Друковані видання. Кафедра захисту рослин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Незвичайна жінка: до 165-річчя від дня народження Наталії Вернадської (1860 – 1943)(2025) Халимон, Олена Володимирівна; Самородов, Віктор МиколайовичП’ятдесят шість щасливих років єднали Володимира Івановича Вернадського з дружиною Наталією Єгорівною. Про нього написано чимало статей і книжок. Що ж до неї, то це звичайна констатація – була дружиною геніального вченого. І тільки. Як мало і як багато. Тільки ставши дорослими, діти Вернадських оцінили життєве кредо своєї матері.Publication Садівниче захоплення живописця Г. Г. Мясоєдова(2025) Кигим, Світлана Леонідівна; Самородов, Віктор МиколайовичГригорій Григорович Мясоєдов (19.04.1834. с. Паньково Тульсь-кої губ., нині Орловської обл., рф – 31.12.1911, м. Полтава) – славетний живописець, один із організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок, життям і творчістю тісно пов’язаний із Полтавою. У цьому тихому в час його буття провінційному українському місті куди він переїхав у віці 55 ро¬ків, митець прожив 22 останніх роки життя і знайшов свій остан¬ній притулок.Publication Хвороби м’яти та їх поширення в Україні(ПДАУ, 2025-03-31) Шевченко, В. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаРозширення ринку лікарської сировини зумовлює необхідність раціонального використання промислових плантацій лікарських культур та створення нових спеціалізованих агроценозів. Одночасне збільшення площ під монокультурами сприяє ускладненню фітосанітарної ситуації, що потребує систематичного моніторингу та ефективного контролю біотичних стресових чинників. Серед них провідне місце займають хвороби, які знижують продуктивність рослин, погіршують якість сировини, зокрема вміст ефірних олій і біологічно активних речовин, а також негативно впливають на насіннєві характеристики.Publication Селекція півонії в Україні: час і здобутки Василя Горобця(ПДАУ, 2025-03-31) Буйдін, Валерій Васильович; Буйдін, Ю. В.; Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Одним із ключових напрямків збагачення різноманіття рослин є їх селекція. Серед багатьох груп інтродуцентів одне із провідних місць посідають декоративні рослини, зокрема, квіткові. Вирішенню створення їх сортів методами аналітичної і синтетичної селекції сприяє багаторічна цілеспрямована діяльність кандидата біологічних наук, провідного наукового співробітника Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Василя Федоровича Горобця.Publication Англійські троянди селекції Девіда Остіна(ПДАУ, 2025-03-31) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаАнглійські троянди селекції Девіда Остіна (English Roses, або David Austin’s Roses) – особлива група чагарникових троянд, які набули популярності в усьому світі, особливо в Японії та США, й відзначені багатьма нагородами. В Україні троянди Девіда Остіна з’явилися порівняно недавно і останніми роками їх вирощування набуває все більшої популярності.Publication Становлення особистості вченого-селекціонера В. І. Москаленка (1925-2008): до 100-річчя від дня народження(ПДАУ, 2025-03-31) Самородов, Віктор Миколайович; Маренич, Микола Миколайович14 січня 2025 року виповнилося 100 років від дня народження Василя Ілліча Москаленка - відомого аграрія-освітянина , організатора науки, кандидата сільськогосподарських наук (1966 р.), Почесного професора Полтавського державного аграрного університету (2005 р.), Заслуженого працівника сільського господарства України (1998 р.) [2].Publication Екологічна парадигма захисту рослин за органічного (вуглецевого) землеробства(2025-04-15) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичМета досліджень: обґрунтувати та створити модель системи органічного землеробства. В наш час зусилля європейської спільноти зосереджені на скороченні обсягів використання пестицидів, екологізації всіх аграрних програм у навчанні і виробництві з урахуванням Європейських вимог сталого розвитку України [1].Publication Formation of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) seed productivity in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine(2025) Pospielov, S. V.; Pospielova, G. D.; Zezekalo, Ye.; Onipko, V. V.; Manachynskyi, O.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Зезекало, Є. О.; Оніпко, Валентина Володимирівна; Маначинський, О. І.The study results of seed productivity of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), a promising medicinal and honey crop are presented. The research was conducted in the conditions of production plantations of Poltava region. It was established that at the early stages of ontogenesis, pale purple coneflower developed slowly: the first sprouts appeared 11–15 days after sowing and this period extended to 20–25 days. The cotyledon leaf phase lasted about for 7–9 days, and the first true leaf was formed during 25–32 days. The above-ground part and root system grew slowly in the first two months, their development accelerated from July. By the end of the vegetation, the plant formed a rosette of leaves and a fleshy vertically thickened rhizome. The generative period of pale purple coneflower began from the second year of growing season. Flowering lasted on the average for 46–52 days, starting in June. Plants reached a height of 85 cm, forming from 1 to 9 generative stems (on the average – 5.4). The average number of seeds per plant made 2770 pieces, and thousand-seed weight varied within 2.3–3.55 g. The morphometric study of the parameters of different orders’ inflorescences on the shoot shows that the anthodia of the first-fourth orders were characterized by the largest diameter (3.02–3.60 cm) and the height of the inflorescences (2.44–3.25 cm). The first three inflorescences provided 68 % of the total seeds’ weight from the plant, which indicates their highest productivity and value. It is emphasized that the sowing qualities of pale purple coneflower seeds are limited by a long period of organic dormancy. Laboratory germination of freshly harvested seeds from inflorescences of the first order did not exceed 60%, but of inflorescences of the second and third orders was 75–78 %. Infectious structures of five fungi genera (Alternaria, Cladosporium, Fusarium, Mucor, Stachybotrys) were found on the achenia. To increase germination, it is recommended to conduct stratification at a temperature of +4–5°C for at least 60 days. It was concluded that seed crops of pale purple coneflower can be used more rationally by harvesting inflorescences of the fourth and higher orders for pharmaceutical needs. Taking into account the biological characteristics of the crop will contribute to increasing the yield and ensuring the stable cultivation of this promising plant.Publication Перспективи сортів півоній Lactiflora gp. вітчизняної селекції для ландшафтного дизайну(ПДАУ, 2025-04-17) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Самородов, Віктор МиколайовичНаразі вимоги до ландшафтного оформлення територій постійно підвищуються. Багато міських кварталів елітної забудови являють собою території під охороною, з контрольованим в'їздом, що дозволяє використовувати в їх озелененні цінні, високо декоративні, а також оригінальні, малопоширені рослини.Publication Фіторізноманіття голонасінних дендропарку ПДАУ як об’єкт для вивчення фахових дисциплін(ПДАУ, 2025-04-17) Гапон, Світлана Василівна; Самородов, Віктор МиколайовичЯк відомо, голонасінні рослини є обов’язковим об’єктом садово-паркових ландшафтів. Практично без них не розбудовують парків та скверів, вони відіграють важливу роль при облаштуванні альпійських гірок та рокаріїв. У останні роки в м. Полтава ми бачимо урізноманітнення флори хвойних рослин, які відзначені нами не лише при оформленні територій при адміністративних об’єктах, дошкільних, загальноосвітніх установ, закладів охорони здоров’я, тощо, а й приватних прибудинкових територій. Підвищується роль не лише видового різноманіття, а що особливо важливо формового і навіть сортового.Publication Професійне мислення майбутнього лікаря: психолого-педагогічний підхід(2025) Боброва, Н. О.; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Федорченко, В. І.; Важнича, О. М.Сформоване клінічне мислення, що визначає професіоналізм та кваліфікацію лікаря, має розвиватися ще в процесі навчання студентів у вищому навчальному закладі при засвоєнні навчального матеріалу і вдосконалюватися протягом усієї подальшої професійної (лікарської) діяльності. У даній роботі нами визначено показники, якими можна охарактеризувати клінічне мислення. Завдання професійного навчання полягає у формуванні категоріальних систем знань, що забезпечують застосування теоретичних знань на практиці. В основі розвитку професійного мислення сучасного спеціаліста лежить мотиваційне забезпечення студентів. Будучи фундаментальною в психолого-педагогічній науці та основою психології особистості, мотивація детермінує особливості поведінки та діяльності. З’ясовано також етапи формування у студентів під час навчання професійного лікарського мислення. Визначено, що запровадження викладачами інноваційних педагогічних технологій, використання в межах конкретної дисципліни успішної навчальної комунікації, заохочення студентів до творчої, інтелектуальної взаємодії, покращує результативність навчально-пізнавального процесу, сприяє професійному розвитку особистості та формуванню професійного мислення. Крім того, необхідним є формування у майбутніх лікарів системних уявлень про структуру та розвиток патологічного процесу, діагностику, лікування та профілактику захворювань. Таким чином, завданням вищих медичних навчальних закладів є забезпечення формування у студентів цілісного професійного лікарського мислення теоретичного типу як основи їхньої професійної діяльності.Publication Досліднополець Георгій Жуков (1879 – після лютого 1960 (?): біографія у плині часу(ПДАУ, 2025) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н. В.У 2025 році виповнюється 135 років Лохвицькому дослідному полю, одному із старіших в Україні центрів наукової аграрної думки з вивчення низки олійних та технічних культур [8]. Із його розвитком та діяльністю тісно пов’язане ім’я знаного вітчизняного науковця-аграрія, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні Георгія Івановича Жукова (1879 – після лютого 1960(?) рр.).Publication Повитиця (Cuscuta L.) на Полтавщині: історія появи та боротьби з нею в агроценозах(ПДАУ, 2025) Самородов, Віктор Миколайович; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаІсторія синантропізації флори України важлива складова частина фітоценології [2]. Не менше значення має вона для розуміння питань захисту культурних рослин від шкідливих організмів, надто таких небезпечних, як рослини-паразити [1, 4]. До останніх відносяться представники роду Повитиця (Cuscuta L.). У більшості літературних джерел часом їх появи в агроценозах України вважають 1913 або 1914 рр. [6].Publication Концепція захисту плодових культур від лускокрилих шкідників(ПДАУ, 2025) Логвиненко, Вадим Васильович; Голтвяниця, Т. О.; Писаренко, Віктор МикитовичЕнтомологія, наука про комах, відіграє надзвичайно важливу роль у багатьох аспектах життя суспільства. Її прикладні напрямки, такі як сільськогосподарська, лісова та медична ентомологія, мають безпосередній вплив на наше здоров'я, економіку та екологію. Отримання стабільних урожаїв плодів та ягід можливе лише за планомірної та систематичної боротьби зі шкідниками.Publication Аналіз фітопатогенного комплексу нуту(ПДАУ, 2025) Галушко, І. В.; Шулещенко, В. А.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаНайбільш посухостійкою культурою серед представників родини Бобових є нут. Високий урожай в умовах посушливого та спекотного клімату забезпечує розвинена коренева система рослини. Саме цю бобову культуру найдоцільніше вирощувати у південних регіонах України, які характеризуються недостатнім рівнем зволоження та частими посухами [1].Publication Вплив кліматичних змін на поширення та шкодочинність шкідників гороху(ПДАУ, 2025) Кириченко, Ю.; Логвиненко, Вадим ВасильовичКліматичні зміни, які спостерігаються у світі протягом останніх десятиліть, суттєво впливають на сільське господарство, зокрема на вирощування зернобобових культур. Одним із важливих наслідків цих змін є збільшення чисельності та ареалу поширення шкідників гороху, що призводить до значних втрат урожаю.Publication Шкідники сої в умовах органічного вирощування: особливості та стратегії захисту(ПДАУ, 2025) Логвиненко, Вадим Васильович; Штепа, А.У сучасному сільському господарстві спостерігається зростання інтересу до органічного землеробства як більш стійкої альтернативи традиційним методам ведення сільського господарства. Це зумовлено зростаючими занепокоєннями щодо деградації довкілля, впливу хімічних речовин на здоров'я людини та довгострокової життєздатності аграрних систем [2].Publication Аналіз комплексу патогенів огірків в умовах закритого грунту(ПДАУ, 2025) Муха, Б. Г.; Пелих, Владислав Юрійович; Коваленко, Нінель ПавлівнаПри вирощуванні овочевих культур у закритому ґрунті важливим питанням є фітосанітарний стан плантацій і захист рослин від шкідливих організмів, у тому числі від інфекційних хвороб різної етіології [1, 2]. Результати моніторингових спостережень у культиваційних спорудах різного типу дозволили виявити домінуючий комплекс патогенів за різних умов вирощування.Publication Акацієва вогнівка: сучасні методи боротьби(ПДАУ, 2025) Кириченко, Ю.; Логвиненко, Вадим ВасильовичАкацієва вогнівка (Etiella zinckenella Treitschke), більш відома серед аграріїв як бобова вогнівка, становить серйозну загрозу для посівів бобових культур в Україні, таких як соя, горох, нут, квасоля та люпин. Гусениці цього шкідника проникають у боби, пошкоджуючи насіння та призводять до значних втрат врожаю – у окремих випадках до 40–50%. У зв'язку з цим актуальним залишається пошук ефективних підходів до боротьби з цим шкідником.Publication Особливості сучасних методів захисту кормових бобових рослин від комплексу комах-шкідників(ПДАУ, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Скляр, Станіслав СергійовичУспішна боротьба зі шкідниками зернобобових культур, що забезпечує максимальне зниження втрат, можлива лише при правильному поєднанні прийомів високої агротехніки, організаційно-господарських заходів та спеціальних прийомів захисту рослин, що включають хімічні заходи. У цьому комплексі заходів окремі прийоми слід застосовувати не ізольовано, не окремо, а певній послідовності. Окремі ланки комплексу заходів мають бути взаємопов'язані та доповнювати один одного. Серед найбільш значущих слід відмітити наступні.