211 «Ветеринарна медицина»

Постійне посилання зібрання

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/15106

Переглянути

Перегляд 211 «Ветеринарна медицина» за Ключові слова "disinvasion"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Еймеріоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби та профілактики)
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026-03-02) Година, Віктор Павлович
    У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників еймеріозу курей в умовах приватних господарств Полтавської області (Україна), лабораторної діагностики, а також ефективності лікувальних заходів за еймеріозу курей. Встановлено, що середня екстенсивність та інтенсивність еймеріозної інвазії курей в умовах приватних господарств Полтавської області за результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики становила 29,1 % та 871,1±4,5 ооцист/г відповідно. Видовий склад збудників еймеріозу представлений 4 видами, де домінуючими є E. acervulina Tyzzer, 1929 (ЕІ – 14,9 %) та E. tenella Railliet et Lucet, 1891 (ЕІ – 8,7 %). Еймерій видів E. necatrix Johnson, 1930 та E. maxima Tyzzer, 1929 діагностували рідше (ЕІ – 4,3 та 1,8 % відповідно). Виявлено, що показники екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії курей у різних районах Полтавської області мали відмінності. Найвищі значення екстенсивності інвазії виявлено у приватних господарствах Полтавського району (ЕІ – 33,2 %). Водночас, найвищі показники інтенсивності еймеріозної інвазії встановлено у курей приватних господарств Лубенського (ІІ – 952,9±15,3 ооцист/г) та Кременчуцького (ІІ – 959,7±8,1 ооцист/г) районів. Отримано нові дані щодо перебігу еймеріозу в складі мікстінвазій травного тракту курей. Встановлено, що еймеріоз у 73,3 % інвазованої птиці перебігав у вигляді мікстінвазій. Водночас, у 26,7 % курей копроовоскопічними дослідженнями діагностовано еймеріозну моноінвазію. Мікстінвазії перебігали частіше як 2-компонентні (57,0 % від мікстінвазій, ЕІ – 12,2 %) та 3-компонентні (38,9 % від мікстінвазій, ЕІ – 8,3 %), рідше – 4-компонентні (4,1 % від мікстінвазій, ЕІ – 0,9 %). Всього виявлено 12 різновидів мікстінвазій, де з-поміж 2-компонентних мікстінвазій найчастіше виявляли еймеріозно-гетеракозну (25,0 % від мікстінвазій) та еймеріозно-аскаридіозну (14,9 %); 3-компонентних – еймеріозно-гетеракозно-аскаридіозну (14,3 %) та еймеріозно-гетеракозно-капіляріозну (10,3 %). Водночас, 4-компонентні мікстінвазії були представлені двома різновидами, а саме: асоціацією еймерій, гетеракісів, аскаридій і капілярій (3,1 %) та еймерій, капілярій, гетеракісів і цестод (1,0 %). Найбільш частими співчленами збудників еймеріозу є гетеракіси (60,7 %), аскаридії (37,4 %) та капілярії (31,7 %). Рідше еймеріоз перебігав разом з цестодозами (12,6 %) та трихостронгільозом (4,8 %). З’ясовано особливості вікової та сезонної динаміки за еймеріозу курей. Вікова динаміка характеризується зниженням показників екстенсивності та інтенсивності інвазії зі збільшенням віку птиці. Найбільш ураженим виявився молодняк віком 1–3 міс. (ЕІ ‒ 50,7 %, ІІ ‒ 2585,1±36,9 ооцист/г), а найменш ураженими – кури віком старше 9-місячного віку (ЕІ ‒ 11,7 %, ІІ ‒ 248,0±18,3 ооцист/г). Сезонна динаміка характеризується піком інвазії у літній (ЕІ – 47,8 %, ІІ – 966,9±200,1 ооцист/г) та осінній (ЕІ – 52,2 %, ІІ – 1316,1±270,4 ооцист/г) періоди року. Мінімальні значення показників екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії встановлено взимку (12,8 % та 726,8±73,8 ооцист/г відповідно). Отримано нові дані щодо контамінації об’єктів довкілля у приватних птахогосподарствах Полтавської області ооцистами еймерій. Встановлено, що середні показники екстенсивного та інтенсивного індексу контамінації ооцистами еймерій при дослідженні ґрунту з вигульних майданчиків становлять відповідно 45,2 % та 473,8±345,8 ооцист/кг. При дослідженні зіскобів з птахівничих приміщень їх контамінація ооцистами еймерій виявилася вищою, де показники екстенсивного та інтенсивного індексу становили 75,6 % та 561,88±134,8 ооцист/кг відповідно. З’ясовано, що найбільш забрудненим на території вигульних майданчиків виявися ґрунт, відібраний з поверхні центральної частини (ЕІК –50,0 % та ІІК – 490,0±255,8 ооцист/кг), по краях (ЕІК – 60,0 % та ІІК – 947,2±547,3 ооцист/кг) і біля годівниць (ЕІК – 66,7 % та ІІК – 1012,5±688,8 ооцист/кг). Водночас, найбільш забрудненими в птахівничих приміщеннях виявилися місця центральної частини (ЕІК – 70,0 % та ІІК – 638,1±372,8 ооцист /кг), в ділянці кутів (ЕІК – 80,0 % та ІІК – 406,3±248,2 ооцист /кг) і біля годівниць (ЕІК – 76,7 % та ІІК – 641,3±445,3 ооцист /кг). Отримано нові дані щодо діагностичної ефективності сучасних та загальновідомих способів копроовоскопії за еймеріозу курей, а саме: Фюллеборна (з використанням розчину натрію хлориду), Котельникова-Хренова (з використанням розчину аміачної селітри), Маллорі (з використанням розчину цукру), Мельничука (з використанням розчину карбаміду) та Натяглої (з використанням суміші розчинів цукру та натрію хлориду). Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш чутливим виявився спосіб Натяглої, де залежно від експозиції було виявлено від 88,6 до 100,0 % позитивних проб. Інші способи виявилися менш чутливими при діагностиці еймеріозу курей. Зокрема, за способом Мельничука відсоток виявлених позитивних проб коливався в межах від 60,0 до 82,9 %, Маллорі – від 42,9 до 85,7 %, Котельникова-Хренова – від 60,0 до 88,6 %, Фюллеборна – від 45,7 до 80,0 %. Разом з тим, найвищі показники інтенсивності еймеріозної інвазії було встановлено при застосуванні способу Натяглої, де його діагностична ефективність виявилася вищою порівняно зі способами Мельничука – у 1,1–1,3 раза (Р˂0,05…Р˂0,001), Маллорі – у 2,0–4,3 раза (Р˂0,001), Котельникова-Хренова – у 1,3–1,6 раза (Р˂0,001), Фюллеборна – у 1,8–2,6 раза (Р˂0,001). Випробувано та експериментально доведено високу чутливість та ефективність застосування запропонованого способу кількісного виявлення ооцист Eimeria sp. у посліді курей, який проявляє високу флотаційну здатність відносно ооцист еймерій. Даний спосіб забезпечує високу чіткість при мікроскопії зразку та швидкий у виконанні, що дає змогу встановити не лише наявність еймерій у посліді курей, а й визначити їх кількість. Запропонований спосіб ґрунтується на: застосуванні в якості флотаційної рідини двокомпонентного флотаційного розчину кальцієвої селітри та кухонної солі (питома вага 1,36 г/см3); особливостях у техніці виконання; використанні запропонованої формули для перерахунку виявлених в посліді курей ооцист еймерій. Встановлено, що запропонований спосіб проявив 100 %-ву чутливість відносно ооцист еймерій та високу діагностичну ефективність, де отримані показники інтенсивності інвазії перевищували результативність способу Мельничука – на 8,2 % та способу Столла – на 33,2 % (Р<0,01). Також виявлено, що флотаційна рідина в запропонованому способі проявляла найвищі коагуляційні властивості відносно неперетравлених решток корму. Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного виявлення яєць Heterakis spp. та ооцист Eimeria sp. у посліді курей» (патент України на корисну модель № 160769, u 2025 00282, A61B 10/00, G01N 33/50 (2006.01), 2025 р.) Отримано нові дані щодо специфічної та комплексної терапії курей за еймеріозу при використанні кокцидіостатиків – «Кокцидіостатик Форте 0,25 %» (ДР – диклазурил, сульфінілбісметан; ТОВ Укрветбіофарм, Україна), «Бровітакокцид» (ДР – ампроліуму гідрохлорид; ТОВ Бровафарма, Україна) та «Зурітол 2,5 %» (ДР – толтразурил; Laboratorios Calier S.A., Іспанія), а також їх поєднання з ферментно-пробіотичною харчовою добавкою – «Імунобактерин-D» (ДР – бактерії роду Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, ксиланаза, протеаза, амілаза, ПрАТ ВНП Укрзооветпромпостач, Україна). Проведеними дослідженнями встановлено, що за еймеріозу курей при застосуванні специфічної терапії найбільш ефективним кокцидіостатиком виявився «Бровітакокцид», де показники екстенс- та інтенсефективність на 28 добу становили 91,7 та 99,7 % відповідно. Ефективність «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» та «Зурітолу 2,5 %» виявилася нижчою, де екстенс- та інтенсефективність «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» становила на 28 добу – 75,0 та 96,9 %, а «Зурітолу 2,5 %» – 83,3 та 98,8 % відповідно. Встановлено, що за еймеріозу курей застосування комплексної терапії, яке включає кокцидіостатики та ферментно-пробіотичну харчову добавку, призводить до підвищення показників ефективності специфічних препаратів. Найбільш ефективними виявилися схеми лікування за одночасного застосування «Бровітакокциду» і «Імунобактерину-D» та «Зурітолу 2,5 %» і «Імунобактерину-D», де показники ЕЕ та ІЕ становили 100,0 % відповідно на 14 та 28 добу. За одночасного застосування «Кокцидіостатика Форте 0,25 %» і «Імунобактерину-D» екстенс- та інтенсефективність на 28 добу становила 9,7 та 98,2 % відповідно. Результати наших досліджень дозволяють рекомендувати за еймеріозу курей комплексну терапію, яка поєднує кокцидіостатики «Бровітакокцид» або «Зурітол 2,5 %» та ферментно-пробіотичну харчову добавку «Імунобактерин-D» для підвищення лікувальної ефективності та скорочення терміну відновлення організму хворих курей. Отримано нові дані щодо інгібуючої дії дезінфікуючих засобів відносно тест-культур неспорульованих ооцист еймерій виду Eimeria tenella, а саме: «Віросану» (ДР – алкілдиметилбензиламонію хлорид, глутаровий альдегід; ТОВ «Біотестлаб», Україна) та «Йодерину» (ДР – йодофори; ТОВ «УПСП Західна ветеринарна компанія», Україна). Найбільші значення інгібуючої дії отримано при використанні дезінфікуючого засобу «Віросан», який за експозиції 30–150 хв у 0,1 % концентрації призводив до інгібування споруляції 16,2–57,0 % та деформації 1,7–10,0 % ооцист E. tenella; у 0,25 % концентрації – 65,0–84,5 % та 12,7–19,3 % ооцист; у 0,5 % концентрації – 87,4–100,0 % та 20,0–30,3 % ооцист. Дезінфектант «Йодерин» за експозиції 30–150 хв у 0,5 % концентрації призводив до інгібування споруляції 9,0–35,7 % та деформації 1,3–4,0 % ооцист E. tenella; у 1,0 % концентрації – 42,2–68,2 % та 5,3–10,0 % ооцист, у 2,0 % концентрації – 73,6–93,1 % та 11,7–18,0 % ооцист. Дезінвазійна дія дезінфектантів супроводжувалася морфометричними змінами в ооцистах E. tenella, де при дії «Віросану» на тест-культуру довжина ооцист в процесі споруляції зменшується на 5,7–20,9 %. При дії «Йодерину» довжина ооцист та індекс довжина / ширина в процесі споруляції зменшується на 4,8–6,9 % та 11,0 % відповідно. Отже, отримані результати інгібуючої дії дезінфектантів «Віросану» та «Йодерину» доводять можливість використання цих засобів у проведенні ефективних заходів боротьби та профілактики еймеріозу курей.
  • Ескіз
    Публікація
    Шлунково-кишкові стронгілідози жуйних у зоні Лісостепу (поширення, діагностика та заходи боротьби)
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026-03-04) Бондаревський, Іван Леонідович
    У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників стронгілідозів органів травлення жуйних тварин (великої рогатої худоби, овець та кіз) в умовах одноосібних селянських та фермерських господарств Дніпропетровської та Кіровоградської областей (Україна), впливу температури та абіотичних факторів на строки розвитку й виживання яєць і личинок стронгілід, зажиттєвої діагностики, лікувально-профілактичних заходів за стронгілідозів органів травлення жуйних тварин. Встановлено, що стронгілідози шлунково-кишкового тракту є поширеними інвазіями серед великої рогатої худоби, овець та кіз у одноосібних селянських та фермерських господарств Дніпропетровської та Кіровоградської областей, де середня ЕІ становить відповідно 15,8 %, 14,8 % і 16,3 %, а середня інтенсивність інвазії за результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики у овець складає 190,4±38,4 яєць/г, у кіз – 158,2±31,8 яєць/г та у великої рогатої худоби – 147,6±34,5 яєць/г. За результатами зажиттєвої діагностики з’ясовано, що видовий склад збудників стронгілідозів органів травлення у жуйних тварин представлений: Nematodirus spathiger (, 1896); Bunostomum (Railliet, 1902); Oesophagostomum Molin, 1861 та Haemonchus Cobb, 1898. З’ясовано, що стронгілідози органів травлення у жуйних тварин частіше перебігають у вигляді мікстінвазій разом зі збудниками протозоозів, нематодозів та цестодозів, що локалізуються в травному тракті великої рогатої худоби, овець та кіз. За результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики встановлено, що у великої рогатої худоби частка мікстінвазій становить 61,7 %, у овець – 63,6 %, а у кіз, відповідно 74,6 %. Головною особливістю є те, що домінуючими виявились саме двокомпонентні інвазії. Так, у великої рогатої худоби вони складають 68,3 %, у овець 64,6 % та у кіз 61,4 %. Трикомпонентні інвазії були на третьому місці в асоціації гельмінтів травного тракту (21,9-38,6 %). Співчленами стронгілід органів травлення у великої рогатої худоби виявилися найпростіші Eimeria spp. (8,53 %), трематоди Fasciola hepatica (18,29 %), Dicrocoelium dendriticum (23,17 %) і Paramphistomum spp. (14,63 %), нематоди Toxocara vitulorum (15,8 %) та цестоди Moniezia benedeni (6,1 %). У овець до складу мікстінвазій входили найпростіші Eimeria spp. (20,5 %); трематоди Dicrocoelium dendriticum (26,1 %); нематоди Trichuris spp. (18,0 %) та цестоди Moniezia benedeni (10,56 %). У кіз зареєстровано одночасний перебіг стронгілідозів разом із нематодами Trichuris spp. (25,0 %), трематодами Dicrocoelium dendriticum (20,45 %), найпростішими Eimeria spp. (15,95 %) та цестодами Moniezia benedeni (9,09 %). Встановлено особливості вікової та сезонної динаміки інвазування жуйних збудниками стронгілід органів травлення з урахуванням способів лабораторної діагностики. Так, вікова динаміка стронгілідозної інвазії у великої рогатої худоби характеризується найвищою екстенсивністю інвазії у нетелів (18,82 %), а у овець і кіз – у віці 12-24 міс. (37,4 % і 40,7 % відповідно). Найвищі показники інтенсивності стронгілідозної інвазії відмічено у овець і кіз у віковій групі 4-12 міс. (193,4±33,8 та 243,1±36,5 яєць/г), тоді як у великої рогатої худоби – у телят віком 6-12 міс. (155,5±29,7 яєць/г). У середньому найвищу інтенсивність інвазії у овець за результатами зажиттєвого копроовоскопічного дослідження зафіксовано у вересні – 680,0±57,4 яєць/г (p<0,05). Пік стронгілідозної інвазії спостерігається влітку (20,9-24,63 %) та восени (31,4-35,25 %). Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш сприятливими умовами для розвитку яєць і формування інвазійних личинок (L3) стронгілід органів травлення у овець є наявність вологи та температура 26,0±1,0 °C, за яких виживає 90,3 % личинок (p<0,05). За впливу температури -3,0 °C на яйця стронгілід і подальшого їх культивування у термостаті за температури 26,0±1,0 °C виживає до 71,0 % яєць, з яких у 64,0 % формуються личинки L3 (p<0,05). За відсутності аерації та за температури 26,0±1,0 °C у лабораторних умовах формується лише 7,7 % личинок L3 (p<0,05). При порівнянні кількісних методів діагностики у овець з’ясовано, що за модифікованим методом МакМастера середня кількість яєць стронгілід у 1 г фекалій становить 526,7±261,1, за методом Міні-Флотак – 478,7±257,9, а за модифікованим методом Корнелла-Вісконсіна – 438,9±262,8 яєць/г. Модифікований метод Мак-Мастера є ефективнішим за метод Міні-Флотак за показником середньої кількості виявлених яєць стронгілід на 9,1 %, а за модифікований метод Корнелла-Вісконсіна – відповідно на 16,7 % (p<0,05). Отримано нові дані щодо способу кількісного гельмінтокопроовоскопічного дослідження з лімітом виявлення 2,5 або 5,0 яєць/г. Встановлено, що удосконалений спосіб має 100 % аналітичну чутливість при штучному додаванні яєць за низького ступеня інвазії (10-50 яєць/г). При зростанні кількості яєць до 200 або 500 в 1 г фекалій різниця між трьома методами є статистично вірогідною (p<0,05). З’ясовано, що спосіб кількісного гельмінтокопроскопічного дослідження у жуйних за природнього інвазування переважає в середньому метод Міні-Флотак (на 2,3 %) та модифікований метод МакМастера (на 5,7 %). Найвищий рівень узгодженості відмічено у способу кількісного гельмінтокопроскопічного дослідження та техніки Міні-Флотак за дослідження овець (ССС=0,93). Отримані дані щодо ефективності та чутливості удосконаленого способу кількісного гельмінтокопроовоскопічного дослідження дозволяють його рекомендувати для впровадження у ветеринарну практику. Встановлено, що при порівнянні ефективності запропонованого способу кількісного гельмінтокопроовоскопічного дослідження залежно від флотаційного розчину за копроскопічної діагностики стронгілідозів органів травлення у овець його діагностична ефективність визначається питомою вагою розчину. За концентрації 25-200 яєць у 1 г фекалій та використання розчину кухонної солі в середньому реєструється 110,0±57,4 яєць/г, розчину цукру – 122,0±56,5, а комбінованого розчину цукру та кальцієвої селітри – відповідно 149,7±52,0 яєць/г (p<0,05). Водночас за концентрації 210-600 яєць у 1 г фекалій за допомогою розчину кухонної солі виявляється в середньому 347,2±110,6 яєць/г, розчину цукру – 396,2±113,2, а комбінованого розчину – відповідно 423,5±109,7 яєць/г (p<0,05). Моніторинговими дослідженнями ринку протипаразитарних засобів в Україні з’ясовано, що найвищий відсоток займають антигельмінтні препарати у формі розчину (47,4 %). Однокомпонентні лікарські засоби для жуйних тварин (57,9 %) переважають над багатокомпонентними (42,1%). На вітчизняному фармацевтичному ринку абсолютну більшість (81,6 %) займають антигельмінтики виготовлені в Україні. Найбільшу частку препаратів на ринку України становлять препарати ТОВ «Бровафарма» (23,7 %) та фірми «Ветсинтез» (18,4 %). Результати аналізу за методом множинної лінійної регресії засвідчили, що коефіцієнт детермінації R² становив 0,08 при рівні статистичної значущості p<0,05 за умови врахування лише такого предиктора, як країна-виробник. Експериментально встановлено за стронгілідозів органів травлення у овець високу антигельмінтну ефективність препаратів «Клозантел 10 %», «Дорамакс» та «Бровермектин 1%» (екстенс- та інтенсефективність – 100 %). Наукову новизну дисертаційної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного гельмінтокопроовоскопічного дослідження» (№ 156464, u 2024 00199, G01N33/48 A61D99/00 (2006.01)). Отримано нові дані щодо овоцидної ефективності дезінфікуючих засобів відносно тест-культур яєць стронгілід органів травлення у овець: «Йодоклін» (ДР – йодоформ – 0,2%, заліза сульфат – 5,0 %; ТзОВ «ЗВК», Україна), «Йодерин» (ДР – йодофори в перерахунку на йод 30 г/л; ТзОВ «ЗВК», Україна), «Мультиклін Аква» (ДР – алкілдиметилбензиламоній хлорид – 200,0; дидецилдиметиламоній хлорид – 60,0; глутаровий альдегід – 100,0; ізопропіловий спирт; полігексаметиленбігуанідин гідрохлорид – 15,0; ТзОВ «ЗВК», Україна) та «Віросан» (ДР – алкілдиметилбензиламонію хлорид – 25 г, глутаровий альдегід – 11 г; Biotestlab, Україна). Враховували зміни в яйцях, які відбувалися під дією дезінфектантів. Встановлено високий рівень овоцидної активності дезінфікуючих засобів: «Йодокліну» у формі порошку за експозиції 2 год (ОЕ – 100,0 %), «Йодерину» у концентрації 0,5 % за експозиції 2 год (ОЕ – 100,0 %), «Мультикліну Аква» у концентрації 0,2 % за експозиції 2 год (ОЕ – 100,0 %), й «Віросану» у концентрації 0,1 % за експозиції 2 год (ОЕ – 100,0 %). Овоцидна дія випробуваних дезінфекуючих засобів проявлялася комплексом морфологічних змін у яйцях стронгілід органів травлення у овець дослідних тест-культур, зокрема зупинкою розвитку та деформацією оболонки, загибеллю зародка, зупинкою розвитку личинки всередині яйця, зморщуванням і поступовою дефрагментацією зародка, загибеллю личинки, а також потоншенням, деформацією та руйнуванням оболонки.