Статті, тези конференцій. Факультет інженерно-технологічний

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 341
  • Публікація
    Альтернативні методи утилізації рослинних решток у контексті дотримання екологічного законодавства України
    (2026-06-03) Рожко, Ілона Іванівна; Герасимович, В. В.
    У статті проаналізовано проблему поводження з рослинними рештками в аграрному та комунальному секторах України в контексті жорсткішання вимог національного екологічного законодавства та посилення відповідальності за спалювання біомаси. Досліджено ефективність та екологічну доцільність впровадження альтернативних безвідходних методів утилізації, зокрема промислового та локального компостування, мульчування, безпосереднього заорювання подрібненої соломи із застосуванням деструкторів целюлози, а також переробки відходів рослинництва на тверде біопаливо (пелети, брикети) та біогаз. Оцінено вплив зазначених методів на збереження родючості ґрунтів, зниження викидів парникових газів та зменшення антропогенного навантаження на довкілля. Запропоновано рекомендації щодо стимулювання еколого-безпечного поводження з органічними рештками на рівні територіальних громад та агропідприємств.
  • Публікація
    Енергоефективність систем електропостачання як складова розв’язання сучасних проблем агропромислового комплексу
    (2026-05-29) Семенов, Анатолій Олексійович; Семенова, Н. В.
    У статті здійснено комплексний науково-технічний аналіз проблеми підвищення енергоефективності систем електропостачання підприємств агропромислового комплексу. Актуальність дослідження зумовлена сучасними викликами в енергетичному секторі України, дефіцитом потужностей, високою енергомісткістю сільськогосподарського виробництва, а також стрімким зростанням вартості енергоресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість та конкурентоспроможність аграрної продукції. Автор детально розглядає структуру електроспоживання на основних виробничих об'єктах АПК (зокрема, на елеваторних комплексах, тваринницьких фермах, птахофабриках та в тепличному господарстві). У роботі висвітлено інноваційні інженерні рішення, спрямовані на оптимізацію енерговитрат: модернізацію силового електрообладнання, впровадження частотно-регульованих електроприводів для насосних та вентиляційних установок, компенсацію реактивної потужності в електричних мережах та перехід на сучасні енергоощадні системи освітлення й мікроклімату. Особливу увагу приділено диверсифікації джерел живлення шляхом інтеграції об'єктів відновлюваної енергетики (сонячних та біогазових електростанцій) у локальні системи електропостачання агропідприємств для забезпечення їхньої енергетичної автономності. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що впровадження систем інтелектуального обліку (Smart Grid) та енергетичного менеджменту дозволяє суттєво знизити втрати електроенергії, підвищити надійність електропостачання та забезпечити сталий екологічно безпечний розвиток аграрного сектору.
  • Публікація
    Збереження якості зерна як актуальна проблема сучасного агропромислового комплексу
    (2026-05-29) Арендаренко, Володимир Миколайович; Семенов, Анатолій Олексійович
    У статті здійснено комплексний науково-теоретичний та практичний аналіз проблеми мінімізації втрат та збереження вихідної якості зернової маси на етапі післяурожайної обробки та тривалого зберігання. Актуальність дослідження зумовлена стратегічним значенням зерновиробництва для продовольчої безпеки та експортного потенціалу України, а також необхідністю впровадження енергоефективних та екологічно безпечних технологій в умовах модернізації сучасної елеваторної інфраструктури. Автор детально розглядає ключові чинники, що впливають на стійкість зернового насипу під час зберігання, зокрема: вологість і температуру зерна, інтенсивність дихання, процеси самозігрівання, а також діяльність мікрофлори (пліснявих грибів) і комірних шкідників. У роботі висвітлено інноваційні інженерно-технологічні рішення, спрямовані на стабілізацію якості продукції: режими оперативного сушіння, системи активного вентилювання, охолодження зернової маси та герметичного зберігання. Особливу увагу приділено цифровізації галузі — впровадженню автоматизованих систем моніторингу (діагностичних комплексів із термопідвісками та датчиками вологості повітря), що дозволяють здійснювати дистанційний контроль і прогнозувати ризики псування зерна на ранніх стадіях. На основі проведеного аналізу сформовано рекомендації щодо оптимізації технологічних процесів на зерносховищах різних типів для забезпечення довготривалого збереження насіннєвих, продовольчих та фуражних властивостей зерна.
  • Публікація
    Сучасний стан відкритих патентно-інформаційних ресурсів та їх значення у науковій та інноваційній діяльності
    (2026-05-26) Басова, Юлія Олександрівна; Колесніченко, А. А.
    У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану, архітектури та функціональних можливостей відкритих (безкоштовних) патентно-інформаційних ресурсів і баз даних. Автор досліджує трансформацію світової системи патентної інформації в умовах глобальної цифровізації та переходу до концепції відкритих даних (Open Data). У роботі детально розглянуто провідні міжнародні та національні платформи, такі як Espacenet (Європейське патентне відомство), PATENTSCOPE (ВОІВ), Google Patents, Lens.org, а також вітчизняні інформаційні ресурси. Особливу увагу приділено інтеграції в сучасні пошукові системи інструментів штучного інтелекту (AI) та машинного навчання, що суттєво підвищує точність семантичного пошуку та спрощує проведення патентно-ландшафтних досліджень (Patent Landscape). Обґрунтовано критичне значення відкритих баз даних як стратегічного джерела комерційної та науково-технічної інформації для бізнесу, науковців та стартапів. Доведено, що ефективне використання цих ресурсів дозволяє мінімізувати фінансові ризики, уникнути дублювання досліджень, моніторити активність конкурентів, прогнозувати технологічні тренди та забезпечувати належний рівень правової охорони об'єктів інтелектуальної власності в інноваційній діяльності.
  • Публікація
    Оптимізація технологічного процесу обслуговування електродвигунів для забезпечення безпеки виробничих процесів
    (2026-05-26) Басова, Юлія Олександрівна; Слівінський, Олександр Вадимович; Покладенко, К. В.
    У роботі досліджено науково-технічні підходи до оптимізації технологічного процесу технічного обслуговування та ремонту (ТОР) промислових електродвигунів як ключового чинника підвищення рівня безпеки виробничих процесів. Актуальність теми зумовлена тим, що раптові відмови та аварійні режими роботи електроприводів є поширеними джерелами техногенних ризиків, виробничого травматизму, ендогенних пожеж та тривалих простоїв обладнання. Автор здійснює детальний аналіз існуючих планово-запобіжних систем обслуговування та обґрунтовує доцільність переходу до сучасних стратегій — обслуговування за фактичним технічним станом (Predictive Maintenance) та ризикоорієнтованого підходу. У роботі запропоновано комплекс рішень щодо впровадження методів неруйнівного контролю та безперервного віброакустичного і термографічного моніторингу вузлів електродвигунів під навантаженням. Окрему увагу приділено безпеці праці електротехнічного персоналу під час проведення ремонтних робіт. Розроблено оптимізовані алгоритми безпечного виведення електродвигунів у ремонт із використанням сучасних систем блокування та маркування (процедури LOTO — Lockout/Tagout). Математичне моделювання та розрахунки надійності підтверджують, що оптимізація періодичності та технології обслуговування дозволяє суттєво знизити ймовірність виникнення аварійних ситуацій (зокрема, коротких замикань та перегріву корпусу), мінімізувати вплив людського чинника та забезпечити стабільну, безаварійну роботу виробничих комплексів.
  • Публікація
    Інтелектуальна власність як чинник формування бренду закладів гостинності
    (2026-05-26) Басова, Юлія Олександрівна; Левченко, Юлія Вікторівна; Силка, Ю. О.
    У статті досліджено роль та значення об'єктів інтелектуальної власності в процесі капіталізації, формування та просування брендів підприємств індустрії гостинності. Автор аналізує інтелектуальну власність не лише як юридичний інструмент захисту прав, а й як стратегічний нематеріальний актив, що забезпечує стійку конкурентну перевагу на ринку готельних та ресторанних послуг. Особливу увагу приділено класифікації та специфіці використання ключових об'єктів інтелектуальної власності в сегменті HoReCa, зокрема торговельних марок (знаків для товарів і послуг), комерційних найменувань, фірмового стилю (brand identity), винаходів, корисних моделей (наприклад, унікального кухонного обладнання) та об'єктів авторського права (дизайну інтер'єрів, оригінальних рецептур, меню та програмного забезпечення). У роботі розглянуто механізми комерціалізації цих активів через призму франчайзингу та ліцензійних договорів, що є основою масштабування сучасного готельного та ресторанного бізнесу. Обґрунтовано алгоритм правового захисту брендів від недобросовісної конкуренції та копіювання. Результати дослідження підкреслюють, що ефективне управління портфелем інтелектуальної власності є критично важливим чинником підвищення ринкової вартості бренду та формування лояльності споживачів в умовах висококонкурентного ринку гостинності.
  • Публікація
    Аналіз типових помилок при монтажі електропроводки у гофрованих трубах як чинник техногенної безпеки
    (2026-05-26) Басова, Юлія Олександрівна; Гак, Владислав Михайлович; Каплунов, В. О.
    У статті проведено комплексний аналіз технологічних та конструктивних помилок, що виникають під час проектування й прокладання кабельних ліній у гофрованих трубах (електромонтажних гофрах). Актуальність дослідження зумовлена високою питомою вагою пожеж та аварійних ситуацій у житловому й промисловому секторах, спричинених займанням електропроводки через порушення правил її монтажу та експлуатації. Автор детально класифікує типові дефекти монтажу, серед яких: неправильний підбір матеріалу гофри за критеріями механічної міцності та горючості (використання ПВХ замість ПНТ або безгалогенних композицій у невідповідних умовах), перевищення допустимого коефіцієнта заповнення труби кабелями, недотримання радіусів вигину, а також відсутність герметизації стиків та транзитних зон. Експериментально та аналітично оцінено вплив цих помилок на погіршення умов охолодження кабелів, локальний перегрів, прискорене старіння ізоляції та виникнення коротких замикань. На основі проведеного аналізу обґрунтовано інженерно-технічні рекомендації щодо підвищення рівня техногенної безпеки об'єктів. Запропоновано алгоритм вхідного та операційного контролю якості монтажних робіт, що дозволяє мінімізувати ризики виникнення ендогенних пожеж та забезпечити довговічність елементів внутрішніх електричних мереж.
  • Публікація
    Енергоефективність та охорона праці під час модернізації насосної установки на основі частотно-регульованого асинхронного електропривода
    (2026-05-25) Семенов, Анатолій Олексійович; Гордієнко, О. О.
    У роботі представлено техніко-економічне та екологічне обґрунтування модернізації насосної установки шляхом впровадження регульованого електропривода на основі асинхронного двигуна та частотного перетворювача (ПЧ). Актуальність дослідження полягає у необхідності зниження питомих витрат електроенергії на транспортування рідких середовищ та підвищення загальної надійності технологічного комплексу в умовах сучасних вимог до енергозбереження. Автор аналізує режими роботи насосного агрегату та доводить неефективність традиційного дросельного регулювання продуктивності. Розраховано потенціал енергозбереження за умови переходу на частотне керування, що забезпечує оптимізацію споживання потужності відповідно до реального графіка водоспоживання. Оцінено технічні переваги системи: усунення гідроударів у трубопроводах, зменшення пускових струмів та продовження експлуатаційного ресурсу механічного й електричного обладнання. Окремий розділ роботи присвячено питанням охорони праці та техногенної безпеки. Виконано аналіз потенційних виробничих небезпек та шкідливих чинників, що виникають під час монтажу, налагодження та експлуатації частотно-регульованих приводів (зокрема, електробезпека, захист від високочастотних завад, теплове випромінювання та акустичний шум). Розроблено комплекс інженерно-технічних заходів із безпечної експлуатації електроустановок, схеми захисного заземлення (занулення), а також заходи з пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.
  • Публікація
    Охорона праці під час модернізації відкритого розподільчого пристрою 220 кВ теплової електростанції
    (2026-05-25) Семенов, Анатолій Олексійович; Скрипник, Вячеслав Олександрович; Семенова, Н. В.
    У роботі комплексно розібрано та обґрунтовано заходи з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної та техногенної безпеки під час виконання будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт у межах модернізації відкритого розподільчого пристрою (ВРП) 220 кВ теплової електростанції. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем ризиків та специфікою виконання робіт підвищеної небезпеки в умовах діючих електроустановок надвисокої напруги. Проведено детальний аналіз небезпечних та шкідливих виробничих чинників, що діють на персонал (зокрема, ризик ураження електричним струмом, вплив напруги кроку та дотику, дія сильних електромагнітних полів, падіння з висоти при монтажі елегазових вимикачів та порталів, а також термічні ризики). Розроблено інженерно-технічні рішення для мінімізації цих ризиків: розраховано та спроєктовано заземлювальний пристрій ВРП, визначено зони захисту блискавковідводів, вибрано засоби індивідуального та колективного захисту. Особливу увагу приділено організаційним заходам безпеки: регламентації допуску бригад до роботи, оформленню нарядів-допусків, виконанню технічних заходів (відключення, вивішування плакатів, встановлення переносних заземлень). Також у роботі розроблено план евакуації та заходи з пожежної безпеки під час заміни трансформаторного обладнання. Спроєктовані рішення повністю відповідають чинним нормативно-правовим актам з охорони праці (НПАОП) та правилам безпечної експлуатації електроустановок, що дозволяє мінімізувати виробничий травматизм і забезпечити безаварійне проведення модернізації.
  • Публікація
    Відновлення електрообладнання відкритого розподільчого пристрою 220 кВ теплової електростанції
    (2026-05-25) Семенов, Анатолій Олексійович; Луценко, М. О.
    У роботі представлено техніко-економічне обґрунтування та комплекс інженерних рішень щодо відновлення й модернізації електрообладнання відкритого розподільчого пристрою (ВРП) напругою 220 кВ теплової електростанції (ТЕС). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ліквідації наслідків фізичного зносу, експлуатаційних пошкоджень або руйнувань критичної енергетичної інфраструктури, а також підвищення надійності видачі потужності ТЕС в енергосистему. Автор проводить детальний аналіз стану існуючого комутаційного та вимірювального устаткування, на основі чого обґрунтовує вибір сучасного високоефективного обладнання. У проєкті розглянуто заміну застарілих повітряних або масляних вимикачів на сучасні елегазові вимикачі 220 кВ, впровадження новітніх роз’єднувачів, трансформаторів струму та напруги, а також обмежувачів перенапруг (ОПН). Особливу увагу приділено реконфігурації систем релейного захисту та автоматики (РЗА) з переходом на мікропроцесорну елементну базу та інтеграцією ВРП до автоматизованої системи керування технологічними процесами (АСУ ТП) підстанції. Розраховано струми короткого замикання, перевірено трисну здатність шин та апаратів, а також розроблено заходи з підвищення блискавкозахисту та заземлення. Результати роботи підтверджують високу техніко-економічну ефективність впроваджених рішень, що дозволяють мінімізувати час аварійних простоїв та забезпечити стабільну роботу енерговузла.
  • Публікація
    Особливості забезпечення безпеки під час проведення лабораторних досліджень зі спеціальності G3 Електрична інженерія
    (2026-05-11) Слівінський, Олександр Вадимович; Гак, Владислав Михайлович
    У статті проаналізовано специфіку організації безпечних умов праці під час виконання лабораторних робіт студентами та науковцями в галузі електричної інженерії. Автор досліджує комплекс потенційних небезпек, притаманних роботі з діючими електроустановками, високою напругою, вимірювальними приладами та силовими стендами. Особливу увагу приділено заходам запобігання ураженню електричним струмом, зокрема використанню захисного заземлення, занулення, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та систем автоматичного відключення живлення. У роботі розглянуто процедури допуску до експериментальних досліджень, правила ведення журналів інструктажів та алгоритми дій у разі виникнення аварійних ситуацій чи пожеж, спричинених коротким замиканням. Обґрунтовано важливість ергономічного облаштування лабораторних місць та цифровізації контролю безпеки через використання віртуальних тренажерів перед роботою з реальним обладнанням. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм з охорони праці та внутрішніх інструкцій лабораторій технічних університетів.
  • Публікація
    Шляхи підвищення ефективності механізованого транспортування зерна в системі "комбайн – сховище"
    (2026-05-11) Рожко, Ілона Іванівна; Погорілий, Я. А.
    У статті проведено аналіз логістичного ланцюга транспортування зерна від збиральної техніки до місць зберігання як критичного фактора мінімізації втрат та підвищення продуктивності жнивної кампанії. Автор досліджує ефективність взаємодії в системі «комбайн – транспортний засіб – сховище», де основна увага приділяється синхронізації робочих швидкостей та мінімізації простоїв техніки. Розглянуто основні технічні шляхи вдосконалення процесу, зокрема використання бункерів-перевантажувачів, що дозволяють здійснювати розвантаження комбайнів на ходу, тим самим збільшуючи їхній чистий робочий час на 20–25%. У роботі проаналізовано вплив конструктивних параметрів вивантажувальних шнеків та транспортних систем на ступінь механічного пошкодження (травмування) зерна. Обґрунтовано впровадження інтелектуальних систем моніторингу та GPS-навігації для оптимізації маршрутів і графіків руху вантажівок. На основі проведених розрахунків запропоновано модель оцінки пропускної спроможності пунктів приймання зерна, що дозволяє усунути «вузькі місця» в логістичному ланцюзі. Результати дослідження можуть бути використані агропідприємствами для підвищення економічної ефективності зернозбиральних робіт та зниження енерговитрат на логістику.
  • Публікація
    Реалізація потенціалу зернобобових культур у сучасному землеробстві
    (2026-05-11) Рожко, Ілона Іванівна; Бондарик, В. О.
    У статті обґрунтовано стратегічне значення зернобобових культур як ключового елемента сталого розвитку сучасного землеробства та забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Автор аналізує біологічний потенціал основних зернобобових (сої, нуту, гороху, сочевиці) та чинники, що стримують їхню продуктивність в умовах нестабільного клімату. Особливу увагу приділено унікальній здатності бобових до симбіотичної азотфіксації, що дозволяє суттєво знизити енерговитрати в агроценозах та поліпшити азотний баланс ґрунту для наступних культур у сівозміні. У роботі розглянуто сучасні підходи до інтенсифікації технологій вирощування: використання високоефективних штамів ризобій, застосування біостимуляторів та впровадження систем точного землеробства. Доведено, що диверсифікація посівних площ за рахунок розширення асортименту зернобобових культур сприяє підвищенню екологічної стійкості агроекосистем та економічної рентабельності господарств. Результати дослідження можуть бути використані для розробки регіональних стратегій розвитку рослинництва та програм біологізації землеробства.
  • Публікація
    Урожайність зерна пшениці озимої м’якої за оптимізації елементів технології вирощування в умовах Лісостепу України
    (2026-05-11) Рожко, Ілона Іванівна; Кулик, Максим Іванович; Коваль, Д. О.
    У статті представлено результати наукових досліджень щодо впливу оптимізації основних елементів технології вирощування на формування врожайності зерна пшениці озимої м’якої в умовах Лісостепу України. Автор аналізує ефективність поєднання сучасних сортів високоінтенсивного типу з різними рівнями мінерального живлення та системами захисту рослин. Особливу увагу приділено вивченню ролі попередників, строків сівби та норм висіву як чинників, що визначають густоту продуктивного стеблостою та виживаність рослин у зимовий період. У роботі обґрунтовано доцільність застосування позакореневих підживлень мікродобривами та регуляторами росту на критичних етапах органогенезу для підвищення озерненості колоса та маси 1000 зерен. Установлено математичну залежність між гідротермічними умовами вегетаційного періоду та реалізацією потенційної продуктивності культури. На основі проведеного аналізу запропоновано вдосконалену модель технології вирощування, яка забезпечує стабільні врожаї високої якості при раціональному використанні ресурсів. Результати дослідження мають практичне значення для аграрних підприємств центрального регіону України при розробці сортових агротехнік.
  • Публікація
    Проєкт домогосподарської СЕС потужністю 30 кВт
    (2025) Бичков, Ярослав Михайлович; Атреп’єв, В. О.
    У роботі представлено техніко-економічне обґрунтування та інженерне рішення щодо створення приватної мережевої сонячної електростанції (СЕС) встановленою потужністю 30 кВт для умов індивідуального домогосподарства. Автор проводить аналіз вибору сучасного фотоелектричного обладнання, зокрема високоефективних монокристалічних панелей та трифазного мережевого інвертора з інтелектуальними системами моніторингу. Особливу увагу приділено розрахункам оптимального кута нахилу та орієнтації фотомодулів для максимальної генерації в умовах конкретної географічної широти. У проєкті розглянуто схеми захисту системи від перенапруг (ПЗІП), блискавкозахисту та заземлення, що є критичним фактором безпечної експлуатації. Проведено оцінку річної продуктивності станції, розраховано терміни окупності інвестицій з урахуванням власного споживання та механізмів реалізації надлишків електроенергії в мережу. Результати проєктування підтверджують високу енергетичну ефективність та екологічну доцільність впровадження відновлюваних джерел енергії для підвищення енергонезалежності приватного сектору.
  • Публікація
    Безпека праці при переробці деревних відходів мобільними подрібнювачами
    (2026-05-05) Боровик, В. Ю.; Попов, Станіслав Вячеславович
    У статті проведено комплексний аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що супроводжують процес переробки деревних відходів за допомогою мобільних подрібнювальних установок (дробарок деревини). Автор досліджує ризики, пов’язані з конструктивними особливостями різальних механізмів (дискових та барабанних), а також специфіку роботи мобільної техніки на лісозаготівельних ділянках та в міських умовах. Особливу увагу приділено ризикам механічного травмування операторів під час подачі сировини, загрозі захоплення елементів одягу рухомими частинами та небезпеці викиду тріски. У роботі проаналізовано вплив підвищеного рівня шуму, локальної вібрації та концентрації деревного пилу на здоров’я працівників. Оцінено роль ергономічної організації робочого місця та ефективність систем аварійної зупинки. На основі проведеного дослідження запропоновано заходи щодо мінімізації виробничого травматизму, зокрема впровадження дистанційного керування, використання спеціалізованих засобів індивідуального захисту та вдосконалення регламентів безпечної експлуатації гідравлічних систем подачі. Результати роботи можуть бути використані для розробки галузевих стандартів з охорони праці в лісотехнічному комплексі.
  • Публікація
    Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів у технологічних процесах грохочення сипких матеріалів
    (2026-05-05) Фурсова, Н. Є.; Попов, Станіслав Вячеславович; Васильєв, Є. А.
    У статті проведено детальний аналіз комплексу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають під час експлуатації обладнання для механічної класифікації (грохочення) сипких матеріалів. Автор досліджує специфіку роботи вібраційних, барабанних та інерційних грохотів як джерел підвищеної небезпеки в умовах гірничо-збагачувальних та будівельних підприємств. Особливу увагу приділено впливу інтенсивного шумового навантаження та загальної вібрації на організм оператора, а також проблемі високої концентрації мінерального пилу в робочій зоні, що створює ризики виникнення професійних захворювань дихальних шляхів. У роботі розкрито небезпеку рухомих частин механізмів та ризики, пов’язані з електробезпекою при роботі в умовах підвищеної вологості або запиленості. На основі проведеного аналізу запропоновано технічні та організаційні заходи щодо мінімізації негативного впливу чинників, зокрема використання засобів віброізоляції, герметизації вузлів пересипу та впровадження сучасних систем пилоподавлення. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення карт оцінки робочих місць та розробки ефективних інструкцій з охорони праці для персоналу, зайнятого на дільницях сортування сировини.
  • Публікація
    Оцінка виробничих ризиків при роботі з фотополімерними 3D-принтерами
    (2026-05-05) Попов, Станіслав Вячеславович
    У статті проведено комплексний аналіз виробничих ризиків, що виникають під час експлуатації фотополімерних 3D-принтерів (технології SLA, DLP, LCD). Автор досліджує специфіку небезпечних та шкідливих виробничих чинників, пов’язаних із використанням рідких фотополімерних смол, ізопропілового спирту та ультрафіолетового випромінювання на етапах друку та післяобробки виробів. Особливу увагу приділено хімічній небезпеці, зокрема токсичності випарів та ризику виникнення алергічних реакцій при контакті незахищеної шкіри з рідким полімером. У роботі оцінено ефективність різних систем вентиляції та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) у контексті мінімізації негативного впливу на здоров’я оператора. Розглянуто аспекти пожежної безпеки при роботі з легкозаймистими рідинами для промивання моделей. На основі проведеного дослідження запропоновано алгоритм оцінки ризиків за методом Матриці наслідків та ймовірностей, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення інструкцій з охорони праці для лабораторій адитивного виробництва. Результати роботи можуть бути використані для створення безпечних умов праці на підприємствах, що впроваджують технології швидкого прототипування.
  • Публікація
    Параметри ходових систем як чинник безпеки та охорони праці в агровиробництві
    (2026-04-17) Рожко, Ілона Іванівна; Коркоха, А. М.
    У статті досліджено вплив конструктивних та експлуатаційних параметрів ходових систем мобільних енергетичних засобів на рівень безпеки та умови охорони праці в агропромисловому комплексі. Автор аналізує взаємозв’язок між типом ходової системи (колісна, гусенична, напівгусенична), її технічним станом та ризиками виникнення аварійних ситуацій, зокрема перекидання техніки та втрати керованості на складних рельєфах. Особливу увагу приділено впливу параметрів ходової частини на рівень вібраційного навантаження та шумів, що діють на оператора сільськогосподарських машин. У роботі розглянуто аспекти стійкості агрегатів залежно від ширини колії, тиску в шинах та зчіпних властивостей з ґрунтом, що безпосередньо впливає на травмобезпеку персоналу. Обґрунтовано, що оптимізація параметрів ходових систем не лише знижує техногенне навантаження на ґрунт, а й є критичним фактором мінімізації професійних захворювань та виробничого травматизму. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення інструкцій з охорони праці та розробки рекомендацій щодо безпечної експлуатації великогабаритної агротехніки.
  • Публікація
    Інтегроване освітлення приміщень: шлях зниження споживання електроенергії світлодіодними освітлювальними системами
    (2025) Сорокін, В. М.; Пекур, Д. В.; Назаренко, В. І.; Шпак, С. В.; Басова, Юлія Олександрівна; Кожушко, Г. М.; Кислиця, Д. В.
    Світло, крім забезпечення зорової функції, здійснює на людину біологічний вплив, який називають реакцією на світло, що не формує зображення зорового образу. Реакції на світлові стимули, що не формують зображення, забезпечують нормальний денний фізіологічний стан людини. В новому міжнародному стандарті ISO/CIE 8995-1:2025 «Light and lighting - Lighting of workplaces» встановлено вимоги до освітлення робочих місць у приміщеннях з рекомендаціями стосовно циркадної стимуляції організму людини в потрібний час доби. Відзначається, що для досягнення рекомендованих значень циркадної ефективності потрібні вищі рівні освітленості, ніж встановлені для зорових функцій стандартами на освітлення робочих місць, що негативно впливає на енергоефективність освітлення. Метою даної роботи є аналіз шляхів зниження споживання електроенергії систем освітлення та експериментальні дослідження можливостей забезпечення необхідного рівня інтегрованого освітлення при енерговитратах, що не перевищують встановлені в ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». В роботі дана характеристика тестової кімнати, в якій проводились дослідження, методів дослідження, проведено аналіз шляхів зниження енергоспоживання систем освітлення за рахунок характеристик світлодіодних світильників, ефективного використання денного світла, підвищення відбиття світла внутрішніми поверхнями приміщень та ін. Показано, що за рахунок використання денного світла, використання світлодіодних світильників зі світловою віддачею не нижче 100 лм/Вт і ССТ = 6000-6500 К та відбивання світла стелею та стінами з коефіцієнтом відбивання 0,8 можна забезпечувати рівень меланопічної освітленості відповідно до вимог стандарту ISO/CIE 8995-1:2025, не перевищуючи норми питомої потужності (Вт/м2) згідно з чинними рекомендаціями ДБН В.2.5-28:2018.