211 «Ветеринарна медицина»

Постійне посилання зібрання

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/15106

Переглянути

Перегляд 211 «Ветеринарна медицина» за Автор "Климась, Анастасія Русланівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Патологія дистального відділу кінцівок у корів: поширення, діагностика, лікування
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026-01-26) Климась, Анастасія Русланівна
    У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення патології дистального відділу кінцівок у корів в умовах господарств Полтавської, Черкаської, Львівської, Донецької Харківської, Вінницької та Сумської областей (Україна). Встановлені особливості клінічного перебігу виявлених патологій. Опрацьовані методи діагностики, зокрема оцінювання локальних клінічних ознак, рухової активності, візуальної діагностики. Досліджено клінічну ефективність засобів місцевої дії для лікування корів за патології дистального відділу кінцівок, встановлена їх економічна доцільність застосування. За результатами проведених досліджень встановлено, що ортопедична патологія корів є поширеною проблемою на молочно-товарних фермах Полтавської області. Відсоток діагностованої ортопедичної патології у корів коливається від 1,3 до 16,4 %. Найбільшу кількість хворих тварин діагностовано в умовах господарств Харківської та Полтавської області – на рівні 13,3 та 9,1 % відповідно. Значно меншу кількість хворих на ортопедичну патологію корів виявлено в умовах Донецької та Сумської областей, де їх кількість склала 3,0 та 6,3 % відповідно. Найбільш поширеною патологією виявилася хвороба Мортелларо. ЇЇ частка склала 57,7 % від загальної кількості корів, хворих на ортопедичну патологію. Рідше з-поміж всіх захворювань дистального відділу кінцівок у корів виявляли асептичні та гнійні пододерматити, а також виразку Рустергольца, на їх частку припадало 26,2 %, 14,6 % та 13,6 % від загальної кількості корів, хворих на ортопедичну патологію відповідно. Міжпальцеві дерматити та травматичні ушкодження в ділянці дистального відділу кінцівок у корів діагностували найменше, їх частка не перевищувала 7,0 %. З-поміж виявлених патологій, також, реєстрували порушення росту копитцевого рогу, деформації форми копитця, відшаровуванням білої лінії, папіломатозний пальцевий дерматит, виразки та абсцеси. Встановлено, що патології дистального відділу кінцівок у 100 % досліджених корів локалізувалися на тазових кінцівках. Переважно вражалися латеральні копитця незалежно від формування патологічних процесів на правій чи лівій тазовій кінцівці. За результатами клінічних досліджень хірургічна патологія корів супроводжується формуванням локального гнійного запалення та розвитком кульгавості середнього ступеня (у 66,6 % тварин). Появу кульгавості сильного ступеня виявлено у 16,6 % корів. Апробовано прилад «Хофмір» та алгоритм діагностики патологій дистального відділу кінцівок у корів. До запропонованого приладу монтується селфі-палка з функцією Bluetooth та лінійка довжиною 20 см для визначення однакової відстані від копитця до смартфону. Отримані в результаті роботи фотографічні зображення опрацьовувалися за допомогою програми «Angle Meter» (вимірювання куту копитця). З’ясовано, що на тазовій правій кінцівці середнє значення кута зачепу на латеральному копитці було вищим порівняно з реферативними значеннями на 17,7 %, а на медіальному – на 20,0 %. Більше відмінностей виявлено на лівій тазовій кінцівці. Зокрема, на латеральному копитці відхилення від реферативних значень становило 26,6 %, а на медіальному – 22,2 %. За формулою «метод великих вибірок» було вирахувано середнє значення кутів тазових кінцівок для досліджених корів. Встановлено, що показник кута для правої кінцівки склав 54,20 а для лівої кінцівки – 550. Запропоновано та експериментально обґрунтовано доцільність застосування способу фіксації препарату за ортопедичної патології у корів, який передбачає прикладання до підошви копитця пакетика з препаратом, що обгортають марлевою серветкою, обмотують марлевим бинтом і зверху накладають армований скотч шириною 48 мм. Армований скотч забезпечує відмінну адгезію до поверхні, що запобігає спаданню марлевого бинта і надійно тримає його разом з препаратом в дистальному відділі кінцівки. Запропонований спосіб забезпечує надійну фіксацію препарату на дистальному відділі кінцівки тварини за ортопедичної патології. Біохімічні дослідження зразків сироватки крові дали змогу встановити, що у корів за наявності гнійних уражень в ділянці пальця відбуваються негативні зрушення окремих показників сироватки крові (вмісту каротину, загального білка, загального кальцію, неорганічного фосфору та кислотної місткості). Відносно клінічно здорових тварин у сироватці крові хворих корів виявлено значно нижчі показники вмісту каротину (на 43,2 %, р<0,01), вмісту загального кальцію (на 5,2 %, р<0,05), вмісту неорганічного фосфору (на 5,2 %, р<0,05) та кислотної місткості (на 12,8 %, р<0,05). Поряд з перерахованими змінами, що відбулися у сироватці крові хворих тварин, показник загального білка мав тенденцію до підвищення. Зокрема, його вміст був вищим на 12,8 % (р<0,05) порівняно з аналогічним показником у групі клінічно здорових тварин. Випробувано та експериментально обґрунтовано лікувальну ефективність різних методів за патології дистального відділу кінцівок у корів. Досліджено ефективність лікування корів із застосуванням локального гелю для копитець «Intra Hoof-fit gel». Встановлено, що гель «Intra Hoof-fit gel», який містить мідь та цинк, за наявності гнійного пододерматиту лікувальний ефект характеризується наступними показниками: кількість тварин, що одужали на 14-ту добу лікування у ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» становила 50,0 %, у СВК «Андріївський» – 83,4 %, у ФГ «Мир» – 37,5 %, у ТОВ АФ «Лан» – 66,6 %, у ПСП «Високе» – 80,0 %. На 16-ту добу лікування у СТОВ «Рідний край» кількість корів, що одужали, становила 84,4 %, у ТОВ «Світанок» – 93,3 %, у СТОВ «Білий Стік» – 92,2 %. На 24-ту добу спостереження у СТОВ «Рідний край» одужало 93,3 % тварин, у СТОВ «Білий Стік» – 97,7 %, у ТОВ «Світанок» хворих тварин не виявлено. Результати досліджень доводять високу ефективність лікування корів за виразки Рустергольца із використанням складної присипки. У таких тварин зникала кульгавість, були відсутні ознаки гнійної ексудації та поверхня дефекту інтенсивно заповнювалася молодим підошовним рогом. Ефективність локального лікування корів із гнійними пододерматитами характеризується наступними показниками: кількість тварин, що одужала на 14- ту добу лікування у ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» становила 66,0–71,5 %, у ФГ «Вітас і К» – 66,0–80,0%, у СВК «Андріївський» – 72,8–71,5%, у ФГ «Мир» – 75,0 %. Порівняно з іншими патологіями дистального відділу кінцівок у процесі лікування корів за міжпальцевих дерматитів спостерігали більш швидке одужання тварин та їх відновлення. Зокрема, кількість тварин, що одужали, на 3- тю добу лікування у ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» становила 28,6 %, у ФГ «Вітас і К» – у 25,0 %, у СВК «Андріївський» – 33,0 %. На 14-ту добу лікування кількість тварин, що одужали, у ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» становила 85,8 %, у ФГ «Вітас і К» – 66,0 %, у СВК «Андріївський» – 100,0 %. Також доведено ефективність локального застосування мазі «Левомеколь» за наявності ортопедичної патології корів. Після 10-ої доби застосування лікарських препаратів у більшості тварин відзначено відсутність кульгавості і лише в деяких з них виявлено її під час руху. У вогнищі ураження спостерігали звільнення ранової поверхні від гнійного ексудату та заповнення дефекту грануляційною тканиною. У тварин з флегмонозними та виразковими процесами, крім цього, відмічено відсутність запального набряку та витоків гною. Локальне застосування мазі «Левомеколь» забезпечило 100,0 %-ве одужання і зникнення ознак кульгавості за гнійних пододерматитів до 24-ої доби експерименту, а за наявності флегмонозних процесів у ділянці вінчика та ураження пальцевого склепіння – до 22-ої доби.