Друковані видання

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 296
  • Item
    Вплив різних видів основного обробітку ґрунту на фітосанітарний стан поля під посів соняшника
    (2023) Ласло, Оксана Олександрівна; Вербицький, Я. В.
    Стаття присвячена встановленню оптимальної системи обробітку ґрунту для контролювання чисельності сегетальних рослин і визначенню потенційної забур’яненості поля під посів соняшника за попередника пшениці озимої. Встановлено, що за час проведення досліджень навесні 2023 року було зареєстровано 17 видів бур’янів різних біологічних груп і класів. Кореневища багаторічних бур’янів, як свідчать дані весняного обліку, представлені такими видами: пирій повзучий, берізка польова, осот жовтий польовий. Найбільшу кількість становлять насіння дворічних, зимуючих та ярих бур’янів.
  • Item
    Ефективність впливу рістрегулюючих препаратів та комплексних добрив на урожайність соняшника
    (2022) Ласло, Оксана Олександрівна
    Використання традиційних та інтенсивних технологій вирощування агрокультур основані на широкому застосуванні мінеральних добрив та препаратів ЗЗР хімічного походження, проте неконтрольоване та нераціональне їх внесення сприяє інтенсивному антропогенному забрудненню агросфери, не завжди є економічно виправданим. З огляду на ситуацію, що склалася у агроекосистемі ‒ підвищення пестицидного тиску та забруднення токсикантами ґрунтів, води та сільськогосподарської продукції триває пошук альтернативних систем землеробства, що запобігають негативним факторам впливу і основані на більш широкому застосуванні препаратів природного та органічного походження.
  • Item
    Ефективність застосування регулятора Вимпел–2 та комплексного мікродобрива у посівах сої
    (Полтавський державний аграрний університет, 2021) Ласло, Оксана Олександрівна; Мельничук, А. В.
    Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин та сумішей із мікродобривами сприяють новому пошуку комбінацій, їх норм внесення для підвищення продуктивності сої та покращенню якісних показників зерна. У дослідженнях з цього питання висвітлено переваги і недоліки комбінацій препаратів як синтетичного (хімічного), так і природного походження та їх застосування у посівах бобових культур. З недоліків у сумішах РРР, мікродобрив та гербіцидів виявлено пригнічення дії останніх та зниження фітотоксичного ефекту на бур’яновий компонент. Переваг у разі використання таких комбінацій значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення схожості насіння та продуктивності посівів. У статті наведені дані особливостей впливу сумішей регулятора росту Вимпел-2 та мікродобрива комплексної дії Оракул на продуктивність сорту сої Ромашка.
  • Item
    Вплив композицій регулятора росту вимпел-2 та оракул мультикомплекс на урожайність середньостиглих гібридів кукурудзи
    (2022) Ласло, Оксана Олександрівна; Олепір, Роман Вікторович
    Бакові композиції стимуляторів росту й мікродобрив нового покоління є одним з важливих заходів у технології вирощування кукурудзи. Актуальність даного питання полягає у детальному дослідженні раціонального застосування мікроелементів у системі живлення кукурудзи у поєднанні з регуляторами росту. Питання сумісності препаратів для живлення рослин кукурудзи висвітлено у багатьох наукових працях, оскільки основним завданням науковців-дослідників є встановлення впливу досліджуваних факторів (регулятори росту, добрива) на тривалість фенологічного періоду, динаміку врожайності та якість зерна кукурудзи. Завданням наших досліджень було вивчення впливу сучасного регулятора росту рослин Вимпел-2 у суміші з добривом Оракул мультикомплекс на урожайність середньостиглих гібридів кукурудзи.
  • Item
    Показники ефективності застосування регуляторів росту рослин у технології вирощування соняшника за умов глобальних кліматичних змін
    (2022) Ласло, Оксана Олександрівна
    Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин на продуктивність олійних культур, зокрема соняшнику сприяють новому пошуку способів та норм унесення для підвищення продуктивності насінини. У дослідженнях із цього питання висвітлено переваги і недоліки препаратів, що використовували для передпосівної обробки насіння соняшнику. З недоліків РРР виявлено пригнічення дії та зниження фітотоксичного ефекту на бур’яновий компонент. Переваг за умови використання передпосівної обробки біологічними регуляторами росту рослин соняшнику значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення продуктивності посівів.
  • Item
    Картографічне моделювання деградації ґрунтів Полтавської області (за даними агрегованих та інтегрованих складових)
    (2023) Ласло, Оксана Олександрівна; Чувпило, Вадим Вікторович
    У статті висвітлено глобальну проблему зниження родючості ґрунтів у наслідок деградаційних процесів та зменшення вмісту гумусу, який відіграє основну роль у формуванні цінних агрохімічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами. Важливим елементом досліджень було розроблення шкали оцінки територій за інтегрованим показником деградації агроландшафтів та картографічне моделювання Полтавської області. Одним із шляхів вирішення питання відновлення деградованих агро-ландшафтів є методи біовідновлення. У статті наведено результати картографічного моделювання територій за шкалою оцінки агроландшафтів на основі запропонованих діапазонів інтегрованого показника стану деградації ґрунтів.
  • Item
    Застосування гуматів у системі удобрення кукурудзи, як складова екологізації технології вирощування
    (2023) Ласло, Оксана Олександрівна
    У статті висвітлено результати застосування Гуміфілд Форте Брікс для покращення живлення рослин, водообміну, активності ферментів, дихання, збільшення вмісту хлорофілу, посилення ростових процесів рослин та підвищення урожайності кукурудзи. Важливим елементом досліджень було використання у системі удобрення Гуміфілд Форте Брікс та його ефекту, що спрямований на поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту, активізацію мікробіоти, вплив на розподіл макро та мікроелементів, підвищення коефіцієнта використання мінеральних добрив, знешкодження токсичних полютантів і компонентів агрохімікатів, що використовуються у системі захисту кукурудзи.
  • Item
    Ефективність застосування композиційних сумішей РРР та комплексних добрив для підвищення урожайності ячменю ярого в умовах змін клімату
    (2023) Ласло, Оксана Олександрівна; Олепір, Роман Вікторович; Нагорна, Світлана Вікторівна
    У статті висвітлено результати застосування композиційної суміші регулятора Вимпел-2 та мікродобрива Оракул мультикомплекс у посівах ячменю ярого та їх вплив на показники урожайності. Важливим елементом досліджень було встановити вплив препаратів на показники схожості та енергії проростання насіння, і як наслідок,- енергія проростання збільшилася на 17 %, лабораторна схожість на 5,5 %, польова схожість на 4,8 % у порівнянні з контролем, що свідчить про ефективність і доцільність досліджуваної бакової суміші для допосівного обробітку насіння для стимуляції ростових процесів рослин ячменю. У статті наведено результати стосовно впливу допосівної обробки композиціями препаратів у поєднанні із обробкою у фазу кущення ячменю, і як результат – приріст урожаю на варіанті де проводили обробку насіння досліджуваною сумішшю становив 1,9 ц/га; на варіанті де обробку рослин проводили у фазі кущення – приріст був 3,8 ц/га, у варіанті де ми поєднали допосівне та післяпосівне внесення композиційної суміші Вимпел-2 + Оракул мультикомплекс, приріст був 4,7 ц/га.
  • Item
    Спельта від епохи неоліту до сучасності
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Прохватило, М. М.; Біленко, Оксана Павлівна
    Сьогодня основою продовольчої стабільності є пшениця м’яка (Triticum Aestivum) і пшениця тверда (Triticum Durum) [1]. Однак ще напочатку ХХ сторіччя кожен регіон мав свій набір традиційних пшениць, що їх споживало місцеве населення. За відсутності транснаціональних компаній, налагодженого ринку насінництва та товарної продукції, консервативні хлібороби висівали спельти (Triticum Spelta), полби або емери (Triticum Dicoccum), однозернянки (Triticum Monococcum та Triticum Urartu), тощо[1].
  • Item
    Спельта – культура для органічного землеробства
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна; Прохватило, М. М.
    Мода на палеодієту – дієту древніх людей – привела до того, що почали згадувати культури які давно, по тих чи інших причинах, майже не використовують. Модним стало впровадження у виробництво «античних злаків». Це забуті зернові культури, що вирощувалися при переході до виробничого господарства на землях Близького Сходу та на полях Вавілона і Єгипта, відтак вони перейшли до Європи. Новітні селекційні розробки дають змогу пристосувати ці культури до сучасного механізованого вирощування. Однією з таких культур є спельта [1].
  • Item
    Про інвазивний вид Robinia pseudoacacia
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Гончаров, М. О.; Біленко, Оксана Павлівна
    В 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України No 695/39751 від 05.05.2023 року затвердили перелік чужорідних видів дерев, які заборонено висаджувати у лісах та лісозахистних посадках. До переліку увійшли 13 інвазійних видів дерев, що здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, вони швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів. [1]. Одним з цих видів є знайома нам з дитинства біла акація.
  • Item
    Про визначного українського селекціонера Петра Петровича Шудрю (1936-2015 рр.)
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна
    Сьогодні ми хочемо розповісти про близьку нам людину, фанатичного агронома, визначного вітчизняного селекціонера Пера Петровича Шудрю. Протягом всього свого життя він наполегливо й послідовно працював, вносив свій вклад у розвиток сільськогосподарської науки, покращення виробництва сільськогосподарської продукції, процвітання рідної України.
  • Item
    Історія створення та роботи Веселоподільської дослідно-селекційної станції
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна
    Буряковий цукор до 1914 року був одним з найважливіших предметів експорту в Європу. В 19 сторіччі на Україні цукроваріння стрімко стає провідною галуззю харчової промисловості. Працюють цукроварні і пісково-рафінадні заводи. Ще в 1846 році почали випускати обладнання й машини для цукроварень на машинобудівному завод у Млієві, що належав Ф. С. Семиренко і братам Яхненкам. Але було одне велике «але». Це сировина з якої варили цукор. На той час не існувало місцевих сортів цукрового буряку, а те що було не завжди відповідало вимогам переробної промисловості. В Європі ж вже існували сорти буряку для переробки, насіннєві заводи для обробки насіння і навіть відпрацьовувались агротехнічні заходи. Але ціна імпортного насіння була фантастично високою – до 3000 золотих рублів на центнер [1]. Необхідною стала організація вітчизняних наукових насіннєвих господарств. Ними стали колективні, а згодом державні, дослідні сортовипробувальні господарства.
  • Item
    Ефективність застосування вермикомпосту у технології вирощування кукурудзи на зерно
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Олійник, Ігор Володимирович; Біленко, Оксана Павлівна
    Органічна речовина ґрунту є основним джерелом енергії для його біоти. Потреба в цій енергії залишається стабільно високою. За умов недостатнього надходження органічної маси в ґрунт за рахунок пожнивних кореневих решток та внесення органічних добрив, гострота цієї проблеми різко зросла останніми роками, коли в декілька разів скоротилося застосування органічних добрив та суттєво розширилися площі під чистими парами. Вміст органічної речовини в ґрунті є одним з основних показників, які характеризують його родючість. Тому збагачення ґрунту органічною речовиною буде визначати міру успішності роботи в землеробстві по збереженню і відтворенні його родючості [1].
  • Item
    Ботанічні особливості біоенергетичної культури Miscanthus
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Баган, А. Є.; Біленко, Оксана Павлівна
    Міскантус (Miscanthus ) є високоросла багаторічна трав'яниста рослина з добре розвиненою кореневою системою, яку використовують для отримання теплової енергії, електроенергії, целюлози, полімеру і таке інше. На Україні серед садівників та флористів зустрічаються назви такі як: віяльник, слонова трава, дівич-трава або фея-трава, японська або китайська срібна трава, волосяна трава, китайський комиш, та інші [1]. На сьогоднішній день міскантус налічує близько 40 видів. Найбільш поширені – китайський Sinensis, цукроквітковий Sacchariflorus і червоніючий Purpurascens.
  • Item
    Енергія міскантусу, особливості застосування нової культури
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна
    В загальних потребах України в первинній енергії велику частку має комунальне господарство. Опалення чисельних відносно невеликих приміщень - житлових будинків, приміщень різних контор, майстерень тощо в сільській місцевості може бути вирішено за рахунок місцевих палив, доступних для отримання енергії. Потенціал таких палив складає біомаса – до 24 млн. т у.т./рік [1]. Основними складовими потенціалу біомаси є солома (5,6 млн. т у.т./рік) та інші відходи сільського господарства (стебла, качани, лушпиння тощо – 4,7 млн. т у.т./рік). Разом з спеціально вирощеними енергетичними культурами - верба, тополя, міскантус, свічграс можна забезпечити понад 10% загальної потреби України в первинній енергії [1]. Тому, актуальною є тема впровадження у виробництво механізованої технології вирощування цих енергетичних культур для виробництва твердого біопалива у вигляді паливних гранул та брикетів.
  • Item
    Вплив зволоження на накопичення наземної та підземної біомаси міскантусу гігантського
    (2023) Біленко, Оксана Павлівна
    За статистичними даними в Україні налічується від 5 до 8 млн га малопродуктивних та деградованих земель, виведених із сівозмін через їх низьку родючість та схильність до ерозій, тощо. Вирощування багаторічних злакових культур, зокрема міскантусу, для виробництва біопалива на даних землях допоможе зберегти від ерозії гумусовий шар. Міскантус є перспективною культурою для нашої ґрунтово-кліматичної зони як енергетична сировина для переробки в тверде біопаливо.
  • Item
    Вихід твердого біопалива й енергії з міскантусу
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна; Гордєєва, Олена Федорівна
    Важлива властивість багаторічних енергетичних рослин – з засіяного одного разу поля можна збирати урожай біомаси протягом трьох десятиліть. При цьому міскантус, на відміну від інших рослин, не виснажує землю та поглинає вуглець. Тому актуальною є тема впровадження у виробництво механізованої технології вирощування енергетичної культури міскантус для виробництва твердого біопалива у вигляді паливних гранул та брикетів.
  • Item
    Використання відновлюваного екологічно чистого біотоплива
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна; Воропіна, Віра Олексіївна
    Необхідність скорочення споживання природного газу — одна зайактуальніших тем для України, яка зараз перебуває у складній енергетичній ситуації. України має значний потенціал місцевих палив, доступних для отримання енергії: біомаса – до 24 млн. т у.т./рік [1]. Основними складовими потенціалу біомаси є солома (5,6 млн. т у.т./рік) та інші відходи сільського господарства (стебла, качани, лушпиння тощо – 4,7 млн. т у.т./рік) , а також спеціально вирощені енергетичні культури - верба, тополя, міскантус, свічграс.
  • Item
    Використання біомаси міскантусу гігантського для біопалива
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Біленко, Оксана Павлівна
    За статистичними даними в Україні налічується від 5 до 8 млн. га малопродуктивних та деградованих земель, виведених із сівозмін через їх низьку родючість, схильність до ерозій та радіаційне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На останніх землях можливе вирощування тільки технічних культур. До них відносяться і енергетичні культури, тобто енергетична сировина для переробки в біопаливо. Вирощування таких культур може бути способом рекультивації маргинальних земель[1].