Застосування моделей поєднання галузей у стратегічному управлінні підприємством
| dc.contributor.author | Мінькова, О. Г. | |
| dc.contributor.author | Качаненко, Є. А. | |
| dc.contributor.author | Берестнєв, Д. В. | |
| dc.date.accessioned | 2019-02-14T08:09:10Z | |
| dc.date.available | 2019-02-14T08:09:10Z | |
| dc.date.issued | 2018 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена дослідженню існуючих методичних підходів щодо управління ефективністю виробничої діяльності, планування оптимальної виробничої програми на основі економіко-математичних методів. У статті побудовано модель поєднання галузей на рівні аграрного підприємства з метою досягнення стратегічних цілей — підвищення рентабельності виробництва та якості сільськогосподарської продукції. Модель враховує виробничі потужності підприємства, агротехнічні та зоотехнічні вимоги, науково-обгрунтовану структуру посівних площ та раціони годівлі сільськогосподарських тварин, організацію технологічних процесів та систему агроекологічних обмежень. Визначено, що за оптимальним планом виробництва продукції для підвищення екологізації землеробства необхідно: збільшити у структурі посівів частку багаторічних трав; у структурі поголів'я тварин — частку поголів'я великої рогатої худоби; максимально використати рослинні рештки та побічну продукцію у якості органічних добрив; забезпечити оптимальне поєднання норм органічних та мінеральних добрив. Для підвищення прибутковості підприємства доцільно в галузі рослинництва збільшити реалізацію зернових культур за рахунок скорочення технічної продукції, а в галузі тваринництва — яловичини за рахунок зниження виробництва свинини у живій вазі. Застосування моделей поєднання галузей в стратегічному управлінні підприємством дає змогу обирати різні стратегічні плани, приймати оптимальні управлінські рішення. Обгрунтовано, що при переході від традиційного до екологоспрямованого господарювання вирощування нової продукції чи впровадження нових технологій можливе за наявних ресурсів, тоді як модель переходу до органічного виробництва не враховує ресурсний потенціал підприємства. Залежно від прийнятого сценарію розробляється стратегія розвитку підприємства — розширення посівних площ, тваринницьких ферм, чисельності працівників, матеріально-технічної бази тощо. Побудовану модель доцільно застосовувати для типових підприємств зерново-молочного напряму спеціалізації Лісостепової зони нестійкого зволоження для ведення науково-обгрунтованої системи господарства. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Мінькова О. Г., Качаненко Є. А., Берестнєв Д. В. Застосування моделей поєднання галузей у стратегічному управлінні підприємством. Агросвіт. 2018. № 19. С. 11–23. | uk_UA |
| dc.identifier.doi | 10.32702/2306-6792.2018.19.11 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/2274 | |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ `ДКС Центр` | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Агросвіт;19 | |
| dc.subject | виробнича програма | uk_UA |
| dc.subject | оптимальне поєднання галузей | uk_UA |
| dc.title | Застосування моделей поєднання галузей у стратегічному управлінні підприємством | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |