Гетеракоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби)

Омельченко, Ольга Вікторівна

Publication:
Гетеракоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби)

dc.contributor.author	Омельченко, Ольга Вікторівна
dc.date.issued	2025-09-20
dc.description.abstract	У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників гетеракозу курей в умовах господарств Полтавської області (Україна), впливу температури на ембріогенез Heterakis gallinarum, діагностики та диференційної діагностики, лікувально-профілактичних заходів за гетеракозу курей. Встановлено, що гетеракоз курей є розповсюдженою інвазією у приватних господарствах Полтавської області з підлоговою технологією утримання (Полтавський, Лубенський, Миргородський та Кременчуцький райони), що підтверджено результатами зажиттєвої та посмертної діагностики. Зокрема, за результатами копроовоскопії середня екстенсивність гетеракозної інвазії курей становить 32,62 %, а інтенсивність інвазії – 61,27±1,74 яєць/г (за коливань ІІ від 4 до 268 яєць/г). Причому, у різних районах Полтавської області показники екстенсивності інвазії коливалися в межах від 29,06 до 40,47 %, а інтенсивності інвазії – від 53,12±4,3 до 72,81±3,81 яєць/г. За результатами посмертної діагностики встановлено, що видовий склад збудників гетеракозу курей у приватних господарствах Полтавської області представлений двома видами нематод: Heterakis gallinarum та Heterakis dispar. Причому, домінуючим видом виявився H. gallinarum (ЕІ – 38,46 %, ІІ – 67,87±6,64 екз/гол), а вид H. dispar – діагностували рідше (ЕІ – 3,21 %, ІІ – 6,20±1,66 екз/гол). Разом з тим, середня екстенсивність та інтенсивність інвазії Heterakis sp. становить 39,10 % та 67,26±6,65 екз/гол відповідно. З’ясовано, що гетеракоз в курей частіше перебігає у вигляді мікстінвазій разом зі збудниками протозоозів, нематодозів та цестодозів, що локалізуються в травному тракті птахів. За результатами копроовоскопічних досліджень у 60,67 % інвазованих гетеракісами курей встановлено мікстінвазії, а за результатами посмертної діагностики – у 55,74 %. За результатами копроовоскопічних досліджень всього виявлено 13 різних мікстінвазій за гетеракозу курей, які перебігали у вигляді дво- (72,22 %), три- (21,43 %) чотири- (4,50 %) та п’ятикомпонентних (1,85 %) асоціацій паразитів, а за результатами посмертної діагностики – 12 різних мікстінвазій які перебігали у вигляді дво- (70,59 %), три- (22,53 %) та чотирикомпонентних (5,88 %) асоціацій паразитів. Встановлено, що найбільш частими співчленами гетеракісів за результатами копроовоскопічних досліджень були еймерії (48,41 %), аскаридії (36,24 %) та капілярії (30,69 %). Рідше разом з гетеракісами виявляли цестод (14,56 %) та трихостронгілюсів (6,08 %). Водночас, за результатами посмертної діагностики найбільш частими співчленами гетеракісів були нематоди Ascaridia galli і Baruscapillaria obsignata (55,88 та 32,35 % відповідно). Рідше разом з Heterakis sp. виявляли цестод Raillietina echinobothrida (17,65 %), Skrjabinia cesticillus (8,82 %), а також нематод Trichostrongylus tenuis (8,82 %). Встановлено особливості вікової та сезонної динаміки інвазування курей збудником гетеракозу з урахуванням способів лабораторної діагностики. Так, за результатами зажиттєвих копроовоскопічних досліджень максимальні значення ЕІ та ІІ встановлено у молодняку курей віком 8‒15 тиж. (49,65 % та 103,43±3,85 яєць/г). За результатами посмертної діагностики максимальні значення ЕІ та ІІ нематодами H. gallinarum встановлено, також, у молодняку курей віком 8‒15 тиж. (56,25 % та 102,78±16,60 екз/гол). Сезонна динаміка зараження курей збудником гетеракозу характеризується піком інвазії за результатами зажиттєвих копроовоскопічних досліджень у літній (ЕІ – 41,67 %, ІІ – 64,22±3,68 яєць/г) та осінній (ЕІ – 37,67 %, ІІ – 56,42±4,18 яєць/г) періоди року. За результатами посмертної діагностики пік інвазії H. gallinarum встановлено, також у літній (ЕІ – 65,38 %, ІІ – 64,22±3,68 екз/гол) та осінній (ЕІ – 69,57 %, ІІ – 113,81±15,19 екз/гол) періоди року. Проведеними дослідженнями встановлено, що залежно від температури культивування тривалість розвитку яєць нематод коливалася в межах від 6 до 56 діб, а їх виживання – від 67,7 до 83,7 %. Найбільш сприйнятливим температурним режимом для розвитку яєць нематод H. gallinarum виявилась температура 25°С, за якої термін розвитку становив 12 діб і формувалася найбільша кількість яєць з рухливою інвазійною личинкою – 83,7 %. З’ясовано, що зі збільшенням температури термін розвитку яєць у культурах поступово скорочувався, де за температури 15°С він склав 56 діб, за 20°С – 18 діб, за 25°С – 12 діб, за 30°С – 6 діб. Виживання яєць H. gallinarum з підвищенням температури у режимах 15°С, 20°С та 25°С поступово зростає відповідно до 67,7±1,5 %, 80,7±2,5 % та 83,7±3,1 %. За температури 30°С виживання яєць незначно знижується до 78,7±1,5 %. Встановлено, що розвиток яєць нематод H. gallinarum зі стадії зиготи до формування рухливої інвазійної личинки залежно від температурного режиму культивування супроводжується зменшенням показників довжини яєць на 4,9–5,4 % (Р<0,001), збільшенням показників ширини яєць на 4,1–7,6 % (Р<0,01…Р<0,001), потоншенням товщини оболонки на 9,5–28,6 % (Р<0,05…Р<0,001). Отже, температура навколишнього середовища значно впливає на строки екзогенного розвитку яєць нематод H. gallinarum та їх виживання, що є важливим для ефективного планування заходів з боротьби та профілактики гетеракозу в птахівничих господарствах. Отримано нові дані щодо ідентифікаційних морфометричних параметрів яєць H. gallinarum, виділених з різних субстратів. Морфологічно виділені яйця гетеракісів незалежно від субстрату візуально мають однакову будову: овальні, з добре вираженою прозорою оболонкою, від сірого до темно-коричневого кольору, всередині міститься зародок, незрілі. Водночас, показники ширини у яєць, виділених з гонад самок нематод, виявилися меншими на 10,05 % (Р<0,001), а товщини оболонки – більшими на 34,04 % (Р<0,001) порівняно з аналогічними показниками у яєць, виділених з посліду інвазованої птиці. Отримані дані розширюють вже існуючі дані щодо особливостей морфологічної та метричної будови яєць H. gallinarum та дозволяють більш ефективно проводити діагностику інвазії. В експериментальних умовах проведено випробування чотирьох паразитологічних методів флотаційного копроовоскопічного дослідження з метою виявлення яєць гетеракісів, де в якості флотанту використовується суміш розчинів цукру і кальцієвої селітри (Стародуба), аміачної селітри (Котельникова-Хренова), бішофіту (Дахна), суміші розчинів цукру і натрію хлориду (Натяглої). Встановлено, що при діагностиці гетеракозу курей чутливість випробуваних методів становила: за Стародубом – 100 %, за Натяглою – 100 %, за Дахно – 95–100 %, за Котельниковим-Хреновим – 75–100 %. За показниками інтенсивності гетеракозної інвазії найбільш ефективним виявився спосіб Стародуба, де за експозиції 10 хв його результативність перевищувала метод Котельникова-Хренова – на 56,24 % (Р˂0,001), метод Дахна – на 39,92 % (Р˂0,001), метод Натяглої – на 23,74 % (Р˂0,01). Результативність способу Стародуба при діагностиці гетеракозу курей за експозиції 15 хв перевищував ефективність методу Котельникова-Хренова – на 67,79 % (Р˂0,001), Дахна – на 51,64 % (Р˂0,001), Натяглої – на 39,34 % (Р˂0,001). Водночас, ефективність способу Стародуба за експозиції 20 та 25 хв виявилася вищою, ніж метод Котельникова-Хренова – на 47,04 та 39,9 % (Р˂0,001), Дахна – на 27,25 та 30,05 % (Р˂0,001), Натяглої – на 17,22 та 16,41 % (Р˂0,05). Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати метод Стародуба, де в якості флотанту використовують суміш розчинів цукру і кальцієвої селітри, з метою підвищення ефективності лабораторної діагностики гетеракозу курей. Запропоновано, експериментально випробувано та доведено високу ефективність застосування удосконаленого способу кількісного виявлення яєць Heterakis spp. В основу корисної моделі поставлене завдання створення способу кількісної копроовоскопії, який проявляє високу флотаційну здатність відносно яєць гетеракісів, забезпечує значну ступінь видимості при мікроскопії зразку, швидкий у виконанні, що дає змогу не лише встановити наявність збудника в організмі курей та ступінь ураження ним птиці, а й вивчити особливості морфологічної та морфометричної будови яєць гетеракісів. Удосконалений спосіб ґрунтується на використанні в якості флотаційної рідини двокомпонентного розчину з кальцієвої селітри та кухонної солі (питома вага 1,36 г/см3), певної послідовності у проведенні дослідження, а також використання запропонованої формули для визначення інтенсивності гетеракозної інвазії (яєць/г). Виявлено, що удосконалений спосіб показав 100 % чутливість за гетеракозу курей та за показниками інтенсивності інвазії перевищував результативність порівнювальних способів, а саме: способу кількісної копроовоскопічної діагностики нематодозів травного каналу жуйних тварин – на 12,16 %, способу Столла –на 33,17 % (Р<0,01). Також виявлено, що удосконалений спосіб проявив високі коагуляційні властивості відносно неперетравлених решток корму, а витрати часу на проведення одного дослідження коливалися в межах від 20 до 23 хв. Отримані дані щодо ефективності та чутливості удосконаленого способу кількісного виявлення яєць Heterakis spp. дозволяють його рекомендувати для впровадження у ветеринарну практику. Наукову новизну виконаної роботи підтверджено деклараційним патентом України на корисну модель: «Спосіб кількісного виявлення яєць Heterakis spp. та ооцист Eimeria sp. у посліді курей» (№ u 2025 00282, A61B 10/00 G01N 33/50 (2006.01) МПК (2025.01)). Отримано нові дані щодо терапевтичної ефективності антигельмінтних препаратів вітчизняного виробництва за гетеракозу курей: у вигляді порошку – Левамізол 80 (ДР – левамізолу гідрохлорид; Пр АТ «Реагент», Україна) та Альбендазол Ультра 10 % (ДР – альбендазол; O.L.KAR, Україна), а також у вигляді розчину й суспензії – Левамізол-плюс 10 % (ДР – левамізолу гідрохлорид; ТОВ «Продукт», Україна) та Альбендазол 10 % (ДР – альбендазол; Basalt-Animal Health, Україна) з урахуванням результатів зажиттєвої копроовоскопічної та посмертної діагностики. За результатами зажиттєвої копроовоскопічної діагностики встановлено високу ефективність за гетеракозу курей препарату Левамізол-плюс 10 %, де на 14 добу експерименту його екстенс- та інтенсефективність сягали 100 %. Помірно ефективними виявилися препарати Альбендазол суспензія та Левамізол 80, показники ефективності яких на 14 добу лікування відповідно становили 80 і 95,67 % та 80 і 78,78 %. Недостатньо ефективним виявився препарат Альбендазол Ультра 10 %. Його показники екстенс- та інтенсефективності на кінець експерименту становили лише 60 та 73,93 % відповідно . За результатами посмертної діагностики підтверджено високу антигельмінтну ефективність препарату Левамізол-плюс 10 %, де його екстенс- та інтенсефективність сягали 100 %. Помірно ефективним виявився препарат Альбендазол суспензія – 60,0 та 93,70 %. Недостатньо ефективними виявилися препарати Левамізол 80 та Альбендазол Ультра 10 % – 60,0 і 75,81 % та 40,0 і 71,89 % відповідно. Отримано нові дані щодо овоцидної ефективності дезінфікуючих засобів відносно тест-культур неінвазійних яєць H. gallinarum, виділених з гонад самок нематод, що паразитують у курей, а саме: Гермецид-ВС (ДР – дидецилдиметиламонію хлорид, глутаровий альдегід, бензалконій хлорид; ТОВ «Ветсинтез», Україна). «Арквадез-плюс» (ДР – диметилдиалкиламонію хлорид, дидецилдиметиламонію хлорид, тетранатрієва сіль; О.L.KAR.-АгроЗооВет-Сервіс, Україна), Екоцид С (ДР – калію пероксомоносульфат; KRKA, Словенія). Встановлено, що засіб Гермецид-ВС володіє високим рівнем овоцидної ефективності відносно яєць H. gallinarum при його застосуванні у 0,25 % і 0,5 % концентрації незалежно від експозиції (ОЕ – 93,5 – 100,0 %). Засіб Арквадез плюс показав високий рівень овоцидної ефективності при його застосуванні у 1,0 % концентрації за експозиції 60 хв (ОЕ – 92,3 %), 1,5 % концентрації за експозиції 10 хв (ОЕ – 96,8 %) та 30 і 60 хв (ОЕ – 100,0 %), 2,0 % концентрації незалежно від експозиції (ОЕ – 100,0 %). Засіб Екоцид С володіє високим рівнем овоцидної ефективності при його застосуванні у 1,0 % концентрації за експозиції 30 і 60 хв (ОЕ –93,5 і 100,0 %). Овоцидна дія випробуваних дезінфікуючих засобів характеризувалася морфологічними змінами в яйцях гетеракісів дослідних тест-культур у вигляді зупинки у розвитку на стадії дроблення бластомерів; загибелі зародку, виходу його із яйця або поступового його розсмоктування; зморщування та поступової дефрагментації зародка; загибелі личинки та її дефрагментації; накопичення пухирців повітря під оболонкою; потоншення, деформації та руйнування оболонки.
dc.identifier.citation	Омельченко О. В. Гетеракоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби) : дис. … д-ра філософії за спеціальністю 211 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава : ПДАУ, 2025. 171 c.
dc.identifier.uri	https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/19482
dc.language.iso	uk
dc.publisher	Полтавський державний аграрний університет
dc.subject	паразитологія
dc.subject	гетеракоз
dc.subject	кури
dc.subject	Heterakis gallinarum
dc.subject	поширення
dc.subject	виживання яєць гетеракісів
dc.subject	лабораторна діагностика
dc.subject	лікування
dc.subject	дезінвазія
dc.title	Гетеракоз курей (поширення, діагностика, заходи боротьби)
dc.type	Thesis
dspace.entity.type	Publication