Друковані видання. Кафедра захист рослин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Друковані видання. Кафедра захист рослин за Ключові слова "Beauveria bassiana"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Публікація Вдосконалення біологічних методів контролю основних шкідників сої в умовах Лісостепової зони України(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бирюк, М. Е.; Шаренко, В. А.У публікації висвітлено напрями вдосконалення біологічного контролю основними ко комахами-фітофагами в посівах сої (Glycine max (L.) Merr.) для умов Лісостепу України. Обґрунтовано необхідність системного використання біологічних агентів на основі Bacillus thuringiensis, Beauveria bassiana та Metarhizium spp. із урахуванням домінуючих видів шкідників, їхнього вікового складу, а також гідротермічних умов регіону. Визначено значення регулярного моніторингу, підвищення стабільності препаративних форм, вибору адаптованих штамів ентомопатогенів та збереження корисної природної ентомофауни. Запропоновано послідовний регламент прийняття рішень щодо застосування біопрепаратів для зменшення пестицидного навантаження та підвищення екологічної стійкості агроценозів сої.Публікація Вдосконалення біологічних методів контролю основних шкідників соїв умовах Лісостепової зони України(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бирюк, М. Е.; Шаренко, В. А.Обґрунтовано принципи вдосконалення біологічного контролю фітофагів у посівах сої (Glycine max (L.) Merr.) в умовах Лісостепової зони України. Проаналізовано специфіку формування комплексу сисних, листогризучих та багатоїдних шкідників під впливом гідротермічних умов і технологічних чинників. Розглянуто особливості системного застосування мікробних агентів на основі бактерій Bacillus thuringiensis, а також ентомопатогенних грибів Beauveria bassiana та Metarhizium spp.. Визначено провідні чинники польової ефективності біопрепаратів, зокрема уразливість фаз розвитку комах, якість препаративних форм, кліматичну стабільність штамів та їхню сумісність із природною ентомофауною. Сформульовано покрокову раціональну схему біоконтролю, яка базується на детальному моніторингу посівів і спрямована на зниження пестицидного навантаження та підвищення екологічної стійкості агроценозів.Публікація Особливості сучасних методів боротьби із шкідниками ріпаку(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Міщенко, Олег Віталійович; Павлюченко, С. О.Ріпак (Brassica napus L.) належить до культур, фітосанітарний стан яких значною мірою визначається активністю комплексу спеціалізованих і багатоїдних фітофагів. Упродовж вегетації посіви можуть пошкоджувати хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяний стручковий комарик, попелиці, листогризучі лускокрилі та інші види. Традиційне стримування їх чисельності переважно спирається на інсектицидні обробки, однак посилення вимог до екологічної безпеки агровиробництва, ризик формування резистентних популяцій та необхідність збереження запилювачів і ентомофагів актуалізують пошук біологічно орієнтованих елементів захисту. У сучасній системі інтегрованого захисту біологічний метод доцільно розглядати не як повну механічну заміну хімічних засобів, а як комплекс прийомів, що використовує природні регуляторні механізми агроценозу.