Друковані видання. Кафедра захисту рослин

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 323
  • Publication
    Екологічні аспекти інтегрованого захисту агроценозів капусти від комплексу лускокрилих фітофагів
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Олексенко, В. В.; Рябко, О. С.; Кучеренко, М. І.
    Сучасна концепція захисту рослин реалізована у понятті «інтегрований захист рослин». Основним принципом інтегрованого захисту рослин є регуляція популяцій шкідливих організмів. Її суть полягає в тому, щоб за допомогою певних засобів та методів знижувати щільність популяції шкідливого організму до рівня нижче порога шкідливості. При цьому перевагу слід надавати нехімічним впливам на шкідливі організми.
  • Publication
    Correction of sowing quality of medicinal plants seeds with echinaceia extracts
    (2024) Pospielov, S. V.; Mishchenko, O. V.; Onipko, V. V.; Pospielova, G. D.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Міщенко, Олег Вікторович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    The paper presents experimental data on the effect of echinacea extracts on the sowing qualities of medicinal herbs. The biological activity of extracts obtained from the areal part (EAP) and rhizomes with roots (ERS) of pale echinacea was investigated. The object of study was the sowing quality of the seeds of such medicinal plants as blue cornflower (Centaurea cyanus L.), purple echinacea (Echinacea purpurea (L. Moench.), pale echinacea (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), St. John's wort (Hypericum perforatum L.), forest mallow (Malva sylvestris L.), which are of industrial importance for medicinal plants. The seeds were soaked in 0.01%-0.0001% solutions of extracts, under the control they were treated with water, after that they were germinated in Petri dishes by generally accepted methods according to the standards. The best results were obtained in mallow seed extracts. The solution of EAP at a concentration of 0.001% increased the energy of germination by 19.2% compared to the control, and when using ERS in all concentrations, a positive effect was obtained (by 18.2 %-23.6% to the control). Germination of variants treated with EAP solutions increased by 1.12-1.21 times, and ERS – by 1.09-1.21 times. Treatment of Echinacea purple seeds with EAP solutions was not effective, but rhizome extract treatment with roots had a positive effect on both germination energy and germination resulting 12.0%-17.3% and 8.3%-9.5% compared to the control, respectively. Similar regularities were observed in variants with the treatment of Echinacea seeds with extracts in different concentrations. The action of EAP solutions did not statistically exceed the control, but when using ERS, the results reliably exceeded the control by 10.8%-13.8% (germination energy) and by 11.0%- 17.8% (germination). Treatment of St. John's wort and cornflower seeds with extracts did not lead to changes in seed quality indicators. A general trend of greater activity of extracts in concentrations of 0.01%-0.001% was observed.
  • Publication
    Фундатори і перші очільники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Полтавське дослідне поле: з історії співпраці
    (2024-10-31) Кигим, Світлана Леонідівна; Самородов, Віктор Миколайович
    У жовтні 2024 р. минає 140 років із часу заснування Полтавського дослідного поля – найстарішої науково-дослідної сільськогосподарської установи України. Його організатором було Полтавське сільськогосподарське товариство. 25 жовтня 1884 р. Товариство затвердило Статут установи, а 28 жовтня того ж року було обрано першу його Раду. У Статуті зазначено, що Дослідне поле при Полтавському сільськогосподарському товаристві, створене для «проведення культурних дослідів, а також дослідження ґрунтів, насіння тощо» [1]. До діяльності Полтавського дослідного поля (від 1910 р. – дослідна станція, нині Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М. І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України) безпосереднє відношення мають засновники й перші завідувачі Полтавського краєзнавчого музею [4].
  • Publication
    Світ, що його збудував Павло Крат (1882-1952)
    (2024-10-31) Антонець, Марина Олексіївна; Самородов, Віктор Миколайович; Антонець, Олександр Анатолійович; Діксон Е.
    Щоби стати творчою силою суспільства, людина повинна покласти на вівтар свого життя власні амбіції, лінь, погані думки, порожні слова, марні вчинки й рухатися у Божому поклику. Це шлях відновлення України після жахливої окупаційної війни. Кожен може збудувати особливий культурний простір, що вплине на зміни у довкіллі та взаєминах. У всі часи нашої історії серед українства було багато людей, які своєю життєдіяльністю вплинули на реформацію у політиці, на руйнування традиційних систем у науці, культурі, економіці та сільському господарстві. Вони змінювали мислення людей, будували гарні взаємини, пропагували корисні ідеї, покращували довкілля, створювали нові парадигми як на своїй землі за будь-якої влади, так і по інших світах.
  • Publication
    Ретроспективний аналіз поширення популяції злакових мух на території Полтавської області
    (2024-10-31) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович
    Широкий діапазон фізико-географічних умов, а також велика різноманітність вирощуваних культур і природної корисної рослинності визначають численність і різноманітність видового складу фауни комах та інших тварин — фітофагів, які пошкоджують посіви культурних рослин. На території України нині зареєстровано понад 3000 видів комах, які живляться сільськогосподарськими рослинами, з них 680 видів завдають величезних збитків [1].
  • Publication
    Полтавська спадщина і пріоритети В. І. Сазанова (1879–1967)
    (2024-10-31) Самородов, Віктор Миколайович; Поспєлов, Сергій Вікторович
    Життя відомого дослідника, агронома, ученого Віктора Івановича Сазанова (1879–1967) стала частиною історії дослідної справи, агрохімії, землеробства, селекції та вищої сільськогосподарської школи України [1, 6]. Так сталося, що значну частину свого наукового шляху він жив і працював на полтавській землі. Це почалося від 1920 р., коли В. І. Сазанову довелося переїхати із Сум до Полтави й стати керівником найстарішої в нашій країні Полтавської сільськогосподарської дослідної станції. В той період установа переживала важкі часи. Майже два роки, після смерті С. Ф. Третьякова вона не мала директора. Це значною мірою відбилося на рівні її наукової роботи.
  • Publication
    Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція — колиска сільськогосподарської ентомології та агротехнічного захисту рослин на теренах України
    (2024-10-31) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович
    Практика вивчення шкідливої ентомофауни сільськогосподарських культур в Україні нараховує понад вікову історію. З метою захисту полів від шкідників, ще в 80-х роках ХІХ ст. в Україні в деяких великих містах (в Одесі, Харкові) були створені спеціальні ентомологічні комісії. До їх складу входили професори університетів та представники земств. Одна із перших загальних характеристик видового складу комах-шкідників агроценозів Полтавщини була зроблена В. І. Філіп’євим в 1883 році. У своїй роботі він описав 36 видів найпоширеніших шкідників полів, саду, городу.
  • Publication
    Вплив посухи на поширення цикадок в агроценозах кукурудзи
    (2024-10-31) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович; Голтвяниця, Т. О.
    Цикадки — це група шкідників, які можуть пошкоджувати кукурудзу, хоча їх основна шкідливість зазвичай менш значна, ніж в інших шкідників, таких як стебловий метелик або попелиці. Проте в певних умовах і за високої чисельності вони суттєво впливають на здоров'я та врожайність кукурудзи.
  • Publication
    Брати Федір і Григорій Помаленькі – розбудовники аграрної науки та жертви тоталітарного режиму
    (2024-10-31) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н.; Усенко, В. М.
    Долі розбудовників вітчизняної аграрної науки Федора і Григорія Помаленьких, без перебільшення, заслуговують на своє висвітлення. Адже життєві шляхи братів тісно переплітаються зі знаковими подіями, що відбувалися в житті України першої половини ХХ століття, зокрема в її сільськогосподарській освіті та науці. Основою для цього дослідження стали матеріали кримінальних справ на Ф. і Г. Помаленьких, що нині зберігаються в архіві Управління СБУ в Полтавській області та Державному архіві Кіровоградської області.
  • Publication
    Авторська агроекологічна парадигма Героя України Семена Антонця
    (2024-10-31) Писаренко, Віктор Микитович; Антонець, Антоніна Семенівна; Писаренко, Павло Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович
    Навряд чи десь в Україні знайдеться господарство у якому в історичному та часовому вимірі використовуються 140-річні напрацювання Полтавського дослідного поля та його правонаступниці – Полтавської сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавилова Інституту свинарства і АВ НААН. Однак таким прикладом є потужне і розвинене господарство – ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області, вибудоване працею та інтелектом видатного аграрія сучасності – Семена Свиридоновича Антонця (1935–2022).
  • Publication
    Актуальні акценти щодо збудників інфекційної патології, які слід враховувати при викладанні мікробіології, вірусології та імунології в умовах військового стану
    (2024-10) Федорченко, В. І.; Боброва, Н. О.; Ганчо, О. В.; Ананьєва, М. М.; Коваленко, Нінель Павлівна
    Мікробіологічна наука піднімається усе на нові й нові щаблі по мірі розробки нових методів і технологій дослідження, здобуття нових знань у царині суміжних наук, таких, наприклад, як молекулярна біологія. Поява нових патогенних мікроорганізмів, таких, як коронавіруси (SARS-CoV-2), ВІЛ та інші, а також зміщення зон розповсюдження «класичних» патогенів у зв’язку зі змінами клімату теж роблять свій внесок у перелік актуальних завдань сучасної мікробіологічної науки.
  • Publication
    Бінарні посіви як елемент стабілізації агроекосистеми
    (2024) Поспєлов, Сергій Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Калашнік, Оксана Петрівна
    Систематизовані сучасні наукові та практичні погляди на концепцію бінарних посівів. Констатовано, що із розвитком агротехнологій та формуванням тренду на виробництва екологічно безпечної та органічної сільськогосподарської продукції, бінарні посіви можуть стати важливим технологічним ланцюгом переходу від інтенсивних до органічних форм господарювання. Незважаючи на різноманітність культур та агрокліматичних умов, традиційними залишаються два основних компоненти: бобовий та злаковий, що пояснюється особливостями їх кореневої системи та хімічного складу. Для України класичний приклад: вико – вівсяна сумішка, яка є неперевершеним зразком бінарних посівів. Підбір культур для бінарного вирощування залежить від фізіолого-біохімічних властивостей окремих видів, ґрунтових умов, особливостей проходження онтогенезу, напряму використання тощо. Протягом останніх десятиліть значно підвищилася увага до вирощування злакових зернових культур, кукурудзи, соняшника у суміші з соєю, конюшиною, люцерною, еспарцетом, люпином та іншими бобовими. В умовах достатнього зволоження ефективно вводити у суміш до п’яти – семи компонентів. Є досвід використання «коктейлів», куди входили до 40 видів рослин. Вирощування однорічних бобових рослин, які створюють у міжряддях високорослих культур (соняшник, кукурудза) затінок від прямої сонячної радіації, захист від ерозійних процесів, а також є джерелом біологічного азоту, не тільки збільшує урожайність, а й поліпшує властивості ґрунту, розширює агроекологічні ареали. Доведено, що використання вологи із різних горизонтів кореневою системою бінарних компонентів підвищує ефективність транспірації рослин. Аналогічні закономірності простежуються і при використанні поживних речовин, сонячної енергії. Бінарні агроценози сприяють накопиченню органічної біомаси та біогенних елементів у ґрунті, активізації мікробіологічних процесів, загальної стабілізації агроекосистем.
  • Publication
    Органічне землеробство в контексті сталого розвитку сівозміни
    (2024-09-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович
    Концепція сталого розвитку − це інтегрований підхід до прийняття рішень і формування політики, який визнає захист довкілля та довгострокове економічне зростання взаємозалежними та взаємодоповнюючими елементами. Сталий розвиток сьогодні є сферою діяльності найбільш професійних, вмілих та гармонійно розвинутих підприємств, які досягають хорошого балансу між економічною, екологічною та соціальною діяльністю. Одним з таких підприємств в українському аграрному секторі є ПП «Агроекологія» в Миргородському районі Полтавської області, засноване Героєм Соціалістичної Праці та Героєм України Семеном Антонцем.
  • Publication
    Вплив агроприйомів на продуктивність сортів сої
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович; Ковтун, А. В.; Леончік, Д. В.
    Соя є найважливішою культурою у світовому сільському господарстві і широко використовується завдяки своїм різноманітним цінним властивостям та універсальному застосуванню, а також агрономічним та екологічним перевагам перед багатьма сільськогосподарськими культурами. Це зумовлено унікальним складом її насіння, яке містить до 45% біологічно повноцінного білка та 26% високо якісної харчової олії.
  • Publication
    Сучасні тенденції використання біогумусу як регулятора росту рослин
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Кириченко, К. Є.; Майборода, М. С.
    Овочі - один із найважливіших та незамінних продуктів харчування. Їх називають джерелом здоров'я за високі харчові, смакові, дієтичні та цілющі властивості. Вони забезпечують організм людини корисними поживними речовинами. За численними науковими даними багатьох науково дослідних установ, середня річна норма споживання овочів становить 146 кг хоча на сьогодні в середньому на людину припадає лише 70 кг на рік [1]. Виробництво овочів необхідно збільшувати, проте сьогодні відбувається його спад. Іде розпад великих спеціалізованих господарств, у 3 рази скорочено площі, а врожайність овочів в країні знизилася вдвічі.
  • Publication
    Вплив шкідників на посіви насіннєвої люцерни
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Шерстюк, Олена Леонідівна; Коваленко, Нінель Павлівна
    Серед бобових культур люцерна має найбільшу кормову цінність і здатність покращувати родючість грунту. Для отримання високих врожаїв насіння люцерни, її як світлолюбиву культуру, вирощують на добре освітлених ділянках. Однак врожаї насіння цієї культури нестійкі і часто бувають низькими. Одна з суттєвих причин зниження врожаю люцерни – пошкодження її шкідливими комахами, що впливає безпосередньо на насіннєву продуктивність люцерни. [1].
  • Publication
    Особливості прийомів регуляції чисельності шкідливої і корисної ентомофауни на насінних посівах багаторічних бобових трав
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Сотніков, А. В.; Кузьменко, М. В.; Зайченко, Є. О.
    Збільшення виробництва високоякісних білкових кормів є одним з головних завдань, що стоять перед сільським господарством України. Успішне її рішення тісно пов'язане з обробітком багаторічних бобових трав, які займають близько половини загальних посівів багаторічних трав у кормових сівозмінах.
  • Publication
    Сортові якості насіння як вирішальний фактор при вирощуванні екологічно чистої овочевої продукції
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Токарев, А. В.; Чегренець, В. Ю.
    Першою культурою в Україні, вирощуваної в захищеному грунті, був огірок, який є однією з найпоширеніших і найчастіше вживаємою в їжу населенням овочевою культурою. Він - провідна культура захищеного грунту, як за площами, так і за обсягом виробництва. Вирощування огірків в закритому грунті дозволяє зробити їх споживання в свіжому вигляді протягом року більш тривалим, ніж багатьох інших овочів. Висока значимість цього продукту підтверджується стабільним попитом.
  • Publication
    Елементи захисту сої від збудників грибних хвороб
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Грицай, Ю. Ю.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    Соя належить до найважливіших культур світового землеробства й успішно використовується для вирішення проблеми збільшення виробництва рослинного білка та олії. За багатством і різноманітністю життєво необхідних речовин соя не має собі рівних: у зерні міститься 24-55 % білка, який є досить збалансованим за амінокислотами, необхідними для життя людей і тварин, його перетравність перевищує 90 %, до 14-27 % жиру, 19-36 % вуглеводів, цілий ряд ферментів, вітамінів, мінеральних елементів та інших корисних речовин [1, 5].
  • Publication
    Оптимізації трофічних зв'язків в агробіоценозі захищеного грунту як основа екологізації інтегрованого захисту рослин
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим Васильович; Хникін, К. С.; Кондієнко, Д. В.
    Серед широкого розмаїття овочів, що вирощуються в теплицях, пасльонові є одними з найкращих за своїми смаковими якостями та поживною цінністю. Наразі пасльонові займають більшу частину посівних площ (понад 50%) загальної площі в тепличних літніх та осінніх сівозмінах. Всі пасльонові культури, такі як помідори, перець і баклажани, вирощуються в сівозмінах, але тільки помідори вирощуються в ротаційних посівах.