Друковані видання. Кафедра геоматики, землеустрою та планування територій

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 38
  • Publication
    Фіторізноманіття голонасінних дендропарку ПДАУ як об’єкт для вивчення фахових дисциплін
    (ПДАУ, 2025-04-17) Гапон, Світлана Василівна; Самородов, Віктор Миколайович
    Як відомо, голонасінні рослини є обов’язковим об’єктом садово-паркових ландшафтів. Практично без них не розбудовують парків та скверів, вони відіграють важливу роль при облаштуванні альпійських гірок та рокаріїв. У останні роки в м. Полтава ми бачимо урізноманітнення флори хвойних рослин, які відзначені нами не лише при оформленні територій при адміністративних об’єктах, дошкільних, загальноосвітніх установ, закладів охорони здоров’я, тощо, а й приватних прибудинкових територій. Підвищується роль не лише видового різноманіття, а що особливо важливо формового і навіть сортового.
  • Publication
    Manifestation of morphometric indicators and varietal characteristics in plants of the genus Tagetes L.
    (2025) Bahan, A. V.; Shakalii, S. M.; Hapon, S. V.; Yurchenko, S. O.; Chetveryk, O. O.; Nahorna, S. V.; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Гапон, Світлана Василівна; Юрченко, Світлана Олександрівна; Четверик, Оксана Олександрівна; Нагорна, Світлана Вікторівна
    Actuality. Today, landscape designers are required to introduce a new assortment of plants into culture, in particular annual ornamental crops. The purpose of the study is to investigate the manifestation and relationships of morphometric indicators and varietal characteristics of plants of the genus Tagetes L. Materials and methods. The research material was 10 varieties of marigolds: Orange Prince, Sugar and Spices, Moonlight, Hawaii, Red Brocade, Cupid Lemon, Bolero, Mandarin, Marietta and Manjestik. The following research methods were used: field – determination of morphometric indicators and varietal characteristics of plants and the duration of the flowering phase of marigolds; laboratory – determination of varietal characteristics of the plant, leaves and inflorescences; statistical – identification of relationships between the studied indicators. Research results. The longest period of “beginning-mass flowering” was established in the varieties Red Brocade and Marietta (over 30 days). Medium-sized varieties were distinguished: Orange Prince, Moonlight, Hawaii and Manjestik. The Manjestik variety was noted for the number of inflorescences on the plant (97 pcs.). A semi-spreading plant habit and moderate branching of the plant were revealed in most varieties. The Hawaii variety was distinguished for leaf size. The largest baskets were noted in the varieties Orange Prince, Moonlight, Hawaii, Sugar and Spices. The type of flowers in the inflorescence of marigolds was established: tubular-reed, tubular and reed. The Marietta and Manjestik varieties were distinguished for the presence of a two-color basket. A strong relationship was established between the indicators: diameter and length of the basket with a peduncle, the indicator of plant height at the beginning of flowering and during full flowering; correlations of medium strength between the indicators: length of the basket with a peduncle and length of the peduncle; length and width of the leaf; as well as the inverse relationship between the number of inflorescences on the plant and the length and diameter of the basket. Conclusions. The duration of the period “beginning-mass flowering” in varieties of marigolds of the genus Tagetes L. was established. Morphometric indicators of the plant in the flowering phase and the manifestation of varietal characteristics of the plant, leaf and inflorescences in varieties of marigolds were determined. Relationships between the studied indicators were noted.
  • Publication
    Геодезичний моніторинг при розробці комплексних планів просторового розвитку
    (2024) Шевчук, Сергій Миколайович; Домашенко, Галина Тимофіївна; Куришко, Роман Валентинович
    Метою статті є розробка та дослідження системи визначення комплексних планів просторового становища та геометричних характеристик з використанням геодезичних методів. Поставлені в роботі задачі вирішуються аналізом бази супутникових геодезичних та інерційних систем вимірів. Методика. Застосування супутникових технологій, які дозволяють визначати просторове положення в автоматичному режимі (знімання в русі), є пріоритетним напрямком для вирішення завдань підвищення безпеки та ефективності геодезичної роботи в повному обсязі відповідно до стратегічного напряму науково технічного розвитку. Результати. Починаючи з 50-х років XX століття в геодезії спостерігається інтенсивний процес електронізації та автоматизації. Електронізація у геодезії дозволила удосконалювати технології виконання геодезичних робіт, домогтися більш високої продуктивності при підвищенні точності вимірювань. В принципі ці процеси та проблеми були внутрішніми для топографо-геодезичного виробництва і не торкалися користувачів безпосередньо. Першим відмінним від традиційних топографічних карт та планів продуктом стали цифрові моделі місцевості. Перша така модель земної поверхні була створена в 1957 р. у США в Массачусетському технологічному інституті. Вона являла собою модель рельєфу земної поверхні та призначалася для проєктування автошляхів, споруджуваних об'єктів шляхом оптимізації проєктних рішень. З розвитком електронних обчислювальних машин та методів обробки даних почали з'являтися нові форми подання інформації про земну поверхню. На даний час вивчення та дослідження навколишнього природного середовища досить тісно пов'язані з використуванням географічних інформаційних систем та різноманітним видом геоінформаційних ресурсів: електронно-цифрових карт та баз просторових даних, ГІС сервісів та безліч інших. Геоінформаційні програмні комплекси дозволяють обробляти потужний обсяг даних, отриманих в ході різних досліджень, а також упорядковувати і регулювати відомості, що мають просторову прив'язку. Описані різні геоінформаційні системи, такі як 3D-картографія та віртуальна реальність, яке дозволяє створювати більш наочні та зрозумілі уявлення географічної інформації. Геовізуалізація та тривимірне моделювання надають швидкий доступ до геоданих. Наукова новизна. Обґрунтовано спільне використання супутникового та інерційного вимірювання для знімання, виконано теоретичне рішення обробки даних та запропоновано методику складання масштабних планів. Виконано оновлення інформаційної бази геодезична складова розробки комплексних планів. Практична значимість. Отримані результати можна використати для розробки комплексних планів просторового розвитку з геодезичною складовою. Крім того, матеріали статті можуть бути використані в геодезичній та картографічній діяльності.
  • Publication
    Сучасні методи геодезичного картографування територій: використання GPS та ГНСС технологій
    (2024) Шевчук, Сергій Миколайович; Домашенко, Галина Тимофіївна; Рожі, Т. А.
    Мета роботи знайти взаємозв’язок між картографією та GPS і ГНСС технологіями. Ця проблема актуальна у зв'язку з повсюдною необхідністю переоснащення різних картографічних структур вимірювальними засобами та програмним забезпеченням ГІС, а також з необхідністю оптимального вибору таких засобів із численних варіантів різного призначення та різної складності, доступних на сьогодні. Матеріали та методи досліджень: огляд літератури, застосування супутникових технологій, які дозволяють визначати просторове положення в автоматичному режимі для вирішення різних завдань. Аналізу моніторингу і діагностики відповідно до стратегічного напряму науково-технічного розвитку. Необхідність та доцільність впровадження у геодезичне виробництво сучасних супутникових технологій, що базуються на використанні глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) стало очевидним на початку 90-х років XX ст. Нові технічні засоби та технології на базі ДПС революційним чином змінювали геодезичні методи координатних визначень як для виробничих, так та для наукових цілей. Основними завданнями GNSS- вимірників є обчислення з різною точністю поточних невідомих координат точок та винесення в натуру точок з відомими координатами, а також ряд додаткових додатків (розрахунок відстаней, обчислення площ, координатна геометрія, розбивка та ін.). Крім необхідності координування об'єктів, виміру для ГІС містять також низку додаткових завдань, серед яких насамперед – необхідність запису різних атрибутивних даних, прив'язаних до об'єктів ГІС. Активна розробка технологій дистанційного зондування землі з використанням сигналів GPS розпочато наприкінці 80-х років. і ведеться у кількох напрямках: розробка технології побудови глобальних геодезичних карток ПЕМ (GIM); розвиток методів GPS картографії; розробка асиміляційних моделей для оперативного прогнозування параметрів території. Дослідження технологій дистанційного моніторингу за допомогою сигналів GPS/GNSS та вивчення з їх допомогою динаміки картографічних змін різного походження становлять предмет дослідження даної статті. Проведено оцінку характеристик (чутливість, просторовий і тимчасовий дозвіл, обсяг інформації, що отримується, діапазон вимірювань) наземних мереж приймачів GPS/ГНСС, призначених для реєстрації та моніторингу геодезичних реперів, які позначають територію і дозволяють ефективно побудувати картографічну модель, що є дуже актуальним під час ведення бойових дій на території України.
  • Item
    Агроландшафти: інноваційні підходи у землеустрої та плануванні територій
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024)
    У збірнику матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції висвітлено результати досліджень та інноваційні підходи у геодезії, землеустрої, плануванні територій садово-паркових та лісових агроландшафтів. Видання може бути корисним для викладачів закладів вищої освіти, фахівців-практиків, здобувачів вищої освіти.
  • Item
    Методичне забезпечення курсу «Квітникарство та декоративне садівництво» – запорука підготовки висококваліфікованих фахівців
    (2024) Гапон, Світлана Василівна; Антонець, Марина Олексіївна; Антонець, Олександр Анатолійович
    Квітникарство як складова частина галузі рослинництва відіграє важливу роль у підготовці не тільки кваліфікованих спеціалістів агрономів, а й фахівців садово-паркового господарства. З цього приводу викладачі кафедри геоматики, землеустрою та планування територій ПДАУ зазначають, що "у Полтавському державному аграрному університеті розпочато підготовку фахівців - здобувачів вищої освіти за першим бакалаврським рівнем за спеціальністю 206 Садово-паркове господарство на основі освоєння освітньо-професійної програми "Садово-паркове господарство" в галузі знань - 20 Аграрні науки та продовольство. Адже підготовлені кваліфіковані кадри зможуть забезпечити у майбутньому потреби озеленення міста" [8].
  • Item
    Виготовлення та використання біогазу в Україні
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Микитенко, А. О.; Гапон, Світлана Василівна
    Збереження навколишнього середовища є дуже актуальною сучасною проблемою, тому люди шукають різні способи виробництва енергії з мінімізацією використання природних ресурсів. Виробництво біогазу дає таку можливість, при цьому зберігаючи екологічний стан нашої планети. Метою цієї роботи є показ особливостей виробництва біогазу в Україні, ознайомлення з джерелами для його видобутку.
  • Item
    Однорічні квітникові культури в озелененні м. Полтава
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Гапон, Світлана Василівна; Шевчук, Сергій Миколайович; Нагорна, Світлана Вікторівна; Чувпило, Вадим Вікторович; Куришко, Роман Валентинович
    Озеленення населених пунктів відіграє важливу роль в оздоровленні довкілля та створення сприятливих умов для життєдіяльності людини. Зелені насадження є невід’ємним компонентом міських урбоекосистем, сприяють еколого-просвітницькому, патріотичному та естетичному вихованню населення. Важливою складовою в озелененні є квітники, асортимент рослин на яких не тільки повинен бути різноманітним, а й перебувати в постійній динаміці, адже з кожним роком він збагачується на нові види та сорти рослин.
  • Item
    Дослідження процесу цвітіння води в Кам'янському водосховищі з використанням методів ГІС і ДЗЗ
    (2023) Глухота, В.; Шевчук, Сергій Миколайович
    Досліджено стан вивчення явища евтрофікації та зазначено, що це є актуальною проблемою для більшості водойм нашої держави. Установлено, що активне водокористування, спорудження на водозборах об'єктів виробничої й соціальної інфраструктури та скидання великої кількості стічних вод у річки, озера й водосховища перевищує самоочисну здатність водних екосистем і призводить до їх ресурсної деградації. Зазначено, що виявом такої деградації водойми є явище цвітіння води, яке посилює процес евтрофікації, унаслідок чого порушуються або взагалі припиняються процеси саморегуляції, самоочищення, погіршується стан усієї системи, що може призвести до утворення токсичних водоростей, забруднення води й загрози зникнення мешканців водойм і здоров'ю людей. Здійснено аналіз поняття евтрофікація та зазначено, що це природний процес "харчування" водойми. Проаналізовано причини надмірної евтрофікації, зокрема її природні й антропогенні чинники. Охарактеризовано особливості методів ГІС і ДЗЗ для моніторингу, вивчення та прогнозування явища цвітіння водойм. Визначено гідрохімічні й гідрографічні параметри Кам'янського водосховища якнайменшого серед каскаду дніпровських водосховищ, але із характерним виявом цвітіння води, що є загрозливим для цього водосховища. За допомогою даних супутників Landsat-8 і Sentinel-2 показано особливості цвітіння води в Кам'янському водосховищі за 2021 р. Установлено кореляційний взаємозв'язок між температурою води у водосховищі та її цвітінням. Виявлено, що саме прогрівання акваторії Кам'янського водосховища є причиною його надмірного цвітіння. За допомогою методів ГІС і ДЗЗ досліджено наслідки цвітіння води для Кам'янського водосховища, зокрема визначено площі заростань акваторії водосховища. Обґрунтовано основні геоекологічні підходи до розв'язання проблеми цвітіння води для Кам'янського водосховища.
  • Item
    Розвиток геодезії та землеустрою у світі
    (2024) Чечель, В. В.; Дерев’янко, В. В.; Куришко, Роман Валентинович
    Останнім часом досить активного розвитку набули такі галузі знань як геодезія та землеустрій. З розвитком новітніх технологій спеціалісти, котрі працюють у цій сфері почали висувати вищі вимоги до точності, якості виконаних робіт, а також часу, втраченого на виконання. Саме це стало рушійною силою для розвитку як приладів, за допомогою яких виконуються геодезичні роботи, так і самих наук геодезично-землевпорядного циклу.
  • Item
    Spatial planning of territorial communities in Ukraine: essence and significance
    (2023) Shevchuk, S. M.; Chuvpylo, V. V.; Hapon, S. V.; Nahorna, S. V.; Kuryshko, R. V.; Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович; Гапон, Світлана Василівна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Куришко, Роман Валентинович
    The decentralization reform that began in Ukraine on the way to its European integration led to the formation of qualitatively new grassroots systems territorial communities. In 2020, with the adoption by the Verkhovna Rada of the Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding Land Use Planning» [1], territorial communities received the right to plan the future use of the entire space of their community. The documentation that helps them do this is called the Comprehensive Plan for Spatial Development of the Territory of the Territorial Community and combines 10 types of urban planning and land management documentation. In the conditions of war, the development of comprehensive plans for the spatial development of community territories becomes even more relevant for the purpose of the successful development of both the community itself and the sustainable development of Ukraine in general.
  • Item
    Угруповання асоціації Pylaisietum polyantae Felf. 1941 як біоіндикатор антропічного навантаження в урбоекосистемах
    (2023) Гапон, Світлана Василівна; Фельбаба-Клушина, Л. М.; Гапон, Ю. В.
    Утворення стійких у часі мохових угруповань – бріоценозів є характерним явищем як для природних, так і для антропогенно трасформованих урбоекосистем. Як свідчать результати наших досліджень, в межах Лісостепу України [2, 3] бріоугруповання формуються в різних за ступенем трансформації умовах зовнішнього середовища і своєю специфікою (видовий склад, флористична насиченість, перевага вегетативного чи спорового розмноження та ін.) індикують умови середовища свого існування. У кожній природній чи штучній екосистемі (урбоекосистемі) формуються свої, властиві тільки їй, мохові угруповання.
  • Item
    Підготовка фахівців садово-паркового господарства – новий крок у розбудові міста
    (2023) Шевчук, Сергій Миколайович; Гапон, Світлана Василівна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Чувпило, Вадим Вікторович; Куришко, Роман Валентинович
    Полтава – адміністративний центр Полтавської області – по праву вважалася одним з найзеленіших міст України. Парки і сквери, бульвари і газони, водоохоронні та санітарні насадження вздовж залізниці – все це створює каркас міста. Його доповнюють також залишки природніх лісів (Гришкин ліс – мікрорайон Половки, Шведський ліс – Полтавський міський парк), лісові масиви на околицях сіл Розсошинці, Патлаївка, Копили тощо. Але в останні роки зелені насадження міста зазнають певних містобудівних змін в бік зниження їхніх площ.
  • Item
    Аналіз використання геодезичних даних при плануванні та моніторингу агроландшафтів: оптимізація землекористування та охорони природи
    (2024) Шевчук, Сергій Миколайович; Прокопенко, Н. І.; Рожі, Т. А.
    Зроблена спроба оцінити ефективність використання геодезичних даних у процесах планування та моніторингу агроландшафтів. Дослідження зосереджене на визначенні ролі цих даних у вдосконаленні систем землекористування та розвитку стратегій збереження природних ресурсів. Основні завдання дослідження включають аналіз поточного стану використання геодезичних даних у сфері агроландшафтів, визначення переваг та обмежень їх використання, розробку рекомендацій щодо їх оптимізації та оцінку впливу на охорону природи та сталий розвиток сільського господарства.
  • Item
    Формування професійної компетентності майбутніх фахівців геодезії та землеустрою в закладі вищої освіти
    (2022) Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович; Ласло, Оксана Олександрівна
    Аграрний сектор України визначається рівнем внутрішнього та зовнішнього ринку земель сільськогосподарського призначення, що передбачає імплементацію державної земельної реформи, виважений економічний механізм її регулювання із грошовою оцінкою земельних ділянок; комплексне планування та раціональне використання земельних ресурсів, що потребує висококваліфікованих фахівців із геодезії та землеустрою, готових якісно виконувати геодезичні та землевпорядні роботи, забезпечувати власників земельних ділянок та землекористувачів супроводжувальним планово-картографічним матеріалом тощо.
  • Item
    Трансформаційне лідерство та наукова школа академіка Ярослава Олійника
    (2023) Запотоцький, С.; Мезенцев, К.; Шевчук, Сергій Миколайович
    Ярослав Богданович Олійник був одним з найвидатніших і найуспішніших організаторів географічної науки в Україні. Очолюючи географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, він не лише сформував потужну команду географів, а й створив власну наукову суспільно-географічну школу, давши дорогу у наукове життя багатьом кандидатам і докторам наук.
  • Item
    Geoinformation monitoring of the tourist industry potential of the territory
    (2023) Shevchuk, S. M.; Laslo, O. O.; Onipko, V. V.; Шевчук, Сергій Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Оніпко, Валентина Володимирівна
    In the conditions of the digital economy, data exchange in the tourism information support system takes place mainly in real time. GIS, gradually replacing traditional tools, allows you to represent the process of tourist service in the form of interactive digital services. The application of GIS in the tourism and hospitality industry is of particular importance for travel planning, online booking, determining the location and recreational potential of destinations, support systems and decision-making.
  • Item
    Інноваційні підходи до підготовки фахівців із геодезії та землеустрою до реалізації проєктів планування територій
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Шевчук, Сергій Миколайович; Куришко, Роман Валентинович; Чувпило, Вадим Вікторович
    Протягом останнього часу в системі вищої освіти більшості країн світу відбулися значущі зміни. В Україні до цих тенденцій приєдналися проблеми, що виникли у ході війни і пов'язані з постійним реформуванням системи вищої освіти, необгрунтованими освітніми ініціативами, її стрімкою комерціалізацією, зменшенням кількості абітурієнтів тощо. Усі ці процеси суттєво впливають на якість підготовки фахівців із геодезії і землеустрою, що змушує нас до перегляду змісту та результатів навчання, методик та технологій навчання, а також діючих освітніх програм і навчальних планів.
  • Item
    Відстрочений контроль знань здобувачів як форма оцінювання навчальних досягнень
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Нагорна, Світлана Вікторівна; Гапон, Світлана Василівна; Шевчук, Сергій Миколайович
    Контроль якості навчання допомогає встановити різницю між очікуваними показниками та отриманими результатами і встановлює рівень знань і вмінь здобувачами вищої освіти, компетентностей відповідно до нормативних документів.
  • Item
    Вибір баз проведення практики як запорука успішної реалізації її мети та завдань
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Гапон, Світлана Василівна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Куришко, Роман Валентинович
    Навчальна практика є обов'язковою складовою освітньо-професійної програми "Садово-паркове господарство" підготовки фахівців спеціальності 206 Садово-паркове господарство. Вона дозволяє майбутнім спеціалістам набути низки програмних компетентностей (як загальних, так і фахових) та досягти заявлених у "Стандарті..." [3] програмних результатів навчання. Проведення навчальної практики вимагає попередньої підготовки методичного забезпечення та вибору відповідних практик.