Publication: Нематодози травного тракту собак (поширення, діагностика та заходи боротьби)
| dc.contributor.author | Кітіченко, Андрій Сергійович | |
| dc.date.issued | 2026-03-04 | |
| dc.description | Кітіченко А. С. Нематодози травного тракту собак (поширення, діагностика та заходи боротьби) : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю 211 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 166 c. | |
| dc.description.abstract | У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників нематодозів травного тракту собак в умовах міста Харків (Україна), діагностики, а також ефективності лікувальних заходів за токсокарозу та трихурозу собак. Встановлено, що на території м. Харків у собак виділено чотири види нематод травного тракту: Trichuris vulpis (ЕІ – 20,8 %), Toxocara canis (ЕІ – 13,6 %), Uncinaria stenocephala (ЕІ – 8,7 %) та Toxascaris leonina (ЕІ – 8,1 %). Отримано нові дані щодо особливостей перебігу виявлених нематодозів травного тракту у вигляді моно- та мікстінвазій собак. З’ясовано, що у 56,5 % інвазованих тварин нематодози травного тракту перебігали у вигляді асоціативних інвазій, а у 43,5 % – у вигляді моноінвазій. Найчастіше з моноінвазій виявляли трихурозну (30,9 % від моноінвазій), рідше – токсокарозну (25,0 %), унцинаріозну (23,7 %) та токсаскарозну (20,4 %). З-поміж мікстінвазій найчастіше виявляли 2-компонентні (79,0 %), рідше – 3-компонентні (15,7 %) та 4-компонентні (5,3 %). Всього було виділено 17 різновидів мікстінвазій, де з 2-компонентних (10 різновидів) найчастіше виявляли трихурозно-токсокарозну (ЕІ – 5,4 %), трихурозно-токсаскарозну (ЕІ – 2,3 %) та трихурозно-унцинаріозну (ЕІ – 2,9 %). З 3-компонентних (4 різновиди) найчастіше виявляли асоціацію трихурисів, токсокар і дипілідій (ЕІ – 1,1 %), токсокар, цистоізоспор і токсаскарисів (ЕІ – 0,9 %). З 4-компонентних (3 різновиди) виявляли асоціацію трихурисів, токсокар, дипілідій і цистоізоспор (ЕІ – 0,5 %), трихурисів, цистоізоспор, дипілідій і унцинарій (ЕІ – 0,4 %), трихурисів, токсаскарисів, дипілідій і унцинарій (ЕІ – 0,3 %). Основними співчленами нематод травного тракту, а саме: T. canis, T. leonina, T. vulpis, U. stenocephala є найпростіші організми Cystoisospora canis (22,8 % від мікстінвазій) та цестоди Dipylidium caninum (16,9 %). Визначені особливості породної, вікової та сезонної сприйнятливості собак до збудників нематодозів травного тракту. Встановлено, що породна сприйнятливість собак до збудників нематодозів травлення характеризується найбільшим ураженням безпородних тварин та метисів, де ЕІ за трихурозу становила 22,9 %, токсокарозу – 21,5 %, токсаскарозу – 13,3 %, унцинаріозу – 18,4 %, а також собак мисливських де ЕІ за трихурозу становила 22,1 %, токсокарозу – 13,8 %, токсаскарозу – 11,7 %, унцинаріозу – 8,2 %. Рідше збудників нематодозів травного тракту виявляли у собак службових і декоративних порід. Показники ЕІ не перевищували: за трихурозу – 20,1 та 18,1 %, токсокарозу – 9,7 та 7,6 %, токсаскарозу – 4,3 та 2,8 %, унцинаріозу – 4,3 та 1,7 % відповідно. З’ясовано, що вікова динаміка за виявлених нематодозів травного тракту характеризувалася, переважно, зниженням екстенсивності інвазій з віком собак. Так, за трихурозу найбільш інвазованими виявилися цуценята до 6 міс. (ЕІ – 20,3 %), молодняк віком 6–12 міс. (ЕІ – 32,4 %) та дорослі собаки віком 1–3 р. (ЕІ – 28,6 %). В подальшому, показники ЕІ поступово знижуються і становлять у собак віком 3–6 р. – до 16,3 %, старших 6 р. – 7,5 %. За токсокарозу найбільш інвазованими були цуценята до 6 міс. (ЕІ – 37,0 %) та молодняк віком 6–12 міс. (ЕІ – 18,2 %). В подальшому, з віком собак ЕІ знижувалася до: 1–3 р. – 5,4 %, 3–6 р. – 3,0 %. Разом з тим, у собак старших 6-річного віку ЕІ незначно зростала до 5,1 %. За токсаскарозу та унцинаріозу найбільш інвазованими виявилися цуценята до 6 міс. (ЕІ – 16,9 та 12,3 %) та молодняк віком 6–12 міс. (ЕІ – 17,1 та 16,8 %). З віком собак показники ЕІ поступово знижувалися і становили: 1–3 р. – 8,1 та 9,0 %, 3–6 р. – 3,9 та 4,1 %, старших 6-річного віку – 2,4 та 2,4 % відповідно. Сезонна динаміка за виявлених нематодозів травного тракту характеризувалася зростанням кількості інвазованих собак, переважно, у літньо-осінній період року зі зниженням – у зимовий період року. Так, за токсокарозу та трихурозу пік інвазії встановлено влітку (ЕІ – 21,7 та 25,9 %) та восени (ЕІ – 24,9 та 34,2 %) зі зниженням – взимку (ЕІ – 5,2 та 8,2 %). За токсаскарозу та унцинаріозу пік інвазії встановлено восени (ЕІ – 15,1 та 19,1 %) зі зниженням – взимку (ЕІ – 2,5 та 2,7 %). Отримано нові дані щодо рівня забрудненості дистальних відділів кінцівок собак яйцями виявлених нематод травного тракту (T. canis, T. vulpis, U. stenocephala, T. leonina). Встановлено, що на території м. Харків середній рівень екстенсивного та інтенсивного індексу контамінації дистальних відділів кінцівок собак становив відповідно 15,4 % та 4,0±0,4 яєць, де показники забрудненості залежали від місць вигулу собак. Найвищі значення контамінації виявлено у собак, яких вигулювали на прибудинкових територіях (27,3 % та 4,8±2,0 яєць) та міських скверах і парках (14,6 % та 3,4±1,9 яєць). Менші значення контамінації встановлено у собак, яких вигулювали на позаміських озеленених територіях (4,9 % та 1,8±0,9 яєць). Також в змивах з дистальних відділів кінцівок собак виявлено як яйця одного виду нематод (56,8 % випадків), так і одночасно декілька видів (43,2 % випадків). Найчастіше одночасно виявляли яйця токсокар і трихурисів (ЕІК – 1,7 %) та токсокар, трихурисів і унцинарій (ЕІК – 1,7 %). З’ясовано особливості морфологічних і біохімічних змін у показниках крові собак за трихурозної та токсокарозної інвазій. Так, за трихурозу в крові собак встановлено більш тяжкі зміни, що пов’язані з тим, що збудник є гематофагом і призводить до більшої травматизації кишечника. Ці зміни супроводжувалися зниженням в крові інвазованих собак вмісту гемоглобіну – на 17,5 % (Р<0,01), кількості еритроцитів – на 24,2 % (Р<0,05), гематокриту – на 18,5 % (Р<0,01), зростанням ШОЕ – на 43,8 % (Р<0,05), кількості лейкоцитів – на 40,9 % (Р<0,01), еозинофілів – на 30 % (Р<0,01) та лімфоцитів – на 21,4 % (Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. Одночасно у сироватці крові інвазованих трихурисами собак встановлено зниження вмісту альбумінів – на 9,0 % (Р<0,01), глюкози – на 5,9 % (Р<0,05), зростання вмісту загального білірубіну – на 29,9 % (Р<0,01), креатиніну – на 11,5 % (Р<0,05) та активності АЛТ – на 29,0 % (Р<0,01), АСТ – на 28,2 % (Р<0,01), ГГТ – на 20,0 % (Р<0,01), лужної фосфатази – на 29,8 % (Р<0,01) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. За токсокарозу в крові собак встановлено зниження вмісту гемоглобіну – на 13,9 % (Р<0,05), кількості еритроцитів – на 12,1 % (Р<0,05), гематокриту – на 14,4 % (Р<0,05), збільшення кількості лейкоцитів – на 34,9 % (Р<0,01) та еозинофілів – на 26,6 % (Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. Одночасно у сироватці крові інвазованих токсокарами собак встановлено зниження вмісту альбумінів – на 7,5 % (Р<0,05), зростання вмісту загального білірубіну – на 29,9 % (Р<0,05) та активності АЛТ – на 19,4 % (Р<0,05), АСТ – на 22,7 % (Р<0,05), ГГТ – на 8,2 % (Р<0,05), лужної фосфатази – на 22,9 % (Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. Отримані дані дозволяють враховувати зміни в морфологічних та біохімічних показниках крові собак за токсокарозної та трихурозної інвазії для корекції лікувальних заходів та більш комплексного і ефективного призначення лікування. Експериментально випробувано та доведено високу чутливість та ефективність запропонованого способу копроовоскопічного дослідження собак на наявність яєць нематод травного тракту. Отримано флотаційний розчин, який має високу питому вагу, володіє швидким показником флотаційної здатності відносно яєць токсокар, трихурисів, токсаскарисів та унцинарій, проявляє достатньо високу коагуляційну здатність відносно неперетравлених решток корму. Запропонований спосіб ґрунтується на застосуванні флотаційного комбінованого розчину, який складається із насичених розчинів кальцієвої селітри та кухонної солі (співвідношення 1,0 : 0,5, питома вага 1,34). Встановлено 100 %-ву чутливість запропонованого способу виявлення яєць нематод T. vulpis, T. canis, T. leonina і U. stenocephala, що паразитують у собак. Його ефективність щодо показників інтенсивності інвазії перевищувала результативність способів: Фюллеборна – на 46,7 % (P˂0,001) за трихурозу, на 13,5 % (P˂0,01) за токсокарозу, на 45,1 % (P˂0,001) за токсаскарозу, на 23,7 % (P˂0,01) за унцинаріозу; Котельникова-Хренова – на 24,6 % (P˂0,001) за трихурозу, на 39,6 % (P˂0,001) за токсокарозу, на 45,1 % (P˂0,001) за токсаскарозу, на 19,3 % (P˂0,01) за унцинаріозу; Мельничука – на 18,4 % (P˂0,05) за трихурозу, на 13,0 % (P˂0,05) за токсокарозу, на 11,7 % (P˂0,05) за токсаскарозу, на 15,3 % (P˂0,05) за унцинаріозу. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб копроовоскопії для ефективного проведення лабораторної діагностики трихурозу, токсокарозу, токсаскарозу та унцинаріозу собак. Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб копроскопічного дослідження собак на наявність яєць збудників нематодозів травного тракту та ооцист цистоізоспор» (№ 159636, u 202405785, G01N 33/50 (2006.01), 2025 р.). Отримано нові дані щодо терапевтичної ефективності та економічної доцільності застосування специфічної та комплексної терапії за трихурозу та токсокарозу собак, а саме: «Поліверкану» (ДР – ніклозамід, оксибеназол; CEVA Sante Animale, Франція), «Бровермектину 1 % ін’єкційного» (ДР – івермектин; ТОВ «Бровафарма», Україна), «Альбендазолу-250 з ароматом яловичини» (ДР – альбендазол; ПрАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач», Україна), а також у поєднанні специфічних препаратів із симбіотиком – «Ентеронорміномтм з Йодіс+Se» (ДР – пробіотики: молочнокислі бактерії Enterococcus faecalis, Lactobacillus salivarius та спороутворювальні бактерії Bacillus subtilis; пребіотики: хітозан водорозчинний, пептони мікробіологічні; TOB «СГП «МБС», Україна). Встановлено, що за токсокарозу та трихурозу собак високоефективними антигельмінтними препаратами виявилися «Бровермектин 1 % ін’єкційний» та «Альбендазол-250 з ароматом яловичини», де на 14 добу ЕЕ та ІЕ становили 100,0 %. Препарат «Поліверкан» проявив помірну ефективність, де показники ЕЕ та ІЕ за токсокарозу собак становили: на 7 добу – 71,4 та 81,9 %, на 14 добу – 85,7 та 96,4 %, а за трихурозу: на 7 добу – 71,4 та 81,3 %, на 14 добу – 71,4 та 90,7 % відповідно. За використання комплексної терапії, а саме: антигельмінтиків і симбіотика ефективність лікування собак за токсокарозної та трихурозної інвазій зростає, а термін одужання скорочується. Одночасне використання «Бровермектину 1 % ін’єкційного» та «Альбендазолу-250 з ароматом яловичини» разом із «Ентеронорміномтм з Йодіс+Se» призводило до повного одужання дослідних собак вже на 7 добу лікування. Водночас, при застосуванні інвазованим токсокарами та трихурисами собакам «Поліверкану» і «Ентеронормінутм з Йодіс+Se» показники ЕЕ та ІЕ становили на 7 добу – 71,4 і 87,0 % та 85,7 і 89,9 %, на 14 добу – 100,0 % відповідно. Отримані дані дозволяють рекомендувати за токсокарозу та трихурозу собак комплексну терапію, яка поєднує антигельмінтні препарати «Бровермектин 1 % ін’єкційний», «Альбендазол-250 з ароматом яловичини» та симбіотик «Ентеронорміномтм з Йодіс+Se» з метою підвищення терапевтичної ефективності та скорочення терміну одужання інвазованих собак. | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/20814 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Полтавський державний аграрний університет | |
| dc.subject | паразитологія | |
| dc.subject | собаки | |
| dc.subject | нематодози | |
| dc.subject | травний тракт | |
| dc.subject | поширення | |
| dc.subject | гематологічні показники | |
| dc.subject | копроовоскопічна діагностика | |
| dc.subject | лікування | |
| dc.subject | ефективність | |
| dc.subject | parasitology | |
| dc.subject | dogs | |
| dc.subject | nematodoses | |
| dc.subject | digestive tract | |
| dc.subject | distribution | |
| dc.subject | hematological parameters | |
| dc.subject | coproovoscopic diagnostics | |
| dc.subject | treatment | |
| dc.subject | effectiveness | |
| dc.title | Нематодози травного тракту собак (поширення, діагностика та заходи боротьби) | |
| dc.type | Thesis | |
| dspace.entity.type | Publication |