Друковані видання. Кафедра захист рослин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Шкодочинність бактеріальних хвороб сої в Україні: аналіз сучасного стану та загрози врожайності(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, Б.О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті проведено комплексний аналіз сучасного фітосанітарного стану посівів сої в Україні в контексті поширення та шкодочинності хвороб бактеріальної етіології. Глобальні зміни клімату, зокрема підвищення середньодобових температур у поєднанні з періодами гідротермічного стресу та нерівномірним розподілом опадів, суттєво трансформували структуру патокомплексу культури, вивівши бактеріози у категорію однієї з головних загроз для стабільного виробництва сої.Публікація Стратегічні напрями інтегрованого захисту зернобобових культур в агрокліматичних умовах України: від генетичного моніторингу до впровадження прецизійних технологій(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Галушко, І. В.У статті систематизовано та обґрунтовано сучасні стратегічні підходи до формування систем інтегрованого захисту зернобобових культур (гороху, сої, нуту, сочевиці) в умовах динамічних змін клімату України. Трансформація агрокліматичних зон (аридизація, зміщення меж Степу та Лісостепу) провокує суттєві зміни у структурі патокомплексів та ентомокомплексів, що вимагає переходу від класичних хімічних схем до гнучких наукомістких стратегій.Публікація Науково-практичні аспекти формування інтегрованих систем захисту овочевих культур у спорудах закритого ґрунту(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Муха, Б. Г.Стаття присвячена дослідженню науково-практичних засад розробки та впровадження інтегрованих систем захисту (ІЗР) овочевих культур від комплексу шкідників і хвороб в специфічних умовах закритого ґрунту (теплиць). Проаналізовано вплив регульованого мікроклімату (високої температури, вологості) та обмеженого агробіоценозу на прискорення циклів розвитку й підвищення шкодочинності фітофагів (тепличної білокрилки, павутинного кліща, трипсів, попелиць) та патогенів (борошнистої роси, прикореневих гнилей, аскохітозу). Особливу увагу акцентовано на біологізації захисту — масовому застосуванні ентомофагів та акарифагів (фітосейулюса, енкарзії, макролофуса), а також мікробіопрепаратів. Обґрунтовано алгоритм комбінування моніторингових інструментів (кольорових клейових пасток, феромонів) із превентивними агротехнічними заходами та сучасними селективними хімічними препаратами, що забезпечує отримання екологічно безпечної овочевої продукції.Публікація Економічні та фізіолого-біохімічні аспекти шкідливості пероноспорозу (Plasmopara halstedii) в посівах соняшнику(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, О. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена комплексному аналізу економічних та фізіолого-біохімічних аспектів шкодочинності несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) соняшнику, викликаної ооміцетом Plasmopara halstedii (Farl.) Berl. et de Toni. Досліджено деструктивний вплив патогена на фізіологічні процеси рослини-господаря, зокрема порушення фотосинтетичного апарату, зниження вмісту хлорофілів, деструкцію клітинних мембран та розбалансування дихального обміну й ферментативної активності. Проаналізовано прямі та опосередковані економічні збитки, що виникають внаслідок зрідження посівів (через карликовість та загибель проростків), зниження загальної продуктивності агроценозу, погіршення технологічних і посівних якостей насіння, а також зменшення виходу та біохімічної якості соняшникової олії. Обґрунтовано необхідність інтеграції фізіологічних маркерів стійкості у сучасні селекційні програми та системи фітосанітарного контролю.Публікація Використання прецизійних технологій захисту кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Голуб, О. Р.Стаття присвячена аналізу та обґрунтуванню ефективності впровадження прецизійних (точних) технологій у систему захисту кукурудзи від бур'янів, шкідників та хвороб. Розглянуто сучасні інструменти точного землеробства, зокрема використання БПЛА (дронів-обприскувачів) для ультрамалооб’ємного внесення пестицидів, систем супутникового моніторингу, оптичних датчиків та технологій диференційованого обприскування (VRA). Висвітлено переваги локального (точкового) застосування засобів захисту рослин на основі карт засміченості чи фітосанітарного стану посівів. Доведено, що інтеграція прецизійних методів дозволяє суттєво знизити пестицидне та фінансове навантаження на агроекосистеми, оптимізувати витрати води та хімічних препаратів, мінімізувати крайовий ефект пошкодження культури шкідниками й забезпечити високу екологічну та економічну ефективність вирощування кукурудзи.Публікація Біла гниль соняшнику: біологічні особливості та сучасні підходи до контролю(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Морозов, О. М.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена дослідженню біологічних особливостей збудника білої гнилі (склеротиніозу) соняшнику — гриба Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary, та аналізу сучасних підходів до контролю його шкодочинності. Розглянуто життєвий цикл патогена, механізми збереження та поширення інфекції через склероції в ґрунті та насіннєвому матеріалі, а також особливості прояву різних форм захворювання (прикореневої, стеблової та кошикової) залежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду. Особливу увагу приділено комплексному захисту соняшнику, що поєднує використання генетично стійких гібридів, дотримання науково обґрунтованої сівозміни, біологізацію контролю за допомогою гіперпаразитів (зокрема, Coniothyrium minitans) та раціональні схеми застосування сучасних хімічних фунгіцидів (сукцинатдегідрогеназних інгібіторів (SDHI), триазолів та стробілуринів) у критичні фази розвитку культури.Публікація Сучасний стан вивчення питання ентомокомплксів фітофагів агроценозів гороху(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Муллєр, М. С.; Стешенко, М. А.Стаття присвячена аналізу сучасного стану наукових досліджень, що стосуються формування, видового складу та динаміки чисельності ентомокомплексів фітофагів в агроценозах гороху посівного. Висвітлено вплив глобальних змін клімату, а також сучасних систем землеробства (зокрема, хімізації та мінімалізації обробітку ґрунту) на трансформацію структури шкідливої ентомофауни. Проаналізовано особливості поширення та шкодочинності домінантних видів комах-шкідників, серед яких: горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum Harris), гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.), горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana F.), а також комплекс бульбочкових довгоносиків (Sitona spp.) та трипсів. На основі узагальнення сучасного вітчизняного та світового досвіду окреслено ключові тенденції у розвитку інтегрованих систем захисту гороху, орієнтованих на моніторинг екологічних порогів шкодочинності (ЕПШ), збереження корисних біоценотичних зв'язків та зниження пестицидного навантаження на агроекосистеми.Публікація Роль лісозахисних смуг у стабілізації ентомокомплексів агроценозів(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Голтвяниця, Т. О.; Омельченко, Є. В.Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної агроекології — екологічній оптимізації агроландшафтів та відновленню механізмів їхньої саморегуляції за допомогою лісомеліоративних заходів. Проаналізовано негативні наслідки тривалого антропогенного тиску на біосферу наприкінці ХХ століття, які призвели до деградації агроекосистем, спрощення структури ґрунтової мезофауни, зміщення балансу між корисними та шкідливими комахами, а також формування наддомінантних комплексів стійких до інсектицидів фітофагів. Обґрунтовано роль полезахисних лісових смуг як поліфункциональних біоценотичних регуляторів. Доведено, що створення багатопорідних лісових ременів якісно трансформує біогеоценоз: покращує гідротермічний режим ґрунту, знижує інсоляцію та забезпечує збереження біорізноманіття згідно з положеннями Конвенції про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992). Висвітлено особливості формування специфічних ентомокомплексів на стику лісових та аграрних екосистем, що активізує природний біологічний контроль шкідників і підвищує загальну стійкість та продуктивність агроценозів в умовах сучасного посушливого клімату.Публікація Полтавські Ротмістрови: нові та маловідомі факти родинної біографії(2026-07-04) Кузьменко, Н. В.; Самородов, Віктор МиколайовичСтаття присвячена дослідженню генеалогії, суспільно-політичної та науково-просвітницької діяльності відомого дворянського роду Ротмістрових, чия доля тісно пов’язана з Полтавщиною. На основі опрацювання нових та маловідомих архівних джерел, єпархіальних відомостей і приватного листування суттєво доповнено родинну біографію кількох поколінь цієї династії. Особливу увагу приділено висвітленню діяльності видатного вченого-агронома, одного з фундаторів вітчизняної дослідної справи Володимира Григоровича Ротмістрова (1866–1941), а також його найближчого оточення. Проаналізовано їхній внесок у розвиток земської медицини, освіти, культури та аграрної модернізації краю наприкінці XIX — на початку XX століття. Введено до наукового обігу раніше не публіковані біографічні факти, що дозволяють глибше зрозуміти соціокультурний портрет полтавської інтелігенції досліджуваного періоду.Публікація Особливості системи захисту ріпака ярого від комплексу комах-шкідників(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Саєнко, А. О.Стаття присвячена дослідженню видового складу та особливостей формування комплексу комах-шкідників посівів ріпака ярого, а також обґрунтуванню ефективної інтегрованої системи захисту культури. Розглянуто динаміку заселення посівів основними фітофагами впродовж вегетації, зокрема хрестоцвітими блішками, ріпаковим квіткоїдом, прихованохоботниками, ріпаковим пильщиком та капустяною попелицею. Особливу увагу приділено критичним фазам розвитку культури, коли пошкодження призводять до найбільших втрат урожаю. На основі аналізу фітосанітарного моніторингу запропоновано оптимізовану систему захисту, яка інтегрує агротехнічні заходи (дотримання просторової ізоляції, ранні строки сівби), обов'язкове передпосівне інсектицидне протруювання насіння та раціональне застосування сучасних фоліарних інсектицидів із різних хімічних груп з урахуванням економічних порогів шкодочинності (ЕПШ) та безпеки для комах-запилювачів.Публікація Особливості комплексу хвороб кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Таргонська, В. А.Стаття присвячена аналізу видового складу, динаміки розвитку та особливостей комплексу хвороб кукурудзи в сучасних умовах вирощування. Досліджено основні патогени грибної та бактеріальної етіології, що завдають найбільшої шкоди посівам, зокрема збудники пухирчастої та летючої сажок, фузаріозних та гельмінтоспоріозних кореневих і стеблових гнилей, антракнозу, а також іржі кукурудзи. Розглянуто вплив кліматичних змін, порушення сівозмін та мінімалізації обробітку ґрунту на зміну фітопатологічного стану агроценозів. На основі отриманих даних обґрунтовано заходи інтегрованого захисту культури, що базуються на використанні генетично стійких гібридів, якісному протруюванні насіннєвого матеріалу, збалансованому мінеральному живленні та вчасному застосуванні сучасних фунгіцидів під час вегетації.Публікація Особливості інтегрованого захисту моркви(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Калініченко, Н. О; Демченко, О. В.Стаття присвячена аналізу та обґрунтуванню елементів інтегрованої системи захисту моркви від найбільш шкодочинних організмів (хвороб, шкідників та бур'янів) в умовах сучасних змін клімату. Розглянуто комплексний підхід, що поєднує організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Особливу увагу приділено оптимізації сівозміни, підбору стійких гібридів, контролю чисельності морквяної мухи (Psila rosae Fabr.) та поширенню основних збудників хвороб зберігання (альтернаріозу, фомозу, білої гнилі). Наведено схему раціонального застосування засобів захисту рослин із дотриманням економічних порогів шкодочинності (ЕПШ), що дозволяє мінімізувати пестицидне навантаження, забезпечити отримання екологічно безпечної продукції та зберегти високу лежкість коренеплодів.Публікація Особливості інтегрованої системи захисту озимої пшениці від чорної пшеничної мухи(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Кріпак, А. В.Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню елементів інтегрованої системи захисту посівів озимої пшениці від чорної пшеничної мухи (Phorbia fumigata Meig.). Висвітлено особливості біології та шкодочинності фітофага в сучасних умовах кліматичних змін, які призводять до зміщення строків відновлення весняної вегетації культури. Проаналізовано ефективність поєднання агротехнічних заходів (оптимізація строків сівби, дотримання сівозміни, збалансоване живлення) та хімічного методу захисту. Особливу увагу акцентовано на передпосівній обробці насіння інсектицидними протруювачами системної дії та вчасній фоліарній оброці посівів у період масового літу й яйцекладки шкідника. Запропоновано комплексний підхід, що забезпечує зниження чисельності личинок нижче порогу шкодочинності, збереження густоти продуктивного стеблостою та підвищення врожайності зерна.Публікація Історичне підгрунтя створення на Полтавщині першої вітчизняної установи з культури лікарських рослин(2026-07-04) Самородов, Віктор Миколайович; Барська, Г. М.Стаття присвячена дослідженню історичних передумов та соціокультурного підґрунтя створення на Полтавщині першої вітчизняної науково-дослідної установи з культури лікарських рослин — Лубенської дослідної станції (заснованої у 1916 р.). Проаналізовано роль регіону як потужного природного та інтелектуального центру, де перетиналися багатовікові традиції народної медицини, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови та ініціатива передової наукової спільноти. Особливу увагу приділено діяльності видатних діячів науки, зокрема професора П. І. Лужненка, чиї зусилля в період Першої світової війни дозволили подолати кризу дефіциту імпортної лікарської сировини та закласти фундамент для розвитку промислового лікарського рослинництва, фармації та селекції медичних культур в Україні.Публікація Із плеяди видатних селекціонерів України: Є. С. Гуржій (1906-1983)(2026-07-04) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Стаття присвячена 120-річчю від дня народження видатної української вченої, докторки сільськогосподарських наук, професорки Євдокії Сидорівни Гуржій (1906–1983). Висвітлено її життєвий шлях, становлення як науковця під керівництвом академіка М. М. Гришка та понад 50-річну діяльність у галузі коноплярства. Особливу увагу акцентовано на її пріоритетних наукових досягненнях: розробці першої в світі методики селекції конопель на стійкість до вовчка, створенні методу масової гібридизації дводомних конопель з однодомними (беккросинг), а також виведенні високопродуктивних сортів «Однодомна 12» і «Полтавська 3» на базі Полтавського сільськогосподарського інституту. Відзначено її вагомий внесок у розвиток аграрної освіти та наукової школи селекції конопель в Україні.Публікація Вплив способів сівби та віку травостою на чисельність фітофагів(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Скляр, С. С.У роботі представлено результати комплексних досліджень щодо вивчення впливу агротехнічних факторів, зокрема способів сівби (рядкового, широкорядного, підпокривного тощо) та віку травостою, на формування ентомокомплексів та динаміку чисельності шкідливих комах (фітофагів) у посівах кормових і газонних трав. Актуальність теми зумовлена необхідністю розробки екологічно безпечних, превентивних заходів захисту рослин на основі фітосанітарного моніторингу та регулювання структури агроценозів. Експериментально встановлено, що спосіб сівби суттєво корелює зі щільністю заселення посівів фітофагами, оскільки визначає мікроклімат у приземному шарі повітря (вологість, температурний режим, рівень освітленості) та густоту стояння рослин. З'ясовано, що із збільшенням віку травостою (від першого до наступних років вегетації) спостерігається тенденція до суттєвого зростання чисельності та видового різноманіття комах-шкідників, що пов’язано з накопиченням інфекційного фону, зимуючих стадій комах у ґрунті та рослинних рештках, а також стабілізацією екологічних ніш. Математично обґрунтовано залежності між структурою фітоценозу та чисельністю домінантних видів фітофагів. Отримані дані є основою для оптимізації строків та способів використання травостоїв з метою мінімізації пестицидного навантаження та підвищення продуктивності агроекосистем.Публікація Агроекологія(2026-06-03) Писаренко, Віктор Микитович; Писаренко, Павло Вікторович; Писаренко, Володимир ВікторовичУ посібнику висвітлено головні напрями розвитку аграрної екології, її завдання, методи функціонування, вплив забруднення повітря і води на людей, тварин та сільськогосподарські культури. Розглянуто заходи щодо збереження грунтового покриву, екологічно обгрутнованого під ходу до хімізації сільськогосподарського виробництва, утилізації відхо дів тваринництва, зменшення шкідливої дії іонізуючого випромінювання. Рекомендується для підготовки фахівців в аграрних вищих навчаль них закладах II—IV рівнів акредитації. Може бути використано фахівцями господарств різних форм власності, слухачами інститутів післядиплом- ної освіти.Публікація Організаторка просвітницької природоохороної роботи у Полтаві Анна Немировська (1909 – 1992)(2026-05-29) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, С. Л.У статті досліджено життєвий шлях, науково-педагогічну та громадську діяльність відомої полтавської біологині, краєзнавиці та популяризаторки науки Анни Немировської (1909–1992). Проаналізовано її вагомий внесок у становлення та розвиток юннатівського руху на Полтавщині, організацію роботи Обласної станції юних натуралістів та розробку методик екологічної освіти молоді. Особливу увагу приділено її зусиллям у сфері практичної охорони природи, пропаганди зелених насаджень та збереження біорізноманіття регіону. На основі архівних матеріалів та спогадів сучасників висвітлено роль А. Немировської у формуванні екологічної культури кількох поколінь полтавців та її місце в історії вітчизняного природоохоронного руху XX століття.Публікація Біологічні та естетичні властивості магнолій як об’єкта навчальних дисциплін(2026-05-29) Антонець, Марина Олексіївна; Антонець, Олександр Анатолійович; Баньковська, І. Б.; Самородов, Віктор МиколайовичУ статті висвітлено результати аналізу процесу інтродукції екзотичних видів рослин у Криворудському дендропарку (Полтавська область). Проаналізовано сучасний стан колекційного фонду, видову структуру дендрофлори та виявлено найбільш адаптовані таксони інтродуцентів до умов Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що значна частина екзотів успішно пройшла первинне випробування, демонструє високу життєздатність, зимостійкість та посухостійкість. Визначено перспективні напрями подальшого збагачення біорізноманіття парку, а також можливості використання його колекцій для наукових, освітніх та рекреаційних цілей. Особливу увагу приділено екологічним аспектам збереження рідкісних видів в умовах антропогенної трансформації ландшафтів.Публікація Магнолія Кобус у Полтаві: перші підсумки півстолітньої інтродукції(2026-05-26) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.У статті підбито підсумки тривалого (50-річного) досвіду інтродукції магнолії Кобус (Magnolia kobus DC.) в умовах міста Полтава. На основі багаторічних фенологічних спостережень та експериментальних досліджень автор аналізує особливості адаптації, росту, розвитку, а також специфіку проходження сезонних ритмів вегетації та генеративного періоду цього далекосхідного екзота в лісостеповій зоні України. Особливу увагу приділено оцінці зимостійкості та посухостійкості магнолії Кобус у контексті сучасних тенденцій гідротермічної дестабілізації клімату Полтавщини. У роботі висвітлено динаміку зимових ушкоджень рослин різного віку, а також досліджено здатність виду до самовідновлення та формування життєздатного насіння в місцевих умовах. Обґрунтовано високий рівень адаптаційної здатності та стійкості виду до антропогенного навантаження міського середовища, що дозволяє віднести магнолію Кобус до категорії перспективних і високодекоративних рослин для сучасного садово-паркового будівництва та ландшафтної ренатуралізації урболандшафтів Лісостепу. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання виду в озелененні (солітери, групові посадки, алеї) та оптимізації агротехніки догляду за молодими насадженнями.