Друковані видання. Кафедра захист рослин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Розвиток інтегрованих систем захисту в умовах зміни клімату(2025) Логвиненко, Вадим Васильович; Штепа, А. М.У статті проаналізовано стратегічні напрями трансформації інтегрованих систем захисту рослин (ІСЗ) у відповідь на глобальні виклики, спричинені зміною клімату. Автор досліджує вплив гідротермічної дестабілізації на зміну видового складу шкідливих організмів, появу нових агресивних рас патогенів та порушення фенологічної синхронізації в системі «рослина-господар – шкідник». Особливу увагу приділено переходу від традиційних хімічних стратегій до адаптивних систем, що базуються на широкому впровадженні біологічних методів, використанні стійких генотипів та цифровізації моніторингу. У роботі обґрунтовано роль точного землеробства та прогнозних моделей розвитку хвороб і шкідників як інструментів для мінімізації пестицидного навантаження. Розглянуто аспекти підвищення імунітету сільськогосподарських культур через застосування антистресових препаратів та біостимуляторів. Доведено, що розвиток інтегрованого захисту в сучасних умовах має ґрунтуватися на принципах екологічної безпеки та економічної доцільності, забезпечуючи сталість агроекосистем до кліматичних флуктуацій.Публікація Ювілей відновлення культури гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.) на Полтавщині(2026-05-08) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Висвітлено історичні відомості про початковий етап культиву вання гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.) на Полтавщині напри кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано результати його по ширення в області після 1971 р. Вказані місця зростання на території парків та інших зелених зон краю. Встановлено, що нині кількість рослин гінкго нараховує 167 дерев, із яких 51 росте в Полтаві, а 116 – у районах області. Вперше зазначено кількість пам’ятних і меморі альних дерев гінкго, що присвячені 18-ти видатним полтавцям і двом історичним подіям. Наведено використання місцевої сировини гінкго для художніх поробок і функціональних продуктів.Публікація Іменні рослини Tapaca Шевченка та історія ïx створення(2026-04-22) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.З'ясовано функціональну роль рослин у житті та творчості Т. Г. Шевченка. Доведено, що Великий Кобзар володів достатніми знаннями про них, присвятив їм чимало поетичних i художніх праць. Все це свідчення багатогранності його інтелектуального світу. Тому не дивно, що його постать вшанована особливим типом пам’яті — створенням українськими науковцями Шевченківських мeмopiaльниx pocлин. Cepeд них 12 сортів дecяти видів названі ім’ям письменника, а вісім – семи видів носять імення його творів. Саме ці сорти у поєднанні із найбільш пам’ятними рослинами творів Т. Г. Шевченка автори пропонують використати для розбудови Всеукраїнського Шевченківського саду або локальних експозицій біля монументів Т. Г. Шевченка, у скверах і парках, що названі на його честь.Публікація Цифрові технології у моніторингу шкідників сільськогосподарських культур: сучасні підходи та ефективність застосування(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, Б. О.У статті висвітлено проблеми моніторингу шкідників сільськогосподарських куль тур в умовах трансформації аграрного виробництва та зростання біотичних загроз. Зазначено, що традиційні методи обліку часто є недостатньо точними, затратними та повільними для інтенсивного землеробства. У цьому контексті зростає значення цифро вих технологій, що забезпечують оперативність, просторову точність і глибину аналізу у фітосанітарному моніторингу. Метою дослідження є аналіз сучасних цифрових тех нологій моніторингу шкідників, оцінка їх ефективності та обґрунтування шляхів впрова дження в аграрних підприємствах Лівобережної України. У ході дослідження було здійснено всебічну систематизацію основних цифрових інстру ментів, які активно застосовуються у сучасному землеробстві для цілей моніторингу шкід ників та оперативного реагування на біотичні загрози. Зокрема, охарактеризовано функці ональні можливості таких технологічних рішень, як безпілотні літальні апарати (дрони), що забезпечують високу точність візуального зондування; супутникові знімки, які дозволя ють здійснювати просторово-часовий аналіз стану посівів на великих площах; сенсорні сис теми, здатні відстежувати мікрокліматичні параметри; інтернет речей (IoT), що об’єд нує всі пристрої в єдину інформаційну мережу; а також мобільні аналітичні платформи, які надають користувачеві візуалізовані дані в режимі реального часу. У висновках дослідження обґрунтовано, що цифровий моніторинг повинен розгляда тися як невід’ємна складова сучасної системи управління аграрним підприємством. Його інтеграція сприяє підвищенню продуктивності культур, оптимізації використання засо бів захисту рослин, підвищенню екологічної відповідальності та довгостроковій стійко сті агровиробництва. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою адаптивних моделей цифро вого моніторингу для малих і середніх господарств, удосконаленням алгоритмів прогнозування із застосуванням ШІ, вивченням бар’єрів впровадження технологій у сільській місцевості та формуванням нормативно-освітніх умов для ширшого використання агротехнологій в Україні.Публікація Застосування інноваційного навчання у підготовці фахівців(2025) Шерстюк, Олена ЛеонідівнаУ статті проаналізовано теоретичні та практичні засади застосування інноваційних методів навчання у процесі професійної підготовки сучасних фахівців. Автор розглядає зміну парадигми освіти від традиційної репродуктивної моделі до активного, студентоцентрованого навчання, що базується на використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджено ефективність впровадження таких інструментів, як метод проєктів, проблемне навчання (PBL), кейс-стаді, а також ігрові технології та змішане навчання (Blended Learning). Особливу увагу приділено цифровізації освітнього середовища, зокрема використанню хмарних сервісів, платформ для колаборації та інтерактивних засобів візуалізації матеріалу. У роботі обґрунтовано, що інноваційні підходи сприяють не лише кращому засвоєнню фахових знань, а й формуванню критичного мислення, креативності та здатності до безперервного саморозвитку (Life-long learning). Результати дослідження підтверджують, що застосування інноваційного навчання є обов’язковою умовою формування конкурентоспроможного фахівця, здатного ефективно працювати в умовах високотехнологічного та мінливого ринку праці.Публікація Технології імерсійного навчання у підготовці фахівців із захисту рослин(2026) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті досліджено концептуальні засади та практичні аспекти впровадження технологій імерсійного навчання (віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності) у процес підготовки майбутніх фахівців зі захисту і карантину рослин. Автор обґрунтовує, що використання імерсивних середовищ дозволяє подолати розрив між теоретичною підготовкою та реальною виробничою практикою, створюючи безпечні умови для моделювання складних фітосанітарних ситуацій. Розглянуто можливості застосування VR-симуляторів для віртуальної ідентифікації шкідливих об'єктів, відпрацювання навичок калібрування обприскувачів та проведення польового моніторингу без ризику пошкодження посівів чи порушення регламентів застосування пестицидів. Особливу увагу приділено технологіям AR, які дають змогу в режимі реального часу візуалізувати внутрішні процеси в рослинному організмі та механізми дії засобів захисту рослин. У роботі доведено, що імерсійне навчання значно підвищує рівень засвоєння матеріалу, сприяє формуванню м'язової пам'яті при роботі з обладнанням та активізує когнітивну діяльність студентів. Результати дослідження підтверджують, що цифровізація освітнього простору через імерсивні технології є стратегічним напрямом підготовки конкурентоспроможних агрономів нового покоління.Публікація Практична підготовка студентів як інноваційний компонент освітнього процесу(2026-03-31) Шерстюк, Олена ЛеонідівнаУ статті проаналізовано роль та значення практичної підготовки як стратегічного інноваційного компонента в системі сучасної вищої аграрної освіти. Автор розглядає трансформацію традиційних виробничих практик у комплексну систему професійної адаптації, що базується на інтеграції освіти, науки та реального сектору економіки. Досліджено інноваційні форми практичного навчання, зокрема дуальну освіту, віртуальні стажування та створення навчально-науково-виробничих консорціумів. Особливу увагу приділено використанню сучасних цифрових інструментів та симуляційних технологій, які дозволяють студентам опановувати професійні компетенції в умовах, максимально наближених до реальних виробничих процесів. У роботі обґрунтовано, що залучення провідних агрохолдингів до формування змісту практичної підготовки сприяє підвищенню якості фахових знань та забезпечує високу мобільність випускників на ринку праці. Результати дослідження підтверджують, що оновлення методичних підходів до практики є ключовим фактором підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних до впровадження інновацій у агропромисловому комплексі.Публікація Інтеграція агродронів у підготовку фахівців із захисту рослин як інноваційний інструмент фітосанітарного моніторингу та прийняття рішень(2026-03-31) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ статті обґрунтовано доцільність та ефективність впровадження безпілотних авіаційних систем (БАС) у навчальний процес підготовки фахівців зі спеціальності «Захист і карантин рослин». Автор аналізує роль агродронів як ключового елемента точного землеробства, що дозволяє трансформувати традиційні підходи до фітосанітарного моніторингу в цифровізовану систему оперативного контролю посівів. Розглянуто методику використання БПЛА для дистанційного зондування, побудови мультиспектральних карт та розрахунку вегетаційних індексів (NDVI, NDRE), які дають змогу студентам ідентифікувати осередки поширення шкідників, хвороб та бур’янів на ранніх етапах. Особливу увагу приділено формуванню у майбутніх експертів навичок аналізу великих масивів даних (Big Data) для прийняття обґрунтованих рішень щодо диференційованого застосування пестицидів. У роботі доведено, що інтеграція агродронів у підготовку фахівців не лише підвищує якість практичного навчання, а й сприяє екологізації захисту рослин за рахунок мінімізації пестицидного навантаження. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм вищих навчальних закладів аграрного профілю.Публікація Інноваційні підходи в підготовці фахівців спеціальності «Захист і карантин рослин»(2026-03-31) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ статті проаналізовано сучасні трансформації у системі вищої аграрної освіти та обґрунтовано впровадження інноваційних підходів у процес підготовки фахівців зі спеціальності «Захист і карантин рослин». Автор розглядає перехід від класичних методів навчання до інтегрованих освітніх моделей, що базуються на поєднанні фундаментальних теоретичних знань із новітніми цифровими та біотехнологічними рішеннями. Особливу увагу приділено практико-орієнтованому навчанню (Dual Education), використанню віртуальних лабораторій, систем дистанційного моніторингу посівів та інтелектуальних платформ для ідентифікації шкідливих об'єктів. У роботі підкреслюється важливість формування у студентів «зелених» компетенцій, зокрема навичок розробки інтегрованих систем захисту з пріоритетом біологічних методів та мінімізації пестицидного навантаження. Доведено, що використання мультимедійних симуляторів та залучення до освітнього процесу фахівців-практиків агрохімічних компаній дозволяє значно підвищити конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Результати дослідження можуть бути використані для модернізації навчальних планів та робочих програм профільних дисциплін у закладах вищої освіти.Публікація Assessment of landfills and their impact on the soil: a local study in Ukraine(2024) Писаренко, Павло Вікторович; Pysarenko, P. V.; Samojlik, M.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Mostoviak, I.; Тараненко, Анна Олексіївна; Taranenko, A. O.; Тараненко, Сергій Володимирович; Taranenko, S. V.; Диченко, Оксана Юріївна; Dychenko, O. Yu.; Lastovka, V.; Husinsky, D.Landfills are widely utilised for waste disposal due to their economic advantages and ease of implementation compared to alternative methods. However, landfills exert significant environmental and health impacts on adjacent agricultural land. Accumulation of heavy metals in soil is a risk to ecological and food safety. Methodological approaches to assess and mitigate the impact of landfills on agricultural land are essential for ensuring sustainable land use practices and safeguarding human health. In this study, landfills were assessed at the local level, and the hazard level was classified according to it. A set of priority measures for restoring technogenic disturbed areas and minimising their impact on agricultural land was determined. The need to select a set of innovative, ecologically oriented methods for remediation of landfills, depending on the type and degree of soil contamination, was identified in context of ensuring environmental and food security.Публікація Оптимізація фітосанітарного стану посівів за органічного землеробства(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ статті розглянуто стратегічні підходи до оптимізації фітосанітарного стану агроекосистем в умовах повної відмови від синтетичних засобів захисту рослин. Проаналізовано роль науково обґрунтованої сівозміни, підбору стійких сортів та систем обробітку ґрунту як основних важелів стримування розвитку шкідливих організмів за органічної моделі господарювання. Особливу увагу приділено інтегрованому використанню біологічних методів захисту, зокрема застосуванню мікробних препаратів, ентомофагів та акарифагів для контролю чисельності фітофагів і збудників хвороб. Обґрунтовано, що створення стабільного фітосанітарного благополуччя базується на відновленні природної саморегуляції агробіоценозів та підвищенні імунного статусу культурних рослин, що є ключовим для отримання екологічно безпечної продукції.Публікація Фітофаги культур закритого ґрунту та заходи боротьби з ними(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бондаренко, В. А.; Радько, В. С.; Чучко, М.У статті розглянуто видовий склад та особливості біології основних фітофагів овочевих і декоративних культур у закритому ґрунті. Проаналізовано шкодочинність таких об'єктів, як теплична білокрилка, павутинні кліщі, трипси та попелиці в умовах регульованого мікроклімату. Особливу увагу приділено інтегрованій системі захисту рослин, яка базується на поєднанні моніторингу (використання кольорових пасток), агротехнічних заходів та переважному застосуванні біологічних методів боротьби (використання ентомофагів та акарифагів). Обґрунтовано ефективність біопрепаратів як екологічно безпечної альтернативи хімічним інсектицидам, що дозволяє отримувати якісну та безпечну продукцію в теплицях.Публікація Семен Антонець (1935–2022) у книжковому просторі України: з фонду Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського(2025) Павленко, А. М.; Самородов, Віктор МиколайовичУ статті (або тезах) представлено огляд та аналіз друкованих видань, присвячених життю, науково-практичній діяльності та філософській спадщині Семена Спиридоновича Антонця — засновника національної моделі органічного землеробства. На основі фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського систематизовано літературу, що висвітлює внесок видатного аграрія у розвиток екологічного господарювання та збереження родючості ґрунтів. Окрему увагу приділено публіцистичним та науковим працям, які розкривають С. С. Антонця як знакову постать в історії українського агропромислового комплексу. Бібліографічний огляд є цінним для науковців, практиків органічного землеробства та дослідників історії Полтавського краю.Публікація Самшитова вогнівка у змішаних насадженнях: ризики та адаптація(2025) Чамара, Р. С.; Коваленко, Нінель ПавлівнаУ статті проаналізовано особливості поширення та динаміку чисельності самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis Walker) у змішаних декоративних насадженнях. Визначено основні ризики, що виникають внаслідок стрімкої експансії шкідника, зокрема загрозу повного знищення самшитових бордюрів та живоплотів як важливих елементів ландшафтного дизайну. Досліджено механізми адаптації шкідника до умов регіону та специфіку його поведінки у біоценозах із високим біорізноманіттям. Окрему увагу приділено оцінці ефективності природних ворогів (ентомофагів) та можливостям інтегрованого захисту рослин, що включає поєднання біологічних препаратів і моніторингу за допомогою феромонних пасток. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до збереження насаджень в умовах зміни клімату та антропогенного навантаження.Публікація Майбутнє україни залежить від постатей масштабу с. С. Антонця(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Писаренко, Павло Вікторович; Писаренко, В. В.У статті досліджено роль видатної постаті Семена Спиридоновича Антонця у становленні та розвитку органічного землеробства в Україні. Акцентовано увагу на його унікальному підході до ведення сільського господарства, що ґрунтується на повній відмові від пестицидів і мінеральних добрив, збереженні родючості ґрунтів та гармонії з природою. Проаналізовано філософський та практичний аспекти його діяльності як фундаменту для екологічної безпеки та економічної незалежності держави. Обґрунтовано, що майбутнє аграрного сектору та продовольча стабільність України залежать від наслідування ідей таких постатей, чий досвід став світовим взірцем сталого розвитку.Публікація Комплексний підхід до захисту овочевих культур від фузаріозних в’янень(2025) Мусієнко, Н. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті (або тезах) розглянуто проблему поширення та шкодочинності фузаріозних в’янень овочевих культур в умовах сучасного землеробства. Обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу, що поєднує в собі агротехнічні заходи, використання стійких сортів та гібридів, а також інтеграцію біологічних і хімічних методів захисту рослин. Особливу увагу приділено ролі попередників у сівозміні, управлінню водним режимом ґрунту та застосуванню мікробних препаратів для пригнічення ґрунтових патогенів роду Fusarium. Такий підхід дозволяє не лише знизити інфекційний потенціал збудника, а й забезпечити екологізацію технології вирощування овочевої продукції.Публікація Еколого-фізіологічні механізми дії та агрономічна ефективність мультифункціональних мікробних інокулянтів в умовах зміни клімату(2025) Коваленко, Нінель Павлівна; Галушко, І. В.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Шулещенко, В. А.У статті досліджено еколого-фізіологічні аспекти впливу сучасних мультифункціональних мікробних інокулянтів на ріст і розвиток сільськогосподарських культур в умовах глобальних кліматичних змін. Розглянуто механізми адаптації рослин до абіотичних стресів (посуха, температурні коливання) за дії корисних мікроорганізмів, що входять до складу препаратів. Проаналізовано агрономічну ефективність застосування інокулянтів як одного з пріоритетних інструментів біологізації землеробства та переходу до органічних технологій вирощування, що дозволяє суттєво зменшити пестицидне навантаження на агроекосистеми. Обґрунтовано роль біологічних агентів у підвищенні стійкості рослин та забезпеченні стабільної продуктивності за несприятливих довкільних умов.Публікація Вплив кліматичних змін на розвиток грибкових хвороб сільськогосподарських культур(2025) Мусієнко, Н. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ роботі проаналізовано трансформацію фітосанітарного стану агроценозів під впливом глобальних кліматичних змін. Встановлено, що підвищення середньорічної температури та нерівномірність опадів призводять до розширення ареалів поширення теплолюбних патогенів, зміни періодів інкубації грибів та збільшення кількості генерацій шкідливих організмів за сезон. Особлива увагу приділено зміщенню критичних фаз розвитку сільськогосподарських культур, що спричиняє розсинхронізацію традиційних схем захисту. Розглядаються ризики посилення шкодочинності таких хвороб, як фузаріоз, альтернаріоз та іржасті гриби, а також поява нових штамів, адаптованих до екстремальних умов. Автори обґрунтовують необхідність адаптації інтегрованих систем захисту рослин шляхом впровадження вологозберігаючих технологій, використання стійких до абіотичних стресів сортів та коригування термінів внесення фунгіцидів на основі даних метеорологічного моніторингу.Публікація Біологія, шкодочинність та інтегровані методи захисту ріпчастої цибулі від цибулевої мухи (Delia antiqua Mg.)(2025) Коваленко, Нінель Павлівна; Окунська, М. О.У роботі досліджено біологічні особливості розвитку та характер шкодочинності цибулевої мухи (Delia antiqua Mg.) як одного з найбільш небезпечних шкідників посівів ріпчастої цибулі. Розглянуто життєвий цикл фітофага та умови, що сприяють його масовому розмноженню в агроценозах. Особлива увага приділяється розробці інтегрованої системи захисту, яка поєднує моніторинг появи імаго, агротехнічні заходи (дотримання сівозміни, глибока зяблева оранка) та раціональне застосування сучасних засобів захисту рослин. Впровадження комплексного підходу дозволяє значно знизити рівень пошкодження цибулин личинками, зберегти якісні показники врожаю та підвищити рентабельність вирощування культури.Публікація Аналіз фітосанітарного стану посівів ріпаку та характеристика основних хвороб культури(2025) Михайлик, М. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаУ статті проведено детальний аналіз сучасного фітосанітарного стану посівів озимого та ярого ріпаку в Україні, де відзначено зростання рівня ураження рослин хворобами пропорційно до збільшення площ вирощування культури. Авторами охарактеризовано найбільш поширені та небезпечні грибні захворювання, зокрема пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, борошнисту росу, тифульоз, білу та сіру гнилі, циліндроспоріоз, а також бактеріальні та вірусні інфекції. У роботі висвітлено біоекологічні особливості збудників, умови їх поширення та ступінь шкодочинності: встановлено, що епіфітотійний розвиток окремих хвороб, як-от альтернаріозу або білої гнилі, може призвести до втрати 50% урожаю та значного зниження вмісту олії в насінні. На основі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність системного моніторингу посівів, впровадження ефективних заходів профілактики та застосування інтегрованих методів захисту для стабілізації врожайності та підвищення якості продукції.