Публікація: Управління процесами цифровізації підприємств в сфері надання медичних послуг
Дата
2026-05-27
Автори
Синенко, Владислав Анатолійович
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Полтавський державний аграрний університет
Анотація
У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління процесами цифровізації підприємств в сфері надання медичних послуг.
Обґрунтовано, що трансформація концепцій управління процесами цифровізації закладів охорони здоров’я та підприємств сфери надання медичних послуг передбачала системний, цілеспрямований перехід від фрагментарного, дискретного застосування ІТ-технологій до створення керованого цифрового контуру управління діяльністю медичних закладів, який забезпечив підвищення якості й безпеки медичних послуг, сприяв розвитку сервісної взаємодії з пацієнтами та підвищенню конкурентоспроможності, оптимізації ресурсів та скороченню витрат часу. Розглянуто історичну генезу трансформації змісту поняття «цифровізація» в управлінні медичними закладами та охарактеризовано класифікаційні детермінанти процесів цифровізації підприємств сфери охорони здоров’я та надання медичних послуг, які згруповано у три взаємопов’язані блоки (управлінсько-результативний, об’єктно-ресурсний та блок керованого розвитку й вдосконалення), що дозволило надати власне визначення «процесу цифровізації» як безперервному цілеспрямовано керованому циклу організаційних й техніко-технологічних змін, які інтегруються в єдиний контур управління.
Формалізовано організаційно-функціональну модель системи управління цифровізацією підприємств сфери охорони здоров’я та надання медичних послуг на основі деталізованої характеристики її функціональної та організаційної складових, які інтегруються та взаємодіють в межах чотирьох основних контурів: зовнішнього – інституційно-регуляторного, та внутрішнього, який включає управлінський, операційно-процесний контури та контур результатів цифровізації. Пропоновану організаційно-функціональну модель визначено як цілісну управлінську конструкцію, у межах якої охарактеризовано суб’єкти управління, їх функції, повноваження, регламенти взаємодії, цифрові інструменти, інформаційні потоки та механізми відстеження результативності діджиталізації.
Виокремлено стратегічні орієнтири управління процесами цифровізації підприємств сфери надання медичних послуг, на основі яких запропоновано п’ять груп класифікацій діджитал-стратегій в межах кожного із контурів стратегічних пріоритетів, зокрема: стратегічно-управлінського, операційно-процесного, технологічно-інфраструктурного, кадрово-культурного та контуру економічного забезпечення та оцінювання результатів діджиталізації. Запропонований критеріальний розподіл стратегій цифровізації у межах контурів став базисом для формування стратегічного набору управління діджиталізацією закладів охорони здоров’я та підприємств в сфері надання медичних послуг України.
Доведено, що розвиток закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг України у 2015-2024 рр. відбувався в умовах глибоких інституційних, соціально-економічних, пандемічних та воєнних трансформацій, що зумовило системне скорочення мережі лікарняних закладів, їх ліжкового фонду, викликало зниження планової потужності амбулаторно-поліклінічної допомоги та кадрового потенціалу. Встановлено, що загальна кількість лікарняних закладів зменшилася на 27,9 %, ліжковий фонд – на 23,0 %, кількість штатних посад медичного персоналу – на 24,7 %. Зазначені негативні тенденції мали виразно асиметричний регіональний характер, із найбільшими втратами у прифронтових та тимчасово окупованих регіонах. Акцентовано увагу на скорочення ресурсної бази, що поєдналось зі зростанням навантаження на окремі типи закладів, та супроводжувалось структурною перебудовою медичної мережі на користь міських, багатопрофільних, реабілітаційних та інтегрованих форм медичної допомоги. Обґрунтовано, що експоненціальне зростання видатків на охорону здоров’я не супроводжувалося співвідносним вирівнюванням територіальних диспропорцій.
Проведено аналіз поточного стану цифровізації закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг України за 2015-2024 рр., результати якого вказали на стійке зростання рівня використання цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій, послідовне впровадження електронних сервісів, цифрових каналів взаємодії з пацієнтами, автоматизації управлінських й клінічних процесів, а також поступове зміцнення цифрової інфраструктури медичних закладів. Встановлено, що зазначена динаміка зумовлена як загальними тенденціями цифрової трансформації сфери охорони здоров’я, так і необхідністю адаптації до кризових умов, зокрема пандемії COVID-19 та повномасштабної війни, які стали ключовими драйверами прискореного впровадження діджиталізації. Визначено, що найвищі результати за більшістю груп показників демонстрували медичні центри, діагностичні центри і лабораторії, які характеризувались вищою технологічною гнучкістю, сервісною орієнтованістю та інвестиційною спроможністю, тоді як лікарні й амбулаторно-поліклінічні заклади, попри позитивну динаміку, зберігали нижчі значення інтегральних показників через складність організаційної структури, більшу інерційність управлінських процесів, обмеженість ресурсного забезпечення та нерівномірність інфраструктурного оновлення. Доведено, що, незважаючи на загальне посилення цифрового розвитку, система менеджменту цифровізації та економічне забезпечення цифрових змін залишалися найбільш проблемними складовими.
Формалізовано архітектоніку систем управління цифровізацією закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг, що дозволило диференціювати їх за рівнями управління, типами організаційної побудови та функціональними контурами цифрової трансформації. Всебічна характеристика зазначених систем, яка ґрунтувалася на виокремленні макро-, мезо- та мікрорівнів управління та визначенні визначенні в межах кожного рівня суб’єктів, об’єктів, функцій, методів та інструментів діджитал-менеджменту, надала змогу окреслити особливості їх побудови, функціонування та взаємодії у лікарнях, амбулаторно-поліклінічних закладах, діагностичних центрах і лабораторіях, а також медичних центрах.
Запропоновано методичний підхід до комплексного оцінювання рівня управління процесами цифровізації закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг, в основу якого покладено багаторівневу систему показників та інтегральний економіко-математичний інструментарій. Структура підходу до побудови системи показників передбачала виокремлення вищого рівня – комплексних показників оцінки рівня управління цифровізацією для окремих типів закладів та узагальненого показника комплексної оцінки для всієї медичної сфери; середнього рівня – показників комплексних оцінок п’яти ключових складових цифрового розвитку; низового рівня – первинних показників, які формують кожну із п’яти зазначених груп. Обґрунтовано формування методичного підходу на основі застосування методу модифікованої головної компоненти, що надало змогу визначити вагові коефіцієнти показників й складових з урахуванням реальних кореляційних зв’язків між ними, забезпечити релевантність й точність значень комплексних оцінок та адаптувати методику до специфіки діяльності лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, діагностичних центрів і лабораторій, а також медичних центрів. Реалізація підходу дозволила встановити позитивну, але нерівномірну динаміку рівня управління цифровізацією протягом 2015-2024 рр., виявити відмінності між рівнем діджиталізації за типами закладів, обґрунтувати перехід від фрагментарного до перехідного рівня їх цифрової зрілості.
Апробовано прогнозно-аналітичний блок методичного підходу до комплексного оцінювання рівня управління процесами цифровізації закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг, який сформовано на основі застосування адаптивної моделі експоненційного вирівнювання для визначення очікуваної динаміки інтегральних й часткових комплексних оцінок цифрового розвитку. Отримано науково обґрунтовані прогнозні значення загальної комплексної оцінки рівня управління цифровізацією та її складових для лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, діагностичних центрів і лабораторій, а також медичних центрів на 2026-2027 рр. На основі прогнозованих показників, обґрунтовано диференційовані стратегічні напрями вдосконалення управління цифровізацією за окремими контурами – стратегічно-управлінським, операційно-процесним, технологічно-інфраструктурним, кадрово-культурним та контуром економічного забезпечення та оцінювання результатів діджиталізації та визначено стратегічні набори розвитку для кожного типу медичних закладів, що створило підґрунтя для подальшого коригування стратегічних процесів цифрової трансформації з метою підвищення її комплексності, системності та інституціоналізації.
Розроблено консолідовану платформу управління цифровізацією закладів охорони здоров’я та підприємств у сфері надання медичних послуг, спрямовану на забезпечення реалізації стратегічних напрямів цифрової трансформації через інтеграцію клінічних, адміністративних, фінансово-економічних, кадрових, сервісно-комунікаційних, аналітичних та інших процесів у межах єдиного інформаційно-управлінського середовища. Запропоновано модульно-функціональну архітектуру її побудови, яка передбачає багаторівневу організаційно-управлінську модель, з поетапністю упровадження та диференційованими сценаріями входження в залежності від типу закладу, рівня його цифрової зрілості, ресурсного забезпечення, організаційної специфіки й стратегічних пріоритетів розвитку. Відтак, для лікарень обґрунтовано формалізовано-поетапний сценарій інтеграції з акцентом на посилення управлінської координації; для амбулаторно-поліклінічних закладів – сервісно-стандартизаційний сценарій, зорієнтований на швидке впровадження фронт-офісних цифрових рішень; для діагностичних центрів і лабораторій – платформно-інтеграційний сценарій, у межах якого пріоритетного значення набувають синхронізація діагностичних процесів, інтеграція використання різного обладнання, аналітика та кіберзахист; для медичних центрів – прискорений екосистемний сценарій, що передбачає майже повне підключення функціонального контуру платформи з орієнтацією на омніканальну сервісну модель.
Опис
Синенко В. А. Управління процесами цифровізації підприємств в сфері надання медичних послуг : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 073 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 404 c.
Ключові слова
діджитал-компетентності, діджитал-стратегія, заклади охорони здоров’я, ІТ- технології, комплексне оцінювання, консолідована цифрова платформа, пандемія COVID-19, підприємства сфери надання медичних послуг, прогнозування, процес, система менеджменту цифровізації, соціально- економічна ефективність, стратегування, технологічні інновації, управління змінами, управління процесами цифровізації, цифрова взаємодія з пацієнтами, цифрова інфраструктура, цифрова трансформація, цифровізація