Фахові видання

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 429
  • Publication
    Причини поширення і заходи боротьби з чертополохівкою (Vanessa cardui L.) на посівах сої в Полтавській області
    (2024) Логвиненко, Вадим Васильович
    Останні роки соя набула глобального поширення, збільшення посівів і обсягів вироб- ництва як цінна продовольча й кормова культура. У світовому виробництві Україна вхо- дить до десятки найбільших виробників і посідає перше місце в Європі за площею посіву сої. Поточна ситуація в Україні призводить до подальшого зростання зацікавленості виробників до її вирощування за рахунок зернових. У 2023 році найбільше сої було зібрано в Полтавській, Хмельницькій і Сумській областях. В той же час, збільшенню врожай- ності культури заважають комахи-шкідники, до яких останні роки додалась чортопо- лохівка (Vanessa cardui L.), яка здатна знищити до 50 % врожаю. До основних причин її поширення відносять кліматичні зміни, що обумовлені максимальною температурою повітря, великої кількістю опадів весною та незначними влітку, достатньої кількості днів з максимальною температурою повітря вище +29–30 °С. Оскільки Vanessa cardui L. є метеликом-мігрантом, то його популяції коливають з року в рік і їх негативний вплив є непередбачуваним через нерегулярні міграційні схеми. Поширення цих шкідників на посівах культурних рослин (в тому числі сої) пояснюють дефіцитом бажаних для його харчування рослин, що відносять до бур’янів і знищують пестицидами. Також негативний вплив хімічних засобів впливає на наявність природних комах-паразитів, що стримують розвиток Vanessa cardui L. Поширенню цього шкідника сприяє беззмінна виснажлива монокультура соняшнику, недотримання вимог сівозміни, погіршення фітосанітарного стану посівів сої через збільшення її площ і насичення сівозмін цією культурою з порушенням технології її вирощування. Для боротьби з Vanessa cardui L. наразі в традиційному землеробстві використовуються хімічні інсектициди, тоді як в органічному землеробстві можливе використання природних ворогів, таких як браконіди роду Cotesia (C. vestalis, C. vanessae) і Dolichogenidea sicaria. Успіх природного контролю Vanessa cardui L. її природними ворогами свідчать про важливу функцію біорізноманіття, яка за відсутності хімічних обробок посівів забезпечує ефективність природного біоконтролю шкідників.
  • Publication
    Evaluation of grain properties of buckwheat depending on variety
    (2024) Shakalii, S. M.; Bahan, A. V.; Golovash, L.; Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла Василівна; Головаш, Людмила Михайлівна
    В даній статті представлена інформація про вплив сортів гречки на формування круп’яних властивостей. Дослідження проводилися на шести сортах (Дикуль, Дев’ятка, Софія, Воля, Надія та Слобожанка), з такими показниками як плівчатість, вихід чистого ядра та вміст білка в насінні гречки. Дослідження проводились протягом 2021-2023 років в умовах Полтавської області. Кращими сортами за досліджуваним показником вміст білка виявлено - Дикуль, Дев’ятка Софія. За плівчастістю всі сорти були на високому рівні. Для вирощування гречки в нашому регіоні на круп’яні цілі рекомендуємо всі шість сортів.
  • Publication
    Формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин в умовах Лівобережного Лісостепу
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Міщенко, Олег Вікторович; Гангур, Володимир Васильович; Даніленко, Є. В.
    Кукурудза (Zea mays L.) має достатньо широке цільове призначення, зокрема зернове, кормове та технічне. За середніми дворічними (2022–2023 рр.) результатами досліджень встановлено, що в умовах Лівобережного Лісостепу України найбільш доцільно вирощувати ранньостиглий гібрид кукурудзи LG Жаклін із нормою висіву 55 тис. шт./га схожих насінин, що сприяє одержанню найвищого врожаю зерна культури 9,37 т/га. Збільшення норми висіву до 60 і 65 тис. шт./га схожих насінин є недоцільним у зв’язку із нижчим рівнем продуктивності, порівняно із попередньою нормою висіву та збільшенням виробничих витрат на насіння на 9,1–18,2 %. Виявлено, що кращі умови для формування високої продуктивності середньораннього гібриду кукурудзи LG 31305 створюються за сівби із нормою 65 тис. шт./га схожих насінин. При цьому урожайність зерна становила 12,13 т/га, що на 1,5 і 5,8 % вище, ніж за норми висіву, відповідно 60 і 55 тис. шт./га схожих насінин. Встановлено, що найбільш ефективним було застосування мікродобрива Маїз Буст (2,0 л/га) або його бакової суміші із стимулятором росту Біотрак (1,0 л/га) за позакореневого підживлення посівів кукурудзи у фазі 4–8 листків. Приріст урожайності зерна гібриду LG Жаклін та LG 31305, порівняно з контролем (обприскування посівів водою) становив, відповідно 0,45 і 0,49 та 0,18 і 0,38 т/га або 5,0 і 5,4 та 1,6 і 3,3 %. На варіанті, де позакореневе підживлення посівів культури проводили препаратом Грамітрел (2,0 л/га) відзначено тенденцію до підвищення зернової продуктивності гібридів кукурудзи LG Жаклін і LG 1305, порівняно із контрольним варіантом, однак різниця в урожайності є не істотною. З’ясовано, що різні норми висіву насіння та біотип гібриду істотно не впливали на вологість зерна кукурудзи перед збиранням. У ранньостиглого гібриду LG Жаклін вона знаходилася в межах 20,1–20,4 %, а середньораннього LG 31305 – 19,9–20,3 %.
  • Item
    Зняти капелюха… перед дощовим черв’яком
    (2024) Писаренко, Віктор Микитович; Антонець, А.; Лук'яненко, Гліб Віталійович; Писаренко, Павло Вікторович
    Всі аграрії з досвідом пам’ятають, як на Полтавщині на початку 70-х років ХХ століття розпочалося експериментальне запровадження безполицевого обробітку. Ера нового землеробства набула прискореного поступу завдяки старанням першого секретаря Полтавського обкому партії Федора Моргуна. Господарство «Обрій» (нині ПП «Агроекологія») Шишацького (нині Миргородського) району і його керівник Семен Свиридонович Антонець увесь час були на хвилі полтавського широкомасштабного експерименту з впровадження ґрунтозахисної безплужної системи землеробства. Безполицевий обробіток у господарстві почали застосовувати 1975 року при підготовці полів під озимі.
  • Item
    The spiritual and social role of the mother in the Ukrainian family
    (2024) Antonets, M. O.; Silchuk, O. V.; Alordey, T.; Mokliak, O. I.; Litvinova, O.; Антонець, Марина Олексіївна; Мокляк, Оксана Іванівна
    The relevance of the topic lies in the study of the spiritual and social role of the mother in the Ukrainian family due to the crisis of the family in modern society. This crisis is manifested in the increase of divorces, fatherlessness, a free attitude toward sex before marriage, abortions, homosexual behavior, and a lack of trust and love between family members. Currently, during the war waged by Russia against Ukraine, Ukrainians are subjected to terrible sexual assaults, destruction, and abuse by the enemy. Because of this occupational war, the crisis in the family worsens even more. The study was conducted in 2021, before Russia’s large-scale invasion of Ukraine. The sample included families living in Kyiv. It was advisable to experiment with 30 families who believe in God and 30 atheist families. The following methodical tools were used in the research: T. Alordey’s questionnaire, the method of ‘Normative resistance’ according to E. Eidemiller, and the projective method of ‘Draw-a-Family-Picture’. The aim of the research was to show a special vital resource of Christian mothers, which affects the creation of an atmosphere of love and respect in their families, in contrast to the vital resource of mothers in families that do not believe in God. This vital resource affects the performance of the role of the mother. As a result of the questionnaire, husbands’ understanding of the mother’s role in the family was studied. Christian and non-Christian men showed that most of them were grateful to their mothers. From the answers in the questionnaires, it is clear that the life principles that husbands learned from their mothers, they practice in their own families. This forms the authority of the wife in the family and affects the role of the mother. Normative resistance in mothers from non-believing families was not ascertained. These mothers considered terrible, negative situations to be normal. Mothers who confess Christ ascertain normative resistance. They make great efforts so that children grow up in an atmosphere of joy and mutual understanding. Analyzing the drawings of children from non Christian families, one can see psychological and spiritual problems in families. The pictures reflect children’s experiences of conflicts in the family. An atmosphere of love and strong family relationships can be observed in the drawings of Christian children. Children have mothers who pray for them. The effectiveness of the ‘I am a mother’ training aimed at biological and social mothers is shown. The social mothers are preschool educators, schoolteachers, and academics in higher education institutions. Ukrainian mothers, teaching their children to love God and the motherland, positively influence society and form the spiritual, professional, and business cultures of the young generation. Christian families have a special, vital resource. This resource enables mothers to fully fulfill their spiritual and social roles in the family. During the war in Ukraine, such mothers laid the foundations of new values that affect the whole world.
  • Item
    Effect of melatonin and hydropriming on germination of aged triticale and rye seeds
    (2024) Kolupaev, Yu. E.; Taraban, D. A.; Kokorev, A. I.; Yastreb, T. O.; Pysarenko, V. M.; Sherstiuk, E. L.; Karpets, Yu. V.; Писаренко, Віктор Микитович; Шерстюк, Олена Леонідівна
    The formation of reactive oxygen species, which initiate lipid peroxidation of membranes and disruption of all membrane-associated processes, is one of the critical factors causing seed senescence and loss of germinability. Melatonin is currently considered one of the powerful antioxidant bioregulators that influence many plant functions, including their resistance to stress factors and seed germination. However, the effect of melatonin on the germination of old triticale and rye seeds has not been specifically investigated. The work aimed to study the effect of melatonin treatment and the well-known procedure of hydropriming (soaking in water with subsequent drying of seeds) on the germination of seeds of triticale ‘Raritet’ and rye ‘Pamyat Khudoerka’ with low germination capacity and the state of antioxidant system in seedlings. Hydropriming had a small but significant effect on the germination of triticale seeds at p ≤ 0.05 and significantly increased the germination of rye seeds. Melatonin treatment positively impacted both crop seed germination and significantly exceeded the effects of hydropriming. The most significant effect was observed when melatonin was used at a concentration of 20 μM. The accumulation of shoot and root biomass also increased under hydropriming and (to a greater extent) melatonin. Melatonin treatment led to a significant decrease in the generation of superoxide anion radical and the content of hydrogen peroxide and malonic dialdehyde, a product of lipid peroxidation, in seedlings of both crops. Additionally, melatonin increased the activity of superoxide dismutase and catalase in both crops. The anthocyanin content increased in the seedlings of both cereals under the influence of melatonin. The effect of hydropriming on indicators characterising the prooxidant and antioxidant balance was insignificant. A conclusion was drawn on the ability of exogenous melatonin to enhance the germination of old triticale and rye seeds and the connection of this effect with the regulation of the antioxidant system.
  • Item
    Response of Triticum aestivum seedlings of different ecological and geographical origin to heat and drought: relationship with resistance to oxidative stress and osmolyte accumulation
    (2023) Kolupaev, Yu. E.; Yastreb, T. O.; Ryabchun, N. I.; Kuzmyshyna, N. V.; Shkliarevskyi, M. A.; Barabolia, O. V.; Pysarenko, V. M.; Бараболя, Ольга Валеріївна; Писаренко, Віктор Микитович
    The phenomenon of plant cross-tolerance to various stressors, particularly heat and drought, has been studied in considerable detail. However, there are no data on the relationship between resistance to these stressors in Triticum aestivum cultivars of different ecological and geographical origins at the stage of etiolated seedlings. At the same time, they are used for an accelerated assessment of the heat and drought resistance of breeding samples (separately for each factor). This work compared the response of seedlings of seven winter common wheat cultivars to heat stress (4-hour heating at 45°C) and a model drought (action of 12% PEG 6000). A correlation was found between the inhibition of seedling biomass accumulation as a whole (r=0.55) and separately for shoots (r=0.66) under heat and osmotic stress. A high correlation was shown between inhibition of shoot growth and accumulation of hydrogen peroxide and lipid peroxidation (LPO) products in shoots during heating (r=0.91 and 0.76, respectively) and a much lower correlation between the values of these markers of oxidative stress and inhibition of shoot growth during drought. A significant inverse correlation was found between the accumulation of sugars in the shoots and inhibition of shoot growth under drought (r=-0.85), and moderately high under heat stress (r=-0.60). At the same time, only a positive medium correlation (r=0.49) was observed between proline content and growth inhibition under both types of stress. However, a high positive correlation was found between proline and LPO products under drought conditions (r=0.91). It is concluded that the resistance of wheat seedlings to oxidative stress is more closely related to heat tolerance than to drought tolerance. The results also indicate a significant contribution of sugars, but not proline, to the resistance of wheat seedlings to drought and heat stress.
  • Item
    Вплив позакореневого підживлення мікродобривом Оракул на урожайність перцю солодкого (CAPSICUM ANNUUM L.)
    (2023) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, М. В.; Гаврилов, Д. О.
    Важливим заходом для підвищення урожайності перцю солодкого є позакореневе під- живлення рослин мікродобривами. Для проведення досліджень актуальним є застосу- вання комплексних рідких мікродобрив. Основним завданням наших досліджень було вивчення закономірностей прояву і формування елементів продуктивності та рівня урожайності сортів перцю солодкого залежно від застосування позакореневого підживлення. У польових умовах було закладено двофакторний дослід із вивчення показника урожайності перцю солодкого у чотириразовій повторності. Матеріалом для досліджень були три сорти перцю солодкого, а саме: Біла зірка, Дружок і Ратунда червона. Дослідження проводили за такою схемою: контроль (без обробки), позакореневе підживлення у фазі бутонізації мікродобривом Оракул, позакоре- неве підживлення на початку плодоношення мікродобривом Оракул, позакореневе піджив- лення у фазі бутонізації та на початку плодоношення мікродобривом Оракул. Вивчали наступні показники – середню масу плода, загальну кількість плодів на рослині, індивідуальну продуктивність рослини та рівень урожайності перцю солодкого. Досліджувані показники визначали протягом трьох зборів врожаю перцю солодкого.
  • Item
    Вплив біостимуляторів на рослини цукіні за умови передпосівної обробки насіння
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Чайка, Тетяна Олександрівна; Логвиненко, Вадим Васильович; Крупська, Н.; Королев'ят, Я.; Кірєєв, Ю.
    Сьогодні існує значна кількість технологічних інновацій у галузі сільського господарства, спрямованих на підвищення стресостійкості, врожайності і якості вирощеної продукції шляхом зменшення використання хімічних засобів. Використання біостимуляторів, таких як рослинні екстракти або мікроорганізми, є перспективним напрямом, який покращує зростання рослин, а також ефективне використання наявних ресурсів ґрунту, що відновлює його родючість, зменшує антропогенне навантаження тощо. Метою статті є дослідження застосування біостимуляторів для передпосівної обробки насіння та їх вплив на рослини цукіні. Передпосівна обробка насіння цукіні біостимулятором є важливим резервом підвищення врожайності та поліпшення якості продукції, покращення росту та здоров’я рослин, стимулюючи природні процеси. Зважаючи, що цукіні має високий потенціал урожайності на одиницю площі за короткий період вегетації, доцільно поліпшити агротехнологію його вирощування. Наприклад, доцільне застосування кремнеземних сполук, Trichoderma або ризобактерій, що стимулюють ріст рослин, і рослинних екстрактів. Використання штамів бактерій P. putida S1Pf1 і Pseudomonas spp. 5Vm1К призводить до збільшення тривалості цвітіння, кількості квіток і плодів. Визначено, що обробка насіння цукіні біостимулятором Stimulate® і хітозаном сприяє проростанню насіння, а за умови поєднання Eucalyptus camaldulensis leaf extract + K2SiO3 + Trichoderma viride – можна отримати найвищий урожай плодів. Визначено, що у разі обробки насіння цукіні біостимуляторами Емістим С і Вермісол підвищується енергія проростання та польова схожість, з більшується врожайність і поліпшується якість продукції, зменшується абіотичний стрес і фітотоксичний вплив пестицидів, знижується кількість залишкових пестицидів тощо. Отже, біостимулятори відіграють життєво важливу роль у кругообігу поживних речовин, контролі абіотичного стресу та інших важливих процесах рослин цукіні, що дозволяє віднести їх до перспективних агротехнічних прийомів.
  • Item
    Фунгіцидний захист посівів сої від кореневих гнилей
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Нечипоренко, Наталія Іванівна; Кочерга, В. Я.; Гречкосій, А. О.; Скляр, Станіслав Сергійович
    Відчутних втрат врожаю сої завдають хвороби різної етіології. Особливо небезпечними є збудники кореневих гнилей, що можуть зберігатися у ґрунті або зараженому насіннєвому матеріалі. З метою профілактики поширення кореневих гнилей рекомендовано застосування мікробіофунгіцидів різної природи (грибкові і бактеріальні). Обробки ними насіннєвого і садивного матеріалу, а також рослин у період вегетації забезпечуюь якісний захист від широкого спектру хвороб, в тому числі й від кореневих гнилей. Серед препаратів вітчизняного виробництва користуються попитом такі препарати, як Триходермін, Планріз, Фітодоктор, Гаубсин, Целюлад та ін. Нами проведено оцінку ефективності фунгіцидних протруйників і біофунгіцидів проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та вивчено їх вплив на польову схожість і продуктивність культури. В якості об’єктів вивчення обрано біологічні фунгіциди Трихофіт, п. (спори гриба Trichoderma lignorum, титр 2,0 млрд/см3 ), норма використання – 2 л/т; Фітоцид, р. (клітини бактерій Bacillus subtilis або 1,0×1010 КУО/г), норма використання – 1,5 л/т; Гаупсин, р. (бактерії Pseudomonas aurefaciens В-111 та В-306, титр життєздатних клітин 1х104 / мкг препарату), норма використання – 3 л/т. В якості еталону був використаний протруйник Максим XL 035 FS, т.к.с. (флудіоксоніл 25 г/л + металаксил М 10 г/л) – норма використання 1 л/т. Відмічено позитивний вплив досліджуваних протруйників на посівні якості насіння сої сорту Аннушка відносно контролю і рівень адаптивності проростків у польових умовах. Виявлено значну поширеність на дослідних ділянках рослин з ознаками кореневої гнилі мікологічної (Fusarium spp.) та бактеріальної (Pseudomonas syringe pv glicinea Yong et al.) етіології. Відзначено високу фунгістатичну дію препарату Максим XL, т.к.с. проти фузаріозної кореневої гнилі сої (технічна ефективність на рівні 73,1 % за відсутності антибактеріальної активності). Серед мікробіологічних фунгіцидів найкращу комплексну антимікробну дію виявлено у препарату Трихофіт, п.(технічна ефективність 71,6 і 71,7 % відповідно проти фузаріозу та бактеріозу), що забезпечило приріст урожайності на 6,3 % відносно контролю. За комплексного використання препаратів Трихофіт, п. і Фітоцид, р. зернова продуктивність рослин сої зросла на 11,0 %, а рівень технічної ефективності досягав 71,3 і 75,5 % відповідно до кореневої гнилі фузаріозної та бактеріальної етіології.
  • Item
    Особливості використання акарицидів від звичайного павутинного кліща (Tetranychus urticae Koch) для захисту огірка в умовах захищеного ґрунту
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Чайка, Тетяна Олександрівна; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Рубан, Є.; Саєнко, Антон Олександрович; Скляр, Станіслав Сергійович; Кріпак, А. В.; Голтвяниця, Т. О.
    Звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae Koch є одним з найважливіших шкідників, відповідальних за втрати врожаю багатьох садових декоративних іагротехнічних культур. Особливо високу шкідливість він виявляє в умовах захищеного ґрунту, що не дозволяє вирощувати теплично-парникові культури без постійної інтенсивної боротьби з ним. Мета дослідження – вивчення ефективності використання акарицидів від звичайного павутинного кліща в умовах захищеного ґрунту. Дослідження проведено в тепличному підрозділі дослідного господарства. Рослиною-господарем для T. urticae використано рослини огірка гібрида F1 Кармен, стійкого до захворювань і призначеного для вирощування в теплиці. Досліджувалась ефективність різних концентрацій акарицидів Вертімек, Талстар і Алерт для різновікової популяції T. urticae на 3-й, 7-й та 14-й день після обробки чисельності яєць, лічинок/німф і дорослих особин кліща. Хімічний метод боротьби з T. urticae довів свою високу ефективність проти популяції шкідника. Найбільш значний вплив на всі стадії розвитку T. urticae з дослідних акарицидів спричиняли Вертімек (18 г/л абамектину) у концентрації 0,7 мл/л і Алерт (240 г/л хлорфенапіру) у концентрації 0,50 мл/л. Найменший вплив спричинив акарицид-еталон – Талстар (100 г/л біфентрину) у концентрації 1,00 мл/л. Найбільше зниження чисельності T. urticae спостерігалось після обробки випробуваними акарицидами проти дорослих особин. При цьому, всі дослідні акарициди відзначалися високою біологічною ефективністю проти T. urticae. Найбільш високу (наближену до 100 %) ефективність показали Вертімек і Алерт за концентрацій 0,70 і 0,50 мл/л – 99,58 і 99,75 % відповідно. Найменш ефективним з акарицидів проти T. urticae був еталон – Талстар у концентраціях 1,00 і 1,25 мл/л – 77,80–82,97 % відповідно.
  • Item
    Вплив систем обробітку ґрунту на врожайність сої
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Чайка, Тетяна Олександрівна; Логвиненко, Вадим Васильович; Пшенишний, А. А.
    Сучасні системи обробітку ґрунту повинні забезпечувати як врожайність культур, так економічну ефективність і екологічні наслідки для навколишнього середовища. Мета статті – дослідження впливу різних систем обробітку ґрунту на врожайність сортів сої. Дослідження проведено протягом 2021– 2023 років на території Глобинського району Полтавської області з використанням традиційної оранки, глибокого рихлення та No-till. Матеріал дослідження – сучасні сорти сої іноземної селекції Аполло, Венус і Канзас. Продемонстровано, що найбільший вплив на врожайність і масу 1000 насінин мають сортові особливості культури, погодно-кліматичні умови та системи обробітку ґрунту. Так, у 2021 році середня маса 1000 насінин сорту Аполло була найменшою, а у 2022 році – найбільшою, та коливалась від 136,7 до 154,0 г. За різних систем обробітку ґрунту цей показник дорівнював: 145 г – за традиційної оранки та No-till, 146 г – за глибокого рихлення. Визначено, що середня маса 1000 насінин сорту Венус була більшою як за роками (143,7, 172,3 і 155,3 г за 2021–2023 роки відповідно), так і обробітком ґрунту: 167 г – традиційна оранка, 155 г – глибоке рихлення, 149 г – No-till. Середня маса 1000 насінин сорту Канзас також мала відповідну тенденцію за роками (136,7, 159,7 і 151,7 г за 2021–2023 роки відповідно), змінювалась залежно від обробітку ґрунту: 152 г – традиційна оранка, 151 г – глибоке рихлення, 145 г – No-till. Отже, найбільш ефективною виявилась традиційна оранка для сортів Венус і Канзас, тоді як для сорту Аполло особливої різниці між обробітком ґрунту не було. Виявлено, що середня врожайність сої коливалась за роки досліджень із найбільшим рівнем у 2023 році, а найменшим – у 2021 році, та становила за сортами: Аполло – 19,2–26,0 ц/га, Венус – 21,2–28,3 ц/га, Канзас – 20,3–29,5 ц/га. Отже, майже однакову середньорічну врожайність (24,5–24,8 ц/га) було отримано за сортами Венус і Канзас, тоді як за сортом Аполло – на 7,8 % менше. Означено найпродуктивніші системи обробітку ґрунту за середньорічною врожайністю сої протягом трьохрічних досліджень: Венус – глибоке рихлення (25,3 ц/га); Канзас – традиційна оранка та глибоке рихлення (25,3–25,7 ц/га); Аполло – майже на одному рівні (22,4–23,0 ц/га).
  • Item
    Антибактеріальні та антифугальні властивості ефірної олії монарди (Monarda L.) щодо домінуючих мікроміцетів насіння сої
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Дзюба, Є. В.; Лаврський, Є. О.
    Все більше уваги виробники засобів захисту рослин приділяють розробці біологічних препаратів, основою яких є природні речовини з антимікробною активністю. В України вже застосовуються препарати на основі рослинних екстрактів, що володіють фунгіцидними властивостями. Вони сприяють підвищенню врожайності, відновленню тканин, покращенню засвоєння культурами корисних речовин і виявляють противірусну дію. Зростає зацікавленість монардою через високий вміст в ефірній олії біологічно активних речовин з антибактеріальними та антифугальними властивостями. Мета роботи: вивчення морфобіологічних особливостей Monarda fistulosa L., M. citriodora Cerv.ex Lag. та M. didyma L., визначення антимікробної та антифугальної активності ефірних олій досліджуваних видів рослин, з’ясування їх впливу на домінуючі фітопатогени насіння сільськогосподарських рослин. Досліджувані види монарди відрізняються за морфометричними параметрами, кольором оцвітини, запахом, легко культивуються і є перспективними для вирощування в нашій зоні у відкритому ґрунті. Аналіз динаміки накопичення офірної олії в надземних органах рослин різних видів монарди показав мінімальний її вміст у фазі бутонізації (в середньому за роки досліджень 0,33 %). Максимальний вміст ефірної олії відмічався у фазі масового цвітіння: у M. fistulosa – 1,8 %, M. citriodora – 1,5 % і M. didyma – 1,4 %. Дослідженнями встановлено, що ефірні олії M. fistulosa, M. citriodora, і M. didyma володіють антибактеріальною активністю щодо родів Xantomonas і Pseudomonas. Відзначено більш високу активність ефірна олія монарди дудчастої порівняно з іншими видами. Ріст бактерій роду Pseudomonas реєструвався за концентрації 0,0035 %, а роду Xantomonas – 0,0017 %. В результаті дослідження антифугальної активності ефірної олії монарди дудчастої виявлено негативний вплив на розвиток всіх досліджуваних грибів. Діаметр зони затримки росту відмічався на рівні від 19,7 до 10,1 мм, проте більша ефективність реєструвалася у варіантах з концентаціями 1 % та 0,1 % проти Alternaria spp. (19,7 та 18,1 мм) і Aspergillus spp.(19,6 та 17,5 мм). Гриби роду Fusarium були менш чутливими до біологічного агенту і діаметр зони затримки росту змінювався від 14,2 мм до 13,8 мм відповідно до концентрацій 1 % та 0,1 %. Зменшення концентрації ефірної олій до 0,01 % призвело до зменшення зони затримки росту: Alternaria spp.– 15,5 мм, Aspergillus spp. – 15,0 мм, Fusarium spp. – 10,1 мм.
  • Item
    Вплив екотипічних властивостей сортів на врожайність насіння проса прутоподібного.
    (2023) Ритченко, Андрій Вікторович; Рожко, Ілона Іванівна; Кулик, Максим Іванович
    У статті обґрунтовується необхідність забезпечення якісним насінням агропідприємств для створення нових енергопосівів проса прутоподібного (світчграсу). Що в свою чергу дозволить знизити енергозалежність територіальних громад. Це досягається на основі підбору сортів для вирощування певного екотипу, що в повній мірі реалізує свій потенціал за насіннєвою продуктивністю. Саме вивченню цього актуального питання і присвя чена наша публікація. Метою дослідження було встановлення впливу екотипу й сортових властивостей на врожайність й вихід схожого насіння проса прутоподібного. Експеримент проведено протягом 2021–2023 років в умовах центральної частини Лісостепу України. Застосовували методику дослідної справи в агрономії та загальноприйняті та спеціальні методи дослідження. Варіанти досліду поєднували сорти світчграсу різних еко типів (височинного та низовинного): ‘Carthage’, ‘Shelter’, ‘Forestburg’, ‘Sunburst’, ‘Dacotah’, ‘Cave-in-Rock’, ‘Nebraska’, ‘Blackwell’, ‘Pathfinder’, ‘Морозко’, ‘Лядовське’, ‘Зоряне’, ‘Kanlow’ й ‘Alamo’. Збір врожаю насіння та облік кількісних показників вегетативної й генеративної частини 50 рослин з кожного повторення здій снювали на час закінчення вегетації культури. Результати досліджень аналізували методами математич ної статистики.
  • Item
    Вплив мікоризного препарату на формування урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту
    (2023) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна; Сіленок, І. Д.; Богата, І. В.
    Огірок посівний (Cucumis sativus) є однією з найпопулярніших овочевих культур. У відкритому ґрунті України він займає третє місце за площею після капусти та томату, а у захищеному ґрунті є провідною та займає близько 70 % площі щорічно. Плоди огірка є джерелом мінеральних солей, вітамінів, використовуються в домашній кулінарії та переробній промисловості у свіжому та консервованому вигляді, а також для приготування лікарських препаратів та у парфумерії. Завдяки багатьом цінним господарським і лікувальним властивостям огірок має велике народно-господарське значення [8]. Огірок можна вирощувати протягом всього року: у зимово весняний період – у зимових теплицях; у весняно-літній період – у весняних теплицях, парниках і малогабаритних плівкових укриттях; у літньо-осінній період – у відкритому ґрунті. Плоди огірка використовують переважно у свіжому вигляді в технічній стиглості [2].
  • Item
    Ефективність застосування біопрепарату Альбіт для підвищення продуктивності сортів ячменю ярого
    (2023) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Шафорост, Л. Ю.; Омелич, М. В.
    Продуктивний потенціал ячменю ярого є досить невисоким та нестабільним за роками через погодні умови, агробіологічні особливості та агротехнічні чинники [1, с. 198–199; 2, с. 3]. Тому постає задача науково обгрунтованого поліпшення технології вирощування даної культури, а саме: підвищення умов росту і розвитку рослин, їх адаптивності та рівня урожайності. Потенціал сучасних сортів ячменю ярого залежить від оптимальних умов живлення рослин [3, с. 32–33; 4, с. 104; 5, с. 154]. Доступ поживних речовин з грунту до рослини відбувається завдяки життєдіяльності мікроорганізмів, тому є потреба у збільшенні їх активності. Одним із способів постачання мікроорганізмів до рослини є використання біопрепаратів шляхом передпосівної обробки насіння чи позакореневого підживлення. Такі препарати нового покоління мають відносно вищу ефективність та є екологічно безпечними [5, с. 157; 6, с. 282].
  • Item
    Вплив способів основного обробітку ґрунту на забур’яненість посівів та урожайність ячменю ярого в умовах Лівобережного Лісостепу
    (2023) Гангур, Володимир Васильович; Лень, Олександр Іванович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Гангур, Микола Володимирович; Миколенко, Х. В.
    Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.), входить до складу найбільш важливих зернофуражних та продовольчих культур. Дослідження, проведені на Полтавській ДСГДС імені М. І. Вавилова впродовж 2022–2023 рр., виявили, що на початок фази кущення рослин ячменю ярого найменшу кількість сходів бур’янів у посівах спостерігали за умови вирощування культури на фоні полицевого обробітку ґрунту. У разі проведення безполицевого обробітку спостерігається збільшення рясності небажаної рослинності у посівах культури на 22,3 28,0 шт./м2 або 51,0–64,1 % порівняно з оранкою. На час збирання ячменю ярого відзначено зворотну тенденцію, яка свідчить про зменшення рівня забур’яненості посівів на варіантах плоскорізного і чизельного обробітку ґрунту на 48,8–64,3 % відносно оранки. Згідно з одержаними експериментальними даними виявлено, що маса рослин бур’янів у повітряно-сухому стані як у фазу кущення, так і перед збиранням найбільшою була на фоні оранки. На варіантах безполицевого обробітку ґрунту як агрегатом ЧГ-40, так і ГРС-2 відзначено зменшення маси бур’янів, відповідно на 15,2–45,3 і 4,8– 62,7 % та 26,8–45,3 і 21,4–57,8 % порівняно із оранкою. У структурі біологічних груп бур’янів, за варіантами основного обробітку ґрунту домінували малорічні види, частка яких варіювала в межах від 88,1 до 97,3 %. Серед варіантів обробітку ґрунту кращі умови для росту і розвитку ячменю формувалися на фоні чизельного обробітку ґрунту, де урожайність була максимальною 5,15 т/га. За умови плоскорізного обробітку і оранки врожайність зерна ячменю ярого поступалася чизелюванню, відповідно на 0,16 і 0,28 т/га. Результати досліджень свідчать, що збільшення глибини обробітку з 14–16 см до 22–25 см істотно не позначилося на зміні урожайності культури. Тобто можна вважати рівнозначним вплив різної глибини розпушування на врожайність ячменю ярого.
  • Item
    The effects of seeding rate and row spacing on the photosynthetic activity of soybean (Glycine max (L.) Merr.)
    (2021) Mikheieva, O.; Klymenko, I.; Mikheiev, V.; Golovan, L.; Dychenko, O. Yu.; Stankevych, S.; Chechui, H.; Chupryn, Y.; Laslo, O. O.; Nahorna, S. V.; Диченко, Оксана Юріївна; Ласло, Оксана Олександрівна; Нагорна, Світлана Вікторівна
    With an advent of early-maturing soybean varieties that have weaker ability to branch, there is a need to study the increase in seeding rates with different combinations of row spacing, in order to determine the effects of narrowing the area of plant nutrition on photosynthetic plant activity. This is the purpose of our research. The multifactorial experiment was performed by splitting sites in four replications. The research has demonstrated that the Baika variety sown with a row spacing of 15 cm and a seeding rate of 1.2 million pcs./ha - 40.5 ths. m2/ha was close to the optimal leaf surface. The Annushka soybean plants were inferior to variety Baika in this regard, with the difference up to 6.0 ths. m2/ha, due to differences in the leaf structure of the soybean varieties. The weather conditions have been found to play the dominant role; namely, a strong direct correlation was found between the amount of precipitation and the photosynthetic productivity of plants. For the Annushka variety, it was in the range of r = 0.714… 0.843, and for the Baika variety, r = 0.899… 0.947. Thus, using different combinations of seed sowing rate and row spacing, it is possible to adjust the photosynthetic productivity of soybean plants and, as a result, to provide better conditions for their development and higher yields.
  • Item
    Екологізація технології вирощування пшениці озимої за використання композиційних сумішей регуляторів росту та комплексних добрив
    (2022) Ласло, Оксана Олександрівна; Нагорна, Світлана Вікторівна
    Метою досліджень було визначення ефективності застосування насіннєвої та вегетаційної обробок регулятором росту Вимпел‑2 та добривом Оракул мультикомплекс на ріст, розвиток та продуктивність пшениці озимої.
  • Item
    Оцінка стану агроландшафтів за показниками розораності та антропогенного навантаження шляхом картографічного моделювання (на прикладі Полтавської області)
    (2022) Ласло, Оксана Олександрівна; Шевчук, Сергій Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна
    Використання картографічного моделювання стану агроландшафтів Полтавської області за показниками розораності та антропогенного навантаження сприяє пошуку шляхів оптимізації системи землекористування і підвищенню екологічної стабільності територій. З огляду на ситуацію, що склалася у агроекосистемі Полтавщини, слід заначити, що досягнення поставлених завдань з оптимізації можливе за умови поглибленого наукового дослідження параметрів агроландшафтів та особливостей їх перетворення під впливом антропогенних факторів.