Публікація: Нематодіроз великої рогатої худоби (фауна, поширення, діагностика та заходи боротьби)
Ескіз недоступний
Дата
2026-11-11
Автори
Пономаренко, Вадим Миколайович
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Полтавський державний аграрний університет
Анотація
У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення нематодірозу великої худоби, особливостей екзогенного розвитку нематод, лабораторної копроовоскопічної діагностики інвазії, заходів боротьби в умовах господарств Полтавської області (Україна).
Встановлено, що на території Полтавської області у великої рогатої худоби виділено один вид нематодірусів – Nematodirus spathiger (Railliet, 1896) Railliet & Henry, 1909. За результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики середня екстенсивність інвазії становить 12,1 %, інтенсивність інвазії – 72,6±4,2 яєць/г. Залежно від обстеженого району показники екстенсивності та інтенсивності нематодірозної інвазії у великої рогатої худоби коливаються в межах від 11,4 до 13,4 % та від 59,0±5,5 до 86,5±6,1 яєць/г відповідно. Разом з тим, більш ураженими виявилися тварини, які утримуються у одноосібних селянських господарствах (ЕІ – 13,9 %, ІІ – 75,1±4,2 яєць/г), ніж тварини, які утримуються у сільськогосподарських підприємствах (ЕІ – 11,3 %, ІІ – 71,2±4,3 яєць/г).
За результатами посмертної діагностики встановлено, що середня екстенсивність інвазії становить 17,4 %, інтенсивність інвазії – 15,6±1,6 екз/гол. Залежно від обстеженого району показники екстенсивності та інтенсивності нематодірозної інвазії у великої рогатої худоби коливаються в межах від 12,3 до 23,1 % та від 11,8±2,4 до 18,3±6,8 екз. нематод / гол. відповідно.
Отримано нові дані щодо особливостей асоціативного перебігу збудника нематодірозу. За результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики встановлено, що нематодіроз у 53,1 % інвазованої великої рогатої худоби перебігає у вигляді мікстінвазій, у 46,9 % – моноінвазії. Всього виявлено 12 різновидів асоціацій паразитів, де частіше діагностують двокомпонентні (69,2 %). Меншу частку становлять трикомпонентні (27,0 %) та чотирьохкомпонентні (3,8 %) асоціації. Найбільш частими співчленами нематодірусів виявилися еймерії (44,1 %) та стронгіліди травного тракту (39,2 %). Меншу частку у мікстінвазіях становлять трихуриси (28,9 %) та стронгілоїдеси (20,2 %). Рідко разом з нематодірусами виявляють монієзій (2,3 %).
За результатами посмертної діагностики встановлено, що нематодіроз у 57,9 % інвазованої великої рогатої худоби перебігає у вигляді мікстінвазій, у 42,1 % – моноінвазії. Всього виявлено 6 різновидів асоціацій паразитів, де частіше діагностують, також, двокомпонентні асоціації (81,8 %). Меншу частку становлять трикомпонентні асоціації (18,2 %). Найбільш частими співчленами N. spathiger виявилися нематоди Strongyloides papillosus (45,5 %), Ostertagia circumcincta (36,4 %) та Trichuris skrjabini (22,7 %). Меншу частку у мікстінвазіях становлять нематоди Trichostrongylus colubriformis (9,1 %) та цестоди Moniezia sp. (4,5 %).
Встановлено особливості вікової та сезонної динаміки за нематодірозу великої рогатої худоби. З’ясовано, що з віком тварин показники екстенсивності та інтенсивності нематодірозної інвазії поступово зростають і набувають максимальних значень у телиць, старших 12-ти місяців (ЕІ – 17,1 %, ІІ – 104,6±6,3 яєць/г). Найменш інвазованими нематодірусами виявилися телята віком до 6-ти місяців (ЕІ – 8,6 %, ІІ – 38,6±2,3 яєць/г). Сезонна динаміка за нематодірозу великої рогатої худоби характеризується піком інвазії у літній (ЕІ – 12,7 %, ІІ – 103,8±12,9 яєць/г) та осінній (ЕІ – 18,2 %, ІІ – 153,3±14,0 яєць/г) періоди року. Менші значення інвазованості тварин нематодірусами виявлено у весняний (ЕІ – 5,5 %, ІІ – 31,1±4,8 яєць/г) та зимовий (ЕІ – 7,3 %, ІІ – 38,3±4,6 яєць/г) періоди року. У розрізі місяців найбільші значення екстенсивності та інтенсивності нематодірозної інвазії встановлено у серпні (16,4 % та 135,6±24,2 яєць/г), вересні (20,0 % та 187,2±22,6 яєць/г), жовтні (18,2 % та 178,0±15,9 яєць/г) та листопаді (16,4 % та 84,4±20,8 яєць/г). Спад інвазованості великої рогатої худоби реєструють у квітні (5,5 % та 26,7±6,7 яєць/г), січні (5,5 % та 33,3±6,7 яєць/г), лютому (5,5 % та 26,7±6,7 яєць/г) та березні (1,8 % та 20,0±0,0 яєць/г).
Отримано нові дані щодо біологічних особливостей N. spathiger, виділених від великої рогатої худоби, на екзогенних стадіях їх розвитку за впливу температур (20°С, 23°С, 26°С, 29°С і 32°С) у лабораторних умовах. У процесі культивування яєць N. spathiger незалежно від температурного режиму за морфологічними ознаками умовно виділяють наступні стадії розвитку: формування 1-го бластомера, 2-ох бластомерів, 4-ох бластомерів, 8-ми і більше бластомерів, формування морули, сформована морула, формування L1, сформована L1, формування L2, сформована L2, сформована L3 в яйці, L3 після вилуплення та інвазійна L3 з добре сформованими кишковими клітинами. Встановлено, що температура значно впливає на терміни екзогенного розвитку яєць N. spathiger в цілому, їх окремих стадій, а також на їх виживання як на стадії яйця, так і на стадії вилуплених L3. Найбільш сприйнятливою для виживання яєць та вилуплених L3 за найкоротший термін їх розвитку є температура 32°С. За цієї температури вилуплення L3 закінчується до 10-ої доби, а їх виживання сягає 94,3 %. Зі зменшенням температури строки екзогенного розвитку L3 зростають, а показники виживання – знижуються: за t 29°С – 12 діб та 91,9 %, t 26°С – 18 діб та 86,7 %, t 23°С – 22 доби та 80,0 %, t 20°С – 30 діб та 56,7 % відповідно.
Вперше в Україні визначено, що морфометричні параметри яєць та L3 N. spathiger змінюються у процесі їх розвитку, де у яєць – зменшуються довжина (на 10,6 %, Р<0,001) і товщина оболонки (на 22,6 %, Р<0,001), збільшується ширина (на 10,5 %, Р<0,001); у інвазійних L3 – збільшується їх довжина без чохлика (на 7,1 %, Р<0,05), частка філаменту від довжини хвостового кінця (на 7,8 %, Р<0,001), звужується тіло личинки з чохликом (на 37,9 %, Р<0,001) та без чохлика в найширшій ділянці (на 40,4 %, Р<0,001), зменшується довжина хвостового кінця (на 8,8 %, Р<0,05).
Отримано нові дані щодо ефективності загальновідомих методів копроовоскопії під час зажиттєвої діагностики нематодірозу великої рогатої худоби із застосуванням способів Мельничука (із розчином кальцієвої селітри), Котельникова-Хренова (із розчином аміачної селітри), Маллорі (із розчином цукру), Дахна (із бішофітом). Їх чутливість виявилася різною і становить 100 %, 90–100 %, 65–100 %, 95–100 % відповідно. Встановлено високу діагностичну ефективність способу копроовоскопії за Мельничуком, результативність якого перевищує застосування способів Дахна – на 13,9–37,4 % (Р<0,05…Р<0,001), Маллорі – на 17,8–64,6 % (Р<0,05…Р<0,001), Котельникова-Хренова – на 32,0–54,1 % (Р<0,01…Р<0,001).
Удосконалено, випробувано та експериментально обґрунтовано діагностичну ефективність запропонованого способу кількісної копроовоскопічної діагностики для виявлення яєць нематодірусів у великої рогатої худоби, який володіє високою діагностичною ефективністю, забезпечує добру ступінь видимості яєць нематод під час мікроскопії. З метою дослідження як флотаційну рідину застосовують комбінований флотаційний розчин кальцієвої селітри та кухонної солі (1,0 : 0,5) з питомою вагою 1,24 г/см3. Також особливістю способу, є те, що для досліду використовують весь осад, яким заповнюють дві пробірки одночасно; мікроскопію двох покривних скелець, знятих з дослідних пробірок, а також корекцію формули для перерахунку яєць нематодірусів на 1 г фекалій. З’ясовано, що чутливість запропонованого способу та способу Taylor становить 100 %, способу Ляшенка 70 %. Разом з тим, найбільшу діагностичну ефективність встановлено за використання запропонованого способу (131,4±49,5 яєць/г), де його результативність перевищує використання способу Taylor у 1,3 раза та способу Ляшенка у 6,5 раза (P˂0,001). Також, у запропонованому способі використовується комбінований флотаційний розчин, який проявляє коагуляційні властивості відносно неперетравлених решток корму, що полегшує процес мікроскопії.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного копроовоскопічного дослідження овець та великої рогатої худоби для виявлення яєць стронгілідного типу та яєць нематодірусів» (№ 159824, u 2024 05782, G01N1/00 G01N33/50).
Встановлено терапевтичну ефективність антигельмінтних препаратів вітчизняного виробництва: «Альбенвет 360» (ТОВ «Ветсинтез»; ДР – альбендазол); «Оксиклозанід-600» (ПрАТ ВНП «Укрзооветпромпостач»; ДР – оксиклозанід, абамектин) та «Бровадазол 20 %» (ТОВ «Бровафарма»; ДР – фенбендазол) за нематодірозу великої рогатої худоби. Доведено високу ефективність препаратів «Оксиклозанід-600» та «Бровадазол 20 %», де на 7-му добу експерименту їх екстенс- та інтенсефективність сягає 100 %. Препарат «Альбенвет 360» виявився помірно ефективним, де екстенс- та інтенсефективність на 14-ту добу становить 71,4 та 82,1 % відповідно.
Вперше в Україні визначено особливості овоцидної та ларвоцидної активності дезінфектантів вітчизняного виробництва: «Гермециду-ВС» (ТОВ «Ветсинтез»; ДР – диметилдиалкиламонію хлорид, глутаровий альдегід, алкілдиметилбензил-амонію хлорид) та «Віросану» (ТОВ «Біотестлаб»; ДР – алкілдиметилбензил-амонію хлорид) відносно тест-культур яєць та личинок L3 нематод N. spathiger, що паразитують у великої рогатої худоби.
Встановлено високий рівень овоцидної ефективності «Гермециду-ВС» під час його застосування у 0,1 % концентрації за експозиції 60 хв (ОЕ – 90,9 %), у 0,25 % та 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ОЕ – 100,0 %). Разом з тим, високий рівень овоцидної ефективності «Віросану» встановлено під час його застосування у 0,25 % концентрації за експозиції 30–60 хв (ОЕ – 92,6–100,0 %), а також у 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ОЕ – 100,0 %). У 0,1 % концентрації за експозиції 10 хв «Віросан» проявив незадовільний рівень овоцидної ефективності (ОЕ – 39,9 %). Овоцидна дія «Гермециду-ВС» та «Віросану» характеризується морфологічними змінами в яйцях дослідних тест-культур у вигляді: зупинки у розвитку зародка та його розрихлення, потоншення та руйнування оболонки, зморщування і загибелі зародку, розрихлення та розпаду структурних елементів яйця, загибелі яєць на стадії формування личинки L1.
Встановлено високий рівень ларвоцидної ефективності «Гермециду-ВС» під час його застосування у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ЛЕ – 90,7 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ЛЕ – 95,3–100,0 %), а незадовільний рівень ларвоцидної ефективності – у 0,1 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ЛЕ – 33,3–57,3 %). Разом з тим, високий рівень ларвоцидної ефективності «Віросану» встановлено під час його застосування лише у 0,5 % концентрації за експозиції 60 хв (ЛЕ – 97,0 %), а незадовільний рівень ларвоцидної ефективності – у 0,1 % концентрації за експозицій 10–60 хв (ЛЕ – 13,3–32,7 %) та у 0,25 % концентрації за експозиції 10–30 хв (ЛЕ – 42,0–59,3 %). Ларвоцидна дія «Гермециду-ВС» та «Віросану» характеризується морфологічними змінами в личинках L3 дослідних тест-культур у вигляді розрихлення структури тіла личинок та їх поступового розпаду.
Опис
Пономаренко В. М. Нематодіроз великої рогатої худоби (фауна, поширення, діагностика та заходи боротьби) : дис. … д-ра філософії спеціальністю 211 Ветеринарна медицина / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 175 c.
Ключові слова
паразитологія, нематодіроз, велика рогата худоба, Nematodirus spathiger, поширення, екзогенний розвиток, лабораторна діагностика, лікування, дезінвазія