ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Simple item page
dc.contributor.authorШупта, Ірина Миколаївна
dc.contributor.authorСтеблівський, Владислав Олександрович
dc.date.accessioned2020-01-27T07:21:17Z
dc.date.available2020-01-27T07:21:17Z
dc.date.issued2019-12
dc.descriptionУ статті проаналізовані проблеми, що виникають у професійній діяльності державного службовця, зокрема складні умови праці, котрі висувають високі вимоги перед держаними службовцями, особливо коли це стосується відповідальності, кваліфікованості, професіоналізму, правильної організації праці та тайм-менеджменту. Досліджено проблеми взаємозалежності ефективної діяльності державного службовця та стану його здоров’я, психічного зокрема. Розкрито специфіку професійної діяльності державних службовців, ознаки психологічно зрілої особистості, професійних деформацій і відхилень серед державних службовців. При розгляді цієї складної проблеми було використано наукову спадщину різних галузей психології. У центрі уваги – психічне здоров’я державного службовця, що постає в нерозривному взаємозв’язку з кадровою політикою у сфері державного управління. Продовжуючи наукові розвідки різних вітчизняних дослідників, автори розкривають сутність і зміст поняття «здоров’я», представляючи інформаційну структуру здоров’я як ієрархічно організовану систему, яка має п’ять рівнів, зокрема індивідуальне інтегральне здоров’я, статуси здоров’я (фізичний, психічний, соціальний); компоненти статусів здоров’я, кожна з яких має власну структуру і функцію (компоненти психічного, соціального та фізичного здоров’я), а також складові компоненти й окремі показники всіх складників структури здоров’я. Більш глибоким питанням є визначення психологічних наслідків свідомого прийняття індивідом тієї чи іншої світоглядної системи, яка містить ідеали та принципи моральної поведінки людини. Цей факт визначають як показник морально-психологічної зрілості державного службовця. Окрім того, окреслені три напрями профілактики, за якими, на думку дослідників, повинна вестися робота з метою попередження негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів і їх прояву в професійній діяльності державного службовця; профілактика професійних деформацій, професійного вигоряння. Робота повинна вестися, по-перше, за таким напрямом, як інформування державних службовців про специфіку їх діяльності, про негативний впив різних факторів на стан їх психологічного здоров’я; по-друге, державним службовцям повинна бути надана емоційна підтримка (другий напрям) і за третім напрямом – підвищення значущості професії державного службовцяuk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/6754
dc.subjectздоров’я, компоненти психічного здоров’я, компоненти соціального здоров’я, морально-етична складова частина професійної діяльності, сумління.uk_UA
dc.titleПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
local.department3.1 Кафедра публічного управління та адмініструванняuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Шупта І.М., Стеблівський В.О._ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .pdf
Size:
230.31 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
У статті проаналізовані проблеми, що виникають у професійній діяльності державного службовця, зокрема складні умови праці, котрі висувають високі вимоги перед держаними службовцями, особливо коли це стосується відповідальності, кваліфікованості, професіоналізму, правильної організації праці та тайм-менеджменту. Досліджено проблеми взаємозалежності ефективної діяльності державного службовця та стану його здоров’я, психічного зокрема. Розкрито специфіку професійної діяльності державних службовців, ознаки психологічно зрілої особистості, професійних деформацій і відхилень серед державних службовців. При розгляді цієї складної проблеми було використано наукову спадщину різних галузей психології. У центрі уваги – психічне здоров’я державного службовця, що постає в нерозривному взаємозв’язку з кадровою політикою у сфері державного управління. Продовжуючи наукові розвідки різних вітчизняних дослідників, автори розкривають сутність і зміст поняття «здоров’я», представляючи інформаційну структуру здоров’я як ієрархічно організовану систему, яка має п’ять рівнів, зокрема індивідуальне інтегральне здоров’я, статуси здоров’я (фізичний, психічний, соціальний); компоненти статусів здоров’я, кожна з яких має власну структуру і функцію (компоненти психічного, соціального та фізичного здоров’я), а також складові компоненти й окремі показники всіх складників структури здоров’я. Більш глибоким питанням є визначення психологічних наслідків свідомого прийняття індивідом тієї чи іншої світоглядної системи, яка містить ідеали та принципи моральної поведінки людини. Цей факт визначають як показник морально-психологічної зрілості державного службовця. Окрім того, окреслені три напрями профілактики, за якими, на думку дослідників, повинна вестися робота з метою попередження негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів і їх прояву в професійній діяльності державного службовця; профілактика професійних деформацій, професійного вигоряння. Робота повинна вестися, по-перше, за таким напрямом, як інформування державних службовців про специфіку їх діяльності, про негативний впив різних факторів на стан їх психологічного здоров’я; по-друге, державним службовцям повинна бути надана емоційна підтримка (другий напрям) і за третім напрямом – підвищення значущості професії державного службовця
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
16.27 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Друковані видання