Фахові видання. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Еколого-економічні підходи просторового планування землекористування територіальної громади(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович; Домашенко, Галина ТимофіївнаУ статті розглядаються сучасні підходи до еколого-економічного планування землекористування територіальних громад, що поєднують економічні, соціальні та екологічні пріоритети для забезпечення сталого розвитку та раціонального використання земельних ресурсів. Показано, що ефективне землекористування ґрунтується на зборі та аналізі просторових даних із застосуванням ГІС, дистанційного зондування та економічних показників, що дозволяє оптимізувати використання земель, знижувати конфліктність між користувачами та підвищувати прозорість управління. Аналіз системи планування в Україні демонструє наявність державного, регіонального та місцевого рівнів, проте застарілі підходи та структурна несумісність планувальних документів обмежують ефективність їх використання. Визначено, що інтеграція містобудівної та землевпорядної документації, а також застосування сучасних технологій просторового аналізу створюють основу для комплексного розвитку територіальних громад, забезпечують баланс між екологічними, економічними та соціальними аспектами та формують передумови для сталого і збалансованого управління територіями.Publication Економічні засади оптимізації структури землекористування територіальної громади для сталого розвитку агроландшафтів(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Домашенко, Галина Тимофіївна; Кошіль, Е. А.У статті досліджено формування сталих агроландшафтів територіальної громади через інтеграцію економічних, соціальних та екологічних функцій землі. На прикладі Великорублівської ТГ Полтавської області проаналізовано структуру земель, розраховано інтегральні показники антропогенного навантаження (3,4), екологічної стабільності (0,56) та розораності (0,47), що свідчить про помірний техногенний вплив і критичний рівень розораності. Результати обґрунтовують необхідність комплексного планування, оптимізації структури угідь, інтеграції цифрового моніторингу та економічних стимулів для підвищення стійкості агроландшафтів та сталого розвитку території громади.Publication Реалізація цілей сталого розвитку в сфері сільського зеленого туризму: наукові, економічні, соціальні та екологічні аспекти(2025-12-16) Тютюнник, Юрій Михайлович; Зоря, Олексій Петрович; Шевчук, Сергій Миколайович; Безкровний, Олександр Валентинович; Япринець, Т. С.У статті досліджено вплив сфери туризму, зокрема сільського зеленого туризму, на досягнення Цілей сталого розвитку. Виокремлено три види стійкості як складові сталого розвитку туризму. За переліком економічних, соціальних та екологічних аспектів визначено відповідні Цілі сталого розвитку та напрями їхньої практичної реалізації в сфері сільського зеленого туризму. Розкрито зміст напрямів реалізації Цілей сталого розвитку в сільському зеленому туризмі, які маютьт позитивний вплив на економічний, соціально-культурний та екологічний розвиток місцевих громад і мешканців села. Наведено виклики, які можуть негативно впливати на результативність діяльності, пов’язаної з сільським зеленим туризмом. Визначено пріоритетні шляхи реалізації принципів сталого розвитку сільського зеленого туризму, які забезпечують оптимальне поєднання економічних, соціальнокультурних та екологічних інтересів громад, бізнесу і сільських жителів.Publication Застосування геоінформаційних систем і технологій у географії туризму: моніторинг туристичних дестинацій та планування рекреаційного розвитку(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Шуканов, П.; Єгоров, О.Стаття присвячена дослідженню інтеграції геоінформаційних систем (ГІС) у просторове планування та моніторинг туристичних дестинацій, зокрема в контексті реалізації туристичного потенціалу України, з акцентом на курортні локації території. Аналізується роль ГІС-технологій у створенні актуальних туристичних карт, моделюванні рекреаційних зон та підвищенні ефективності управління туристичним потенціалом виділених територій. Було сформовано алгоритм створення геоінформаційної моделі туристично-рекреаційного потенціалу, який включає векторизацію даних, стандартизацію інформації, формування тематичних шарів та інтеграцію об’єктів у єдине координатне поле. Продемонстровано ефективність ГІС у візуалізації туристичних потоків, моделюванні маршрутів та оцінці природного, культурно-історичного й інфраструктурного потенціалу. Запропоновано структуру атрибутивних баз даних для туристичних об’єктів, що включають класифікаційні параметри, сезонність, відвідуваність та транспортну доступність.Publication Моніторинг геохімічних показників ґрунтів міста Полтави(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов ГригорівнаПодано результати багаторічного моніторингу геохімічних показників темно-сірих опідзолених ґрунтів м. Полтави (2005—2024). Відбір зразків проведено згідно ДСТУ 4281:2004; аналізи виконано в лабораторії Північно-Східного міжрегіонального центру ДУ "Інститут охорони ґрунтів України" за загальноприйнятими методиками. Визначено діапазон реакції ґрунтового розчину pH 5,85—6,84 (середнє 6,18) та вміст гумусу 1,75—2,40 % (середнє 2,23 %). Вміст лужногідролізованого азоту коливався в межах 65,6—93,12 мг/кг (середнє 77,05 мг/кг), нітратного азоту — 20,67—25,81 мг/кг (середнє 23,43 мг/кг), амонійного азоту — 19,39—24,55 мг/кг (середнє 21,76 мг/кг). Рухомі форми фосфору та калію визначені в інтервалах 130,23—168,92 і 110,48—174,23 мг/кг відповідно (середні 147,89 і 128,10 мг/кг). З’ясовано, що для досліджуваного типу ґрунту характерний відносно стабільний вміст гумусу. Низький рівень лужногідролізованого азоту поєднується з підвищеним вмістом нітратів, що впливає на активізацію процесів нітрифікації та зниження здатності ґрунтів утримувати амонійні форми азоту в поглинальному комплексі. Амонійний азот залишається відносно стабільним, проте існує потенційна загроза його переходу у нітратну форму, що підсилюється особливостями мінералогії ґрунтів м. Полтави — зниженням вмісту вторинних глинистих мінералів із високою сорбційною здатністю. Водночас рівень калію відповідає середнім значенням, що пояснюється частковим його винесенням у процесі інтенсивного землекористування. Отримані результати доцільно інтег рувати у Генеральний план м. Полтави (урахування зон деградації ґрунтів); схеми функціонального зонування міста (виділення територій зі зниженою геохімічною стійкістю, що потребують фіторемедіаційних заходів); аграрну практику (адаптивний підбір культур і систем удобрення з урахуванням мінералогічних особливостей ґрунтів); систему екологічної безпеки міста (діагностика ризиків забруднення підземних вод і міграції нітратів у зонах з низькою буферністю), зокрема під час визначення функціонального призначення територій, регулювання інженерного навантаження та розроблення програм сталого розвитку урбанізованих ландшафтів.Publication Геодезичний облік та аналіз земель природно-заповідного фонду як основа планування і реконструкції садово-паркових об’єктів(2025-12-16) Нагорна, Світлана Вікторівна; Nahorna, S. V.; Куришко, Роман Валентинович; Kuryshko, R. V.; Чувпило, Вадим Вікторович; Chuvpylo, V. V.; Шевчук, Сергій Миколайович; Shevchuk, S. M.; Гапон, Світлана Василівна; Hapon, S. V.; Gapon, S. V.У статті розглядаються методи геодезичного обліку та аналізу земель природно-заповідного фонду як практична основа для планування та реконструкції садово-паркових об’єктів. На прикладі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк сільськогосподарського технікуму» м. Полтава проведено комплекс геодезичних робіт, що включав топографічне знімання, інвентаризацію зелених насаджень, визначення меж земельної ділянки та оцінку сучасного стану природних ресурсів. Використання сучасних ГІС-інструментів, методів цифрового картографування та 3D-моделювання дозволило створити високоточну цифрову модель рельєфу, яка стала основою для аналізу просторової структури території та прогнозування можливих змін у разі проведення реконструкційних робіт. Запропоновані планувальні рішення орієнтовані на оптимізацію просторової організації парку, збереження цінних видів та ландшафтних елементів, підвищення рівня рекреаційної доступності та гармонійне поєднання природоохоронних і культурно-естетичних функцій. Особлива увага приділена питанням охорони та раціонального використання земель ПЗФ, що сприяє формуванню екологічно збалансованих умов розвитку садово-паркових об’єктів у міському середовищі.Publication How can gis integration improve land management for sustainable development in territorial communities(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Shevchuk, S. M.; Prokopenko, N.; Vynnyk, A.; Mukhin, O.; Sitko, D.Despite the increasing availability of open geospatial data and the widespread use of geographic information systems (GIS), there remains a significant gap in the literature regarding the systematic integration of GIS into community-level land management for sustainable development. Existing studies often focus on isolated applications or sectoral use cases, lacking a holistic framework for operational implementation in decentralised settings. This study addresses this gap by developing and validating a comprehensive concept of GIS integration into land management processes, tailored to the needs of territorial communities. The proposed approach covers the full analytical cycle: from the collection, cleaning, and normalisation of satellite and cadastral data to environmental sustainability assessment, spatial visualisation, and decision making. Drawing on multi-source data (Sentinel-2, Landsat 8, public cadastral registers, crowdsourcing platforms), and using QGIS, ArcGIS, GeoDA, and Google Earth Engine, the study conducts a comparative analysis of software capabilities in spatial modelling, including the construction of NDVI, LST, and ESI indices, interpolation, regression, and scenario-based cluster analysis. A novel Environmental Sustainability Index (ESI) is introduced, integrating factors such as urbanisation, vegetation cover, erosion susceptibility, and anthropogenic pressure, and visualised as multilayer thematic maps. A metropolitan case study demonstrates the operational value of GIS in land use planning and provides an adaptable algorithm for community-level implementation. The results contribute new knowledge by establishing a replicable GIS integration model that enhances spatial accuracy, planning transparency, and environmental resilience. Key challenges identified include standardising data formats, expanding digital skills, and aligning with national legislation. This study offers both methodological innovation and practical tools for advancing sustainable land governance in resource-constrained environments.Publication Space-time transformations of urban landscapes of the city of Poltava(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Shevchuk, S. M.; Глухота, В. О.; Hlukhota, V.The city, as a geographical category, has historically served as a pivotal center and engine of social, scientific, and technological progress. It accumulates demographic, administrative, economic, scientific-technical, and cultural potential, exerting a profound and often decisive influence on the development of surrounding areas. The modern city has become a key hub of spatial transformations that radiate outward, affecting not only adjacent regions but also entire countries and continents. These transformations lead to the emergence of a unique type of landscape – the urbanlandscape. Contemporary landscape studies go beyond examining the structure and diversity of landscapes. They increasingly focus on forecasting the processes and phenomena characteristic of such environments. A central aspect of this research involves analyzing the transformation of natural landscapes into their modified forms, known as anthropogenic landscapes, which eventually evolve into urban landscapes. Unlike natural landscapes, the development and diversification of urban landscapes are ongoing and dynamic processes, reflecting the continuous interplay between human activity and the natural environment. In this study, the typology of urban landscapes has been expanded through the application of supervised classification techniques in Geographic Information Systems (GIS). This approach has enabled the identification of primary and secondary types of urban landscapes. The research traces the evolutionary trajectory of Poltava's urban landscape, starting from the earliest settlements in the region. This progression moves through the stages of anthropogenic landscapes, residential landscapes, and urban landscapes, culminating in the formation of highly urbanized landscapes, which represent the apex of this developmental process. The study also examines the geographical factors that have shaped Poltava’s urban landscapes and highlights the historical conditions underlying the city's emergence and development. A comparative analysis of satellite imagery from 1985 to 2023 reveals significant transformations in the city's urban landscapes over time. Among the most notable changes is the conversion of garden-park landscapes into low-rise urban landscapes. Simultaneously, high-rise urban landscapes have emerged in areas previously occupied by industrial urban landscapes. These shifts reflect broader trends of urban densification and spatial reorganization. Overall, the findings indicate a decrease in the area of garden-park landscapes, accompanied by a corresponding increase in both low-rise and high-rise urban landscapes. This transformation underscores the dynamic nature of urban development and its impact on the structure and function of urban landscapes. The study not only enhances our understanding of urbanlandscape evolution but also provides a framework for future urban planning and sustainable development in Poltava and similar cities.Publication Digital technologies in the management of phytosanitary risks in agricultural production(2025-12-08) Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Shereshylo, О.The intensification of phytosanitary risks in the agricultural sector is driven by a combination of factors, among which climate change, the expansion of international trade, the increasing biological adaptability of harmful organisms to protective agents, and the declining effectiveness of traditional monitoring and control systems are predominant. As a result, the threat of the spread of quarantine organisms intensifies, the phytosanitary condition of crops deteriorates, and crop losses increase. This situation necessitates the search for innovative risk management approaches, with digital technologies playing a key role. The application of digital solutions enables rapid data collection, processing, and visualization, supports the forecasting of pest and disease dynamics, and facilitates informed decision-making both at the individual farm level and within regional agro-systems. The aim of this study is to analyze the potential of digital tools for monitoring, forecasting, and mitigating phytosanitary risks in agricultural production, as well as to assess their effectiveness and limitations. The review employs systems and comparative analysis, synthesis of scientific sources, content analysis of English-language publications from Scopus/Web of Science databases, case studies of leading digital platforms (EOS Crop Monitoring, Cropio, Xarvio, BAS Agro), and an examination of the regulatory framework for implementing digital technologies in the agricultural sector. A typology of phytosanitary risks is identified- biological, agro-climatic, managerial, economic, regulatory, and technological- and their impact on agricultural production efficiency is analyzed. The digital technologies used for risk management are described, including monitoring systems based on drones, sensors, satellite imagery, as well as forecasting models utilizing GIS technologies and machine learning methods. Examples of the effective use of online platforms for threat detection, damage assessment, and decision support are presented. It has been established that digital solutions contribute to improving the profitability of agribusiness, provide a foundation for the environmental sustainability of production, and ensure the flexibility and adaptability of agricultural enterprises to external challenges. At the same time, key implementation barriers have been identified – infrastructure, financial, educational, and regulatory – which require targeted support from the state, innovative businesses, and educational institutions.Publication Formation of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) seed productivity in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine(2025-12-08) Поспєлов, Сергій Вікторович; Pospelov, S. V.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Zezekalo, Ye.; Оніпко, Валентина Володимирівна; Onipko, V. V.; Manachynskyi, O.The study results of seed productivity of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), a promising medicinal and honey crop are presented. The research was conducted in the conditions of production plantations of Poltava region. It was established that at the early stages of ontogenesis, pale purple coneflower developed slowly: the first sprouts appeared 11–15 days after sowing and this period extended to 20–25 days. The cotyledon leaf phase lasted about for 7–9 days, and the first true leaf was formed during 25–32 days. The above-ground part and root system grew slowly in the first two months, their development accelerated from July. By the end of the vegetation, the plant formed a rosette of leaves and a fleshy vertically thickened rhizome. The generative period of pale purple coneflower began from the second year of growing season. Flowering lasted on the average for 46–52 days, starting in June. Plants reached a height of 85 cm, forming from 1 to 9 generative stems (on the average – 5.4). The average number of seeds per plant made 2770 pieces, and thousand-seed weight varied within 2.3–3.55 g. The morphometric study of the parameters of different orders’ inflorescences on the shoot shows that the anthodia of the first-fourth orders were characterized by the largest diameter (3.02–3.60 cm) and the height of the inflorescences (2.443.25 cm). The first three inflorescences provided 68 % of the total seeds’ weight from the plant, which indicates their highest productivity and value. It is emphasized that the sowing qualities of pale purple coneflower seeds are limited by a long period of organic dormancy. Laboratory germination of freshly harvested seeds from inflorescences of the first order did not exceed 60%, but of inflorescences of the second and third orders was 75–78 %. Infectious structures of five fungi genera (Alternaria, Cladosporium, Fusarium, Mucor, Stachybotrys) were found on the achenia. To increase germination, it is recommended to conduct stratification at a temperature of +4–5°C for at least 60 days. It was concluded that seed crops of pale purple coneflower can be used more rationally by harvesting inflorescences of the fourth and higher orders for pharmaceutical needs. Taking into account the biological characteristics of the crop will contribute to increasing the yield and ensuring the stable cultivation of this promising plant.Publication Comparative characteristics of morphometric indicators of quarantine species of the genus Cuscuta (Cuscuta L.) growing in Ukraine(2025-12-08) Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Самородов, Віктор Миколайович; Samorodov, V. M.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Pospelov, S. V.; Pospielov, S.; Оніпко, Валентина Володимирівна; Onipko, V. V.A review is devoted to the comparative characteristics of the morphometric and biological features of doddlers in Ukraine based on a scientific source base. The systematic position of the common quarantine parasitic plants of the genus Cuscuta L. (dodder), commonly found in Ukraine, is presented. A morphometric analysis of 15 species is provided, highlighting differences in stem diameter, length, and color, features of the flower structure, types of inflorescences, and fruit shape. The literature data indicate a high degree of similarity among Cuscuta species prevalent in our country, which significantly complicates their identification in natural environments and agrocenoses, and is insufficient for clear and, more importantly, unmistakable identification by professionals in applied branches of the agricultural industry. Knowledge of the biological characteristics of Cuscuta species is important for understanding their spread and high naturalization potential. Currently, this information is quite fragmented and insufficiently studied. Information is presented regarding the most studied species, namely: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L., C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., C. lupuliformis Krock. and C. epithymym L. An important factor in the formation of the infectious background in agrocenoses and natural environments is the seed viability period. It has been established that the longest period of preservation of its viability is observed in C. trifolii Bab. (10-12 years); up to 6 years in C. campestris Yunck, C. europaea L., and C. Lemanniana Bge. The shortest viability period is up to one year (in the soil) in C. epilinum Weihe. However, there are reports about the possibility of preserving seed viability for up to 25–30 years under conditions unfavorable for its germination. In our opinion, this is due to such a phenomenon as "hardseededness". The formation of the seed bank in the soil is also influenced by the fertility of the species. Among the Cuscuta species growing in Ukraine, this indicator has been established only for seven species: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L., C epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., C. lupuliformis Krock., and C. epithymym L. The largest number of seeds per plant is produced by C. Lemanniana Bge. (up to 100.000) and C. campestris Yunck. (up to 114.000). The period of emergence of seedlings has been found to be March-May. It depends on the soil temperature and the depth of seed placement. It has been determined that at a soil temperature of 16–25 ⁰С, mass seed germination occurs in May-June. The flowering period is extended and lasts from June to August.Publication Emerald ash borer (Agrilus planipennis) as a potentially dangerous quarantine pest of Ukraine’s dendroflora(2025-12-03) Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Hibolenko, I.The aim of this review is to consolidate current knowledge on the biology and distribution of the emerald ash borer (Agrilus planipennis), assess its impact on ash species, and analyze the expansion of this quarantine phytophagous pest’s range in Ukraine. The spread of invasive insects is one of the most pressing challenges in modern forestry, as it leads to biodiversity loss, reduced stability, and decreased productivity of forest stands. The emerald ash borer (Agrilus planipennis Fairmaire) is considered particularly dangerous due to its rapid colonization of new territories and severe damage to ash plantations. To minimize risks and prevent large-scale outbreaks, a set of preventive measures has been developed, focusing on early detection and containment of the pest. A key element of this strategy is the identification of infested areas and the implementation of systematic population monitoring. For this purpose, colored (purple, green) and pheromone traps are used, installed at well-lit forest edges at a density of one trap per 5 hectares before the expected flight of adults. Infestation diagnosis is carried out by removing bark to detect larval galleries, which allows timely confirmation of colonization. Affected trees should be promptly removed through selective or clear sanitary fellings during the autumn–winter period, followed by wood disposal. Preventive measures also include temporary restriction of large-scale ash plantations and the establishment of optimally dense stands, which enhances ecosystem resilience. An important component of biological control is the preservation and attraction of entomophagous species, particularly insectivorous birds such as woodpeckers, which effectively prey on larvae and pupae during overwintering. In regions where A. planipennis has not yet been detected, monitoring surveys are conducted to identify new invasions and assess potential risks of expansion. The findings have practical significance for improving monitoring systems and preventive strategies against hazardous pests, preserving biodiversity, and ensuring the ecological stability of forest ecosystems.Publication The peculiarities of agglutinins’ activity in male and female plants of Ginkgo biloba (Ginkgo biloba L.)(2025-12-03) Самородов, Віктор Миколайович; Samorodov, V. M.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Pospelov, S. V.; Pospielov, SLectins, or hemagglutinins, are protein compounds that are capable of selectively and reversibly binding carbohydrates without their chemical transformation, exhibiting the property of agglutinating cells and particles. Owing to their different functions, they have significant theoretical and applied importance in biology and medicine, which makes the search for new sources of these substances topical. Ginkgo biloba (Ginkgo biloba L.), the only modern representative of Ginkgopsida class, is known for its rich phytochemical composition, which determines the use of its raw materials in the pharmaceutical industry. The purpose of the study was to determine the pH profile of phytohemagglutinins’ activity in cone berries, buds, leaves and one-year shoots of female and male ginkgo trees. The objects were the samples collected from plantings in Poltava. The study was conducted using the standard method for assessing the degree of human hemagglutination. The accumulated experimental data showed that agglutinins were present in all the studied plant organs however their activity varied significantly depending on the tissue and sex of the trees. In cone berries, the maximum activity was recorded in the pedicle and collar, while in seeds proteins were concentrated mainly in the sclerotesta. The vegetative organs also showed sexual differentiation: in female trees, the lectins’ activity in the buds, shoots, and especially in the leaves was significantly higher than in male trees. At the same time, in the leaf blades of female trees, the level of hemagglutination in the pH range of 6.0–8.0 reached 12.3 points, while in male trees it did not exceed 6.5 points. The most pronounced differences were observed in the alkaline pH zone, where the activity reached the maximum values. The obtained results confirm the new fact for the science – the presence of agglutinins in Ginkgo biloba L. and their different localization depending on the organ and sex of the plant. The revealed conformities to the laws of nature may have practical significance as marker traits for identifying female and male plants in the pre-reproductive period of ontogenesis, which is promising for pharmacognostic and biotechnological research.Publication Monitoring the collection of the Ustimivsky Dendrological Park for detection of harmful agents(2025-12-03) Bilyk, O.; Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.The Ustymivsky Dendrological Park is one of the oldest and most valuable nature conservation areas in Ukraine, established to preserve, study, and introduce tree and shrub species in the steppe zone. Its dendroflora collection comprises more than 470 taxa, ensuring unique biodiversity, yet requiring constant monitoring and protection. The preservation of plants ex situ is complicated by the influence of multiple stress factors, including climate change, abiotic stressors, as well as invasive and native pests. The mass spread of phytophagous insects in collection plantations may result in the loss of valuable species, a decline in ornamental value, and reduced ecological stability of the park ecosystem. Comprehensive long-term studies of the phytosanitary condition of the dendrological park made it possible to identify more than 50 pest species. The most dangerous among them are adelgids, the European pine sawfly (Neodiprion sertifer), spindle ermine moth (Yponomeuta cagnagellus), the ash blister beetle (Agrilus convexicollis), rose chafers (Cetoniinae), the fall webworm (Hyphantria cunea), and the horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella). The population dynamics of these phytophages, their developmental characteristics, seasonal patterns of harmfulness, and the scale of damage to individual tree and shrub species were determined. Special emphasis was placed on invasive species that actively expand their range under climate warming and represent a serious threat to introduced plants. The results of the research confirmed that the exclusive use of mechanical and biological control methods is insufficient to ensure the stability of plantations within the protected area. The most effective strategy has proven to be an integrated approach that combines regular monitoring, pest population forecasting, biological regulation techniques, and the limited application of chemical treatments while complying with ecological safety standards. The findings are of significant practical importance for improving the protection system of the dendrological park’s collections, conserving the plant gene pool, and maintaining biodiversity. They may serve as a scientific basis for the development of long-term phytosanitary monitoring and management programs for plantations in protected natural areas.Publication Species composition, bioecological characteristics, and population dynamics of pests of perennial leguminous grasses(2025-12-03) Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Pishchalenko, M. A.; Skliar, S.; Vovk, E.Perennial leguminous grasses are important forage crops in the agrocenoses of Ukraine, but their productivity is significantly reduced due to damage from various pests. The insect pest fauna of perennial leguminous grasses is dominated by beetles (31 %), followed by thrips (20 %), moths (20 %), hemipterans (11 %), and true bugs (8 %). This study aims to systematize information on the species composition of pests, their bioecological characteristics, and the dynamics of their populations. The research conducted from 2023 to 2025 showed that the main pests of perennial leguminous grasses in Ukraine are root weevils, alfalfa weevils, clover root bugs, pea aphids, and clover seed weevils. Additionally, the pest complex includes the yellow alfalfa seed weevil, alfalfa root weevil larvae, and thrips, which can pose a threat to crops under favorable weather conditions. Throughout 2023–2025, the population of root weevils remained stable with slight fluctuations that did not significantly affect the overall condition of the crops. The population of alfalfa weevils decreased in 2024 compared to 2023 and continued to decline in 2025. The number of clover root bugs remained stable, showing no significant variation. Aphid populations slightly decreased in 2024, indicating reduced pest harm, though their numbers are still relatively high, requiring constant monitoring. The population of alfalfa leafhoppers has steadily decreased. The zonal dynamics revealed that the main areas of pest distribution are the Steppe and Forest-Steppe regions, where warm conditions promote the development of pests such as root weevils, alfalfa weevils, clover root bugs, and alfalfa leafhoppers. In contrast, the Polissya region has less favorable conditions for pest development due to lower temperatures and a shorter growing season. Therefore, understanding the bioecological characteristics and population dynamics of pests is crucial for developing effective integrated pest management strategies for perennial leguminous grasses.Publication Biological mechanisms of invasiveness of Ambrosia artemisiifolia L. and innovative control approaches(2025-12-03) Оніпко, Валентина Володимирівна; Onipko, V. V.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Pospelov, S. V.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Pospielova, G. D.; Pospelova, H; Коваленко, Нінель Павлівна; Kovalenko, N. P.The purpose of the review was to summarize current scientific approaches to studying the biological mechanisms of invasiveness of Ambrosia artemisiifolia L., to identify ecological and agroeconomic risks associated with its spread, and to analyze innovative strategies for controlling this dangerous weed. Ambrosia artemisiifolia L. is one of the most aggressive invasive species of the Asteraceae family, posing a significant threat to agroecosystems, natural biodiversity, and human health. Its spread under conditions of trade globalization and climate change has reached a large scale, emphasizing the need for interdisciplinary research on the bioecological characteristics of this species and the development of comprehensive control strategies. The high invasive potential of A. artemisiifolia is determined by a complex of adaptive traits: rapid initial growth, tolerance to various soil types and climatic conditions, a powerful root system, cross-pollination, and pronounced seed heteromorphism. These features ensure the formation of persistent soil “seed banks” that support long-term population recovery even after mechanical or agronomic interventions. In addition, the considerable genetic variability of the species promotes local adaptation to changing climatic and anthropogenic factors, complicating control efforts across regions. It was emphasized that the expansion of ragweed in Europe and Asia leads to reduced crop yields, displacement of native species, and ecosystem degradation. Losses in the agricultural sector are associated with both direct decreases in the productivity of maize, sunflower, soybean, and other crops, and with increasing costs of herbicide application. However, chemical control is complicated by the development of resistance to major groups of herbicides. This underlines the relevance of integrated weed management approaches, that combine agronomic practices (crop rotation, optimization of sowing density, cultivation of competitive crops), biological control (entomophages, phytopathogens, microbial preparations), chemical methods, and environmentally safe technologies. A promising direction is the use of modern geographic information systems, remote sensing methods, and mathematical modeling to monitor the spread of A. artemisiifolia and predict its invasion dynamics under climate change. Such an approach makes it possible to identify priority control areas and effectively allocate resources. Further research should focus on improving adaptive integrated management systems for ragweed populations, assessing the long-term consequences of its invasion for biodiversity and human health, and developing ecologically oriented models of sustainable land use.Publication Agroecological characteristics of the polyphagous pest complex in wheat agrocenoses(2025-12-03) Писаренко, Віктор Микитович; Pysarenko, V. M.; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Pishchalenko, M. A.; Kripak, A.; Логвиненко, Вадим Васильович; Lohvynenko, V. V.; Holtvianytsia, T.The relevance of the research is determined by the increasing impact of polyphagous pests on wheat agrocenoses in Ukraine, driven by both climate change and the adoption of new agricultural practices. Changes in climatic conditions and landscape structures require the development of new approaches to pest population control to ensure the stability and high productivity of wheat. The aim of this study was to conduct a comprehensive analysis of the agroecological characteristics of the main representatives of the polyphagous pest complex of wheat agrocenoses and their influence on crop yield. The results of the research conducted from 2022 to 2024 indicate that among the polyphagous pests of wheat, the greatest damage is caused by groups such as rodents, leaf-eating and root-feeding moths, grasshoppers, and soil pests. In particular, voles and mice cause harm at the early stages of wheat development by damaging the root system and shoots, which reduces yield. Ground squirrels can cause losses both at the germination stage and during the ear formation. Among the leaf-feeding moths, the cotton bollworm and the gamma moth are the most harmful, actively damaging wheat leaves at all stages of development, which reduces photosynthetic activity and yield. The grass moth also causes damage, but to a lesser extent. Furthermore, locust pests, particularly the locust, have a high potential for mass migration and can inflict substantial damage to large areas. They are especially dangerous in warm and dry seasons. As for soil pests such as click beetles and darkling beetles, their impact on wheat lies in damaging the root system, which also limits plant growth and development. The study also revealed the role of agroecosystems in the distribution of polyphagous pests through the alternation of cultivated and natural biotopes. Overall, the results of the research confirm that effective management of these pest populations requires a comprehensive approach, combining monitoring, agronomic practices, and the use of biological and chemical control methods.Publication Проблематика вирощування нішової культури спельта в Україні(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-03) Шакалій, Світлана Миколаївна; Брехунцова, О.Спельта (Triticum spelta), відома також як полба або дінкель, є стародавнім видом пшениці, яка переживає відродження завдяки зростаючому попиту на натуральні та екологічно чисті продукти. Головною причиною її популярності серед аграріїв, особливо в секторі органічного землеробства, є її вражаюча природна стійкість до несприятливих умов та патогенів. Ця якість мінімізує потребу у хімічних засобах захисту рослин. У контексті глобальної тенденції до здорового харчування та органічного землеробства, спельта набуває значного інтересу як перспективна нішова культура в Україні. Однак, її великомасштабне впровадження та економічна ефективність зіштовхуються з низкою виробничо-технологічних, економічних та ринкових проблем.Publication Вплив агрометеорологічних факторів на урожайність кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-03) Шакалій, Світлана Миколаївна; Тутка, Т.Кукурудза залишається в рейтингу топових культур незмінно останні кілька років. Це пов’язано як стабільною ціною за останні 5 років так і сприятливими умовами для вирощування на території України. Натепер виробництво зерна кукурудзи реалізується завдяки використанню інтенсивних технологій вирощування та сучасних вітчизняних гібридів кукурудзи різних груп стиглості, районованих для конкретного регіону. Актуальним є вивчення нових перспективних гібридів кукурудзи для визначення їх адаптації до конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Залежно від біологічних особливостей доцільним є вивчення гібридів кукурудзи за групами стиглості, оскільки вони суттєво відрізняються за строками дозрівання, рівнем потенційної урожайності, вологістю зерна та ін.Publication Вплив погодно-кліматичних чинників на якість насіння соняшника(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-03) Шакалій, Світлана Миколаївна; Кулик, Є. І.На світовому ринку попит на олійні культури має тенденцію до зростання, що обумовлено збільшенням частки населення, орієнтованого на правильне харчування, споживання здебільшого рослинних жирів, а також інтенсивним нарощуванням виробництва біопалива, синтезованого з рослинних олій. Вплив погодно-кліматичних чинників на якість насіння соняшника є надзвичайно важливим аспектом, який визначає як урожайність культури, так і її цінність для переробки (олійність, схожість, вміст білка тощо). Основні чинники — температура, вологість, кількість опадів, тривалість світлового дня та інші кліматичні умови.