Browse
Recent Submissions
Publication Формування готовності до інноваційної освітньої діяльності як ключової компетентності майбутніх фахівців(2025-06-23) Оніпко, Валентина Володимирівна; Япринець, Тетяна СергіївнаУ статті проаналізовано значення інноваційних підходів для підвищення якості навчання та ефективності освітнього процесу майбутніх фахівців. З’ясовано зміст поняття «готовність майбутнього фахівця до інноваційної освітньої діяльності». Розглянуто компоненти готовності до інновацій, що поєднують знання сучасних технологій і методик викладання, можливості адаптуватися до змін в освітньому середовищі та підходи, які сприяють створенню умов ефективного формування такої готовності під час вивчення курсу «Теорія та методика викладання у закладах вищої освіти», а саме: ознайомлення з інноваційними підходами, етичними аспектами інновацій, формування мотивів та практичних навичок упровадження інновацій, міждисциплінарний підхід, колаборативне навчання, система оцінювання, яка стимулює здобувачів до інноваційного мислення і діяльності, рефлексія і самооцінка, мотивація професійного розвитку, адаптація до змін, стимулювання ініціативності, залучення до інноваційної спільноти, підтримка наставництва і консультування. Визначено стратегії формування готовності, які забезпечують розвиток креативного мислення, колаборації та лідерських якостей майбутніх фахівців. Розглянуто практичні вправи, розробку інтерактивних навчальних матеріалів, пілотних проєктів з упровадження нових методик, створення програм навчальних дисциплін з використанням нових технологій та інформаційно-аналітичних звітів, участь у професійних мережах і конференціях, спрямована на поглиблене розуміння процесів та чинників, які впливають на підготовку майбутніх фахівців до ефективної інноваційної діяльності в галузі освіти.Проведено висновок стосовно того, що формування готовності до інноваційної освітньої діяльності у майбутніх фахівців у закладах вищої освіти дозволяють студентам отримати практичні навички впровадження освітніх інновацій і готуватися до активного участі у модернізації освітнього процес, є важливим аспектом сучасної освітньої парадигми професійної підготовки.Publication Ситуативні завдання з ґрунтознавства як ефективний засіб формування професійних компетентностей майбутніх фахівців(2025-06-23) Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлов, Сергій ВікторовичУ статті наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукової проблеми формування професійних компетентностей майбутніх фахівців через застосування ситуативних завдань із ґрунтознавства. Підтверджено ефективність ситуаційних завдань у поліпшенні розуміння матеріалу, розвитку критичного мислення, проблемного та творчого мислення, комунікаційних навичок і розвитку вмінь ухвалювати рішення. Визначено методичні засади застосування ситуативних завдань із ґрунтознавства в професійній підготовці здобувачів спеціальностей 201 Агрономія і 193 Геодезія та землеустрій. Проаналізовано наукові дослідження та літературні джерела щодо підходів до розробки ситуативних завдань. Обґрунтовано моделі ситуаційних завдань, як-от модель ситуативного завдання на розпізнавання, ситуаційні завдання на підтвердження, ситуація моделювання, для майбутніх агрономів геодезистів та наведено приклади їх застосування. Визначено методичні засади використання різних видів навчальних ситуацій, спрямованих на активізацію навчального процесу та розвиток практичних навичок у здобувачів з ґрунтознавства, до яких належать: ситуація-ілюстрація – для демонстрації конкретних прикладів з практики агронома, де проявляються закономірності та механізми дій фахівців; ситуація-вправа виконання завдань здобувачами за допомогою спеціальних джерел інформації та літератури; ситуація-проблема – розв’язання реальних проблем, які виникають у сфері аграрної практики; ситуація-оцінка – демонстрація конкретних подій та заходів, ужитих за їхніми результатами, здобувачам надавалося завдання визначити джерела та механізми розвитку небезпечних ситуацій і вжито заходи щодо їх ліквідації. Доведено, що застосування ситуаційних завдань у вивченні дисципліни «Ґрунтознавство» може сприяти засвоєнню теоретичних знань та розвитку практичних навичок, критичного мислення в майбутніх агрономів, що є важливими компетентностями для успішної професійної діяльності. Визначено переваги ситуативних завдань з ґрунтознавства для здобувачів, до яких належить: опановування навичками та прийомами всебічного аналізу ситуацій; оперативність в ухваленні рішень у реальному часі; отримання додаткової інформації для уточнення вихідної ситуації; застосування теоретичних знань для аналізу практичних проблем; розвиток навичок самостійного ухвалення рішень на основі групового аналізу ситуацій; набуття практичного досвіду та можливість учитися на помилках, отримуючи зворотний зв’язок.Publication Формування термінологічного апарату ґрунтознавства в процесі наукового аналізу та підготовки до виконання професійних завдань майбутніх фахівців(2025-06-23) Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлов, Сергій ВікторовичУ статті наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукової проблеми формування термінологічного апарату ґрунтознавства в процесі наукового аналізу та підготовки виконання професійних завдань майбутніх фахівців. Визначено методичні засади формування термінологічного апарату в галузі ґрунтознавства. Проаналізовано наукові дослідження та літературні джерела щодо методів і підходів до вивчення термінології ґрунтознавства. Висвітлено роль наукового аналізу в управлінні та оптимізації процесу формування термінологічного апарату, а саме: стандартизації термінології, що дає змогу визначити ключові терміни та забезпечує однозначне розуміння понять, їх визначення, полегшує спілкування між фахівцями; адаптації до нових відкриттів та методів, що може призвести до оновлення або розширення термінологічного апарату; уникнення синонімізму та плутанини, які можуть виникати через використання різних тер- мінів для позначення одних і тих самих понять або через нечіткі визначення; забезпечення точності й зрозумілості; оптимізований термінологічний апарат може сприяти розвитку ґрунтознавства, зростанню інтересу до досліджень у цій сфері та впровадженню нових підходів у практику. Доведено, що формування термінологічного апарату в курсі Ґрунтознавства є системою, інтегративною єдністю таких складників, як: вивчення базових понять, розуміння взаємозв’язків, практичні навички, стале поповнення знань, застосування міждисциплінарних знань. Обґрунтовано взаємозв’язок між формуванням термінологічного апарату та успішним виконанням професійних завдань майбутніми фахівцями у сфері ґрунтознавства, агрономії, геодезії та землеустрої. Акцентовано, що термінологічний апарат ґрунтознавства допомагає студентам розробляти комплексні стратегії в галузі агрономії та геодезії, що відповідають вимогам сучасного ринку праці й сприяє їхній успішній професійній інтеграції після завершення навчання, забезпечуючи необхідні інструменти для ефективної роботи, дає змогу майбутнім фахівцям чітко спілкуватися з колегами, розуміти наукову літературу та виконувати різноманітні аналітичні завдання, визначати проблеми в ґрунтознавстві й розробляти ефективні рішення для їх вирішення, чіткість та уніфікація термінології сприяє точності й надійності результатів досліджень, підвищення професійного статусу.Publication Гербіцидна технологія захисту соняшнику за умов нестійкого зволоження(2025-06-23) Ласло, Оксана Олександрівна; Оніпко, Валентина Володимирівна; Панченко, К. С.У статті висвітлено питання забур’янення посівів соняшнику, що є одним із вагомих чинників, що заважає гібридам реалізувати генетичний потенціал. Результатом досліджень є аналіз сегетальної та рудеральної компонент агрофітоценозу у критичні фази росту та розвитку гібридів соняшнику для контролю за фітосанітарним станом посівів за використання ґрунтових гербіцидів. Установлено, що за час проведення досліджень спостерігали сходи таких бур’янів: малорічних ‒ Amaranthus retroflexus, Setaria viridis, Chenopodium album, Thlaspi arvense L., Stellaria media L., Thlaspi arvense L.; багаторічних ‒ Cirsium arvense, Elymus repens (L.). Найбільшою була кількість бур’янів із групи дводольних малорічних ‒ 55%, найменшу частку становила група багаторічних бур’янів ‒ 15%, злакових бур’янів налічували 30%. Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів та їх композицій суттєво вплинуло на формування величини врожаю соняшнику завдяки відсутності конкуренції із сегетальною рослинністю в початкових фазах росту. Кращі показники отримали в разі застосування суміші гербіцидів (Пропазокс + Промекс), які вносили до сходів соняшнику, отриманий результат перевищував контроль на 3,3 ц/га, на варіанті із застосуванням препарату Промекс урожайність збільшилася на 2,0 ц/га, а в разі застосування препарату Пропазокс – на 1,8 ц/га. Результати досліджень підтверджують, що застосування сумішей гербіцидів (Пропазокс + Промекс) для контролю рівня забур’янення посівів соняшнику на початкових етапах росту та розвитку сприяє підвищенню показників продуктивності культури. Результати досліджень дають підставу рекомендувати до застосовування суміш гербіцидів Пропазокс + Промекс для підсилення їхньої фітотоксичної дії на сегетальну рослинність, що спрятиме розкриттю генетичного потенціалу гібридів соняшнику й отриманню прибутку від вирощування культури.Publication Formation of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) seed productivity in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine(2025) Pospielov, S. V.; Pospielova, G. D.; Zezekalo, Ye.; Onipko, V. V.; Manachynskyi, O.; Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Зезекало, Є. О.; Оніпко, Валентина Володимирівна; Маначинський, О. І.The study results of seed productivity of pale purple coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), a promising medicinal and honey crop are presented. The research was conducted in the conditions of production plantations of Poltava region. It was established that at the early stages of ontogenesis, pale purple coneflower developed slowly: the first sprouts appeared 11–15 days after sowing and this period extended to 20–25 days. The cotyledon leaf phase lasted about for 7–9 days, and the first true leaf was formed during 25–32 days. The above-ground part and root system grew slowly in the first two months, their development accelerated from July. By the end of the vegetation, the plant formed a rosette of leaves and a fleshy vertically thickened rhizome. The generative period of pale purple coneflower began from the second year of growing season. Flowering lasted on the average for 46–52 days, starting in June. Plants reached a height of 85 cm, forming from 1 to 9 generative stems (on the average – 5.4). The average number of seeds per plant made 2770 pieces, and thousand-seed weight varied within 2.3–3.55 g. The morphometric study of the parameters of different orders’ inflorescences on the shoot shows that the anthodia of the first-fourth orders were characterized by the largest diameter (3.02–3.60 cm) and the height of the inflorescences (2.44–3.25 cm). The first three inflorescences provided 68 % of the total seeds’ weight from the plant, which indicates their highest productivity and value. It is emphasized that the sowing qualities of pale purple coneflower seeds are limited by a long period of organic dormancy. Laboratory germination of freshly harvested seeds from inflorescences of the first order did not exceed 60%, but of inflorescences of the second and third orders was 75–78 %. Infectious structures of five fungi genera (Alternaria, Cladosporium, Fusarium, Mucor, Stachybotrys) were found on the achenia. To increase germination, it is recommended to conduct stratification at a temperature of +4–5°C for at least 60 days. It was concluded that seed crops of pale purple coneflower can be used more rationally by harvesting inflorescences of the fourth and higher orders for pharmaceutical needs. Taking into account the biological characteristics of the crop will contribute to increasing the yield and ensuring the stable cultivation of this promising plant.Publication Вплив мікродобрива LF-соняшник на продуктивність гібридів соняшнику(2024) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Головаш, Людмила Михайлівна; Голуб-Маковецька, Ірина Анатоліївна; Малов, Павло ОлександровичМета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу мікродобрива LF-соняшник на біометричні показники рослин, елементи структури врожаюта рівень урожайності гібридів соняшнику.Методи. Використовували польові (дослідження тривалості вегетаційного періоду, біометричних показниківрослин та рівня урожайності), лабораторні (визначенняелементів структури врожаю) та статистичні (обробкарезультатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень –два гібриди соняшнику різних груп стиглості компаніїТОВ «Сингента»: СИ Бельканто і СИ Арізона. Схемадосліду включала такі варіанти: без обробки (контроль);позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків,позакореневе підживлення у фазі бутонізації, позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків + бутонізації.Досліджували наступні показники – тривалість вегетаційного періоду, висоту рослини, діаметр стебла, кількістьлистків на рослині, площу листкової поверхні, діаметркошика, масу насіння з кошика, масу 1000 насінин, урожайність. Статистична обробка результатів дослідженьвключала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За результатами досліджень виділеноваріант позакореневого підживлення у фазі 2-3 парилистків + бутонізації мікродобривом LF-соняшник.Даний варіант обробки перевищував контроль за проявом досліджуваних показників: за висотою рослин –на 4,5 %, за діаметром стебла – на 12,0 %, за кількістюлистків на рослині – на 15,0 %, за площею листковоїповерхні – на 12,4 %, за діаметром кошика – на 13,8 %,за масою насіння з кошика – на 6,7 %, за масою 1000насінин – на 7,3 %, за урожайністю – на 19,3 %.Висновки. Встановлено найбільший ефект впливумікродобрива LF-соняшник за комплексного застосування на прояв біометричних показників рослин,елементів структури врожаю та рівень урожайностісоняшнику. За рівнем формування досліджуванихпоказників виділено середньостиглий гібрид соняшникуСИ Арізона.Publication Manifestation of morphometric indicators and varietal characteristics in plants of the genus Tagetes L.(2025) Bahan, A. V.; Shakalii, S. M.; Hapon, S. V.; Yurchenko, S. O.; Chetveryk, O. O.; Nahorna, S. V.; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Гапон, Світлана Василівна; Юрченко, Світлана Олександрівна; Четверик, Оксана Олександрівна; Нагорна, Світлана ВікторівнаActuality. Today, landscape designers are required to introduce a new assortment of plants into culture, in particular annual ornamental crops. The purpose of the study is to investigate the manifestation and relationships of morphometric indicators and varietal characteristics of plants of the genus Tagetes L. Materials and methods. The research material was 10 varieties of marigolds: Orange Prince, Sugar and Spices, Moonlight, Hawaii, Red Brocade, Cupid Lemon, Bolero, Mandarin, Marietta and Manjestik. The following research methods were used: field – determination of morphometric indicators and varietal characteristics of plants and the duration of the flowering phase of marigolds; laboratory – determination of varietal characteristics of the plant, leaves and inflorescences; statistical – identification of relationships between the studied indicators. Research results. The longest period of “beginning-mass flowering” was established in the varieties Red Brocade and Marietta (over 30 days). Medium-sized varieties were distinguished: Orange Prince, Moonlight, Hawaii and Manjestik. The Manjestik variety was noted for the number of inflorescences on the plant (97 pcs.). A semi-spreading plant habit and moderate branching of the plant were revealed in most varieties. The Hawaii variety was distinguished for leaf size. The largest baskets were noted in the varieties Orange Prince, Moonlight, Hawaii, Sugar and Spices. The type of flowers in the inflorescence of marigolds was established: tubular-reed, tubular and reed. The Marietta and Manjestik varieties were distinguished for the presence of a two-color basket. A strong relationship was established between the indicators: diameter and length of the basket with a peduncle, the indicator of plant height at the beginning of flowering and during full flowering; correlations of medium strength between the indicators: length of the basket with a peduncle and length of the peduncle; length and width of the leaf; as well as the inverse relationship between the number of inflorescences on the plant and the length and diameter of the basket. Conclusions. The duration of the period “beginning-mass flowering” in varieties of marigolds of the genus Tagetes L. was established. Morphometric indicators of the plant in the flowering phase and the manifestation of varietal characteristics of the plant, leaf and inflorescences in varieties of marigolds were determined. Relationships between the studied indicators were noted.Publication Вплив елементів технології на фотосинтетичну продуктивність посівів сої(2025) Четверик, Оксана Олександрівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Марініч, Любов ГригорівнаЗастосування мінерального удобрення та інокуляції насіння є надзвичайно важливим для розвитку агрономії, оскільки соя є однією з основних культур, яка широко вирощується в багатьох країнах, зокрема в Україні. Інокуляція насіння сої сприяє утворенню азотфіксуючих вузлів на коренях рослин, що підвищує їх здатність до засвоєння азоту з атмосфери. Це не лише зменшує потребу в азотних добривах, але й покращує загальний стан рослин, що може позитивно вплинути на врожай. Загалом, для досягнення високих і стабільних врожаїв сої важливо враховувати всі ці чинники та оптимізувати їх взаємодію. Метою статті є узагальнення результатів особливостей впливу елементів технології на фотосинтетичний потенціал сортів сої в умовах Лівобережного Лісостепу України.Publication Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності сортів помідора їстівного (Solanum lycopersicum L.)(2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Годунок, А. Д.Нашими дослідженнями підтверджено ефективність позакореневого підживлення мікродобривом на формування основних біометричних параметрів рослин помідора їстівного: довжини центрального стебла, діаметра стебла та площі листової поверхні. За результатами польового досліду встановлено позитивний вплив позакореневого підживлення на формування урожайності сортів помідора їстівного. Відповідно, за одноразової обробки рослин мікродобривом у фазі початку бутонізації було виявлено збільшення урожайності на 6,13 %. Дворазова обробка рослин мікродобривом (у фазі початку бутонізації + через 14 діб) сприяла збільшенню урожайності на 11,6 %. Триразова обробка мікродобривом (у фазі початку бутонізації + через 14 діб + через 14 діб) забезпечила збільшення урожайності на 12,8 %. Застосування позакореневого підживлення позитивно вплинуло на крупність та кількість плодів на рослинах помідора їстівного. Найбільший вихід стандартних плодів було одержано за триразового застосування позакореневого підживлення (82,4–86,7 %).Publication Польова схожість та збереженість рослин гірчиці білої залежно від норми висіву насіння(2025) Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла Василівна; Марініч, Любов ГригорівнаКоливання кліматичних ресурсів, з тенденцією до підвищення температури, сьогодні вимагають розширення асортименту сільськогосподарських культур, у тому числі й олійних. Це можливо, за рахунок введення в сівозміну більш посухостійких культур, які мають можливість легко пристосовуватися до різних умов вирощування. Однією з таких культур є біла гірчиця. За результатами проведених досліджень в господарстві впродовж 2022–2024 рр. було виявлено вплив технологічних прийомів обробітку гірчиці білої, за рахунок оптимізації норми висіву, що забезпечить отримання високої та стабільної врожайності олійного насіння гірчиці білої в умовах Лісостепу України. При ранньому посіві рослини гірчиці краще розвиваються, а при сівбі її в пізній термін розвиток рослин прискорюється на 6–14 днів, скорочується тривалість міжфазних періодів, що призводить до зниження врожайності культури. При збільшенні норми до 4,0 мільйонів, кількість рослин на момент збирання зменшується до 85,3 %. Максимальний показник безпеки рослин гірчиці до збирання спостерігався у варіанті з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин і склав 91,1 %, що на 0,2 % вище, порівняно з контрольним варіантом і на 0,4–5,8 % – щодо інших норм висіву. У 2022 році максимальний показник збереження рослин гірчиці до збирання відзначений у варіанті з нормою 1,0 млн. всх. насінин/га – 93,2 %, і суттєво перевищував контрольний варіант. При нормі висіву 2,5 мільйона збереження рослин було значно нижче (на 1,1 %) і становило 92,1 %. Встановлено позитивний вплив норми висіву формування продуктивного стеблестою гірчиці білої. Найбільш високі показники польової схожості насіння (91,9 %) та збереження рослин до збирання (91,1 %) відзначені при сівбі гірчиці з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин на гектар. Виявлено, що норма висіву гірчиці 2,5 мільйона схожих насінин дозволяє створювати посіви з оптимальною листовою поверхнею та зберігати це тривалий період часу. При вирощуванні гірчиці білої в умовах Лісостепу України з метою отримання високих та стабільних урожаїв насіння з високою якістю рекомендуємо висівати гірчицю білу сорту Талісман рядковим способом з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин на гектар.Publication Вплив праймінгу мелатоніну на проростання насіння, вуглеводний обмін і антиоксидантну систему Triticum aestivum ( Poaceae ) в умовах посухи та сольового стресу(2025) Тарабан, Д. А.; Карпець, Ю. В.; Ястреб, Т. О.; Лугова, А. А.; Писаренко, Віктор Микитович; Колупаєв, Ю. Є.Обробка рослин мелатоніном (N-ацетил-5-метокситриптамин) може підвищувати стійкість рослин за дії абіотичних стресів різної природи, у тому числі посухи та засолення. Однак недостатньо дослідженим залишається вплив праймінгу мелатоніном зернівок злаків, зокрема пшениці, на їхнє проростання і стан протекторних систем проростків за дії осмотичних стресів, що й визначило мету роботи. Оцінювали вплив 3-годиннної інкубації зернівок озимої м’якої пшениці (Triticum aestivum ‘Етана’) у розчині мелатоніну в концентрації 20 мкМ з наступним їхнім висушуванням на схожість насіння, ріст проростків і стан їхньої антиоксидантної та осмопротекторної систем за дії модельної посухи (15% ПЕГ з мол. масою 6000 Да) або засолення (150 мМ NaCl). За впливу ПЕГ 6000 і особливо NaCl відзначалося зниження схожості насіння та інгібування росту проростків. Попередня обробка зернівок розчинами мелатоніну істотно пом’якшувала ці ефекти. Стресові чинники спричиняли зниження активності амілази у зернівках і вмісту цукрів у пагонах проростків, а обробка насіння мелатоніном усувала ці ефекти. Також праймінг мелатоніном зменшував генерацію пагонами проростків активних форм оксигену та накопичення продукту пероксидного окиснення ліпідів малонового діальдегіду за стресових умов. Висока позитивна кореляція показників проростання зернівок і росту пагонів з активністю амілази, вмістом цукрів і активністю каталази вказує на внесок змін метаболізму вуглеводів та функціонування антиоксидантної системи у реалізацію стрес-протекторної дії мелатоніну. Водночас показники вмісту проліну перебували у зворотній кореляції зі схожістю насіння і ростом та прямій кореляції з величинами генерації активних форм оксигену та вмісту малонового діальдегіду, що характеризують розвиток окиснювального стресу. Зроблено висновок про перспективність праймінгу насіння пшениці мелатоніном для посилення гермінативних процесів за несприятливих умов.Publication Вплив мікродобрив на продуктивність сорту гірчиці білої Ослава(2025) Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла Василівна; Марініч, Любов Григорівна; Четверик, Оксана ОлександрівнаКоливання кліматичних ресурсів, з тенденцією до підвищення температури, сьогодні вимагають розширення асортименту сільськогосподарських культур, у тому числі й олійних. Це можливо, за рахунок введення в сівозміну більш посухостійких культур, які мають можливість легко пристосовуватися до різних умов вирощування. Однією з таких культур є біла гірчиця. Мета наших досліджень полягала у вивченні впливу різних видів мікродобрив на показники врожайного потенціалу сорту гірчиці в умовах Лісостепу України. Об’єкт досліджень: процес формування продуктивності рослин гірчиці сорту Ослава залежно від способів застосування та видів мікродобрив та регуляторів росту рослин. Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур недостатньо створювати оптимуми за температурним режимом, вологозабезпеченням та вмістом елементів живлення у ґрунті, важливо сформувати відповідні морфоструктури рослин та продуктивний агрофітоценоз. Число стручків на одній рослині, в середньому за три роки, склало 40,6-52,4 штук в залежності від варіанта, що вивчається. Найбільше число стручків відзначено у варіантах з використанням біодобрив Бактива (51,5 шт.), Тіабен Т (47,5 шт.) та Нітрофікс (52,4 шт.). При обробці препаратом Binoc TK відзначено найнижче значення даної ознаки – 40,6 штук, що було нижче від значень у контролі. Найбільш висока врожайність насіння гірчиці (1,81-1,82 т/га) сформувалася на тлі передпосівного використання препаратів Бактава, Тіабен Т та Нітрофікс перевищувало значення у варіанті без обробки. У таких випадках відзначені найбільші показники елементів структури врожаю,зокрема кількість стручків на рослині – 47,5-52,4 штук; насіннєва продуктивність однієї рослини – 3,26-3,90 г та маса 1000 насіння – 6,15-6,35 г. Рекомендовано використання препаратів Бактава, Тіабен Т та Нітрофікс для перердпосівної обробки насіння гірчиці для отримання найбільшої урожайності насіння.Publication Вплив строків сівби на урожайність та якість зерна пшениці озимої(2024) Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир Миколайович; Вороненко, О. М.Дата посіву створює так зване контрольоване середовище і визначає майбутнє життя сорту в найскладніших кліматичних умовах при екстенсивному вирощуванні. Як відомо, озима пшениця, яка посіяна рано, часто не дає сходів, схильна до ураження шкідниками та хворобами і вступає в зиму в ослабленому стані. При ранньому посіві в суху осінь зерна озимої пшениці довго не проростають і залишаються в ґрунті до перших опадів. За таких умов густота посіву та щільність стеблостою значно знижуються. Пізні посіви озимої пшениці страждають від нестачі тепла і світла, рослини не встигають пройти всі етапи органогенезу до зими і входять в зиму, не накопичивши достатньої кількості цукру для перезимівлі. Метою досліджень було встановити вплив різних строків сівби на ріст та розвиток, а також формування врожайності і якості зерна пшениці озимої. Проаналізувати реакцію різних сортів пшениці озимої на строки сівби. В статті висвітлені результати досліджень щодо впливу строків сівби на формування врожаю та показників якості зерна пшениці озимої. Матеріалом для досліджень слугували сорти пшениці озимої селекції ПДАУ. Ці сорти вирощувалися на селекційних ділянках спеціального досліду по строках сівби. Сівбу проводили в три строки. Перший строк сівби (ранній строк) проводили 1 вересня; другий строк сівби (оптимальний строк) проводили 15 вересня; третій строк сівби (пізній строк) про- водили 1 жовтня. Встановлено, що найвищій врожай сформовано при оптимальному строкові сівби (15 вересня) у сорту пшениці озимої Санжара в 2024 р. – 6,9 т/га. Вміст білка та клей- ковини були найбільшими при сівбі в оптимальні строки у сорту пшениці озимої Вільшана в 2024 р. – 14,3% та 26,8 відповідно. Доведено, що кращим строком сівби в умовах Лісостепу України для сортів Вільшана, Санжара і Говтва є оптимальний строк (15 вересня).Publication Формування продуктивності сортів льону олійного залежно від норми висіву(2024) Барат, Юрій Михайлович; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Барат, М. Ю.У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу сортових власти востей на продуктивність рослин льону олійного залежно від норми висіву насіння. Серед агротехнічних факторів, що обумовлюють рівень формування продуктивності льону олій ного слід виділити підбір сорту для конкретної ґрунтово-кліматичної зони та густоту стояння рослин. Завдяки встановленню оптимальної норми висіву можна досягти ство рення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей сорту льону олійного. У виробничих умовах ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області було закладено двофакторний дослід з метою вивчення елементів продуктивності та врожайності сортів льону олійного залежно від норми висіву. Дослідженнями передбачалося вивчення реакції сортів льону олійного Патрицій та Водограй за різної норми висіву, зокрема 4, 5, 6 і 7 млн. насінин/га. Було проведено вивчення особливостей формування елементів продуктивності льону олійного, а саме: густота стояння рослин перед збиранням, кількість коробочок на одній рослині, кількість насіння на одній рослині, маса насіння з однієї рослини, маса 1000 насінин, а також встановлено рівень урожайностPublication Клематиси урболандшафтів Полтави: сортовий та морфологічний профілі(2024) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Самородов, Віктор МиколайовичНаведено результати дослідження сортименту клематисів, що вирощуються в урболандшафтах м. Полтави. Встановлено, що вивчені сорти є результатом роботи селекційних центрів: Великої Британії, Польщі та Нідерландів (по 20 %), Японії та Швеції (по 10 %), Німеччини, Франції, Естонії та України (по 5 %). З’ясовано, що перевага надається добре відомим сортам, які культивуються в Україні тривалий час: 5 сортів відомі з XIX ст. (Нідерланди – 2, Велика Британія, Франція та Швеція – по 1), 11 сортів – з другої половині XX ст. (Польща – 4, Велика Британія – 3, Естонія, Нідерланди, Україна, Японія та Швеція – по 1). До сортів сучасної селекції (XXI ст.) відносяться 2 сорти селекції Нідерландів та Німеччини. Вивчені клематиси відрізняються за систематичним положенням та географічним походженням. Відповідно до природного ареалу у вивченому сортименті переважають сорти європейської селекції, лише один представляє японську селекцію. З’ясовано приналежність вирощуваних сортів до чотирьох садових груп: Patens, Florida, Viticella, Jackmanii. Їх кількісний склад неоднорідний: 10 сортів (50 % від загального числа вивченого сортименту) відносяться до групи Patens; 5 сортів (25 %) – Jackmanii; 3 сорти (15 %) – Viticella; 2 сорти (10 %) – Florida. Дані маршрутних обстежень дали можливість згрупувати вивчені сорти клематисів за групами обрізки. Звертає увагу той факт, що переважно вирощуються сорти 2 і 3 груп обрізки. До третьої групи належать 4 сорти – Mefistofel, Polish Spirit, Ville de Lyon, Rosamunde. Сорти Nelly Moser, Liberty, Mrs Cholmondeley відносять як до 2, так і до 3 групи. Решта сортів – 2 група обрізки. Встановлено, що всі досліджені сорти за життєвою формою є листопадними чагарниковими ліанами, що відрізняються висотою. До високорослих (довжина ліани до 4 м) належать сорти Mefistofel, Jan Pawel II, Polish Spirit, Ville de Lyon та Mrs Cholmondeley. Piilu та Rosamunde характеризуються пагонами довжиною до 1,5 м і вважаються низькорослими. Решта сортів мають пагони середньої довжини. Вивчені нами сорти добре зростають в умовах регіону досліджень, тому їх доцільно інтегрувати у практику сталого садівництва.Publication Оцінка стійкості зразків кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва до основних шкідників та хвороб(ПДАУ, 2024) Харченко, Л. Я.; Харченко, М. Ю.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Лісовий, В. М.; Лавриненко, І. Г.Систематизовано результати вивчення видового складу шкідливих організмів, які негативно впливали на розвиток і продуктивність кукурудзи в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України (УДСР). Впродовж 2021–2023 років у польових та лабораторних умовах проведено дослідження щодо виявлення зразків, стійких до основних шкідників та хвороб кукурудзи на природному фоні для агрокліматичних умов зони південного Лісостепу України. Матеріалом слугували 110 зразків кукурудзи різного походження з колекції УДСР та нові інтродуковані зразки, які були охарактеризовано за господарсько-цінними показниками, а саме: зернова продуктивність однієї рослини, довжина качана, кількість качанів на рослині, маса 1000 зерен тощо. За результатами вивчення домінуючими хворобами виявилися: пухирчаста сажка (14 % обстежених зразків з середнім ураженням 0,2 % рослин), летюча сажка (1,5 % обстежених зразків, з середнім ураженням 0,1 % рослин), фузаріоз (70 % зразків з ураженням до 30 % качанів), бактеріоз (64 % зразків з ураженням до 50 % качанів) та біль качанів (54 % зразків з ураженням до 43 качанів). Було виявлено пошкодження зразків шведською мухою на рівні 10–82 %, ступінь пошкодження варіював межах від 0,5 до 5 балів. В значній мірі це залежало від погодних умов у період сходів та інтенсивності початкового росту зразка. Кукурудзяним метеликом щорічно пошкоджувалося понад 60 % зразків з середньою чисельністю 1–5 гусениць на рослину. За даними лабораторного обстеження, кукурудзяним метеликом було пошкоджено до 23 % ділянок з 1–2 качанами на ділянці. Застосовані методики вивчення дали змогу диференціювати зразки як джерела стійкості до місцевих популяцій збудників хвороб рослин і качанів кукурудзи, а також домінуючих фітофагів на природному інфекційному та інвазійному фоні. Серед них були виділені: з індивідуальною стійкістю до пухирчастої сажки – 7 зразків, до кукурудзяного стеблового метелика – 11 зразків, шведської мухи – 9 зразків. Груповою стійкістю до комплексу домінуючих хвороб характеризувались 18 зразків, а комплексною стійкістю до хвороб та кукурудзяного стеблового метелика – 6 зразків, що поєднуються з високими господарсько-цінними показниками.Publication Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій(ПДАУ, 2024) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлов, Сергій Вікторович; Литвиненко, С. О.; Сиваш, К. С.Систематизовано сучасні наукові та практичні погляди на впровадження екологічно безпечних технологій, що передбачають скорочення або відмову від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин за максимального використання біологічних агентів підвищення родючості ґрунтів, пригнічення розвитку шкідливих організмів, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на покращення умов формування врожаю. Агробіологічна модернізація захисту рослин неможлива без розробки і впровадження сучасного асортименту мікробіологічних і хімічних засобів захисту рослин щадної дії. Володіючи антистресовими властивостями такі препарати активізують захисні механізми стійкості рослин до перезволоження, посухи, високих температур та приморозків. З огляду на це, активне використання поліфункціональних сполук дасть змогу підвищити ефективність технологій вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці озимої. Метою даного дослідження було з’ясувати вплив поліфункціональних препаратів природного походження на рівень розвитку хвороб і продуктивність пшениці озимої. За результатами досліджень проведених впродовж 2022– 2024 рр. виявлено позитивний вплив допосівної аплікації насіння пшениці озимої біопрепаратами Фітоцид, р. та БіоМаг, р. на польову схожість рослин та їх антистресові властивості. Відмічено покращення фітосанітарного стану зернового агроценозу за рахунок зменшення поширення кореневих гнилей до економічно невідчутного рівня (7,5 і 5,2 % за роками дослідження) та пролонгований ефект аплікації насіння тестованими біопрепаратами на формування елементів структури врожаю (в середньому продуктивна кущистість зросла на 10,3 %, озерненість колосу – на 12,2 %, маса зерна з колосу – на 8,3 %). Виявлено фунгістатичний ефект біопрепаратів відносно збудників кореневих гнилей, який забезпечується проявом елісіторного ефекту за рахунок продукування індукторів стійкості рослин до хвороб. Найвищий рівень антифугальної дії проявився за композитного використання біопрепаратів: технічна ефективність відносно кореневих гнилей становила 51,8 %.Publication Вплив післязбирального достигання на основні показники якості зерна пшениці озимої(2024) Бараболя, Ольга Валеріївна; Піщаленко, Марина АнатоліївнаПравильне поводження з зерном пшениці після збору має таке ж важливе значення, як і вирощування, та впливає на його якість. Під час післязбирального достигання функціо- нальні та поживні властивості зерна змінюються, а за дотримання всіх вимог відбувається покращення її якісних показників (вміст білка та клейковини, натура, склоподібність тощо). Дослідження проводилось з використанням трьох сортів пшениці озимої м’якої – Оржиця, Сагайдак і Диканька. Визначення показників якості зерна здійснено за допомо- гою загальноприйнятих методик. За результатами досліджень виявлено, що більшість якісних показників пшениці озимої м’якої сортів Оржиця, Сагайдак і Диканька протягом періоду післязбирального достигання покращились. Після 60 днів вологість зерна всіх сортів пшениці зменшилась в межах 2,9–6,7 % від початкового рівня, що відповідав стандарту. Збільшення вмісту білка в зерні склало 1,4–4,1 % і становило від 13,8 % (сорт Оржиця) до 15,6 % (сорт Сагайдак). Зросла загальна маса сирої клейковини в зерні протягом 60 днів післязбирального достигання (Оржиця – на 1,6 %; Сагайдак – на 2,9 %; Диканька – на 3,1 %) до рівня 30,5–34,0 %. Однак, якість клейко- вини зерна зменшилась за цей період на 2,1–4,7 %, що не є критичним за її рівня (86–92 од.). Визначено, що в дослідних сортах число падіння на початок зберігання було в межах 366–452 с, а через 60 днів зменшилось на 4,6–6,1 % – до 345–432 с, що у даному випадку оцінюється як збільшений показник. Досліджено, що протягом 60 днів післязбирального достигання не зазнала змін натура зерна та залишилась на рівні 2 класу: Оржиця – 756 г/л, Сагайдак – 767 г/л, Диканька – 759 г/л. Незмінними лишились протягом цього періоду й показники склоподіб- ності та вмісту домішок. За показником склоподібності наведені сорти є сильними та дорівнюють: Оржиця – 96 %, Сагайдак – 81 %, Диканька – 85 %. За вмістом домішок зерно відповідає 1–2 класу та становить: сміттєві – 1,45–1,89 %; зернові – 2,41–3,95 %.Publication Біологічна активність ґрунту та продуктивність ехінацеї при її повторному вирощуванні(2024) Поспєлов, Сергій Вікторович; Самородов, Віктор Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Зезекало, Є. О.Представники роду Echinacea Moench. більше 300 років успішно використовуються в світі завдяки своїм лікарським властивостям. Із трави та кореневищ з коренями виготовляють різноманітні лікарські препарати для людини і тварин, харчові добавки, корми тощо. Унікальний фітохімічний комплекс та відсутність побічних ефектів дозволяє виготовляти імуностимулюючі, протизапальні та противірусні препарати. В Україні введено в культуру два види: ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench.) та ехінацея бліда (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), які успішно культивують в господарствах України. Незважаючи на тривалий період вивчення, деякі аспекти агротехнології ехінацеї потребують поглибленого дослідження. Один із них – повторні посіви. Метою наших досліджень було вивчення продуктивності і біологічної активності ґрунту в умовах повторних посівів ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої. Для цього були закладені досліди, в яких кожний вид вирощували два цикли по два роки (повторні посіви) та два роки ехінацею бліду після двох років ехінацеї пурпурової і навпаки. Оцінка біологічної активності ґрунту методом прямого біотестування на тестовій культурі свідчить, що повторне вирощування ехінацеї пурпурової викликало гальмування ростових процесів, а ехінацея бліда при вирощуванні після ехінацеї пурпурової позитивно вплинула на тестовий об’єкт. Визначення каталітичної активності ґрунту показує, що при вирощуванні ехінацеї блідої біологічна активність ґрунту була вищою за ехінацею пурпурову при різних схемах досліду. При повторному культивуванні ехінацеї пурпурової більш високу активність каталази визначали весною, а влітку та восени – на ділянках, де вирощували ехінацею бліду. Проведені дослідження свідчать, що при повторному вирощуванні достовірно знижуються основні кількісні і якісні показники, що забезпечують формування продуктивності ехінацеї. У ехінацеї пурпурової утворюється менше листків на рослині (на 31,5 шт.), зменшуються маса рослини (на 43,3 г) та загальна площа фотосинтетичної поверхні (на 293,5 см2). Реакція ехінацеї блідої на повторне вирощування була негативною: маса рослини знизилася на 76,3 г, кількість листків – на 14,7 шт, суцвіть – на 5,1 шт., площа фотосинтетичної поверхні – на 18,05 см2. Висловлюється припущення про алелопатичну складову зниження продуктивності ехінацеї в повторних посівах. Саме тому в господарствах, які вирощують лікарські рослини необхідно, не допускати тривалого вирощування ехінацеї на одному місці.Publication Вплив інфекційних хвороб на продуктивність огірка в закритому ґрунті(2024) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Пелих, Владислав Юрійович; Муха, Б. Г.Проаналізовано наукові джерела з проблеми культивування огірка в закритому ґрунті. Визначено домінуючі хвороби культури. Розглянуто їх вплив на розвиток і продуктивність огірка. З’ясовано залежність глибини патологічного процесу від умов вирощування культури.