Друковані видання. Кафедра захисту рослин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Семен Антонець: цінність життя у творчості(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Шарий, Г. І.; Самородов, Віктор МиколайовичТалановитий керівник та організатор аграрного виробництва Семен Антонець уособлює вченого-новатора, який результати досліджень і спостережень, науковий та передовий досвід широко впроваджував у виробництво. Світу добре відоме його дітище – приватне підприємство "Агроекологія" та розроблена ним система органічного землеробства.Publication Сортознавець Василь Мединець (1924 – 2014): Ідеї, справи, спадщина(2024) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, Олена Володимирівна; Тищенко, Володимир МиколайовичКнига присвячена дослідженню життя та діяльності доктора сільськогос подарських наук Василя Дмитровича Мединця. Тематичний аналіз його праць показує, що основним предметом його наукових пошуків було сортознавство та агроекологія. Крім цього, він проявив себе й як дендролог-паркобудівник. Адресовано науковцям, аспірантам, докторантам різних профілів аграрної науки, а також усім тим, хто цікавиться її історією.Publication Творчі пороги академіка О. В. Квасницького (1900 - 1989) на тлі його біографії(ПДАУ, 2025) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, Світлана Леонідівна; Шиян, О. О.Найрезультативніший із дослідників полтавської аграрної спільноти – саме так можна сказати про Героя Соціалістичної Праці, Почесного громадянина Полтави, кавалера багатьох орденів та медалей, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслуженого діяча науки, академіка АН УРСР та УАСГН, доктора біологічних наук, професора Олексія Володимировича Квасницького [1, 4, 5].Publication Клематиси урболандшафтів Полтави: сортовий та морфологічний профілі(2024) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Самородов, Віктор МиколайовичНаведено результати дослідження сортименту клематисів, що вирощуються в урболандшафтах м. Полтави. Встановлено, що вивчені сорти є результатом роботи селекційних центрів: Великої Британії, Польщі та Нідерландів (по 20 %), Японії та Швеції (по 10 %), Німеччини, Франції, Естонії та України (по 5 %). З’ясовано, що перевага надається добре відомим сортам, які культивуються в Україні тривалий час: 5 сортів відомі з XIX ст. (Нідерланди – 2, Велика Британія, Франція та Швеція – по 1), 11 сортів – з другої половині XX ст. (Польща – 4, Велика Британія – 3, Естонія, Нідерланди, Україна, Японія та Швеція – по 1). До сортів сучасної селекції (XXI ст.) відносяться 2 сорти селекції Нідерландів та Німеччини. Вивчені клематиси відрізняються за систематичним положенням та географічним походженням. Відповідно до природного ареалу у вивченому сортименті переважають сорти європейської селекції, лише один представляє японську селекцію. З’ясовано приналежність вирощуваних сортів до чотирьох садових груп: Patens, Florida, Viticella, Jackmanii. Їх кількісний склад неоднорідний: 10 сортів (50 % від загального числа вивченого сортименту) відносяться до групи Patens; 5 сортів (25 %) – Jackmanii; 3 сорти (15 %) – Viticella; 2 сорти (10 %) – Florida. Дані маршрутних обстежень дали можливість згрупувати вивчені сорти клематисів за групами обрізки. Звертає увагу той факт, що переважно вирощуються сорти 2 і 3 груп обрізки. До третьої групи належать 4 сорти – Mefistofel, Polish Spirit, Ville de Lyon, Rosamunde. Сорти Nelly Moser, Liberty, Mrs Cholmondeley відносять як до 2, так і до 3 групи. Решта сортів – 2 група обрізки. Встановлено, що всі досліджені сорти за життєвою формою є листопадними чагарниковими ліанами, що відрізняються висотою. До високорослих (довжина ліани до 4 м) належать сорти Mefistofel, Jan Pawel II, Polish Spirit, Ville de Lyon та Mrs Cholmondeley. Piilu та Rosamunde характеризуються пагонами довжиною до 1,5 м і вважаються низькорослими. Решта сортів мають пагони середньої довжини. Вивчені нами сорти добре зростають в умовах регіону досліджень, тому їх доцільно інтегрувати у практику сталого садівництва.Publication Методичні аспекти вивчення технології внесення біоінсектицидів та аналіз їх ефективності в курсі «Основи біологічного захисту рослин»(ПДАУ, 2025-02) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаВивчення основ біологічного захисту рослин дозволяє майбутнім фахівцям галузі агрономія не лише оволодіти теоретичними знаннями про екологічні принципи взаємодії організмів у агроценозах, але й набути практичних навичок для ефективного застосування біологічних методів у реальних виробничих умовах. Важливою складовою професійної підготовки є вивчення різноманітних біологічних агентів, таких як ентомофаги, акарифаги, патогенні мікроорганізми, а також їх застосування для контролю чисельності шкідників і боротьби з хворобами рослин [1, 3].Publication Інноваційні технології: розширення освітніх можливостей(ПДАУ, 2025-02) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Шерстюк, Олена ЛеонідівнаСучасний університет аграрного профілю – це високотехнологічна система педагогічного обладнання, інноваційних освітніх технологій, забезпечена новітніми електронними засобами навчання, що створює нові сприятливі умови для реалізації державних стандартів вищої освіти.Publication Роль практичної підготовки фахівців у розвитку екологічної освіти(ПДАУ, 2025-02) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичПрактична підготовка є важливою складовою навчання, під час якої студенти мають можливість отримати професійні навички та навчитися самостійно приймати рішення в умовах реальної роботи.Publication Оцінка стійкості зразків кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва до основних шкідників та хвороб(ПДАУ, 2024) Харченко, Л. Я.; Харченко, М. Ю.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Лісовий, В. М.; Лавриненко, І. Г.Систематизовано результати вивчення видового складу шкідливих організмів, які негативно впливали на розвиток і продуктивність кукурудзи в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України (УДСР). Впродовж 2021–2023 років у польових та лабораторних умовах проведено дослідження щодо виявлення зразків, стійких до основних шкідників та хвороб кукурудзи на природному фоні для агрокліматичних умов зони південного Лісостепу України. Матеріалом слугували 110 зразків кукурудзи різного походження з колекції УДСР та нові інтродуковані зразки, які були охарактеризовано за господарсько-цінними показниками, а саме: зернова продуктивність однієї рослини, довжина качана, кількість качанів на рослині, маса 1000 зерен тощо. За результатами вивчення домінуючими хворобами виявилися: пухирчаста сажка (14 % обстежених зразків з середнім ураженням 0,2 % рослин), летюча сажка (1,5 % обстежених зразків, з середнім ураженням 0,1 % рослин), фузаріоз (70 % зразків з ураженням до 30 % качанів), бактеріоз (64 % зразків з ураженням до 50 % качанів) та біль качанів (54 % зразків з ураженням до 43 качанів). Було виявлено пошкодження зразків шведською мухою на рівні 10–82 %, ступінь пошкодження варіював межах від 0,5 до 5 балів. В значній мірі це залежало від погодних умов у період сходів та інтенсивності початкового росту зразка. Кукурудзяним метеликом щорічно пошкоджувалося понад 60 % зразків з середньою чисельністю 1–5 гусениць на рослину. За даними лабораторного обстеження, кукурудзяним метеликом було пошкоджено до 23 % ділянок з 1–2 качанами на ділянці. Застосовані методики вивчення дали змогу диференціювати зразки як джерела стійкості до місцевих популяцій збудників хвороб рослин і качанів кукурудзи, а також домінуючих фітофагів на природному інфекційному та інвазійному фоні. Серед них були виділені: з індивідуальною стійкістю до пухирчастої сажки – 7 зразків, до кукурудзяного стеблового метелика – 11 зразків, шведської мухи – 9 зразків. Груповою стійкістю до комплексу домінуючих хвороб характеризувались 18 зразків, а комплексною стійкістю до хвороб та кукурудзяного стеблового метелика – 6 зразків, що поєднуються з високими господарсько-цінними показниками.Publication Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій(ПДАУ, 2024) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Литвиненко, С. О.; Сиваш, К. С.Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022– 2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.Publication Вплив післязбирального достигання на основні показники якості зерна пшениці озимої(2024) Бараболя, Ольга Валеріївна; Піщаленко, Марина АнатоліївнаПравильне поводження з зерном пшениці після збору має таке ж важливе значення, як і вирощування, та впливає на його якість. Під час післязбирального достигання функціо- нальні та поживні властивості зерна змінюються, а за дотримання всіх вимог відбувається покращення її якісних показників (вміст білка та клейковини, натура, склоподібність тощо). Дослідження проводилось з використанням трьох сортів пшениці озимої м’якої – Оржиця, Сагайдак і Диканька. Визначення показників якості зерна здійснено за допомо- гою загальноприйнятих методик. За результатами досліджень виявлено, що більшість якісних показників пшениці озимої м’якої сортів Оржиця, Сагайдак і Диканька протягом періоду післязбирального достигання покращились. Після 60 днів вологість зерна всіх сортів пшениці зменшилась в межах 2,9–6,7 % від початкового рівня, що відповідав стандарту. Збільшення вмісту білка в зерні склало 1,4–4,1 % і становило від 13,8 % (сорт Оржиця) до 15,6 % (сорт Сагайдак). Зросла загальна маса сирої клейковини в зерні протягом 60 днів післязбирального достигання (Оржиця – на 1,6 %; Сагайдак – на 2,9 %; Диканька – на 3,1 %) до рівня 30,5–34,0 %. Однак, якість клейко- вини зерна зменшилась за цей період на 2,1–4,7 %, що не є критичним за її рівня (86–92 од.). Визначено, що в дослідних сортах число падіння на початок зберігання було в межах 366–452 с, а через 60 днів зменшилось на 4,6–6,1 % – до 345–432 с, що у даному випадку оцінюється як збільшений показник. Досліджено, що протягом 60 днів післязбирального достигання не зазнала змін натура зерна та залишилась на рівні 2 класу: Оржиця – 756 г/л, Сагайдак – 767 г/л, Диканька – 759 г/л. Незмінними лишились протягом цього періоду й показники склоподіб- ності та вмісту домішок. За показником склоподібності наведені сорти є сильними та дорівнюють: Оржиця – 96 %, Сагайдак – 81 %, Диканька – 85 %. За вмістом домішок зерно відповідає 1–2 класу та становить: сміттєві – 1,45–1,89 %; зернові – 2,41–3,95 %.Publication Біологічна активність ґрунту та продуктивність ехінацеї при її повторному вирощуванні(2024) Поспєлов, Сергій Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Зезекало, Є. О.Представники роду Echinacea Moench. більше 300 років успішно використовуються в світі завдяки своїм лікарським властивостям. Із трави та кореневищ з коренями виготовляють різноманітні лікарські препарати для людини і тварин, харчові добавки, корми тощо. Унікальний фітохімічний комплекс та відсутність побічних ефектів дозволяє виготовляти імуностимулюючі, протизапальні та противірусні препарати. В Україні введено в культуру два види: ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench.) та ехінацея бліда (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), які успішно культивують в господарствах України. Незважаючи на тривалий період вивчення, деякі аспекти агротехнології ехінацеї потребують поглибленого дослідження. Один із них – повторні посіви. Метою наших досліджень було вивчення продуктивності і біологічної активності ґрунту в умовах повторних посівів ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої. Для цього були закладені досліди, в яких кожний вид вирощували два цикли по два роки (повторні посіви) та два роки ехінацею бліду після двох років ехінацеї пурпурової і навпаки. Оцінка біологічної активності ґрунту методом прямого біотестування на тестовій культурі свідчить, що повторне вирощування ехінацеї пурпурової викликало гальмування ростових процесів, а ехінацея бліда при вирощуванні після ехінацеї пурпурової позитивно вплинула на тестовий об’єкт. Визначення каталітичної активності ґрунту показує, що при вирощуванні ехінацеї блідої біологічна активність ґрунту була вищою за ехінацею пурпурову при різних схемах досліду. При повторному культивуванні ехінацеї пурпурової більш високу активність каталази визначали весною, а влітку та восени – на ділянках, де вирощували ехінацею бліду. Проведені дослідження свідчать, що при повторному вирощуванні достовірно знижуються основні кількісні і якісні показники, що забезпечують формування продуктивності ехінацеї. У ехінацеї пурпурової утворюється менше листків на рослині (на 31,5 шт.), зменшуються маса рослини (на 43,3 г) та загальна площа фотосинтетичної поверхні (на 293,5 см2). Реакція ехінацеї блідої на повторне вирощування була негативною: маса рослини знизилася на 76,3 г, кількість листків – на 14,7 шт, суцвіть – на 5,1 шт., площа фотосинтетичної поверхні – на 18,05 см2. Висловлюється припущення про алелопатичну складову зниження продуктивності ехінацеї в повторних посівах. Саме тому в господарствах, які вирощують лікарські рослини необхідно, не допускати тривалого вирощування ехінацеї на одному місці.Publication Сучасний стан вивчення питання особливостей популяцій комах – філофагів урбоекосистеми міста(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Лукей, І.Інтерес до комах в міських умовах виник давно. На початку XX століття з'являються публікації по різних групах комах, які живуть поза будинків - в садах, парках, скверах міста.Publication Фітосанітарний моніторинг грибкових захворювань у посівах гороху(ПДАУ, 2024-11-26) Мороз, Є. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаФітосанітарний моніторинг є ключовим елементом у захисті гороху, оскільки дозволяє виявляти та контролювати поширення і розвиток інфекційних захворювань на ранніх стадіях їх прояву. На основі фітосанітарного моніторингу складаються плани захисту культур, що дозволяє мінімалізувати втрати врожаю. Горох відіграє важливу роль у сільському господарстві як продовольча і кормова культура. У 2024 році в Україні його вирощували на площі понад 200 тис. га. Загалом за останні 3 роки площі під бобовими в Україні щорічно розширювались (2022 р. – 125 тис. га, 2023 р. – 150 тис. га) [1, 4].Publication Особливості поширення ентомокомплексу шкідників капусти ряду лускокрилих на території Полтавської області(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Вотінцева, В. Д.Капуста білоголова (Brassica oleracea L. var. capitata L. f. alba DC) належить до родини капустяних Brassicaceae роду Brassica L. Капуста білоголова серед овочевих культур в Україні посідає одне з провідних місць. За численними літературними даними вітчизняних і іноземних дослідників, на капусті та інших рослинах родини капустяних живиться близько 300 видів багатоїдних і спеціалізованих шкідників. Ця культура пошкоджується протягом всього періоду вегетації, але найбільш небезпечними є пошкодження сходів і розсади після висадки її у грунт. Навесні значної шкоди наносять капустяні блішки, личинки капустяної мухи, гусениці молі капустяної, листоїд капустяний та інші. Влітку – клопи капустяні, гусениці совок, біланів, личинки капустяної мухи. У другій половині літа та восени значну шкоду завдають гусениці біланів, совок, личинки і дорослі особини попелиці капустяної.Publication Поширеність та шкідливість фомозу на ріпаку озимому в осінній період(ПДАУ, 2024-11-26) Малина, Г. В.; Малина, В. Г.Ріпак озимий – дуже високоінтенсивна та рентабельна культура, яка за максимальних вкладень демонструє найбільшу віддачу. Серед олійних культур ріпак займає одне із провідних місць у світі, в Україні за значимістю посідає третє місце. Передумовою зростання та попиту на ріпак у світі є те, що із зростанням населення зростає потреба у продуктах харчування. Насіння сучасних сортів та гібридів ріпаку озимого містить 40-50 % олії. Ріпакова олія характеризується підвищеною біологічною цінністю, є висококалорійною і має велику енерговіддачу.Publication Технології перепосадкової обробки як спосіб підвищення продуктивного потенціалу картоплі(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Хоменко, О. В.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаВисока продуктивність сільськогосподарських культур є одним з ключових показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасні сорти культурних рослин володіють високим генетичним потенціалом продуктивності, демонструючи відмінну врожайність на сортовипробуваннях, проте у виробничих умовах цей потенціал реалізується лише частково. Багато сортів картоплі мають біологічний потенціал продуктивності на рівні 65-75 і навіть 100-120 т/га, проте у реальному виробництві урожайність таких сортів у більшості господарств України становить в середньому лише 10-20 т/га.Publication Вплив способів обробітку грунту на чисельність злакових мух(ПДАУ, 2024-11-26) Логвиненко, Вадим Васильович; Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина АнатоліївнаВідомо, що способи обробітку грунту істотно змінюють умови проживання шкідливих і корисних комах, значно впливаючи на їх життєздатність і динаміку чисельності. Широке розповсюдження в практиці землеробства безполицевого та поверхневого обробітку грунту після збирання озимої пшениці суттєво впливає на шкодочинність основних фітофагів цієї культури а саме на комплекс таких шкідників як злакові мухи. Серед яких в Полтавській області протягом досліджуваного періоду своєю шкодочинністю вирізнялися шведська муха (Oscinella frit), пшенична муха (Phorbia securis), гессенська муха (Mayetiola destructor Say.).Publication Бактеріальні хвороби проса(ПДАУ, 2024-11-26) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Сиваш, К. С.Бактеріальні хвороби на просі не можна віднести до ряду домінуючих, але в окремі роки вони спричиняють суттєві втрати зерна та погіршення його смакових і технологічних характеристик. На території України також зареєстровані інфекційні захворювання проса, що спричиняються бактеріями, поширення яких напряму залежить від гідротермічних умов. Найчастіше фіксується паразитування на цій круп’яній культурі двох видів бактерій: Pseudomonas syringae pv. panici Elliott та Xanthomonas vasicola pv. holcicola Elliott [9].Publication Екологічно-фізіологічні аспекти пошкодження клопом черепашкой(ПДАУ, 2024-11-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичПитання впливу патологічних процесів на метаболізм рослин наступних поколінь залишається мало дослідженим. Проте важливість таких досліджень є очевидною. По-перше, вони допомагають глибше зрозуміти, як ці процеси впливають на шкодочинність фітофагів. По-друге, вивчення формування рослин із пошкодженого насіння може стати основою для оптимізації умов вирощування культур у періоди після масових розмножень шкідників, коли існує ризик використання пошкодженого насіннєвого матеріалу.Publication Дослідження ефективності біологічних препаратів для боротьби з грибковими хворобами сої(ПДАУ, 2024-11-26) Грицай, Ю. Ю.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСоя, як одна з найважливіших зернобобових культур у світі та Україні, відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та розвитку агропромислового комплексу. Її висока біологічна цінність, багатий амінокислотний склад та вміст олії роблять її незамінною сировиною для харчової, кормової та фармацевтичної промисловості. З метою підвищення врожайності та якості продукції, а також збереження довкілля, все більшої популярності набуває застосування біологічних методів захисту сої.