Друковані видання. Кафедра захист рослин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Emerald ash borer (Agrilus planipennis) as a potentially dangerous quarantine pest of Ukraine’s dendroflora(2025-12-03) Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Hibolenko, I.The aim of this review is to consolidate current knowledge on the biology and distribution of the emerald ash borer (Agrilus planipennis), assess its impact on ash species, and analyze the expansion of this quarantine phytophagous pest’s range in Ukraine. The spread of invasive insects is one of the most pressing challenges in modern forestry, as it leads to biodiversity loss, reduced stability, and decreased productivity of forest stands. The emerald ash borer (Agrilus planipennis Fairmaire) is considered particularly dangerous due to its rapid colonization of new territories and severe damage to ash plantations. To minimize risks and prevent large-scale outbreaks, a set of preventive measures has been developed, focusing on early detection and containment of the pest. A key element of this strategy is the identification of infested areas and the implementation of systematic population monitoring. For this purpose, colored (purple, green) and pheromone traps are used, installed at well-lit forest edges at a density of one trap per 5 hectares before the expected flight of adults. Infestation diagnosis is carried out by removing bark to detect larval galleries, which allows timely confirmation of colonization. Affected trees should be promptly removed through selective or clear sanitary fellings during the autumn–winter period, followed by wood disposal. Preventive measures also include temporary restriction of large-scale ash plantations and the establishment of optimally dense stands, which enhances ecosystem resilience. An important component of biological control is the preservation and attraction of entomophagous species, particularly insectivorous birds such as woodpeckers, which effectively prey on larvae and pupae during overwintering. In regions where A. planipennis has not yet been detected, monitoring surveys are conducted to identify new invasions and assess potential risks of expansion. The findings have practical significance for improving monitoring systems and preventive strategies against hazardous pests, preserving biodiversity, and ensuring the ecological stability of forest ecosystems.Publication Monitoring the collection of the Ustimivsky Dendrological Park for detection of harmful agents(2025-12-03) Bilyk, O.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.The Ustymivsky Dendrological Park is one of the oldest and most valuable nature conservation areas in Ukraine, established to preserve, study, and introduce tree and shrub species in the steppe zone. Its dendroflora collection comprises more than 470 taxa, ensuring unique biodiversity, yet requiring constant monitoring and protection. The preservation of plants ex situ is complicated by the influence of multiple stress factors, including climate change, abiotic stressors, as well as invasive and native pests. The mass spread of phytophagous insects in collection plantations may result in the loss of valuable species, a decline in ornamental value, and reduced ecological stability of the park ecosystem. Comprehensive long-term studies of the phytosanitary condition of the dendrological park made it possible to identify more than 50 pest species. The most dangerous among them are adelgids, the European pine sawfly (Neodiprion sertifer), spindle ermine moth (Yponomeuta cagnagellus), the ash blister beetle (Agrilus convexicollis), rose chafers (Cetoniinae), the fall webworm (Hyphantria cunea), and the horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella). The population dynamics of these phytophages, their developmental characteristics, seasonal patterns of harmfulness, and the scale of damage to individual tree and shrub species were determined. Special emphasis was placed on invasive species that actively expand their range under climate warming and represent a serious threat to introduced plants. The results of the research confirmed that the exclusive use of mechanical and biological control methods is insufficient to ensure the stability of plantations within the protected area. The most effective strategy has proven to be an integrated approach that combines regular monitoring, pest population forecasting, biological regulation techniques, and the limited application of chemical treatments while complying with ecological safety standards. The findings are of significant practical importance for improving the protection system of the dendrological park’s collections, conserving the plant gene pool, and maintaining biodiversity. They may serve as a scientific basis for the development of long-term phytosanitary monitoring and management programs for plantations in protected natural areas.Publication Species composition, bioecological characteristics, and population dynamics of pests of perennial leguminous grasses(2025-12-03) Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Pishchalenko, M. A.; Skliar, S.; Vovk, E.Perennial leguminous grasses are important forage crops in the agrocenoses of Ukraine, but their productivity is significantly reduced due to damage from various pests. The insect pest fauna of perennial leguminous grasses is dominated by beetles (31 %), followed by thrips (20 %), moths (20 %), hemipterans (11 %), and true bugs (8 %). This study aims to systematize information on the species composition of pests, their bioecological characteristics, and the dynamics of their populations. The research conducted from 2023 to 2025 showed that the main pests of perennial leguminous grasses in Ukraine are root weevils, alfalfa weevils, clover root bugs, pea aphids, and clover seed weevils. Additionally, the pest complex includes the yellow alfalfa seed weevil, alfalfa root weevil larvae, and thrips, which can pose a threat to crops under favorable weather conditions. Throughout 2023–2025, the population of root weevils remained stable with slight fluctuations that did not significantly affect the overall condition of the crops. The population of alfalfa weevils decreased in 2024 compared to 2023 and continued to decline in 2025. The number of clover root bugs remained stable, showing no significant variation. Aphid populations slightly decreased in 2024, indicating reduced pest harm, though their numbers are still relatively high, requiring constant monitoring. The population of alfalfa leafhoppers has steadily decreased. The zonal dynamics revealed that the main areas of pest distribution are the Steppe and Forest-Steppe regions, where warm conditions promote the development of pests such as root weevils, alfalfa weevils, clover root bugs, and alfalfa leafhoppers. In contrast, the Polissya region has less favorable conditions for pest development due to lower temperatures and a shorter growing season. Therefore, understanding the bioecological characteristics and population dynamics of pests is crucial for developing effective integrated pest management strategies for perennial leguminous grasses.Publication Agroecological characteristics of the polyphagous pest complex in wheat agrocenoses(2025-12-03) Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Pishchalenko, M. A.; Kripak, A.; Логвиненко, Вадим Васильович; Lohvynenko, V. V.; Holtvianytsia, T.The relevance of the research is determined by the increasing impact of polyphagous pests on wheat agrocenoses in Ukraine, driven by both climate change and the adoption of new agricultural practices. Changes in climatic conditions and landscape structures require the development of new approaches to pest population control to ensure the stability and high productivity of wheat. The aim of this study was to conduct a comprehensive analysis of the agroecological characteristics of the main representatives of the polyphagous pest complex of wheat agrocenoses and their influence on crop yield. The results of the research conducted from 2022 to 2024 indicate that among the polyphagous pests of wheat, the greatest damage is caused by groups such as rodents, leaf-eating and root-feeding moths, grasshoppers, and soil pests. In particular, voles and mice cause harm at the early stages of wheat development by damaging the root system and shoots, which reduces yield. Ground squirrels can cause losses both at the germination stage and during the ear formation. Among the leaf-feeding moths, the cotton bollworm and the gamma moth are the most harmful, actively damaging wheat leaves at all stages of development, which reduces photosynthetic activity and yield. The grass moth also causes damage, but to a lesser extent. Furthermore, locust pests, particularly the locust, have a high potential for mass migration and can inflict substantial damage to large areas. They are especially dangerous in warm and dry seasons. As for soil pests such as click beetles and darkling beetles, their impact on wheat lies in damaging the root system, which also limits plant growth and development. The study also revealed the role of agroecosystems in the distribution of polyphagous pests through the alternation of cultivated and natural biotopes. Overall, the results of the research confirm that effective management of these pest populations requires a comprehensive approach, combining monitoring, agronomic practices, and the use of biological and chemical control methods.Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор Микитович; Самородов, Віктор МиколайовичУ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, а переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор МикитовичВ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication Модель органічного землеробства С. С. Антонця: теоретичні засади та практичний досвід ПП «Агроекологія»(2025-10-21) Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ сучасних умовах інтенсивного використання земельних ресурсів дедалі актуальнішою стає проблема збереження та відтворення родючості ґрунтів. Землевласники та аграрні підприємства часто орієнтуються насамперед на короткострокові економічні результати, нехтуючи тим фактом, що навіть найродючіші ґрунти не є невичерпними. Досягнення високих врожаїв у більшості випадків відбувається за рахунок широкого застосування агрохімікатів, передусім мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Однак така практика має негативні наслідки: зокрема, спостерігається зменшення вмісту гумусу, що є базовим показником ґрунтової родючості та ключовим фактором сталого землеробства. У попередні десятиліття цей дисбаланс певною мірою нівелювався шляхом внесення органічних добрив, проте сьогодні через економічні та технологічні обмеження далеко не всі господарства мають можливість підтримувати цю традиціюPublication З історії заповідного степу Полтавщини(2025-06-08) Кигим, С.; Самородов, Віктор МиколайовичТериторія Полтавщини належить до фізико-географічної зони Лісостепу (93,6 %), лише південно-східна її частина (6,4 %) – зони Степу. Серед природних екосистем регіону степи впродовж останніх 300 років зазнали найбільшої руйнації та деградації, адже були розорені під сільськогосподарські угіддя з родючими чорноземами і також інтенсивно використовувались для випасання й викошування. У сучасному рослинному покриві Полтавщини степи займають площу близько 1%. Це катастрофічно мало, порівнюючи з минулим, коли вони панували в регіоні. Розораність степів на сьогодні в області складає 60-80% . Величезні простори цілинних степів у минулому були основним еколого-етнічним середовищем для формування й становлення українського етносу. Велику наукову цінність вони мають у ботанічному й ґрунтознавчому відношеннях, зокрема вивчення процесів утворення чорнозему. Вже на початку ХХ ст. постало питання збереження вцілілих ділянок цілинних степів.Publication Василь Устимович (1864–1924 ?) – знакова постать Кременчуцьке відділення Полтавського сільськогосподарського товариства(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Відомо, що серед членів Полтавського сільськогосподарського товариства за всі роки його існування (1865–1920 рр.) завжди було багато визначних особистостей, спільний внесок яких мав значний вплив на піднесення рівня тогочасного суспільства. Значна їх кількість проявила себе не лише у Полтаві, а й у відділеннях Товариства, надто таких, як Кременчуцьке. Тут за своєю активністю у піднесенні культурно-освітнього рівня життя краю виділявся Василь Васильович Устимович (1864–1924?) – креативно мисляча особистість і шукач нових рішень для подолання складних питань не лише в аграрній, а й у соціальній сфері, який на громадській службі у земстві гідно та результативно пройшов шлях від губернського секретаря до статського радника та почесного мирового судді.Publication Персоналізована історія Полтавського сільськогосподарського товариства у постатях його президентів(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, С. Л.За 55 років існування Полтавського сільськогосподарського товариства (1865 - 1920) його очолювало 7 президентів. Усі вони безумовно стали знаковими фігурами поступу та розвитку цього об’єднання. У їх діяннях найбільш повно та змістовно персоніфікована історія та досягнення товариства , адже вони були дуже цілеспрямованими та раціональними особистостями. Саме з їх громадською та науково-практичною діяльністю пов’язані здобутки Товариства, впровадження нових, на той час досить прогресивних методів не лише організаційного, а й технологічного характеру.Publication Агроекологiчнi висоти Семена Антонця(2025-10-03) Писаренко, Віктор Микитович; Шарий, Г.; Писаренко, Павло Вікторович; Самородов, Віктор МиколайовичУ монографії наведені публіцистичні нариси на основі наукових досліджень, передового досвіду та спостережень, які впроваджені у виробництво талановитим керівником та організатором виробництва, вченим новатором, Семеном Свиридоновичем Антонцем. Подвигом життя Семена Свиридоновича була розробка теоретичних і практичних основ органічного землеробства якому він присвятив майже піввіку своєї творчої і практичної діяльності. Дві істини проповідував вчений, творення добробуту людини і органічне землеробство, як база для створення достатку у житті людей. Книга розрахована на керівників і спеціалістів аграрного профілю, науковців, студентів аграрних навчальних закладів, широке коло читачів – усіх, кого цікавить вирощування і споживання екологічно безпечних продуктів харчування, турбує проблема збереження природи, Землі і доля України.Publication Урочище Парасоцьке: від Кочубеївських пралісів – до першого державного заповідника Полтавщини(2025-09-30) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Розглянуто історію створення першого державного заповідника на Полтавщині – «Парасоцький ліс». Висвітлено роль науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у його розвитку та охороні.Publication Життя прожити – не поле перейти до 90-річчя Героя України Семена Антонця(2025-09-11) Писаренко, Віктор Микитович; Шарий, Г.; Самородов, Віктор Миколайович; Вергунов, Віктор АнатолійовичУ статті, присвяченій 90-річчю від дня народження Семена Свиридовича Антонця, розглядається багатогранна постать цієї видатної особистості. Як Герой України, він зробив неоціненний внесок у вітчизняне сільське господарство, впроваджуючи інноваційні технології та створюючи ефективні моделі аграрного бізнесу. Особливу увагу приділено його соціальним ініціативам, спрямованим на покращення життя сільських громад, що відображає його життєве кредо «Життя прожити – не поле перейти». Матеріал висвітлює не лише професійні здобутки, але й моральні та етичні принципи, якими керувався Семен Антонець протягом усього життя.Publication Микола Опексійович Зарудний (1859 - 1919) — траєкторія життя та здобутків видатного натураліста(2025-09-09) Кигим, С.; Самородов, Віктор МиколайовичДо знаних людей, які побачили світ на Чутівщині, по праву можемо віднести Миколу Олексійовича Зарудного - українського зоолога-орнітолога, фауніста й систематика, мандрівника, мистецтвознавця та охоронця природи.Publication Петро Ротач і Георгій Вернадський: з історії одного листа(2025-09-09) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим. С.Полтавці завжди пишалися тим, що з ïx краєм пов'язане життя i діяльність В. І. Вернадського та членів його родини. На Полтавщині багато років поспінь відбуваються урочистості на посвяту цього видатного вченого та організатора науки. Знаковим було відзначення 125-річчя натураліста. Саме тоді, у 1988 р., голова обласної ювілейної Комісії начальник обласного управління культури в Полтавській області П. К. Бондаревський разом із членами комісії, до якої входили й автори статті, pозробили змістовний план не лише урочистостей, а й різнопланових пошукових робіт, дотичних до В. І. Вернадського. Серед напрямів тогочасної нашої роботи було встановлення наявності документів, які б розширили уяву про родовід В. І. Вернадського та його зв'язки з відомими полтавцями. Перш за все це стосувалось троюрідного брата науковця знаного громадського діяча та уславленого письменника В. Г. Коропенка. 3 цією метою В. М. Самородов на початку 1988 р. відвідав Полтавський лiтepaтypнo-мeмopiaльний музей В. Г. Короленка в Полтаві. Співробітники музею порадили йому зустрітись з колишнім директором установи Л. К. Гейштор. Любов Костянтинівна дещо розповіла вже з відомих фактів та порекомендувала звернутися до полтавського краєзнавця я П. П. Ротача, який на їï думку знався у питаннях, які нас зацікавили. Так, у лютому 1988 р. Пeтpo Пeтрович, хоч i не без якогось внутрішнього хвилювання, розповів В. М. Самородову про своє листування із сином В. І. Вернадського Георгієм. У наш час такий контакт здається простим та буденним, а тоді, у часи «залізної завіси», це було сміливим вчинком. Петро Петрович дозволив зробити рукописну копію цього листа, яку В. М. Самородов згодом передав до наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею.Publication Цікава знахідка з історії Полтавського сільськогосподарського товариства – відбиток його печатки(2025-06-30) Кигим, С. Л.; Самородов, Віктор МиколайовичУ 2015 р. З ініціативи директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, її академіка В. А. Вергунова, та згуртованої ним групи діячів, на вшанування 150-річчя Полтавського сільськогосподарського товариства проведено низку різноманітних заходів. Для їх здійснення був піднятий величезний пласт різноманітних матеріалів які відображали 55 річний період діяльності товариства. Перш за все, це стосувалося багатотомного видання Журналів засідання цього об’єднання. Не менш знаковою за обсягом репрезентованого матеріалу стала ювілейна виставка, яка восени 2015 р. Проходила в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського. Але в жодному разі не було виявлено відбитків печатки Товариства. Тому пошук цих важливих атрибутів його діяльності не припинявся і після 2015 рPublication Талановитий розбудовник Лохвицького дослідного поля Георгій Жуков (1879 – після лютого 1960)(2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н. В.У 2025 році виповнюється 135 років Лохвицькому дослідному полю, одному із старіших в Україні центрів наукової аграрної думки з вивчення низки олійних та технічних культур [6]. Із його розвитком та діяльністю тісно пов’язане ім’я знаного вітчизняного науковця-аграрія, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні Георгія Івановича Жукова (1879 – після лютого 1960(?) рр.). Хоча він і був одинадцятим директором згаданої установи, інформація про його біографію та професійні надбання досить фрагментарна, а до того ж розпорошена по різним джерелам. Тож маємо нагоду розширити уявлення істориків аграрної науки про цю людину та її здобутки. Він народився у м. Лохвиці в 1879 році (дата не вказана) у родині козака-власника, що мав до 40 десятин землі (хоча у довідкових документах за 1916 р. він означений як дворянин). Рано втратив батька, який помер, коли меншому сину було лише 6 місяців. Повною сиротою став у 13 років. Тоді піклування про Георгія взяв на себе старший брат, вчитель за фахом, який не лише замінив йому батьків, але й займався його освітою. Символічно та зворушливо, що згодом Георгій Іванович візьме опіку над осиротілими дітьми брата – донькою Олександрою і сином Борисом.Publication Симиренки: епізоди зв'язків з Полтавою(2025-06-30) Самородов, Віктор МиколайовичНині про родину Симиренків написано багато, але на жаль, географічний вимір їх життя та діяльності торкається головним чином Черкащини, Криму, Одеси та Києва. З огляду на це, хотілось би висвітлити їхні зв’язки з Полтавщиною. Зазначимо, що найвідоміший із Симиренків – Левко Платонович не раз бував у Полтаві, адже на проведених тут губернських сільськогосподарських виставках його садівничий заклад представляв як саджанці, так і досить великі колекції плодових культур і винограду. Усі вони користувалися постійною увагою полтавців і виборювали високі та престижні нагороди.Publication Квіткове різноманіття України від Василя Горобця(2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Загальновідомим є факт відносно постійного збагачення різноманіття рослин за рахунок низки інтродуцентів. При цьому головним фактором виступає селекційна діяльність низки науковців або цілих колективів. Таких наприклад, як відділ квітково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Тут працювало і працює багато талановитих і самовідданих творців нових сортів квіткових рослин. Один із них – наш видатний земляк, провідний науковий співробітник Саду, кандидат біологічних наук Василь Федорович Горобець, який 26 лютого 2025 р. відзначив свій 80-річний ювілей.Publication Цифровий моніторинг шкідників сої як інструмент управління агровиробництвом: потенціал і обмеження(Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-24) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, О. О.Таким чином, незважаючи на високий потенціал цифрового підходу до моніторингу шкідників сої, його впровадження потребує ретельного оцінювання технічної готовності господарства, фінансової спроможності та наявності професійної підтримки. Подолання вказаних обмежень можливе шляхом розвитку агротехстартапів, створення спільних сервісних центрів, стандартизації цифрових протоколів і державно-приватного партнерства у сфері цифровізації агросектору.