051 «Економіка»
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 051 «Економіка» by Title
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Конкурентоспроможність продукції підприємств борошномельної галузі(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Бабаєв, Ігор Олександрович; Babaiev, I. O.Дисертація є завершеним комплексним дослідженням, яке присвячене обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі України. У дисертації наведено результати комплексного дослідження стану конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі України, її потенціалу та шляхів підвищення в умовах глобалізації. Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методичних засад, а також розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі України. У дослідженні поставлено та вирішено такі завдання: розкрити економічну сутність конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі, визначити її критерії; ідентифікувати основні чинники конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі; узагальнити теоретико-методичні основи оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі; проаналізувати сучасний стан виробництва та експорту продукції підприємств борошномельної галузі та визначити можливості реалізації його потенціалу; визначити особливості конкурентних умов на ринку борошномельної продукції; оцінити рівень конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі на внутрішньому та світовому ринках; виявити напрями зміцнення конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі як суб’єктів ланцюгів формування доданої вартості; розглянути потенціал конкурентоспроможності виробництва органічного борошна; визначити сучасні маркетингові інструменти підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі На підставі аналізу наукової літератури з питань теорій конкуренції узагальнено етапи її дослідження та доповнено з урахуванням сучасних тенденцій у маркетингу, соціальному середовищі та глобальному економічному просторі таким етапом, як соціально-технологічний. Визначено, що конкурентоспроможність є комплексним та багатокомпонентним поняттям, яке застосовується по відношенню як до видів продукції, так і до підприємств, галузей, регіонів, національних економік. Поглиблено сутнісно-змістовне наповнення категорії «конкурентоспроможність продукції», яку обґрунтовано розглядати як сукупність властивостей продукції, що за ефективного, соціально відповідального та екологічно безпечного її виробництва забезпечують її відповідність вимогам споживачів та роблять її привабливішою за продукцію конкурентів на ринку, що дає можливість товаровиробнику проникати, підтримувати або розширювати свої позиції на ринку, забезпечувати сталий розвиток. Узагальнено та доповнено напрацювання науковців щодо компонент (критеріїв) конкурентоспроможності, у складі яких для продукції підприємств борошномельної галузі запропоновані такі: сталість, витратно-цінова, ефективність, якість продукції та її відповідність стандартам, інноваційність; соціальна відповідальність виробника; екологічність; доступність та повнота інформації про продукт; репутація виробника; добросовісність конкуренції. Доведено, що формування конкурентоспроможності знаходиться під впливом множини чинників, що об’єктивно ускладнює управління нею. Наведено узагальнену класифікацію чинників конкурентоспроможності підприємств борошномельної галузі за групами: 1) ресурсні; 2) інноваційні; 3) мікроекономічні; 4) галузеві; 5) інфраструктурні та логістичні; 6) макроекономічні; 7) інституційно-регуляційні; 8) зовнішньоторговельні; 9) соціальні; 10) екологічні. Відзначено, що конкурентоспроможність є багатокомпонентною характеристикою продукції, суб’єкта господарювання, регіону, галузі, країни, а також залежить від факторів часу та місця. На основі огляду наукових праць з оцінки конкурентоспроможності виявлено, що в економічній науці і практиці не сформувалося єдиного підходу щодо вимірювання рівня конкурентоспроможності, а також стосовно того, за допомогою якого методу, переліку показників доцільно проводити оцінювання конкурентоспроможності продукції. Згруповано методи оцінювання конкурентоспроможності за об'єктом оцінки (методи позиціювання, конкурентних переваг, потенціалу конкурентоспроможності), за способом оцінювання (кількісні, якісні), за способом представлення результатів (дискретні; табличні; матричні; ранжування; графічні), а також показники оцінки – за кількістю характеристик: (одиничні; групові; інтегральні); за методом розрахунку (середніх величин; суми; співвідношення; індекси; експертних оцінок; бальної оцінки; інтервальної оцінки; ранжування), за критеріями конкурентоспроможності продукції. Розвинуто методичні засади здійснення комплексної оцінки конкурентоспроможності продукції борошномельних підприємств та запропоновано систему показників за розробленим переліком критеріїв (компонент). Визначено етапи здійснення оцінки конкурентоспроможності, що враховують різноманіття її методів та показників, та яка може бути адаптована у відповідності до завдань дослідження, доступної інформації, виду оцінки за кількістю критеріїв та показників (комплексна, часткова, експрес-оцінка). Запропоновано використовувати для експрес-оцінки конкурентоспроможності продукції за витратно-ціновим критерієм коефіцієнт модифікованої собівартості та індексу її змін, розрахунок яких заснований на урахуванні альтернативної вартості ресурсів, що використовуються у виробництві борошна. Проаналізовано сучасний стан виробництва та експорту продукції підприємств борошномельної галузі. Доведено, що незважаючи на наявність сировинної бази та конкурентні переваги у ресурсному забезпеченні для борошномельних підприємств, які формує виробництва зернових в Україні, виробництво борошна в Україні протягом 2010–2022 рр. скорочувалося. Побудовано модель тренду виробництва борошна в Україні у 2015-2021 роки. Виявлено, що після 2017 року експорт українського борошна зменшувався, та Україна вийшла з групи лідерів на світовому ринку борошна ще в довоєнні часи. Частка експорту українських борошномельних підприємств у обсягах виробництва, в обсягах українського експорту товарів, у вартості світового експорту є малою та не відповідає наявному потенціалу. Доведено, що борошномельні підприємства мають резерви з нарощення обсягів виробництва та експорту борошна як з боку чинників виробництва, так і з боку чинників попиту. Проаналізовано конкурентні умови ринку борошна в Україні, на основі розрахунку чотирьохчасткового показника концентрації встановлено, що ринок борошна не є монополізованим. Дослідження структури ринку борошномельної галузі засвідчив, що він відповідає моделі монополістичної конкуренції, на якому продукція диференційована за торговими марками, фізичними характеристиками борошна, репутацією товаровиробників; на ринку мають місце і цінова, і нецінова конкуренція. Виявлено тенденції у рівні цін на борошно. Встановлено, що незважаючи на підвищення цін на борошно українського виробництва в національній валюті, рівень цін на борошно в європейських супермаркетах є вищим порівняно з ситуацією в Україні. На основі розрахунку коефіцієнту модифікованої собівартості борошна було підтверджено конкурентні переваги продукції підприємств борошномельної галузі України на світовому ринку за витратно-ціновою компонентою. Визначено, що до перспективних напрямків підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств борошномельної галузі за якісною компонентою слід віднести розробку нових видів борошна, у тому числі з домішками та добавками, виробництво органічного борошна впровадження сучасних систем менеджменту якості, їх сертифікацію. Проведено оцінку конкурентоспроможності борошна провідних виробників Харківської області за запропонованими критеріями. Встановлено, що конкурентоспроможність продукції борошномельних підприємств в умовах сформованих агропродовольчих ланцюгів доданої вартості залежить від структури та процесів у цих ланцюгах, насамперед, за витратно-ціновою компонентою, компонентами ефективності, якості, доступності та повноти інформації про продукт. Агропродовольчий ланцюг доданої вартості з виробництва та доведення борошна до кінцевих споживачів розглядається як система, що охоплює всіх суб’єктів, поєднаних відносинами у послідовному ланцюгу додавання вартості, від виробництва зернових культур, їх переробки та виробництва борошна до підприємств з виробництва хлібобулочних виробів, печива, мережі громадського харчування, оптових і роздрібних продавців, експорту. Проаналізовано цінову трансмісію в агропродовольчому ланцюзі виробництва і реалізації борошна, оскільки витратно-цінова компонента конкурентоспроможності продукції знаходиться під її впливом. Шляхом розрахунку коефіцієнтів кореляції було підтверджено тісний зв'язок між річними індексами цін сільськогосподарських товаровиробників на зернові, підприємств-виробників борошна та цін на борошно у роздрібній мережі. Проведене дослідження трансмісії ціни на ланках підприємств виробників борошна та підприємств роздрібної торгівлі показало асиметричність у трансмісії цін за амплітудою змін та часом. Роздрібні мережі перекладали підвищення цін виробниками на споживачів, збільшуючи ціни на борошно більшою мірою, ніж вони зростали на ланці підприємств-виробників борошна. Визначено, що значні можливості підвищення конкурентоспроможності продукції борошномельних підприємств містяться в удосконаленні відносин між суб’єктами та запровадженні відповідних економіко-організаційних заходів у межах агропродовольчого ланцюга, які, зокрема, включають, поглиблення інтеграції між суб’єктами ланцюга та розбудову їх логістичних систем; впровадження інтегрованих систем управління якістю продукції; розроблення та проведення спільної інноваційної політики; створення сумісних лабораторій конкурентоспроможності, формування експортних консорціумів; сумісний маркетинг продукції; поєднання політик щодо соціально-відповідальної поведінки, екологічної сталості виробництва та інші. Розглянуто стан та перспективи розвитку виробництва органічного борошна в Україні з урахуванням його впливу на екологію та ресурсозбереження. Доведено, що в Україні виробництво органічного борошна має ресурсний потенціал для розвитку та підвищення його конкурентоспроможності, у тому числі в межах глобальних агропродовольчих ланцюгів. Запропоновано експрес-оцінку порівняльного ефекту виробництва органічного борошна здійснювати на основі індексу відносної дохідності. Обґрунтовано основні інструменти діджитал-маркетингу, які є найбільш ефективними для підвищення конкурентоспроможності продукції борошномельних підприємств, зокрема, контент-маркетинг та використання QR-кодів, контекстна реклама, просування бренду в соціальних мережах, та які мають бути сфокусовані на маркетингу якості продукції.Item Стратегії підвищення економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур(2023) Литовченко, Людмила Валеріївна; Lytovchenko, L. V.Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретично-методичних та прикладних засад управління економічною ефективністю діяльності підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур. В дослідженні визначено особливості генезису понятійно-категоріального апарату управління ефективністю діяльності підприємств агропромислового виробництва. Ідентифіковано організаційно-економічні умови функціонування підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур. Окреслено функціональні та інтеграційні напрями підвищення економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур. Визначено тенденції зміни обсягів та рівня економічної ефективності виробництва та переробки продукції олійних культур. Виконано ідентифікацію сучасного стану та пріоритетів поведінки підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур на ринку. Ідентифіковано динаміку структури доданої вартості при виробництві та переробці продукції олійних культур в підприємствах. Обґрунтовано системи та інструментарій управління економічною поведінкою підприємств- виробників продукції олійних культур на цільових ринках збуту. Визначено особливості побудови та функціонування механізмів вертикальної та горизонтальної агропромислової інтеграції підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур в процесах. Ідентифіковано стратегії підвищення економічної ефективності діяльності підприємств-виробників продукції олійних культур на цільових ринках збуту. В дисертації обґрунтовано концептуальні засади реалізації інструментального підходу при побудові систем управління економічною ефективністю діяльності підприємств-виробників продукції олійних культур, які ґрунтуються на реалізації заходів корекції економічної та ділової поведінки підприємств на цільових ринках збуту з урахуванням прояву впливу різнорідних за сутнісними ознаками факторів формування доходів товаровиробників, а також зрушень в структурі витрат та залученні джерел формування доданої вартості. Удосконалено типологію організаційно- економічних умов функціонування підприємств з виробництва та переробки продукції олійних культур, в основі якої лежить виокремлення зовнішніх, загальногалузевих та внутрішніх особливостей здійснення діяльності вказаними підприємствами, а також поділ факторів впливу на рівень економічної ефективності діяльності підприємств та формування умов їх функціонування на фонові, пасивні та активні з огляду на інтенсивність їх проявів. Розвинуто ідентифікацію особливостей генезису понятійно- категоріального апарату управління ефективністю підприємств агропромислового виробництва шляхом уточнення атрибутів ефективності, як об'єкта управління, яке полягає у інтерпретації її показників через призму результат-орієнтованих та процес-орієнтованих ознак.