Публікація:
Удосконалення адміністративного механізму публічного управління у сфері охорони здоров’я

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorПашнєв, Віталій Олексійович
dc.date.issued2026
dc.descriptionПашнєв В. О. Удосконалення адміністративного механізму публічного управління у сфері охорони здоров’я : дис. д-ра філософії за спеціальністю: 281 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 265 с.
dc.description.abstractДисертаційне дослідження присвячене розвитку теоретико-методичних засад та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення адміністративних механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Актуальність теми роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я в умовах масштабних соціально-економічних трансформацій, триваючої медичної реформи, посилення цифровізації суспільних процесів, євроінтеграційних змін, а також значного впливу воєнних дій на стан медичної інфраструктури, кадровий потенціал галузі та доступність медичних послуг для населення. У першому розділі дослідження розглянуто теоретичні засади публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. На основі систематизації наукових підходів встановлено відсутність єдиного трактування сутності поняття «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я». Узагальнення наявних наукових підходів дозволило уточнити зміст цієї категорії як цілеспрямованої діяльності суб’єктів публічного управління, що реалізується на основі принципів багаторівневого врядування, людиноцентризму, відкритості, інклюзивності та партнерської взаємодії з метою забезпечення доступності, якості та безперервності медичних послуг. Обґрунтовано доцільність розгляду публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я як багаторівневої системи, що охоплює наднаціональний, національний, регіональний та локальний рівні управління. Визначено, що ефективність функціонування такої системи забезпечується завдяки узгодженості стратегічних цілей, інституційних механізмів, ресурсного забезпечення та практичній реалізації управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі механізмів зворотного зв’язку як інструменту оцінювання результативності та адаптації системи до змін у зовнішньому середовищі. За результатами дослідження удосконалено концептуальну модель публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я, яка базується на інтеграції аксіологічного, інструментального та процесуального аспектів управління. На відміну від існуючих підходів, запропонована модель передбачає поєднання діяльності органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства та приватного сектору на засадах відкритості, підзвітності, партнерства та людиноцентризму, що забезпечує підвищення результативності управлінських рішень і посилення адаптивності системи охорони здоров’я до сучасних викликів. Встановлено, що функціонування системи охорони здоров’я визначається комплексним впливом соціально-економічних, демографічних, інституційних, політичних та безпекових чинників. Доведено, що в умовах воєнного стану особливого значення набуває здатність системи публічного адміністрування забезпечувати гнучкість, оперативність та адаптивність управлінських процесів. У результаті дослідження набула подальшого розвитку послідовність дій із забезпечення функціонування публічного адміністрування як гнучкої адаптивної системи. Запропонований підхід ґрунтується на встановленні взаємозв’язків між структурами, інструментами та процесами управління з урахуванням особливостей кризових умов та воєнного стану. Його реалізація базується на принципах процесно-правової та інституційної спроможності, юридичної формалізації, кризової трансформації, оперативної гнучкості та безперервного вдосконалення управлінських механізмів. У другому розділі здійснено комплексний аналіз реалізації інструментів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. Встановлено, що система охорони здоров’я України зазнала суттєвих інституційних змін унаслідок реалізації медичної реформи, що дало змогу сформувати необхідний базис для подальшого розвитку галузі. Разом із тим виявлено низку проблем, серед яких недостатній рівень фінансового забезпечення, кадровий дефіцит, нерівномірне територіальне розміщення медичних закладів, обмеженість інвестиційних ресурсів, зношеність матеріально-технічної бази та негативний вплив воєнних дій на функціонування медичної інфраструктури. Дослідження показало, що важливим напрямом удосконалення системи охорони здоров’я є забезпечення комплексної інтеграції інструментів публічного адміністрування. На цій основі набули подальшого розвитку методичні засади побудови архітектури інструментального забезпечення функціонування публічного адміністрування охорони здоров’я. Запропонована архітектура передбачає синергійну взаємодію нормативно-правового, інституційно-організаційного, фінансово-економічного, кадрового, інформаційно-аналітичного та комунікаційно-соціального інструментарію. Обґрунтовано, що ефективність функціонування системи охорони здоров’я значною мірою залежить від рівня інтегрованості зазначених інструментів та їх здатності забезпечувати досягнення стратегічних цілей державної політики у сфері охорони здоров’я. Визначено напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення галузі, зокрема щодо подолання регуляторної фрагментарності, посилення міжвідомчої координації та розвитку стратегічного планування. Здійснено оцінювання соціально-економічних детермінант ефективності публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. За допомогою економіко-математичних методів і регресійного аналізу доведено наявність стійких взаємозв’язків між результативністю управлінських процесів і рівнем соціально-економічного розвитку держави. Встановлено, що на ефективність системи охорони здоров’я найбільший вплив мають рівень доходів населення, зайнятість, масштаби соціальних ризиків, бюджетне фінансування та демографічні показники. У зв’язку з цим удосконалено підхід до оцінювання ефективності публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я шляхом обґрунтування домінуючої ролі зовнішніх соціально-економічних детермінант та уточнення критерію результативності на основі показника валового національного доходу на душу населення. Отримані результати доводять необхідність інтеграції політики охорони здоров’я з політикою зайнятості, соціального захисту, макроекономічної стабілізації та управління соціальними ризиками. У третьому розділі визначено стратегічні пріоритети модернізації механізмів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я. Проведене емпіричне дослідження дозволило встановити ключові чинники внутрішнього розвитку закладів охорони здоров’я, що впливають на результативність управлінських механізмів. Виявлено, що вирішальне значення мають рівень організаційної зрілості, якість внутрішніх комунікацій, ефективність систем мотивації персоналу, стратегічне планування та управлінська підтримка. Визначено основні проблеми функціонування медичних закладів, серед яких домінують надмірне адміністративне навантаження, кадровий дефіцит, недостатній рівень матеріального стимулювання працівників та недосконалість внутрішніх комунікаційних процесів. Обґрунтовано необхідність підвищення організаційної стійкості медичних установ як передумови забезпечення ефективності публічного адміністрування в умовах воєнного стану. Удосконалено теоретико-методичні засади моделювання механізмів публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я шляхом урахування чинників внутрішнього розвитку медичних закладів у структурі управлінських моделей оцінювання та підвищення ефективності. На основі результатів опитування уточнено роль організаційної зрілості, рівня управлінської підтримки та мотивації персоналу у забезпеченні результативності діяльності медичних установ. Особливу увагу приділено питанням забезпечення інклюзивності медичних послуг в умовах зростання потреб населення, спричинених наслідками воєнних дій. Встановлено необхідність впровадження сучасних механізмів створення безбар’єрного середовища, розвитку інклюзивної інфраструктури та вдосконалення інструментів соціальної інтеграції пацієнтів. На основі узагальнення результатів дослідження сформовано механізм удосконалення публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я як цілісну інтегровану систему управлінських впливів, що поєднує інституційні, організаційно-правові, ресурсні та інструментальні компоненти. Запропонований механізм орієнтований на адаптацію системи охорони здоров’я до наслідків воєнних дій, відновлення медичної інфраструктури, забезпечення міжінституційної координації та підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Отримані результати дозволили досягти поставленої мети дослідження щодо розвитку теоретико-методичних засад та обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення адміністративних механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Розроблені наукові положення поглиблюють теорію публічного управління та адміністрування, розширюють наукові уявлення про закономірності функціонування системи охорони здоров’я та формують методологічне підґрунтя для розроблення адаптивних управлінських механізмів забезпечення її стійкого розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національною службою здоров’я України, керівниками закладів охорони здоров’я та іншими суб’єктами системи охорони здоров’я під час формування та реалізації державної політики у галузі. Запропонована концептуальна модель публічного адміністрування може бути використана для вдосконалення механізмів координації між суб’єктами управління та підвищення якості управлінських рішень. Розроблений підхід до оцінювання ефективності публічного адміністрування створює методичне підґрунтя для моніторингу результативності державної політики у сфері охорони здоров’я та врахування соціально-економічних чинників під час її реалізації. Запропоновані підходи до моделювання механізмів публічного адміністрування можуть бути використані для підвищення організаційної спроможності медичних закладів, удосконалення кадрової політики та розвитку системи внутрішнього управління. Розроблений механізм удосконалення публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я доцільно застосовувати під час розроблення програм відновлення медичної інфраструктури, підвищення стійкості системи охорони здоров’я та адаптації управлінських процесів до викликів воєнного й післявоєнного періодів. Основні положення та висновки дисертації мають прикладний характер і впроваджені в діяльність низки установ та організацій. У Міській клінічній лікарні №13 (довідка №1 від 06.05.2026 р.) концептуальні засади функціонування механізму публічного адміністрування застосовано в організаційній, планово-економічній та лікувально-діагностичній діяльності. У ГО «Інститут економічних та Еколого-енергетичних досліджень» (довідка № 171 від 01.05.2026 р.) впроваджено інструментарій оцінювання результативності медичної галузі та рекомендації щодо її крос-секторальної інтеграції з державними політиками зайнятості й макростабілізації. У ГО «Інститут інноваційного провайдингу «Сталий розвиток» (довідка № 03 від 20.05.2026 р.) використано підхід до оцінювання ефективності адміністрування з урахуванням ВНД на душу населення для обґрунтування стійкого фінансування системи. У ГО «ІСЕІ» (довідка № 03 від 05.02.2026 р.) застосовано науково-методичні засади моделювання механізмів публічного адміністрування на основі чинників внутрішнього розвитку медичних закладів. Результати дослідження також використовуються у навчальному процесі. У Полтавському державному аграрному університеті (довідка № 01-11/85 від 14.05.2026 р.) матеріали залучено до викладання дисциплін «Адміністративне управління в організаціях публічної сфери», «Правові засади адміністративної діяльності», «Публічне управління», «Служба в органах місцевого самоврядування» для бакалаврів та «Електронне урядування» для магістрів. У Полтавському державному медичному університеті МОЗ України (довідка № 03-18/41 від 08.04.2026 р.) результати застосовано під час викладання дисципліни «Державна політика та організаційно-правові засади управління системою охорони здоров'я» для здобувачів другого магістерського рівня.
dc.identifier.urihttps://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/22187
dc.language.isouk
dc.publisherПолтавський державний аграрний університет
dc.subjectпублічне адміністрування
dc.subjectпублічне управління
dc.subjectохорона здоров’я
dc.subjectсистема охорони здоров’я
dc.subjectмеханізми публічного адміністрування
dc.subjectадміністративні механізми
dc.subjectефективність публічного адміністрування
dc.subjectінструменти публічного адміністрування
dc.subjectрозвиток соціально-економічних систем
dc.subjectцифровізація
dc.subjectмедичні послуги
dc.subjectвійна
dc.subjectуправління
dc.subjectстратегія
dc.subjectрозвиток
dc.subjectpublic administration
dc.subjectpublic management
dc.subjecthealthcare
dc.subjecthealthcare system
dc.subjectpublic administration mechanisms
dc.subjectadministrative mechanisms
dc.subjectpublic administration efficiency
dc.subjectpublic administration tools
dc.subjectdevelopment of socio-economic systems
dc.subjectdigitalization
dc.subjectmedical services
dc.subjectwar
dc.subjectmanagement
dc.subjectstrategy
dc.subjectdevelopment
dc.titleУдосконалення адміністративного механізму публічного управління у сфері охорони здоров’я
dc.typeThesis
dspace.entity.typePublication
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
Дисс_Пашнєв.pdf
Розмір:
4.4 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
17.09 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
281 «Публічне управління та адміністрування»