Друковані видання. Кафедра захисту рослин

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 393
  • Publication
    Цікава знахідка з історії Полтавського сільськогосподарського товариства – відбиток його печатки
    (2025-06-30) Кигим, С. Л.; Самородов, Віктор Миколайович
    У 2015 р. З ініціативи директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, її академіка В. А. Вергунова, та згуртованої ним групи діячів, на вшанування 150-річчя Полтавського сільськогосподарського товариства проведено низку різноманітних заходів. Для їх здійснення був піднятий величезний пласт різноманітних матеріалів які відображали 55 річний період діяльності товариства. Перш за все, це стосувалося багатотомного видання Журналів засідання цього об’єднання. Не менш знаковою за обсягом репрезентованого матеріалу стала ювілейна виставка, яка восени 2015 р. Проходила в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського. Але в жодному разі не було виявлено відбитків печатки Товариства. Тому пошук цих важливих атрибутів його діяльності не припинявся і після 2015 р
  • Publication
    Талановитий розбудовник Лохвицького дослідного поля Георгій Жуков (1879 – після лютого 1960)
    (2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н. В.
    У 2025 році виповнюється 135 років Лохвицькому дослідному полю, одному із старіших в Україні центрів наукової аграрної думки з вивчення низки олійних та технічних культур [6]. Із його розвитком та діяльністю тісно пов’язане ім’я знаного вітчизняного науковця-аграрія, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні Георгія Івановича Жукова (1879 – після лютого 1960(?) рр.). Хоча він і був одинадцятим директором згаданої установи, інформація про його біографію та професійні надбання досить фрагментарна, а до того ж розпорошена по різним джерелам. Тож маємо нагоду розширити уявлення істориків аграрної науки про цю людину та її здобутки. Він народився у м. Лохвиці в 1879 році (дата не вказана) у родині козака-власника, що мав до 40 десятин землі (хоча у довідкових документах за 1916 р. він означений як дворянин). Рано втратив батька, який помер, коли меншому сину було лише 6 місяців. Повною сиротою став у 13 років. Тоді піклування про Георгія взяв на себе старший брат, вчитель за фахом, який не лише замінив йому батьків, але й займався його освітою. Символічно та зворушливо, що згодом Георгій Іванович візьме опіку над осиротілими дітьми брата – донькою Олександрою і сином Борисом.
  • Publication
    Симиренки: епізоди зв'язків з Полтавою
    (2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович
    Нині про родину Симиренків написано багато, але на жаль, географічний вимір їх життя та діяльності торкається головним чином Черкащини, Криму, Одеси та Києва. З огляду на це, хотілось би висвітлити їхні зв’язки з Полтавщиною. Зазначимо, що найвідоміший із Симиренків – Левко Платонович не раз бував у Полтаві, адже на проведених тут губернських сільськогосподарських виставках його садівничий заклад представляв як саджанці, так і досить великі колекції плодових культур і винограду. Усі вони користувалися постійною увагою полтавців і виборювали високі та престижні нагороди.
  • Publication
    Квіткове різноманіття України від Василя Горобця
    (2025-06-30) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.
    Загальновідомим є факт відносно постійного збагачення різноманіття рослин за рахунок низки інтродуцентів. При цьому головним фактором виступає селекційна діяльність низки науковців або цілих колективів. Таких наприклад, як відділ квітково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Тут працювало і працює багато талановитих і самовідданих творців нових сортів квіткових рослин. Один із них – наш видатний земляк, провідний науковий співробітник Саду, кандидат біологічних наук Василь Федорович Горобець, який 26 лютого 2025 р. відзначив свій 80-річний ювілей.
  • Publication
    Цифровий моніторинг шкідників сої як інструмент управління агровиробництвом: потенціал і обмеження
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-24) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, О. О.
    Таким чином, незважаючи на високий потенціал цифрового підходу до моніторингу шкідників сої, його впровадження потребує ретельного оцінювання технічної готовності господарства, фінансової спроможності та наявності професійної підтримки. Подолання вказаних обмежень можливе шляхом розвитку агротехстартапів, створення спільних сервісних центрів, стандартизації цифрових протоколів і державно-приватного партнерства у сфері цифровізації агросектору.
  • Publication
    Актуальні психолого-педагогічні аспекти при викладанні природничих, медико-біологічних та медичних дисциплін в умовах війни
    (2025-06-24) Федорченко, В. І.; Боброва, Н. О.; Коваленко, Нінель Павлівна
    Викладачі вищої школи всебічно приділяють увагу удосконаленню навчального процесу. Зокрема, створюють нові навчальні посібники, тести для підготовки студентів до поточних занять, заліків, іспитів та незалежних ліцензійних інтегрованих іспитів. У той же час, приділяється увага також і методичним та психолого-педагогічним аспектам. Психолого-педагогічний напрямок роботи викладача також є надзвичайно важливою складовою взаємодії викладача зі студентами у процесі практичного заняття, чи читання лекцій. Грамотна професійна робота викладача у цьому напрямку має сприяти створенню позитивної, творчої, надихаючої студентів на навчання атмосфери, повага до особистості кожного студента, сприяти особистісному росту кожного з них, вселяти віру у можливість досягнення найкращих результатів оволодіння професією. До всього, сказаного вище, слід враховувати – на якому соціальному тлі відбувається навчальний процес у вищих навчальних закладах. Сьогоднішні студенти зазнали складнощів у процесі засвоєння матеріалу, формування навичок регулярної внормованої навчальної роботи на шкільному етапі їх навчання, коли вперше в історії людства навчальний процес для суспільства було переведено у онлайн простір, до чого терміново прийшлось адаптуватися школярам, їх батькам та вчителям. Така трансформація вплинула на методику викладання предметів, адаптація відбувалась «з коліс». І хоч цей досвід, безумовно, був прогресивним, невідворотність його впровадження у межах короткого проміжку часу мала стресогенний характер. Пандемія коронавірусної інфекції виявилась не останнім та не найтяжчим випробуванням для суспільства в цілому, та для здійснення навчального процесу зокрема. Повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року стало і продовжує бути надзвичайним фактором, що спричиняє стрес у учнів та студентів вищих навчальних закладів – не тільки біологічного та медичного профілю, а й усіх інших. Здобуті під час коронавірусної пандемії навички навчання на базі різноманітних інтернет-платформ, допомагають мінімізувати втрати часу навчального процесу, що виникають внаслідок оголошення тривог (практичні заняття) та потенційної загрози їх оголошення, коли студенти не можуть бути зібрані у великі групи для читання їм лекцій. Однак, на перший план вийшла проблема дистресу, у якій перебуває все суспільство.
  • Publication
    Адаптивне управління захистом соняшнику на основі цифрової агроаналітики
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-24) Писаренко, Віктор Микитович; Шерешило, Б. О.
    У сучасних умовах підвищеної кліматичної мінливості та флуктуацій у чисельності шкідників аграрії стикаються з новими викликами щодо збереження врожайності соняшнику. Стандартні підходи до захисту культур втрачають ефективність через нерівномірну шкодочинність фітофагів та локалізовані осередки зараження. У зв’язку з цим виникає потреба в адаптивному агроменеджменті, що базується на цифровій агроаналітиці, включаючи супутниковий моніторинг, дрони, сенсори вологості, системи прогнозування поширення шкідників. Одним із ключових викликів сучасного агровиробництва є раціональне використання засобів захисту рослин, зокрема інсектицидів, у поєднанні з підвищенням ефективності фітосанітарного контролю. Застосування традиційного методу суцільного обприскування полів часто призводить до надмірних витрат, хімічного навантаження на ґрунт і зниження екологічної безпеки, особливо у випадках нерівномірного поширення шкідників. Це вимагає перегляду підходів до організації захисту рослин та впровадження інноваційних технологій, орієнтованих на зональний і точковий вплив.
  • Publication
    Актуальні акценти щодо збудників інфекційної патології, які слід враховувати при викладанні мікробіології, вірусології та імунології в умовах військового стану
    (2025-06-23) Федорченко, В. І.; Боброва, Н. О.; Ганчо, О. В.; Ананьєва, М. М; Коваленко, Нінель Павлівна
    Колектив викладачів кафедри Мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету приділяє увагу покращенню рівня викладання предмету, зокрема створює нові навчальні посібники та аналізує попередній дослід викладання предмету. Дана стаття присвячена аналізу актуальних акцентів, які викладач має розставляти під час вивчення студентами окремих тем з предмету, тому що ці знання є особливо значущими у роботі медика під час війни. Предмет «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» належить до числа таких, що бурхливо розвиваються ось вже протягом півтора сторіччя, від того часу, як мікробіологія виникла як наука наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя. Дослідження світу мікроорганізмів є актуальним у зв’язку з усюдисущім впливом мікросвіту на життя людини.
  • Publication
    Інтеграція освіти для сталого розвитку у процес викладання аграрних дисциплін
    (2025-06-23) Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    У сучасному світі, який стикається з глобальними екологічними, соціальними та економічними викликами, потреба у сталому розвитку набуває особливого значення [2]. Аграрне виробництво, як одна з фундаментальних галузей національної економіки, є критично важливим чинником сталого розвитку держави, забезпечуючи не лише продовольчу безпеку та економічну стабільність, але й відіграючи значну роль у збереженні біорізноманіття та природних екосистем. У цьому контексті освіта для сталого розвитку (ОСР) відіграє критичну роль у формуванні нової генерації аграріїв, здатних мислити системно, діяти відповідально та використовувати інноваційні підходи до управління природними ресурсами. ОСР – це освіта для сталого розвитку, що спрямована на формування у здобувачів освіти системного бачення взаємозв’язків між соціальними, економічними та екологічними процесами, розвиток критичного мислення, відповідального ставлення до навколишнього середовища та здатності приймати обґрунтовані рішення задля забезпечення гармонійного розвитку суспільства, економіки та довкілля в довгостроковій перспективі. У агрономії це означає розвиток таких напрямів, як органічне виробництво, агроекологія, ощадливе використання водних ресурсів, зниження викидів парникових газів та забезпечення соціальної справедливості у сільських регіонах.
  • Publication
    Тюльпанове дерево на Полтавщині: від інтродукції до сучасності
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-12) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.
    Відомо, що вміле використання у зеленому будівництві нових, надто високодекоративних рослин – справа актуальна. Адже це сприяє раціональному компонуванню найбільш привабливих видів під час озеленення. Особливо важливим є такий підхід при здійсненні реконструкції декоративних насаджень. Останнім часом для його проведення досить широко використовують представників родини Магнолієві (Magnoliaceae), перш за все їх різні види і сорти. Але крім них цей таксон представлений ще одним дуже екзотичним і декоративним родом, а саме – Ліріодендроном (Liriodendron L.). До нього відноситься таке величне дерево, як ліріодендрон тюльпановий, або тюльпанове дерево (L. tulipifera L.). У природних умовах воно росте в центральній і південно-східній частині Північної Америки.
  • Publication
    Селекція ірису в Україні: поступ і доробок Алли Черногуз
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-12) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.
    Останнім часом в практику озеленення все частіше вводяться видові та сортові іриси. Разом із цим, вони стають все більш популярними при розведені їх населенням. У значній мірі цьому сприяє робота українських знавців цієї декоративної рослини, передовсім таких подвижників, як Алла Михайлівна Черногуз. Більш як 30 років тому, вона, математик за фахом, захопилася збиранням модних у той час велико-квіткових культиварів ірисів закордонної селекції. Відтоді наша землячка пройшла шлях від аматорки-колекціонерки до беззаперечної лідерки з популяризації та селекції на глибоких наукових засадах цієї культури. У липні 2010 р. Алла Михайлівна, згуртувавши колег, стала ініціаторкою створення Громадської організації «Українська Спілка Ірису», першої в нашій державі спільноти квітникарів, багаторічної її очільниці, лауреатки найвищої спільчанської нагороди – медалі Ніни Мірошніченко.
  • Publication
    Насіннєві інфекції озимої пшениці та напрями їх контролю
    (2025-06-12) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Кравченко, А. В.
    Пшениця озима є ключовою продовольчою культурою в Україні, яка забезпечує стабільне виробництво високоякісного зерна й суттєво впливає на експортний потенціал країни. Зростання посівних площ супроводжується підвищенням ризику ураження рослин грибними хворобами, серед яких особливе значення мають насіннєві інфекції, що проявляються під час вегетації і негативно впливають на розвиток рослин та їх продуктивність. Вони є одним із головних обмежувальних чинників урожайності, спричиняючи втрати на рівні 15-32 %, а за епіфітотійного розвитку – понад 50 %.
  • Publication
    Медоносний потенціал роду ехінацея (Echinacea Moench.) в Україні
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-12) Поспєлов, Сергій Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович
    Багато лікарських рослин мають високий потенціал як медоноси, однак їхнє використання у бджільництві для створення спеціалізованих медодайних фітоценозів досі залишається обмеженим. У зв’язку з потребою покращення кормової бази для бджіл важливим напрямом є залучення інтродукованих видів, зокрема представників роду Echinacea Moench. Це багаторічні рослини родини айстрових, які в природних умовах поширені на території Північної Америки – США, Канади та Мексики.
  • Publication
    Вплив агроприйомів на продуктивність сортів сої
    (Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-10) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович; Ковтун, А. В.; Леончік, Д. В.
    Соя є найважливішою культурою у світовому сільському господарстві і широко використовується завдяки своїм різноманітним цінним властивостям та універсальному застосуванню, а також агрономічним та екологічним перевагам перед багатьма сільськогосподарськими культурами. Це зумовлено унікальним складом її насіння, яке містить до 45% біологічно повноцінного білка та 26% високо якісної харчової олії.
  • Publication
    Незвичайна жінка: до 165-річчя від дня народження Наталії Вернадської (1860 – 1943)
    (2025) Халимон, Олена Володимирівна; Самородов, Віктор Миколайович
    П’ятдесят шість щасливих років єднали Володимира Івановича Вернадського з дружиною Наталією Єгорівною. Про нього написано чимало статей і книжок. Що ж до неї, то це звичайна констатація – була дружиною геніального вченого. І тільки. Як мало і як багато. Тільки ставши дорослими, діти Вернадських оцінили життєве кредо своєї матері.
  • Publication
    Садівниче захоплення живописця Г. Г. Мясоєдова
    (2025) Кигим, Світлана Леонідівна; Самородов, Віктор Миколайович
    Григорій Григорович Мясоєдов (19.04.1834. с. Паньково Тульсь-кої губ., нині Орловської обл., рф – 31.12.1911, м. Полтава) – славетний живописець, один із організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок, життям і творчістю тісно пов’язаний із Полтавою. У цьому тихому в час його буття провінційному українському місті куди він переїхав у віці 55 ро¬ків, митець прожив 22 останніх роки життя і знайшов свій остан¬ній притулок.
  • Publication
    Хвороби м’яти та їх поширення в Україні
    (ПДАУ, 2025-03-31) Шевченко, В. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    Розширення ринку лікарської сировини зумовлює необхідність раціонального використання промислових плантацій лікарських культур та створення нових спеціалізованих агроценозів. Одночасне збільшення площ під монокультурами сприяє ускладненню фітосанітарної ситуації, що потребує систематичного моніторингу та ефективного контролю біотичних стресових чинників. Серед них провідне місце займають хвороби, які знижують продуктивність рослин, погіршують якість сировини, зокрема вміст ефірних олій і біологічно активних речовин, а також негативно впливають на насіннєві характеристики.
  • Publication
    Селекція півонії в Україні: час і здобутки Василя Горобця
    (ПДАУ, 2025-03-31) Буйдін, Валерій Васильович; Буйдін, Ю. В.; Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.
    Одним із ключових напрямків збагачення різноманіття рослин є їх селекція. Серед багатьох груп інтродуцентів одне із провідних місць посідають декоративні рослини, зокрема, квіткові. Вирішенню створення їх сортів методами аналітичної і синтетичної селекції сприяє багаторічна цілеспрямована діяльність кандидата біологічних наук, провідного наукового співробітника Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Василя Федоровича Горобця.
  • Publication
    Англійські троянди селекції Девіда Остіна
    (ПДАУ, 2025-03-31) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
    Англійські троянди селекції Девіда Остіна (English Roses, або David Austin’s Roses) – особлива група чагарникових троянд, які набули популярності в усьому світі, особливо в Японії та США, й відзначені багатьма нагородами. В Україні троянди Девіда Остіна з’явилися порівняно недавно і останніми роками їх вирощування набуває все більшої популярності.
  • Publication
    Становлення особистості вченого-селекціонера В. І. Москаленка (1925-2008): до 100-річчя від дня народження
    (ПДАУ, 2025-03-31) Самородов, Віктор Миколайович; Маренич, Микола Миколайович
    14 січня 2025 року виповнилося 100 років від дня народження Василя Ілліча Москаленка - відомого аграрія-освітянина , організатора науки, кандидата сільськогосподарських наук (1966 р.), Почесного професора Полтавського державного аграрного університету (2005 р.), Заслуженого працівника сільського господарства України (1998 р.) [2].