Друковані видання. Кафедра захист рослин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор Микитович; Самородов, Віктор МиколайовичУ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, а переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор МикитовичВ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication З історії заповідного степу Полтавщини(2025-06-08) Кигим, С.; Самородов, Віктор МиколайовичТериторія Полтавщини належить до фізико-географічної зони Лісостепу (93,6 %), лише південно-східна її частина (6,4 %) – зони Степу. Серед природних екосистем регіону степи впродовж останніх 300 років зазнали найбільшої руйнації та деградації, адже були розорені під сільськогосподарські угіддя з родючими чорноземами і також інтенсивно використовувались для випасання й викошування. У сучасному рослинному покриві Полтавщини степи займають площу близько 1%. Це катастрофічно мало, порівнюючи з минулим, коли вони панували в регіоні. Розораність степів на сьогодні в області складає 60-80% . Величезні простори цілинних степів у минулому були основним еколого-етнічним середовищем для формування й становлення українського етносу. Велику наукову цінність вони мають у ботанічному й ґрунтознавчому відношеннях, зокрема вивчення процесів утворення чорнозему. Вже на початку ХХ ст. постало питання збереження вцілілих ділянок цілинних степів.Publication Василь Устимович (1864–1924 ?) – знакова постать Кременчуцьке відділення Полтавського сільськогосподарського товариства(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Відомо, що серед членів Полтавського сільськогосподарського товариства за всі роки його існування (1865–1920 рр.) завжди було багато визначних особистостей, спільний внесок яких мав значний вплив на піднесення рівня тогочасного суспільства. Значна їх кількість проявила себе не лише у Полтаві, а й у відділеннях Товариства, надто таких, як Кременчуцьке. Тут за своєю активністю у піднесенні культурно-освітнього рівня життя краю виділявся Василь Васильович Устимович (1864–1924?) – креативно мисляча особистість і шукач нових рішень для подолання складних питань не лише в аграрній, а й у соціальній сфері, який на громадській службі у земстві гідно та результативно пройшов шлях від губернського секретаря до статського радника та почесного мирового судді.Publication Персоналізована історія Полтавського сільськогосподарського товариства у постатях його президентів(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, С. Л.За 55 років існування Полтавського сільськогосподарського товариства (1865 - 1920) його очолювало 7 президентів. Усі вони безумовно стали знаковими фігурами поступу та розвитку цього об’єднання. У їх діяннях найбільш повно та змістовно персоніфікована історія та досягнення товариства , адже вони були дуже цілеспрямованими та раціональними особистостями. Саме з їх громадською та науково-практичною діяльністю пов’язані здобутки Товариства, впровадження нових, на той час досить прогресивних методів не лише організаційного, а й технологічного характеру.Publication Агроекологiчнi висоти Семена Антонця(2025-10-03) Писаренко, Віктор Микитович; Шарий, Г.; Писаренко, Павло Вікторович; Самородов, Віктор МиколайовичУ монографії наведені публіцистичні нариси на основі наукових досліджень, передового досвіду та спостережень, які впроваджені у виробництво талановитим керівником та організатором виробництва, вченим новатором, Семеном Свиридоновичем Антонцем. Подвигом життя Семена Свиридоновича була розробка теоретичних і практичних основ органічного землеробства якому він присвятив майже піввіку своєї творчої і практичної діяльності. Дві істини проповідував вчений, творення добробуту людини і органічне землеробство, як база для створення достатку у житті людей. Книга розрахована на керівників і спеціалістів аграрного профілю, науковців, студентів аграрних навчальних закладів, широке коло читачів – усіх, кого цікавить вирощування і споживання екологічно безпечних продуктів харчування, турбує проблема збереження природи, Землі і доля України.Publication Урочище Парасоцьке: від Кочубеївських пралісів – до першого державного заповідника Полтавщини(2025-09-30) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Розглянуто історію створення першого державного заповідника на Полтавщині – «Парасоцький ліс». Висвітлено роль науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у його розвитку та охороні.Publication Життя прожити – не поле перейти до 90-річчя Героя України Семена Антонця(2025-09-11) Писаренко, Віктор Микитович; Шарий, Г.; Самородов, Віктор Миколайович; Вергунов, Віктор АнатолійовичУ статті, присвяченій 90-річчю від дня народження Семена Свиридовича Антонця, розглядається багатогранна постать цієї видатної особистості. Як Герой України, він зробив неоціненний внесок у вітчизняне сільське господарство, впроваджуючи інноваційні технології та створюючи ефективні моделі аграрного бізнесу. Особливу увагу приділено його соціальним ініціативам, спрямованим на покращення життя сільських громад, що відображає його життєве кредо «Життя прожити – не поле перейти». Матеріал висвітлює не лише професійні здобутки, але й моральні та етичні принципи, якими керувався Семен Антонець протягом усього життя.Publication Микола Опексійович Зарудний (1859 - 1919) — траєкторія життя та здобутків видатного натураліста(2025-09-09) Кигим, С.; Самородов, Віктор МиколайовичДо знаних людей, які побачили світ на Чутівщині, по праву можемо віднести Миколу Олексійовича Зарудного - українського зоолога-орнітолога, фауніста й систематика, мандрівника, мистецтвознавця та охоронця природи.Publication Петро Ротач і Георгій Вернадський: з історії одного листа(2025-09-09) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим. С.Полтавці завжди пишалися тим, що з ïx краєм пов'язане життя i діяльність В. І. Вернадського та членів його родини. На Полтавщині багато років поспінь відбуваються урочистості на посвяту цього видатного вченого та організатора науки. Знаковим було відзначення 125-річчя натураліста. Саме тоді, у 1988 р., голова обласної ювілейної Комісії начальник обласного управління культури в Полтавській області П. К. Бондаревський разом із членами комісії, до якої входили й автори статті, pозробили змістовний план не лише урочистостей, а й різнопланових пошукових робіт, дотичних до В. І. Вернадського. Серед напрямів тогочасної нашої роботи було встановлення наявності документів, які б розширили уяву про родовід В. І. Вернадського та його зв'язки з відомими полтавцями. Перш за все це стосувалось троюрідного брата науковця знаного громадського діяча та уславленого письменника В. Г. Коропенка. 3 цією метою В. М. Самородов на початку 1988 р. відвідав Полтавський лiтepaтypнo-мeмopiaльний музей В. Г. Короленка в Полтаві. Співробітники музею порадили йому зустрітись з колишнім директором установи Л. К. Гейштор. Любов Костянтинівна дещо розповіла вже з відомих фактів та порекомендувала звернутися до полтавського краєзнавця я П. П. Ротача, який на їï думку знався у питаннях, які нас зацікавили. Так, у лютому 1988 р. Пeтpo Пeтрович, хоч i не без якогось внутрішнього хвилювання, розповів В. М. Самородову про своє листування із сином В. І. Вернадського Георгієм. У наш час такий контакт здається простим та буденним, а тоді, у часи «залізної завіси», це було сміливим вчинком. Петро Петрович дозволив зробити рукописну копію цього листа, яку В. М. Самородов згодом передав до наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею.Publication Цікава знахідка з історії Полтавського сільськогосподарського товариства – відбиток його печатки(2025-06-30) Кигим, С. Л.; Самородов, Віктор МиколайовичУ 2015 р. З ініціативи директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, її академіка В. А. Вергунова, та згуртованої ним групи діячів, на вшанування 150-річчя Полтавського сільськогосподарського товариства проведено низку різноманітних заходів. Для їх здійснення був піднятий величезний пласт різноманітних матеріалів які відображали 55 річний період діяльності товариства. Перш за все, це стосувалося багатотомного видання Журналів засідання цього об’єднання. Не менш знаковою за обсягом репрезентованого матеріалу стала ювілейна виставка, яка восени 2015 р. Проходила в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського. Але в жодному разі не було виявлено відбитків печатки Товариства. Тому пошук цих важливих атрибутів його діяльності не припинявся і після 2015 рPublication Талановитий розбудовник Лохвицького дослідного поля Георгій Жуков (1879 – після лютого 1960)(2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н. В.У 2025 році виповнюється 135 років Лохвицькому дослідному полю, одному із старіших в Україні центрів наукової аграрної думки з вивчення низки олійних та технічних культур [6]. Із його розвитком та діяльністю тісно пов’язане ім’я знаного вітчизняного науковця-аграрія, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні Георгія Івановича Жукова (1879 – після лютого 1960(?) рр.). Хоча він і був одинадцятим директором згаданої установи, інформація про його біографію та професійні надбання досить фрагментарна, а до того ж розпорошена по різним джерелам. Тож маємо нагоду розширити уявлення істориків аграрної науки про цю людину та її здобутки. Він народився у м. Лохвиці в 1879 році (дата не вказана) у родині козака-власника, що мав до 40 десятин землі (хоча у довідкових документах за 1916 р. він означений як дворянин). Рано втратив батька, який помер, коли меншому сину було лише 6 місяців. Повною сиротою став у 13 років. Тоді піклування про Георгія взяв на себе старший брат, вчитель за фахом, який не лише замінив йому батьків, але й займався його освітою. Символічно та зворушливо, що згодом Георгій Іванович візьме опіку над осиротілими дітьми брата – донькою Олександрою і сином Борисом.Publication Симиренки: епізоди зв'язків з Полтавою(2025-06-30) Самородов, Віктор МиколайовичНині про родину Симиренків написано багато, але на жаль, географічний вимір їх життя та діяльності торкається головним чином Черкащини, Криму, Одеси та Києва. З огляду на це, хотілось би висвітлити їхні зв’язки з Полтавщиною. Зазначимо, що найвідоміший із Симиренків – Левко Платонович не раз бував у Полтаві, адже на проведених тут губернських сільськогосподарських виставках його садівничий заклад представляв як саджанці, так і досить великі колекції плодових культур і винограду. Усі вони користувалися постійною увагою полтавців і виборювали високі та престижні нагороди.Publication Квіткове різноманіття України від Василя Горобця(2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Загальновідомим є факт відносно постійного збагачення різноманіття рослин за рахунок низки інтродуцентів. При цьому головним фактором виступає селекційна діяльність низки науковців або цілих колективів. Таких наприклад, як відділ квітково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Тут працювало і працює багато талановитих і самовідданих творців нових сортів квіткових рослин. Один із них – наш видатний земляк, провідний науковий співробітник Саду, кандидат біологічних наук Василь Федорович Горобець, який 26 лютого 2025 р. відзначив свій 80-річний ювілей.Publication Цифровий моніторинг шкідників сої як інструмент управління агровиробництвом: потенціал і обмеження(Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-24) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, О. О.Таким чином, незважаючи на високий потенціал цифрового підходу до моніторингу шкідників сої, його впровадження потребує ретельного оцінювання технічної готовності господарства, фінансової спроможності та наявності професійної підтримки. Подолання вказаних обмежень можливе шляхом розвитку агротехстартапів, створення спільних сервісних центрів, стандартизації цифрових протоколів і державно-приватного партнерства у сфері цифровізації агросектору.Publication Актуальні психолого-педагогічні аспекти при викладанні природничих, медико-біологічних та медичних дисциплін в умовах війни(2025-06-24) Федорченко, В. І.; Боброва, Н. О.; Коваленко, Нінель ПавлівнаВикладачі вищої школи всебічно приділяють увагу удосконаленню навчального процесу. Зокрема, створюють нові навчальні посібники, тести для підготовки студентів до поточних занять, заліків, іспитів та незалежних ліцензійних інтегрованих іспитів. У той же час, приділяється увага також і методичним та психолого-педагогічним аспектам. Психолого-педагогічний напрямок роботи викладача також є надзвичайно важливою складовою взаємодії викладача зі студентами у процесі практичного заняття, чи читання лекцій. Грамотна професійна робота викладача у цьому напрямку має сприяти створенню позитивної, творчої, надихаючої студентів на навчання атмосфери, повага до особистості кожного студента, сприяти особистісному росту кожного з них, вселяти віру у можливість досягнення найкращих результатів оволодіння професією. До всього, сказаного вище, слід враховувати – на якому соціальному тлі відбувається навчальний процес у вищих навчальних закладах. Сьогоднішні студенти зазнали складнощів у процесі засвоєння матеріалу, формування навичок регулярної внормованої навчальної роботи на шкільному етапі їх навчання, коли вперше в історії людства навчальний процес для суспільства було переведено у онлайн простір, до чого терміново прийшлось адаптуватися школярам, їх батькам та вчителям. Така трансформація вплинула на методику викладання предметів, адаптація відбувалась «з коліс». І хоч цей досвід, безумовно, був прогресивним, невідворотність його впровадження у межах короткого проміжку часу мала стресогенний характер. Пандемія коронавірусної інфекції виявилась не останнім та не найтяжчим випробуванням для суспільства в цілому, та для здійснення навчального процесу зокрема. Повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року стало і продовжує бути надзвичайним фактором, що спричиняє стрес у учнів та студентів вищих навчальних закладів – не тільки біологічного та медичного профілю, а й усіх інших. Здобуті під час коронавірусної пандемії навички навчання на базі різноманітних інтернет-платформ, допомагають мінімізувати втрати часу навчального процесу, що виникають внаслідок оголошення тривог (практичні заняття) та потенційної загрози їх оголошення, коли студенти не можуть бути зібрані у великі групи для читання їм лекцій. Однак, на перший план вийшла проблема дистресу, у якій перебуває все суспільство.Publication Адаптивне управління захистом соняшнику на основі цифрової агроаналітики(Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-24) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, Б. О.У сучасних умовах підвищеної кліматичної мінливості та флуктуацій у чисельності шкідників аграрії стикаються з новими викликами щодо збереження врожайності соняшнику. Стандартні підходи до захисту культур втрачають ефективність через нерівномірну шкодочинність фітофагів та локалізовані осередки зараження. У зв’язку з цим виникає потреба в адаптивному агроменеджменті, що базується на цифровій агроаналітиці, включаючи супутниковий моніторинг, дрони, сенсори вологості, системи прогнозування поширення шкідників. Одним із ключових викликів сучасного агровиробництва є раціональне використання засобів захисту рослин, зокрема інсектицидів, у поєднанні з підвищенням ефективності фітосанітарного контролю. Застосування традиційного методу суцільного обприскування полів часто призводить до надмірних витрат, хімічного навантаження на ґрунт і зниження екологічної безпеки, особливо у випадках нерівномірного поширення шкідників. Це вимагає перегляду підходів до організації захисту рослин та впровадження інноваційних технологій, орієнтованих на зональний і точковий вплив.Publication Актуальні акценти щодо збудників інфекційної патології, які слід враховувати при викладанні мікробіології, вірусології та імунології в умовах військового стану(2025-06-23) Федорченко, В. І.; Боброва, Н. О.; Ганчо, О. В.; Ананьєва, М. М.; Коваленко, Нінель ПавлівнаКолектив викладачів кафедри Мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету приділяє увагу покращенню рівня викладання предмету, зокрема створює нові навчальні посібники та аналізує попередній дослід викладання предмету. Дана стаття присвячена аналізу актуальних акцентів, які викладач має розставляти під час вивчення студентами окремих тем з предмету, тому що ці знання є особливо значущими у роботі медика під час війни. Предмет «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» належить до числа таких, що бурхливо розвиваються ось вже протягом півтора сторіччя, від того часу, як мікробіологія виникла як наука наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя. Дослідження світу мікроорганізмів є актуальним у зв’язку з усюдисущім впливом мікросвіту на життя людини.Publication Інтеграція освіти для сталого розвитку у процес викладання аграрних дисциплін(2025-06-23) Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ сучасному світі, який стикається з глобальними екологічними, соціальними та економічними викликами, потреба у сталому розвитку набуває особливого значення [2]. Аграрне виробництво, як одна з фундаментальних галузей національної економіки, є критично важливим чинником сталого розвитку держави, забезпечуючи не лише продовольчу безпеку та економічну стабільність, але й відіграючи значну роль у збереженні біорізноманіття та природних екосистем. У цьому контексті освіта для сталого розвитку (ОСР) відіграє критичну роль у формуванні нової генерації аграріїв, здатних мислити системно, діяти відповідально та використовувати інноваційні підходи до управління природними ресурсами. ОСР – це освіта для сталого розвитку, що спрямована на формування у здобувачів освіти системного бачення взаємозв’язків між соціальними, економічними та екологічними процесами, розвиток критичного мислення, відповідального ставлення до навколишнього середовища та здатності приймати обґрунтовані рішення задля забезпечення гармонійного розвитку суспільства, економіки та довкілля в довгостроковій перспективі. У агрономії це означає розвиток таких напрямів, як органічне виробництво, агроекологія, ощадливе використання водних ресурсів, зниження викидів парникових газів та забезпечення соціальної справедливості у сільських регіонах.Publication Тюльпанове дерево на Полтавщині: від інтродукції до сучасності(Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-12) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Відомо, що вміле використання у зеленому будівництві нових, надто високодекоративних рослин – справа актуальна. Адже це сприяє раціональному компонуванню найбільш привабливих видів під час озеленення. Особливо важливим є такий підхід при здійсненні реконструкції декоративних насаджень. Останнім часом для його проведення досить широко використовують представників родини Магнолієві (Magnoliaceae), перш за все їх різні види і сорти. Але крім них цей таксон представлений ще одним дуже екзотичним і декоративним родом, а саме – Ліріодендроном (Liriodendron L.). До нього відноситься таке величне дерево, як ліріодендрон тюльпановий, або тюльпанове дерево (L. tulipifera L.). У природних умовах воно росте в центральній і південно-східній частині Північної Америки.