Публікація: Формування вихідного матеріалу сої для створення сортів різних напрямів використання в умовах Лісостепу України
Вантажиться...
Дата
2026-05-27
Автори
Діянова, Анна Олександрівна
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Полтавський державний аграрний університет
Анотація
У дисертації наведено наукове обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у формуванні цінного вихідного матеріалу сої для створення сортів різних напрямів використання.
У роботі узагальнено результати досліджень українських і зарубіжних науковців стосовно вимог до сучасних сортів сої культурної, які необхідно враховувати при розробці селекційних програм, метою яких є створення нових сортів, що здатні формувати економічно вигідну урожайність насіння високої якості.
Побудовані моделі, які дають кількісну оцінку специфічної організації ознак досліджуваних генотипів. Проведено аналіз морфогенетичних та генеративних параметрів сортів і перспективних ліній, що дозволило встановити закономірності, які визначають продуктивність. Виявлено, що висота рослин у більшості сортів і ліній є стабільною. Кількість бобів лінійно залежить від кількості вузлів, а кількість насінин – від кількості бобів. У досліджуваних сортів встановлено компенсаторний ефект між кількістю та масою насіння. Відмічено, що у перспективних ліній ці зв’язки є гнучкішими і переходять у позитивні кореляції. Це свідчить про високий селекційний потенціал ліній та можливість створення нових високоврожайних сортів із крупним насінням.
Визначено, що кореляції між кількістю і масою насіння сягають значень r = 0,85-1,00, що доводить перевагу екстенсивного шляху продуктивності. Урожайність сортів і ліній має високу залежність від маси насіння з рослини (r = 0,87-0,98). Виявлено, що досліджувані лінії є більш цінним вихідним матеріалом для селекції, тому що у них вища кореляційна чіткість цих зв’язків і більша інтенсивність генеративного розвитку, ніж у сортів, що вивчались.
Відмічені максимальні кількісні показники в умовах сприятливого 2022 року у сортів Адамос та Аквамарин. Високу масу 1000 шт. насінин спостерігали у сортів Антрацит (185,45 г) та Александрит (168,1 г). В оптимальних умовах вегетації 2023 року, найбільша кількість насінин з рослини відмічена у сортів Адамос та Антрацит (відповідно, 138 та 93 шт.). Ці сорти сформували високу масу 1000 шт. насінин – 179 та 183 г, відповідно. В посушливих умовах 2024 року, максимальний показник кількості насінин з рослини відмічено у сортів Адамос та Аквамарин (відповідно, 139,9 та 140,3 шт.). Ці сорти мали також найбільше середнє значення маси 1000 шт. насінин – 166,0 г.
Встановлено, що в середньому за три роки найбільшу насіннєву продуктивність продемонстрував сорт Адамос (32,7 г/рослину). У сорту Антрацит середнє значення цього показника становило 20,3 г/рослину, а у інших сортів – менше 20,0 г/рослину.
Показано, що на продуктивність насіння сортів сої мають вплив такі показники: кількість бобів на рослину, кількість насіння з рослини, Індекс 2 (відношення висоти рослин до висоти прикріплення нижнього бобу) за коефіцієнтів кореляції r ˃ 0,71. Для усіх досліджуваних сортів встановлено сильний прямолінійний кореляційний зв’язок між кількістю бобів з рослини, кількістю насіння з рослини, Індексом 2 та продуктивністю насіння усіх сортів сої (r ˃ 0,71), окрім сорту Антрацит, у якого виявлена середня кореляція із Індексом 2.
Доведено, що з-поміж сортів, поставлених на вивчення, найбільш урожайним був сорт сої української селекції – Адамос, який у середньому за роки досліджень формував урожайність насіння на рівні 3,06 т/га, а також сорт французької селекції – Ментор, у якого за період вивчення, урожайність в середньому була 2,97 т/га. Виявлено, що сприятливі умови періоду вегетації сої за ГТК істотно впливають на показники урожайності, а в посушливі роки вона значно зменшується.
Визначено показники господарської придатності перспективних ліній та сортів сої культурної. Вегетаційним періодом 99-100 діб володіють сорти Моріон, Сердолік, Цитрин, Авантюрин, Антрацит, лінія Л4 ((Юг-30/№29)/Анаконда) і лінія Л6 (Красноградська 86/Альтаїр). У нового сорту Анніт цей показник становив 107 діб. Урожайність досліджуваних сортів коливалась від 2,7 до 4,7 т/га за середнього значення 3,8 т/га з найбільшим значенням у лінії (Л6) – Красноградська 86/Альтаїр. Урожайність нових сортів Моріон, Сердолік, Цитрин була на рівні 3,6-3,8 т/га. Найбільшу масу 1000 шт. насінин (225 г) відмічено у сорту Сердолік. Значення цього показника більше 200 г було у ліній Аметист/Альтаїр (Л3), Аметист/Краса Поділля (Л1), Аметист/Краса Поділля (Л5). У нових сортів Моріон і Цитрин цей показник становив 179 і 160 г відповідно. Вихід кондиційного насіння у всіх новостворених генотипів знаходився у межах 79-88% з максимальним значенням у лінії Л2 Аметист/Мяо-ян-доу і у нового сорту Анніт.
Встановлено якісні показники нових сортів та перспективних ліній сої. Визначено вміст у насінні білку, жиру, флавоноїдів та активність інгібіторів трипсину. Білку в насінні досліджуваних сортів було в межах 38-44%. Найбільше його містилось у сортів Сердолік та Цитрин – 44%, а у сорту Моріон – 42%. Найменший уміст білка (38 %) був у сортів Адамос, Александрит і Анніт. Вміст жиру знаходився у межах 20-24% з найбільшим значенням у сортів Антрацит, Адамос і Лінії Л6 (Красноградська 86/Альтаїр). Насіння новостворених сортів Анніт, Моріон, Сердолік, Цитрин і ліній: Л4 (Юг-30/№29)/Анаконда, Л5 Аметист/Краса Поділля, Л6 Красноградська 86/Альтаїр мають підвищений уміст жиру – більше 20%. Виділено генотипи, які можуть бути залучені для створення сортів харчового, кормового та зернового напрямів використання.
За результатами оцінки економічної ефективності виробництва насіння сої культурної встановлено, що з-поміж досліджуваного сортименту найдоцільніше виробляти насіння лінії Красноградська 86/Альтаїр, яка формувала найбільшу врожайність – 4,70 т/га при рівні рентабельності – 294,2 %. На високому рівні ці показники були у ранньостиглого сорту Адамос, відповідно показників: 3,06 т/га і 153,4 % та середньораннього сорту Сердолік: 3,06 т/га і 218,7 %. Найнижчу врожайністю – 2,42 т/га та рівень рентабельності – 100,0 % мав сорт Галек.
За результатами наукових досліджень вперше:
– розроблено моделі сортів та перспективних ліній з урахуванням кліматичних показників;
– виділено джерела з високим рівнем прояву цінних господарських ознак та властивостей і розкрита цінність новостворених перспективних ліній;
– створено у співавторстві сорти: Сердолік, Цитрин, Моріон, Анніт на які отримано авторські свідоцтва.
Результати теоретичних досліджень та практичних здобутків дисертантки використовуються у освітньому процесі під час проведення лекцій та лабораторних занять із здобувачами вищої освіти Полтавського державного аграрного університету зі спеціальності 201 – Агрономія. А також, в науковому процесі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України для поповнення генетичних ресурсів сої культурної.
Опис
Діянова А. О. Формування вихідного матеріалу сої для створення сортів різних напрямів використання в умовах Лісостепу України :
дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 201 / Полтавський державний аграрний університет Міністерства освіти і науки України. Полтава, 2026. 209 c.
Ключові слова
соя, сорти, селекція, урожайність, продуктивність, насіння, елементи продуктивності, складові врожайності, якість насіння, кореляції, вміст білку в насінні, ефективність