Друковані видання. Кафедра політології, історії і філософії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців(2025) Усанова, Л.; Усанов, Ігор Вікторович; Штепа, О.У статті досліджено філософсько-освітні засади формування критичного мислення в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. У контексті сучасних соціокультурних трансформацій підкреслено важливість формування критичного мислення і як важливої компетентності, і як невід’ємної характеристики сучасної інтелектуальної культури. Розглянуто соціокультурні чинники актуалізації критичного мислення в суспільстві знань, філософсько-педагогічний інструментарій його формування. Проаналізовано положення дослідників різних галузей (філософії, психології, педагогіки) критичного мислення щодо визначення його сутності, можливостей розвитку. Показано, як змінювалось визначення та трактування критичного мислення зі зміною освітньої парадигми та педагогічної (освітньої) моделі. Також у статті зазначено взаємовпливи соціального середовища і інформаційних технологій, які призводить до формування «суспільства знань». У суспільстві, де інформація й знання стають визначаючими ресурсами, актуалізується навичка критичного сприйняття інформації, самостійного аналізу, результативного її використання, оволодіння критичним мислення є завданням освітнього процесу формування сучасного фахівця, здатного мислити і діяти нестандартно й ефективно. Критичне мислення розглянуто як міждисциплінарний концепт, оскільки засвоєння цієї навички потребує використання інформації з різних галузей знань. Водночас акцентовано увагу на філософських основах дефініції критичного мислення як рефлексивного, осмисленого, обґрунтованого, та роль філософських дисциплін як у вивченні, так і в навчанні критичному мисленню. Теоретичною основою визначення критичного мислення є розрізнення двох способів сприйняття світу: предметного (не рефлексивного, неусвідомлюваного, неуважного) і критичного – рефлексивного мислення, що характеризується усвідомленням того, що відбувається, уважністю, здатністю до запитань, здатністю розрізняти стереотипи, розпізнавати маніпуляції, тощо. Проведений аналіз уможливив виділення істотних ознак обраного поняття, ґрунтуючись на яких критичне мислення визначається як мислення усвідомлене, самостійне, рефлексивне, цілеспрямоване, обґрунтоване, самоорганізоване. Серед інструментів розвитку критичного мислення обрано залучення здобувачів освіти до розв’язання проблемних задач і діалогу, використання інтерактивних форм навчання та рефлексію власної пізнавальної діяльностіItem Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості: особливості чоловічої і жіночої соціалізації(2025) Донченко, О. С.; Сенюра, О. В.; Ярощук, М. В.; Олішевська, Ж. А.; Токуєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті досліджується поняття гендерного розвитку та становлення гендерної ідентичності особистості в контексті сучасних соціокультурних змін. Розкрито основні етапи формування гендерної ідентичності впродовж онтогенезу, починаючи з раннього дитинства і до зрілості. Акцентовано увагу на ролі соціального середовища, сім’ї, системи освіти та медіа у процесі формування гендерних уявлень. Розглянуто психологічні та соціальні чинники, що впливають на особливості соціалізації хлопців та дівчат. Окремо проаналізовано стереотипні уявлення про «чоловічі» та «жіночі» ролі, а також їхній вплив на самосприйняття, вибір життєвих стратегій і поведінкових моделей. Наведено порівняльну характеристику стилів виховання, які формують гендерну поведінку, та їхню ефективність у контексті особистісного розвитку. Стаття також висвітлює сучасні підходи до подолання гендерної дискримінації та забезпечення рівних можливостей для представників різних гендерів. Підкреслено важливість гендерної чутливості в освітньому процесі, соціальній роботі та психологічному консультуванні. Наведено приклади позитивних змін у підходах до гендерного виховання в умовах демократичного суспільства. Увагу зосереджено на актуальних викликах, пов’язаних з множинністю гендерних ідентичностей, зокрема в підлітковому віці, коли особистість найбільш вразлива до зовнішніх впливів. Проаналізовано вплив соціальних мереж, культурних трендів та сучасних дискурсів на процес самоідентифікації. Автори наголошують на потребі індивідуалізованого підходу в підтримці гендерного самовизначення. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до розуміння гендерної ідентичності як динамічного й соціально зумовленого явища. Розроблення програм підтримки гендерного розвитку, просвітницька робота серед батьків і педагогів, а також формування гендерно нейтрального середовища є ключовими умовами для гармонійного розвитку особистості незалежно від статіItem Міжкультурна комунікація: головні аспекти філософії життєдіяльності суспільства(2024) Токуєва, Наталія Володимирівна; Зленко, Н. М.; Цой, Т. В.В останні роки міжкультурна комунікація відіграє важливу роль у встановленні та підтримці ділових і професійних відносин у різних сферах людської діяльності. Процес глобалізації та інтеграції нашої країни у світове співтовариство і глобальний інформаційний простір висунув питання міжкультурної комунікації на перший план, оскільки однією з найважливіших складових життя і діяльності людини є комунікація, яка забезпечує канали передачі та отримання інформації. Розвиток міжнародних відносин, встановлення ділових і дружніх стосунків з представниками інших країн вимагає знання іноземних мов, національних і культурних особливостей різних народів і націй. Тому вивчення найважливіших аспектів міжкультурної комунікації продиктовано потребами сьогоденняItem Вплив соціального інтелекту на продуктивність перебування людини у соціальних медіа(2024) Лядський, Ігор Костянтинович; Сенько, Інна Михайлівна; Потапюк, Ірина ПетрівнаУ статті проаналізовано вплив соціального інтелекту людини на схильність до продуктивного використання сучасних цифрових технологій, зокрема соціальних медіа. Досліджено середній час перебування людини у соціальних мережах, відсоток використання цих платформ для вирішення робочих завдань та бажання додатково розвивати свої digital-skills, тобто цифрові навички. Встановлено, що соціальний інтелект достовірно впливає (p≤0,001***) на прагнення людини до продуктивного використання соціальних мереж, пов’язаний (p≤0,05*) із бажанням додаткового розвитку навичок комунікації в інтернет просторі. Це свідчить на користь потреби впровадження курсу соціального інтелекту в освітні програми закладів вищої освіти, доцільність впровадження подібних тренінгів, лекцій та майстер-класів для підвищення кваліфікації представників органів місцевого самоврядування, університетів та бізнесуItem Маркетинг в соціальних мережах як інструмент просування бренду та підвищення обсягів збуту(2024) Решетнікова, Ольга Валеріївна; Боровик, Тетяна Вікторівна; Сенько, Інна МихайлівнаДосліджено переваги використання брендами маркетингу в соціальних мережах. Охарактеризовано такі механізми підвищення впізнаваності бренду в соціальних мережах, як широке охоплення, візуальна ідентичність, залучення та партнерство з інфлюенсерами. Виявлено ключові стратегії, за допомогою яких маркетинг у соціальних мережах підтримує лояльність до бренду, зокрема: послідовна взаємодія, персоналізація, ексклюзивні пропозиції та контент, створений користувачами (UGC). Авторами виділено т охарактеризовано основні способи використання маркетингу в соціальних мережах, які можуть призвести до значного збільшення обсягів збуту продукції. Серед них: таргетована реклама, маркетинг впливу, просування продуктів через контент, інтерактивні продажі, програми лояльності та акції, а також аналіз даних та оптимізація. Зазначено й виклики маркетингу в соціальних мережах для брендів, такі як швидкі зміни алгоритмів платформ, велика конкуренція за увагу користувачів та необхідність постійного оновлення контентуItem Молодіжні ради в країнах Балтії як фактор політичної соціалізації(2024) Макарець, Світлана Володимирівна; Приходько, Сергій МиколайовичОдним із дієвих механізмів залучення молоді до громадської участі та розширення її прав і можливостей у процесах прийняття рішень на місцевому, регіональному й національному рівнях у демократичних державах сьогодні є молодіжні ради. Діючі моделі молодіжних рад у державах Балтії (Естонії, Литві, Латвії) уже довели свою ефективність, що уможливлює використання досвіду їх функціонування іншими країнами (зокрема й Україною), в яких створення відповідних інституцій почалося порівняно недавно. Мета статті – простежити історичну еволюцію та визначити правові рамки діяльності молодіжних рад у країнах балтійського регіону. Встановлено, що правові рамки діяльності молодіжних рад визначаються насамперед законами, які регулюють основні напрями молодіжної політики, законами, що стосуються засад місцевого самоврядування, а також відповідними типовими положеннями. Ці документи сукупно визначають права, завдання, функції рад, їх склад, порядок роботи та прийняття рішень. Аналіз нормативно-правової бази дозволив виокремити загальні принципи, що визначають діяльність молодіжних рад і сприяють її ефективності: визнання важливості участі молоді в прийнятті рішень та заохочення її представництва в молодіжних радах; демократичний характер формування складу молодіжних рад як дорадчих (консультативних) структур; можливість функціонувати автономно, дотримуючись принципів прозорості, відкритості, інклюзивності; необхідність підтримки з боку органів влади; тісна співпраця з іншими зацікавленими інституціями. Метою цього дослідження є здійснення аналізу механізмів становлення та правового оформлення діяльності молодіжних рад у країнах Балтії. Виходячи з поставленої мети, визначені такі завдання: визначення принципів функціонування молодіжних рад, їхнього впливу на державну політику та розробка відповідних практичних рекомендацій щодо реалізації молодіжної політики в Україні. Методологічну основу дослідження складають методи системного та структурнофункціонального аналізу, а також порівняльний методItem Полтавське земське ремісниче училище як осередок професійної освіти Полтавської губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(2024) Макарець, Світлана ВолодимирівнаСтаття присвячена одному з провідних закладів професійної освіти Полтавської губернії – Полтавському земському ремісничому училищу. Засноване в кінці XIX століття, училище спочатку було створене з метою підготовки ремісників для задоволення передусім потреб сільського господарства регіону. За роки свого існування навчальний заклад став потужним осередком надання технічних знань та практичних навичок, забезпечуючи підготовку майбутніх висококваліфікованих майстрів з різних спеціальностей, необхідних для розвитку економіки регіону. Училище пропонувало навчання за різними спеціальностями, включаючи столярну, ливарну, ковальську та слюсарну справи. У даному дослідженні розглядаються основні аспекти функціонування училища, його структура, система управління й підпорядкування. Окрема увага звертається на навчальні програми та методи підготовки фахівців. Встановлено, що соціальний склад учнів був неоднорідним: в училищі навчалися діти дворян, духовенства, міщан, козаків і селян. Вступ до закладу відбувався на конкурсній основі із врахуванням рівня підготовки претендента та, обов’язково, стану його здоров’я. В училищі могли навчатися представники будь-якого соціального стану, але із мешканців Полтавської губернії. Навчальні програми розроблялися з урахуванням сучасних вимог та конкретних потреб місцевого ринку праці, що дозволяло випускникам успішно конкурувати за робочі місця. З плином часу навчальні програми вдосконалювалися, включаючи нові технології та методи роботи. Важливе місце в навчальному процесі відводилося практичній підготовці, яка базувалася на інноваційних, як на той час, методах викладання та була спрямована на те, щоб по закінченню училища випускники мали належний рівень вмінь і навичок з обраної ними спеціальності. Схарактеризовано стан матеріально-технічного забезпечення навчального закладу та діяльність керівництва училища щодо його удосконалення. Встановлено, що частково це питання вирішувалося шляхом комерціалізації практичної складової навчального процесуItem Міжкультурна комунікація: головні аспекти філософії життєдіяльності суспільства(2024) Лахач, Тамара Олександрівна; Опольська, М. В.Актуальність дослідження міжкультурної комунікації зумовлена її надзвичайною важливістю для розвитку людської цивілізації як гаранта самого існування культур. Міжкультурна комунікація – це наукова етика, яка має на меті розробку наукових методів для покращення взаєморозуміння та міжкультурного обміну. Однією з причин інтересу до міжкультурної комунікації є розвиток людської цивілізації, інтернаціоналізація та глобалізаціяItem Україна і глобальні проблеми в умовах повномасштабної війни(2025) Лахач, Тамара ОлександрівнаПід час повномасштабного вторгнення росії в Україну виникло ряд кризових явищ. Зупинимося детальніше на деяких із них та спробуємо розкрити основі протиріччя глобальних проблем спричинювальні війною. Глобальні проблеми – це сукупність життєво важливих проблем людства, від розв’язання яких залежить його саме існування та перспективи розвитку . До глобальних проблем в Україні, спровокованих повномасштабною війною, перш за все, потрібно віднести загострення демографічної кризи, що спричинило скорочення населення через масштабну міграцію (на початку війни країну залишили 2.5 мільйони осіб) та внутрішнє переміщення осіб (у перші місяці війни налічувалося понад 6 мільйонів). Оскільки це призвело до обезлюднення цілих регіонів в УкраїніItem Потоцькі в історії України: від козацьких війн до доби Австро-Угорщини (розгляд представників роду, які впливали на політичні події в різні епохи)(2025) Лахач, Тамара Олександрівна; Макогончук, Н. В.; Діхтяр, Я. І.У статті автори досліджують багатовимірну роль роду Потоцьких у політичному, соціальному та культурному житті українських земель від XVII до початку XX століття, від часів козацьких воєн до доби Австро-Угорщини. Автори аналізують біографії окремих представників родини, їхню участь у військових конфліктах, дипломатичних та адміністративних справах, взаємодію з козацькою старшиною, польською шляхтою та австрійським управлінням. Особлива увага приділяється економічній та соціальній діяльності Потоцьких: їхні великі маєтки та фільварки були центрами економічного, політичного та культурного життя регіонів, де проживали тисячі селян і міських мешканців. Родина сприяла розвитку міст, будівництву замків, церков і монастирів, що залишило помітний слід в архітектурній та культурній спадщині України. Значну роль відігравала меценатська діяльність Потоцьких: підтримка художників, письменників і науковців сприяла розвитку освіти, науки та формуванню української національної ідентичності. У статті детально висвітлюється, як Потоцькі інтегрувалися в австрійську систему адміністративного управління та місцевого самоврядування в Галичині, зберігаючи власні інтереси та вплив. Використовуючи методи порівняння та біографічного аналізу, автори прослідковують особисті плани різних членів родини та їхню активну участь у суспільному житті. Аналітичний підхід базується на сучасних дослідженнях, зокрема працях О.А. Лобко, І.І. Кривошеї, Т.Д. Чубіної, В.М. Устинського, М. Вольського та Н.М. Яковенко, і підтверджує, що Потоцькі були не лише економічними, політичними та культурними лідерами, а й консервативними розробниками власних стратегій, створюючи міцну основу для подальшого вивчення історії шляхти, магнатських родів та розвитку культурної спадщини. У статті автори зосередили увагу на архівних матеріалах, які дають змогу дослідити внутрішні механізми управління великими земельними володіннями Потоцьких та їхні взаємини з представниками місцевої української еліти. Такий підхід дозволяє глибше зрозуміти вплив магнатства на історичний розвиток регіону. Аналіз спадщини родини відкриває нові перспективи для оцінки процесів модернізації та формування регіональної ідентичності в Східній Європі, водночас демонструючи лояльність Потоцьких до різних політичних центрів і їхню здатність адаптуватися до змінItem Європейська ідентичність як філософсько-культурний конструкт(2025) Опольська, М. В.; Ступак, О. П.; Лахач, Тамара ОлександрівнаУ сучасних умовах глобалізації, цифровізації та зростання міжкультурних комунікацій проблема європейської ідентичності набуває особливого значення. Вона виходить далеко за рамки суто економічних чи політичних інтеграційних процесів і постає як філософсько-культурний феномен, у якому поєднуються історична пам’ять, гуманістичні цінності та багатство культурного розмаїття. Суперечність між загальноєвропейськими орієнтирами та локальними ідентичностями, а також виклики глобалізації, міграційних процесів і цифрової культури створюють нагальну потребу в глибокому теоретико-філософському осмисленні цього явищаItem Причини виникнення гендерної нерівності(2024) Лахач, Тамара Олександрівна; Майданюк, І. З.; Денисенко, А. О.Світова спільнота розглядає досягнення гендерної рівності як найважливішу умову розвитку людини та суспільства. Аналіз гендерних відносин у суспільстві є актуальною темою. Актуалізація гендерної проблематики у світі не випадкова: у її основі лежать глибокі економічні, політичні, соціальні, гуманітарні причини. Реалізація дослідницьких завдань була досягнута на основі аналізу проведеного дослідження основних даних 18-го видання Глобального індексу гендерного розриву (Global Gender Gap Report 2024. World Economic Forum), який оцінює гендерний паритет у 146 економіках, надаючи основу для аналізу змін у галузі гендерного паритету. Методологічний інструментарій містить методи аналізу, що дають змогу схарактеризувати гендерні відносини в суспільстві. На основі аналізу даних статистики, експертних думок та досліджень низки вчених переконливо доводиться, що в сучасному суспільстві зберігається гендерний дисбаланс у сфері політики та державного управління; не подолано різні види дискримінації жінок на ринку праці та в економіці загалом; жінки (особливо матері) стикаються з конфліктом «сім’я – робота»; в охороні здоров’я майже не враховується вплив гендерних факторів на здоров’я чоловіків та жінок й організацію медичної допомоги. Зазначається, що складність розв’язання проблеми полягає в тому, що гендерна нерівність має комплексний характер і стосується одночасно різних галузей соціальної політики. Саме тому для реального досягнення гендерної рівності необхідно вживати більш дієвих заходівItem Використання політичних стереотипів в політичній рекламі(2024) Шлемкевич, Т. В.; Лахач, Тамара Олександрівна; Шотурма, Н. В.У статті розглядається використання політичних стереотипів у політичній рекламі. Обґрун- товано, що в сучасному світі реклама виступає важливою частиною комунікаційного процесу в усіх сферах людської життєдіяльності. У політичній сфері політична реклама відіграє вирішальну роль. Вона слугує інструментом представлення політичних сил та партій, ідей та програм. Використання політичної реклами розширює політичну сферу та характеризує діяльність політичних інститутів. Звернуто увагу на те, що в політичній рекламі в останні роки все частіше використовуються полі- тичні стереотипи, оскільки їх застосування є ефективним методом впливу, який зручно вбудовується в інформаційну мережу і спотворює політичну реальність, впливаючи на емоційну складову політичної свідомості населення. Отже, використання політичних стереотипів у рекламі є ефективним засобом маніпулювання політичною свідомістю громадян та впливу на політичну культуру суспільства. Ви- значено, що: політична реклама виступає своєрідним вектором руху: вона збирає можливі поведінкові реакції електорату і визначає єдино правильний напрямок, який може визначити успіх у політичній діяльності; а політичний стереотип – це усталене і масове явище політичної свідомості та поведін- ки, яке формує політичний простір. Зроблено висновок, що політичний стереотип стає потужним ін- струментом маніпуляції в процесі політичної комунікації. Комунікативне середовище дозволяє людині звикнути до існування абстрактного «іншого», на тлі якого будується змістовна модель – майбутнє середовище для формування політичних стереотипів як найлегшого способу впливу на політичну свідо- мість громадянинаItem Змішане навчання в епоху цифрової трасформації(2024) Ящук, О. М.; Сікорака, Л. А.; Жукова, Г. В.; Лахач, Тамара Олександрівна; Тронь, Т. В.Цифрова трансформація по-різному вплинула на галузь освіти, зокрема на матеріально-технічне забезпечення, освітні програми та методи викладання, і призвела до появи допоміжних технологій для людей з інвалідністю або певними порушеннями здібностей до навчання, чим сприяла інклюзивності та рівності. Нині педагоги дедалі більше експериментують із цифровими педагогічними методиками і використовують їх у навчальних програмах (наприклад, метод «перевернутого класу»). Ще частіше педагоги використовують цифрові інструменти та педагогічне програмне забезпечення для підготовки та проведення занять, покращення взаємодії між викладачем та здобувачами, регулярного оцінювання успішності студентів (формативне оцінювання). Сутність змішаного навчання полягає в тому, що воно є засобом реорганізації структури освіти, з одного боку, та інноваційним підходом забезпечення освітнього процесу, з іншого. При цьому впровадження цифрового та онлайн навчання відбувається не так швидко та інтенсивно, як очікувалося, а його вплив на рівень підготовки студентів залишається недостатнім, або щонайменше невизначеним. Це може бути обумовлено тим, що для проведення якісних занять потрібна інтенсивна взаємодія педагогів зі студентами, а технології можуть відволікати від цінного людського контакту. Дослідження та практичний досвід свідчать, що основними проблемами є недостатня цифрова компетенція викладацького складу та слабка готовність навчальних закладів до освоєння цифрових технологій. Таким чином, головними викликами, які стоять перед сучасними системами освіти, вважаються здатність цих систем, і особливо навчальних закладів і педагогів, використовувати нові технології та змінювати власні ролі у зв'язку з можливостями, що з'являються