Друковані видання. Кафедра захист рослин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Assessment of landfills and their impact on the soil: a local study in Ukraine(2024) Писаренко, Павло Вікторович; Pysarenko, P. V.; Samojlik, M.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Mostoviak, I.; Тараненко, Анна Олексіївна; Taranenko, A. O.; Тараненко, Сергій Володимирович; Taranenko, S. V.; Диченко, Оксана Юріївна; Dychenko, O. Yu.; Lastovka, V.; Husinsky, D.Landfills are widely utilised for waste disposal due to their economic advantages and ease of implementation compared to alternative methods. However, landfills exert significant environmental and health impacts on adjacent agricultural land. Accumulation of heavy metals in soil is a risk to ecological and food safety. Methodological approaches to assess and mitigate the impact of landfills on agricultural land are essential for ensuring sustainable land use practices and safeguarding human health. In this study, landfills were assessed at the local level, and the hazard level was classified according to it. A set of priority measures for restoring technogenic disturbed areas and minimising their impact on agricultural land was determined. The need to select a set of innovative, ecologically oriented methods for remediation of landfills, depending on the type and degree of soil contamination, was identified in context of ensuring environmental and food security.Публікація Оптимізація фітосанітарного стану посівів за органічного землеробства(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ статті розглянуто стратегічні підходи до оптимізації фітосанітарного стану агроекосистем в умовах повної відмови від синтетичних засобів захисту рослин. Проаналізовано роль науково обґрунтованої сівозміни, підбору стійких сортів та систем обробітку ґрунту як основних важелів стримування розвитку шкідливих організмів за органічної моделі господарювання. Особливу увагу приділено інтегрованому використанню біологічних методів захисту, зокрема застосуванню мікробних препаратів, ентомофагів та акарифагів для контролю чисельності фітофагів і збудників хвороб. Обґрунтовано, що створення стабільного фітосанітарного благополуччя базується на відновленні природної саморегуляції агробіоценозів та підвищенні імунного статусу культурних рослин, що є ключовим для отримання екологічно безпечної продукції.Публікація Фітофаги культур закритого ґрунту та заходи боротьби з ними(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Бондаренко, В. А.; Радько, В. С.; Чучко, М.У статті розглянуто видовий склад та особливості біології основних фітофагів овочевих і декоративних культур у закритому ґрунті. Проаналізовано шкодочинність таких об'єктів, як теплична білокрилка, павутинні кліщі, трипси та попелиці в умовах регульованого мікроклімату. Особливу увагу приділено інтегрованій системі захисту рослин, яка базується на поєднанні моніторингу (використання кольорових пасток), агротехнічних заходів та переважному застосуванні біологічних методів боротьби (використання ентомофагів та акарифагів). Обґрунтовано ефективність біопрепаратів як екологічно безпечної альтернативи хімічним інсектицидам, що дозволяє отримувати якісну та безпечну продукцію в теплицях.Публікація Семен Антонець (1935–2022) у книжковому просторі України: з фонду Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського(2025) Павленко, А. М.; Самородов, Віктор МиколайовичУ статті (або тезах) представлено огляд та аналіз друкованих видань, присвячених життю, науково-практичній діяльності та філософській спадщині Семена Спиридоновича Антонця — засновника національної моделі органічного землеробства. На основі фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського систематизовано літературу, що висвітлює внесок видатного аграрія у розвиток екологічного господарювання та збереження родючості ґрунтів. Окрему увагу приділено публіцистичним та науковим працям, які розкривають С. С. Антонця як знакову постать в історії українського агропромислового комплексу. Бібліографічний огляд є цінним для науковців, практиків органічного землеробства та дослідників історії Полтавського краю.Публікація Самшитова вогнівка у змішаних насадженнях: ризики та адаптація(2025) Чамара, Р. С.; Коваленко, Нінель ПавлівнаУ статті проаналізовано особливості поширення та динаміку чисельності самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis Walker) у змішаних декоративних насадженнях. Визначено основні ризики, що виникають внаслідок стрімкої експансії шкідника, зокрема загрозу повного знищення самшитових бордюрів та живоплотів як важливих елементів ландшафтного дизайну. Досліджено механізми адаптації шкідника до умов регіону та специфіку його поведінки у біоценозах із високим біорізноманіттям. Окрему увагу приділено оцінці ефективності природних ворогів (ентомофагів) та можливостям інтегрованого захисту рослин, що включає поєднання біологічних препаратів і моніторингу за допомогою феромонних пасток. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до збереження насаджень в умовах зміни клімату та антропогенного навантаження.Публікація Майбутнє україни залежить від постатей масштабу с. С. Антонця(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Писаренко, Павло Вікторович; Писаренко, В. В.У статті досліджено роль видатної постаті Семена Спиридоновича Антонця у становленні та розвитку органічного землеробства в Україні. Акцентовано увагу на його унікальному підході до ведення сільського господарства, що ґрунтується на повній відмові від пестицидів і мінеральних добрив, збереженні родючості ґрунтів та гармонії з природою. Проаналізовано філософський та практичний аспекти його діяльності як фундаменту для екологічної безпеки та економічної незалежності держави. Обґрунтовано, що майбутнє аграрного сектору та продовольча стабільність України залежать від наслідування ідей таких постатей, чий досвід став світовим взірцем сталого розвитку.Публікація Комплексний підхід до захисту овочевих культур від фузаріозних в’янень(2025) Мусієнко, Н. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті (або тезах) розглянуто проблему поширення та шкодочинності фузаріозних в’янень овочевих культур в умовах сучасного землеробства. Обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу, що поєднує в собі агротехнічні заходи, використання стійких сортів та гібридів, а також інтеграцію біологічних і хімічних методів захисту рослин. Особливу увагу приділено ролі попередників у сівозміні, управлінню водним режимом ґрунту та застосуванню мікробних препаратів для пригнічення ґрунтових патогенів роду Fusarium. Такий підхід дозволяє не лише знизити інфекційний потенціал збудника, а й забезпечити екологізацію технології вирощування овочевої продукції.Публікація Еколого-фізіологічні механізми дії та агрономічна ефективність мультифункціональних мікробних інокулянтів в умовах зміни клімату(2025) Коваленко, Нінель Павлівна; Галушко, І. В.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Шулещенко, В. А.У статті досліджено еколого-фізіологічні аспекти впливу сучасних мультифункціональних мікробних інокулянтів на ріст і розвиток сільськогосподарських культур в умовах глобальних кліматичних змін. Розглянуто механізми адаптації рослин до абіотичних стресів (посуха, температурні коливання) за дії корисних мікроорганізмів, що входять до складу препаратів. Проаналізовано агрономічну ефективність застосування інокулянтів як одного з пріоритетних інструментів біологізації землеробства та переходу до органічних технологій вирощування, що дозволяє суттєво зменшити пестицидне навантаження на агроекосистеми. Обґрунтовано роль біологічних агентів у підвищенні стійкості рослин та забезпеченні стабільної продуктивності за несприятливих довкільних умов.Публікація Вплив кліматичних змін на розвиток грибкових хвороб сільськогосподарських культур(2025) Мусієнко, Н. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ роботі проаналізовано трансформацію фітосанітарного стану агроценозів під впливом глобальних кліматичних змін. Встановлено, що підвищення середньорічної температури та нерівномірність опадів призводять до розширення ареалів поширення теплолюбних патогенів, зміни періодів інкубації грибів та збільшення кількості генерацій шкідливих організмів за сезон. Особлива увагу приділено зміщенню критичних фаз розвитку сільськогосподарських культур, що спричиняє розсинхронізацію традиційних схем захисту. Розглядаються ризики посилення шкодочинності таких хвороб, як фузаріоз, альтернаріоз та іржасті гриби, а також поява нових штамів, адаптованих до екстремальних умов. Автори обґрунтовують необхідність адаптації інтегрованих систем захисту рослин шляхом впровадження вологозберігаючих технологій, використання стійких до абіотичних стресів сортів та коригування термінів внесення фунгіцидів на основі даних метеорологічного моніторингу.Публікація Біологія, шкодочинність та інтегровані методи захисту ріпчастої цибулі від цибулевої мухи (Delia antiqua Mg.)(2025) Коваленко, Нінель Павлівна; Окунська, М. О.У роботі досліджено біологічні особливості розвитку та характер шкодочинності цибулевої мухи (Delia antiqua Mg.) як одного з найбільш небезпечних шкідників посівів ріпчастої цибулі. Розглянуто життєвий цикл фітофага та умови, що сприяють його масовому розмноженню в агроценозах. Особлива увага приділяється розробці інтегрованої системи захисту, яка поєднує моніторинг появи імаго, агротехнічні заходи (дотримання сівозміни, глибока зяблева оранка) та раціональне застосування сучасних засобів захисту рослин. Впровадження комплексного підходу дозволяє значно знизити рівень пошкодження цибулин личинками, зберегти якісні показники врожаю та підвищити рентабельність вирощування культури.Публікація Аналіз фітосанітарного стану посівів ріпаку та характеристика основних хвороб культури(2025) Михайлик, М. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаУ статті проведено детальний аналіз сучасного фітосанітарного стану посівів озимого та ярого ріпаку в Україні, де відзначено зростання рівня ураження рослин хворобами пропорційно до збільшення площ вирощування культури. Авторами охарактеризовано найбільш поширені та небезпечні грибні захворювання, зокрема пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, борошнисту росу, тифульоз, білу та сіру гнилі, циліндроспоріоз, а також бактеріальні та вірусні інфекції. У роботі висвітлено біоекологічні особливості збудників, умови їх поширення та ступінь шкодочинності: встановлено, що епіфітотійний розвиток окремих хвороб, як-от альтернаріозу або білої гнилі, може призвести до втрати 50% урожаю та значного зниження вмісту олії в насінні. На основі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність системного моніторингу посівів, впровадження ефективних заходів профілактики та застосування інтегрованих методів захисту для стабілізації врожайності та підвищення якості продукції.Публікація Сучасний стан проблеми захисту пасльонових культур від комплексу фітофагів в захищеному грунті(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Кучеренко, В. В.; Кучеренко, В. В.У захищеному грунті створюються сприятливі передумови для розвитку цілого комплексу шкодочинних організмів. Крім видів, характерних для тепличних ценозів, останнім часом багато представників місцевої фауни активно мігрують з притепличних територій або заносяться з тарою, знаряддями, механізмами, обслуговуючим персоналом, посівним матеріалом, набуваючи статусу шкідників. Крім того, дедалі більшого значення набувають види, завезені з інших країн або регіонів. Як і традиційні фітофаги, завезені види швидко адаптуються в тепличному середовищі, через відсутність факторів середовища, що тут лімітують їх розвиток: несприятливі погодні умови, наявність природних ворогів, харчова конкуренція. Таким чином, комплекс шкідливих об'єктів на тепличних культурах постійно поповнюється, що потребує вдосконалення систем захисту.Публікація Система захисту насіннєвої люцерни від шкідників – складова частина технології виробництва насіння(2025) Шерстюк, Олена ЛеонідівнаУ роботі обґрунтовано необхідність розгляду системи захисту рослин як фундаментального елемента загальної технології вирощування насіннєвої люцерни. Автор акцентує увагу на тому, що посіви люцерни піддаються впливу складного комплексу комах-фітофагів, які здатні суттєво знизити як кількісні, так і якісні показники врожаю. Основна ідея дослідження полягає в інтеграції захисних заходів у технологічний процес виробництва насіння. Розглядаються питання моніторингу шкідників та застосування засобів захисту відповідно до фаз розвитку культури, що дозволяє мінімізувати втрати та забезпечити вихід високоякісного насіннєвого матеріалу. Розробка та впровадження такої системи є критично важливою для управління біологічним потенціалом продуктивності люцерни в сучасних агроекосистемах.Публікація Особливості системи захисту сої та кормових бобів від комплексу фітофагів(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Ксенз, Д.; Ляшко, К. Ю.У роботі розглядаються питання розробки та впровадження ефективної системи захисту насіннєвих посівів бобових культур, зокрема люцерни та сої, від шкідливих комах (фітофагів). Автор наголошує, що сучасні технології вирощування мають базуватися на управлінні біологічним потенціалом продуктивності рослин та впровадженні новітніх сортів, що володіють високим рівнем стійкості до основних хвороб та шкідників. Особлива увага приділяється комплексному підходу, де захист від шкідників є невід’ємною складовою частиною загальної технології виробництва насіння. У статті підкреслюється, що патогенні організми та шкідники здатні спричинити значні втрати врожаю (за умов епіфітотій — до 50%), тому своєчасне проведення захисних заходів та використання інтегрованих систем захисту є критично важливим для отримання високоякісного насіннєвого матеріалу.Публікація Залежість фаз розвитку перцю солодкого від екологічних факторів(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Івженко, Д. І.; Чучко, М.Дослідження присвячено вивченню впливу екологічних факторів та складу субстратів на розвиток розсади овочевих культур у захищеному ґрунті. Основна увага приділена використанню копролітів (біогумусу) — продуктів вермітехнології, що отримуються в результаті життєдіяльності компостних черв'яків. Встановлено, що фізико-хімічні властивості ґрунтосумішей безпосередньо впливають на фізіологічні показники та тривалість розсадного періоду. Оптимальним є вміст 10–30% копролітів у суміші, що забезпечує рослини доступними формами азоту, фосфору, калію та мікроелементами. Завдяки наявності гумінових кислот, ферментів та фітогормонів, такі субстрати стимулюють процеси проростання, укорінення та підвищують стійкість рослин до стресів. Результати досліджень свідчать, що оптимізація складу ґрунтосумішей дозволяє підвищити врожайність культур на 15–40%, покращити смакові якості продукції та вміст вітамінів, а також зменшити витрати на мінеральні добрива завдяки тривалій післядії органічних компонентів.Публікація Вплив способу запилення та обробки стимуляторами на якісні показники насіння гарбузових культур(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Гречкосій, А. Г.; Денисенко, Н. С.Кабачки - цінна сировина для промислового та домашнього консервування. У виробництві найбільш поширені ранні сорти та гібриди з компактним габітусом куща, високим урожаєм, тривалим періодом плодоношення та плодами, стійкими до переростання, а, отже, найбільш оптимальні та переробної промисловості. Гібриди F1 гарбузових культур виділяються скоростиглістю, дружною віддачею врожаю, рівноплідністю, відкритим типом куща та високою врожайністю. З метою здешевлення виробництва насіння гібридів необхідно домогтися зменшення до мінімуму числа чоловічих квіток та збільшення числа жіночих на материнських рослинах, що дозволило б використовувати бджолозапилення, що досягається в першу чергу використанням фіторегуляторів. У застосуванні фіторегуляторів при гібридному насінництві гарбузових культур є ряд невирішених проблем теоретичного та практичного характеру: малий асортимент застосовуваних препаратів, недостатньо вивчено вплив зовнішніх умов та способів обробки препаратами на підлогу рослин кабачка, не вивчений ефект взаємодії зокрема при їх комбінованому застосуванні.Публікація Вплив складу грунтосумішей на якість розсади в умовах захищеного грунту(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Полянська, Є. І.Забезпечення населення протягом усього року овочами високої якості, що відповідають гігієнічним нормативам, є головним завданням овочівництва. Виробництво овочів необхідно збільшувати, проте сьогодні відбувається його спад. Через диспаритет цін і перекосів у фінансовій та інвестиційній політиці, їх виробництво стає збитковим і поступово згортається. Воно переходить у приватний сектор: підсобні господарства селян та садово-городні кооперативи городян, площі яких збільшилися зі 108 тис. до 576 тис.Публікація Вплив запилення бджолами на урожайність сільськогосподарських культур(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ роботі наведено узагальнення результатів досліджень щодо впливу запилення бджолами на урожайність основних сільськогосподарських культур України. Встановлено, що ефективність використання медоносних бджіл як біологічних агентів запилення забезпечує підвищення урожайності культур на 20 – 80% залежно від виду рослин. Визначено оптимальні норми розміщення бджолосімей на гектар посівів та економічну доцільність інтеграції бджільництва в аграрні технології.Публікація Біологічні особливості та медопродуктивність основних медодайних рослин України(2025) Писаренко, Віктор Микитович; Логвиненко, Вадим ВасильовичУ роботі наведено характеристику основних медодайних рослин України, період їхнього цвітіння та рівень медопродуктивності. Визначено значення природних, польових та комплексних медодаїв у забезпеченні сталого розвитку бджільництва. Проаналізовано тривалість нектароутворення і сезонну структуру медозбору. Медодайні рослини є основним джерелом існування бджільництва, забезпечуючи бджіл нектаром і пилком упродовж усього вегетаційного періоду. В Україні флора медоносів надзвичайно різноманітна і включає понад 250 видів рослин, які мають важливе значення для формування медозбору. Вивчення часу цвітіння та медопродуктивності медодаїв має практичне значення для організації раціонального використання пасік і планування кочівельного бджільництва.Публікація Агроекологічна роль гумус у в біосфері(2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Даценко, Є. В.; П’ятак, В. О.; Йосипенко, О. В.Органічне речовина та її головна специфічна складова - гумус - найважливіший компонентів грунтів, наявність і форми якого найбільше визначають грунтову родючість і відрізняють грунт від гірських порід. Гумус є традиційним об'єктом дослідження у галузі хімії та великої кількості природних наук. Історія його вивчення налічує понад 200 років. За цей період сформульовано основні положення та гіпотези, що розкривають механізми гумифікації, вивчені фізичні та хімічні властивості гумінових речовин, встановлено, що гумус є стійким продуктом розкладання органічних залишків, що є обов'язковим компонентом усіх наземних екосистем.