Publication: Формування системи управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах
Loading...
Date
2025-11-04
Authors
Шабельник, Сергій Сергійович
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Полтавський державний аграрний університет
Abstract
У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та запропоновано практичні рекомендації щодо формування системи управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах.
Обґрунтована авторська концепція масштабування резильєнтності, що розглядає всі об’єкти, пов’язані із системою управління розвитком закладу освіти, не просто з точки зору її руху в стан сталості, а за умови реалізації можливостей резильєнтності об’єктів системи. Доведено, що через алармічність здобувачів під час війни саме резильєнтність освітян є надзвичайно важливим соціальним чинником. Останні мають демонструвати інтегровані компетенції, оскільки, крім безпосереднього виконання операційних функцій, є «вітриною» реалізації концепції «Професійне зростання впродовж життя». Обґрунтовано, що система освіти в Україні скорочується через війну, а вищої – ще й через зниження її цінності і залучення на ринок праці вразливих категорій громадян та має готуватися до напливу трудових мігрантів після війни. Ефективна система управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах має квінтесенцією синергетичну взаємодію об’єктів системи, вузькопрофесійних та інтегрованих компетенцій, засновану на фундаментальних цінностях, таких як інтелектуальна зацікавленість, соціальна відповідальність, особистісні орієнтації, крос-культурні комунікації, на засадах автономії, конкурентоспроможності та безпеки, що дозволяє, через надання та отримання імпульсів еволюційної динаміки, посилювати резильєнтність даних об’єктів і системи в цілому.
Доведено, що в умовах війни та повоєнного відновлення управління розвитком закладу освіти має бути зорієнтоване на передбачення та реалізацію превентивних дій для подолання потенційних проблем або на випередження можливих змін у середовищі існування даного закладу, тобто домінуючою концепцією сучасного управління запропоновано вважати антисипативну. Виходячи з цього, актуалізовано ключові принципи антисипативного управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах: демократизація та гуманізація; системність і цілісність; раціональне поєднання централізації та децентралізації; наукова обґрунтованість; едукаційна підтримка; інновінг сучасних трендів в менеджменті безпеки; глокалізація освітніх послуг. Через різну систему пріоритетів навчання обґрунтовано необхідність не односторонньої, а взаємної (і закладів освіти ЄС, і закладів освіти України) трансформації, тобто симбіозу глобальних трендів та локальних особливостей. Використано метод багатокритеріальної оптимізації TOPSIS для комплексного врахування різних аспектів діяльності ЗВО та формування обґрунтованих антисипативних управлінських рішень.
Узагальнені критерії системи управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах в Україні та країнах світу, в які спостерігається найбільша еміграція української молоді. Обґрунтовано наявність протиріччя із можливістю порівняння існуючих відповідних інтегральних між різними закладами. Базовою проблемою міжнародних рейтингів визначена неспівставна оплата праці викладачів в різних країнах, через що вітчизняні вчені не можуть забезпечити відповідний рівень публікацій. Те ж саме стосується навчання іноземних здобувачів в умовах війни. Доведено, що міжнародні рейтинги суттєво штучно занижують місце українських закладів освіти в них. Для удосконалення оцінки ефективності системи управління закладами освіти використано алгоритм методу TOPSIS. В результаті узагальнені основні фактори, універсальні для закладів вищої освіти України та інших країн світу: фактор управління; освітня діяльність; активність вступної кампанії; наукова робота; академічна мобільність; кадровий потенціал; фінансова складова.
Проведено контекстуальний аналіз сучасної системи управління закладами освіти на прикладі технічних, аграрних і економічних закладів вищої освіти. Узагальнено основні фактори освітньої еміграції з України та фактори, які стримують дану еміграцію. Зроблено висновок, що здобувач за кордоном може втратити свої групові зв’язки і почуватися самотньо через байдужі відносини, що загрожує формуванням атомізованої особистості. Зважаючи на сформульовані перспективи, узагальнені нові викладацькі та невикладацькі ролі персоналу закладів освіти для попередження подібних явищ. Визначено компаративний профіль управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах. Серед економічних, визначено найбільший вплив на ефективність закладу освіти величини власних джерел фінансування, науково-технічної бази та обсягу фінансування на інноваційну діяльність. Використовуючи непараметричний метод Спірмена, доведено дуже суттєвий вплив на розвиток закладів освіти макроекономічних показників.
Визначено ключові елементи антисипативної системи управління закладом освіти, що впливають на ефективність його діяльності та її передбачуваність. Визначено суттєву залежність результативного показника ефективності управління закладом освіти – чисельності здобувачів (як критерія довіри до якості навчання здобувачів та абітурієнтів, що поділяють цінності закладу освіти) – та факторних ознак – цільового фінансування (як критерія довіри держави та інших стейкхолдерів до закладу освіти) та вартість основних засобів (як критерія орієнтації закладу освіти на інновінг сучасних трендів в менеджменті). Апробовано модель лонгітюдних даних для прогнозування індивідуальних ефектів системи управління закладами вищої освіти на визначений період.
Для оптимізації управління фінансовими та матеріальними ресурсами на прикладі закладів вищої освіти автором проведено прогнозування цих чинників за оптимістичним сценарієм динаміки чисельності здобувачів, коефіцієнту зносу основних засобів як чинника інноваційного інжинірингу освітньої діяльності та консолідованого показника індекса Гірша як чинника якості освіти і наукової діяльності викладачів за їх професійними лініями. За результатами прогнозування доведено реалістичність зростання чисельності здобувачів, що пов’язано із оптимістичним сценарієм повоєнного відновлення, реалізацією програми рескілінгу та перспективу даунсайзингу. На основі валідних даних для контент-аналізу прогностичних перспектив виконано розрахунки інтегрального показника ефективності управління на прикладі закладів вищої освіти за рівнем їхньої діяльності у освітньому, науково-дослідному, міжнародному та фінансовому напрямах на основі методу TOPSIS. Отримані результати можуть слугувати основою для подальшого аналізу управлінських практик та використовувати основні акценти бренду університету в приймальній кампанії. За динамікою інтегрального показника ефективності для досліджуваних закладів освіти аграрного профілю помітно повільніше зростання, порівняно з економічними та технічними, що вимагає диверсифікації їх фінансування через вирішення питань продовольчої безпеки і наявності широкого кола стейкхолдерів, зокрема через удосконалення кадрової політики та міжнародної співпраці.
Актуалізовано стейкхолдер-менеджмент в закладах освіти на основі впровадження моделі антисипативної культури та сестейнової взаємодії між різними зацікавленими сторонами. Проаналізовано корпоративну філантропію, зокрема при формуванні регіональних і галузевих кластерів, як системний інструмент формування кадрового потенціалу, що для закладів освіти є фактично результатом прояву кайрос-менеджменту. Визначено необхідність урахування при розрахунках рейтингу на прикладі закладу вищої освіти рівня корпоративної філантропії на 1 викладача; застосування імерсивних технологій навчання і використання змішаної робочої сили. Виконано агломеративну ієрархічну кластеризацію закладів освіти за традиційною та інноваційною моделями управління. Встановлено тісний позитивний зв’язок між рівнем соціального інтелекту та здатністю пристосовуватися до нових обставин учасників освітнього процесу, що підкреслює значення розвинених соціальних навичок у подоланні труднощів і включенні в нові соціальні контексти, а також грейдингу та мотиваційного аудиту. Проведено анкетування першокурсників щодо вибору і перспектив навчання в закладі вищої освіти. Виявлено, що найбільш вагомою для них причиною вибору університету є його емоційна привабливість. Доведено важливість стратегічного управління в розвитку закладів освіти через необхідність активної адаптації до глобальних освітніх тенденцій. Розроблено рекомендації для підвищення ефективності управління в закладах освіти, а також оцінки ключових факторів їх успішності стейкхолдерами.
Description
Шабельник С. С. Формування системи управління розвитком закладу освіти в сучасних умовах : дис. … д-ра філософії за спеціальністю 073 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава : ПДАУ, 2025. 299 c.
Keywords
адаптація, ефективність, імідж, інновації, інтегральне оцінювання, кадровий потенціал, кластеризація, конкурентоспроможність, менеджмент, резильєнтність, рейтинг, розвиток закладу освіти, система, стейкхолдер-менеджмент, управлінські моделі