Біологізація системи удобрення кукурудзи при застосуванні супутньо-пластової води та пробіотиків

Жилін, Олексій Сергійович

Публікація:
Біологізація системи удобрення кукурудзи при застосуванні супутньо-пластової води та пробіотиків

dc.contributor.author	Жилін, Олексій Сергійович
dc.date.issued	2026-05-27
dc.description	Жилін О. С. Біологізація системи удобрення кукурудзи при застосуванні супутньо-пластової води та пробіотиків : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 201 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 240 c.
dc.description.abstract	Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої сільськогосподарської проблеми – науковому обґрунтуванню біологізації системи удобрення кукурудзи за допомогою супутньо-пластової води та пробіотичних препаратів в констесті сталого функціонування агроекосистем. У сучасних умовах відновлення техногенно забруднених агроценозів внаслідок воєнних дій на Україні та формування сталих агроекосистем з є першочерговим завданням для забезпечення екологічної та продовольчої безпеки країни. Тому у сільськогосподарському господарстві актуалізується трьохстороння задача, яка включає екологічну сторону – відновлення ґрунту та забезпечення екологічної безпеки в умовах воєнних дій, економічну – отримання сільськогосподарської продукції необхідної кількості та якості при обмежених фінансових можливостях аграріїв, соціальної – забезпечення продовольчої безпеки за рахунок якісної сільськогосподарської продукції необхідної кількості. Таким чином виникнення нових аспектів соціально-економічного розвитку України за умов воєнних дій вимагає інноваційних підходів до формування сталих агроекосистем в контексті біосферної парадигми суспільних цінностей, що дозволить створити передумови для переходу країни на екологоорієнтовану модель розвитку. Тому мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні і розробці науково-методичних засад використання пробіотичних препаратів та супутньо-пластової води для удобрення кукурудзи як основи сталого функціонування агроекосистем. Експериментальну частину досліджень проведено протягом 2022-2024 рр. на території Полтавської обл., Миргородського р-н, с. Яреськи (ТОВ «АГРОФІРМА «Ім. ДОВЖЕНКА»), лабораторні дослідження проводилися у лабораторії агроекологічного моніторингу ПДАУ. На основі проведеного дослідження інтенсивності протікання мікробіологічних процесів встановлено механізм дії суміші пробіотичних препаратів і супутньо-пластової води на мікробний ценоз та визначено, що найкращим варіантом досліду для покращення життєдіяльності ґрунтових мікробних ценозів є варіант з концентрацією СПВ 900 л/га та пробіотиком Sviteсo PBP розведення 1:10 (дозою 100 л/га). Зокрема при використанні даної суміші кількість педотрофних мікроорганізмів зростає на 354-401% у порівнянні з контролем, чисельність амоніфікуючих бактерій на 39-55% у весняний період та 42-111% у осінній період порівняно з контролем відповідно. Обґрунтовано, що при комплексному внесенні СПВ та пробіотику 1:10 розведення (100 л/га) мінімальне значення коефіцієнту мінералізації–іммобілізації спостерігалося при дозі СПВ 900 л/га, що свідчить про створення сприятливих умов для розвитку грунтових мікроорганізмів. Визначено, що найкращі показники коефіцієнтів педотрофності та оліготрофності по досліду були зафіксовані при комплексному використанні СПВ дозою 900 л/га та пробіотику 1:10 розведення (дозою 100 л/га) на 30 добу після внесення із значною післядією на 60 добу. Обґрунтовано, що комплексне застосування СПВ в дозі 900 л/га та пробіотику 100 л/га при розведенні 1:10 покращує ферментативну активність грунту на 30 добу (зокрема поліфенолоксидази, пероксидази, каталази та уреази). За результатами бактеріологічних та мікологічних досліджень гною встановлено, що під час комплексного використання СПВ (250 л/т) та пробіотику Sviteсo PBP (100 л/т) напротязі трьох місяців для обробки буртів гною, рівень патогенних мікроорганізмів після 3-х місяців компостування знизився на 98-100%, а таких патогенів, як сальмонелла та кишкова паличка – не було виявлено, вміст патогенних грибів знизився на 88% порівняно з контролем. Встановлено, що комплексне використання даної суміші дозволяє знищити рудеральну рослинність яка росте на буртах і збагачує гній на насіння бур’янів, значно знизити схожість насіння бур’янів яке вже міститься у органічних відходах тваринництва (на 60-100% у порівнянні з контролем), підвищити поживність за рахунок його збагачення на мікроелементи (вміст калію збільшився на 20,8%, фосфору - 41,8%, азоту загального - 45,8%, органічної речовини - 10%). Всі ці переваги дають можливість отримати за допомогою СПВ та пробіотику високоякісне органічне добриво, яке не засмічує ґрунт насінням бур'янів, на відміну від необробленого по даній технології гною, і дозволяє оптимізувати поживних режим ґрунту. На основі проведеної економічної та енергетичної оцінки ефективності використання суміші СПВ дозою 250 л/т та пробіотику дозою 100 л/т (розбавлення 10%) для отримання органічних добрив на посівах кукурудзи встановлено, що даний метод є більш ефективним у порівнянні з стандартною технологією та контролем. Зокрема урожайність склала 79,2 ц/га, у той час як при використанні стандартної технології – 72,2 ц/га, на контролі – 54,1 ц/га. Обґрунтовано, щодо комплексного застосування суміші пробіотику (100 л/га, 10% розбавлення) та СПВ при нормах внесення 900-2400 л/га у якості основного добрива, дозволили визначити оптимальну концентрацію СПВ у даній суміші - 900 л/га, при якій приріст урожаю кукурудзи склав 45,9% порівняно з контролем. Доведено, що при даних концентраціях СПВ та пробіотику складаються сприятливі умови для життєдіяльності цілого ряду ґрунтових мікроорганізмів, зокрема стимулюється ріст і розвиток мікроскопічних грибів та целюлозоруйнівних мікроорганізмів, які приймають участь у розкладанні пожнивних решток. Також використання супутньо-пластової води в дозах 900-2400 л/га не сприяло накопиченню нафтопродуктів і важких металів у ґрунті. Обґрунтовано комплексну система удобрення кукурудзи за допомогою супутньо-пластової води та пробіотиків з використанням даної суміші для оброблення гною (СПВ дозою 250 л/т та пробіотиком дозою 100 л/т (1:10)) та як некореневого підживлення (у концентрації 50 л/га та пробіотику 100 л/га (1:10)), що дозволяє отримати приріст урожаю на 63,4%, у той час як окремо при внесення гною, обробленого СПВ та пробіотиком 46,4%, при внесенні суміші СПВ та пробіотику як основного добрива – 33,5 %. При цьому чистий прибуток склав 31012,5 грн на 1 га, а рентабельність – 87,9%. КЕЕ у комплексній технології (внесення обробленого СПВ та пробіотиком гною та некореневого підживлення) склав 5,93, у той час як на контрольному варіанті КЕЕ - 444, а при стандартній технології отримання органічного добрива – 3,32. Реалізація запланованих заходів відповідає принципам сталого розвитку та є їх частиною на локальному рівні.
dc.identifier.uri	https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21393
dc.language.iso	uk
dc.publisher	Полтавський державний аграрний університет
dc.subject	мікробіологічні процеси
dc.subject	ґрунт
dc.subject	сталий розвиток
dc.subject	системи удобрення
dc.subject	пробіотичні препарати
dc.subject	супутньо-пластова вода
dc.subject	агроекосистеми
dc.title	Біологізація системи удобрення кукурудзи при застосуванні супутньо-пластової води та пробіотиків
dc.type	Thesis
dspace.entity.type	Publication