Друковані видання. Кафедра геоматики, землеустрою та планування територій
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Економічні засади оптимізації структури землекористування територіальної громади для сталого розвитку агроландшафтів(2025) Шевчук, Сергій Миколайович; Домашенко, Галина Тимофіївна; Кошіль, Е. А.У статті досліджено формування сталих агроландшафтів територіальної громади через інтеграцію економічних, соціальних та екологічних функцій землі. На прикладі Великорублівської ТГ Полтавської області проаналізовано структуру земель, розраховано інтегральні показники антропогенного навантаження (3,4), екологічної стабільності (0,56) та розораності (0,47), що свідчить про помірний техногенний вплив і критичний рівень розораності. Результати обґрунтовують необхідність комплексного планування, оптимізації структури угідь, інтеграції цифрового моніторингу та економічних стимулів для підвищення стійкості агроландшафтів та сталого розвитку території громади.Публікація ГІС як інструмент інтеграції геодезичних даних(2026-07-15) Іванов, І. Р.; Шевчук, Сергій МиколайовичСтаття присвячена дослідженню інтеграційної ролі геоінформаційних систем (ГІС) як базової технологічної платформи для об'єднання різнорідних просторових даних у сучасній геодезичній діяльності. Розглянуто проблему подолання неоднорідності вихідної інформації (GNSS-вимірювань, тахеометричних зйомок, матеріалів дистанційного зондування Землі, ортофотопланів та цифрових моделей рельєфу), що відрізняється за точністю, системами координат і структурою зберігання. На практичних прикладах показано ефективність використання ГІС для формування єдиної координатної основи, усунення лінійних розбіжностей (коригування похибок у 3–7 см) та підвищення точності цифрових моделей рельєфу у 2–3 рази. Особливу увагу приділено алгоритмам автоматизованого контролю якості даних у кадастрі (виявлення накладання полігонів, топологічних розривів). Доведено, що системна інтеграція геодезичних даних у ГІС забезпечує створення багаторівневих просторових моделей територій, придатних для містобудування, землеустрою та інженерного проектування в умовах цифрової трансформації галузі.Публікація Еколого-економічні підходи просторового планування землекористування територіальної громади(2025) Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович; Домашенко, Галина ТимофіївнаУ статті розглядаються сучасні підходи до еколого-економічного планування землекористування територіальних громад, що поєднують економічні, соціальні та екологічні пріоритети для забезпечення сталого розвитку та раціонального використання земельних ресурсів. Показано, що ефективне землекористування ґрунтується на зборі та аналізі просторових даних із застосуванням ГІС, дистанційного зондування та економічних показників, що дозволяє оптимізувати використання земель, знижувати конфліктність між користувачами та підвищувати прозорість управління. Аналіз системи планування в Україні демонструє наявність державного, регіонального та місцевого рівнів, проте застарілі підходи та структурна несумісність планувальних документів обмежують ефективність їх використання. Визначено, що інтеграція містобудівної та землевпорядної документації, а також застосування сучасних технологій просторового аналізу створюють основу для комплексного розвитку територіальних громад, забезпечують баланс між екологічними, економічними та соціальними аспектами та формують передумови для сталого і збалансованого управління територіями.Публікація Моніторинг геохімічних показників ґрунтів міста Полтави(2025) Шевчук, Сергій Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов ГригорівнаПодано результати багаторічного моніторингу геохімічних показників темно-сірих опідзолених ґрунтів м. Полтава (2005—2024). Відбір зразків проведено згідно ДСТУ 4281:2004; аналізи виконано в лабораторії Північно-Східного міжрегіонального центру ДУ "Інститут охорони ґрунтів України" за загальноприйнятими методиками. Визначено діапазон реакції ґрунтового розчину pH 5,85—6,84 (середнє 6,18) та вміст гумусу 1,75—2,40 % (середнє 2,23 %). Вміст лужногідролізованого азоту коливався в межах 65,6—93,12 мг/кг (середнє 77,05 мг/кг), нітратного азоту — 20,67—25,81 мг/кг (середнє 23,43 мг/кг), амонійного азоту — 19,39—24,55 мг/кг (середнє 21,76 мг/кг). Рухомі форми фосфору та калію визначені в інтервалах 130,23—168,92 і 110,48—174,23 мг/кг відповідно (середні 147,89 і 128,10 мг/кг). З’ясовано, що для досліджуваного типу ґрунту відносно стабільний вміст гумусу. Низький рівень лужногідролізованого азоту поєднується з підвищеним вмістом нітратів, що впливає на активізацію процесів нітрифікації та зниження здатності ґрунтів утримувати амонійні форми азоту в поглинальному комплексі. Амонійний азот залишається відносно стабільним, проте існує потенційна загроза його переходу у нітратну форму, що підсилюється особливостями мінералогії ґрунтів м. Полтава — зниженням вмісту вторинних глинистих мінералів із високою сорбційною здатністю. Водночас рівень калію відповідає середнім значенням, що пояснюється частковим його винесенням у процесі інтенсивного землекористування. Отримані результати доцільно інтегрувати у Генеральний план м. Полтава (урахування зон деградації ґрунтів); схеми функціонального зонування міста (виділення територій зі зниженою геохімічною стійкістю, що потребують фіторемедіаційних заходів); аграрну практику (адаптивний підбір культур і систем удобрення з урахуванням мінералогічних особливостей ґрунтів); систему екологічної безпеки міста (діагностика ризиків забруднення підземних вод і міграції нітратів у зонах з низькою буферністю), зокрема під час визначення функціонального призначення територій, регулювання інженерного навантаження та розроблення програм сталого розвитку урбанізованих ландшафтів.Публікація Геодезичний облік та аналіз земель природно-заповідного фонду як основа планування і реконструкції садово-паркових об’єктів(2025) Нагорна, Світлана Вікторівна; Куришко, Роман Валентинович; Чувпило, Вадим Вікторович; Шевчук, Сергій Миколайович; Гапон, Світлана ВасилівнаУ статті розглядаються методи геодезичного обліку та аналізу земель природно-заповідного фонду як практична основа для планування та реконструкції садово паркових об’єктів. На прикладі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк сільськогосподарського технікуму» м. Полтава проведено комплекс геодезичних робіт, що включав топографічне знімання, інвентаризацію зелених насаджень, визначення меж земельної ділянки та оцінку сучасного стану природних ресурсів. Використання сучасних ГІС-інструментів, методів цифрового картографування та 3D моделювання дозволило створити високоточну цифрову модель рельєфу, яка стала основою для аналізу просторової структури території та прогнозування можливих змін у разі проведення реконструкційних робіт. Запропоновані планувальні рішення орієнтовані на оптимізацію просторової організації парку, збереження цінних видів та ландшафтних елементів, підвищення рівня рекреаційної доступності та гармонійне поєднання природоохоронних і культурно-естетичних функцій. Особлива увага приділена питанням охорони та раціонального використання земель ПЗФ, що сприяє формуванню екологічно збалансованих умов розвитку садово-паркових об’єктів у міському середовищі.Публікація How can GIS integration improve land management for sustainable development in territorial communities(2025) Shevchuk, S. M.; Prokopenko, N.; Vynnyk, A.; Mukhin, O.; Sitko, D.Despite the increasing availability of open geospatial data and the widespread use of geographic information systems (GIS), there remains a significant gap in the literature regarding the systematic integration of GIS into community-level land management for sustainable development. Existing studies often focus on isolated applications or sectoral use cases, lacking a holistic framework for operational implementation in decentralised settings. This study addresses this gap by developing and validating a comprehensive concept of GIS integration into land management processes, tailored to the needs of territorial communities. The proposed approach covers the full analytical cycle: from the collection, cleaning, and normalisation of satellite and cadastral data to environmental sustainability assessment, spatial visualisation, and decision making. Drawing on multi-source data (Sentinel-2, Landsat 8, public cadastral registers, crowdsourcing platforms), and using QGIS, ArcGIS, GeoDA, and Google Earth Engine, the study conducts a comparative analysis of software capabilities in spatial modelling, including the construction of NDVI, LST, and ESI indices, interpolation, regression, and scenario-based cluster analysis. A novel Environmental Sustainability Index (ESI) is introduced, integrating factors such as urbanisation, vegetation cover, erosion susceptibility, and anthropogenic pressure, and visualised as multilayer thematic maps. A metropolitan case study demonstrates the operational value of GIS in land use planning and provides an adaptable algorithm for community-level implementation. The results contribute new knowledge by establishing a replicable GIS integration model that enhances spatial accuracy, planning transparency, and environmental resilience. Key challenges identified include standardising data formats, expanding digital skills, and aligning with national legislation. This study offers both methodological innovation and practical tools for advancing sustainable land governance in resource-constrained environments.Публікація Ландшафтне планування територій: сталий розвиток і просторові моделі(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-15) Шевчук, Сергій МиколайовичВидання присвячене дослідженню сучасних підходів до ландшафтного планування територій, сталого використання земельних ресурсів та просторового розвитку територіальних громад. У роботі висвітлено теоретичні та прикладні аспекти формування агроландшафтів, використання технологій дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем і просторового моделювання для аналізу стану територій та управління природними ресурсами. Значну увагу приділено питанням екологічної стійкості агроландшафтів, оптимізації структури землекористування, плануванню міських зелених зон і моніторингу природоохоронних територій із застосуванням сучасних цифрових технологій. Представлено приклади практичної реалізації досліджень на основі аналізу територій Полтавської області та розроблення моделей просторового розвитку територіальних громад. Результати дослідження розширюють наукові уявлення про сучасні методи ландшафтного планування та інтеграцію геоінформаційних технологій у систему управління територіями. Видання адресоване науковцям, викладачам, студентам, фахівцям у галузі землеустрою, географії, геоматики, екології, просторового планування, а також усім, хто цікавиться питаннями сталого розвитку територій і сучасними технологіями управління природними ресурсами.Публікація Вплив температурних аномалій на потребу у зрошенні сільськогосподарських культур(2026-07-13) Ласло, Оксана Олександрівна; Панченко, Катерина Степанівна; Марініч, Любов ГригорівнаУ статті висвітлено питання прогнозу потенційної евапотранспірації (ЕТ₀) і температурних змін літнього періоду (червень–серпень) 2023–2030 рр., враховуючи водоспоживання сільськогосподарських культур та індекс посухи SPEI. Підвищення температури повітря, особливо в літній період, суттєво впливає на водний баланс агроекосистем, зумовлюючи зростання випаровування з поверхні ґрунту та транспірації рослин. Встановлено, що підвищення середньої літньої температури на 0,3–0,5°C щороку призводитиме до збільшення ЕТ₀ з 18,74 мм у 2026 році до 23,41 мм у 2030 році, що відображає посилення випаровуваності та дефіцит ґрунтової вологи. Дослідженнями встановлено, що коефіцієнти водоспоживання культур (Kc) зростатимуть: кукурудза з 0,81 до 0,85, соя з 0,71 до 0,75, овочі з 1,01 до 1,05, що у сукупності з підвищенням ЕТ₀ збільшуватиме потребу у зрошенні: кукурудза – 15,18–19,9 мм, соя – 13,31–17,56 мм, овочі – 18,93–24,58 мм. Дослідженнями також встановлено, що зменшення значень індексу SPEI від –0,5 до –2,5 підсилюватиме водний стрес та збільшуватиме потенційну евапотранспірацію на 5–25 %, що вказує на зростання ризику літніх посух у регіоні. Результати досліджень дають підставу рекомендувати застосування адаптивних та водозберігаючих технологій поливу, інтеграцію агрометеорологічного прогнозування з управлінням водними ресурсами та пріоритетне забезпечення овочевих культур у критичні фази розвитку. Встановлено, що зрошення стає необхідним агротехнічним заходом уже з 2027–2028 рр., а до 2029–2030 рр. формуються кліматично напружені літні умови, близькі до південних степових. Перспективними є подальші дослідження щодо оцінки ефективності різних систем поливу, впровадження краплинного та мікрозрошення, розвитку кліматично орієнтованих моделей водокористування та інтеграції агрометеорологічного прогнозування з управлінням меліоративними системами для підвищення стійкості агроекосистем Полтавської області до зростаючих температурних аномалій і посух.Публікація Динаміка змін морфометричних показників та наростання вегетативної маси Malva sylvestris L. залежно від схеми посіву(2025) Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов Григорівна; Панченко, Катерина Степанівна; Маренич, Микола Миколайович; Лень, Олександр Іванович; Диченко, Оксана ЮріївнаАктуальність. Калачики лісові (Malva sylvestris L.) є цінною лікарською та медоносною культурою з високою екологічною пластичністю, широким ареалом поширення в Україні та багатим хімічним складом. Завдяки цьому рослина проявляє антиоксидантну, протизапальну, гепатопротекторну й інші біологічні активності. На відміну від раніше проведених наукових досліджень, які здебільшого зосереджувалися на вивченні хімічного складу та лікувальних властивостей рослини, наше дослідження вперше охопило агротехнічний підхід до оптимізації схеми посіву з метою збільшення кількості фітосировини. Мета дослідження – визначити вплив способу посіву на наростання вегетативної маси мальви для отримання високоякісної лікарської сировини. Матеріали та методи. Дослідження проводили у 2022–2024 рр. на базі Ботанічного саду ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Рослини висівали безрозсадним способом, використовуючи чотири варіанти: 45 × 20 см, 45 × 30 см, 60 × 20 см, 60 × 30 см. Облік морфометричних показників (висота, кількість листків, маса рослини) здійснювали в основні фази накопичення вегетативної маси рослинами. Застосовано польові, лабораторні та статистичні методи. Результати дослідження та їх обговорення. У Malva sylvestris L. виявлено істотну залежність динаміки росту рослин від схеми посіву. Найкращі результати щодо приросту вегетативної маси, висоти та кількості листків зафіксовано за схемою посіву 60 × 30 см, яка забезпечувала оптимальні умови освітлення, аерації та живлення. Високі показники також спостерігались у варіанті 45 × 30 см, що підтверджує ефективність середньої густоти посіву. Найнижчі результати продемонстрував варіант 60 × 20 см через надмірну загущеність рослин у рядку. Оптимальною для заготівлі біомаси у фазі цвітіння визначено схему 60 × 30 см. Висновки. Отримані результати досліджень підтверджують вагому роль схеми посіву у формуванні морфометричних показників і забезпечують практичні рекомендації щодо оптимізації агротехнології вирощування мальви лісової для фармацевтичних потреб. Це відкриває нові перспективи для підвищення ефективності виробництва лікарської сировини, що раніше було обмежене переважно природною заготівлею.Публікація Агрокліматичні та ґрунтові ризики в органічному землеробстві(2025) Ласло, Оксана Олександрівна; Панченко, Катерина СтепанівнаУ статті розглянуто актуальні агрокліматичні та ґрунтові ризики в органічному землеробстві на прикладі вирощування волоського горіха в умовах Центрального Лісостепу України. Особливу увагу приділено ролі органічного вуглецю, вмісту гумусу, кислотності ґрунту та оцінці стану темно-сірих опідзолених ґрунтів. Аналіз ґрунтових ризиків показав, що процес дегуміфікації та зниження мікробної активності у досліджуваних ґрунтах відбувається постійно, оскільки відсутність достатньої кількості органічної речовини є критично низькою для ґрунтових мікроорганізмів, а рівень гумусу менше 2 % – ознака критичної втрати родючості ґрунту та зниження його водоутримуючої здатності. Різке падіння рівня гумусу у 2025 році, спричинене недостатньою кількістю органічних добрив та тривалих посух, що знизили їх ефективність та вплинули на роботу мікробіологічної асоціації бактерій. За період 2023–2025 років спостерігали повільний темп гумусоутворення при відсутності додаткового джерела органіки, але задерніння сприяло захисту ґрунту від перегріву, ерозії та ущільнення.Вміст Corg (1,0 %) свідчить про низький вміст органічної речовини в ґрунті (оптимальний вміст Corg: 1,8–2,5 % для горіха волоського); низький Corg спричиняє погіршення структури ґрунту, водоутримання, знижує мікробну активність. Потенційно мінералізований азот (14 кг N/га) є критично низьким (оптимум для горіхових садів: 60–100 кг N/га) – ознака азотного голодування.Коефіцієнт C:N = 12,5 показує, що співвідношення вуглецю до азоту поки не блокує мінералізацію (норма для мінералізації: 10–15), але через загальний дефіцит C і N навіть сприятливе їх співвідношення не гарантує достатньої мікробіологічної активності. Темно-сірі опідзолені ґрунти в умовах органічного виробництва перебувають у ризиковому стані. Проаналізовано перспективи збереження родючості ґрунтів через систему сталого управління: щорічний моніторинг гумусу, C, N; системне задерніння міжрядь з використанням бобових + злакових трав, не лише рудеральної флори; підвищеннябіологічної активності за рахунок біопрепаратів з ефективними мікроорганізмами та мульчування рослинними рештками з низьким C:N (бобові); внесення органічної речовини – перегній, компост, зелене добриво (сидерація бобовими культурами).Публікація Планувальні підходи до використання рицини звичайної (Ricinus communis L.) у структурі садово-паркових насаджень(2025) Нагорна, Світлана Вікторівна; Шокало, Наталія Сергіївна; Шокало, К. С.У статті висвітлено декоративний потенціал рицини звичайної (Ricinus communis L.) як нетрадиційної культури для використання у сучасному садово-парковому господарстві. Проаналізовано морфологічні, агротехнічні та екологічні особливості виду, що зумовлюють його високу архітектурно-декоративну цінність. Встановлено, що завдяки великим пальчасторозсіченим листкам, швидкому темпу росту та яскравій кольоровій палітрі рицина формує виразні вертикальні акценти у квітникових і партерних композиціях. Охарактеризовано основні таксономічні групи культури, зокрема дрібноплідний, крупноплідний і занзибарський види, а також два підвиди, що вирощуються в Україні – перський (R. microcarpus ssp. persicus g. Pop.) та сангвінеус (R. macrocarpus ssp. sanguineus g. Pop.). Визначено оптимальні умови вирощування рицини в умовах Полтавського регіону, зокрема температурний режим, строки сівби, глибину загортання насіння та вимоги до зволоження. Окрему увагу приділено токсичним властивостям рослини, які обмежують її застосування у відкритих громадських просторах, проте не знижують цінності у декоративних насадженнях приватного чи навчально-дослідного призначення. У результаті моделювання квітникової композиції з використанням рицини встановлено доцільність її поєднання з низькорослими квітковими рослинами (айстра, цинія, тагетес) і декоративними злаками (міскантус, просо прутоподібне, піроканта), що забезпечує гармонійне колористично-просторове рішення. Показано, що рицина здатна формувати стійкий об’ємний ефект і забезпечувати композиційну завершеність насаджень упродовж усього вегетаційного періоду. Рекомендується використання культури як акцентного елемента у тимчасових і стаціонарних квітникових структурах та подальше дослідження безпечних форм для розширення сфери її декоративного використання.Публікація Ландшафтний дизайн і селекція рослин: синергія для створення сучасних зелених просторів у садово-парковому господарстві(Видавничий дім «Гельветика», 2026-06-18) Шокало, Наталія Сергіївна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Гапон, Світлана Василівна; Галицька, Марина Анатоліївна; Диченко, Оксана ЮріївнаСучасні тенденції урбанізації супроводжуються екологічними викликами, що зумовлюють необхідність комплексного, міждисциплінарного підходу до формування сталого міського середовища, зокрема через поєднання ландшафтного дизайну та науково обґрунтованої селекції рослин. У статті досліджено потенціал синергії між декоративно-композиційними рішеннями та біоадаптаційними властивостями флористичних компонентів, що визначають не лише естетичну привабливість міських просторів, а й екологічну стійкість, адаптивність до кліматичних змін і функціональну ефективність зелених зон. Особливу увагу приділено перевагам використання аборигенних видів і селекційно адаптованих рослин, які демонструють високу здатність до екологічної стабілізації урбанізованих ландшафтів, ефективно функціонуючи в умовах кліматичного стресу. Окремим прикладом успішної реалізації таких підходів є Студентський парк Полтавського державного аграрного університету площею близько 4,5 га, що виконує рекреаційні, науково-освітні та екологічні функції, поєднуючи аборигенні й інтродуковані види з високою декоративністю й адаптивністю. Представлено результати використання технологій GIS моделювання для просторового аналізу зелених насаджень і прогнозування екосистемних послуг, зокрема зниження теплових островів, регулювання водного балансу та підвищення біорізноманіття. Наведено приклади ефективної інтеграції селекційних і дизайнерських підходів на прикладі Кременецького ботанічного саду, де реалізується інтродукція рідкісних деревних видів; Долгинцівського дендропарку в Кривому Розі, який використовує аборигенні степові рослини для рекультивації техногенних ділянок; а також Чернівецького ботанічного саду з понад 1300 таксонів, що репрезентують інноваційні підходи до поєднання біорізноманіття й естетики. Обґрунтовано доцільність розроблення моделей оптимізації ландшафтних композицій із врахуванням кліматичних зон, ґрунтових характеристик, соціокультурного навантаження та екосистемних послуг. Підкреслено актуальність подальших досліджень у напрямі формування інноваційної методології стійкого озеленення міських територій, що передбачає співпрацю між біологами, дизайнерами, урбаністами, геоінформатиками та екологами. Такий підхід дозволяє створювати не лише візуально привабливі, а й функціонально збалансовані зелені простори, що відповідають викликам XXI століття.Публікація Методичні розробки для лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Основи геодезії» для здобувачів вищої освіти за освітньо професійною програмою Геодезія та землеустрій спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітнього ступеня «Бакалавр»(2026-06-17) Куришко, Роман ВалентиновичМетодичні розробки для лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Основи геодезії» для здобувачів вищої освіти за освітньо професійною програмою Геодезія та землеустрій спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітнього ступеня «Бакалавр».Публікація Методичні розробки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Геодезія» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітньо-професійної програми «Геодезія та землеустрій» освітнього ступеня «Бакалавр»(2026-06-17) Куришко, Роман ВалентиновичМетодичні розробки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Геодезія» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітньо-професійної програми «Геодезія та землеустрій» освітнього ступеня «Бакалавр».Публікація Методичні розробки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Інженерна геодезія» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітньо-професійної програми «Геодезія та землеустрій» освітнього ступеня «Бакалавр»(2026-06-17) Куришко, Роман ВалентиновичМетодичні розробки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Інженерна геодезія» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності 193 Геодезія та землеустрій освітньо-професійної програми «Геодезія та землеустрій» освітнього ступеня «Бакалавр».Публікація Методичні рекомендації до проходження навчальної практики «Геодезія та ГІС-технології» здобувачами вищої освіти зі спеціальності Н3 Садово – паркове господарство(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-17) Куришко, Роман ВалентиновичМетодичні рекомендації до проходження навчальної практики «Геодезія та ГІС-технології» здобувачами вищої освіти зі спеціальності Н3 Садово – паркове господарство.Публікація Методичні рекомендації для лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Геодезія та ГІС-технології» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності Н3 Садово – паркове господарство(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-17) Куришко, Роман ВалентиновичМетодичні рекомендації для лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Геодезія та ГІС-технології» для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання зі спеціальності Н3 Садово – паркове господарство.Публікація Використання штучного інтелекту для автоматизованої обробки топографо-геодезичних даних(2025) Куришко, Роман ВалентиновичУ статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти застосування методів штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання для автоматизації процесів камеральної обробки топографо-геодезичних даних. Проаналізовано проблему високої трудомісткості традиційного ручного розпізнавання та векторизації геопросторових об'єктів. Запропоновано підходи до використання глибоких згорткових нейронних мереж (CNN) для автоматичного дешифрування ортофотопланів, виділення контурів будівель, дорожньої мережі та гідрографічних об'єктів. Спеціальну увагу приділено алгоритмам інтелектуальної класифікації та фільтрації великих масивів хмар точок повітряного та наземного лазерного сканування (LiDAR) з метою автоматизованої генерації цифрових моделей рельєфу (ЦМР) та вилучення антропогенних об'єктів. Доведено, що інтеграція ШІ-рішень у сучасні геоінформаційні системи дозволяє скоротити час обробки польових вимірів на 40–60%, мінімізувати вплив людського фактора на виникнення помилок та підвищити якість підготовки цифрових топографічних планів.Публікація AI-орієнтовані платформи підтримки управлінських процесів у землевпорядних підприємствах(2025) Куришко, Роман ВалентиновичУ статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні перспективи впровадження AI-орієнтованих платформ для підтримки управлінських процесів у землевпорядних підприємствах. Проаналізовано сучасні виклики менеджменту в сфері землеустрою та геодезії, пов'язані з необхідністю оперативного опрацювання великих обсягів різнорідної інформації (кадастрових планів, юридичних документів, супутникових знімків, хмар точок). Обґрунтовано архітектуру інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень (СППР), яка інтегрує алгоритми машинного навчання (Machine Learning) та штучного інтелекту для автоматизації рутинних управлінських функцій: від розподілу завдань між польовими бригадами та контролю дедлайнів до інтелектуального виявлення ризиків накладок земельних ділянок і прогнозування фінансових результатів проектів. Доведено, що застосування AI-платформ оптимізує внутрішній документообіг, мінімізує вплив людського фактора на помилки у кадастровій документації, знижує операційні витрати підприємства на 30–35% та підвищує стратегічну гнучкість бізнесу в умовах динамічного ринку.Публікація Financial and economic mechanisms for the implementation of innovations in the management of land management enterprises(2026-06-16) Kuryshko, R. V.; Куришко, Роман ВалентиновичThe paper investigates the theoretical foundations and practical aspects of forming financial and economic mechanisms for implementing innovations in the management of land management enterprises. The specific nature of innovation activities in the field of land organization and geodesy, which is characterized by the high capital intensity of modern technologies (GIS, UAV, laser scanning, AI), is analyzed. Sources of financing for innovation projects are systemized, including internal corporate funds, bank lending, equipment leasing, government grants, and venture capital. An economic-mathematical model for evaluating the efficiency and risks of innovative managerial decisions has been developed. It is proven that optimizing financial flows and implementing internal innovation audits minimize the payback period of investments, increase the competitiveness of enterprises in the geospatial services market, and ensure their sustainable development amid the digitalization of the economy.