Друковані видання. Кафедра захист рослин

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 503
  • Публікація
    Розбудовик інноваційного розвитку тваринництва України: до 100-річчя від дня народження Є. П. Стекленьова (1926–2019)
    (2026) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.
    У публікації висвітлено життєвий і науковий шлях доктора біологічних наук, професора Євгена Петровича Стекленьова (1926–2019) — всесвітньо знаного дослідника у галузі фізіології диких і свійських тварин та віддаленої гібридизації, учня та послідовника академіка О. В. Квасницького. Наведено нові біографічні факти, що уточнили реальне походження вченого: справжнє ім'я — Степан Олексійович Браницький, народився 20 серпня 1926 року в с. Скварява на Львівщині, а нове прізвище та документи отримав через вимушене переховування родини. Детально проаналізовано полтавський період його життя (1948–1953 рр.) за матеріалами особової справи студента зоотехнічного факультету Полтавського сільськогосподарського інституту. Вже з перших курсів Євген Стекленьов виявив виняткові здібності до навчання та наукової роботи у гуртку при кафедрі фізіології під керівництвом М. М. Маньковської та О. В. Квасницького. Зокрема, 1950 року у складі наукової групи вишу він брав участь у масштабному експерименті з трансплантації овець в «Асканії-Нова», за результатами якого вперше в СРСР було отримано 30 ягнят-трансплантантів. Після закінчення інституту 1953 року та за порадою О. В. Квасницького вчений понад 60 років присвятив роботі в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова», пройшовши шлях від аспіранта до доктора наук і зробивши вагомий внесок у вивчення акліматизації, доместикації та віддаленої гібридизації тварин. Зроблено висновок, що Є. П. Стекленьов по праву вважається одним із розбудовників інноваційного розвитку тваринництва України.
  • Публікація
    Полтавські банки у аграрній сфері краю в ХІХ – на початку ХХ століття: уроки історії
    (2026) Барська, Г. М.; Самородов, Віктор Миколайович
    У публікації висвітлено діяльність полтавських банківських установ ХІХ – початку ХХ століття, що підтримували аграрний сектор Полтавської губернії: Дворянського, Селянського та Земельного банків, а також наведено стислу інформацію про збережені архітектурні пам'ятки їхніх будівель у Полтаві. Полтавський земельний банк розпочав роботу у 1872 році, а полтавські відділення Дворянського та Селянського банків — у 1882 та 1883 роках відповідно. Головною метою Дворянського банку була економічна підтримка великого дворянського землеволодіння через надання пільгових позик під заставу маєтків. Селянський банк фінансував переважно малоземельних селян, здійснював купівлю-продаж земель на пільгових умовах, посередницькі операції та фінансування переселення, особливо посиливши свою роль під час аграрної реформи початку ХХ століття. Земельний банк видавав довгострокові та короткострокові кредити під заставу майна широким верствам населення (обсяг виданих ним кредитів зріс із 66,38 млн рублів у 1910 р. до 97,28 млн рублів у 1916 р.). Окрему увагу приділено постаті Дмитра Костянтиновича Квітки (1837?–1909) — агронома, банкіра та громадського діяча, який понад два десятиліття очолював Полтавське відділення Дворянського банку, входив до ради Селянського банку, керував Полтавським сільськогосподарським товариством та редагував газету «Хуторянин». Зроблено висновок, що активна банківська підтримка відіграла вирішальну роль у фінансуванні аграрного сектору, що сприяло лідерству Полтавської губернії в сільському господарстві на українських землях.
  • Публікація
    Особливості сортів і гібридів перцю солодкого, адаптованих до умов малооб'ємних технологій
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Кручина, О. Б.
    У публікації висвітлено особливості добору сортів і гібридів перцю солодкого (Capsicum annuum L.) для вирощування в умовах малооб’ємних безґрунтових технологій (гідропоніка, малооб’ємні субстрати з краплинною фертигацією). Проаналізовано ключові вимоги до генотипів: збалансований тип розвитку, помірна облистненість, міцність пагонів, висока фізіологічна активність кореневої системи, ефективність використання води та елементів живлення, а також знижена чутливість до температурних коливань та вершинної гнилі плодів. Наголошено на важливості дослідження взаємодії «генотип — субстрат — фертигація» (зокрема при використанні кокосового волокна, мінеральної вати чи альтернативних органічних субстратів) для забезпечення стабільної віддачі якісного товарного врожаю.
  • Публікація
    Особливості інтегрованого захисту культур від західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (Pergande) в умовах захищеного ґрунту
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Карпенко, О. Г.; Кучеренко, М. І.
    У публікації розглянуто біоекологічні особливості західного квіткового трипса (Frankliniella occidentalis Pergande) та обґрунтовано концепцію його інтегрованого контролю в агроценозах захищеного ґрунту. Висвітлено причини високої господарської небезпеки виду: поліфагію, прихований спосіб життя преімагінальних стадій, високу репродуктивну здатність, а також здатність переносити Tomato spotted wilt orthotospovirus (TSWV). Проаналізовано проблеми швидкого формування резистентності F. occidentalis до класичних хімічних інсектицидів та наведено механізми адаптації комах. Доведено необхідність впровадження системи захисту на основі карантинно-профілактичних заходів, ранньої діагностики (із застосуванням клейових пасток), випуску ентомофагів (хижих кліщів Neoseiulus cucumeris, Amblyseius swirskii, клопів Orius spp.) і біопрепаратів у поєднанні з ротацією селективних хімічних засобів.
  • Публікація
    Оптимізація захисту моркви від комплексу фітофагів у сучасних агроценозах
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Коломак, О. С.; Олейніченко, А. А.
    У публікації висвітлено засади оптимізації інтегрованої системи захисту моркви посівної (Daucus carota L.) від комплексу шкідливих організмів (морквяної мухи Psila rosae, нематоди Heterodera carotae, попелиць, ґрунтових шкідників) у сучасних агроценозах. Обґрунтовано пріоритетність профілактичних і нехімічних заходів: дотримання сівозміни, просторової ізоляції, контролю бур’янів родини Apiaceae, використання стійких сортів і фізичних бар’єрів (сітчастих укриттів). Наголошено на важливості систематичного моніторингу популяцій фітофагів за допомогою клейових пасток та ґрунтових обстежень для прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування засобів захисту. Доведено, що пестицидне втручання має застосовуватися виважено, з урахуванням екологічних порогів шкодочинності, механізмів дії препаратів та збереження корисної ентомофауни.
  • Публікація
    Незабутнє ім'я в українській біотехнології: до 100-річчя від дня народження Н. А. Мартиненко (1926–2011)
    (2026) Шостя, Анатолій Михайлович; Самородов, Віктор Миколайович; Усенко, Світлана Олексіївна
    У публікації висвітлено історіографічний та науково-біографічний аналіз внеску докторки біологічних наук Ніни Антонівни Мартиненко (1926–2011) — відомої представниці полтавської наукової школи академіка О. В. Квасницького — у розвиток вітчизняної біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Висвітлено основні етапи її scientific-дослідницького шляху: від участі у перших міжпородних пересадках ембріонів кролів у 1948–1949 роках та захисту фундаментальних дисертаційних праць із фізіології відтворення до практичного керівництва розробкою нехірургічного (трансцервікального) способу трансплантації ембріонів свиней. Висвітлено історичне значення здобутку полтавських науковців, які наприкінці 1996 року вперше в Україні та на теренах колишнього СРСР одержали нехірургічних поросят-трансплантатів, що у 2004 році було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.
  • Публікація
    Кліматично зумовлена динаміка сонечка семикрапкового Coccinella septempunctata у соєвих агроценозах Лівобережного Лісостепу
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Логвиненко, Вадим Васильович
    У публікації висвітлено результати моделювання потенційної кліматичної придатності середовища для сонечка семикрапкового (Coccinella septempunctata) в агроценозах сої Полтавської області протягом ХХІ століття (до 2080 року) за сценаріями CMIP6 (SSP1-2.6, SSP2-4.5, SSP3-7.0, SSP5-8.5). Моделювання методом максимальної ентропії (MaxEnt, AUC = 0,803) показало, що ключовими чинниками ніші є температура найхолоднішого кварталу та найхолоднішого місяця. Встановлено істотне скорочення індексу придатності середовища для виду в регіоні — із сучасного значення 0,50 до 0,18–0,22 у період 2021–2040 рр. та до 0,07–0,16 наприкінці століття. Обґрунтовано доцільність зберігання захисних лісосмуг, польових меж та мозаїчності агроландшафту для компенсації кліматичних ризиків і збереження регулювальних екосистемних функцій ентомофауни.
  • Публікація
    Інституційно-правовий та цифровий механізм трансферу інновацій в агропромисловому секторі регіонів України
    (2026) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    У публікації висвітлено теоретико-методологічні та практичні засади формування інституційно-правового й цифрового механізму трансферу інновацій в агропромисловому секторі регіонів України. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя комерціалізації науково-технічних розробок (зокрема Цивільний кодекс України та Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»). Визначено ключові бар’єри у функціонуванні вітчизняної інноваційної системи: фрагментованість наукових ініціатив, недосконалість інституційних важелів та технологічний розрив між фундаментальними дослідженнями й потребами агробізнесу. Окреслено роль Державного аграрного реєстру (ДАР) як цифрової платформи розподілу ресурсів підтримки, а також програм міжнародної технічної допомоги (USAID AGRO, AGRI-Україна). Обґрунтовано доцільність розвитку локальних агроінноваційних кластерів (на прикладі Podillia Greenhouse Cluster) для забезпечення сталого розвитку та конкурентоспроможності АПК.
  • Публікація
    Вплив глобальних кліматичних змін на багаторічну динаміку ентомокомплексу зернових колосових культур
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Голтвяниця, Т. О.
    У публікації висвітлено результати багаторічного аналізу (2017–2025 рр.) впливу гідротермічних умов Лівобережного Лісостепу (Полтавська область) на динаміку чисельності домінантного комплексу шкідників озимої пшениці: клопа шкідливої черепашки, пшеничного трипса, злакових попелиць і хлібних блішок. Встановлено чіткий обернений кореляційний зв'язок між гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) та щільністю популяцій фітофагів, що свідчить про узгоджене зростання їхньої чисельності в посушливі роки. За допомогою методу головних компонент доведено, що понад 90% варіабельності фітосанітарного стану зумовлено гідротермічним режимом. Обґрунтовано доцільність використання гідротермічних показників для регіонального фітосанітарного прогнозування та переходу до кліматично адаптованого інтегрованого захисту рослин.
  • Публікація
    Вдосконалення біологічних методів контролю основних шкідників сої в умовах Лісостепової зони України
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бирюк, М. Е.; Шаренко, В. А.
    У публікації висвітлено напрями вдосконалення біологічного контролю основними ко комахами-фітофагами в посівах сої (Glycine max (L.) Merr.) для умов Лісостепу України. Обґрунтовано необхідність системного використання біологічних агентів на основі Bacillus thuringiensis, Beauveria bassiana та Metarhizium spp. із урахуванням домінуючих видів шкідників, їхнього вікового складу, а також гідротермічних умов регіону. Визначено значення регулярного моніторингу, підвищення стабільності препаративних форм, вибору адаптованих штамів ентомопатогенів та збереження корисної природної ентомофауни. Запропоновано послідовний регламент прийняття рішень щодо застосування біопрепаратів для зменшення пестицидного навантаження та підвищення екологічної стійкості агроценозів сої.
  • Публікація
    Біоекологічні особливості хижих кліщів - фітосеїд та їх використання у захищеному ґрунті
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Коцюруба, І. О.; Степанов, А. О.
    У публікації висвітлено біоекологічні особливості кліщів родини Phytoseiidae та проаналізовано чинники, що визначають їхню ефективність у біологічному контролі фітофагів (зокрема павутинного кліща Tetranychus urticae Koch) в умовах овочівництва захищеного ґрунту. Розглянуто особливості трофічних стратегій спеціалізованого акарифага Phytoseiulus persimilis та генералістичних видів родин Neoseiulus і Amblyseius. Встановлено критичний вплив температурного режиму, відносної вологості повітря, морфологічних особливостей рослин-господарів і строків випуску біоагентів на демографічні показники популяцій хижака. Обґрунтовано необхідність урахування сумісності акарифагів із хімічними пестицидами та доцільність застосування селективних засобів захисту в інтегрованих програмах.
  • Публікація
    Міждисциплінарний потенціал імерсивних технологій у підготовці фахівців вищих навчальних закладів
    (2026) Боброва, Н.; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Федорченко, В.
    У статті досліджено міждисциплінарний потенціал імерсивних технологій (віртуальної, доповненої та змішаної реальностей — VR, AR, MR) у процесі фахової підготовки студентів медичного та аграрного профілів. Обґрунтовано доцільність впровадження цифрових інструментів у викладання фундаментальних біологічних дисциплін, зокрема мікробіології, вірусології, фітопатології та ботаніки. Авторами проведено аналіз провідних світових кейсів і цифрових платформ (проєкт Mobius, системи Chongqing Medical University, Labster, Agrio, Plantix) та висвітлено їхню ефективність у візуалізації мікроструктур, молекулярних процесів і патогенезу, недоступних для традиційних методів мікроскопії. Доведено, що залучення перцептивного досвіду через імерсивні симуляції подолає абстрактність навчального матеріалу, підвищує рівень біобезпеки під час лабораторних експериментів та сприяє якісному формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців.
  • Публікація
    Трансформація академічної мотивації студентської молоді під впливом безпекових та психоемоційних чинників воєнного часу: компаративний аналіз
    (2026) Боброва, Н. О.; Коваленко, Нінель Павлівна; Лобань, Г. А.; Федорченко, В. І.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    Досліджено вплив безпекових та психоемоційних чинників воєнного стану на академічну мотивацію й психологічний стан студентів медичного та аграрного профілів. Обґрунтовано доцільність впровадження інтерактивної моделі Flipped Classroom для оптимізації освітнього процесу та збереження якості фахової підготовки.
  • Публікація
    Стійкість ґрунтових екосистемних функцій у посівах сої за прогнозованою придатністю середовища для Aporrectodea caliginosa
    (2026) Логвиненко, Вадим Васильович
    У роботі висвітлено результати моделювання потенційної придатності середовища Полтавської області для орного дощового черв’яка Aporrectodea caliginosa як ключового індикатора підтримуючих екосистемних функцій у посівах сої. На основі алгоритму максимальної ентропії (MaxEnt), змінних BIOCLIM (WorldClim) та едафічних параметрів ґрунту (SoilGrids) проаналізовано сучасний стан та сформовано прогноз за сценаріями SSP1-2.6, SSP2-4.5, SSP3-7.0 і SSP5-8.5 на періоди 2021–2040, 2041–2060 та 2061–2080 рр. Установлено, що регіональний індекс придатності зростає з сучасного значення 0,70 до 0,72–0,77 у майбутніх періодах, демонструючи високу часову стабільність і широку кліматичну толерантність виду. Найвагомішими чинниками моделі виявилися умови зимівлі, зволоження в активний сезон, а також ущільнення та гранулометричний склад ґрунту. Наголошено, що реалізація потенціалу біотурбації та структуроутворення залежить від агротехнологічних заходів (збереження органіки, мінімізація механічного ущільнення, мульчування), у зв'язку з чим пропонується використовувати модельний індекс у комплексній системі моніторингу стійкості соєвих агроценозів.
  • Публікація
    Особливості сучасної інтегрованої системи захисту полуниці від комплексу основних шкідників
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Клітний, А. В.; Куліш, А. І.
    Обґрунтовано принципи побудови та функціонування сучасної інтегрованої системи захисту насаджень полуниці садової (Fragaria × ananassa Duch.) від комплексу найбільш небезпечних фітофагів. Проаналізовано біоекологічні особливості, специфіку живлення та характер шкодочинності трипсів, павутинних кліщів, попелиць, довгоносиків, клопів-фітофагів та плямистокрилої дрозофіли (Drosophila suzukii) в умовах сучасного виробництва. Доведено малоефективність виключно хімічної стратегії контролю через високу пластичність комах та ризики виникнення резистентності. Висвітлено роль регулярного моніторингу рослин, квіток та плодів за допомогою клейових пасток для переходу від шаблонних календарних обробок до обґрунтованого вибору строків втручання. Розглянуто агротехнічні та профілактичні заходи, спрямовані на зниження вихідного потенціалу популяцій шкідників. Особливу увагу приділено посиленню біологічного контролю шляхом залучення хижих кліщів (Neoseiulus cucumeris), клопів роду Orius, паразитоїдів та ентомопатогенів. Визначено вимоги до коригувального застосування селективних хімічних засобів та обов'язкової ротації діючих речовин за механізмами дії задля збереження корисної ентомофауни й екологізації агроценозу.
  • Публікація
    Вдосконалення біологічних методів контролю основних шкідників соїв умовах Лісостепової зони України
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бирюк, М. Е.; Шаренко, В. А.
    Обґрунтовано принципи вдосконалення біологічного контролю фітофагів у посівах сої (Glycine max (L.) Merr.) в умовах Лісостепової зони України. Проаналізовано специфіку формування комплексу сисних, листогризучих та багатоїдних шкідників під впливом гідротермічних умов і технологічних чинників. Розглянуто особливості системного застосування мікробних агентів на основі бактерій Bacillus thuringiensis, а також ентомопатогенних грибів Beauveria bassiana та Metarhizium spp.. Визначено провідні чинники польової ефективності біопрепаратів, зокрема уразливість фаз розвитку комах, якість препаративних форм, кліматичну стабільність штамів та їхню сумісність із природною ентомофауною. Сформульовано покрокову раціональну схему біоконтролю, яка базується на детальному моніторингу посівів і спрямована на зниження пестицидного навантаження та підвищення екологічної стійкості агроценозів.
  • Публікація
    Сучасна інтегрована система захисту яблуні від яблуневої плодожерки
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Аврамов, Я. І.; Корольчук, Р. Ю.
    Обґрунтовано принципи побудови сучасної інтегрованої системи захисту промислових яблуневих насаджень від яблуневої плодожерки (Cydia pomonella L.). Проаналізовано біоекологічні особливості шкідника, тривалий період його активності та ризики накладання окремих етапів розвитку поколінь. Розглянуто комплекс взаємодоповнювальних заходів, що включає обов'язковий моніторинг популяції за допомогою феромонних пасток з урахуванням температурних показників і фенології культури. Висвітлено ефективність методу дезорієнтації самців синтетичними семіохімічними атрактантами, використання селективних біологічних препаратів на основі грануловірусу яблуневої плодожерки (CpGV), а також роль санітарно-агротехнічних прийомів у зниженні вихідного потенціалу фітофага. Особливу увагу приділено проблемі формування резистентності шкідника та необхідності обґрунтованої ротації інсектицидів за механізмами дії для оптимізації хімічного навантаження на агроценоз.
  • Публікація
    Особливості сучасних методів боротьби із шкідниками ріпаку
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Міщенко, Олег Віталійович; Павлюченко, С. О.
    Ріпак (Brassica napus L.) належить до культур, фітосанітарний стан яких значною мірою визначається активністю комплексу спеціалізованих і багатоїдних фітофагів. Упродовж вегетації посіви можуть пошкоджувати хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяний стручковий комарик, попелиці, листогризучі лускокрилі та інші види. Традиційне стримування їх чисельності переважно спирається на інсектицидні обробки, однак посилення вимог до екологічної безпеки агровиробництва, ризик формування резистентних популяцій та необхідність збереження запилювачів і ентомофагів актуалізують пошук біологічно орієнтованих елементів захисту. У сучасній системі інтегрованого захисту біологічний метод доцільно розглядати не як повну механічну заміну хімічних засобів, а як комплекс прийомів, що використовує природні регуляторні механізми агроценозу.
  • Публікація
    Роль бобових і сидеральних культур у відтворенні родючості чорнозему
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим Васильович; Дерев’янко, Я. І.
    Відтворення родючості чорнозему залежить від постійного надходження органічної речовини, збереження активного кореневого шару та компенсації виносу елементів живлення. У системах із переважанням зернових культур і тривалими періодами без рослинного покриву послаблюється біологічний кругообіг азоту, зростає небезпека непродуктивних втрат вологи й поживних сполук. Бобові та сидеральні культури дають змогу поєднати живлення наступної культури із захистом поверхні ґрунту. У ґрунтозахисній системі ПП «Агроекологія» ці культури використовуються не як допоміжний прийом, а як структурна основа сівозміни та внутрішнього обігу органічної речовини. Охарактеризувати роль бобових і сидеральних культур у формуванні азотного режиму, накопиченні рослинної біомаси та підтриманні родючості чорнозему, а також визначити умови коректного використання кількісних показників у практичному плануванні органічної сівозміни.
  • Публікація
    Фітосанітарне регулювання посівів у ґрунтозахисній органічній системі
    (Полтавський державний аграрний університет, 2026) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим Васильович; Дерев’янко, Я. І.
    В органічному землеробстві фітосанітарний стан посівів формується переважно профілактичними прийомами. За відсутності синтетичних гербіцидів і фунгіцидів вирішального значення набувають структура сівозміни, тривалість рослинного покриву, якість насіннєвого матеріалу, строки технологічних операцій, водний і поживний режими та біологічна активність ґрунту. У ґрунтозахисній системі ПП «Агроекологія» ці елементи поєднані з мілким безполицевим обробітком, поверненням рослинних решток, внесенням гною і компостів, використанням багаторічних трав, проміжних та сидеральних культур. Мета дослідження. Визначити механізми профілактичного регулювання забур’яненості та поширення хвороб у ґрунтозахисній органічній системі, обґрунтувати взаємозв’язок сівозміни, покривних культур, мульчі й ґрунтової мікробіоти та запропонувати набір показників для польового моніторингу.