Концепція «всезагальної конкретності» у західній філософії (на прикладі Вольтера)
| dc.contributor.author | Кравченко, П. | |
| dc.contributor.author | Шейко, Сергій Володимирович | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | У статті здійснено критичний аналіз принципа «всезагальної конкретності» у філософії деїзму Вольтера. Розкривається зміст онтологічних і гносеологічних основ світогляду мислителя в його історико-філософських пошуках. Абстрактний характер принципів деїзму та «всезагальної єдності» у філософії французького просвітника є результатом впливу однобічностей емпіризму та раціоналізму. Вольтер та його однодумці в своїх філософських побудовах, стверджував Гегель, виходили з принципу всезагальності та втілення поняття «дотепності», а німці – опиралися на можливості критики чистого розуму. Філософія французького просвітника характеризується рухливістю, становить «абсолютне поняття», спрямована на критику існуючих традиційних уявлень, руйнує все нерухоме та втілює в собі «свідомість чистої свободи». Потенційні можливості концепції «всезагальної конкретності» у світогляді Вольтера становлять основу його теоретичної та практичної філософії, зокрема існування людини, моральності та свободи волі. Використовуючи зброю людського глузду та дотепність, Вольтер спрямував інтелектуальні зусилля проти «світового стану» в галузі правопорядку, державного устрою, судочинства, а також проти способу правління та політичного авторитету. У філософії французького просвітника маємо достатні уявлення про конкретну єдність, що становить протилежність абстрактним метафізичним визначенням. Результатом французького Просвітництва є наполегливе прагнення отримати в процесі філософських пошуків «загальну єдність», не абстрактну, а наповнену конкретним змістом. В процесі критичного аналізу принципа конкретної цілісності з’ясовується його конструктивний зміст та обмеженість в умовах суспільної практики, науки та релігії у Франції ХVІІІ ст | |
| dc.identifier.citation | Кравченко П., Шейко С. Концепція «всезагальної конкретності» у західній філософії (на прикладі Вольтера). Українська професійна освіта. 2024. № 16. С. 64-70. DOI: https://doi.org/10.33989/2519-8254.2024.16.314304 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/19828 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | Вольтер | |
| dc.subject | французьке Просвітництво | |
| dc.subject | філософія | |
| dc.subject | всезагальна конкретність | |
| dc.subject | деїзм | |
| dc.subject | онтологія та гносеологія | |
| dc.subject | емпіричне та раціональне | |
| dc.subject | закономірність | |
| dc.subject | дотепність | |
| dc.subject | свобода волі | |
| dc.title | Концепція «всезагальної конкретності» у західній філософії (на прикладі Вольтера) | |
| dc.type | Article |