Кафедра рослинництва
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра рослинництва by Subject "crop rotation"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Technological peculiarities of the mustang and Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl wheat cultivation according to organic farming standards(2021-11) Чайка, Тетяна Олександрівна; Короткова, Ірина Валентинівна; Бараболя, Ольга Валеріївна; Шокало, Наталія Сергіївна ; Четверик, Оксана Олександрівна; Біленко, Оксана Павлівна; Крикунова, Валентина ЮхимівнаThe research aim was to determine the technological peculiarities of growing mustard and Triticum dicoccum wheat by the organic farming methods on virgin lands in order to obtain agricultural products with the status of “organic”. Crop rotation: winter rye – mustard – Triticum dicoccum wheat, where winter rye is a green manure, but mustard and Triticum dicoccum wheat are organic products was offered. Field experiments were conducted in the experimental field of Poltava State Agrarian University (Ukraine) over the period of three years (2018–2020). It was found that in the first year of the rotation, it is better to grow winter rye as a green manure crop, the residues of which correspond to the organic fertilizer system. For growing mustard in the second year, financial expenses of €81.5 ha-1 are required, and if organic products are sold locally, the profit will be €2987.5 ha-1. For the third year, the financial expenses for growing Triticum dicoccum wheat will be €182.1 ha-1, and the profit from its sale will be €13200 ha-1 under the same conditions. The cultivation of Triticum dicoccum wheat according to the organic technology provided a significant yield increase by 21.4% compared to the traditional technology, as evidenced by the analysis of the yield structure elements. It was determined that on virgin lands it is possible to obtain agricultural products with the status of “organic” in the second year after meeting the requirements of organic standards.Publication Вплив попередників на поживний режим ґрунту та урожайність пшениці озимої в зоні Лівобережного Лісостепу України(2023) Гангур, Володимир Васильович; Котляр, Ярослав ОлексійовичВ Україні пшениця озима (Triticum aestivum L.) є основною продовольчою культурою, урожайність якої формується за впливу природно-кліматичних чинників зони, матеріального і технічного забезпечення технології вирощування. Дослідження проведено впродовж 2016–2020 рр., на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавилова. За результатами досліджень встановлено, що вміст основних елементів живлення в грунті, за вирощування пшениці озимої, змінюється не лише за впливу попередників, але й перед попередників культури. Найменший вміст азоту, що легко гідролізується у шарі грунту 0–40 см спостерігали у сівозмінах, де передпопередником пшениці озимої був соняшник (14,34–14,62 мг/100 г ґрунту). За сівби культури після буряку цукрового, попередником якого був ячмінь ярий, вміст легкогідролізованого азоту був вищим на 8,1–10,2 %, порівняно із передпопередником соняшник. За вище зазначеного розміщення пшениці озимої у сівозміні найвищим був також і вміст рухомого фосфору в грунті (19,78 мг/100 г ґрунту). Найменший вміст обмінного калію відзначено у сівозміні, де попередником і передпопередником пшениці є соняшник та буряк цукровий. На підставі експериментальних даних виявлено, що найбільш продуктивними є посіви пшениці озимої за розміщення її у сівозміні після чини та вико-вівса на зелений корм. У сівозмінах, де попередником пшениці озимої була соя спостерігали зниження урожайності культури на 9,2–10,5 %, порівняно з кращими попередниками. Проте, зважаючи на невеликі посівні площі кращих попередників для розміщення пшениці озимої, доцільною є сівба культури після збирання скоростиглих сортів сої. Гіршими попередниками культури в досліді були соняшник та буряк цукровий. За сівби культури після цих попередників урожайність зерна пшениці озимої була найнижчою і становила, відповідно 5,17 і 5,23 т/га.Publication Урожайність та якість коренеплодів буряків цукрових за вирощування у сівозмінах з короткою ротацією(2023) Гангур, Володимир Васильович; Філоненко, Владислав СергійовичБуряк цукровий (Beta vulgaris L.) – визнають другою в світі цукроносною культурою після тростини. Культура є дуже вимогливою до попередників. Ряд науковців відзначають, що на формування урожайності коренеплодів значний вплив мають не лише попередники, але й ті культури, що передують їм. Дослідження проведеними впродовж 2016–2022 рр. на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М. І. Вавилова встановлено, що найвищу врожайність коренеплодів одержано у 5-пільній сівозміні, де розміщували буряки цукрові після ячменю ярого в ланці з багаторічними бобовими травами дворічного використання (люцерна) – 42,1 т/га. Урожайність буряків цукрових, за розміщення у сівозміні після пшениці озимої, попередником якої був горох на зерно, пар чорний, еспарцет на один укіс, люцерна дворічного використання на зелений корм становила 40,4–41,7 т га, або була нижчою, порівняно із сівбою після ячменю ярого на 0,4–1,7 т/га або лише на 1–4 %. Слід зазначити, що за результатами дисперсійного аналізу, таке зниження врожайності коренеплодів культури є не істотним і знаходиться в межах НІР (3,46 т/га). Результати досліджень свідчать, що цукристість коренеплодів буряків цукрових в сівозміні, де пшеницю озиму висівали після гороху на зерно, була вищою на 0,7 % (абсолютних), ніж в сівозміні з чорним паром (відповідно 19,0 і 18,3 %). На нашу думку зниження цукристості коренеплодів в зернопаропросапній сівозміні, порівняно із зернопросапною, за однакової системи удобрення, пов'язано із надлишком азотного живлення. Отже, в сівозмінах з короткою ротацією рівноцінним попередником для буряків цукрових є пшениця озима, яку вирощували по чорному пару, після гороху на зерно, еспарцету на один укіс, люцерни дворічного використання на зелений корм та ячмінь ярий, якому передувала люцерна дворічного використання на зелений корм.