051 «Економіка»
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 051 «Економіка» by Subject "аграрні підприємства"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Publication Оцінка і забезпечення економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств(Полтавський державний аграрний університет, 2025-05-27) Лесюк, Владислав СтаніславовичУ дисертаційній роботі зроблено обґрунтування теоретико-методичних засад, а також запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення оцінювання і підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств. Сформульовано авторські визначення понять: «економічна ефективність», «конкурентоспроможність» та «конкурентне середовище». Виділено рівні дослідження економічної ефективності аграрної складової національної економіки. Згідно з цим, дослідження здійснюються на рівні національної економіки, аграрного сектору, галузей рослинництва та тваринництва, регіону, а також аграрного підприємства. Водночас у межах аграрного підприємства досліджується економічна ефективність на рівні його підрозділів, господарських процесів і окремих видів продукції. Розроблено механізм моніторингу економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств, що включає послідовні етапи оцінювання й аналізу показників, а також ідентифікацію чинників, які впливають на ефективність господарської діяльності. За результатами моніторингу передбачено надання зворотного зв’язку та підготовку звітів, що сприяє оперативному реагуванню на виявлені проблеми. Виокремлено рівні господарювання аграрного підприємства. На рівні організації переважно відбуваються процеси, що безпосередньо залежать від керівництва: маркетингові дослідження, а також визначення цілей, стратегії й планування. Крім того, керівництво вирішує питання щодо залучення фінансування, забезпечення земельними ресурсами, технікою, інфраструктурою та сировиною. На рівні виробництва персонал виконує вже покладені на нього обов’язки, пов’язані з виробництвом продукції. Водночас для забезпечення виробничих процесів здійснюються логістика та управління наявними запасами. На рівні реалізації відбувається просування й збут продукції, що виражається у вигляді отриманого доходу. Всі три рівні господарювання прямо та послідовно пов’язані один з одним, що створює умови для функціонування аграрного підприємства. Розроблено алгоритм забезпечення економічної ефективності залежно від стану господарювання аграрних підприємств, який передбачає перелік заходів, зважаючи на наявний рівень економічної ефективності аграрних підприємств. Внаслідок зниження економічної ефективності рекомендується проводити пошук проблем і розробку стратегій для їх подолання, а з метою підвищення економічної ефективності – визначати можливості для подальшого вдосконалення та оптимізації господарювання аграрних підприємств. Визначено особливості взаємозв’язку між економічною ефективністю та конкурентоспроможністю. Досягнення економічної ефективності є першочерговим етапом для забезпечення конкурентних переваг та сприяє підвищенню конкурентоспроможності аграрного підприємства. Водночас конкурентоспроможне підприємство має можливість використовувати свій економічний потенціал для вдосконалення виробництва та підвищення економічної ефективності. Класифіковано та проаналізовано чинники конкурентного середовища аграрних підприємств, що впливають на їхню економічну ефективність та конкурентоспроможність. Виявлено джерела та об’єкти впливу чинників. Розроблено систему оцінювання економічної ефективності, яка враховує основні аспекти діяльності аграрних підприємств. Процес оцінювання охоплює всі етапи: від постановки цілей і вибору критеріїв, підбору показників до формування результатів із візуалізацією у вигляді таблиць і рисунків та висновками. Розроблено методику комплексного оцінювання економічної ефективності аграрних підприємств. Процес здійснюється в кілька послідовних етапів: розрахунок встановлених показників господарської діяльності аграрних підприємств, нормалізація показників за методом Z-оцінки, групування показників за спільними характеристиками для проведення зваженої оцінки та розрахунку чотирьох інтегральних показників, а на завершення виконується зважена оцінка інтегральних показників для розрахунку індексу економічної ефективності. Інтегральні показники фокусуються на різних видах ресурсів аграрних підприємств, серед яких: земельні, матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Проведено комплексну оцінку економічної ефективності досліджуваних аграрних підприємств Полтавської області. Одержані результати різняться протягом аналізованого періоду, що вказує на економічну нестабільність національної економіки України загалом. Водночас найкращі результати показують аграрні підприємства, які економічно ефективно використовують наявні ресурси. Розроблено методику комплексного оцінювання конкурентоспроможності аграрних підприємств, яка виконується в кілька етапів: збір даних та розрахунок визначених показників господарської діяльності аграрних підприємств, нормалізація показників за методом Z-оцінки, групування показників за спільними характеристиками для здійснення зваженої оцінки та розрахунку чотирьох інтегральних показників, а насамкінець проводиться зважена оцінка інтегральних показників для розрахунку індексу конкурентоспроможності. Інтегральні показники відображають ключові конкурентні переваги аграрних підприємств, а саме: ринкову позицію, операційну ефективність, інноваційний потенціал, фінансову спроможність. Здійснено комплексну оцінку конкурентоспроможності досліджуваних аграрних підприємств Полтавської області. Одержані результати вказують на наявність проблем з утримання ними стабільних позицій на ринку. Тому для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності необхідно оптимізувати наявні ресурси аграрних підприємств. Розроблено матричний метод оцінювання для проведення аналізу конкурентного середовища аграрних підприємств (MACE-аналіз), який полягає у визначені впливу чинників конкурентного середовища для розробки практичних заходів із забезпечення економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств. За допомогою мови програмування Python, розроблено програму для проведення та візуалізації MACE-аналізу, що дає змогу виміряти ступінь впливу чинників конкурентного середовища на аграрне підприємство. За підсумками проведеного MACE-аналізу визначено суттєвий вплив соціальних, політичних, технологічних та ринкових чинників на економічну ефективність та конкурентоспроможність досліджуваних аграрних підприємств. Розроблено модель формування конкурентних переваг аграрних підприємств. Модель передбачає перелік чітких та послідовних дій, спрямованих на формування конкурентних переваг аграрного підприємства. Запропоновано резерви підвищення прибутку від реалізації продукції аграрних підприємств: оптимізація витрат, унормування середніх цін до ринкових, уникнення втрат під час зберігання, уникнення втрат під час доробки зернових та зернобобових культур, а також покращення режиму годівлі тварин. Для всіх резервів визначено конкретні організаційно-економічні заходи для їхнього забезпечення. Застосування запропонованих резервів у ВСК «Злагода», ПП «Імені Калашника», ТОВ «Востокстройгаз», ТОВ «Елеватор «Чиста криниця» та ТОВ «Гарант-2005» дало змогу визначити значний потенціал для підвищення прибутку від реалізації продукції на цих аграрних підприємствах.Publication Інвестиційне забезпечення аграрного сектору економіки в умовах кластерної організації господарювання(Полтавський державний аграрний університет, 2025-05-26) Джангіров, Олександр ГеннадійовичДисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо поліпшення системи інвестиційного забезпечення аграрного сектору економіки в умовах кластерної організації господарювання. У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретико-методичні засади інвестиційного забезпеченням розвитку аграрного сектору економіки в умовах кластерної організації господарювання» визначено сутність інвестиційного забезпечення в контексті економічного розвитку, досліджено особливості кластерної організації господарювання як чинника підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрній сфері та обґрунтовано методичні підходи до оцінювання інвестиційним забезпеченням розвитку аграрного сектору економіки. Проведено економічну діагностику інвестиційного забезпечення аграрного сектору, включаючи аналіз стану функціонування та економічної результативності аграрного сектору, а також динаміки та структури його інвестиційного забезпечення. Автором запропонована візуалізація системної парадигми інтерпретації інвестиційного забезпечення як інтегрованої системи, де всі елементи (ресурси, процеси, механізми, інструменти) перебувають у синергетичній взаємодії. Це дозволяє здійснювати комплексний аналіз факторів, що детермінують ефективність інвестиційної діяльності, та розробляти стратегії для її оптимізації. При цьому, результативність інвестиційної діяльності тісно корелює з урахуванням трьох ключових факторів, що формують своєрідний "трикутник" інвестиційного процесу: ризик, ліквідність та часовий горизонт. При цьому, обґрунтовано, що сучасна парадигма інвестування має ґрунтуватися на принципах сталого розвитку, передбачаючи не лише економічне зростання, а й забезпечення соціальної справедливості та екологічної відповідальності. Це зумовлює необхідність інтеграції показників соціальної та екологічної ефективності інвестиційних проєктів до традиційних фінансових метрик. Встановлено, що кластерна модель організації господарювання є прогресивною формою економічної інтеграції, яка базується на поєднанні географічної концентрації, галузевої спеціалізації та мережевої взаємодії між підприємствами, науковими установами та органами влади. Систематизовано специфічні особливості аграрних кластерів, які визначають їхню роль у підвищенні ефективності інвестиційної діяльності. До цих особливостей належать: значна залежність від природно-кліматичних умов, що зумовлює підвищені ризики та потребує специфічних підходів до інвестування; поєднання виробничих та соціальних функцій, що передбачає спрямування інвестицій не лише на модернізацію виробництва, а й на розвиток сільських територій; важливість забезпечення продовольчої безпеки країни, що визначає стратегічні пріоритети інвестиційної політики в аграрному секторі. У другому розділі «Економічна діагностика інвестиційного забезпечення аграрного сектору економіки» автором оцінено сучасний стан функціонування аграрного сектора економіки та праведно аналітичне дослідження економічної результативності функціонування аграрного сектору; досліджено динаміку та структуру інвестиційного забезпечення аграрного сектору. Удосконалено критеріальні виміри та систему оцінки ефективності інвестицій на основі показників інвестиційної продуктивності, інтенсивності та активності. Дістали подальшого розвитку сутнісні ознаки інвестицій та теоретичне узагальнення наукових підходів до визначення сутності інвестиційного забезпечення. Аналіз даних дозволив виявити суттєві відмінності в спеціалізації між різними типами господарств. Сільськогосподарські підприємства демонструють більш виражену спеціалізацію на зернових та технічних культурах. Натомість, господарства населення мають більш диверсифіковану структуру посівних площ. При цьому, аналіз макроекономічних показників України за період 2013-2024 рр. виявив загальну тенденцію до зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), проте частка аграрного сектору в його структурі має тенденцію до зниження. Це свідчить про зростання внеску інших галузей економіки в загальну економічну структуру країни. Водночас, аграрний сектор залишається критично важливим для експортного потенціалу України, забезпечуючи значну частину валютних надходжень. Домінуючою складовою експорту є сировинні та первинно перероблені товари рослинного походження, що підкреслює важливість зернових та олійних культур для зовнішньої̈ торгівлі. Аналіз економічної результативності діяльності аграрних підприємств виявив значні коливання прибутковості. Рекордні показники прибутковості у 2021 році, зумовлені високим урожаєм та сприятливою ціновою кон'юнктурою, змінилися значними збитками у 2022-2023 рр. Це погіршення фінансових результатів було спричинене зростанням собівартості виробництва, порушенням логістичних ланцюгів, окупацією територій та іншими негативними наслідками воєнних дій. Дослідження виявило нестабільність динамічних показників обсягу капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство протягом 2013-2024 рр. Зниження інтенсивності інвестування в аграрний сектор зумовлене макроекономічною та політичною нестабільністю в країні, погіршенням умов праці в сільському господарстві та зростанням інвестиційних ризиків. У третьому розділі «Розробка напрямів удосконалення управління інвестиційним забезпеченням розвитку аграрного сектору в умовах кластерної організації господарювання» автором обґрунтовано інституційні та функціональні аспекти кластерізації в інвестиційному забезпеченні аграрного сектора, формалізовано інвестиційне забезпечення кластерної політики в багаторівневій системі стратегічного планування, обґрунтовано напрями удосконалення механізмів інвестиційного забезпечення кластерних утворень в аграрному секторі. Ключовим результатом дослідження є розроблена інтегрована концептуально-формалізована модель інвестиційного забезпечення кластерного розвитку аграрної сфери, яка поєднує акцент на ключовій ролі наукових розробок та інтегрує державну стратегію, інвестиційні потоки, стратегії розвитку суб’єктів господарювання та формування ланцюгів створення вартості. Запропоновано формалізацію багаторівневої системи стратегічного планування інвестиційного забезпечення кластерної політики. Обґрунтовано важливість оцінки зрілості кластерної політики для визначення напрямів її подальшого розвитку та удосконалення механізмів інвестиційного забезпечення кластерних утворень в аграрному секторі. Визначено ключові фактори, що впливають на зрілість кластерної політики в Україні, включаючи сферу дії політики, її узгодженість, підтвердження ефективності виконання та наявність інструментів підтримки. Практичне значення одержаних результатів підтверджено їх впровадженням в діяльність Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» та Громадської спілки «Агрокластер Грант», а також у навчальний процес Полтавського державного аграрного університету.