Публікація: Державна політика підтримки соціального підприємництва
Вантажиться...
Дата
2026-10-05
Автори
Барчук, Володимир Олексійович
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Полтавський державний аграрний університет
Анотація
Дисертація присвячена розробленню теоретико-методичних і прикладних засад формування й реалізації державної політики підтримки соціального підприємництва. Об’єктом дослідження є публічне управління розвитком соціального підприємництва.
Предметом дослідження є державна політика підтримки соціального підприємництва. У дисертації вперше запропоновано ментальну карту та багаторівневу модель екосистеми соціального підприємництва, що формують цілісне наукове бачення розвитку цієї сфери, поєднуючи стратегічні, інституційні та практичні рівні та передбачають перехід від розрізнених ініціатив до комплексної, системно організованої моделі, яка інтегрує державну політику, регіональні механізми підтримки та діяльність окремих соціальних підприємств.
Уперше розроблено організаційно-функціональну модель Регіонального центру підтримки соціального підприємництва, компонентами якої є: функції, завдання, джерела фінансування, цільові групи, партнерства та результати, а також, на основі запропонованої моделі, обґрунтовано проєкт Регіонального центру підтримки соціального підприємництва Полтавської області, який демонструє залежність соціального підприємництва від територіальної специфіки, тому зорієнтований на аграрний сектор, розвиток громад та соціальну інклюзію, що забезпечує синергію економічних і соціальних ефектів.
Удосконалено методичні прийоми побудови теорії соціального підприємництва (принципи, структура, функціонально-цільовий компонент), що дозволило запропоновати дефініцію поняття «соціальне підприємництво» та акцентувати увагу не лише на чітко вираженій соціальній місії соціального підприємництва, а й на створенні позитивних змін і соціального впливу (імпакту), що відрізняє діяльність соціальних підприємств від класичних комерційних.
Уточнено критеріальну складову компаративного аналізу основних концепцій соціального підприємництва (американської та європейської) шляхом доповнення такими критеріями, як роль держави, фокус діяльності та бізнес-концепція.
Здійснено періодизацію становлення державної політики підтримки соціального підприємництва і виділено п’ять етапів розвитку державної політики підтримки: а) доконцептуальний (60-ті – 80-ті роки ХХ ст.); б) становлення концепції соціального підприємництва (80-ті – 90-ті роки ХХ ст.); в) інституціоналізації соціального підприємництва (1990-ті – 2000-ні роки ХХ ст.); г) масштабування (2000-й – 2015-й роки); д) інтеграція в політику сталого розвитку (з 2015 р. і до теперішнього часу).
Поглиблено теоретичний підхід щодо визначення основних напрямів трансформації механізмів державної підтримки підприємництва на основі наукового осмислення їх сутнісних характеристик та кластерної п’ятикомпонентної структури, яка охоплює організаційно-правове забезпечення, інституційну архітектуру, фінансово-економічні інструменти, інформаційно-цифрове середовище та освітні заходи, а також розвиток партнерських взаємодій і екосистеми, що створює методологічну основу для формування узгоджених управлінських рішень, підвищення ефективності державного впливу та забезпечення сталого розвитку підприємницького середовища.
Запропоновано рекомендації щодо інформаційно-цифрового забезпечення розвитку соціального підприємництва на основі розроблення комплексної структурно-логічної моделі регіональної цифрової інфраструктури, яка інтегрує державний, регіональний та локальний рівні управління із середовищем функціонування соціальних підприємств.
Уточнено дефініцію соціального підприємництва як ініціативної, систематичної діяльності на інноваційній основі, що передбачає виробництво товарів та надання послуг у некомерційний спосіб або з метою отримання прибутку, який використовується для забезпечення суспільної користі у вигляді економічних, соціальних і екологічних ефектів.
Визначено періодизацію становлення концепції соціального підприємництва, яка базується на виокремленні послідовних етапів його еволюції за ключовими якісними змінами, зокрема: благодійності та кооперації, соціальної відповідальності бізнесу, масштабування, інноваційності, оцінювання соціального впливу, інституціоналізації та державної підтримки.
Обґрунтовано доцільність державної підтримки соціального підприємництва і доведено, що ключовим викликом сучасного суспільства є не лише подолання бідності, а й скорочення соціально-економічної нерівності, яке не може бути вирішено виключно інструментами соціального підприємництва.
Формалізовано поняття «соціальний імпакт (вплив)» як міра зміни явищ, процесів чи обставин унаслідок реалізації певного проєкту чи заходів політики, спрямованих на суспільство з метою поліпшення добробуту громадян, а також методика визначення соціального імпакту за рахунок включення двох складових: а) моніторингу, шляхом якого здійснюється спостереження за сферою соціального підприємництва у певному просторово-часовому континуумі та збір необхідної інформації; б) оцінювання, яке спирається на аналіз отриманої інформації та інструменти вимірювання впливу.
Опис
Барчук В. О. Державна політика підтримки соціального підприємництва : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю: 281 / Полтавський державний аграрний університет. Полтава, 2026. 212 с.
Ключові слова
Державна політика, соціальне підприємництво, екосистема соціального підприємництва, підтримка, модель, механізм, соціальний імпакт, публічне управління, місцеве самоврядування, регіон, вимірювання, метрика. Public policy, social entrepreneurship, social entrepreneurship ecosystem, support, model, mechanism, social impact, public administration, local self- government, region, measurement, metrics