біопрепарат Мікофренд С. Для розширення сортового різноманіття та отримання високої врожайності якісної біомаси міскантусу гігантського в умовах нестійкого зволоження центральної частини лівобережного Лісостепу України рекомендовано: - вирощувати сорти міскантусу гігантського української селекції Гулівер, Осінній зорецвіт та Верум, що виокремлено за високими адаптивними властивостями, кількісними показниками рослин, врожайністю біомаси та виходом енергії з неї; - для удосконалення елементів технології вирощування, міскантус гігантський розміщувати у бінарних посівах з люпином багаторічним із застосуванням щорічного весняного підживлення дозою азоту N30-60, що істотно збільшує врожайність за сухою біомасою до 20,8-21,2 т/га; - для збільшення врожайності біомаси (до 22,2 т/га) та ефективності її виробництва за коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее ˃ 3,0) застосовувати біологізацію технології вирощування міскантусу за розміщення його у смугових посівах з кукурудзою та люпином багаторічним із застосуванням сумісного підживлення хелатним препаратом Крісталон та біопрепаратом Мікофренд С (50 % доза кожного препарату), що дозволить отримувати збільшений вихід біомаси (до 29,5 т/га) із урахуванням обсягу біомаси супутнього компонента – кукурудзи звичайної (7,3 т/га). - для отримання збільшеного вмісту геміцелюлози у біомасі на одновидових насадженнях застосовувати у весняному підживленні азотні добрива дозою N60-90, а для бінарних насаджень – N60-120; у смугових насадженнях якість біомаси поліпшується за підживлення препаратами Крісталон і Мікофренд С (50 % доза кожного препарату) Встановлено, що в агрологістиці менеджменту вирощування міскантусу гігантського вагомим є дотримання ланцюга виробництва біомаси: від закладки енергоплантації, укорінення рослин (1-2 роки), до збирання біомаси 6 з третього року вегетації (осіннє / весняне), проведення агрозаходів (щорічне весняне підживлення за рахунок мінерального азоту та споживання рослинами азоту, що накопичила бобова культура), збирання й постачання біомаси на переробку та отримання енергії.