Фахові видання. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Забур’яненість та ентомо-фітопатологічний стан посівів буряків цукрових за різних способів основного обробітку ґрунту в сівозміні(2026-03-10) Філоненко, Сергій Васильович; Філоненко, В. С.Мета. Вивчення забур’яненості та ентомо-фітопатологічного стану посівів буряків цукрових за різних способів основного обробітку ґрунту.Методи. Дослідження впливу різних способів основного обробітку ґрунту на забур’яненість та ентомо-фітопатологічний стан посівів буряків цукрових проводили на Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН України упродовж 2022-2024 рр. Дослідження проводили із гібридом буряків цукрових Булава, який рекомендований до відповідної зони вирощування. Обліки, спостереження та аналізи проводили згідно загальноприйнятих методик, розроблених науковцями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (м. Київ).Результати. У зернопросапній сівозміні забур'яненість посівів у фазі розвинутої «вилочки» рослин буряків була найнижчою на варіанті з ярусною оранкою – 31 шт./м2. У зернопаропросапній сівозміні, де оранка на глибину 30-32 см порівнювалась зі способами плоскорізного і поверхневого обробітків, виявлено, що саме вона є найефективнішою у боротьбі з бур'янами.За всі роки досліджень маса 100 ростків буряків цукрових виявилась найбільшою в обох сівозмінах на варіантах із оранкою на глибину 30-32 см і склала, в середньому, 41,8 г (зернопросапна сівозміна) і 43,2 г (зернопаропросапна сівозміна). На цих же варіантах щороку спостерігали найменше поширення коренеїду (10,8% і 14% відповідно) і найнижчу інтенсивність ураження ростків буряків цукрових цією хворобою (2,9% та 2,8% відповідно). Щодо поширення хвороб листкового апарату та інтенсивності ураження ними рослин буряків цукрових на фоні різних способів основного обробітку ґрунту, то тут також краща ситуація склалася на ділянках, де застосовували звичайну оранку на 30-32 см.Висновки. За основними показниками фітопатологічних і ентомологічних спостережень виявлено певний вплив на них способів обробітку ґрунту. Проте, ураження буряків цукрових хворобами листків і у зернопросапній, і у зернопаропросапній сівозмінах було меншим на варіанті оранки на глибину 30-32 см. 3а рівнем забур’яненості посівів на початкових фазах росту й розвитку рослин буряків цукрових плоскорізний і поверхневий способи обробітку ґрунту не можна вважати технологічними.Кращі результати щодо зменшення кількості бур’янів на початку періоду вегетації буряків цукрових показали: у зернопросапній сівозміні – ярусна оранка на 40 см, а у зернопаропросапній – звичайна оранка на глибину 30-32 см.Publication Видовий склад і шкідливість фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур(2026-03-10) Філоненко, Сергій Васильович; Смірних, В. М.; Тищенко, М. В.Мета. Визначення та аналіз видового складу фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур, дослідження та вивчення ролі ентомофагів, що є регулюючим фактором чисельності фітофагів в зоні недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу. Методи. Дослідження проводили упродовж 2017-2021 рр. на дослідному полі Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН, яка розташована в Лівобережному Лісостепу. Проводили облік фітофагів та ентомофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби та сорго цукрового).Чисельність ґрунтових шкідників визначали методом розкопок навесні та восени, відбору ґрунтових проб та їх аналізу. Наземних шкідників виявляли шляхом візуального огляду деревних рослин, рівномірно розміщених на плантації.Результати. Найбільша чисельність фітофагів, що можуть становити загрозу для врожайності енергетичної біомаси, була знайдена на свічграсі. Для кореневої системи енергетичної верби особливо небезпечними виявились ґрунтові шкідники. Крім того, рослини цієї культури пошкоджують жуки вербового листоїда і попелиця. Так, попелицею було заселено від 7,0 до 32,0% рослин з балом заселення 1,0-1,1. Щільність популяції вербового листоїда в динаміці коливалась у межах від 0,3 до 3,7 екз./м2.На сорго цукровому заселеність його рослин попелицею, в середньому, коливалась від 23,0 до 48,0% з середнім балом 1,0-1,3. Максимальну щільність гусениць кукурудзяного метелика відмічали лише в І-ІІ декадах серпня з чисельністю 1,0-1,8 екз./м2.Висновки. У Лівобережному Лісостепу зони недостатнього зволоження посіви і насадження біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби, сорго цукрового) пошкоджує значний комплекс як ґрунтоживучих, так і наземних фітофагів. Головними із ґрунтоживучих є личинки травневого та червневого хрущів, коваликів, чорнишів, хлібних жуків та турунів; а із наземних – велика злакова попелиця, клопи, хлібні блішки, злакові мухи, листоїд вербовий, попелиця вербова, міль горностаєва. За сприятливих умов для їх розвитку вони здатні завдати біоенергетичним рослинам значних пошкоджень.Publication Вивчення ультраранносторонних сортів проса у післязбивних та післязбивних посівах залежно від попередників та способів сівби(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Тищенко, Володимир Миколайович; Костенко, Олена МихайлівнаНаведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.Publication Physiological and biochemical aspects of pre-sowing treatment of soybean (Glycine max (L.) Merr.) seeds(2026-03-03) Chaika, T.; Короткова, Ірина Валентинівна; Korotkova, I. V.; Шевніков, Микола Янаєвич; Shevnikov, M. Ya.; Ляшенко, Віктор Васильович; Liashenko, V. V.; Горбенко, Олександр Вікторович; Gorbenko, O. V.; Horbenko, O.Soybean is one of the most in-demand crops, with its production increasing; however, climate change affects yield, necessitating the application of biopreparations to enhance plant resilience to stress conditions. This study aimed to investigate the effects of pre-sowing seed treatment with an inoculant and a phytohormonal preparation on the physiological and biochemical parameters of soybean plants and their yield under organic farming conditions. A field study conducted in 2022 2024 examined the impact of pre-sowing seed treatment with the inoculant Legume Fix and the phytohormonal preparation Violar on leaf area, proline content, malondialdehyde levels, photosynthetic pigments, and yield under various weather conditions in an organic farming system. It was established that pre-sowing seed treatment increased leaf area by an average of 13.4% with Legume Fix and by 19.3% with Violar. It was established that the highest increase in proline content (as a protective response) was observed in the hot conditions of 2024, with seed treatment using Violar (41.2%) and Legume Fix (26.5%). Over the study period, the lowest MDA concentrations in soybean plants were recorded following seed treatment with Violar and Legume Fix, averaging 7.57 and 9.33 µg/g fresh weight, respectively, which was 37.4% and 22.9% lower than in the control plants. Treatment with Violar resulted in an increase in Chl a, Chl b, and total Chl (a + b) content by an average of 18.9%, 13.3%, and 17.2%, respectively, compared to the control, while inoculation with Legume Fix led to increases of 7.4%, 3.4%, and 6.2%, respectively. Pre-sowing seed treatment with Legume Fix and Violar resulted in a higher yield than the control plants, with average increases of 13.2% and 20.6%, respectively. The obtained results may be recommended for organic farming to enhance crop yield.Publication Life forms of plants of natural and anthropogenic landscapes(2026-03-03) Rakhimov, G.; Шевніков, Микола Янаєвич; Shevnikov, M. Ya.; Plahtiy, D.; Nedilska, U.; Krachan, T.The relevance of the study is conditioned by the solution of environmental issues to preserve the natural biological diversity of plant life forms in Central Asia and the Balkan Peninsula. The most important task of Uzbek botanists is to investigate all aspects of the structural and dynamic organisation of vegetation cover and changes in plant communities in areas affected by the intense impact of anthropogenic factors. In this regard, the purpose of this study is to conduct a comparative characterisation of plant life forms of natural and anthropogenic landscapes of Central Asia and the Balkan Peninsula. The leading approach to the examination of this problem is spatial-comparative, which allows comprehensively investigating the elements of the system of plant life forms of natural and anthropogenic landscapes. In addition, during the empirical study, the collected field material was analysed by generally accepted geobotanical and forestry methods, which consist in describing the topographic position of woody, semi-woody, polycarpic, and monocarpic terrestrial grasses, aquatic plants. The authors used both herbarium and live material from expedition surveys on the Biosphere Reserve and the protected area of the Uvac river gorge by Kazakh, Uzbek, Greek, and Turkish researchers. As a result, a comparative characteristic of the state of modern plant communities of Central Asia and the Balkan Peninsula by the nature and degree of anthropogenic impact was presented. The main life forms of plants of the regions under study were covered; the interrelation of environmental conditions with the process of flora formation was identified and substantiated. The materials of the study are of practical value for ecologists, landscape researchers, geographers, and biologists to use the f indings in creating long-term plans for the development of natural landscapes for nature reserves, ecological centres, and nature protection zones. The developed method of comparative characteristics can be used to investigate natural and anthropogenic landscapes of other territories.Publication The effect of cultivation conditions on the nitrogen fixation and seed yield of three Ukrainian varieties of soybean(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Shevnikov, M. Ya.; Міленко, Ольга Григорівна; Milenko, O. H.; Lotysh, I.; Shevnikov, D.; Шовкова, Оксана Володимирівна; Shovkova, O.The relevance of the research topic is determined by the search for new technological methods of growing soybeans. Therefore, the specifics of the formation of productivity of different varieties of soybeans were investigated depending on a number of factors, such as: dates, methods of sowing and the rate of sowing. The purpose of the research was theoretical substantiation and practical advises of sowing dates and methods, sowing rates of different varieties of soybeans. Indicators of the influence of light intensity, fertilizer application, changes in seed sowing rates and different variants of soybean sowing distance on biological nitrogen fixation of soybeans were analyzed. As a result, regularities were established and a scientific substantiation of provisions was carried out, recommendations for production and scientifically based methods of soybean cultivation technology were developed, which ensure an increase in crop productivity by 15-25%. The developed practical recommendations for increasing soybean production are used in the farms of the region and beyond to solve an important problem − increasing the production of fodder and food protein and vegetable oil. Changing the sowing rate from 0.5 to 0.8 M seeds/ha for row sowing contributed to an increase in the attachment height of the lower beans, which, in turn, contributes to a reduction in crop losses during crop harvesting. Sowing rate had a greater influence on soybean yield than the sowing method. The best conditions were obtained when sowing 0.7 M seeds/ha of similar seeds. During the research, the Romantyka variety showed the highest yield of 3.07 t/ha under the row method of sowing, the sowing rate of 0.8 M seeds/ha and the second sowing period.Publication Formation of hard spring wheat productivity depending on mineral fertilizers and biological preparations(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Shevnikov, M. Ya.; Shevnikov, D. M.Introduction: In the conditions of unstable and insufficient moisture, it is necessary to study the basic elements of the technology of growing hard spring wheat in the context of climate changes. Methods: Field, laboratory, evaluation and comparison. Results: The complex study and analysis of the application of microbiological biological preparations depending on the background of mineral nutrition in the technologies of growing hard spring wheat were carried out. The formation of the leaf surface of plants depended both on the background of mineral nutrition and on the application of microbiological preparations. On non fertilized areas, seed treatment with biopreparations increased the area of the leaf surface by 20.3% for the use of polymyxacarbonate, 20.5% for diazophyte and 23.9% for the mixture of these two preparations. For fertilizers N45R45K30 it amounted to 31.9 thousand m2 / ha, the use of polymicobacterin resulted in an increase of 19.1%, diazophyte - by 13.8%, a mixture of preparations - by 24.1%. The fertilized background of \"straw N10 per ton of by-products\" was effective, as the area of the leaf surface was quite large (29.2 thousand m2 / ha), and with the usage of biopreparations, respectively, 33.9; 32.9; 36.4 thousand m2 / ha. The yield of hard spring wheat is determined by the number of productive stems per unit area and the weight of grain from one ear. The yield was the largest in areas planted with inoculated seeds by polymicobacterium and diazophyte on the fertilizer background N45R45K30 - 3.50 t / ha, which is 1.47 t / hectares (72.4%) more than in the plots without mineral fertilizers and biopreparations (2.03 t / ha). A rational way to increase the yield of hard spring wheat is to apply fertilizer \"N10 straw per ton of by-products\" with the obligatory treatment of seeds before sowing with a mixture of biological products, the yield of grain was 3.16 t / ha, which is 1.13 t / ha (55.7%) higher than for non-fertilized cultivation. Conclusions: In conditions of unstable moisture with the technology of growing hard spring wheat, it is necessary to apply pre-sowing seed treatment with preparation of diazophyte and polymicobacterin on the background of straw predecessor, after its gathering, the necessarily application of N10 per ton of by-products, which will ensure the yield 3.16 t / ha of wheat grain. In the absence of by-products of the predecessor on the field, the pre-sowing seed treatment with preparation of diazophyte and polymicobacterin with the necessarily application of N45R45K30 should be used, which will provide grain yield of wheat at 3.50 t / ha.Publication Конкурентоспроможність рослин сої до бур’янів залежно від строків сівби та норми висіву(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Лотиш, І. І.Вплив бур’янів є одним із факторів, що обмежує досягнення високої врожайності сої. Метою даної роботи було оцінити залежність розвитку бур’янового компонента в посівах сої залежно від строку сівби і норми висіву насіння. Польові досліди проводили на трьох сортах сої Романтика, Устя та Ворскла впродовж 2018 2020 років. За результатами досліджень виявлено, що кількість бур’янів на 1 м2 в період появи сходів дуже коливалась: за ранньої сівби в межах 287–374, оптимальної – 197–244, пізньої – 155–185. Розраховані коефіцієнти конкурентоспроможності посівів і шкідливості бур’янистих угрупувань у посівах дають можливість правильно оцінити ситуацію щодо стійкості культурних рослин в агрофітоценозах. Зазначено, що критерієм обґрунтованого застосування засобів захисту повинні стати конкурентні відносини між культурними рослинами і бур’янами. Розрахунки коефіцієнтів конкурентоздатності посівів і шкідливості бур’янів допомагають коректно оцінити стійкість агрофітоценозів. Виявлено, що за збільшення густоти посівів сої підвищується її стійкість до бур’янів. Зокрема, коефіцієнт конкурентоспроможності за норми висіву 500–600 тис./шт. схожих насінин на 1 га становив 1,10–1,16 (суцільна рядкова сівба, 15 см), а за густішого висіву (700–800 тис./шт.) зростав до 1,34–1,55 і 1,61–2,00 відповідно. Норма висіву виявилася важливішим фактором для врожайності сої, ніж спосіб сівби. Оптимальними умовами виявився висів 700 тис./шт. схожих насінин на 1 га, що забезпечило найвищу ефективність використання площі. Визначено, що врожайність сої в порівнянні з мінімальною нормою висіву 500 тис./га схожих насінин була вищою на: 25 % при звичайному рядковому способі сівби (2,05 т/га); на 23,2 % при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см (1,91 т/га); на 26,9 % при стрічковому посіві (1,98 т/га). Доведено, що підвищення норми висіву до 800 тис./шт. схожих насінин сої на 1 га не сприяло суттєвому підвищенню врожайності культури. Виявлено, що пізнє втручання у боротьбу з бур’янами викликає втрату врожаю.Publication Раціоналізація процесів у технології вирощування гібридів кукурудзи: управлінський аспект(2026-03-03) Шевніков, Микола Янаєвич; Власенко, Д. В.Метою проведеного огляду є здійснення аналізу щодо можливостей оптимізації виробничих процесів у технології вирощування гібридів кукурудзи з управлінської точки зору, з урахуванням сучасних викликів аграрного виробництва та з метою підвищення ефективності агровиробництва. У межах огляду акцент зроблено на управлінських підходах до підвищення продуктивності аграрного сектору шляхом вдосконалення ключових етапів виробничого циклу – від сівби до збирання врожаю. Особливу увагу приділено ролі прийняття рішень, цифрових технологій та адаптивного планування як інструментів підвищення ефективності виробництва гібридної кукурудзи. Аналіз ринкових тенденцій 2023–2024 років засвідчив, що, попри зниження рентабельності до 11 %, кукурудза зберігає статус стратегічної культури в сівозміні. Це пояснюється стабільною урожайністю, частковим відновленням експортного потенціалу та позитивною динамікою цін. У процесі огляду встановлено, що управлінське навантаження сконцентровано на технологічно та економічно чутливих етапах – сівбі, удобренні, захисті рослин і збиранні врожаю. Саме ці процеси є ключовими для раціоналізації, оскільки оптимізація їх параметрів дозволяє підвищити урожайність з 50–60 до 70–75 ц/га, а рівень рентабельності – до 18–22 %. Ефективність функціонування аграрного підприємства все більше залежить від якості управлінських рішень. Зокрема, актуальним є впровадження практик оптимізації строків сівби і збирання, контролю виробничих витрат, а також модернізації технічного забезпечення. Огляд літературних джерел та аналітичних матеріалів дозволив виокремити низку практичних напрямів вдосконалення агроуправління: застосування автоматизованих систем обліку, використання цифрових моніторингових інструментів (GPS, дронів, агроскаутів), а також адаптивне планування, яке враховує не лише агротехнологічні чинники, але й мінливість кліматичних умов та ринкової кон’юнктури. Отримані узагальнення можуть бути використані для розробки управлінських рішень, спрямованих на підвищення економічної стійкості, рентабельності та конкурентоспроможності агропідприємств. Здійснене структурування підходів до раціоналізації виробничих процесів демонструє, що технологічне оновлення, у поєднанні з цифровими рішеннями, відкриває можливості трансформації навіть низькорентабельних моделей виробництва у прибутковіPublication Features of forming the productivity of modern hemp varieties using organic cultivation technology(2023) Pylypchenko, A.; Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Tymoshchuk, T.; Malynka, L.Seed hemp can be used to produce products and restore soil fertility. The adaptive potential of cannabis varieties can be implemented by optimising their cultivation technologies. The purpose of this study was to substantiate the features of forming the productivity of cannabis varieties adapted to organic cultivation technologies. Field studies were conducted during 2019-2021 on leached chernozems. Research methods: field, laboratory, statistical and comparative calculation. The regularities of yield formation of hemp straws, fibre, and seeds depending on the genetic potential of varieties and cultivation technology were investigated. The suitability of five hemp varieties for organic cultivation was evaluated. It was established that the introduction of organic cultivation technology has a positive effect on crop productivity. With organic cultivation of Hliana and Hloba varieties, the increase in the yield of straw (0.07-0.11 t/ha) was statistically insignificant compared to inorganic technology. Cultivation of Zolotoniski 15 and Sula varieties using organic technologies increased the yield of hemp straw by 0.14 t/ha. The Lara variety showed an insignificant decrease in the straw yield. This confirmed the theory that the introduction of organic cultivation of hemp will not lead to a decrease in yields. Organic technologies for growing hemp contributed to an increase in their yield compared to the traditional one, provided that varieties were selected correctly. The best suitability for organic cultivation in terms of fibre yield was recorded in the Lara variety. The obtained results will be used to improve and introduce organic technologies for growing adapted hemp varieties, depending on the purpose of fibre or seeds.Publication Influence of microbiological preparation and mineral fertilizer on the formation of chickpeas productivity(Інститут тваринництва НААН, 2025) Єремко, Людмила Сергіївна; Гангур, Володимир ВасильовичIncreasing the gross yield of chickpea seeds as a source of highly nutritious vegetable protein is one of the important aspects of ensuring national food security and nutrition of the population. The experiment to determine the effect of biological product based on nitrogen-fixing microorganisms, different doses of NPK, boron-containing fertilizer and their combinations on the formation of chickpea productivity was conducted in field conditions of a two-factor experiment in the conditions of the state enterprise “Experimental farm “Stepne” of the Institute of Pig Breeding and Agricultural Research of the NAAS” during 2023–2024. The results of the study showed that improving the nutritional regime of chickpea plants by inoculating seeds with a microbiological preparation based on nitrogen-fixing microorganisms, applying different doses of mineral fertilizers, foliar application of chickpea in the budding phase with microfertilizers and their combination improved the conditions for the formation of the leaf surface of plants and contributed to the extension of the duration of the period of its stay in an active state. Accordingly, the amount of absolutely dry aboveground mass accumulated by plants and the mass of seeds formed in beans increased. The most effective in this regard was the complex use of the microbiological preparation Anderiz (3.9 l/t) for pre-sowing inoculation of seeds and foliar application of crops with microfertilizer SmartGrow Bor-150 (1.5 l/ha) against the background of N15P60K60 application, which, along with the highest values of the photosynthetic activity of plants in crops, ensured the yield ofchickpea seeds at the level of 2.56 t/haPublication Вплив строків сівби та густоти рослин на урожайність гібридів кукурудзи в умовах Лівобережного Лісостепу(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Гангур, Володимир Васильович; Пелих, М. А.Кукурудза займає провідне місце серед сільськогосподарських культур і входить до трійки найважливіших зернових у світі. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних строків сівби та густоти рослин на формування продуктивності середньостиглих гібридів кукурудзи. Дослідженнями встановлено, що у середньому за варіантами різних норм висіву, гібрид кукурудзи ДКС 3969 формував максимальну масу 1000 насінин за другого строку сівби, відповідно 230,3 г. Відзначено, що ранній і пізній строки сівби призводили до зниження вище зазначеного показника, відповідно на 8,3 і 9,9 г або 3,6 і 4,3 %. У гібридів СИ Озон та P 9127 маса 1000 насінин була практично однаковою як за першого, так і другого строку висівання. Дослідженнями виявлено помітний вплив норми висіву на масу 1000 насінин гібридів кукурудзи. Максимальне значення цього показника (225,6–238,4 г) формувалося за найменшої норми висіву (35 тис./га). У досліді встановлено, що максимальний рівень зернової продуктивності, за всіх строків сівби, формував гібрид P9127 (6,40–7,84 т/га). Урожайність гібридів СИ Озон та ДКС 3969, поступалася кращому, відповідно на 0,07–0,13 і 0,16–0,30 т/га або 0,9–2,0 і 2,1–4,7 %. Що стосується впливу норм висіву на врожайність гібридів кукурудзи, то за першого строку сівби спостерігали поступове її збільшення від найменшої до найбільшої норми висіву. За середнього строку істотний приріст урожайності був лише до норми 55 тис.шт./га. Водночас сівба гібридів кукурудзи у третій строк не виявила істотного впливу норм висіву на рівень урожайності зерна. Різниця між варіантами досліду, за гібридами, що вивчали, знаходилася в межах найменшої істотної різниці. Отже, за підсумками дворічних досліджень (2023–2024) встановлено, що в умовах Лівобережного Лісостепу найбільш доцільним періодом для сівби кукурудзи є 20–30 квітня за норми висіву 65 тис. схожих насінин на гектар.Publication Вплив попередників та рівня удобрення на урожайність зерна пшениці озимої в умовах Лівобережного Лісостепу(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Гангур, Володимир Васильович; Маренич, Микола Миколайович; Сокирко, Д. Д.Зерно пшениці озимої (Triticum aestivum L.) є ключовою сільськогосподарською сировиною для виробництва основних продуктів харчування. Однак підвищення урожайності, збільшення валових зборів зерна та поліпшення його якості неможливе без оптимізації окремих елементів технології, зокрема системи удобрення та виявлення кращого місця культури у сівозміні. Дослідження проведено в умовах Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова впродовж 2022–2024 рр. Метою польового експерименту було з’ясувати вплив попередників та системи удобрення на формування продуктивності пшениці озимої у сівозмінах із короткою ротацією. За результатами польового експерименту встановлено, що за вирощування пшениці озимої в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України кращими паровими попередниками культури у сівозмінах з короткою ротацією є чорний пар та еспарцет на один укіс. У разі розміщення пшениці озимої по цих попередниках та внесення мінеральних добрив у нормі N50Р50К50, урожайність сорту Нива одеська становила, відповідно 5,16 та 5,09 т/га. Серед непарових попередників, доцільним є розміщення пшениці озимої після чини на зерно та сої. У сівозмінах, де пшеницю озиму висівали після чини на зерно та сої урожайність культури становила, відповідно 4,77 та 4,65 т/га, що на 7,6 і 9,9 % менше порівняно з контролем (пар чорний). Небажаним є повторна сівба пшениці озимої у сівозміні, за якої негативний вплив попередника проявляється навіть за внесення органічних та підвищених доз мінеральних добрив. Наслідком цього є зниження урожайності зерна на 1,66 т/га або 32,2 %, порівняно із розміщенням культури по чорному пару. Дослідження показали, що посівні якості насіння пшениці озимої залишалися майже незмінними залежно від попередників у сівозмінах з короткою ротацією, за винятком варіанту з повторною сівбою пшениці.Publication Урожайність та якість насіння гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) залежно від системи удобрення(Полтавський державний аграрний університет, 2024) Тоцький, В. М.; Гангур, Володимир Васильович; Поляков, І. А.За результатами досліджень проведених на Полтавській ДСГДС ім. М. І. Вавилова впродовж 2022–2023 рр., виявлено позитивний вплив системи удобрення на показники урожайності та якості насіння гібридів соняшнику. Застосування позакореневого підживлення рослин карбамідом 10 кг/га на фоні мінеральних добрив N32Р32К32 забезпечило одержання врожайності гібридів Кадет, Ярило, Вирій на рівні, відповідно 3,11; 2,75; 3,18 т/га, що на 0,41 т/га, 0,38 т/га і 0,47 т/га більше порівняно з контролем (без добрив). Істотне підвищення врожайності (0,32–0,42 т/га), порівняно з контролем, спостерігали також і на варіанті, де позакореневе підживлення рослин проводили стимулятором гумат калію (0,4 л/га) на фоні аналогічної дози мінеральних добрив. Середня врожайність гібриду Кадет за даного варіанту удобрення становила 3,06 т/га, Ярило – 2,69 т/га, Вирій – 3,13 т/га або поступалася попередньому варіанту удобрення на 0,02–0,10 т/га. У разі внесення мінерального удобрення дозою N12Р52, а також позакореневого підживлення рослин карбамідом (10 кг/га) або гумат калію (0,4 л/га) урожайність гібридів знаходилися в межах 2,55–3,01 т/га, що перевищує контроль (без добрив) на 0,14–0,30 т/га. Встановлено, що найбільше олії у насінні ранньостиглого гібриду Кадет та середньораннього Ярило накопичувалося за позакореневого підживлення рослин стимулятором гумат калію на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N32Р32К32 – 51,4 %. Середньостиглий гібрид Вирій формував максимальний показник олійності на варіанті із позакореневим підживленням посівів карбамідом (10 кг/га) на фоні мінеральних добрив N12Р52 – 51,0 %. Поєднання в системі живлення рослин соняшнику основного внесення мінеральних добрив та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 пар листків сприяло одержанню найвищого збору олії з одиниці площі (1229–1422 кг/га).Publication Вплив сівозмін і способів обробітку ґрунту на продуктивний потенціал буряків цукрових(Херсонський державний аграрно-економічний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Філоненко, В. С.У статті наведено результати досліджень впливу найпоширеніших способів основного обробітку ґрунту, що застосовуються в бурякових сівозмінах господарств Лівобережного Лісостепу, на продуктивність буряків цукрових та технологічні якості їх коренеплодів. Відповідні дослідження проводили у двох сівозмінах: зернопросапній і зернопаропросапній. Результати досліджень показали, що найсприятливіші умови для формування вро жайності буряків цукрових у зернопросапній і зернопаропросапній сівозмінах створю вались у разі оранки на глибину 30-32 см. Саме тут врожайність коренеплодів стано вила, в середньому, 55,3 і 54,7 т/га відповідно, що достовірно перевищувало врожайність за інших способів обробітку в обох сівозмінах. Характерно, що не тільки максимальна врожайність формується на варіанті з оранкою на глибину 30-32 см, а і цукристість їх також тут найвища, лише дещо поступається у зернопросапній сівозміні варіанту з оранкою на 30 см з поглибленням до 40 см (18,2%), з у зернопаропросапній – плоскоріз ному обробітку на глибину 30-32 см (18,5%). Найменше цукру накопичили коренеплоди буряків цукрових на ділянках варіантів оранки на глибину 30-32 см і ярусної оранки на глибину 40 см (зернопросапна сівозміна) – по 17,8%. Валовий збір цукру в середньому за три роки перевищував 9 т/га на всіх варіантах спо собів основного обробітку ґрунту в обох сівозмінах. Винятком виявився варіант із поверх невим обробітком у зернопаропросапній сівозміні, де цей показник становив 8,94 т/га. Максимальних значень по збору цукру з гектара досягнуто на варіанті з оранкою на гли бину 30-32 см – 9,84 т/га (зернопросапна сівозміна) і 9,96 т/га (зернопаропросапна сіво зміна). Проте, в окремі роки, валовий збір цукру перевищував 10 т/га у зернопросапній сівозміні – у всіх варіантів досліду (10,36; 10,12; 10,48 т/га), а у зернопаропросапній сіво зміні – лише у варіанта з оранкою на 30-32 см (10,43 т/га).Publication Продуктивні та якісні показники буряків цукрових за оптимізації мікроелементного живлення культури(Херсонський державний аграрно-економічний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Філоненко, Сергій Васильович; Міленко, Ольга Григорівна; Лисак, В. М.; Павленко, Т. К.В статті розглянуті питання ефективності позакореневого внесення мікродобрив Авангард Буряк, Маджестик Бор та Інтермаг Буряк за вирощування буряків цукрових в умовах Лівобережного Лісостепу України. В середньому за роки польового експерименту на кінець вегетації культури площа листків найбільше збільшилася на рослинах буряків цукрових, де застосовували позакоренево мікродобриво Маджестик Бор двічі дозами по 1,5 л/га, і становила 29,45 дм2 на рослину проти 21,42 дм2 на контролі. За позакореневого внесення мікродобрива Інтермаг Буряк двічі дозами по 2 л/га відповідний показник був більше контролю на 22,1%. А подвійне внесення мікродобрива Авангард Буряк двічі дозами по 2 л/га сприяло збільшенню площі листкової поверхні рослини культури на 25,3%. Щодо врожайності коренеплодів, то за роки досліджень вона виявилась максимальною і доказово більшою на варіанті, де вносили Маджестик Бор двічі дозами по 1,5 л/га. Саме тут відповідний показник становив, в середньому, 57,2 т/га, що значно перевищило контрольний варіант (45,7 т/га) та варіант із Інтермаг Буряк (50,2 т/га). Активізація фотосинтетичної діяльності у рослин буряків цукрових та оптимізація різних біохімічних процесів після позакореневого підживлення мікродобривами Інтермаг Буряк, Авангард Буряк та Маджестик Бор позитивно вплинуло на процес накопичення цукру у коренеплодах. В результаті цього цукристість останніх зросла, в середньому, на 1,4-1,9% порівняно з контролем. Кращим виявився варіант із мікродобривом Маджестик Бор, яке вносили двічі дозами по 1,5 л/га. Щодо головного інтегрального показника бурякоцукрового виробництва – збору цукру з 1 га – то він за результатами досліджень також виявився максимальним на варіанті, на ділянках якого вносили Маджестик Бор, – 11,04 т/га. На контрольному варіанті збір цукру виявився на 3,09 т/га меншим (7,95 т/га).Publication Вплив систем обробітку ґрунту та ступеня насичення сівозмін буряком цукровим на рівень урожайності та якість коренеплодів(Полтавський державний аграрний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Філоненко, Сергій ВасильовичДослідження, проведені в умовах тривалого стаціонарного досліду на Полтавській ДСГДС імені М. І. Вавилова, свідчать, що насичення сівозмін посівами буряка цукрового від 10 до 20 і 30 % істотно не позначилося на урожайності коренеплодів культури. Відмінності за урожайністю між контролем (10 %) і часткою культури у сівозміні 20 і 30 % становили, відповідно 0,2 і 1,7 т/га або 0,5–4,0 % за умови безполицевого та 0,4 і 1,3 т/га або 0,9–3,0 % у разі комбінованого способу основного обробітку ґрунту. Виявлено, що збільшення ступеня насичення сівозмін буряком цукровим із 10 до 20 і 30 % супроводжується підвищенням вмісту цукру у коренеплодах культури, відповідно на 0,8 і 1,1 % (абсолютних) або 4,6 і 6,3 % (відносних) на фоні безполицевого обробітку ґрунту та на 0,7–0,8 % (абсолютних) або 4,5 і 4,0 % (відносних). Це свідчить про те, що в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України на чорноземних ґрунтах першої еколого-технологічної групи у сировинних зонах цукрових заводів допустимим є насичення сівозмін буряком цукровим на 30 %. На підставі результатів досліджень виявлено, що проведення безполицевого основного обробітку ґрунту у сівозміні не зумовлювало істотне зниження урожайності коренеплодів буряка цукрового порівняно із комбінованим способом (оранка під буряк цукровий і кукурудзу та безполицевий різноглибинний під культури суцільного способу сівби). За такої умови у середньому урожайність коренеплодів перебувала в межах від 40,5 до 41,6 т/га. Найвищий збір цукру одержано за умови комбінованого способу основного обробітку ґрунту у сівозміні, однак це лише 0,17 т/га або 2,2 % більше порівняно із обробітком ґрунту знаряддями з робочими органами безполицевого типу. Серед сівозмін, що вивчали, максимальний збір цукру 7,85 т/га відзначено за умови їх насичення посівами буряку цукрового на 20 %.Publication Еколого-економічні підходи просторового планування землекористування територіальної громади(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович; Домашенко, Галина ТимофіївнаУ статті розглядаються сучасні підходи до еколого-економічного планування землекористування територіальних громад, що поєднують економічні, соціальні та екологічні пріоритети для забезпечення сталого розвитку та раціонального використання земельних ресурсів. Показано, що ефективне землекористування ґрунтується на зборі та аналізі просторових даних із застосуванням ГІС, дистанційного зондування та економічних показників, що дозволяє оптимізувати використання земель, знижувати конфліктність між користувачами та підвищувати прозорість управління. Аналіз системи планування в Україні демонструє наявність державного, регіонального та місцевого рівнів, проте застарілі підходи та структурна несумісність планувальних документів обмежують ефективність їх використання. Визначено, що інтеграція містобудівної та землевпорядної документації, а також застосування сучасних технологій просторового аналізу створюють основу для комплексного розвитку територіальних громад, забезпечують баланс між екологічними, економічними та соціальними аспектами та формують передумови для сталого і збалансованого управління територіями.Publication Економічні засади оптимізації структури землекористування територіальної громади для сталого розвитку агроландшафтів(2025-12-16) Шевчук, Сергій Миколайович; Домашенко, Галина Тимофіївна; Кошіль, Е. А.У статті досліджено формування сталих агроландшафтів територіальної громади через інтеграцію економічних, соціальних та екологічних функцій землі. На прикладі Великорублівської ТГ Полтавської області проаналізовано структуру земель, розраховано інтегральні показники антропогенного навантаження (3,4), екологічної стабільності (0,56) та розораності (0,47), що свідчить про помірний техногенний вплив і критичний рівень розораності. Результати обґрунтовують необхідність комплексного планування, оптимізації структури угідь, інтеграції цифрового моніторингу та економічних стимулів для підвищення стійкості агроландшафтів та сталого розвитку території громади.Publication Реалізація цілей сталого розвитку в сфері сільського зеленого туризму: наукові, економічні, соціальні та екологічні аспекти(2025-12-16) Тютюнник, Юрій Михайлович; Зоря, Олексій Петрович; Шевчук, Сергій Миколайович; Безкровний, Олександр Валентинович; Япринець, Т. С.У статті досліджено вплив сфери туризму, зокрема сільського зеленого туризму, на досягнення Цілей сталого розвитку. Виокремлено три види стійкості як складові сталого розвитку туризму. За переліком економічних, соціальних та екологічних аспектів визначено відповідні Цілі сталого розвитку та напрями їхньої практичної реалізації в сфері сільського зеленого туризму. Розкрито зміст напрямів реалізації Цілей сталого розвитку в сільському зеленому туризмі, які маютьт позитивний вплив на економічний, соціально-культурний та екологічний розвиток місцевих громад і мешканців села. Наведено виклики, які можуть негативно впливати на результативність діяльності, пов’язаної з сільським зеленим туризмом. Визначено пріоритетні шляхи реалізації принципів сталого розвитку сільського зеленого туризму, які забезпечують оптимальне поєднання економічних, соціальнокультурних та екологічних інтересів громад, бізнесу і сільських жителів.