Друковані видання. Кафедра захисту рослин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Оцінка стійкості зразків кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва до основних шкідників та хвороб(ПДАУ, 2024) Харченко, Л. Я.; Харченко, М. Ю.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Лісовий, В. М.; Лавриненко, І. Г.Систематизовано результати вивчення видового складу шкідливих організмів, які негативно впливали на розвиток і продуктивність кукурудзи в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України (УДСР). Впродовж 2021–2023 років у польових та лабораторних умовах проведено дослідження щодо виявлення зразків, стійких до основних шкідників та хвороб кукурудзи на природному фоні для агрокліматичних умов зони південного Лісостепу України. Матеріалом слугували 110 зразків кукурудзи різного походження з колекції УДСР та нові інтродуковані зразки, які були охарактеризовано за господарсько-цінними показниками, а саме: зернова продуктивність однієї рослини, довжина качана, кількість качанів на рослині, маса 1000 зерен тощо. За результатами вивчення домінуючими хворобами виявилися: пухирчаста сажка (14 % обстежених зразків з середнім ураженням 0,2 % рослин), летюча сажка (1,5 % обстежених зразків, з середнім ураженням 0,1 % рослин), фузаріоз (70 % зразків з ураженням до 30 % качанів), бактеріоз (64 % зразків з ураженням до 50 % качанів) та біль качанів (54 % зразків з ураженням до 43 качанів). Було виявлено пошкодження зразків шведською мухою на рівні 10–82 %, ступінь пошкодження варіював межах від 0,5 до 5 балів. В значній мірі це залежало від погодних умов у період сходів та інтенсивності початкового росту зразка. Кукурудзяним метеликом щорічно пошкоджувалося понад 60 % зразків з середньою чисельністю 1–5 гусениць на рослину. За даними лабораторного обстеження, кукурудзяним метеликом було пошкоджено до 23 % ділянок з 1–2 качанами на ділянці. Застосовані методики вивчення дали змогу диференціювати зразки як джерела стійкості до місцевих популяцій збудників хвороб рослин і качанів кукурудзи, а також домінуючих фітофагів на природному інфекційному та інвазійному фоні. Серед них були виділені: з індивідуальною стійкістю до пухирчастої сажки – 7 зразків, до кукурудзяного стеблового метелика – 11 зразків, шведської мухи – 9 зразків. Груповою стійкістю до комплексу домінуючих хвороб характеризувались 18 зразків, а комплексною стійкістю до хвороб та кукурудзяного стеблового метелика – 6 зразків, що поєднуються з високими господарсько-цінними показниками.Publication Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій(ПДАУ, 2024) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Литвиненко, С. О.; Сиваш, К. С.Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022– 2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.Publication Вплив післязбирального достигання на основні показники якості зерна пшениці озимої(2024) Бараболя, Ольга Валеріївна; Піщаленко, Марина АнатоліївнаПравильне поводження з зерном пшениці після збору має таке ж важливе значення, як і вирощування, та впливає на його якість. Під час післязбирального достигання функціо- нальні та поживні властивості зерна змінюються, а за дотримання всіх вимог відбувається покращення її якісних показників (вміст білка та клейковини, натура, склоподібність тощо). Дослідження проводилось з використанням трьох сортів пшениці озимої м’якої – Оржиця, Сагайдак і Диканька. Визначення показників якості зерна здійснено за допомо- гою загальноприйнятих методик. За результатами досліджень виявлено, що більшість якісних показників пшениці озимої м’якої сортів Оржиця, Сагайдак і Диканька протягом періоду післязбирального достигання покращились. Після 60 днів вологість зерна всіх сортів пшениці зменшилась в межах 2,9–6,7 % від початкового рівня, що відповідав стандарту. Збільшення вмісту білка в зерні склало 1,4–4,1 % і становило від 13,8 % (сорт Оржиця) до 15,6 % (сорт Сагайдак). Зросла загальна маса сирої клейковини в зерні протягом 60 днів післязбирального достигання (Оржиця – на 1,6 %; Сагайдак – на 2,9 %; Диканька – на 3,1 %) до рівня 30,5–34,0 %. Однак, якість клейко- вини зерна зменшилась за цей період на 2,1–4,7 %, що не є критичним за її рівня (86–92 од.). Визначено, що в дослідних сортах число падіння на початок зберігання було в межах 366–452 с, а через 60 днів зменшилось на 4,6–6,1 % – до 345–432 с, що у даному випадку оцінюється як збільшений показник. Досліджено, що протягом 60 днів післязбирального достигання не зазнала змін натура зерна та залишилась на рівні 2 класу: Оржиця – 756 г/л, Сагайдак – 767 г/л, Диканька – 759 г/л. Незмінними лишились протягом цього періоду й показники склоподіб- ності та вмісту домішок. За показником склоподібності наведені сорти є сильними та дорівнюють: Оржиця – 96 %, Сагайдак – 81 %, Диканька – 85 %. За вмістом домішок зерно відповідає 1–2 класу та становить: сміттєві – 1,45–1,89 %; зернові – 2,41–3,95 %.Publication Біологічна активність ґрунту та продуктивність ехінацеї при її повторному вирощуванні(2024) Поспєлов, Сергій Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Зезекало, Є. О.Представники роду Echinacea Moench. більше 300 років успішно використовуються в світі завдяки своїм лікарським властивостям. Із трави та кореневищ з коренями виготовляють різноманітні лікарські препарати для людини і тварин, харчові добавки, корми тощо. Унікальний фітохімічний комплекс та відсутність побічних ефектів дозволяє виготовляти імуностимулюючі, протизапальні та противірусні препарати. В Україні введено в культуру два види: ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench.) та ехінацея бліда (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), які успішно культивують в господарствах України. Незважаючи на тривалий період вивчення, деякі аспекти агротехнології ехінацеї потребують поглибленого дослідження. Один із них – повторні посіви. Метою наших досліджень було вивчення продуктивності і біологічної активності ґрунту в умовах повторних посівів ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої. Для цього були закладені досліди, в яких кожний вид вирощували два цикли по два роки (повторні посіви) та два роки ехінацею бліду після двох років ехінацеї пурпурової і навпаки. Оцінка біологічної активності ґрунту методом прямого біотестування на тестовій культурі свідчить, що повторне вирощування ехінацеї пурпурової викликало гальмування ростових процесів, а ехінацея бліда при вирощуванні після ехінацеї пурпурової позитивно вплинула на тестовий об’єкт. Визначення каталітичної активності ґрунту показує, що при вирощуванні ехінацеї блідої біологічна активність ґрунту була вищою за ехінацею пурпурову при різних схемах досліду. При повторному культивуванні ехінацеї пурпурової більш високу активність каталази визначали весною, а влітку та восени – на ділянках, де вирощували ехінацею бліду. Проведені дослідження свідчать, що при повторному вирощуванні достовірно знижуються основні кількісні і якісні показники, що забезпечують формування продуктивності ехінацеї. У ехінацеї пурпурової утворюється менше листків на рослині (на 31,5 шт.), зменшуються маса рослини (на 43,3 г) та загальна площа фотосинтетичної поверхні (на 293,5 см2). Реакція ехінацеї блідої на повторне вирощування була негативною: маса рослини знизилася на 76,3 г, кількість листків – на 14,7 шт, суцвіть – на 5,1 шт., площа фотосинтетичної поверхні – на 18,05 см2. Висловлюється припущення про алелопатичну складову зниження продуктивності ехінацеї в повторних посівах. Саме тому в господарствах, які вирощують лікарські рослини необхідно, не допускати тривалого вирощування ехінацеї на одному місці.Publication Сучасний стан вивчення питання особливостей популяцій комах – філофагів урбоекосистеми міста(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Лукей, І.Інтерес до комах в міських умовах виник давно. На початку XX століття з'являються публікації по різних групах комах, які живуть поза будинків - в садах, парках, скверах міста.Publication Фітосанітарний моніторинг грибкових захворювань у посівах гороху(ПДАУ, 2024-11-26) Мороз, Є. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаФітосанітарний моніторинг є ключовим елементом у захисті гороху, оскільки дозволяє виявляти та контролювати поширення і розвиток інфекційних захворювань на ранніх стадіях їх прояву. На основі фітосанітарного моніторингу складаються плани захисту культур, що дозволяє мінімалізувати втрати врожаю. Горох відіграє важливу роль у сільському господарстві як продовольча і кормова культура. У 2024 році в Україні його вирощували на площі понад 200 тис. га. Загалом за останні 3 роки площі під бобовими в Україні щорічно розширювались (2022 р. – 125 тис. га, 2023 р. – 150 тис. га) [1, 4].Publication Особливості поширення ентомокомплексу шкідників капусти ряду лускокрилих на території Полтавської області(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Вотінцева, В. Д.Капуста білоголова (Brassica oleracea L. var. capitata L. f. alba DC) належить до родини капустяних Brassicaceae роду Brassica L. Капуста білоголова серед овочевих культур в Україні посідає одне з провідних місць. За численними літературними даними вітчизняних і іноземних дослідників, на капусті та інших рослинах родини капустяних живиться близько 300 видів багатоїдних і спеціалізованих шкідників. Ця культура пошкоджується протягом всього періоду вегетації, але найбільш небезпечними є пошкодження сходів і розсади після висадки її у грунт. Навесні значної шкоди наносять капустяні блішки, личинки капустяної мухи, гусениці молі капустяної, листоїд капустяний та інші. Влітку – клопи капустяні, гусениці совок, біланів, личинки капустяної мухи. У другій половині літа та восени значну шкоду завдають гусениці біланів, совок, личинки і дорослі особини попелиці капустяної.Publication Поширеність та шкідливість фомозу на ріпаку озимому в осінній період(ПДАУ, 2024-11-26) Малина, Г. В.; Малина, В. Г.Ріпак озимий – дуже високоінтенсивна та рентабельна культура, яка за максимальних вкладень демонструє найбільшу віддачу. Серед олійних культур ріпак займає одне із провідних місць у світі, в Україні за значимістю посідає третє місце. Передумовою зростання та попиту на ріпак у світі є те, що із зростанням населення зростає потреба у продуктах харчування. Насіння сучасних сортів та гібридів ріпаку озимого містить 40-50 % олії. Ріпакова олія характеризується підвищеною біологічною цінністю, є висококалорійною і має велику енерговіддачу.Publication Технології перепосадкової обробки як спосіб підвищення продуктивного потенціалу картоплі(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Хоменко, О. В.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаВисока продуктивність сільськогосподарських культур є одним з ключових показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасні сорти культурних рослин володіють високим генетичним потенціалом продуктивності, демонструючи відмінну врожайність на сортовипробуваннях, проте у виробничих умовах цей потенціал реалізується лише частково. Багато сортів картоплі мають біологічний потенціал продуктивності на рівні 65-75 і навіть 100-120 т/га, проте у реальному виробництві урожайність таких сортів у більшості господарств України становить в середньому лише 10-20 т/га.Publication Вплив способів обробітку грунту на чисельність злакових мух(ПДАУ, 2024-11-26) Логвиненко, Вадим Васильович; Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина АнатоліївнаВідомо, що способи обробітку грунту істотно змінюють умови проживання шкідливих і корисних комах, значно впливаючи на їх життєздатність і динаміку чисельності. Широке розповсюдження в практиці землеробства безполицевого та поверхневого обробітку грунту після збирання озимої пшениці суттєво впливає на шкодочинність основних фітофагів цієї культури а саме на комплекс таких шкідників як злакові мухи. Серед яких в Полтавській області протягом досліджуваного періоду своєю шкодочинністю вирізнялися шведська муха (Oscinella frit), пшенична муха (Phorbia securis), гессенська муха (Mayetiola destructor Say.).Publication Бактеріальні хвороби проса(ПДАУ, 2024-11-26) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Сиваш, К. С.Бактеріальні хвороби на просі не можна віднести до ряду домінуючих, але в окремі роки вони спричиняють суттєві втрати зерна та погіршення його смакових і технологічних характеристик. На території України також зареєстровані інфекційні захворювання проса, що спричиняються бактеріями, поширення яких напряму залежить від гідротермічних умов. Найчастіше фіксується паразитування на цій круп’яній культурі двох видів бактерій: Pseudomonas syringae pv. panici Elliott та Xanthomonas vasicola pv. holcicola Elliott [9].Publication Екологічно-фізіологічні аспекти пошкодження клопом черепашкой(ПДАУ, 2024-11-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичПитання впливу патологічних процесів на метаболізм рослин наступних поколінь залишається мало дослідженим. Проте важливість таких досліджень є очевидною. По-перше, вони допомагають глибше зрозуміти, як ці процеси впливають на шкодочинність фітофагів. По-друге, вивчення формування рослин із пошкодженого насіння може стати основою для оптимізації умов вирощування культур у періоди після масових розмножень шкідників, коли існує ризик використання пошкодженого насіннєвого матеріалу.Publication Дослідження ефективності біологічних препаратів для боротьби з грибковими хворобами сої(ПДАУ, 2024-11-26) Грицай, Ю. Ю.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСоя, як одна з найважливіших зернобобових культур у світі та Україні, відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та розвитку агропромислового комплексу. Її висока біологічна цінність, багатий амінокислотний склад та вміст олії роблять її незамінною сировиною для харчової, кормової та фармацевтичної промисловості. З метою підвищення врожайності та якості продукції, а також збереження довкілля, все більшої популярності набуває застосування біологічних методів захисту сої.Publication Місце сої в світовому рослинництві(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович; Дебела, А. С.Соя - одна з найдавніших культурних рослин, які використовуються людиною з незапам'ятних часів. У XX столітті соя відкрита людиною заново. Вона отримала швидке поширення на всіх континентах і широке застосування в кулінарії, тваринництві, в промисловості та медицині. З насіння сої виробляється широкий асортимент білокововмісних продуктів. Такі продукти, як білкові напівфабрикати (знежирена і напівжирне борошно, сухе соєве молоко, окара, концентрати і ізоляти соєвих білків, соєвий сир) використовуються або як компоненти різних харчових продуктів і страв, або в якості сировини. Соя дійсно унікальна. Це продукт, практично не дає ніяких відходів.Publication Строки посіву як фактор оптимізації фітосанітарного стану пшениці озимої(ПДАУ, 2024-11-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичСтроки посіву пшениці озимої є одним з важливих агротехнічних прийомів, який безпосередньо впливає на фітосанітарний стан посівів протягом усього вегетаційного періоду. Правильно обрані строки сівби можуть значно зменшити ризик розвитку шкідників і хвороб, підвищити зимостійкість рослин та забезпечити високий і стабільний урожай. Ураження шкідниками рослин озимої пшениці може суттєво вплинути на врожайність і якість зерна.Publication Вплив інфекційних хвороб на продуктивність огірка в закритому ґрунті(2024) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Пелих, Владислав Юрійович; Муха, Б. Г.Проаналізовано наукові джерела з проблеми культивування огірка в закритому ґрунті. Визначено домінуючі хвороби культури. Розглянуто їх вплив на розвиток і продуктивність огірка. З’ясовано залежність глибини патологічного процесу від умов вирощування культури.Publication Поповнення та оцінка генетичного різноманіття колекцій кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва(2024) Кочерга, В. Я.; Харченко, Ю. В.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Харченко, М. Ю.Висвітлені результати науково-дослідницької роботи зі створення колекції багаторічних кормових культур на Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Колекція нараховує 2590 зразків, що належать до 50 культур 123 ботанічних видів з 53 країн світу. Генофонд колекції розділений на три групи: бобові, злакові та малопоширені кормові культури. Наведено результати вивчення 124 зразків чотирьох культур протягом 2020–2022 років. Застосовані методики вивчення та опису зразків дозволили диференціювати наявне різноманіття кормових культур та виділити найбільш цінні, як джерела господарських та селекційно-цінних ознак за різними напрямами селекційного використання: високої кормової (зелена маса, сіно) та насіннєвої продуктивності, залистяності, висоти рослин на початку цвітіння та на 20-й день після скошування та ін.Publication Фітосанітарний стан насіння зернобобових культур(ПДАУ, 2024-11-26) Галушко, І. В.; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Курило, С. В.Важливою особливістю сучасних систем інтегрованого захисту рослин має бути їх спрямованість на екологічну безпеку та біологізацію. Тому нині актуальною стає концепція фітосанітарної оптимізації агробіоценозів, суть якої полягає у реалізації фітосанітарного моніторингу і прогнозу розвитку шкідливих та корисних видів, фітосанітарна підготовка посівного або садивного матеріалу, використання стійких сортів, застосування малотоксичних засобів захисту рослин та біопрепаратів, їх ротації, внесення збалансованих доз органічних та мінеральних добрив [2].Publication Захист рослин: історична довідка(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Шерстюк, Олена ЛеонідівнаСередні втрати продукції рослинництва від пошкодження шкідливими організмами становлять 30 %, а в періоди масового розмноження шкідників, епіфітотійних спалахів хвороб та значного забур’янення полів, ці показники зростають до 50% або призводять до повної втрати урожаю. Тому для збереження урожайності культур та якості продукції необхідний науково-обґрунтований, добре організований захист рослин від шкідливих організмів.Publication Внесок Полтавської сільськогосподарської дослідної станції у розвиток досліджень із захисту рос(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаНа початок ХХ століття у результаті наукових досліджень багатьох учених (Ф. Кеппен, І. А. Порчинський, Н. А. Холодковський, С. А. Мокржецький, А. А. Силантьєв, Я. Ф. Шрейдер та інші) було накопичено значні обсяги матеріалу щодо вивчення явищ паразитизму та хижацтва серед комах і визначені шляхи використання ентомофагів для біологічного захисту рослин.