Формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців
| dc.contributor.author | Усанова, Л. | |
| dc.contributor.author | Усанов, Ігор Вікторович | |
| dc.contributor.author | Штепа, О. | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | У статті досліджено філософсько-освітні засади формування критичного мислення в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. У контексті сучасних соціокультурних трансформацій підкреслено важливість формування критичного мислення і як важливої компетентності, і як невід’ємної характеристики сучасної інтелектуальної культури. Розглянуто соціокультурні чинники актуалізації критичного мислення в суспільстві знань, філософсько-педагогічний інструментарій його формування. Проаналізовано положення дослідників різних галузей (філософії, психології, педагогіки) критичного мислення щодо визначення його сутності, можливостей розвитку. Показано, як змінювалось визначення та трактування критичного мислення зі зміною освітньої парадигми та педагогічної (освітньої) моделі. Також у статті зазначено взаємовпливи соціального середовища і інформаційних технологій, які призводить до формування «суспільства знань». У суспільстві, де інформація й знання стають визначаючими ресурсами, актуалізується навичка критичного сприйняття інформації, самостійного аналізу, результативного її використання, оволодіння критичним мислення є завданням освітнього процесу формування сучасного фахівця, здатного мислити і діяти нестандартно й ефективно. Критичне мислення розглянуто як міждисциплінарний концепт, оскільки засвоєння цієї навички потребує використання інформації з різних галузей знань. Водночас акцентовано увагу на філософських основах дефініції критичного мислення як рефлексивного, осмисленого, обґрунтованого, та роль філософських дисциплін як у вивченні, так і в навчанні критичному мисленню. Теоретичною основою визначення критичного мислення є розрізнення двох способів сприйняття світу: предметного (не рефлексивного, неусвідомлюваного, неуважного) і критичного – рефлексивного мислення, що характеризується усвідомленням того, що відбувається, уважністю, здатністю до запитань, здатністю розрізняти стереотипи, розпізнавати маніпуляції, тощо. Проведений аналіз уможливив виділення істотних ознак обраного поняття, ґрунтуючись на яких критичне мислення визначається як мислення усвідомлене, самостійне, рефлексивне, цілеспрямоване, обґрунтоване, самоорганізоване. Серед інструментів розвитку критичного мислення обрано залучення здобувачів освіти до розв’язання проблемних задач і діалогу, використання інтерактивних форм навчання та рефлексію власної пізнавальної діяльності | |
| dc.identifier.citation | Усанова Л.,Усанов І., Штепа О. Формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців. Ukrainian professional education = Українська професійна освіта. 2024, № 16. С. 48-55. DOI: https://doi.org/10.33989/2519-8254.2024.16.314293 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/19757 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | критичне мислення | |
| dc.subject | суспільство знань | |
| dc.subject | компетентнісний підхід | |
| dc.subject | сучасна освітня парадигма | |
| dc.subject | інформаційна педагогіка | |
| dc.title | Формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців | |
| dc.type | Article |