Фахові видання. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Вплив складу борошняної суміші на якість локшини з додаванням гречаного борошна(2025) Бараболя, Ольга ВалеріївнаГречана локшина набуває популярності як функціональний продукт харчування завдяки високому вмісту біоактивних сполук та нутрицевтиків, позитивному впливу на метаболічне здоров'я та відсутності глютену. Метою цього дослідження є аналіз ряду показників якості локшини, виготовленої з різних пропорцій борошняних сумішей, включаючи гречане борошно. Експериментальні дослідження були проведені в Науковій лабораторії якості зерна імені Г. П. Жемели Полтавського державного аграрного університету з використанням стандартизованих методів та сучасного аналітичного обладнання. Порівняльний аналіз двох рецептів локшини – одного на основі суміші гречаного та пшеничного борошна (рецепт № 1), а іншого з додаванням манної крупи (рецепт № 2) – виявив суттєві відмінності в кулінарно-технологічних, органолептичних, текстурних та харчових характеристиках. Рецепт № 1 мав коротший час приготування (3,5 хв проти 4,8 хв), вищу еластичність та когезійність, що призвело до покращеної структури тіста та привабливішого зовнішнього вигляду (4,8 проти 4,2 балів). Він також містив більше глютену (12,3%) та харчових волокон (2,9 г). І навпаки, рецепт №2 продемонстрував більшу термостабільність з меншими втратами при варінні (9,3% проти 11,2%) та значно вищою водопоглинальною здатністю (192,5%). Він мав твердішу текстуру (твердість 7,62 Н) та кращі смакові оцінки (4,8 проти 4,5 балів), що свідчить про його потенціал для створення продукту з більш насиченою текстурою та смаком. Крім того, рецепт на основі манної крупи мав вищий вміст білка (13,5 г), а також підвищений рівень магнію та фосфору, що підвищувало його функціональну цінність. Обидва рецепти отримали високі загальні бали за сенсорною оцінкою (7,6–7,8 з 9), що підтверджує хороше сприйняття споживачами. Рецепт №1 рекомендований для виробництва локшини класичного стилю, тоді як рецепт №2 є перспективним як основа для інноваційного продукту з покращеним смаком, щільнішою текстурою та покращеними харчовими властивостями.Публікація Вплив строків сівби та норм висіву на врожайність та якість зерна озимої м’якої пшениці в умовах зміни клімату в Північному Степу України(2025) Бараболя, Ольга Валеріївна; Яновський, Р. О.Пшениця м’яка озима є однією з ключових зернових культур, що забезпечує продовольчу безпеку та економічну стабільність багатьох країн. Висока врожайність та якісні показники зерна цієї культури мають вирішальне значення для харчової промисловості та експорту. Ці показники формуються під впливом комплексу факторів, серед яких важливе місце займають строки сівби, норма висіву та погодні умови. Мета дослідження полягає у визначенні впливу строків сівби та норм висіву на врожайність і показники якості зерна пшениці м’якої озимої в умовах кліматичних змін. Дослідження проведені впродовж 2022–2024років в агрокліматичних умовах північного Степу України. Об’єкт дослідження – сорти пшениці м’якої озимої української селекції: Перепілка Одеська, Мудрість Одеська та Щедрість Одеська. Результати аналізу кліматичних умов виявили його неоднорідність, що суттєво впливало на процеси органогенезу пшениці озимої. Особливо критичним фактором виступав весняно-літній температурний градієнт 2024року за недостатнього зволоження. За більш сприятливих погодних умов 2023року врожайність зерна пшениці всіх дослідних сортів була вище за 2024рік, а максимальний її рівень складав 9,85–9,92т/га з сівбою 10вересня та нормою висіву 3млн/га. Ступінь кущення рослин у 2023році була вищою у зв’язку з більш сприятливими умовами зволоження у весняний період, тоді як у 2024році через високу середньомісячну температуру та низьку кількість опадів у квітні та травні відбулося зниження ступеня кущення на 0,1–0,4 одиниць порівняно з попереднім роком. Виявлено, що найбільш сприятливими строками сівби для отримання оптимального коефіцієнта кущіння є 20вересня (висів 4млн шт./га) та 10вересня (3млн шт./га). Ступінь продуктивних стебел в обох роках залишався відносно стабільним, демонструючи значення у межах 8,0–8,8млн/га при оптимальних строках сівби (10–20 вересня). Вологість зерна впродовж років дослідження знаходилась в межах норми (10,2–11,8%), але зменшувалась від ранніх строків до більш пізніх за одночасного збільшення норми висіву. Натура зерна не зазнала критичних змін через погодні умови та знаходилась в межах 735–782г/л, але на неї вплинули строки сівби та норми висіву. Найвищі значення натури спостерігались у варіанті з сівбою 15серпня при нормі висіву 1млн шт./га (від 775г/л, 1клас зерна) та 30вересня з нормою висіву 5млн шт./га (750–775г/л, 2клас). Маса 1000зерен залишалася відносно стабільною, змінюючись у межах 33–42 г, та зменшувалась зі збільшенням норми висіву.Публікація Сортова оптимізація пшениці озимої для підвищення урожайності та покращення якості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України(2025) Бараболя, Ольга Валеріївна; Євлаш, В. В.Пшениця м’яка озима є провідною зерновою культурою в Україні, відіграючи ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки й експортного потенціалу аграрного сектора. В умовах посилення кліматичної нестабільності та зростання вимог до якості зерна важливого значення набуває сортова оптимізація, спрямована на підвищення адаптивності, урожайності й якості пшениці. Мета дослідження – оцінити доцільність сортозаміни сорту Бардотка на сорт Балетка за показниками урожайності й якості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України. Дослідження проведені впродовж 2022–2025рр. на базі ТОВ «Білагро» (с.Красногорівка, Миргородський район, Полтавська область). Об’єктом дослідження стали сорти пшениці м’якої озимої чеської селекції – Бардотка та Балетка. Установлено, що заміна сорту Бардотка на Балетку забезпечила суттєве підвищення продуктивності агроценозу: середня урожайність сорту Балетка перевищувала сорт Бардотка на 0,98т/га (+22,0%). Крім того, сорт Балетка демонстрував вищу стабільність урожайності в умовах мінливого клімату, що підтверджується нижчим коефіцієнтом варіації. Якісні характеристики зерна сорту Балетка також мали переваги: вміст білка був вищим на 1,82в.п., сирої клейковини – на 3,78в.п., маса 1000зерен – на 5,6г. Це забезпечувало стабільне віднесення сорту до класу цінної пшениці, на відміну від сорту Бардотка, яка не завжди відповідала якісним стандартам. Аналіз впливу гідротермічних умов на продуктивність засвідчив вищу адаптивність сорту Балетка до кліматичних стресів, особливо у посушливі періоди наливу зерна, де вона зберігала високу врожайність навіть при критично низьких значеннях гідротермічного коефіцієнта. Підвищена зимостійкість і посухостійкість сприяли стабільному формуванню врожаю незалежно від погодних коливань. Результати дослідження доводять доцільність та економічну ефективність сортозаміни, яка сприяє підвищенню продуктивності, покращенню якості зерна та стабілізації виробництва пшениці м’якої озимої в умовах кліматичних змін.Публікація Application of quantum-chemical methods to estimate the carcinogenic properties of benzopyrene metabolites(2024) Хахель, Олег Альбінович; Khakhel, O. A.; Ромашко, Таміла Петрівна; Romashko, T. P.Benzo[a]pyrene is a common environmental pollutant and a powerful carcinogen that can accumulate in various organs and tissues, causing DNA damage through the adducts’ formation, which contributes to the development of neoplasms of various localization. This compound carcinogenic activity is well studied and proven to be related to the nature and electronic configuration of biologically activated metabolites. Since not all metabolites of benzo[a]pyrene show carcinogenic effects, in this study an attempt to theoretically investigate their spectral properties and to use the obtained data in establishing a correlation with the observed carcinogenic effect was made. In order to study the spectroscopic properties of benzo[a]pyrene metabolites which, depending on the transformation pathways, can form products with different carcinogenic activity, the energies of the lower electronically excited states of metabolite molecules were calculated using the semi-empirical PM3 method (Hyper Chem 7.5). To determine the features of the electron density distribution during the molecules’ excitation, we used the values of the occupancy of the highest occupied molecular orbital and the lowest unoccupied molecular orbital, which participate in one-electron transitions. The calculation results of the position of the benzo[a]pyrene absorption spectra satisfactorily correlate with the experimental data presented in the literature, which is a confirmation of the obtained data reliability regarding the spectral characteristics of its metabolites. The performed calculations made it possible to determine the position of the long-wavelength absorption bands of some metabolites, for which experimental data have not been currently determined. It has been established that the long wave bands in the absorption spectra of carcinogenic metabolites of benzo[a]pyrene in the number: BP → BP 7,8-epoxide → BP 7,8-dihydrodiol → BP 7,8-dihydrodiol-9,10-epoxide are equally intense and sequentially shifted to the short-wavelength region relative to the benzo[a]pyrene absorption spectra.Публікація Моніторинг геохімічних показників ґрунтів міста Полтави(2025) Шевчук, Сергій Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов ГригорівнаПодано результати багаторічного моніторингу геохімічних показників темно-сірих опідзолених ґрунтів м. Полтави (2005—2024). Відбір зразків проведено згідно ДСТУ 4281:2004; аналізи виконано в лабораторії Північно-Східного міжрегіонального центру ДУ "Інститут охорони ґрунтів України" за загальноприйняти ми методиками. Визначено діапазон реакції ґрунтового розчину pH 5,85—6,84 (середнє 6,18) та вміст гумусу 1,75—2,40 % (середнє 2,23 %). Вміст лужногідролізованого азоту коливався в межах 65,6—93,12 мг/кг (середнє 77,05 мг/кг), нітратного азоту — 20,67—25,81 мг/кг (середнє 23,43 мг/кг), амонійного азоту — 19,39— 24,55 мг/кг (середнє 21,76 мг/кг). Рухомі форми фосфору та калію визначені в інтервалах 130,23—168,92 і 110,48—174,23 мг/кг відповідно (середні 147,89 і 128,10 мг/кг). З’ясовано, що для досліджуваного типу ґрунту характерний відносно стабільний вміст гумусу. Низький рівень лужногідролізованого азоту поєднується з підвищеним вмістом нітратів, що впливає на активізацію процесів нітрифікації та зниження здатності ґрунтів утримувати амонійні форми азоту в поглинальному комплексі. Амонійний азот залишається від носно стабільним, проте існує потенційна загроза його переходу у нітратну форму, що підсилюється особ ливостями мінералогії ґрунтів м. Полтави — зниженням вмісту вторинних глинистих мінералів із високою сорбційною здатністю. Водночас рівень калію відповідає середнім значенням, що пояснюється частковим його винесенням у процесі інтенсивного землекористування. Отримані результати доцільно інтег рувати у Ге неральний план м. Полтави (урахування зон деградації ґрунтів); схеми функціонального зонування міста (виділення територій зі зниженою геохімічною стійкістю, що потребують фіторемедіаційних заходів); аграрну практику (адаптивний підбір культур і систем удобрення з урахуванням мінералогічних особли востей ґрунтів); систему екологічної безпеки міста (діагностика ризиків забруднення підземних вод і міг рації нітратів у зонах з низькою буферністю), зокрема під час визначення функціонального призначен - ня територій, регулювання інженерного навантаження та розроблення програм сталого розвитку урба нізованих ландшафтів.Публікація Ефективність комплексного удобрення у технології вирощування кукурудзи(2025) Ласло, Оксана Олександрівна; Олепір, Роман ВікторовичУ статті висвітлено аналіз та підтвердження результатів наукових досліджень стосовно позакореневого підживлення кукурудзи, що є ефективними для забезпечення рослин елементами живлення протягом вегетаційного сезону. Зазначено, що за листкового підживлення макро-і мікроелементи потрапляють до рослинного організму і швидко включаються в синтез органічних речовин, надходять до інших органів рослини, беруть участь у процесах метаболізму і надалі впливають на врожайність середньостиглих гібридів (ФАО 320). У статті описано дослідження з вивчення впливу КАС і мікродобрив на продуктивність гібридів кукурудзи за позакореневого підживлення у фазі 3–5 листків кукурудзи. Дослідженнями встановлено, що, окрім макроелементів, кукурудза також потребує значної кількості мікроелементів, засвоєння яких варіюється залежно від конкретного етапу росту та розвитку рослини. Саме поєднання КАС з Авангард Кукурудза та Мікро-Мінераліс сприятиме розкриттю генетичного потенціалу кукурудзи ФАО 320 та підвищенню врожайності. У результаті використання сумішей добрив площа листкової поверхні на варіанті Авангард Р Кукурудза, де відзначили найвищі показники, була на 0,6 тис. м2/га вища за контроль, на варіанті з Мікро-Мінераліс (Кукурудза) показники суттєво не відрізнялися від показника контролю і перевищили його лише на 0,3 тис. м2/га. Кількість качанів збільшувалася на варіанті із застосуванням мікродобрива Авангард Р Кукурудза. Маса качана на варіанті 2 перевищила контроль на 5 г, у варіанті 3 – на 2 г. Маса 1 000 зерен на варіантах 2 і 3 перевищувала контроль на 7–9 г. Результати досліджень підтверджують, що позакореневе підживлення КАСі мікродобривами сприяє збільшенню висоти рослин, покращенню біометричних характеристик і підвищенню якості врожаю. Урожайність гібрида кукурудзи на варіанті контролю становила 8,3 т/га, що на 0,29 т/га нижча за показник у варіанті 2 (КАС + Мікро-Мінераліс (Кукурудза));у варіанті 3 (КАС + Авангард Р Кукурудза) показник продуктивності вищий від контролю на 0,97 т/га. Результати досліджень дають підставу рекомендувати до застосовування оброблення посівів у ключові етапи розвитку рослин (фаза 3–5 листків кукурудзи), узгоджуючи її з фізіологічними потребами культури. Для цього необхідно враховувати конкретний дефіцит мікроелементів з урахуванням індивідуальних властивостей ґрунту та рівня удобрення, тому для гібридів кукурудзи ФАО 320 рекомендовано композицію КАС + Авангард Р Кукурудза для позакореневого підживлення, що сприяє підвищенню врожайності та рентабельності культури.Публікація Композиційні суміші регуляторів росту та інокулянтів у технології вирощування органічної сої(2025) Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов Григорівна; Голуб-Маковецька, І. А.У статті висвітлено результати ефективності застосування регуляторів росту рослин у суміші з інокулянтами для підвищення адаптаційних властивостей, продуктивності та покращення якісних показників насіння органічної сої. У праці окреслено, що продуктивне застосування органічної технології вирощування сої залежить від своєчасного виконання усього комплексу технологічних заходів, до яких відносять: реалізація генетичного потенціалу сортів, урахування агрокліматичних умов вирощування, культура землеробства, система удобрення та захисту посівів. Результати досліджень свідчать про те, що найвища схожість насіння сої була у варіанті з використанням препарату Стімпо+Хай Кот Супер Соя. Схожість насіння на варіанті з використанням Стімпо+Хі Стік перевищували контроль на 4,2 %, а у варіанті з Стімпо+Хай Кот Супер Соя – на 6,6 %. Спостереження у фазі утворення бобів за морфометричними показниками сої у досліді показали, що висота рослин сої на варіанті з біопрепаратом Стімпо+Хай Кот Супер Соя була найвищою, і перевищувала контроль на 4,7 см, рослини на варіанті 2 перевищували показник контролю на 4,3 см. Найбільша кількість листків на одній рослині також відмічено на варіанті 3 із використанням Стімпо+Хай Кот Супер Соя – 0,7 шт., на варіанті 2 – 0,2 шт; найвищий показник маси однієї рослини спостерігали також на варіанті 3 (Хай Кот Супер Соя), що на 3,2 г перевищив контроль, а варіант 3 із застосуванням інокулянта Стімпо+Хі Стік збільшився на 1,9 г. При використанні Стімпо+Хі Стік бульбочки утво- рювалися гірше ніж на варіанті 3 Стімпо+Хай Кот Супер Соя, проте, у цьому варіанті утворення бульбочок відбувалося інтенсивніше – на 6 шт. у порівнянні з контролем, тоді як на варіанті 2 – на 4 шт; маса сирих бульбочок на варіантах 2 і 3 була однаковою і перевищила контрольна 0,4 г, тоді як маса сухих була вищою на 1–2 г. Приріст урожаю на варіанті із використанням Стімпо+Хі Стік складав 0,16 т/га (6,4 %), тоді як на варі- анті з Стімпо+Хай Кот Супер Соя – 0,21 т/га (8,4 %). Вміст білку був у межах норми і мав незначні відхилення у межах 0,8 % у порівнянні з контролем.тУ статті наведено рекомендації доцільності та ефективності застосуванням композиції Стімпо+Хай Кот Супер Соя, хоча суміш Стімпо+Хі Стік мав незначні відхилення і також рекомендується до застосування у виробництві, що забезпечить отримання якісної продукції, та стабільного урожаю.Публікація Гербіцидна технологія захисту соняшника за умов нестійкого зволоження(2025) Ласло, Оксана Олександрівна; Оніпко, Валентина Володимирівна; Панченко, Катерина СтепанівнаУ статті висвітлено питання забур’янення посівів соняшнику, що є одним із вагомих чинників, що заважає гібридам реалізувати генетичний потенціал. Результатом досліджень є аналіз сегетальної та рудеральної компонент агрофітоценозу у критичні фази росту та розвитку гібридів соняшнику для контролю за фітосанітарним станом посівів за використання ґрунтових гербіцидів. Установлено, що за час проведення досліджень спостерігали сходи таких бур’янів: малорічних ‒ Amaranthus retroflexus, Setaria viridis, Chenopodium album, Thlaspi arvense L., Stellaria media L., Thlaspi arvense L.; багаторічних ‒ Cirsium arvense, Elymus repens (L.). Найбільшою була кількість бур’янів із групи дводольних малорічних ‒ 55%, найменшу частку становила група багаторічних бур’янів ‒ 15%, злакових бур’янів налічували 30%. Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів та їх композицій суттєво вплинуло на формування величини врожаю соняшнику завдяки відсутності конкуренції із сегетальною рослинністю в початкових фазах росту. Кращі показники отримали в разі застосування суміші гербіцидів (Пропазокс + Промекс), які вносили до сходів соняшнику, отриманий результат перевищував контроль на 3,3 ц/га, на варіанті із застосуванням препарату Промекс урожайність збільшилася на 2,0 ц/га, а в разі застосування препарату Пропазокс – на 1,8 ц/га. Результати досліджень підтверджують, що застосування сумішей гербіцидів (Пропазокс + Промекс) для контролю рівня забур’янення посівів соняшнику на початкових етапах росту та розвитку сприяє підвищенню показників продуктивності культури. Результати досліджень дають підставу рекомендувати до застосовування суміш гербіцидів Пропазокс + Промекс для підсилення їхньої фітотоксичної дії на сегетальну рослинність, що спрятиме розкриттю генетичного потенціалу гібридів соняшнику й отриманню прибутку від вирощування культури.Публікація Адаптивні властивості гібридів кукурудзи до несприятливих кліматичних умов(2024) Маренич, Микола Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Драч, В. С.У статті представлено результати комплексного дослідження адаптивного потенціалу та пластичності сучасних гібридів кукурудзи (Zea mays L.) різних груп стиглості (від ранньостиглих до середньопізніх) в умовах дії несприятливих абіотичних чинників. Актуальність роботи зумовлена глобальними змінами клімату, що супроводжуються зростанням середньорічних температур, тривалими повітряно-ґрунтовими посухами та нерівномірним розподілом опадів протягом вегетаційного періоду, що створює суттєві ризики для стабільного виробництва зерна кукурудзи в Україні. Автор аналізує комплекс морфо-фізіологічних та агрономічних показників, які визначають стійкість рослин до гідротермічного стресу на різних етапах онтогенезу (зокрема, у критичні фази цвітіння та наливу зерна). У роботі висвітлено особливості функціонування асиміляційного апарату, динаміку збереження тургору, ефективність водоспоживання, а також вплив стресових умов на озерненість качана та масу 1000 насінин. На основі багаторічних польових експериментів розраховано індекси стресостійкості та коефіцієнти екологічної пластичності досліджуваних генотипів. Обґрунтовано критерії підбору гібридів із високим рівнем адаптивності (зокрема за показником ФАО), здатних забезпечувати стабільну врожайність та високу окупність витрат у посушливих умовах, що має практичне значення для оптимізації сортової структури посівів та підвищення рентабельності кукурудзосіяння в Лісостепу і Степу України.Публікація Оцінка продуктивності ґрунтів за вмістом гумусу(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Олепір, Роман Вікторович; Диченко, Оксана ЮріївнаУ статті висвітлено питання моніторингу та оцінки продуктивності земель сільськогосподарського призначення, а також системи спостереження за їх станом, цільовим використанням з метою вчасного виявлення змін та уникнення негативних наслідків. Результатом досліджень є аналіз родючості ґрунтів Полтавської області у розрізі ОТГ та районів за параметром: зміни запасів гумусу. Встановлено, що за час проведення досліджень Х та ХІ турів агрохімічних обстежень ґрунтів Полтавської області, під час яких визначено вміст гумусу, зміни актуальної та обмінної кислотності та вміст основних макроелементів, окреслено заходи контролю за станом земель сільськогосподарського призначення, що дозволяє використовувати результати цих досліджень для виявлення змін стану й структури земельних угідь, ґрунтового покриву, оцінки земель, поширення ерозійних процесів та рівня екологічної стійкості ландшафтів. Дослідженнями встановлено, що вміст гумусу у Лубенському та Кременчуцькому районах середній (2,1−3,0%) і підвищений (3,1−4,0%) показники, тоді як для Полтавського та Миргородського районів характерний і високий рівень (4,1−5,0%) вмісту гумусу. Результати досліджень підтверджують що високий вміст гумусу мають ґрунти Великобагачанської (4,4%) та Карлівської (4,22%) ОТГ. Тоді як середній рівень (2,1−3,0%) вмісту гумусу відмічено у Пирятинській (2,74%), Чорнухинській (2,76%), Лохвицькій (2,97%), Гадяцькій (2,99%), Козельщанській (3,03%), Кременчуцькій (2,72%) та Кобеляцькій (3,09%) ОТГ. Шістнадцять ОТГ області мають підвищений вміст гумусу у ґрунтах, що характеризується у межах 3,1−4,0%. Результати моніторингу ґрунтів є важливим заходом при регулюванні земельних відносин. Вони використовуються для економічної та грошової оцінки земель, встановлення розмірів плати за землю, планування заходів щодо відновлення родючості ґрунтів та підвищення урожайності, коригування агротехнологій та проведення еколого-агрохімічного районування території. Його основною метою є вчасне виявлення змін у їх стані, оцінка, запобігання негативним наслідкам процесів та розроблення науково обґрунтованих систем землеробства.Публікація Моніторинг ґрунтів: еколого-агрохімічна оцінка(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Нагорна, Світлана Вікторівна; Панченко, Катерина СтепанівнаУ статті висвітлено аналіз та узагальнення результатів лабораторних досліджень стану ґрунтів Полтавської області за вмістом макроелементів та гумусу, здійснено еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу. У статті описано статистичне узагальнення агрохімічних показників: азот, фосфор, калій, гумус. Найвищі показники азоту на території Великобагачанської, Диканської, Миргродської, Шишацької, Карлівської ОТГ (121,3‒128,3 мг/кг); найнижчі показники мають ґрунти Козельщанської, Гадяцької, Чорнухинської ОТГ (90,3‒97,3 мг/кг), з чого слідує, що ґрунти за вмістом азоту, що легко гідролізується характеризуються низьким вмістом (101−150 мг/кг) та дуже низьким вмістом (<100 мг/кг). Високі показники вмісту фосфору (151−200 мг/кг), на території Полтавської, Пирятинської, Хорольської, Машівської, Шишацької, Семенівської ОТГ. Середнім вмістом (51‒100 мг/кг) характеризуються ґрунти Лубенської, ОТГ. Підвищені показники вмісту калію (81−120 мг/кг), на території Великобагачанської, Гребінківської, Зіньківської, Котелевської, Кременчуцької, Лохвицької, Лубенської, Миргородської, Оржицької, Пирятинської, Чорнухинської ОТГ. Всі інші ґрунти ОТГ характеризуються високим вмістом калію (121‒180 мг/кг). Високий вміст гумусу мають ґрунти Великобагачанської (4,4 %) та Карлівської (4,22 %) ОТГ; середній рівень (2,1−3,0 %) вмісту гумусу відмічено у Пирятинській (2,74 %), Чорнухинській (2,76 %), Лохвицькій (2,97 %), Гадяцькій (2,99 %), Козельщанській (3,03 %), Кременчуцькій (2,72 %) та Кобеляцькій (3,09 %) ОТГ. Шістнадцять ОТГ області мають підвищений вміст гумусу у ґрунтах, що характеризується у межах 3,1−4,0 %. Проаналізовано еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу ‒ найнижчий рівень оцінки становить 54 бали, що відповідає Кременчуцькій ОТГ, натомість найвищий показник оцінки складає 88 балів та відповідає Великобагачанській ОТГ. Ґрунти області мають підвищене забезпечення гумусом, низьке забезпечення азотом та високе (підвищене) забезпечення фосфором і калієм. На підставі співставлення нормативних значень ґрунтових параметрів і фактичних значень показників у межах Полтавської області визначено стан придатності ґрунтів до вирощування основних агрокультур та збільшення площ під органічним виробництвом.Публікація Ефективність застосування біологічних регуляторів росту на пшениці озимій у конверсійному періоді до органічного виробництва(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов Григорівна; Кочерга, А. Ю.У статті висвітлено результати ефективності застосування біологічного регулятора росту Агробактеринна пшениці озимій у періоді конверсії до органічного виробництва. У праці окреслено, що найбільш поширеними біологічними регуляторами росту, що застосовують на озимій пшениці є бактеріальні препарати, які містять корисні мікроорганізми, такі як азотфіксуючі бактерії. Результати досліджень свідчать про те, що на фоні мінерального живлення N90; P60; K70 отримали більш дружні сходи, показник перевищив контроль на 5 %, на варіантах 2 і 4 показник підвищився на 3‒4 %. Підвищені норми калійних добрив, що були внесені в основний обробіток під пшеницю озиму сприяли не тільки дружнішим сходам восени, а і накопиченню більшої кількості цукрів, що спряло кращій перезимівлі. Більш здорові рослини відмічені на варіанті 3 за обробки біорегуля тором, вони перевищили показник контролю по виживанню на 7 %, тоді як на варіантах 2 і 4, показник перевищив контроль на 2‒4 %. Кількість колосків на варіантах контролю та за використання нижчих доз калійного живлення була на рівні 18 шт., а на варіанті 2 перевищила контроль на 1 шт.; кількість зерен у колосі на контролі була найнижчою ‒ 11 шт., тоді як на варіантах, де застосовували біорегулятор та вищі норми калію – показник складав 23 шт; маса зерен була найвищою на варіанті 3, що на 0,06 г перевищила контроль, на варіантах 2 і 4 показник мав незначні відхилення від кращого варіанту та перевищив контроль на 0,03‒0,05 г; маса 1000 зерен на кращому варіанті 3, перевищила контроль на 0,7 г, на варіантах 2 і 4 збільшилась на 0,2‒0,4 г. Урожайність пшениці озимої на варіанті 3 була вищою за контроль на 0,6 т/га, на варіанті 2 показник збільшився на 0,2 т/га, на варіанті 4 на 0,5 т/га. Вміст білка на варіантах із застосуванням біорегулятора був майже однаковим, проте перевищив контроль на 0,2‒0,3 %; вміст сирої клейковини перевищив контроль на варіантах 2, 3, 4 на 0,4‒1,9 %. У статті наведено рекомендації доцільності та ефективності передпосівної обробки насіння біорегулятором Агробактерин, що на фоні оптимального мінерального живлення із застосуванням добрив на основі гуматів сприятимуть не тільки зростанню урожайності пшениці озимої, а й пришвидшать проходження періоду конверсії до органічного виробництва.Публікація Моніторинг земельних ресурсів: причини поширення екзогенних геологічних процесів(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Головань, Л. В.; Чуприна, Ю. Ю.У статті висвітлено результати моніторингу екзогенних процесів, таких як зсуви й під топлення, що завдають значні збитки на території Полтавської області. Так, при прове денні досліджень екзогенних геологічних процесів (ЕГП) для оцінки ступеня поширеності пошкоджень на території Полтавської області є використання двох підходів. Перший надає якісну оцінку та базується на підрахунку кількості зафіксованих випадків небезпечних ЕГП, що знаходяться в межах певної структурної одиниці. Другий метод оцінки поширеності забруднень надає кількісну оцінку, яка полягає у підрахунку площі займаних небезпечними ЕГП, що знаходяться в межах певної структурної одиниці. У праці окреслено, що найбільш небезпечними екзогенними геологічними процесами, що переважають на Полтавщині є зсуви та абразія берегів водних об’єктів, що спричиняють негативний вплив на стан земельних ресурсів області. Результати досліджень свідчать про те, що для боротьби із зсувними процесами слід передбачити наступні дії: встановлення та класифікація районів нестабільності ґрунту з подальшим створенням детальної нестійкої карти ґрунтів; надання мето дології оцінки та визначення ризику зсуву; упровадження відповідної стратегії управління ризиком, яка включає ступінь ризику послаблення і запобігання зсувним процесам; аналіз фак торів, що сприяють нестабільності ґрунту та розроблення моделі нестабільності земної поверхні; підвищення інформованості місцевих жителів про ризик зсувів. У статті наведено рекомендації стосовно моніторингу екзогенних процесів, виявлення змін та прогнозування їх розвитку. Зазначено, що моніторинг окремих екзогенних геологічних процесів проведено не у повній мірі, оскільки потрібно мати можливість для збереження, накопичення, обробки та аналізу інформації, яка може бути представлена як у табличному, так і у картографічному вигляді. Дана задача може бути вирішена за допомогою сучасних ГІС технологій.Публікація Застосування мікробіологічних препаратів та гуматів з метою підвищення адаптивності та стресостійкості рослин сої при вирощуванні(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Олепір, Роман Вікторович; Панченко, Катерина СтепанівнаУ статті висвітлено результати застосування мікробіологічних препаратів та гумі нових мікродобрив з метою підвищення урожайності сої. Важливим елементом досліджень була обробка насіння інокулянтами та мікродо бривом Соя Аміно Хелат, що сприяла активному утворенню бульбочок на коренях рослин сої, вища кількість бульбочок у фазі цвітіння була на варіантах за комплексного викори стання інокулянтів та мікродобрива, що майже удвічі перевищила контроль. У статті наведено результати стосовно впливу інокулянтів з мікродобривом Соя Аміно Хелат на формування нодуляційного апарату сої у фазі утворення бобів, що сприяло формуванню значно більшої їх кількості порівняно з фазою цвітіння, цей показник зріс майже у півтора рази залежно від варіанту досліду, що і вплинуло формуванні урожаю сої. Результати досліджень впливу інокулянтів з мікродобривом Соя Аміно Хелат на формування корене вої системи сої свідчать про те, що нодуляційний процес відбувався активно в усіх варі антах, включаючи контроль, де бульбочки утворювались завдяки інокулянту Ризоактив; а найбільш потужний нодуляційний апарат формувався за використання композиційної допосівної обробки мікродобривом Соя Аміно Хелат та інокулянту Ризостим, дещо менші показники отримали на варіанті з Хі Стік Соя. Найвищий приріст урожаю сої забезпечив препарат Ризостим. В умовах нетипового зниження температури на початку вегетації сої у 2023 році досліджуване мікродобриво Соя Аміно Хелат у композиції з інокулянтом Ризостим забезпечило прибавку врожаю сої порівняно з контролем на 12,3%, у варіанті з інокулянтом Хі Стік Соя – 8%. Отже, можна стверджувати, що допосівна обробка насіння композицією мікродобрива Соя Аміно Хелат у комплексі з інокулянтами мала пози тивний ефект на ростові процеси рослин, сприяла більш ефективній роботі нодуляційного апарату, що у подальшому вплинуло на показники урожайності сої.Публікація Вплив змін клімату на умови перезимівлі пшениці озимої: вегетаційні обробки регуляторами росту(2024) Ласло, Оксана Олександрівна; Олійник, О. О.; Гордєєва, Олена ФедорівнаУ статті висвітлено питання застосування регуляторів-ретардантів на посівах пшениці озимої за нетипових агро-кліматичних умов та пізніх строків сівби. Своєчасне внесення ретардантів у середині фази кущення (ВВСН 13–25) після весняного відновлення рослин пшениці озимої вплинуло на стресостійкість рослин, попередило процес вилягання упродовж вегетації. Ми спостерігали підвищення показників окремих елементів структури урожаю. За час проведення досліджень стану рослин пшениці озимої сорту Керамік після відновлення весняної вегетації на дослідних ділянках відмічено виживання рослин від 319–321 шт/м2, тоді як відсоток виживання складав 85,9–89,7%. Як показали дослідження, кількість колосків у колосі збільшилась на 0,5 шт., а кількість зерен у колосі не збільшилася і була на рівні 44 шт. в обох варіантах. маса зерен з одного колосу також не збільшилася і була у межах 1,9 г; маса 1000 зернин збільшилася на 0,4 г. Отже, елементи структури урожаю сорту Керамік були вищими при застосуванні регулятора «Медакс Топ» порівняно з «Хлормекват-Хлорид 750». Встановлено, що препарат «Медакс Топ» забезпечив кращий захист від вилягання пшениці озимої (0%), тоді як «Хлормекват-Хлорид 750» показав вилягання рослин у межах 5%. Дослідження впливу регуляторів росту на урожайність пшениці озимої та якісні показники зерна показали підвищення на варіанті з препаратом «Медакс Топ». Зокрема, показник урожайності на варіанті був вищий на 0,15 т/га, вміст білка у сировині підвищився на 0,2%, вміст сирої клейковини – на 0,5%. Результати польових досліджень підтверджують високий економічний ефект за використання регуляторів-ретардантів, що впливає на урожайність, біологічну та екологічну цінність зернової продукції. Рекомендуємо використання ретарданту «Медакс топ» на сортах інтенсивного типу пшениці озимої при сівбі у пізні строки.Публікація Вплив застосування комбінацій гербіцидів на продуктивність пшениці озимої в умовах Західного Полісся(2024) Олійник, О. О.; Крайна, М. А.; Ласло, Оксана ОлександрівнаПроблема захисту посівів пшениці озимої від забур’яненості є актуальною у сільськогосподарському виробництві, зокрема і у поліській зоні. Кожна система господарювання в силу різних обставин потребує постійного удосконалення та апробацій нових продуктів задля досягнення найкращого результату. Враховуючи великий відсоток посівів саме пшениці озимої на території Західного Полісся, а також зважаючи на вагомий вплив ступеня забур’яненості поля на подальше формування врожаю культури, було досліджено три різні системи гербіцидного захисту на полях господарства Рівненського району. Завданням досліджень було встановити особливості формування врожаю пшениці озимої при застосуванні гербіцидів у одну із критичних фаз розвитку культури на території Західного Полісся. Дослід було закладено на території господарства, поля якого розташовані у східній частині Рівненщини. Переважаючим типом ґрунту господарства є дерново-підзолисті супіщані ґрунти. Дослідження проводилось упродовж 2021–2022 років. У результаті проведених досліджень було вивчено вплив застосування 3-х різних гербіцидних поєднань, де один із трьох варіантів досліду слугував господарським контролем. Отже, було застосовано 3 типи багатокомпонентних гербіцидів, де спільною діючою речовиною для всіх препаратів був флорасулам. За результатами проведеного нами дослідження встановлено, що застосування гербіцидів на посівах пшениці озимої, у період фази переходу культури від формування вегетативної маси рослини до формування колоса, безпосередньо має певний вплив на якісні та кількісні показники культури. На варіанті, де діючими речовинами, окрім флорасуламу, були амінопіралід та 2,4 Д, попри нижчі показники маси 1000 зерен та маси зерен з 1 рослини, було отримано найкращі показники по вмісту білка, крохмалю, а також рівню врожайності пшениці озимої. На варіанті із гербіцидом № 2, до складу якого входили діючі речовини групи фенілпіразоліни, зафіксовано найнижчий показник урожайності. Щодо варіанту із гербіцидом № 1, а саме господарського контролю, отримано найнижчі показники по усіх зафіксованих значеннях, що стосувались культури та зерна зокрема; рівень урожайності – середній. Отримані результати свідчать про значні переваги раціонального застосування гербіцидів у практиці сільськогосподарського виробництва, що сприяє збільшенню врожайності та поліпшенню якості продукції пшениці озимої.Публікація Порівняльна характеристика сортів нуту звичайного за урожайністю та агроекологічною стійкістю(2026-05-08) Рибальченко, Анна Михайлівна; Криворучко, Людмила МихайлівнаОдним із ключових завдань ефективного виробництва зерна нуту є встановлення чинників, що визначають рівень урожайності культури. До таких чин ників, насамперед, належить добір сортів, адаптованих до грунтово-кліматичних умов відповідної зони виро щування. Метою дослідження є здійснення порівняль ної оцінки сортів нуту звичайного в Україні за рівнем урожайності, комплексом господарсько-цінних ознак та показниками агроекологічної стійкості. Порівняльну оцінку сортів нуту звичай ного за рівнем урожайності та показниками агроеко логічної стійкості виконано на підставі аналізу даних Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2026 рік, а також Офіційних описів сортів за критеріями господарської придатності для умов Лісостепу України, опублікованих у Бюлетенях «Охорона прав на сорти рослин» Інформаційно довідкової системи «Сорт». За показником урожайності сорти нуту звичайного, внесені до Державного реєстру, розміщу ються в такій послідовності: Зехавіт – 3,9 т/га, Лара – 3,4 т/га, Кіра – 3,3 т/га, Єва – 3,2 т/га, Вента – 2,8 т/га, Зодіак – 2,8 т/га, Козерог – 2,7 т/га, Октавіус – 2,5 т/га, Овен – 2,0 т/га. За тривалістю вегетаційного періоду найбільш скоростиглим виявився сорт Лара (74 доби), тоді як найбільш тривалий період вегетації мали сорти нуту звичайного Вента та Октавіус по 95 діб. Найвищі значення маси 1000 зерен сформували сорти Овен, Козерог, а також Зехавіт з показниками маси 1000 зерен відповідно 475, 440, 430 г. Серед сор тів нуту, внесених до Державного реєстру, найбільшу висоту рослин формував сорт Вента – 70 см, тоді як найменшу – Зехавіт – 53 см. Показник висоти при кріплення нижнього бобу був максимальним у сорту Зехавіт – 28,5 см. У сорту Вента він становив 25 см, у Єви – 22 см, у сортів Кіра, Козерог і Октавіус по 20 см, у сорту Овен – 19 см, а найнижчі значення мали сорти Лара та Зодіак по 18 см. Важливою умовою добору сортів нуту звичайного для вирощування в конкретних грунтово-кліматичних умовах є їхня здатність протистояти несприятливим чинникам довкілля. За результатами аналізу стійкість до вилягання у сортів нуту становила 7–9 балів, при цьому найвищі значення мали Кіра та Зодіак – 9 балів. Показники стійкості до обсипання насіння варіювали в межах 6–9 балів; максимальними показниками відрізнялися сорти Кіра, Козерог і Овен по 9 балів. Стійкість до аскохітозу варіювала від 6 до 9 балів, Зодіак і Овен характеризувалися найвищим рів нем – 9 балів. Стійкість до кореневих гнилей знахо дилася в діапазоні 5–8 балів; найкращі показники продемонстрували Зодіак, Козерог і Овен по 8 балів. Стійкість до зернівки у сортів нуту звичайного стано вила 5–9 балів, а максимальне значення зафіксовано у сорту Овен – 9 балів. На основі порівняльної характеристики сортових ресурсів нуту виділено сорти, що відрізнялися за урожайністю та агроекологічною стійкістю.Публікація Забур’яненість та ентомо-фітопатологічний стан посівів буряків цукрових за різних способів основного обробітку ґрунту в сівозміні(2025) Філоненко, Сергій Васильович; Філоненко, В. С.Вивчення забур’яненості та ентомо-фітопатологічного стану посівів буряків цукрових за різних способів основного обробітку ґрунту.Методи. Дослідження впливу різних способів основного обробітку ґрунту на забур’яненість та ентомо-фітопатологічний стан посівів буряків цукрових проводили на Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН України упродовж 2022-2024 рр. Дослідження проводили із гібридом буряків цукрових Булава, який рекомендований до відповідної зони вирощування. Обліки, спостереження та аналізи проводили згідно загальноприйнятих методик, розроблених науковцями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (м. Київ).Результати. У зернопросапній сівозміні забур'яненість посівів у фазі розвинутої «вилочки» рослин буряків була найнижчою на варіанті з ярусною оранкою – 31 шт./м2. У зернопаропросапній сівозміні, де оранка на глибину 30-32 см порівнювалась зі способами плоскорізного і поверхневого обробітків, виявлено, що саме вона є найефективнішою у боротьбі з бур'янами.За всі роки досліджень маса 100 ростків буряків цукрових виявилась найбільшою в обох сівозмінах на варіантах із оранкою на глибину 30-32 см і склала, в середньому, 41,8 г (зернопросапна сівозміна) і 43,2 г (зернопаропросапна сівозміна). На цих же варіантах щороку спостерігали найменше поширення коренеїду (10,8% і 14% відповідно) і найнижчу інтенсивність ураження ростків буряків цукрових цією хворобою (2,9% та 2,8% відповідно). Щодо поширення хвороб листкового апарату та інтенсивності ураження ними рослин буряків цукрових на фоні різних способів основного обробітку ґрунту, то тут також краща ситуація склалася на ділянках, де застосовували звичайну оранку на 30-32 см.Висновки. За основними показниками фітопатологічних і ентомологічних спостережень виявлено певний вплив на них способів обробітку ґрунту. Проте, ураження буряків цукрових хворобами листків і у зернопросапній, і у зернопаропросапній сівозмінах було меншим на варіанті оранки на глибину 30-32 см. 3а рівнем забур’яненості посівів на початкових фазах росту й розвитку рослин буряків цукрових плоскорізний і поверхневий способи обробітку ґрунту не можна вважати технологічними.Кращі результати щодо зменшення кількості бур’янів на початку періоду вегетації буряків цукрових показали: у зернопросапній сівозміні – ярусна оранка на 40 см, а у зернопаропросапній – звичайна оранка на глибину 30-32 см.Публікація Видовий склад і шкідливість фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур(2025) Філоненко, Сергій Васильович; Смірних, В. М.; Тищенко, М. В.Мета. Визначення та аналіз видового складу фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур, дослідження та вивчення ролі ентомофагів, що є регулюючим фактором чисельності фітофагів в зоні недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу. Методи. Дослідження проводили упродовж 2017-2021 рр. на дослідному полі Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН, яка розташована в Лівобережному Лісостепу. Проводили облік фітофагів та ентомофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби та сорго цукрового).Чисельність ґрунтових шкідників визначали методом розкопок навесні та восени, відбору ґрунтових проб та їх аналізу. Наземних шкідників виявляли шляхом візуального огляду деревних рослин, рівномірно розміщених на плантації.Результати. Найбільша чисельність фітофагів, що можуть становити загрозу для врожайності енергетичної біомаси, була знайдена на свічграсі. Для кореневої системи енергетичної верби особливо небезпечними виявились ґрунтові шкідники. Крім того, рослини цієї культури пошкоджують жуки вербового листоїда і попелиця. Так, попелицею було заселено від 7,0 до 32,0% рослин з балом заселення 1,0-1,1. Щільність популяції вербового листоїда в динаміці коливалась у межах від 0,3 до 3,7 екз./м2.На сорго цукровому заселеність його рослин попелицею, в середньому, коливалась від 23,0 до 48,0% з середнім балом 1,0-1,3. Максимальну щільність гусениць кукурудзяного метелика відмічали лише в І-ІІ декадах серпня з чисельністю 1,0-1,8 екз./м2.Висновки. У Лівобережному Лісостепу зони недостатнього зволоження посіви і насадження біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби, сорго цукрового) пошкоджує значний комплекс як ґрунтоживучих, так і наземних фітофагів. Головними із ґрунтоживучих є личинки травневого та червневого хрущів, коваликів, чорнишів, хлібних жуків та турунів; а із наземних – велика злакова попелиця, клопи, хлібні блішки, злакові мухи, листоїд вербовий, попелиця вербова, міль горностаєва. За сприятливих умов для їх розвитку вони здатні завдати біоенергетичним рослинам значних пошкоджень.Публікація Вивчення ультраранносторонних сортів проса у післязбивних та післязбивних посівах залежно від попередників та способів сівби(2021) Шевніков, Микола Янаєвич; Тищенко, Володимир Миколайович; Костенко, Олена МихайлівнаНаведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.